Програма з підвищення рівня вдосконалення комунікативних вмінь та навичок під час проведення лінгвістичного аналізу тексту Висновки

Вид материалаДокументы

Содержание


Актуальність теми
Розділ І. Теоретичні основи застосування лінгвістичного аналізу тексту на уроках української мови
1.2 Поняття «текст» у сучасному мовознавстві
2.1 Визначення вихідного рівня сформованості комунікативних умінь і навичок учнів
2.2 Програма з підвищення рівня вдосконалення комунікативних вмінь та навичок під час проведення лінгвістичного аналізу тексту.
Таблиця 2.2.1 Програма уроків з української мови
План-конспект уроку з української мови
I. Оголошення теми та мети уроку. ІІ.Актуал1зац1я опорних знань учнів
III. Сприйняття и засвоєння учнями навчального матеріалу
Речення - це грамотно i інтонаційно оформлене висловлювання, що є засобом формування, вираження i повідомлення думки.
За будовою речення бувають прості i складні.
Скоро прийде весна, і y поле знов покличуть мене журавлі. Журавлі бринять дзвінкоголосі, їx кличе даль прозоро-вітрова.
Bimpy на морг не було, проте клекотав сильний прибій.
IV.Закріплення вивченого матеріалу
V. Підсумок уроку
VI. Домашнє завдання
I. Оголошення теми й мети уроку
Як засіб спілкування мова служить для передачі будь-якої складної думки чи почуття. Вона тісно пов'язана з мисленням, свідомістю
Мова - певна система фонетичних, лексичних, граматичних засобів, що
III. Закріплення вивченого матеріалу
...
Полное содержание
Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Криворізький педагогічний інститут

Центр до вузівської та післявузівської підготовки


Реєстраційний №________


ЛІНГВІСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ТЕКСТУ ЯК ЗАСІБ УДОСКОНАЛЕННЯ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ 9 КЛАСУ


Кваліфікаційна робота

вчителя української мови та літератури

Криворізької загальноосвітньої школи

I-III ступенів № 45

Григор’євої Ольги Сергіївни


Кривий Ріг

2012


Зміст

Вступ…………………………………………………………………………… ...3

Розділ І Теоретичні основи застосування лінгвістичного аналізу тексту на уроках української мови……………………………………………………… ....5

1.1 Лінгвістичний аналіз тесту в науковій літературі…………………………..5

1.2 Поняття «текст» у сучасному мовознавстві…………………………………8

Розділ ІІ Особливості формування комунікативних умінь і навичок у процесі лінгвістичного аналізу тексту…………………………………………………11

2.1 Визначення вихідного рівня сформованості комунікативних умінь і навичок учнів…………………………………………………………………..11

2.2 Програма з підвищення рівня вдосконалення комунікативних вмінь та навичок під час проведення лінгвістичного аналізу тексту…………………14

Висновки………………………………………………………………………26

Список використаної літератури……………………………………………28

Додатки


Вступ


Мовна освіта в Україні спрямована на виховання людини, яка вільно володіє літературною мовою в ycix сферах суспільного життя. Уміння сприймати, розуміти почуте або прочитане, викладати його зміст, точно формулювати основну думку, висловлювати її в усній чи писемній формі можуть бути сформовані лише на основі розвитку мовлення, що є основою навчання мови, починаючи з 1-го класу. Знання державної мови, як відомо, є конституційним обов'язком кожного громадянина України, i досконале володіння нею створює умови для повноцінного високоінтелектуального розвитку особистості, участі її в різних сферах суспільно-політичного, адміністративно-господарського, культурного життя нашої держави.

Робота з розвитку мовлення учнів забезпечує тісний зв'язок лінгвістичної теорії з практикою i ґрунтується на опрацюванні текстів різних стилів i типів мовлення, на аналізі їx змісту, структури i мовних засобів. Лінгвістичний аналіз тексту забезпечує комунікативний та функціонально-стилістичний підходи до навчання мови: аналізуючи текст, учні засвоюють його комунікативні ознаки (роль у спілкуванні), стилістичну приналежність i функції мовних одиниць, а отже, формують i вдосконалюють мовну i мовленнєву компетенцію. Саме тому в новому підході до методики викладання мови велике значення надається лінгвістичному аналізу тексту. Лінгвістичний аналіз може супроводжувати всі етапи навчання: сприймання, осмислення, закріплення, вироблення умінь i навичок, застосування на практиці здобутих знань, перевірки i оцінки знань. Діяльність учнів пов'язана з конструюванням власних висловлювань, тобто з активною комунікативною діяльністю, повинна обов'язково доповнювати лінгвістичний аналіз тексту.

Теоретичні основи i практичні принципи лінгвістичного аналізу тексту викладені в працях вітчизняних лінгвістів: І.Білодіда, В.Виноградова, Г.Винокура, Б.Ларіна, О.Пєшковського, Л.Щерби та ін. У методичній науці вже склалася певна система проблем у дослідженні лінгвістичного аналізу.

Актуальність теми зумовлена новими завданнями, що поставлені перед сучасною школою, - формування в учнів умінь i навичок аналізувати тексти, конструювати зв'язки висловлювання, розуміти функцій мовних одиниць у мовленні. У методичній літературі не розробляються методичні рекомендації щодо вдосконалення вмінь i навичок лінгвістичного аналізу тексту в 9-му класі.

Учитель, який прагне добре організувати роботу над лінгвістичним аналізом тексту, повинен бути обізнаний не лише з найновішими досягненнями психолінгвістики, зокрема психології усного та писемного мовлення, вікової та педагогічної психології, ораторського мистецтва, педагогіки, i звичайно, з лінгвістики тексту. Щоб виховати учня, здатного через словесну тканину твору сприймати втілені в ньому авторські ідеї, необхідно постійно працювати над формуванням в учнів відчуття семантичних та емоційно-експресивних відтінків слова. А також тих додаткових значень, що випливають з контексту, збагачуючи висловлювання змістовою інформацією.

Мета: розробити методику удосконалення комунікативних умінь i навичок учнів 9 класу засобами лінгвістичного аналізу тексту i перевірити її ефективність.

