Geum.ru

Перелік питань для контролю знань та вмінь студентів VІ курсу

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Перелік питань для контролю знань та вмінь студентів VІ курсу.

  1. Дайте визначення клінічної дисципліни ” хірургія ”.
  2. Чи була в пошані хірургія в наших предків?
  3. Чим відзначилися в хірургії І.В. Буяльський. П.П. Пелехін?
  4. Вклад видатних вчених хірургічних клінік медичного факультету Харківського університету в розвиток хірургії України XIX ст. П.М. Шумлянського, М.І. Еллінсь­кого. В.Ф. Грубе. А.Г Підріза.
  5. Роль особистостей В.О. Караваєва, М.М. Волковича, О.Д. Кримова, І.М. Іщенка, М.І. Коломійченка. Г.Г. Караванова, М.М. Амосова, М.М Ковальова, ВД. Братуся, О.О. Шалімова, Г.М. Матяшина, В.Т. Зайцева, В.С. Земського. І.І. Сухарева в розвитку хірургії України.
  6. Дайте визначення поняття ” етика лікаря ”.
  7. Морально-етичні принципи у відносинах лікаря і хворого.
  8. 3 яким напутнім словом звертався Гіппократ до своїх учнів?
  9. Назвіть лікарські емблеми,
  10. Що означає термін ” деонтологія ”?
  11. У чому полягають особливості хірургічної деонтології?
  12. Опишіть душевні якості хірурга, про які згадує В. Оппель у своїх мемуарах ”Хирургические новеллы ”
  13. У чому полягають особливості роботи хірурга?
  14. Деонтологічні позиції щодо питання про вибір хворим хірурга.
  15. Яке значення в хірургії мають колективний початок, дух співпраці, співдружності, готовність прийти на допомогу один одному?
  16. Біоетика в трансплантології.
  17. Етіологія патологічних процесів, які зумовлюють потребу в трансплантації органів та тканин.
  18. Стадії функціональної недостатності органів, які потребують трансплантації.
  19. Основні методи дослідження органів та тканин,які потребують трансплантації.
  20. Клінічні форми та прояви захворювань органів, які потребують трансплантації, загальні підходи до діагностики та лікування.
  21. Принципи комплексної медикаментозної терапії в разі трансплантації органів та тканин.
  22. Клітинна трансплантологія.
  23. Особливості раннього післяопераційного періоду після трансплантації. Моніторинг стану трансплантата. Синдром відторгнення трансплантата (надгостре відторгнення, прискорене відторгнення, гостре відторгнення). Лікування. Профілактика. Показання до використання апаратів штучної нирки та штучної печінки.
  24. Принципи довготривалого ведення хворих після трансплантації. Особливості імуносупресивної терапії. Основні сучасні препарати для імуносупресивної терапії. Побічні дії імуносупресивної терапії. Синдром хронічного відторгнення трансплантата.
  25. Перспективи трансплантації органів. Ксенотрансплантація. Аутотрансплантація. Досягнення генної інженерії для розвитку трансплантології.
  26. Дати визначення гострого абдомінального сепсису, синдрому системної запальної відповіді.
  27. Основні етіологічні чинники синдрому системної запальної відповіді.
  28. Патогенез гострого сепсису.
  29. Обсяг об’єктивного та додаткового обстеження хворих на синдром системної запальної відповіді.
  30. Диференціальна діагностика синдрому системної запальної відповіді.
  31. План обстеження хворих із гострим абдомінальним сепсисом.
  32. Визначити типову клінічну картину при гострому абдомінальному сепсису.
  33. Алгоритм консервативного лікування хворих із гострим абдомінальним сепсисом.
  34. Причини неефективності антибіотикотерапії у хворих на сепсис.
  35. Дати визначення синдромокомплексу ”шок”
  36. Види шоку.
  37. Етіологія різних видів шоку.
  38. Патогенез різних видів шоку.
  39. Класифікація шоку за ступенем його тяжкості.
  40. Клінічні критерії шоку.
  41. Визначити шоковий індекс Алговера.
  42. Визначити найважливіші критерії шоку.
  43. Діагностична програма за різних видів шоку.
  44. Диференціальна діагностика шоку.
  45. Загальні положення лікування гіповолемічного шоку.
  46. Показання до гемотрансфузії при гіповолемічному шоці.
  47. Скласти лікувальну програму за різних видів шоку.
  48. Клінічні варіанти анафілактичного шоку.
  49. Діагностична програма при анафілактичному шоці.
  50. Лікування анафілактичного шоку.
  51. Сучасні уявлення про гострий респіраторний дистрес – синдром, синдром черевної порожнини, колапс.
  52. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез гострого респіраторного дистрес – синдрому, синдрому черевної порожнини, колапсу.
