Geum.ru

Робоча програма навчальної дисципліни політична еліта (шифр І назва навчальної дисципліни)

Вид материалаДокументы

Содержание


Плани семінарських (практичних) занять, завдання для самостійної роботи.
Подобный материал:
1   2   3
Тема 5. Проблема елiти в полiтичнiй думцi України
  1. Ідеї елітарності в суспільно-політичній думці України.
  2. Концепція "національної аристократії" В. Липинського.
  3. Елітарні ідеї Д. Донцова.


 Процес формування полiтичної елiти в Київськiй Русi. Роль князя у праці Володимира Мономаха "Повчання дітям". Трактат С. Оріховського "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу". Піраміда влади С. Яворського.

М. Драгоманов про відносини між керівниками й керованими на засадах свободи та освіти громадян. Роль інтелігенції у творчості І. Франка. Дослідження елітних груп М. Туган-Барановського. Завдання інтелігенції як "живіших елементів громадянства" ( за М. Грушевським).

Концепцiя "національної аристократії" В. Липинського ("Листи до братiв-хлiборобiв"). "Без своєї власної національної аристократії – без такої меншости, яка б була настільки активна, сильна та авторитетна, щоб зорганізувати пасивну більшість нації внутри, і тим захистити її од всяких ворожих наскоків зовні – немає і не може бути нації". Формування національної аристократії з найсильніших, найздібніших і найавторитетніших осіб усіх класів суспільства.

В. Липинський про важливість процесу зміни еліти, "постійного відновлення або заміни аристократії". Коли всередині якоїсь нації припиняється "оцей процес еволюційної регенерації аристократії", тоді під впливом мілітарного примусу настає її радикальна зміна.

Д. Донцов про ініціативну меншість, яка повинна розробляти, впроваджувати національну ідею. Чинники формування української еліти: воля до панування й боротьби, утвердження сильного характеру, віри в себе і крові вищого гатунку. Особливості касти правителів.


Тема 6. Поняття політичної елiти, її структура та функції

1. Поняття політичної еліти, підходи до її розуміння. Суть політичної еліти.

2. Структура політичної еліти.

2.1. Формальна структура еліти.

2.2. Неформальна структура еліти.

3. Функції політичної еліти. Ефективність політичної еліти.


Підходи до визначення політичної еліти.

Структурно-функціональний підхід до розуміння політичної еліти визначає її на основі позицій та функцій, які ця група виконує в суспільстві. Ціннісний підхід акцентує увагу на персональних характеристиках індивідів, що належать до політичної еліти. Аналітичний і нормативний підходи до визначення еліти.

Суть політичної еліти. Мотивація влади: соціометрична та езопова. Поняття правлячого класу, політичного класу.

Основні риси політичної еліти: право на привілеї; закритість або напівзакритість; психологія вищості; доступ до закритої інформації; здатність до самопожертви заради збереження влади тощо.

Моністичний та плюралістичний підходи до пояснення феномену еліт. Представники першого (Ч. Міллc, Дж. Дамхофф, Ф. Хантер, Н. Бирнабаум) вважають, що суспільством керує одна пануюча еліта. Представники другого (Р. Арон, Д. Перрі, Д. Рісмен, Д. Трумен, Р. Даль) відстоюють ідею про існування в суспільстві не однієї, а багатьох еліт.

Структура еліти. Контреліта. Навколоелітне середовище. Структура еліти (за М. Вебером). Компоненти еліти О. Гаман-Голутвіної: лідери й бюрократи. Вища, середня, адміністративна та маргінальна еліта (за П. Шараном). Сегменти еліти В. Мілановского. Відкрита й тіньова правляча еліта.

Неформальна структура еліти: клани, кліки, обойми, клієнтели.

Основні функції політичної еліти: стратегічна, комунікативна, інтегративна, організаторська, представницька, керівна, регулятивна, аналітична, прогностична. Роль національної еліти (за С.Вовканичем). Приховані функції еліти. Ефективність політичної еліти.


Тема 7. Типологiя та форми політичної еліти

1. Типи політичної еліти.

2. Форми політичної еліти.


Типи політичних еліт.