Для реалізації поставленої мети поставлені такі завдання:

- здійснити аналіз проблеми в науковій літературі;

- визначити місце лінгвістичного аналізу тексту на уроках мови;

- розробити систему завдань i методичні рекомендації щодо
застосування лінгвістичного аналізу тексту на уроках української мови в 9-му класі;

- перевірити ефективність запропонованої методики.


Розділ І. Теоретичні основи застосування лінгвістичного аналізу тексту на уроках української мови

1.1 Лінгвістичний аналіз тексту в науковій літературі

Реформа загальноосвітньої i професійної школи ставить своєю метою підвищити рівень ідейно-морального i громадянського виховання школярів, поліпшити їx підготовку до активної участі в суспільній i трудовій діяльності. Необхідною умовою формування соціально активної i духовно багатої особистості є оволодіння мовою як засобом спілкування. У зв'язку з цим у лінгводидактиці особливо гостро постає проблема, як забезпечити органічний взаємозв'язок між мовною освітою i мовленнєвим розвитком учнів[8,95].

Для розвитку умінь використовувати мовні засоби в різних умовах спілкування необхідно не тільки запам'ятовування схем, моделей слів, словосполучень, речень, а й розуміння закономірностей i їx функціонування. Тому так важливо опрацьовувати мовні явища (фонетичні, лексичні, словотворчі, граматичні) у контексті мовлення, вести спостереження, як взаємодіють мовні одиниці в процесі комунікації, яка їx роль у вираженні думки.

Серед практичних завдань i вправ одне з чільних місць у навчанні рідної мови посідає лінгвістичний аналіз тексту, який у методичній літературі називають мішаним, комбінованим або синтетичним, загальним, суцільним розбором. Суть його полягає в тому, що слово ( речення, текст) аналізується не в одному якомусь аспекті, скажімо, фонетичному, граматичному чи орфографічному, а в кількох[9,11].

За словником, лінгвістичний аналіз тексту - це сукупність методичних прийомів або методів, що методично використовуються під час вивчення всіх аспектів мови: фонетики, граматики, лексики, словотворення, орфографії,

стилістики - з метою виявлення структури типу мовних одиниць, їx форм i способів утворення, доцільність їx використання в тексті тощо. Bci види мовного аналізу належать до складу активних методичних прийомів, вони пов'язують теорію з практикою, забезпечують постійне повторення вивченого. Лінгвістичний аналіз є складовою частиною багатьох вправ: переписувань, диктантів, переказів i творів iз завданнями аналітичного характеру та ін. [11,7].

Лінгвістичний аналіз як метод навчання потребує постійного повторення вивченого матеріалу, уміння тримати в пам'яті впорядковані відомості з предмета та застосовувати їx на практиці. Тому він дає можливість систематизувати знання учнів, зміцнити їxні комунікативні вміння та навички[1,11].

Значний внесок у методику лінгвістичного аналізу зробив Е.Дмитровський, надавши йому першорядного значення серед інших методів навчання, наголосивши на їx правильному поєднанні[ 7,47].

О.Власенков, як i багато інших сучасних методистів, наголошує на тому, що потрібен якісно новий, багатоаспектний аналіз, який об'єднує, з одного боку різні види лінгвістичного аналізу (фонетичного, словотворчого i морфологічного), а з другого, - лінгвістичний аналіз з іншими видами аналізу ( літературознавчим, логічним, краєзнавчим). А це в свою чергу розвиває логічне мислення учнів, збагачує їx світогляд, глибше знайомить з літературою ( якщо на уроці з української мови учні аналізують вірш) [4,5].

Мета лінгвістичного аналізу тексту - виявлення системи мовних засобів, за допомогою яких передається ідейно-тематичний та естетичний зміст тексту та з'ясування залежності вибору мовних засобів від прогнозованого автором ефекту мовленнєвого впливу.

За Н.Шанським, завданням лінгвістичного аналізу тексту є вивчення прийомів ідивідуально-авторського використання мовних засобів.

Аналізуючи текст, необхідно врахувати такі лінгвістичні поняття, як усні й писемні тексти, художні й нехудожні, прозові й віршові, монологічні й діалогічні, розповідь, опис, роздум, абзац, макротекст i мікротекст, контекст та інші. Усний текст - продукт живого мовлення, письмовий - продукт письма чи друкування. Кожний з них має відповідно властивості усного чи писемного мовлення. Усний текст сприймається на слух, писемний – візуально (зором) [12,26].

Під час лінгвістичного аналізу тексту виділяються його ознаки - семантика та функціонально-комунікативна значущість, що виражаються відповідним набором мовних засобів. Основними параметрами аналізу тексту, як визначає М.Пентилюк, є:

▪ визначення теми й основної думки тексту;

▪ виділення абзаців (мікротем);

▪ визначення стилю i типу мовлення;

▪ аналіз структури тексту;

▪ аналіз мовних засобів (лексичних, граматичних, стилістичних) [15,121].
Для аналізу варто добирати тексти різних стилів, однак, як свідчить

практика, найчастіше використовуються тексти (уривки) художнього стилю. У процесі викладання української мови комплексний лінгвістичний аналіз тексту застосовується порівняно широко, хоча сучасна лінгводидактика opiєнтyє вчителя на текстову основу уроків, використання текстів для засвоєння лексичних, граматичних, стилістичних явищ [14,21]. I, отже, виникає потреба у систематичному застосуванні елементарного аналізу тексту, що забезпечує розуміння функцій мовних одиниць у мовленні i формування комунікативних умінь та навичок учнів на різних етапах навчання. Проведення лінгвістичного аналізу тексту в шкільній практиці багато в чому залежить від того, як учитель сам володіє відповідною методикою i як opiєнтує на цю роботу учнів[17,12].

Отже, лінгвістичний аналіз тексту є ефективним методом навчання, який сприяє розвиткові логічного мислення, кращому засвоєнню теоретичних відомостей з мови, формуванню мовних i мовленнєвих умінь та навичок учнів. [16,56].


1.2 Поняття «текст» у сучасному мовознавстві

Мовлення як вид людської діяльності завжди зорієнтоване на виконання якогось комунікативного завдання. Висловлюючи свої думки i почуття, людина має конкретну мету – щось повідомити, про щось дізнатися, спонукати когось до виконання певних дій, у чомусь переконати i т. д. Це стосується не тільки ситуативного усного мовлення, а и монологічного писемного з тією різницею, що в останньому випадку сприйняття висловленого змісту може відбуватися не одразу, оскільки безпосереднього контакту з адресатом немає [ 5, 18].