  53. Кардинальні клінічні ознаки гострого респіраторного дистрес – синдрому, синдрому черевної порожнини, колапсу.
  54. Методи діагностики гострого респіраторного дистрес – синдрому, синдрому черевної порожнини, колапсу.
  55. Сучасні методи лікування хворих із гострим респіраторним дистрес – синдромом, синдромом черевної порожнини, колапсом.
  56. Визначити найпоширеніші клінічні симптоми при гострих гнійних захворюваннях шкіри та підшлункової жирової клітковини (фурункул, карбункул, абсцес, флегмона, бешиха, еризипелоїд).
  57. Загальні принципи лікування гнійно-запальних процесів шкіри та підшкірної жирової клітковини.
  58. Етіопатогенез туберкульозу кишок, очеревини, брижових лімфатичних кишок.
  59. Клінічні форми туберкульозу кишок.
  60. Клініка та діагностика туберкульозу периферійних лімфатичних вузлів.
  61. Клініка, діагностика туберкульозу грудної залози, стравоходу, печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки.
  62. Основи та принципи антибіотикопрофілактики.
  63. Показання до антибіотикопрофілактики.
  64. Побічні дії найпоширеніших антибактеріальних препаратів.
  65. Виконання проби на антибіотик і оцінка її результату.
  66. Профілактика системного кандидозу при абдомінальній хірургічній інфекції.
  67. Особливості застосування антибіотиків при абдомінальних інфекціях у вагітних.
  68. Поняття ”епікритичний” і ”протопатичний” біль.
  69. Причини виникнення та клінічні прояви вісцерального, пристінкового і референтного болю.
  70. Клінічна класифікація абдомінального болю.
  71. Патологічні стани, що зумовлюють больові відчуття в правому підребер’ї .
  72. Патологічні стани, що зумовлюють больові відчуття в підчеревній ділянці.
  73. Патологічні стани, що спричиняють больові відчуття в лівому підребер’ї.
  74. Патологічні стани, що зумовлюють больові відчуття в пупковій ділянці.
  75. Патологічні стани, що спричиняють больові відчуття в правій клубовій ділянці.
  76. Патологічні стани, що зумовлюють больові відчуття в лівій клубовій ділянці.
  77. Сучасні уявлення про етіологію, патогенез синдромів дисфагії, блювання та порушення акту дефекації.
  78. Класифікація синдромів дисфагії, блювання та порушення акту дефекації.
  79. Основні клінічні прояви синдромів дисфагії, блювання та порушення акту дефекації.
  80. Методи діагностики захворювань, які супроводжуються синдромом дисфагії.
  81. Методи діагностики захворювань, які супроводжуються синдромом блювання.
  82. Сучасні методи лікування синдрому дисфагії.
  83. Сучасні методи лікування синдрому блювання.
  84. Сучасні методи лікування синдрому порушення акту дефекації.
  85. Визначення поняття ” гострий живіт ”.
  86. Класифікація ” гострого живота ”.
  87. Класифікація псевдоабдомінального синдрому.
  88. Основні форми ” гострого живота ”.
  89. Клінічні синдроми, властиві ” гострому животу ”.
  90. Основні клінічні симптоми гострих хірургічних захворювань.
  91. Перелік обов’язкових досліджень у хворого із ” гострим животом ” в умовах стаціонару.
  92. Алгоритм діагностики ” гострого живота ”.
  93. Диференційна діагностика ” гострого живота ” і псевдоабдомінального синдрому.
  94. Лікарська тактика при ” гострому животі ” на до госпітальному етапі.
  95. Визначення поняття ” перитоніт ”.
  96. Сучасні погляди на етіологію, патогенез локальних і поширених гнійно-запальних процесів органів черевної порожнини.
  97. Класифікація перитоніту.
  98. Особливості клінічної картини перитоніту залежно від стадії захворювання та причини розвитку.
  99. Діагностичні можливості додаткових методів дослідження (лабораторних, інструментальних, променевих) при перитоніті.
  100. Принципи передопераційної підготовки хворих із розповсюдженим перитонітом.
  101. Етіологія та патогенез механічної жовтяниці.
  102. Клінічні прояви та методи діагностики основних захворювань, які спричиняють механічну жовтяницю.
  103. Види та принципи малоінвазивних втручань у хворих з механічною жовтяницею.
  104. Основні клінічні прояви печінкової недостатності.
  105. Варіанти зовнішнього дренування жовчних проток.
  106. Клінічні прояви цирозу печінки.
  107. Методи спинення кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу.
  108. Клінічні ознаки печінкової енцефалопатії.
  109. Основні принципи лікування печінкової недостатності.
