Музичне мистецтво* (Естрадний вокал), бакалавр

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 9 10 11 12 13 14 15 16 ... 40

Робоча навчальна програма

дисципліни „Історія світової музичної культури"

^ 1. Назва курсу.

Історія світової музичної культури ^:

Форма(-и) навчання: денна.

Спеціальність (-ості): музичне мистецтво

2. Код курсу.

[ІКМ].[ММ_Естр]. [3_1_4]

3. Тип курсу (обов'язковий або за вибором студента).

Обов'язковий

^ 4. Рік (роки) навчання.

2-4 .

5. Семестр / семестри.

3-8

Кількість кредитів.

7. Прізвище ім'я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь
викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Василенко Андрій Іванович – старший викладач кафедри теорії, історії музики та інструментальної підготовки ( Красна площа 4, ауд.2-16), Самохіна Наталія Миколаївна – доцент кафедри теорії, історії музики та інструментальної підготовки ( Красна площа 4, ауд.2-16).

^ 8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Мета курсу – засвоєння найбільш важливих історичних етапів та явищ розвитку європейської музичної культури від її джерел до початку ХХ сторіччя . Надбання практичних вмінь та навичок аналізу творчості найбільш видатних вітчизняних та зарубіжних композиторів; використання історико-теоретичних знань у педагогічній та виконавській діяльності.

^ 9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Курс музичної літератури ДМШ, коледжу, матеріал І – ІІ семестрів

^ 10. Зміст курсу.

№

Змістовні модулі та їхня структура

Загальна к.г.

Лекції

Пра

кти

чні

Індив..

Сам

^ Перший модуль «Шляхи розвитку австро-німецької музичної культури у І половині 19 ст.»

1.1

Риси стилю Л. Бетховена; естетичні засади, жанрові пріоритети, особливості музичної мови

1.2

Загальний огляд інструментальної творчості Л. Бетховена (фортепіанні сонати, інструментальні концерти, симфонії, програмні симфонічні увертюри).

1.3

Західноєвропейський романтизм; передумови виникнення, естетичні принципи та основні стильові риси.

Загальна характеристика музичного романтизму.

1.4

Риси стилю Ф. Шуберта.

Життєвий та творчий шлях, естетичні принципи та жанрові пріорітети.

1.5

Загальний огляд найбільш видатних музичних творів Ф. Шуберта (вокальні цикли «Прекрасна мірошничиха», «Зимовий шлях», «Незакінчена симфонія», фортепіанний квінтет «Форель» та ін.).

1.6

Риси стилю Р. Шумана.

Життєвий та творчий шлях, музично-критична діяльність.

1.7

Загальний огляд найбільш відомих творів Р. Шумана (вокальний цикл «Любов поета», фортепіанна сюїта «Карнавал», «Рейнська» симфонія та ін.).

1.8

Риси стилю Ф. Мендельсона-Бартольді.

Життєвий та творчий шлях, громадська діяльність.

1.9

Загальний огляд найбільш відомих музичних творів Ф. Мендельсона-Бартольді (Сюіта з музики до комедії В. Шекспіра «Сон у літню ніч», «Італійська» симфонія, «Шотландська» симфонія, концерт для скрипки з оркестром, «Пісні без слів»).

^ Другий модуль «Шляхи розвитку австро-німецької музичної культури у ІІ половині 19 ст.»

2.1

Риси стилю Р. Вагнера.

Життєвий та творчий шлях композитора, основні естетичні принципи його оперної реформи, основні літературні праці Р. Вагнера.

2.2

Огляд найбільш видатних оперних творів Р. Вагнера («Лоенгрін», «Тристан та Ізольда», тетралогія «Кільце Нібелунга»).

2.3

Риси стилю Й. Брамса. Життєвий та творчий шлях композитора, основні естетичні засади його творчості.

2.4

Огляд найбільш відомих творів Й. Брамса (перша Симфонія №1, симфонія №4, «Німецький реквієм» та ін.).