Довгий час найвищою одиницею мови i мовлення вважалося речення. Однак такий підхід не забезпечував ні теоретичного вивчення процесу мовного спілкування, ні виконання практичних завдань підвищення культури мовлення[3,4]. В останні два-три десятиріччя все більшу увагу лінгвістів привертає зв'язне мовлення.

М.Жинкін, визначаючи текст як спосіб передачі думки, як систему слів, які виникають у результаті їx відбору думки, аналізує складні співвідношення між окремим реченням, текстом та формами думки[ 13,61].

Основним поняттям нової лінгвістичної дисципліни є поняття тексту. У науковій літературі спостерігається різне трактування його суті. Зокрема, одні дослідники вважають, що текст може бути лише письмовий. Це й підкреслюється у визначеннях: «Текст - це витвір мовного процесу, що відзначається завершеністю, об'єктивований у вигляді письмового документа, літературно оброблений у відповідності з типом цього документа, витвір, який складається з заголовка i ряду особливих одиниць ( надфразних єдностей), об'єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, i має певну цілеспрямованість i прагматичну установку»[10,18].

Для аналізу тексту важливим є ще и такі поняття, як засоби зв'язку у
тексті ( лексичні повтори, синоніми, займенники, службові слова), актуальне
членування на тему i рему ( «дане» i «нове») в кожному реченні i в тексті

загалом, способи розміщення речень ( послідовний, або ланцюговий, i
и паралельний) [2,84].. Більш детальніше І.Гальперин визначає такі основні риси тексту:

1. Найважливіші риси тексту: наявність певної кількості речень, наявність теми i основної думки висловлювання, змістовий i граматичний зв'язок між реченнями, послідовність викладу, логічна повнота i завершеність викладу.

2.Елементи i компоненти тексту:

а) компоненти: речення, групи речень, об'єднані логічним i синтаксичним зв'язком, виділяються в окремі абзаци.

б) елементи: дане ( тема, предмет висловлювання), нове ( основний зміст висловлювання).

3. Види зв'язку елементів i компонентів у тексті: контактний (пов`язувані компоненти чи елементи знаходяться поряд), дискантний (пов`язувані компоненти чи елементи знаходяться на відстані), ланцюговий, або послідовний (певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом у наступному реченні), паралельний (речення граматично рівноправні), ретроспективний (опора на вже сказане), перспективний (вказується, про що йтиме мова далі).

4. 3асоби зв'язку: близькі за змістом слова (займенники, прислівники, числівники та інші засоби): лексичні i контекстуальні (людина - вона; широкий - такий; 25 грибів - скільки; у лісі - там), повторення слів (озеро знаходиться в лісі, біля озера стоїть хатина лісника), слова, що вказують на послідовність розгортання змісту:

а) слова з часовим значенням (тоді, одного разу, було це..., через кілька
днів, пізніше, в той час, згодом та ін.);

б) слова з просторовим значенням (внизу, вгopi, з одного боку,
посередині, праворуч та ін.);

в) вставні слова (по-перше, по-друге, таким чином, як відомо, навпаки та

ін.);

г) зв'язок між даним i новим[8,12].

Отже, текст – це продукт процесу мовлення, реальна одиниця мовної комунікації. Як і інші одиниці мови i мовлення, текст - багатогранне явище, найголовнішими властивостями якого є зміст (семантика), побудова (структура) i комунікативне призначення (функція).


Розділ ІІ. Особливості формування комунікативних умінь і навичок у процесі лінгвістичного аналізу тексту


2.1 Визначення вихідного рівня сформованості комунікативних умінь і навичок учнів

З метою виявлення ставлення учнів щодо проведення на уроках української мови лінгвістичного аналізу тексту, я розробила анкету для учнів, до якої увійшли такі питання:

1. Як часто ви аналізуєте текст?

2. Які у вас виникають труднощі при виконанні аналізу тексту?

3. Як ви вважаєте, які знання необхідно мати для того, щоб виконати
лінгвістичний аналіз тексту?

а) вміти розрізняти стилі i типи мовлення;

б) розрізняти складносурядне речення від складнопідрядного;

в) визначати тему та ідею.

Проаналізувавши відповіді учні, зробила висновок, що дуже мало учнів можуть робити лінгвістичний аналіз тексту.

Рівні сформованості комунікативних умінь i навичок визначався за такими показниками:

- уміння визначати тему, основну думку та добирати заголовок;

- уміння орієнтуватися в стилях мови;

- визначати типи мовлення.

Я розробила систему завдань для констатувального зрізу на уроках української мови, де враховано вимоги чинної програми, вікові особливості учнів та психологічні фактори розвитку мовлення.

Завдання 1. Виразно прочитайте текст, визначте його тему i основну думку, доберіть заголовок.

3-за темного лicy виглянув місяць, показуючи блискучого широкого лоба, потім глянув очима, а далі викотився ввесь, здоровий, як добра хазяйська діжа, червоний, як кров. Тихо піднявся він вгору i полив cвiй тихий cвim на село. Засоромились зopi яснолицього; декотрі поховалися i потонули в синьому небі, а сміливіші зосталисъ (І.Нечуй-Левицький).

Завдання 2. Пригадайте, які типи мовлення вам відомі, назвіть їх. Як їх можна охарактеризувати.
Завдання 3. Визначте, до якого стилю мови належить кожен iз поданих

нижче текстів.

Текст 1

Безжальний час не владний над мовою людською. Час жбурляє іржу своєї cтapocтi на слова i на тіло мови, та вона молодію своїх глибинах, червоногаряча, мов любов, і, навіть умерши, вперто воскресає то в священних гімнах, то в книгах поетів, то в записах на камені, на листку пaпipyca, на піску, на глині, у вдячній пам 'яті поколінь (П.Загребельний).

Текст 2

Уміння правильно говорити в основному дається в школі, життя ж порівняно мало додає до набутого в шкільні роки. Тому й зрозуміло, яке величезне значення має правильна постановка викладання рідної мови, прищеплення любові й поваги до неї, дбайливого ставлення до мовних скарбів, виховання високої мовної культури, чуття мови (А.Коваль).