  110. Етіологія та патогенез шлунково-кишкової кровотечі.
  111. Класифікація крововтрати за ступенем тяжкості.
  112. Клінічна картина при шлунково-кишковій кровотечі різної етіології.
  113. Ендоскопічна класифікація активності кровотеч за Y. Forrest.
  114. Принципи диференційної діагностики кровотеч з верхнього та нижнього відділу травного тракту.
  115. Диференційна діагностика гастродуоденальної та легеневої кровотечі.
  116. Лікувальна тактика при шлунко-кишковій кровотечі різної етіології.
  117. Показання до оперативного лікування шлунково-кишкової кровотечі виразкової етіології.
  118. Методи ендоскопічного гемостазу.
  119. Основні показання до гемо трансфузії.
  120. Надання першої допомоги хворих із шлунково-кишковою кровотечею.
  121. Головні етіологічні фактори травми черевної порожнини.
  122. Обсяг необхідного та додаткового обстеження із травмою живота.
  123. Принципи диференційної діагностики ушкоджень живота.
  124. Симптоматика ушкоджень органів черевної порожнини та за очеревинного простору.
  125. Інструментальні методи діагностики травми живота.
  126. Типова клінічна картина при травмі черевної порожнини.
  127. План обстеження хворих при травмі черевної порожнини.
  128. Алгоритм консервативного та оперативного лікування постраждалих із травмою живота.
  129. Основні клінічні ознаки гострих захворювань органів черевної порожнини у вагітних.
  130. Сучасні методи діагностики гострих захворювань органів черевної порожнини у вагітних.
  131. Лікування гострих захворювань органів черевної порожнини у вагітних.
  132. Особливості перебігу гострого апендициту у осіб похилого та старечого віку.
  133. Особливості перебігу гострого холециститу у осіб похилого та старечого віку.
  134. Особливості перебігу гострого панкреатиту у осіб похилого та старечого віку.
  135. Особливості перебігу виразкової хвороби у осіб похилого та старечого віку.
  136. Особливості перебігу гострої кишкової непрохідності у осіб похилого та старечого віку.
  137. Клінічна картина, діагностика, лікування хірургічних ускладнень черевного тифу.
  138. Клінічна картина, діагностика, лікування хірургічних ускладнень абдомінального туберкульозу.
  139. Клінічна картина, діагностика, лікування хірургічних ускладнень абдомінального псевдотуберкульозу.
  140. Клінічна картина, діагностика, лікування хірургічних ускладнень кишкового ієрсиніозу.
  141. Клінічна картина, діагностика, лікування хірургічних ускладнень опісторхозу.
  142. Клінічна картина, діагностика, лікування хірургічних ускладнень аскаридозу.
  143. Диференційна діагностика гострих хірургічних і інфекційних захворювань.
  144. Показання та протипоказання до оперативного втручання в разі хірургічних ускладнень інфекційних хвороб.
  145. Особливості ведення післяопераційного періоду хворих при хірургічних ускладненнях інфекційних хвороб.
  146. Етіологічні чинники формування клапанної хвороби серця.
  147. Класифікація набутих вад серця.
  148. Клінічна картина найпоширеніших вад серця: стенозу, мітрального й аортального отворів, недостатності мі трального й аортального клапанів, комбінованих вад серця.
  149. Скласти план обстеження пацієнта з клапанною хворобою.
  150. Діагностичні критерії визначення ступеня серцевих вад та стадій серцевої недостатності.
  151. Диференціальна діагностика під час визначення переважного ураження того або того клапана та з іншими захворюваннями серця.
  152. Принципи хірургічного лікування при серцевих вадах залежно від її ступеня та стадії серцевої недостатності.
  153. Клінічна картина гнійних захворювань легенів та плеври.
  154. Принципи хірургічного лікування патологічних станів легенів та плеври: абсцес, гангрена, емпієма плеври, гідроторакс.
  155. Перелік захворювань з якими потрібно проводити диференціальну діагностику в разі болю в грудній клітці.
  156. Клінічна картина найчастіших захворювань органів грудної порожнини.
  157. Основні симптоми та синдроми, що виникають у разі захворювань органів грудної порожнини.
  158. Етіологія та патогенез синдромів дихальної та серцевої недостатності.
  159. Діагностичне значення лабораторних та інструментальних методів дослідження при захворюваннях серця, магістральних судин, легенів і органів середостіння.
  160. Скласти план обстеження пацієнтів із захворюванням органів грудної порожнини.
  161. Загальні симптоми при патології органів грудної клітки.
  162. Місцеві симптоми характерні для патології органів грудної клітки.
  163. Специфічні симптоми при патології органів грудної клітки.
  164. Суб’єктивні клінічні прояви емпієми плеври.
