Робоча програма навчальної дисципліни політична еліта (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


7. Тематика есе
8. Засоби для проведення поточного та підсумкового контролю
Поточний контроль рівня знань студентів.
Проміжний контроль рівня знань студентів
Підсумковий контроль знань студентів.
9. Зразки тестових завдань
10. Завдання для підсумкового контролю знань студентів
11. Рекомендована література
Подобный материал:
1   2   3
Тема 6. Формування та рекрутування еліти

План

1. Формування політичної еліти.

2. Поняття та типи рекрутування політичної еліти.

3. Система гільдій як тип рекрутування, її основні принципи.

4. Антрепренерська система добору політичної еліти, її основні принципи.


Завдання для самостійної роботи

1. Обґрунтуйте переваги й недоліки систем рекрутування еліти.

2. Американський дослідник Р. Патнем у дослідженні "Порівняльне дослідження політичних еліт" визначає ефективність каналів рекрутування еліти в різних країнах, зокрема: роль політичних партій, бюрократичний апарат, релiгiйнi організацiї, система освiти, армія. Охарактеризйте канали рекрутування політичної еліти в Україні.

3. Яка модель циркуляції еліти Дж. Хіглі та Я. Пакульскі характеризує формування політичної еліти в Україні і чому?

4. Відзначте чинники системи рекрутування.

5. Як характеризує процес мобільності політичної еліти О.Криштановська?

6. Які методи гільдійної системи можна інтегрувати в антрепренерську систему з метою досягнення оптимуму?


Основна література:

1. Ашин Г. Формы рекрутирования политических элит // ОНС. – 1998. – № 3. – С. 85-96.

2. Гожев К. Теорія еліт і соціяльно-філософський аналіз конфліктних ситуацій // Ї. – 2006. – № 45.

3. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224 с.


Додаткова література:

1. Дащаківська О. Елітотворчі процеси в Україні. Доступне на: tgo.com/Dashchakivs'ka.phpl

2. Бульбенюк С. Проблеми демократизації України: теоретичний і прикладний аспекти // Політичний менеджмент. – 2008. – № 3 (30).
  1. Зоткін А. Регіональні еліти як джерело формування владної еліти України // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні. – Вип.4. – К.: САУ, ІС НАНУ, 2004. – С. 514-518.

4. Крыштановская О. Анатомия российской элиты. – М., 2005. – 348 с.


Тема 7. Полiтична елiта в перехiдних полiтичних системах
План

1. Теоретико-методологічне забезпечення дослідження політичної еліти в перехідних політичних системах.

2. Роль політичної еліти у процесах політичної трансформації.

3. Проблеми та перспективи нових політичних еліт.


Завдання для самостійної роботи

1. Зробіть порівняльний аналіз формування політичної еліти в країнах Східної Європи (на вибір студента).


Основна література:

1. Мясников О. Смена правящих элит: "консолидация" или "вечная схватка"? // Полис. – 1993. – № 1. – С. 52-60.

2. Хоффман-Ланге У. Элиты и демократизация: германский опыт // Социс. – 1996. – № 4. – С. 50-57.

3. Гельман В. "Сообщество элит" и пределы демократизации: Нижегородская область // Полис.– 1999. – № 1. – С. 79-94.

4. Куколев И. Трансформация политических элит // Общественные науки и современность. – 1997. – № 4. – С. 82-91.


Додаткова література:
  1. Ашин Г. Смена элит // Общественные науки и современность. – 1995. – № 1. – С. 40-50.

2. Бурдяк В. Політична еліта Болгарії та її роль у державотворчих процесах // Політичний менеджмент. – Вересень. 2007. – Спецвип. – С. 151-166.

3. Вілєта О. Особливовсті формування української і польської парламентських еліт: порівняльний аналіз // Соціальні виміри суспільства. – 2004. – Вип. 7. – С. 419-426.

4. Васілєвскі Я. Три тези про польські еліти // Незалежний культурологічний часопис "Ї". – 2006. – Вип. 45. – С. 140-145.

5. Крыштановская О. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту // Общественные науки и современность. – 1995. – № 1. – С. 51-65.

6. Крэстева А. Власть и элита в обществе без гражданского общества // Социс. – 1996. – № 4. – С. 19-29.