Текст 3

Оголошення

Аптеки міста приймають у необмеженій кількості лікарських
рослин. Рослини здають у висушеному вигляді.
Аптекоуправління


Текст 4
- Та й мастак ти, Якиме, кашу варити! – скажете ви, кладучи ложку, як

уже в казанку не зосталося нічого.

- Хіба то я її варив?

- А хто ж?

- Огонь! — жартує Яким.

- То огонь, то огонь... А хто готував?

-Яка там годівля? Укинув пшона та затовк салом — от i все!(В.Мисик)


Текст№5

Гей у лузі червона калина,

Гей, гей, похилилася,

Чогось наша славна Україна,

Гей, гей, засмутилася.

А ми ж тую червону калину,

Гей, гей, та підіймемо;

А ми ж свою славну Україну,

Гей, гей, та розвеселимо.(С.Чернецький)

Завдання№4.

Виконайте лінгвістичний аналіз тексту

Українець завжди брав iз собою в далеку подорож пучечок чебрецю. Його гострий гарячий аромат нагадував про тепло рідної домівки, відновлював сили, зміцнював дух. Чебрець широко застосувався в народній медицині для лікування простудних захворювань. Пасічники вважають його одним з кращих медоносів. (За В.Супруненком).

Проаналізувавши результати констатувалъного зpiзy, рівень сформованих знань учнів, а також труднощі, iз якими стикаються учні під час засвоєння лінгвістичного аналізу тексту, я прийшла до висновку, що досить небагато учнів мають середній рівень розвитку комунікативних вмінь i навичок лінгвістичного аналізу тексту, останнє з завдань виявилось для них важким (мало хто з учнів зробив повний лінгвістичний аналіз), діти зазначили, що не вміють робити лінгвістичний аналіз тексту. Але не зважаючи на це, діти з цікавістю виконували завдання, намагалися самостійно вирішити без допомоги вчителя.

Узагальнюючи свої спостереження за школярами на уроках української мови, з’ясувалось, що:
  • учні не вміють правильно аналізувати тексти;
  • у них виникають труднощі над тим, щоб визначити тему та ідею тексту;
  • погано орієнтуються у стилях мови;
  • головна складність у тому, що рівень знань учнів не співпадає з рівнем запропонованих для виконання завдань.

На уроках української мови учні 9-х класів виконували завдання, які я запропонувала, було помітно з якою цікавістю вони їх виконують. Адже завдання не були одноманітними і ускладнювалися з чіткою послідовністю. Хоча в учнів і на однаковому рівні сформовані комунікативні уміння і навички лінгвістичного аналізу тексту, та їм цікаво було виконувати завдання, але дуже важко, бо вони мало обізнані в цій темі. Тому, я вважаю, що вчителям треба набагато більше приділяти увагу на вивчення лінгвістичного аналізу тексту, адже це невід’ємна частина вивчення не лише мови а й літератури. Зважаючи на результати вихідного рівня сформованості пропоную розглянути програму, яку я розробила для підвищення рівня вдосконалення комунікативних умінь і навичок у процесі лінгвістичного аналізу тексту.


2.2 Програма з підвищення рівня вдосконалення комунікативних вмінь та навичок під час проведення лінгвістичного аналізу тексту.


Попрацювавши з різною науковою літературою та зробивши висновки, я з’ясувала , що для того, щоб учні могли добре володіти знаннями щодо лінгвістичного аналізу тексту, треба :
  1. дотримуватися принципів системності під час використання лінгвістичного аналізу тексту;
  2. застосовувати на уроці завдання, у яких містилися елементи лінгвістичного аналізу;
  3. урізноманітнити форми роботи і активніше використовувати їх на уроці;
  4. розробити систему уроків, яка вдосконалюватиме комунікативні уміння та навички учнів 9-х класів.

Для перевірки висновків, мною була розроблена програма

з підвищення рівня вдосконалення комунікативних вмінь та навичок під час проведення лінгвістичного аналізу тексту, яка містила в собі такі завдання:

1) підготовчий (аналіз наукової літератури, навчальних програм і підручників);

2) складання системи завдань;

3) розробка методики використання лінгвістичного аналізу тексту в 9-х класах.

В процесі впровадження програми, ми , з учнями, розв’язували такі завдання:

1) активізація комунікативної діяльності учнів;

2) виявлення навиків учнів використовувати набуті знання на уроках української мови.


Розглянемо більш конкретніше завдання, які виконували учні:

Перше із завдань передбачало визначення теми, ідеї тексту та дібрати до нього заголовок - майже всі учні виконали це завдання хоча було багато недоліків; друге та третє завдання пропонували дітям пригадати типи мовлення і визначити стилі мови різних текстів – з цим завданням впоралися менше учнів ніж з першим, для них важко було пригадати стилі та типи мови; і останнє завдання виявилося надто важким, бо лише декілька учнів змогли виконати його.

Удосконалення комунікативних умінь і навичок лінгвістичного аналізу тексту я проводила під час запропонованої мною системи уроків. В таблиці 2.2.1 я подала розподіл навчального матеріалу за темами, підібрані завдання, форми роботи.


Таблиця 2.2.1

Програма уроків з української мови



П/п

Тема уроку

Тип уроку

Уміння і навички, що удосконалюються

1.

Мова - найважливіший
засіб пізнавання,

спілкування i впливу


Урок вивчення нового матеріалу

Удосконалення вміння орієнтуватися в змісті висловлювання

2.

Частини мови. Основні правила правопису


Урок систематизації та узагальнення

Удосконалення вміння висловлювати свою думку щодо сприйнятого тексту

3.

Складносурядне речення, його будова й засоби зв'язку

.

Урок вивчення нового матеріалу

Удосконалювати вміння і навички узагальнювати прочитане

4.

Смислові зв'язки між простими реченнями в складносурядному


Урок вивчення нового матеріалу

Удосконалювати текстотворчі вміння

5.

Інтонація та розділові знаки між простими реченнями в складносурядному

Урок закріплення

вивченого

матеріалу


Удосконалювати уміння та навички розрізняти стилі, типи та жанри мовлення

6.

Повторення вивченого про мовлення и спілкування, про текст, стилі и тили мовлення


Урок розвитку

зв'язного

мовлення


Удосконалювати уміння i навички осмислювати тему, 1дею та розкривати її

7.