2.5

Загальний огляд австро-німецької культури на рубежі 19-20 ст.

^ Третій модуль «Національні музичні школи доби романтизму.»

3.1

Шляхи розвитку угорської музичної культури. Риси стилю Ф. Ліста. Життєвий та творчий шлях композитора, естетичні засади його творчоті, жанрові пріорітети.

3.2

Загальний огляд найбільш відомих музичних творів Ф. Ліста (транскрипції, парафрази, концертні етюди, фортепіанні концерти, симфонічні поеми «Тассо», «Прелюди»).

3.3

Шляхи розвитку польської музичної культури. Творчість Ф. Шопена. Життєвий та творчий шлях, жанрові пріорітети, особливості музичної мови.

3.4

Загальний огляд найбільш відомих музичних творів Ф. Шопена (Етюди, Прелюдії, Полонези, Мазурки, Скерцо, Балади та ін.)

3.5

Шляхи розвитку норвежської музичної культури. Риси стилю Е. Гріга. Життєвий та творчий шлях композитора, загальний огляд найбільш відомих творів (фортепіанний концерт, музика до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт»)

3.6

Шляхи розвитку музичної культури Чехії. Загальний огляд творчості Б. Сметани та А. Дворжак (А. Дворжак «Слов’янські танці», Симфонія «З Нового Світу», Б. Сметана цикл симфонічних поем «Моя Батьківщина»

^ Четвертий модуль «Шляхи розвитку французької та італійської музичної культури у 19 ст.»

4.1

Риси стилю Г. Берліоза. Життєвий та творчий шлях композитора, естетичні засади творчості.

4.2

Загальний огляд найбільш відомих творів Г. Берліоза («Фантастична» симфонія, «Траурно-тріумфальна» симфонія).

4.3

Риси стилю Ж. Бізе. Життєвий та творчий шлях композитора, загальна характеристика оперної творчості. Опера «Кармен».

4.4

Риси стилю Дж. Россіні. Життєвий та творчий шлях композитора, загальна характеристика оперної творчості. Опери «Севільський цирульник» та «Вільгельм Тель», кантата «Stabat mater».

4.5

Риси стилю Дж. Верді. Життєвий та творчий шлях композитора, загальна характеристика оперної творчості. Опери «Риголетто», «Травіата», Реквієм.

4.6

Загальна характеристика західноєвропейської музичної культури кінця 19 – початку 20 ст. Основні естетичні засади імпресіонізму та веризму.

^ П’ятий модуль «Шляхи розвитку російської музичної культури від ії джерел до початку 19 ст.»

5.1

Російський музично-поетичний фольклор та його основні різновиди. Особливості функціонування фольклору. Фольклор та професійна музична культура.

5.2

Загальна характеристика російської музичної культури доби раннього музичного середньовіччя. Основні стильові риси давньоруської церковної музики.

5.3

Загальна характеристика російської музичної культури доби пізнього музичного Середньовіччя. Подальший розвиток російської церковної музики. Російська історична пісня.

5.4

Російська музична культура другої половини 17 – початку 19 ст. Шляхи розвитку церковної музики від партесного співу до духовного концерту.

5.5

Зародження та розвиток російської світської музичної культури. Виникнення та еволюція опери в Росії. Розвиток жанрів інструментальної музики.

5.6

Найбільш видатні російські композитори другої половини 17 – початку 19 ст. (М. Дилецький, Д. Бортнянський, М. Березовський, А. Пашкевич, Є. Фомін та ін.).

^ Шостий модуль «Російська музична культура у першій половині 19 ст.»

6.1

Шляхи розвитку російського побутового романсу. Творчість О. Аляб’єва, О. Варламова та О. Гурильова.

6.2

Риси стилю М. Глінки. Основні естетичні засади творчості, життєвий та творчий шлях композитора.

6.3

Найбільш відомі музичні твори М. Глінки (опери «Життя за царя» та «Руслан та Людмила», симфонічні твори: «Арагонська хота», «Ніч у Мадриді», «Вальс-фантазія», вокальні твори).

