В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора

Вид материала

Документы

Содержание 1 Ведомости Верховного Совета СССР. — 1957 — №і — Ст. 63, Хрестоматія з історії держави і права України. — Т. 2. — С. 511. 1 Ва/ікогохов Д. Семь вождей. — С. 343. 414 415 Розділ б. Держави і право України в період десталіниацн 4. Державний лад

Подобный материал:

• В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора, 9394.89kb.
• Право інтелектуальної власності академічний курс, 45378.17kb.
• За редакцією доктора юридичних наук, професора, академіка апрн україни О. Л. Підопригори,, 9389.19kb.
• За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 66.83kb.
• В. Д. Гавловський кандидат юридичних наук (розд. 4, 6, 8, висновки), 3601.83kb.
• М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
• Загальна редакція програми доктора філософських наук, професора Добронравової І. С.,, 159.98kb.
• За редакцією Заслуженого діяча науки І техніки України, академіка апрн україни, доктора, 8479.21kb.
• Зміст, 8231.73kb.
• Національна юридична академія України, 6335.29kb.

§ 4. Державний лад

останні роки життя Сталіна здорові сили радянського сус­пільства дедалі більше усвідомлювали важкі наслідки йо-'~!іи^> ^го диктатури для країни, замислювалися над необхідніс-*.*! тю радикальних змін в економіці і державній владі

Реальна боротьба з культом Сталіна, демократиза­ція радянського суспільства і держави стали можливими внаслідок збігу низки передумов. Перша — смерть Сталіна 5 берез­ня 1953 р. Вона стала поштовхом до визволення країни від створе­ного деспотичного режиму правління, відкрила шлях до відновлен­ня суспільства. Смерть Сталіна неминуче викликала зміни насам­перед у складі керівництва держави, примусила замислитися про майбутнє країни. Але спочатку правлячі особи розгубилися, зляка­лися за власну долю. Вважаючії себе спадкоємцями Сталіна, вони обачливо намітили кадрові перестановки, намагаючись утриматися при владі. До речі, соратники Сталіна почали ділити владу і порт­фелі ввечері 5 березня 1953 р., ще до смерті вождя¹, яка сталася о 21 годині 50 хвилин. Ці кадрові зміни були оформлені після смерті вождя на спільному засіданні пленуму ЦК КИРС, Ради Міністрів, Президії Верховної Ради Союзу РСР, а затим і на Верховній Раді Ь березня 1953 р. Вони пояснювалися необхідністю забезпечити безперебійне і правильне керівництво життям усієї країни, згурто­ваність цього керівництва, не допустити розброду та паніки. В ре-.таті цього найважливіші ключові посади були розподілені між з:рнмми соратниками Сталіна. Першим секретарем ЦК КПРС став '.аленков, якого ще за життя Сталіна розглядали як другу особу » партії. Він зайняв також посаду голови Ради Міністрів СРСР. Йо­го заступниками були призначені Л. Берія, М. Булганін, Л. Кагано-ь-ч Міністром закордонних справ став В. Молотов, військових — М Булганін. Головою Президії ВР СРСР було обрано К. Ворошило-и який замінив на цій посаді М. Шверніка. Ці кадрові призначення жали підтвердити непохитність адміністративно-командної систе­ми, створеної Сталіним, зберегти звичні політичні форми.

У рішеннях спільного засідання був один новий та багато-іцяючий нюанс — Г. Маленков проголосив перехід до колектив-керівництва і в партії, і в державі, оскільки соратники Сталіна

Содержание