Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного та етапного контролю

Вид материалаДокументы

Содержание


19. Для заголтівлі ЛРС, що проявляє сечогінну дію використовуть ЛР
20. Джеерлом дл отримання лікарського засобу «Кадіофіт» є сировина
21. Кумарини – це …
22. Хромони – це …
23. Кумарини не розчинні у
25. Препарати «Есцин», «Есфлазид» виготовляють з
28. Fructus Dauci carote входять до складу наступного лікарського засобу
29. Лікарський засіб «Келін» проявляє наступну біологічну дію
30. Назвіть лікарський засіб з плодів кропу запашного
32. Листки мучниці проявляють наступну фармакологічну активність
33. Препарат «Брусверин» виготовляють з
35. Настойку з сировини якої рослини використовують як седативний засіб
36. Густий екстракт із кореневища папороті чоловічої використовують як
37. У якої рослини діючою речовиною є салідрозид?
38. Діючою речовиною у листках мучниці звичайної є
40. Настій із сировини якої рослини використовують як відхаркувальний засіб?
41. Як ЛРС у каланхое перистого використовують
43. Препарат «Бефунгін» виготовляють із наступної із ЛРС
44. Рицинова олія є
45. Живокіст лікарський належить до родини
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4

^ 19. Для заголтівлі ЛРС, що проявляє сечогінну дію використовуть ЛР :

1. Eguisetum palustre

2. Eguisetum silvestrum

3. Eguisetum arvense

4. Eguisetum fluviatile

5. Eguisetum variegatum

^ 20. Джеерлом дл отримання лікарського засобу «Кадіофіт» є сировина:
  1. Radices Ononidis
  2. Flores Helichrysi arenari
  3. Fructus Crataegi
  4. Radices Scutellariae
  5. Herba Polygoni avicularis

^ 21. Кумарини – це …
  1. Природні сполуки в основі яких лежить бензо-α-пірон;
  2. Природні сполуки, що утворюються в результаті конденсації γ-піронового та бензольного кілець;
  3. Речовини, що мають поверхневу гемолітичну активність і токсичні до холоднокровних тварин;
  4. Ароматичні з’єднання, похідні дифеніл пропану;
  5. Сполуки в основі яких лежить молекула циклопентанпергідропенантрену.

^ 22. Хромони – це …
  1. Природні сполуки в основі яких лежить бензо-α-пірон;
  2. Природні сполуки, що утворюються в результаті конденсації γ-піронового та бензольного кілець;
  3. Речовини, що мають поверхневу гемолітичну активність і токсичні до холоднокровних тварин;
  4. Ароматичні з’єднання, похідні дифеніл пропану;
  5. Сполуки в основі яких лежить молекула циклопентанпергідропенантрену.

^ 23. Кумарини не розчинні у:
  1. Хлороформі;
  2. Спирті;
  3. Жирних оліях;
  4. Воді;
  5. Жирах.

24. Якісною реакцією на хромони є:
  1. Ціанідинова реакція;
  2. Реакція з концентрованими мінеральними кислотами;
  3. Реакція Бальє;
  4. Реакція із залізо-амонійними галунами;
  5. Реакція Лібермана-Бурхарда.

^ 25. Препарати «Есцин», «Есфлазид» виготовляють з:
  1. Ammi majus;
  2. Psoralea drupacea;
  3. Melilotus officinalis;
  4. Aesculus hippocastanum;
  5. Pastinaca sativa.

26. Із плодів амі великої виготовляють наступний лікарський засіб:
  1. Аміфурин;
  2. Псоберан;
  3. Бероксан;
  4. Пастинацин;
  5. Анетин.

27*. Діючими речовинами пастернаку посівного є:
  1. Імператорин;
  2. Віснадин;
  3. Ангеліцин;
  4. Бергаптен;
  5. Ескулін.

^ 28. Fructus Dauci carote входять до складу наступного лікарського засобу:
  1. Кафіол;
  2. Уролесан;
  3. Регулакс;
  4. Марелін;
  5. Фітоліт.

^ 29. Лікарський засіб «Келін» проявляє наступну біологічну дію:
  1. Спазмолітичну;
  2. Проносну;
  3. В’яжучу;
  4. Обволікаючу;
  5. Відхаркуючу.

^ 30. Назвіть лікарський засіб з плодів кропу запашного:
  1. Уролесан;
  2. Анетин;
  3. Авісан;
  4. Пастинацин;
  5. Аміфурин.

31. Як ЛРС у папороті чоловічої використовують:
  1. Листки;
  2. Кореневище;
  3. Квіти;
  4. Трава;
  5. Плоди.

^ 32. Листки мучниці проявляють наступну фармакологічну активність:
  1. Діуретичну;
  2. Відхаркуючу;
  3. Антигельмінтну;
  4. Фотосенсибілізуючу;
  5. Обволікаючу.

^ 33. Препарат «Брусверин» виготовляють з:
  1. Rhizomata et radices rhodiole roseae;
  2. Folia vitis idaeae;
  3. Folia uvae ursi;
  4. Herba Violae;
  5. Rhizomata filicis maris.

34. Листки оберненояйцевидні, дрібні, завдовжки 1-2,2, завширшки 0,5-1,2 см, шкірясті, цільнокраї, на верхівці заокруглені, короткочерешкові, з сітчастим жилкуванням, зверху – темно-зелені, зісподу – світліші, голі. Опис сировини:
  1. Брусниці звичайної;
  2. Мучниці звичайної;
  3. Папороті чоловічої;
  4. Фіалки триколірної;
  5. Півонії незвичайної.

^ 35. Настойку з сировини якої рослини використовують як седативний засіб:
  1. Півонії незвичайної;
  2. Мучниці;
  3. Брусниці;
  4. Папороті чоловічої;
  5. Фіалки триколірної.