7. Лемак В. Правові основи оновлення управлінської еліти: чехословацький досвід // Держава і право. Сер. юрид. і політ.науки. – 2003. – Вип. 21. – С. 51-57.

8. Стативка А. Про деякі фактори формування політичної еліти в країнах Центральної та Східної Європи і в Україні // Політика і час. – 2007. – № 7. – С. 46-49.


Тема 8. Полiтична елiта в сучаснiй Українi

План

1. Формування та етапи становлення політичної еліти України.

2. Складові української політичної еліти.


Завдання для самостійної роботи

1. Визначте основні тенденції розвитку політичної еліти України.

2. Зазначте шляхи формування політичної еліти в перші роки незалежності України.

3. Консенсус і протистояння еліт в сучасній Україні: причини і наслідки.

4. Дайте характеристику процесу формування еліти в незалежній Україні.

5. Формування регіональної еліти в Україні.


Основна література:
  1. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224 с.


Додаткова література:

1. Крестєва Ю. Відносини центральної та регіональної еліт в Україні // Нова політика. – 2001. – № 4. – С. 50-53.

2. Кордун О. Політична еліта в пострадянській Україні та перспективи демократії // Хроніка-2000. – 1998. – № 27-28. – С. 521-537.

3. Наумкіна С. Тенденції розвитку політичної еліти в Україні другої половини 90-х років // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць Укр. Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал. – Вип. 2. – Одеса: Аспропринт, 1999. – С. 56-64.

4. Пірен М. Політична еліта та проблеми політичної елітаризації українського суспільства // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – № 1. – С. 242-250.

5. Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / За ред. В. Полохала. – К.: Політична думка, 1995. – 368 с.

6. Сенченко М. Національна еліта в умовах глобалізації // Психологічні перспективи. –2003. – Вип. 4. – С. 54-59.

7. Покальчук О. Політична еліта сучасної України: регіональний вимір // Персонал. –2003. – № 10. – С. 42-46.

8. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи: Кол.монографія / Г. Щокін, М. Попович, М. Кармазіна та інші / За заг. ред. Г. Щокіна, М. Головатого / Авт. передм. Л. Кравчук. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.

9. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Н. Барановська, В. Верстюк, С. Віднянський та ін. За ред. В. Литвина – К.: Видавничий дім "Альтернативи", 2001. – 704 с.


^ 7. ТЕМАТИКА ЕСЕ

1. Співвідношення елітизму і демократії.
  1. Співвідношення концепції бюрократії та теорії еліт.
  2. Концепцiя "національної аристократії" В. Липинського.
  3. "Вибрана ініціативна меншість" Д. Донцова.
  4. Порівняльний аналіз концепції еліт В. Липинського і Д. Донцова.
  5. Методи дослідження політичної еліти.
  6. Системи рекрутування еліт.
  7. Особливості системи рекрутування політичної еліти в Україні.
  8. Роль політичної еліти у процесах політичної трансформації та модернізації.
  9. Демократичні форми контролю за діяльністю політичної еліти.
  10. Взаємозв’язок політичної еліти і виборчого процесу в Україні.
  11. Проблеми формування політичної еліти на регіональному рівні.
  12. Основні історичні періоди у процесі формування політичної еліти.



^ 8. ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Для перевірки розуміння матеріалу, визначення рівня його засвоєння, вироблених навчальних і дослідницьких навичок, уміння самостійного опрацьовування текстів та здатності їх осмислення, а також вироблення навичок письмової та усної самопрезентації використовуємо поточний, проміжний і підсумковий контроль студентів.

^ Поточний контроль рівня знань студентів.

Поточний контроль здійснюється двома напрямками:
  • контроль за систематичністю та активністю роботи на семінарських та практичних заняттях;
  • контроль за виконанням завдань самостійного опрацювання поза межами аудиторій.

^ Проміжний контроль рівня знань студентів: здійснюється двічі протягом семестру з метою контролю за рівнем засвоєння і творчого застосування знань у вигляді модульних тестових тематичних завдань. Передбачено проведення 2 модулів у вигляді тестових завдань.

^ Підсумковий контроль знань студентів.

Здійснюється у формі контрольної роботи. Студент допускається до підсумкового контролю за умови виконання не менше як на задовільну оцінку усіх проміжних форм контролю, передбачених поточним семестровим навчальним планом.