  165. Об’єктивні клінічні прояви емпієми плеври.
  166. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику при емпіємі плеври?
  167. Ускладнення емпієми плеври.
  168. Лікування гострої емпієми плеври.
  169. Чим обумовлений синдром легеневої кровотечі?
  170. Загальні клінічні прояви легеневої кровотечі.
  171. При яких захворюваннях частіше виникає легенева кровотеча?
  172. Які захворювання входять у загальний синдром у торакальній хірургії?
  173. Які скарги хворих характерні для запального синдрому органів грудної клітки?
  174. Які додаткові методи дослідження застосовуються при запальному синдромі органів грудної клітки?
  175. Які причини і механізми розвитку абсцесу і гангрени легені?
  176. Клінічна картина абсцесу і гангрени легені.
  177. Ускладнення абсцесу і гангрени легені.
  178. Які лабораторні та інструментальні методи дослідження застосування для діагностики абсцесу або гангрени легені?
  179. З якими захворюваннями необхідно проводити диференційну діагностику при абсцесі або гангрені легені?
  180. Яка лікувальна тактика і обсяг терапії при гострому абсцесі легені?
  181. Класифікація ушкоджень серця.
  182. Клінічна картина при різних видах ушкодження серця.
  183. Діагностична програма при ушкодженні серця.
  184. Захворювання, з якими потрібно проводити диференційний діагноз при травмі грудної клітки.
  185. Методи лікування при ушкодженні серця.
  186. Нові методи оперативного лікування, малоінвазивні методи хірургічних втручань при ушкодженні серця.
  187. Препарати, що застосовуються для консервативного лікування при ушкодженні серця, та їх дозування.
  188. Етіологія, патогенез травм грудної клітки.
  189. Класифікація травм грудної клітки.
  190. Клінічна картина різних видів травм грудної клітки.
  191. Ускладнення травм грудної клітки.
  192. Діагностична програма в разі травми грудної клітки.
  193. Діагностичне значення показників лабораторних та інструментальних методів дослідження в разі травми грудної клітки.
  194. Методи лікування травми грудної клітки.
  195. Нові методи оперативного лікування, малоінвазивні методи хірургічних втручань при травмі грудної клітки.
  196. Препарати, що їх застосовують для консервативного лікування постраждалих із травмами грудної клітки, та їх дозування.
  197. Визначення поняття «синдром дуги аорти». Патогенез ураження гілок дуги аорти.
  198. Діагностичні критерії синдрому дуги аорти.
  199. Диференційний діагноз при хронічній недостатності мозкового кровообігу.
  200. Діагностика ураження плечоголовних судин.
  201. Принципи терапії та показання до хірургічного лікування синдрому дуги аорти.
  202. Основні види уражень магістральних артерій нижніх кінцівок.
  203. Класифікація хронічної ішемії нижніх кінцівок.
  204. Клініка хронічної ішемії нижніх кінцівок.
  205. Принципи діагностики та диференційної діагностики основних захворювань, які спричиняють хронічну ішемію нижніх кінцівок.
  206. Підходи до лікування хронічної ішемії нижніх кінцівок.
  207. Виписати рецепти на основні вазоактивні препарати та знати їх дозування.
  208. Патофізіологія розвитку болю при хронічній ішемії нижніх кінцівок.
  209. Принципи діагностики та диференційної діагностики основних захворювань, які спричиняють біль у нижніх кінцівках.
  210. Інструментальна диференційна діагностика видів болю в нижніх кінцівках.
  211. Підходи до лікування болю та профілактика ампутацій нижніх кінцівок.
  212. Стадії гострих ішемічних розладів при гострій артеріальній непрохідності.
  213. Основні методи дослідження в разі гострої артеріальної та венозної оклюзії судин та показання до них.
  214. Ускладнення тромбозів магістральних вен.
  215. Принципи комплексної медикаментозної терапії артеріальних тромбозів та емболій.
  216. Основні принципи виконання оперативних втручань при емболії та гострих тромбозах магістральних артерій і вен: емболектомії, відновні реконструктивні операції на артеріях і венах.
  217. Основні принципи тромболітичної терапії.
  218. Сучасні уявлення про синдром нижньої та верхньої порожнистих вен.
  219. Основні клінічні ознаки синдрому нижньої та верхньої порожнистих вен.
  220. Методи діагностики синдрому нижньої та верхньої порожнистих вен.
  221. Сучасні напрямки лікування синдрому нижньої та верхньої порожнистих вен.
  222. Сучасний стан пересадки серця у світі.
  223. Сучасний стан пересадки печінки у світі.
  224. Сучасний стан пересадки підшлункової залози у світі.


Завідувач кафедри

хірургії №4 професор Мішалов В.Г.