6.4

Риси стилю О. Даргомижського. Життєвий та творчий шлях композитора, естетичні засади творчості.

6.5

Загальна характеристика творчості О. Даргомижського (Опери «Русалка» та «Кам’яний гість», найбільш відомі вокальні твори).

^ Сьомий модуль «Шляхи розвитку російської музичної культури у другій половині 19 – на початку 20 ст. (1)»

7.1

Музична культура Росії 60-70 рр. 19 ст. «Могутня купка»; еволюція, естетичні засади, найбільш видатні представники. Життєвий та творчий шлях М. Балакірєва.

7.2

Життєвий та творчий шлях А. Рубинштейна. Громадська та музично-просвітницька діяльність, загальний огляд найбільш видатних музичних творів.

7.3

Риси стилю М. Мусоргського. Життєвий та творчий шлях, загальна характеристика найбільш відомих музичних творів (опера «Борис Годунов», вокальний цикл «Пісні та пляски смерті», симфонічна увертюра «Ніч на Лисій горі», фортепіанний цикл «Картинки з виставки»).

7.4

Риси стилю О. Бородіна. Життєвий та творчий шлях композитора, загальна характеристика творчості (опера «Князь Ігор», «Богатирська» симфолнія).

7.5

Риси стилю М. Римського-Корсакова. Життєвий та творчий шлях, громадська, музично-педагогічна та музично-просвітницька діяльність, естетичні засади творчості.

7.6

Огляд найбільш відомих музичних творів М. Римського-Корсакова (опери «Снігуронька», «Царева наречена», «Садко», симфонічна казка «Садко», симфонічна сюіта «Шехеразада», симфонічна увертюра «Світле свято»).

^ Восьмий модуль «Шляхи розвитку російської музичної культури у другій половині 19 – на початку 20 ст. (2)»

8.1

Риси стилю П. Чайковського. Життєвий та творчий шлях композитора. Громадська та музично-педагогічна діяльність.Загальний внесок у світову музичну культуру.

8.2

Симфонічна творчість П. Чайковського; естетичні засади, основні новаторські риси, найбільш видатні зразки (симфонії №№ 4, 5, 6, увертюри-фантазії «Ромео та Джульєтта» та «Франческа да Ріміні», увертюра «1812-ї рік»).

8.3

Оперна творчість П. Чайковського; Основні новаторські риси, оперна естетика, найбільш відомі оперні твори («Євгеній Онєгін» та «Пікова дама»).

8.4

Загальний огляд фортепіанної, камерно-інструментальної та камерно-вокальної музики П. Чайковського.

8.5

Російська музична культура «срібного віку». Естетичні засади та тенденції розвитку.

8.6

Риси стилю С. Рахманінова. Життєвий та творчий шлях композитора, загальна характеристика творчості (опера «Алєко», фортепіанні концерти, твори для фортепіано).

8.7

Риси стилю О. Скрябіна. Життєвий та творчий шлях композитора, загальна характеристика творчості (твори для фортепіано, «Поема екстазу»).

^ Дев’ятий модуль «Особливості формування та розвитку сучасної західної музичної культури.

9.1

Музична культура Фінляндії XX століття.

9.2

Музична культура Іспанії XX століття

9.3

Музична культура США XX століття.

9.4

Особливості розвитку англійської музики XXcт.

9.5

Музична культура Чехії XX століття

^ Десятий модуль «Особливості формування та розвитку сучасної вітчизняної музичної культури.»

10.1

Музична культура Угорщини XX століття.

10.2

Музична культура Польщі XX століття.

10.3

Музична культура Румунії XX століття.

10.4

Музична культура Болгарії XX століття.

^ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

435

110

261

^ 11. Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література

Алексеев А., Григорьев В. Зарубежная музыка ХХ века. – М., 1986.
Алексеев А. История фортепианного искусства. Ч.1 и 2 – М., 1988..
Берно И. Если бы Гендель вел дневник. – Будапешт, Корвина, 1987.
Брянцева И. Французская комическая опера ХУ111 века. – М., 1985.
Газарян С. В мире музыкальных инструментов. – М., 1985.
Герцман Е. Античное музыкальное мышление. – Л., 1986.
Гозенпуд А. Краткий оперный словарь. – Киев, 1989.
Горович Б. Оперный театр. – Л., 1984.
Гуревич Е. История зарубежной музыки. – М.,2000.
Карс А. История оркестровки. – М., 1989.
Маркези Г. Опера : Путеводитель. – М., 1990.
Михеева Л., Попова Т. В мире оперы. Популярные оперы. Популярные очерки. – Л., 1989.
Панкевич Г. Искусство музыки. – М., 1987.
Рыцарев Р. Кристоф Виллибальд Глюк. – М., 1987.
Роллан Р. Гендель. – М., 1984.
Роллан Р. Музыкально-историческое наследие.

Т. 1 – М., 1986.

Т. 2 – М., 1987.

Т. 3 – М., 1988.

Т. 4 – М., 1989.

Т. 5 – М., 1990.

Русская книга о Бахе; сб. статей /сост. Т.Н. Ливанова, В. Протопопов/ - М., 1985.
Сто великих композиторов / Автор-составитель Д. Самин – М., 1999.
Симакова Н. Вокальные жанры эпохи Возрождения. – М., 1985.
Форкель И.Н. О жизни, искусстве и о произведениях Иоганна Себастьяна Баха. –

М., 1987.
Холопова В. Н. Формы музыкальных произведений. – С.-Пб.,2002.
Черкашина М., Историческая опера эпохи романтизма. – Киев, 1986.
Черная Е. Беседы об опере. – М., 1981.

Додаткова література:

Античная литература. Греция, Антология. – Ч.1 и 2. – М., 1989.
Гуревич А.Я. Проблемы средневековой народной культуры. – М., 1981.
Ильина Т. История искусств. Западноевропейское искусство. – М.,1983.
История философии в кратком изложении. – М., 1991.
Кадцын Л. Музыкальное искусство и творчество слушателя. – М., 1990.
Метрлик Р. Античные легенды и сказания. – М., 1992.
В.А. Моцарт: Дальхов Й., Дуда Г., Кернер Д., Хроника последних лет жизни и смерть. Риттер В. Так был ли он убит ? /пер. с нем. Максима Вброда./ – М., 1991.
Розенов Э.К. Статьи о музыке. – М., 1982.
Творческие портреты композиторов:популярный справочник. – М., 1990.

^ 12. Методи викладання.

1. Лекційне викладення

2. Обговорення на семінарських заняттях

3. Культорологічний та музикознавчий аналіз музичних творів

4.Демонстрація відповідних аудіо- та відеоматеріалів.

Діяльність студента:

Вивчення відпровідних матеріалів у підручниках;
Знайомство з додатковиими першоджерелами;
Слухання та аналізування відповідних музичних творів.

Поточний контроль:

Чотири модулів (по два на кожний семестр).

Форма семестрового контролю:

залік , іспит.

І3. Критерії оцінювання (у %).

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

- письмові модульні роботи 60% (два по 30%)

- інші види роботи: індивідуальна співбесіда 30%,

- самостійна робота 10%

^ Карта оцінювання СРС

№	Види самостійної роботи студента	Максимальний бал рейтингу за вид (%)
1.	Висвітлення на семінарі одного з питань, що винесені на СРС	5 %
2.	Висвітлення питань, що винесені на СРС під час співбесіди	5 %
	Разом	10 %

^ 14. Мови викладання

Українська, російська (за бажанням студентів)

Культура мови...............................

За вибором ВНЗ:

Нові інформаційні технології ..............................

Державний заклад „Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка”

Робоча навчальна програма

дисципліни «Майстер-клас»

^ Назва курсу.