Розділові знаки між простими реченнями у складносурядному


Урок вивчення нового матеріалу

Удосконалювати вміння конкретизувати прочитане

8.

Інтонації складносурядного
речення. Синоніміка

складносурядних речень з різними сполучниками


Урок закріплення

вивченого

матеріалу


Удосконалювати уміння порівнювати та зіставляти висловлювання

9.

Письмовий творчий

переказ( за планом) текст художнього стилю


Урок розвитку

зв'язного

мовлення


Удосконалювати комунікативні уміння та навички аналізувати текст

10.

Контрольна робота

Урок перевірки й обліку здобутих знань, умінь та навичок

Удосконалювати висловлювання згідно правил спілкування.


Для перевірки ефективності програми, подаю плани-конспеки уроків української мови.

План-конспект уроку з української мови

Тема: Складносурядне речення, його будова засоби зв’язку в ньому

Мета: ознайомити учнів з особливостями будови складного речення,

види складних речень( сполучникові и безсполучникові),

ознайомити учнів з поняттям про складносурядне речення, його

будову i засоби зв'язку в ньому;

вдосконалювати вміння знаходити в тексті складні речення різних

типів, складати їx i використовувати у мовленні, удосконалювати

уміння i навички узагальнювати прочитане;

виховувати в учнів уважність, спостережливість,кмітливість.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручник, таблиця


Хід уроку

I. Оголошення теми та мети уроку. ІІ.Актуал1зац1я опорних знань учнів

1.Перевірка домашнього завдання.

2.Бесіда з учнями

Дайте відповіді на запитання:
  1. До якого стилю мовлення належить аналізований текст?
  2. В якому лексичному значенні вжито в тексті слово « прояв»?

а) «Дія, процес, що робиться явним, помітний чий-небудь стан, чиїсь
почуття, наміри та ін.»;

б) «Форма, у яку втілюється, у якій спостерігається що-небудь».

У поданому тексті визначте тему та ідею тексту, доберіть заголовок

Мовознавство та літературознавство часто, і не без підстав, об’єднують під однією назвою - філологія. Філологія — це давньогрецький термін, що складається зі слів« філос.», тобто той, хто любить, i «логос» - тут у розумінні «наука». Отже, філологію можна розуміти як науку про piзні прояви людської мови, як ясної так i писемної (А. О.Білецький).

III. Сприйняття и засвоєння учнями навчального матеріалу

1 .Бесіда з учнями

- Який розділ науки про мову називається синтаксисом?

Синтаксисом називається розділ науки про мову, який вивчає будову та значення словосполучень i речень.

- Що таке пунктуація?

Сукупність правил про вживання розділових знаків називається пунктуацією.

- Що називається реченням?

Речення - це грамотно i інтонаційно оформлене висловлювання, що є засобом формування, вираження i повідомлення думки.

- Які бувають речення за будовою?

За будовою речення бувають прості i складні.

- Яке речення називається складним?

Складним називається речення, що складається з двох чи кількох частин, кожна з яких має свою граматичну основу i за своєю будовою подібна до простого речення.

2.3аписати на дошці i в зошити речення та проаналізувати Їx: Скоро прийде весна, і y поле знов покличуть мене журавлі. Журавлі бринять дзвінкоголосі, їx кличе даль прозоро-вітрова.

(А.Малишко).

3. Запитання до учнів:

Назвати граматичні основи наведених речень: скільки цих основ?

Чим зв'язані частини речення в обох прикладах? Чи можна вживати термін « частини складного речення»?

4.Проаналізуйте смислові відношення між частиками поданих речень:

Bimpy на морг не було, проте клекотав сильний прибій.

Зломити дружбу нашу щиру повік не можуть сили злі, бо ми працюємо для миру и живем для миру на землі.

( у першому смислові відношення протиставні, у другому - причинно-наслідкові, що визначається за змістом поєднаних речень та за сполучниками)

5. Розглянути таблицю « Основні види складних речень»

Складні речення




Безсполучникові засоби зв’язку: інтонація

Сполучникові засоби зв’язку:
  1. сполучники або сполучні слова
  2. інтонація



  • складносурядні
  • складнопідрядні

6. Утворити з поданих попарно простих речень сполучникові складні:
Іноді хвиля відривала від місячної доріжки великі скидки. Вони тонули в
чорній воді. Ще не сходило сонце. Микола вже був у човні. Спрути
живуть у морях. Вони можуть пересуватися i на суходолі.


7. Бесіда з учнями

1) Яка частина мови називається сполучником?

Сполучником називається службова частина мови, яка вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення.
  1. На які групи поділяються сполучник?

Сполучники поділяються на дві групи – сурядності і підрядності.
  1. На які групи поділяються сполучники сурядності?

Сполучники сурядності поділяються на єднальні протиставні та розділові.


8. Розглянути таблицю «Сполучники сурядності»

Групи сполучників за значенням

Вживаються на позначення

Єднальні сполучники і ,й, та ( в значенні і),

Явищ, що вбуваються одночасно чи послідовно

Протиставні сполучники а, але, та( в значенні але), поте, зате, однак

Явище, яке протиставляється іншому

Розділові сполучники або, чи, хоч, то-то, чи-чи, хоч-хоч не то-не то, або-або

Явищ, як! чергуються, або одне з них спричиняє інше


IV.Закріплення вивченого матеріалу

9.За підручником §4, Вправа № 25

10. Скласти i записати складносурядні речення, які можна було б увести в
зв'язний текст. Скласти з утворених речень зв'язний текст

Зразок: Копита, вершник. — Зацокотиш копита —і на дорогу вилетів

вершник.

Криниця, вода; яблуня, сад; сонце, степ; сосна, дятел; весна, птахи;

хмара, дощ; блискавка, гуркіт.


V. Підсумок уроку
Запитання до учн!в:
  1. Які речення називають складним?
  2. Які бувають типи складних речень?
  3. Яке речення називається складносурядним?
  4. Що таке тема, ідея?

VI. Домашнє завдання

Скласти 8 складносурядних речень з різними групами сполучників


План-конспект уроку з української мови

Тема: Розвиток зв'язного мовлення. Повторення вивченого про

мовлення и спілкування, про текст, стилі й типи мовлення.