Контрольна робота проводиться в письмовій формі і враховує увесь навчальний матеріал.


^ 9. ЗРАЗКИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

1. Якому підходу до теоретичного розгляду політичної еліти надає перевагу російський дослідник О. Гаман-Голутвіна:

а) позиційній;

б) концептуальний;

в) репутаційний.

2. Яке з визначень еліти належить Х. Ортезі-і-Гассет?

а) харизматичні особистості;

б) особи із найвищим почуттям відповідальності;

в) найактивніші в політичних відносинах люди, орієнтовані на владу, т.зв.

організована меншість у суспільстві;

г) особи, які отримали найвищий індекс у сфері своєї діяльності.

3. Яке з визначень еліти належить В. Парето?

а) харизматичні особистості;

б) особи із найвищим почуттям відповідальності;

в) найактивніші в політичних відносинах люди, орієнтовані на владу, т.зв. організована меншість у суспільстві;

г) особи, які отримали найвищий індекс у сфері своєї діяльності.

4. Яке з визначень еліти належить Г. Мосці?

а) особи, які мають у суспільстві найбільший престиж, багатство, статус;

б) особи із найвищим почуттям відповідальності;

в) найактивніші в політичних відносинах люди, орієнтовані на владу, т.зв. організована меншість у суспільстві;

г) особи, які отримали найвищий індекс у сфері своєї діяльності.

5. Якій концепції формування правлячого класу надає перевагу Г. Моска?

а) трансформації еліти;

б) заміні еліти;

в) зміні еліти.

6. У якій праці Р. Міхельс сформулював залізний закон олігархічних тенденцій?

а) "Соціологія політичних партій в умовах демократії";

б) "Основи політичної науки";

в) "Теорія управління та парламентське правління";

г) "Трактат із загальної соціології".

7. Для котрого підходу до розуміння еліти характерним є пояснення існування еліти перевагою одних людей над іншими, насамперед інтелектуальною, моральною?

а) ціннісний підхід;

б) структурно-функціональний.

8. Як називається підхід, який пояснює, що суспільством керує одна панівна еліта? Назвіть учених, які його репрезентують.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

9. Як називається підхід, який відстоює ідею про існування в суспільстві не однієї, а багатьох еліт? Зазначте дослідників цього напряму.

____________________________________________________________________________________________________________________________________


^ 10. ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ (питання для контрольної роботи)

1. "Елiта" як полiтологiчна категорiя.

2. Теорії обгрунтування еліт.
  1. Причини елітарності суспільства.
  2. Елітизм та егалітаризм.
  3. Ідеї елітарності у філософії стародавнього Китаю.
  4. Історичні етапи розвитку еліти в античності.
  5. Розвиток ідей елітарності в средньовіччі та новому часі.
  6. "Політичний клас" Г. Моски.
  7. Теорія еліти В. Парето.
  8. Порівняльна характеристика поглядів Г. Моски та В. Парето.
  9. Елітарна концепція Р. Міхельса.
  10. Ідеї елітарності в суспільно-політичній думці України.
  11. Концепція "національної аристократії" В. Липинського.
  12. Елітарні ідеї Д. Донцова.
  13. Проблеми типологізації теорій політичної еліти.
  14. Радикальні теорії еліт.
  15. "Аристократичний" варіант елітаризму. Концепція еліти Х. Орети-і-Гасета.
  16. Ліберальні теорії еліт.
  17. Неоелітизм.
  18. Функціональні теорії еліт
  19. Теорія еліт та демократія. Концепція "демократичного елітизму".
  20. Теорія елітного плюралізму.
  21. Суть та структура політичної еліти.
  22. Еліта і правлячий клас.
  23. Типологія та функції політичної еліти.
  24. Системи рекрутування еліт.
  25. Трансформація, зміна та заміна еліт.
  26. Моделі політичних еліт у перехідних політичних системах.
  27. Роль політичної еліти у процесах політичної трансформації.
  28. Проблеми та перспективи нових політичних еліт.
  29. Формування та етапи становлення політичної еліти України.
  30. Складові української політичної еліти.