«Майстер-клас»

Форма навчання: денна.

Спеціальність: 6.020204 «Музичне мистецтво*»

Спеціалізація «Естрадний спів»

Код курсу.

[ІКМ].[ММ_Естр].[3_2_1]

Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).

Обов’язковий

Рік (роки) навчання.

3-й

Семестр / семестри.

Кількість кредитів ECTS.

Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь

викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Черняк Сергій Володимирович – викладач кафедри співів і диригування Інституту культури і мистецтв, артист філармонії.

^ Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Набуття спеціальних практичних знань та вмінь майбутніми співаками основаних на досвіді відомого митця з фахової галузі. Курс викладає провідний фахівець з вокалу,який знайомить студентів з методикою та практикою своєї роботи, націлює майбутніх співаків на творчий підхід до професії,розглядає проблеми,які виникають під час роботи вокаліста.

Практичні заняття надають можливість студентам поширити уяву про обрану спеціальність, розкрити свій творчий потенціал, сприяє розвитку інтересу до своєї спеціальності та формуванню особистості співака естрадного напрямку.

^ Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Індивідуальні заняття з сольного співу на 1-3 курсах.

^ Зміст курсу.

№	^ Змістовні модулі та їхня структура	Загальна	лекції	семінари / (пр. зан.)	лаб.	Самост.
	І семестр
	^ Перший модуль
1.1.	Ознайомлення з творчістю співака-викладача.	16		6		10
1.2	Виконання пісень,романсів арій з опер, фрагментів концертної програми та аналіз виконання.	28		8		20
1.3	Відповіді на питання ,стосовно виконання концертної програми.	10		4		6
	Разом	54		18		36
	^ Другий модуль
2.1.	Індивідуальний підбір пісень для показу та подальший їх розбір студентами.	12		4		8
2.2	Виконання вокальних творів студентами та аналіз з коментарем викладача	26		8		18
2.3	Аналіз підібраних вокальних творів .Творча робота ( техніка виконання, інтерпретація тощо).	16		6		10
	Разом	54		18		36
	^ ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН	108		36		72

Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література

Генсіцька І. Королева естради // Музика. – 2006. – № 2. – С. 28 – 30.
Кибіч Я. Назарій Яремчук. – Чернівці: Прут, 2003. – 328с.
Непомнящий О. Завтра наступит вчера.- Новосибирск: Центр Сирена, 1999. – 344с.
Руффо Т. Парабола моей жизни. – Л.: Музыка, 1990. – 253с.

Додаткова навчальна література

Смирнова Н.И. Мастера советской песни. – М.: Знание, 1980. – 48с.
Терещенко А.К. Анатолий Соловьяненко. – К.: Мистецтво, 1982. – 167с.
Терещенко А.К. Золотий голос України // Музика. – 2002. – № 6.
Шаляпин Ф. Страницы из моей жизни. – Л.: Музыка, 1990. – 352с.
Шейко Р. Елена Образцова. – М.: Искусство, 1984. – 352с.

Методи викладання.

Практичні заняття;

Діяльність студента:

участь у практичних заняттях;
самостійна робота над репертуаром;
виконання самостійно підготовленого твору.

Поточний контроль:Поточний контроль:

Практична здача модулів ( 2 модулі)

Форма семестрового контролю:

– залік.

Критерії оцінювання (у %).

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

1.Оцінки 2-х модулів – 40% ( у тому числі 19 % на самостійний контроль );

2. Участь у практичних заняттях – 30 %

3. Самостійна робота (підбір творів) – 30 %.

Карта оцінювання СРС

№	Види самостійної роботи студента	Максимальний бал рейтингу за вид (%)
1.	Індивідуальний підбір пісень для показу	7 %
2.	Виконання самостійно підготовленого вокального твору	7 %
3.	Розбір поетичного тексту вокального твору	5%
	Разом	19%

^ Мови викладання.

Українська, російська

Blog

Музичне мистецтво* (Естрадний вокал), бакалавр

Содержание