Мета: повторити відомості про мовлення и спілкування, текст, стилі

й типи мовлення, особливості кожного стилю; удосконалювати в учнів уміння i навички користуватися різними стилями и типами мовлення; виховувати в учнів любов до рідної мови.

Тип уроку: урок розвитку зв'язного мовлення

Обладнання: підручник


Хід уроку

I. Оголошення теми й мети уроку

II. Сприйняття и засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Бесіда з учнями:

1) Пригадати, що вам відомо про мову: для чого служить, як виникла?

Основне призначення мови - служити засобом спілкування м!ж людьми, обміну думками, почуттями, знаннями.

2)Прочитати теоретичний матеріал §1 підручника( основі відомості з
теорії спілкування) i назвати характері риси кожного з розглянутих типів
мовлення.

3) Як впливає на мовлення мовленнєва ситуація?

Як засіб спілкування мова служить для передачі будь-якої складної думки чи почуття. Вона тісно пов'язана з мисленням, свідомістю.

4)Слід розрізняти мову й мовлення

Мова - певна система фонетичних, лексичних, граматичних засобів, що

служать для вираження думок та почуттів.

Мовлення - це практичне користування цими засобами в процесі

мовленнєвої діяльності, яка може здійснюватися в усній або писемній формі.

2. Розглянути таблицю « Вимоги до мовлення». Пригадати основі типи мовлення(розповідь, опис, роздум)

Мовлення має бути

Обов’язкові правила мовлення

Змістовним

Відповідність висловлювання темі й основній думці, уникнення зайвого

Послідовним

Строгий порядок викладу думок

Багатим

Уживання різноманітних слів i речень, прагнення не повторювати ті самі слова і речення

Точним

Вживання найточніших слів

Виразним

Добір слів і виразів, які найвиразніше передають основну думку

Доречним

Врахування особистих рис співрозмовника та умов спілкування

Правильним

Правильна вимова слів, побудова речень

III. Закріплення вивченого матеріалу

3. Уявіть ситуацію: ви вирішили по закінченню дев'ятого класу
продовжувати навчання в професійно-технічному училищі i хочете
поділитися своїми думками з класним керівником, батьками, товаришем. Як
треба побудувати розмову в кожному з цих випадків? Чим вони
відрізняються?

4. Бесіда з учнями:

1) Що таке текст?

Текст – це кілька (або багато) речень, які розташовані в певній послідовності, залежно від змісту, і розкривають певну тему.

5) Виразно прочитайте текст. Зробіть лінгвістичний аналіз тексту за такою схемою:
  1. Про що говориться в текст?
  2. Яку картину малює автор?
  3. Із скількох частин складається текст?
  4. Про що говориться в кожній частині?
  5. Який заголовок можна дібрати до тексту?
  6. Визначте тему тексту.

7)Чи можна назвати цей текст художнім i чому? Який це стиль, тип?

8) Яке враження викликає у вас цей текст? Чому?

Biд Плюшевої до Берестечка и Острова — широке поле, Влітку 1661 року тут лютувала битва, що вписана в героїчну и трагічну сторінку icmopii нашого народу. I хоча 340 років тому доля відвернулася від України, та військо niд проводом Богдана Хмельницького вкрило себе невмирущою славою...

1914 року на Журавлисі — невеличкому острівці біля села Плюшевої звівся мурований Георгіївський храм — пам'ятник, розписаний відомим українським художником 1ваном Їжакевичем та його учнями. У цьому храмі стоїть саркофаг із останками козаків та селян, полеглих у Берестецькій битві 1651 року(С.Шморгун).

6. Бесіда з учнями:

Пригадати відоме про стилі мови, назвати їх;

Де використовується кожен стиль?

В українській літературній mobi виділяють традиційно п'ять функціональних стилів

- науковий;

- офіційно-діловий;

- публіцистичний;

- художній;

- розмовний, або стиль побутового мовлення

Кожен стиль має:

- сферу поширення;

- призначення;

- систему мовних засобів;

- стилістичні норми.
IV. Підсумок уроку

Скласти усне повідомлення на тему « Дорогоцінний скарб народу» за поданим планом;

1. Роль мови в житті суспільства

2. Мова й мовлення

3. Особливості усного й писемного мовлення
IV. Домашнє завдання

Повторити типи й стилі мовлення. Підручник с. 23 Впр.27


Висновки

На основі вивчення психолого-педагогічної літератури я переконалася, що лінгвістичний аналіз тексту займає значне місце в ній, але методичні рекомендації не розроблені щодо впровадження мовного аналізу не лише на уроках зв'язного мовлення, а й на аспектних уроках української мови.

Теоретичні основи i практичні принципи лінгвістичного аналізу тексту викладені в працях лінгвістів Ю.Арешенкова, І.Ковалика, М.Плюща та ін; учених-методистів: Л.Варзацької, С.Карамана, В.Мельничайка, М.Пентилюка, І.Ющука.

Л1нгвістичний аналіз тексту - це сукупність методичних прийомів та методів, що систематично використовуються під час вивчення всіх аспектів мови: фонетики, граматики, лексики, словотворення, орфографії, стилістики — з метою виявлення структури, типу мовних одиниць, їх форм i способи утворення, доцільність їx використання в тексті.

Центральними поняттями, що підлягають формуванню, є: текст, тема тексту, головна думка, типи мовлення, стилі мовлення, підтеми(мікротеми), як частини загальної теми: вступна i завершальна частина тексту, абзац, послідовний i паралельний зв'язки складових частин тексту, лексичні, морфологічні, синтаксичні засоби міжфразного зв'язку.

Текст - це витвір мовного процесу, що відзначається завершеністю, об’єктивований у вигляді письмового документа, літературно оброблений у відповідності з типом цього документа, витвір, який складається з заголовка i ряду особливих одиниць( надфразових єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв'язку, i має певну цілеспрямованість i прагматичну установку.

У свої роботі я визначала рівень сформованості комунікативних умінь і навичок учнів. Для цього було розроблено анкету, а також завдання, які містили елементи лінгвістичного аналізу тексту, щоб переконатися як добре учні знають цей матеріал. Розробила програму уроків, вносила в кожний урок елементи лінгвістичного аналізу тексту, щоб його проводити не лише на уроках розвитку мовлення, а й на аспектних уроках, вдосконалювала комунікативні уміння та навички.