Критерії типологізації: за способом формування ("відкрита", "закрита"); за способом приходу до влади (легітимна, нелегітимна); за сферами життєдіяльності (політична, економічна, культурна, соціальна, релігійна, інтелектуальна тощо); за видами політичної діяльності (державна, адміністративна, депутатська, муніципальна, партійна); за обсягом політичного простору (загальнонаціональна, регіональна, місцева); за ідеологічними цінностями (ліберальна, консервативна, соціалістична тощо); за рівнем владних повноважень і соціально-політичному статусу еліта (правляча (власне еліта) або опозиційна (контреліта)); за рівнем компетенції (вища, загальнодержавна, середня, регіональна (обласна, республіканська), місцева, муніципальна (міська, районна)); за стилем, формами і методами правління (еліта-лисів та еліта-левів); за характером інтересів, які висловлюються (професійна, демографічна, етнічна, релігійна); за результатами діяльності (еліта конструктивна, псевдоеліта, антиеліта); на підставі статусно-функціональної моделі наукового аналізу політичної еліти з врахуванням і ціннісних параметрів (тоталітарна, ліберальна, домінантна, демократична).

Поняття "дійсної" та "потенційної" еліти Г. Ендрувайта. Типологія еліти Д. Белла: "еліта крові", "еліта багатства", "еліта знань".

Форми еліти: аристократія, номенклатура.

Поняття номенклатури М. Восленского. Основні риси номенклатури: монолітність (уся номенклатура належала до КПРС); ієрархічність; відсутність самовідтворення; географічна мобільність; внутрішня ротація; система привілеїв.


Тема 8. Формування та рекрутування еліти

1. Формування політичної еліти.

2. Системи рекрутування еліти.

3. Типи елітотворення.


Політична еліта як відкрита система. Формування політичної еліти суспільства в науковому аналізі розглядається через систему понять та категорій: циркуляцію, рекрутування, репродукція, трансформацію, зміну складу еліти.

Закон "циркуляції еліти" В. Парето. Форми циркуляції політичної еліти як заміна однієї еліти іншою і як просування нееліти в еліту. Дж. Хіглі та Я. Пакульскі про чотири моделі циркуляції еліти: класична, заміщувальна, репродуктивна, квазізаміщувальна.

К. Манхейм про три форми формування еліти: бюрократичне просування; нерегульована конкуренція; класовий вплив.

Рекрутування еліти. Механізми рекрутування: кровна спорідненість, правонаслідування, майновий ценз, професійна компетентність, партійна приналежність, особиста відданість, вислуга років, протекціоналізм.

Канали рекрутування як шляхи просування до вершини полiтичної iєрархiї: державний апарат, органи мiсцевого управлiння, армiя, полiтичнi партiї, релiгiйнi організацiї, система освiти. Проникність каналів рекрутування. Басейн рекрутування. Типи рекрутування еліти: відкритий і закритий.

Особливості антрепренерської й гільдійної системи рекрутування еліти. Чинники системи рекрутування: роль партійної системи в суспільстві, політичні традиції, ступінь однорідності культури, рівень соціальної нерівності.

Ротація еліти як процес переміщення кадрів усередині політичної еліти.

Процес мобільності політичної еліти О. Криштановської. Інкорпорація – процес входження в еліту; ротація – процес переміщення в середині еліти; екскорпорація – процес виходу з еліти.

Особливості мобілізаційного та інноваційного типів елітотворення.


Тема 9. Полiтична елiта в перехiдних полiтичних системах



1. Теоретико-методологічне забезпечення дослідження політичної еліти в перехідних політичних системах.

2. Роль політичної еліти у процесах політичної трансформації.

3. Проблеми та перспективи нових політичних еліт.


Трансформація, зміна та заміна еліт у перехідних суспільствах.

Форми тансформації еліти У. Хоффман-Ланге: циркуляція індивідів, зрушення балансу сил між інститутами та організаціями.

Елітистська концепція переходу від авторитаризму до демократії Дж. Хіглі і Р. Гюнтер: "роз’єднана", "консенсусно єдина еліта", "ідеологічно єдина еліта".

Моделі "демократизації": "пакт" і "конвергенція" еліти.

Моделі елітної трансформації В. Гельмана в порівняльній історичній перспективі: довгострокова – "конвергенція еліт", короткотермінова – "співтовариство еліт".

І. Куколев: "зміна потоків", "політичний капіталізм", "бунт економічної еліти чи пробудження регіональних еліт", "роль контреліти".

Варіанти процесу заміни еліт О. М’ясникова: "консолідація" та "вічний конфлікт".

Склад нових політичних еліт.


Тема 10. Полiтична елiта в сучаснiй Українi.

1. Формування та етапи становлення політичної еліти України.

2. Складові української політичної еліти.