^ 11. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
    1. Ашин Г. "Демократический элитизм" – реальность или иллюзия? // Власть.– 1998. – № 4. – С. 61-64.
    2. Ашин Г. Формы рекрутирования политических элит // ОНС. – 1998. – № 3. – С.85-96.
    3. Ашин Г., Охотский Е. Курс элитологии. – М.: ЗАО "Спортакадемпресс", 1999. – 368с.
    4. Баранцева К. Проблеми формування державно-управлінської еліти: світовий досвід та Україна // Молода нація. – К.: Смолоскип, 1997. – № 6. – С. 115-130.
    5. Бебик В. Державно-політична еліта України: проблеми і перспективи самоорганізації // Командор. – 1997. – № 3-4. – С. 2-6.
    6. Белебеха І. Українська еліта. – Харків: Видання журналу "Березіль", 1999. – 345 с.
    7. Бурдяк В. Політична еліта Болгарії та її роль у державотворчих процесах // Політичний менеджмент. – 2007. – Cпецвип. – С. 151-166.
    8. Бурега В., Заблоцький В. Суспільство в період транзиції: український контекст. – Донецьк: Дон ДАУ, 2001. – 170 с.
    9. Васілєвскі Я. Три тези про польські еліти // Незалежний культурологічний часопис "Ї". – 2006. – Вип. 45. – С. 140-145.
    10. Вілєта О. Особливовсті формування української і польської парламентських еліт: порівняльний аналіз // Соціальні виміри суспільства. – 2004. – Вип. 7. – С. 419-426.
    11. Вовканич С. Плюралізм еліт і універсалізм елітарності // Схід. – 1996. – Березень № 4. – С. 30-34.
    12. Вознюк Т. Елітні групи в сучасній Україні // Ї. – 1998. – № 4. – С. 56-61.
    13. Гаман-Голутвина О. Определение основных понятий элитологии // Полис. – 2000. – № 3. – С. 97-103.
    14. Гельман В. "Сообщество элит" и пределы демократизации: Нижегородская область // Полис.– 1999. – № 1. – С. 79-94.
    15. Гладкий О. До проблеми політичної еліти України // Нова політика. – 1999. – № 3. – С. 43-45.
    16. Головатий М. Проблеми і біль становлення української еліти // Нова політика. – 1999. – № 2. – С. 45-49.
    17. Горбатенко В., Рябов С. Короткий словник політологічних термінів // Політологія: Посібник / За ред. О. Бабкіної, В. Горбатенка. – К.: Видавн. центр "Академія", 1998. – С. 348.
    18. Данилюк А. Особливості сучасної стратифікації суспільства // Філософська думка. – 1999. – №4. – С. 57-70.
    19. Деркач В., Дубровський М. Элита в контексте кадровых проблем Украины // Персонал. – 1999. – № 1. – С. 26-30.
    20. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Д.: Відродження, 1991. – 342 с.
    21. Елизаров В. Элитистская теория демократии и современный российский политический процесс // Полис. – 1999. – № 1. – С. 72-78.
    22. Еліта та соціальна зміна: матеріали "круглого стола" // Філософська і соціологічна думка. – 1996. – № 5-6. – С. 201-251.
    23. Журавський В., Кучеренко О., Михальченко М. та інші. Політична еліта України: теорія і практика трансформації. – К.: Логос, 1999.
    24. Зиглер Х., Дай Т. Демократия для элиты. – М., 1984. – 320 с.
    25. Зоткін А.О. Регіональні еліти як джерело формування владної еліти України // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Соціальні процеси в Україні. – Вип.4. – К.: САУ, ІС НАНУ, 2004. – С.514-518.
    26. Каспрук В. Україна у пошуку втраченого майбутнього // Сучасність. – 1999. – № 5. – С. 66-78.
    27. Козловська Л. Еволюція політичної еліти і формування "партії влади" в сучасній Україні // Перспективи. – 1998. – № 2. – С.19-21.
    28. Кордун О. Політична еліта в пострадянській Україні та перспективи демократії // Хроніка-2000. – 1998. – № 27-28. – С. 521-537.
    29. Кравченко В. Політична еліта: самоствердження чи "нарцісизм"? // Місцеве самоврядування. – 1997. – № 5/6 (7). – С. 50-53.
    30. Кремень В.,Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблеми суспільної трансформації. – К., 1998. – 75 с.