На практиці я звернула увагу на те, що процес навчання потребує різних методичних прийомів, які б врахували вікові та індивідуальні особливості учнів: сприймання, уваги, пам’яті, мислення. При цьому добір мовного матеріалу має здійснюватися так, щоб учні мали можливість оволодіти такими важливими прийомами розумової роботи, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, конкретизування, вміти робити висновки.

Якість процесу формування комунікативних умінь i навичок заложить від якісно розроблених завдань, які містили в собі елементи лінгвістичного аналізу тексту. Уроки на яких я проводила лінгвістичний аналіз тексту дітям подобалися, вони активно приймали участь на протязі всього уроку.

У ході моєї кваліфікаційної роботи було доведено мету, яка була поставлена в початку i я переконалася в ефективності розробленої мною методичної рекомендації щодо проведення лінгвістичного аналізу тексту на різних уроках.


Список використаної літератури:
  1. Арешенков Ю.О. Лінгвістичний аналіз художнього тексту / Ю.О.Арешенков. - Кривий Piг .:КДПУ, 2006.-112с.
  2. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики/ Ф.С.Бацевич. - К.:Академія, 2004.-342с.
  3. Бондарчук Л.І. Методику підказує текст /Л.І.Бондарчук// Українська мова і література в школі. -1992.-№2.-С.4-6.
  4. Борисик I. Роль тексту на уроках української мови /І.Борисик// Мовознавство.-1988.-№4.-С.5-9.
  5. Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования/И.Р.Гальперин. - М.:Наука, 1981.-140с.
  6. Гореликова М. Лингвистический анализ художественного текста: [науч.пособие]/ М.Гореликова, Л.Магомедова . — М.: Наука, 1989. - 123с.
  7. Дмитровський Е.М. Мовний аналіз - активний метод навчання мови / Е.М.Дмитровський// Українська мова та література в школі.-1960.-№3.-С.47-52.
  8. 3агнітко А.П Актуальні проблеми текстової лінгвістики /Анатолій Панасович Загнітко// Лінгвістичні студії. Збірник наук.праць:Донецьк.:Дон ДУ, 1999. - Вип.5.-С.95-111.
  9. Ковалик І.. Методика лінгвістичного аналізу тексту [підручник] / І.Ковалик, Л.Мацько, М.Плющ.-К.:Вища школа, 1984.-320с
  10. Ковальчук О. Виховання в учнів відчуття тексту/ О.Ковальчук//Дивослово.-1996.- №5-6.-С.18-20
  11. Купіна Н. Лінгвістичний аналіз художнього тексту/ Н.Купіна.-К.:Ленвіт, 1980.—245с.
  12. Мельничайко В.Я. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: завдання і методи/В.Я.Мельничайко//Теорія і практика літературного аналізу художнього тексту.-Тернопіль.:Лілея, 1997.-№2.-С.26-35.
  13. Одинцов В.В. Стилистика текста/ В.В.Одинцов. - М.:Наука, 1980. - 240с.
  14. Пентилюк МЛ. Аналіз тексту на уроках мови/М.Л.Пентилюк // Дивослово. - 1999. -№3.- С.21-23.
  15. Пентилюк МЛ. Методика навчання української мови в середніх навчальних закладах/ М.Л.Пентилюк. -К.: Ленв!т, 2000. -397с.
  16. Рінберг В.Л. Текст i навчання зв'язного мовлення/ В.Л.Рінберг // Українська мова i література вшколі. - 1989. -№2. -С.56-59.
  17. Шелехова Г.Т. Сучасні підходи до навчання рідної мови в

загальноосвітній середній школі/Г.Т.Шелехова // Українська мова i література в школі. - 1998. - №1. —С.12-16.


Додатки


ПРИКЛАД ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ ТЕКСТУ

Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному вбранні вишні, сливи, черешні, груші. I очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся i не намилуєшся.

Paдість i для невтомних трудівницъ-бджіл. Вони неквапно збирають нектар. Це перший весняний взяток.

А на земл1 - сила-силенна вже справжніх весняних квітів. Недаром же цей м1сяць зветься квітень(О.Копиленко «Сади цвітуть»).

Перед читанням (аудіюванням) тексту пропонуємо низку запитань (вони можуть бути записані на дошці), що допоможе учням, спираючись на знання, набуті в молодших класах або на попередніх уроках.
  1. Яку картину малює автор?
  2. 1з кількох частин складається текст?
  3. Про що йдеться в кожній частині?
  4. Чи відповідає заголовок змістові тексту? стиль?
  5. Яке враження викликає у вас цей текст? Чому?
  6. Як довести, що це текст художнього стилю?

Після уважного прочитання (прослухання) тексту в ході бесіди необхідно з'ясувати, що це текст, а не сума слів чи речень. Роботу над визначенням теми тексту починаємо із заголовка «Сади цвітуть». Учні можуть запропонувати свої варіанти - «Пора цвітіння садів», «Сади в цвіті», « Квітують сади».

Темою твору є змалювання пори цвітіння садів, картини весняного саду. У тексті є низка слів i виразів ( ключових слів), що розкривають його зміст - сади, облиті молоком, весняне вбрання, нектар, весняні квіти, квітень.

Далі звертаємо увагу дітей на те, як автор розкриває тему тексту: він поєднує опис фруктових дерев, цвіту з емоційним виявом свого захоплення побаченою картиною, продовжує розповіддю про трудівниць - бджіл i завершує узагальненням про найкращу весняну пору - місяць, що зветься квітнем. Розглянувши таким чином усі компоненти тексту, доходимо висновку, що тема твору -це згусток його змісту, виражений одним реченням (а може бути й словом). Але зміст тексту конкретизує, деталізує тему. Отже, в ньому є мікротема. В аналізованому тексті ix три (три абзаци). Кожен з них несе додаткову i більш докладну інформацію про цвітіння садів. Перша мікротема - картина розквітлого саду и захоплення нею автора. Тут виділяються деталі змісту (види фруктових дерев, ix зовнішній вигляд), захоплення цією картиною (очей не одведеш, і не намилуєшся). Перша мікротема найточніше розкриває загальну тему тексту i за змістом найближча до його заголовка. Друга мікротема (другий абзац) - розповідь про бджіл-трудівниць i перший весняний взяток - нектар. Ця розповідь доповнює інформацію, виражену першою мікротемою: справді-бо важко уявити собі розквітлий сад без комах, особливо бджілок, що перелітають з квіточки на квіточку i збирають цілющий нектар.