Передумовами формування полiтичної елiти в Українi є складні процеси розвитку політичної системи СРСР і УРСР; особливості відносин у партійно-господарській номенклатурі, особливо характер підпорядкування місцевих органів влади власному керівництву; історичні події, регіональні відмінності, що виникли внаслідок історичного розвитку території сучасної України, традицій українського народу; дисидентський рух та його наслідки для політичного розвитку УРСР; настрої інтелігенції, активна участь представників інтелігенції в політичному процесі; роль покоління "шістдесятників", яке домінувало і при владі, і в опозиції.

Етапи становлення політичної еліти. Вибори як чинник циркуляції еліти.

Вікові генерації сучасної політичної еліти України: генерація "шістдесятників", яку представляють політики-вихідці з колишньої партійної номенклатури, творчої інтелігенції та дисидентського руху; генерація "сімдесятників", посадова кар'єра яких розпочалася наприкінці 70-х – на початку 80-х років і які згодом увійшли до політичної еліти; генерація "вісімдесятників", або політиків, кар'єра яких розпочалася переважно в комсомолі на початку 80-х років, згодом "перебудова" надала їм великі можливості для політичної або економічної діяльності; генерація політиків, які народилися на початку 70-х, почали свою кар'єру переважно в бізнесі наприкінці "перебудови". Молодь ще шукає своє місце в політиці.

Поєднання рис двох різних систем рекрутування (гільдій та антрепренерська). Однією з суттєвих ознак правлячої політичної еліти України є нестача "внутрішніх" резервів для її оновлення. Практично повністю відсутня можливість рекрутування членів правлячої політичної еліти "іззовні", тобто з-за меж керівної її частини, що виявляється в явищах вождизму, клієнталізму, непотизму та трибалізму.

6. ^ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ, ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ.


Тема 1. Класичнi теорiї політичної елiти: Г.Моска, В.Парето, Р.Мiхельс

План
  1. Теорія "правлячого класу" Г. Моски.
  2. Теорія еліти В. Парето.
  3. Концепція еліти Р. Міхельса.


Завдання для самостійної роботи

1. Порівняйте теорії еліт Г. Моски і В. Парето.

2. У чому полягає відмінність між широким і вузьким розумінням еліти за В. Парето?

3. Чому представників італійської школи політичної соціології Г. Моску і В. Парето називають "макіавеллістською школою"?

4. Визначте критерії відбору до правлячого класу (за Г. Москою)?


Першоджерела:

1. Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии // Диалог. – 1990. – № 3. – С. 55-60.

2. Михельс Р. Социология политической партии в условиях демократии // Диалог. – 1990. – № 5. – С. 85.

3. Моска Г. Правлячий клас // Ї . – 2006. – № 45.


Основна література:

1. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224с.

2. Гаман-Голутвина О. Определение основных понятий элитологии // Полис. – 2000. – № 3. – С. 97-103.

3. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В.П. Горбатенко; За ред. Ю. Шемшученка. – 2-е вид.,доп., і перероб. – К.:Генеза, 2004. – 736 с.


Додаткова література:
  1. Альбертони Э. Моска и теория элитизма// Человек: образ и сущность. – 1992. – №3. Доступне на ссылка скрыта
  2. Ашин Г. Правящая элита и общество // Свободная мысль. – 1993. – № 7. – С. 58-69.
  3. Ашин Г. Современные теории элиты: критический очерк. – М.: Международные отношения, 1985. – 256 с.
  4. Данилюк А. Особливості сучасної стратифікації суспільства // Філософська думка. – 1999. – №4. – С. 57-70.
  5. Самсонова Т. Концепция "правящего класса" Г. Моски // Социс. – 1994. – № 10. – С. 176-186.
  6. Танчер В., Кучеренко О. Ідеї елітизму в контексті демократичної трансформації суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 3. – С. 5-16.

Тема 2. Посткласичні теорії еліти

План

1. Аристократичний елітаризму.

2. Ліберальні теорії еліт.

3. Теорія демократичного елітизму.

4. Концепція елітного плюралізму.

5. Неоелітизм.


Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте сучасні концепції елітизму.

2. Проаналізуйте основних напрямків розвитку сучасного елітизму.

3. Розкрийте зміст новітніх концепцій політичної еліти.

4. Обґрунтуйте поєднання засад елітизму та принципів демократії.

5. Чи можна розглядати елітаризм як альтернативу демократії?

6. У праці “Іронія демократії” дослідники приділяють багато уваги демократичним механізмам. Які з них дозволяють суспільству впливати на політичну еліту? Чи змінюються ці механізми?

Першоджерела:
  1. Зиглер Х., Дай Т. Демократия для элиты. – М., 1984. – 320 с.