    31. Круглікова Н. Механізм формування, проблеми та переспективи розвитку політичної еліти в сучасній Україні // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць Укр. Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал. – Вип.2. – Одеса: Аспропринт, 1999. – С. 340-345.
    32. Крыштановская О. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту // Общественные науки и современность. – 1995. – № 1. – С. 51-65.
    33. Крэстева А. Власть и элита в обществе без гражданского общества // Социс. – 1996. – № 4. – С. 19-29.
    34. Крестєва Ю. Відносини центральної та регіональної еліт в Україні // Нова політика. – 2001. – № 4. – С. 50-53.
    35. Куколев И. Трансформация политических элит // Общественные науки и современность. – 1997. – № 4. – С. 82-91.
    36. Кухта Б., Теплоухова Н. Політична еліта і лідерство. – Львів, 1996. – 224 с.
    37. ссылка скрыта Сучасні теорії еліт в політичній науці США і Великобританії // Трибуна. – 1998. – № 7-8. – С.25-27.
    38. Лемак В. Правові основи оновлення управлінської еліти: чехословацький досвід // Держава і право.Сер.Юрид. і політ.науки. – 2003. – Вип. 21. – С. 51-57.
    39. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. – Київ – Філадельфія, 1995. – 470 с.
    40. Литвин В. Політична арена України: Дійові особи та виконавці. – К.: Абрис, 1994. – 495 с.
    41. Литвин В. Україна на межі тисячоліть (1991-2000 рр.) – К.: Видавничий дім "Альтернативи", 2000. – 360 с.
    42. Майборода О. Українська еліта: з народом чи сама по собі // Вітчизна. – 1998. – № 11-12. – С. 2-8.
    43. Миллс Р. Властвующая элита. – М., 1959. – 543 с.
    44. Михальченко М. Політична еліта України: історична генеза та сучасні характеристики культури // Політична культура і політичні партії України: Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. – К., 1997.
    45. Михальченко М., Журавський В., Танчер В. Соціально-політична трансформація України: реальність, міфологеми, проблеми вибору. – К.: Логос, 1997.– 180 с.
    46. Михальченко Н. Украинское общество: трансформация, модернизация или лимитроф Европы? – К.: Институт социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
    47. Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии // Диалог. – 1990. – № 3. – С. 55-60.
    48. Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии // Диалог. – 1990. – № 5. – С. 85.
    49. Молода еліта: бути "вітрилами" чи стати за "штурвал"? Круглий стіл редакції журналу "Людина і влада" в Укр. академії державного упраління при Президентові України // Людина і влада. – 1999. – № 2-3. – С. 29-35.
    50. Моска Г. Правящий класс // Социс. – 1994. – № 10. – С. 187-198.
    51. Мясников О. Смена правящих элит: "консолидация" или "вечная схватка"? // Полис. – 1993. – № 1. – С. 52-60.
    52. Наумкіна С. Тенденції розвитку політичної еліти в Україні другої половини 90-х років // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. праць Укр. Академії державного управління при Президентові України. Одеський філіал. – Вип. 2. – Одеса: Аспропринт, 1999. – С. 56-64.
    53. НаумкінаС., Козловська Л.Українська політична еліта доби визвольних змагань (1917-1920 рр.) // Політичний менеджмент. – 2004. – № 4.
    54. Наумкіна С., Козловська Л. Аналіз розвитку української політичної еліти у 1994-1999 рр. // Нова політика. – 1999. – № 6. – С. 34-37.
    55. Ницше Ф. Полное собрание сочинений. – М., 1909. – Т.ІХ. – с.
    56. Онищенко О. Роль політичної еліти в процесі формування державності // Правова держава. – 1998. – Вип. 9.– С. 284-289.
    57. Ортега-і-Гасет Х. Безхребетна Іспанія // Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори. – К.: Основи, 1994. – 420 с.
    58. Парето В. О применении социологических теорий // Социс.– 1995. – № 10. – С.137-145.
    59. Пахарєв А. Політична еліта. Формальна? Справжня? // Віче. –1997. – № 11. – С.3-14.
    60. Пірен М. Політична еліта та проблеми політичної елітаризації українського суспільства // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. – 2001. – № 1. – С. 242-250.