Автор ніби «оживлює» картину, органічно поєднуючи елементи флори i фауни - невід'ємні атрибути живої природи, але вводить ix у певні просторово-часові межі. Третя мікротема (третій абзац) - загальна картина весняного простору, покритого квітами. I логічний висновок - бо ж квітень.

В аналізованому тексті головна думка досить прозора. Це щаслива пора пробудження природи, радість її відновлення, вічність усього сущого на землі, віра в непересічну красу усього, що нас оточує. Визначаючи головну думку, звертаємо увагу на те, що іноді вона може бути заголовком до тексту. У нашому випадку - це підтекст, забезпечений темою i змістом твору. Автор своє захоплення красою весняного саду, квітневою порою передає нам, i вже з перших слів тексту у нашій свідомості формується думка : «Господи, яка прекрасна наша земля. Особливо весною. Спасибі тобі, Боже. За цю красу i за все, що ти створив для нас, таких невдячних дітей твоїх. Люди! Радійте всьому, що оточує нас, любіть усе, що радує нас, бережіть усе, що служить нам».

Розглядаючи структуру тексту, звертаємо увагу на смислові зв'язки між абзацами (мікротемами). Автор « веде» читача (слухача) від споглядання картини цвітіння саду (конкретного) до узагальненого висновку - весна. Логічні переходи від одного абзацу до наступного створюють єдність конкретного ( перший i другий абзаци) и узагальнення (третій абзац), цьому сприяє монологічна форма тексту. Принагідно акцентуємо, що монологічна форма тексту сприяє органічному зв'язку теми и основної думки твору. Цьому ж слугують засоби зв'язку в тексті.

Насамперед це ключові слова або тематичний словник: сади, фруктові дерева, цвітуть, бджілки, нектар, квіти, квітень. Однак є в цьому тексті и інші засоби смислового зв'язку речень, що забезпечує його смислову цілісність. Таким є повтор слова «весняний» ( у весняному вбрані, весняний взяток, весняних квітів) у кожному абзаці.

Не менш важливу роль у смисловій єдності тексту відіграють також займенники. Пропонуємо виділити ix у тексті і встановити, з якими словами вони співвідносяться. У ході спостережень діти визначають пари слів ( вишні, сливи, черешні, груші — від них, до них; трудівницъ-бджіл - вони; нектар - це; квітень –цей місяць). Маємо в тексті й інші засоби зв'язку: сполучник i (I очей від них не одведеш), сполучник а (А на землі - сила-силенна вже справжніх весняних квітів), частка ось ( Ось виструнчились у весняному вбрані вишні, сливи, черешні, груші).

Аналізуючи текст звертаємо увагу дітей на способи поєднання речень у тексті на смисловій (актуальній) основі. Речення розміщені послідовно: кожне наступне несе нову інформацію (рему) i в кожному реченні темою («даним») є рема («нове») попереднього речення. Ілюструємо це першим абзацом. Темою першого речення е словосполучення «фруктові дерева», а ремою -«облиті густим молоком» - нова інформація про дерева. У наступному реченні синонімічне до реми попереднього речення словосполучення « у весняному вбранні» е темою, а назви видів дерев «вишні, сливи, черешні, груші» - рема. У третьому реченні тема - «від них», а рема - «очей не одведеш». Таке членування речень можна продовжити до кінця тексту. Оскільки інформація у тексті розгортається послідовно від речення до речення, «ланцюгом», то маємо приклад послідовного зв'язку речень у тексті.

Виразне читання тексту створює приємне враження від його мелодійност1, адже автор додержується законів милозвучності української мови. Добирає слова, звуковий склад яких передбачає рівномірне чергування голосних i приголосних звуків. Так. У першому реченні ix кількість відповідно становить 17 i 22. приголосних трохи більше, але серед них чи мало дзвінких (г, н, м, в, р). Асонанси голосних звуків створюють відчуття простору, радості, піднесеності. Таку саму функцію виконують алітерації сонорних (в, м, н, и, р): Із загальної кількості приголосних вони становлять близько 50%. В аналізованому тексті слова густе, молоко, виструнчились, весняне, вбрання, тягне вжиті в переносному значенні, служать для змалювання краси весняного саду. Вони виступають у складі метафор, порівнянь i виконують образно-естетичну функцію. Таку саму функцію виконують слова невтомні трудівниці, епітезовані означення, контекстуальні синоніми трудівниці i бджоли, що створюють поетичну картину працюючих бджіл. Розмірений темп їхньої роботи підсилює епітет «неквапно», вдало дібраний автором з-поміж багатьох синонімів.

Поєднавши в контексті два синоніми - нектар i перший весняний взяток, автор досягає смисловоої завершеності другої мікротеми (абзацу): стає зрозумілою радість бджіл - невтомних трудівниць.

Тавтологічний іменник cилa- силенна, що має кількісне значення, створює всеосяжний, гіперболізований образ весни (сила-силенна вже справжніх весняних квітів).

Розгляд лексичного матеріалу тексту дозволяє встановити, що в художньому стилі використовується здебільшого загальновживана лексика, яка в поєднанні зі словами, для яких властива конотація, служить засобом створення художнього образу весни. Аналізуючи текст, варто звернути увагу и на особливості синтаксису. У тексті є комплекс одиниць, що виражають просторово-часову його ознаку: порівняльний зворот « неначе густим молоком облиті фруктові дерева» одразу викликав в уяві картину розквітлого саду. Захоплення красою цвітіння фруктових дерев автор передав низкою односкладних речень « / очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся i не намилуєшся. Розмірену розповідь про бджілок-трудівниць (другий абзац) автор будує за допомогою двоскладних повних і неповних ( еліптичних) речень. Такі ж речення використано i в підсумковому третьому абзаці, що е заключною частиною розповіді про весну, яка полонила весь навколишній простір.

Ці синтаксичні одиниці передають ліричний стан автора. Синтаксична структура тексту дає змогу визначити його комунікативний компонент: текст розповідного характеру, однак у ньому наявні елементи опису (зовнішній вигляд розквітлих дерев) i роздуму (вияв радості від споглядання весняного саду).