^ 36. Густий екстракт із кореневища папороті чоловічої використовують як:
  1. Відхаркувальний засіб;
  2. Седативний засіб;
  3. Сечогінний засіб;
  4. Антигельінтний засіб;
  5. Проносний засіб.

^ 37. У якої рослини діючою речовиною є салідрозид?

1. Rhizomata et radices rhodiole roseae;
  1. Folia vitis idaeae;
  2. Folia uvae ursi;
  3. Herba Violae;
  4. Rhizomata filicis maris.

^ 38. Діючою речовиною у листках мучниці звичайної є:
    1. Салідрозд;
    2. Арбутин;
    3. Аспідинол;
    4. Саліцин;
    5. Родіолозид.

39. Листки короткочерешкові, блискучі, шкірясті, оберненояйцевидні, на верхівці маловиїмчасті, із загнутими донизу краями, довжиною 7-30 мм, темно-зелені, зісподу – світло-зелені, з помітними темно-брунатними крапками. Опис сировини:
  1. Брусниці звичайної;
  2. Мучниці звичайної;
  3. Папороті чоловічої;
  4. Фіалки триколірної;
  5. Півонії незвичайної.

^ 40. Настій із сировини якої рослини використовують як відхаркувальний засіб?
  1. Herba Violae;
  2. Rhizomata et radices Rhodiole roseae;
  3. Folia Vitis idaeae;
  4. Folia Uvae ursi;
  5. Rhizomata Filicis maris.

^ 41. Як ЛРС у каланхое перистого використовують:
    1. Траву;
    2. Квіти;
    3. Пагони;
    4. Бутони;
    5. Корені.

42. Із трави очитку великого виготовляють наступний лікарський засіб:
      1. Фітосед;
      2. Марелін;
      3. Флавін;
      4. Біосед;
      5. Мукалтин.

^ 43. Препарат «Бефунгін» виготовляють із наступної із ЛРС:
  1. Розмарину лікарського;
  2. Гірчиці саребської;
  3. Чаги;
  4. Золотушника звичайного;
  5. Квасолі звичайної.

^ 44. Рицинова олія є:
  1. Проносним засобом;
  2. В’яжучим засобом;
  3. Адаптогенним засобом;
  4. Тонізуючим засобом;
  5. Седативним засобом.

^ 45. Живокіст лікарський належить до родини:
  1. Araliaceae;
  2. Fabaceae;
  3. Boraginaceae;
  4. Cucurbitaceae;
  5. Rosaceae.

46. Препарат «Гліфазин» виготовляється з трави квасолі звичайної і використовується при:
  1. Дерматиті;
  2. Жовчокам’яній хворобі;
  3. Гепатиті;
  4. Отиті;
  5. Цукровому діабеті.

^ 47. Діючою речовиною у пуп’янках гвоздики є:
  1. Сапоніни;
  2. Ефірна олія;
  3. Іридоїди;
  4. Серцеві глікозиди;
  5. Вуглеводи.

^ 48. Як основу для виготовлення супозиторіїв використовують:
  1. Oleum Jecoris;
  2. Butyrum Cacao;
  3. Oleum Sojae;
  4. Oleum Lini;
  5. Oleum Maydis.

49. Для виготовлення лікарського засобу «Екорофталмол» застосовують:
    1. Oleum Jecoris;
    2. Butyrum Cacao;
    3. Oleum Sojae;
    4. Oleum Lini;
    5. Oleum Maydis.

^ 50. Спермацет добувають із:
  1. Кашалота;
  2. Вовни вівці;
  3. Зміїної отрути;
  4. Бджолиної отрути;
  5. Риб’ячого жиру.

51. Гірудотерапія – це…
  1. Лікування п’явками;
  2. Лікування зміїною отрутою;
  3. Лікування бджолиною отрутою;
  4. Лікування прополісом;
  5. Лікування бодягою.

^ 52. Восково-смолиста речовина, яку виробляють робочі бджоли – це…
  1. Бджолина отрута;
  2. Маточкове молочко;
  3. Бджолиний віск;
  4. Прополіс;
  5. Ланолін.

^ 53. Апітоксин – це…

1. Бджолина отрута;
  1. Маточкове молочко;
  2. Бджолиний віск;
  3. Прополіс;
  4. Ланолін.

54. «Віпратокс» - мазь, що містить:
  1. Бджолину отруту;
  2. Зміїну отруту;
  3. Маточкове молочко;
  4. Бодягу;
  5. Спермацет.

55*. Аерозоль «Пропосол» має властивості:
  1. Протимікробні;
  2. Протизапальні;
  3. Репаративні;
  4. В’яжучі;
  5. Протигемороїдальні.



^ ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:
  1. ГФ ХІ. — М.: Медицина, 1987.
  2. Ковальов В.М., Павлій О.І., Ісакова Т.І. Фармакогнозія з основами біохімії. — Х.:, Прапор, вид. НФАУ, 2000.
  3. Кузнецова М.А. Руководство к практическим занятиям по фармакогнозии. — М.: Медицина, 1986.
  4. Ковалев В. Н., Попова Н. В. Практикум по фармакогнозии. – Х.:; «Золотые страницы», 2003.
  5. І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова, М. М. Маньковська „Фармакогнозія”, Київ „Медицина” 2006
  6. І. А. Бобкова „Фармакогнозія. Посібник з практичних занять.” Київ „Медицина” 2006



Додаткова:


  1. Кузнецова М.А., Рыбачук И.З. Фармакогнозия. — М.: Медицина, 1984.
  2. Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник / За ред. А.М.Гродзинського . — К.: Головна редакція енциклопедії України.
  3. В. Преображенський. Сучасна енциклопедія лікарських рослин. – Д.: БАО, 2005.