    61. Пірен М. Українська еліта і проблеми модернізації суспільства // Універсум. – 2000. – № 3-4. – С. 11-16, 41-44.
    62. Піховшек В., Конончук С., Ганжа В. Політичний процес в Україні: сучасні тенденції та історичний контекст. – К.: Агентство "Україна", 1999. – 307 с.
    63. Політологія посткомунізму: Політичний аналіз посткомуністичних суспільств / За ред. В.Полохала. – К.: Політична думка, 1995. – 368 с.
    64. Полохало В. Структурування політичних еліт в процесі виборчих кампаній в Україні і Росії: порівняльна характеристика / Матеріали українсько-російського експертного семінару // Політична думка. – 1999. – № 3. – С. 44.
    65. Потульницький В. Політична доктрина В.Липинського // Український історичний журнал. – 1992. – № 9. – С.37-45.
    66. Потульницький В. Теорія української політології: Курс лекцій. – К.: Либідь, 1993. – 192 с.
    67. Правляча еліта сучасної України / М.Шульга, О.Потєхін, Н.Бойко та інші; Інститут соціології НАН України, Укр. центр досліджень миру, конверсії та конфліктних ситуацій. – К., 1998. – 68 с.
    68. Приходько С. Політичні аспекти теорії еліти в українській суспільно-політичній думці ХХ ст. – К.: Стилос, 1999. – 47 с.
    69. Самсонова Т. Концепция "правящего класса" Г.Моски // Социс. – 1994. – № 10. – С. 176-186.
    70. Сенченко М. Національна еліта в умовах глобалізації // Персонал. –2003. – № 10. – С. 42-46.
    71. Стативка А. Про деякі фактори формування політичної еліти в країнах Центральної та Східної Європи і в Україні / // Політика і час. – 2007. – № 7. – С. 46-49
    72. Сунгуровський М. Українська національна еліта – "лебідь, рак і щука"… // Україна і світ сьогодні. – 2000. – 19-25 серпня. – № 33.
    73. Танчер В., Кучеренко О. Ідеї елітизму в контексті демократичної трансформації суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг, 1998. – № 3. – С.5-16.
    74. ссылка скрыта Теории неоэлитизма в свете демократической трансформации и украинские реалии // Социологические исследования. – 1999. – № 10. – С. 16-26.
    75. Токовенко В. Політичне керівництво і державне управління: проблеми взаємовідносин та оптимізації взаємодії: Монографія – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – 256 с.
    76. Томенко М., Олійник В. Партійна еліта України – 2000. – К.: Логос, 2000. – 204 с.
    77. Україна на зламі тисячоліть: історичний екскурс, проблеми, тенденції та перспективи: Кол.монографія / Г. Щокін, М. Попович, М. Кармазіна та інші / За заг.ред. Г. Щокіна, М. Головатого/ Авт.передм. Л. Кравчук. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.
    78. Україна: вибір моделі розвитку // Молода нація. – Альманах: Спецвипуск. – 2000.– 416 с.
    79. Україна: утвердження незалежної держави (1991-2001) / Н. Барановська, В. Верстюк, С. Віднянський та ін. За ред. В. Литвина – К.:Видавничий дім "Альтернативи",2001. – 704 с.
    80. Філенко В., Стецьків Т., Чорновіл Т. Яку Україну ми отримали // Дзеркало тижня. – 2001. – 23 серпня. – № 32-33.
    81. Ходаківська Л. Співвідношення демократії та елітизму в інтерпритації Дж.Сарторі // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім.Т.Шевченка. Сер.філос. політолог. – 2001. – Вип. 37. – С. 72.
    82. Хоффман-Ланге У. Элиты и демократизация: германский опыт // Социс. – 1996. – № 4. – С. 50-57.
    83. Штогрин Д. Концепція національної еліти в історіософії Дмитра Донцова // Людина і політика. – 2002. – № 3 (21). – С. 47-52.
    84. Шульга М., Бойко Н. Уряди України: соціологічний портрет владної еліти (1990-1997 рр.) // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. –1998. – № 3. – С. 93-108.



Підписано до друку 04.09.2008

Формат 69х90/16. Папір офсетний

Гарнітура Times. Обл. - вид. арк. 2,1.

Тираж – 100 прим. Зам. 135/9


Видруковано у поліграфічній лабораторії

Центру політичних досліджень

м.Львів, вул.Університетська, 1