В. Я. Тація Доктора юридичних наук, професора

Вид материалаДокументы

Содержание


Настюк М. /.. Тищик Б. Й.. Глубіш
ГІТЛІ рІВЦІВ ;.і ВЧК8ЄНІ ЗВІрСТВІ . ЯГІДНО з якою
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   43
§ 5. Відновлення радянської «лади в Україні

§ 5. Відновлення радянської влади в Україні

Розділ 4. Держава і право України в роки Великої Ьітчи.тяши війни

На початку 1944 р. відбулися перші контакти представників керівництва ОУН, УПА з німецькими епецслужбами, які тривали до літа того самого року. їхнім наслідком було укладення своєрід­них «бартерних угод»: за надання розвідувальних даних про Чер­вону армію бандерівці отримували зброю та ін. Контакти ОУН, УІІА з нацистами були тактичні і водночас мали локальний, тимча­совий характер, спрямовані на використання німецьких можливос­тей у боротьбі проти Червоної армії, радянської влади1.

За даними довідки НКВС УРСР, підписаної заступником нар­кома, який відав західними областями, Т. А. Строкачем від 22 жовт-ни 1945 р., за 21 місяць, починаючи з лютого 1944 р. було проведено 26685 бойових операцій проти ОУН, УПА, у свою чергу, повстанці здійснили 6128 операцій2. В боях загинуло близько 100 тис. повста­нців, з радянського боку — близько 10 тис. осіб. Для проведення так званих чекістсько-військових операцій залучались не тільки внут­рішні війська НКВС, підрозділи Львівського військового округу, а й винищувальні батальйони, групи сприяння, сформовані з місцевого населення, що надавало боротьбі з ОУН, УПА характеру громадян­ської війни3.

У 1945 р. за вказівкою Центрального проводу великі підроз­діли УПА переформовуються у дрібніші. Створюється широка ме­режа підпільних «боївок», спрямованих на здійснення диверсій і те­рористичних актів. За офіційними даними, оунівцями у 1944— 1945 рр. було вчинено 14,5 тис. диверсій і терористичних актів, під час яких загинули не менше як ЗО тис. осіб, зокрема майже 4 . представників органів радянської влади.

1 Коваль М. В. ОУИ-УПА: ніж «третім рейхом* і сталінським титалітирішмом //
Укр. іст жури. — 1994. — М 2—3. — С. 97; Воетга-исторический журнал (Москва). —
1991. -М1-С 52—61; М 4. — С 53—62; № 5. — С. 45—57.


2 Сергійчук В ОУИ-УПА в роки війни Нові документи і матеріали. — К.. 1996, —
С 171


(ьчш<»,мііі С ОУН-УПА: спраиа в істині, а не в політичній мншііш-иіі на минуле // Україна Іпсокпііа. — К, 2002. — С 322—326

346

' изволення України від нацистських загарбників та її сою-• зників розпочалось після перемоги у Сталінградській бит-іві наприкінці 1942 р. Битва за визволення України, що тривала довгих 22 місяці, складалася з кількох великих військових операцій. На останній її стадії 28 жовтня 1944 р. було завершено визволення Закарпатської України. Перший з'їзд Народних комітетів Закарпатської України, що відбувся 26 листопада 1944 р. у Мукачеві в присутності представ­ників політорганів Червоної Армії, виходячи з віковічного бажання переважної частини населення, прийняв Маніфест про возз'єднан­ня Закарпаття з Україною. З'їзд обрав вищий орган державної вла­ди з представницько-законодавчими функціями — Народну раду, яка на основі прийнятих нею 5 грудня 1944 р. нормативних актів стала єдиною центральною владою. Декретом від 9 січня 1945 р. На­родна рада оголосила незалежність Закарпатської України та на­мір увійти до складу УРСР. Водночас відбувалося формування міс­ії х органів влади. Волевиявлення закарпатців було закріплене договором між СРСР і Чехословаччииою від 29 червня 1945 р.1

З визволенням території України одним з найважливіших пи­тань стало відновлення органів радянської влади в Україні, всього державно-правового механізму від вищого республіканського рівня до місцевого.

Тимчасовий відхід Червоної армії з України спричинив ева­куацію Президії Верховної Ради Української РСР, Раднаркому УРСР та інших республіканських органів державної влади УРСР спочатку до Саратова, а потім до Москви. Перебуваючи за межами своєї республіки, вони здійснювали функції, що обумовлювалися конкретною воєнно-політичною обстановкою того часу: налагоджу­вали діяльність евакуйованих підприємств і установ, вирішували вроЬлеми розміщення та матеріального забезпечення населення, евакуйованого з України у східні райони СРСР, провадили значну золітичну роботу, здійснювали загальне керівництво радянським -. • х лі оііиру, неодноразово виступали її шерненнлми ■■- вистели

чицький В. С,

Содержание