Основна література:
    1. Кочубей Л. Теорії еліт: зарубіжний досвід для України // Сучасна українська політика: політики і політологи про неї. – Київ; Миколаїв, 2008. – Вип. 14.
    2. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224 с.
    3. Ашин Г. "Демократический элитизм" – реальность или иллюзия? // Власть.– 1998. – № 4. – С. 61-64.

4. Сартори Дж. Вертикальная демократия // Полис. – 1993. – № 2. – С. 80-89.

5. Танчер В., Кучеренко О. Ідеї елітизму в контексті демократичної трансформації суспільства // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 1998. – № 3.


Додаткова література:

1. Вовканич С. Плюралізм еліт і універсалізм елітарності // Схід. – 1996. – Березень. – № 4. – С. 30-34.
  1. Елизаров В. Элитистская теория демократии и современный российский политический процесс // Полис. – 1999. – № 1. – С. 72-78.

3. Ходаківська Л. Співвідношення демократії та елітизму в інтерпритації Дж.Сарторі // Вісн. Київ. нац. ун-ту ім.Т.Шевченка. Сер.філос.політолог. – 2001. – Вип. 37. – С. 72.

4. ссылка скрыта Сучасні теорії еліт в політичній науці США і Великобританії // Трибуна. – 1998. – № 7-8.


Тема 3. Проблема елiти в полiтичнiй думцi України

План

1. З історії формування політичної еліти в Україні.

2. Концепцiя "національної аристократії" В. Липинського.

3. Ідеї елітарності в творчості Д. Донцова.


Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізуйте історико-соціальну ретроспективу української еліти, її становлення і руйнування.

2. Подайте розуміння Д. Донцова, В. Липинського, М. Драгоманова про роль еліти в українському державотворенні.


Першоджерела:
  1. Донцов Д. Дух нашої давнини. – Д.: Відродження, 1991. – 342 с.
  2. Липинський В. Листи до братів-хліборобів. – Київ – Філадельфія, 1995. – 470 с.

Основна література:

1. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224 с.

2. Потульницький В.А. Теорія української політології. Курс лекцій. – К.: Либідь, 1993. – 192 с.

3.Приходько С. Політичні аспекти теорії еліти в українській суспільно-політичній думці ХХ ст. – К.: Стилос, 1999. – 47 с.

Додаткова література:
  1. Атаманюк З. Концепція національної еліти в соціально-філософській думці української діаспори: Д.Донцов і В.Липинський // Перспективи. – 2000. – № 2 (10). – С. 78-84.
  2. Белебеха І. Українська еліта. – Харків: Видання журналу "Березіль", 1999. – 345 с.
  3. Гаврилишин Б. Українська еліта: шляхи відродження //Український світ. –1993. – № 12. – С.78-82.
  4. Наумкіна С., Козловська Л. Українська політична еліта доби визвольних змагань (1917-1920 рр.) // Політичний менеджмент. – 2004. – № 4.
  5. Потульницький В. Політична доктрина В. Липинського // Український історичний журнал. – 1992. – № 9. – С. 37-45.
  6. Пизюр Є. В’ячеслав Липинський і політ. думка західного світу // Хроніка-2000. – Вип. 37–38. – К., 2000.
  7. Скуратівський В. Історична ритміка українських еліт // Політична думка. – 1994. – № 3.
  8. Штогрин Д. Концепція національної еліти в історіософії Дмитра Донцова // Людина і політика. – 2002. – № 3 (21). – С. 47-52.



Тема 4. Поняття політичної елiти, її структура та функції

План

1. Суть та структура політичної еліти.

2. Функції політичної еліти.


Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризуйте відмінності політичних еліт в демократичних і недемократичних режимах.

2. Визначте причину згуртування різнородних елементів і ланок політичної еліти в єдине ціле в умовах постійної боротьби за владу. Обґрунтуйте відповідь.

3. У чому суть ціннісного підходу до розуміння еліти?

4. Назвіть представників і вкажіть суть функціонального підходу до еліти.

5. Які основні риси політичної еліти? Яка риса, на Вашу думку, є визначальною?

6. Зобразіть схему структури політичної еліти України.


Основна література:

1. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224 с.

2. Гаман-Голутвина О. Определение основных понятий элитологии // Полис. – 2000. – № 3. – С. 97-103.


Додаткова література:

1. Афанасьев М. Правящие элиты России: образ деятельности // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. – № 3.

2. Ашин Г., Охотский Е. Курс элитологии. – М.: ЗАО "Спортакадемпресс", 1999.

3. Бебик В. Державно-політична еліта України: проблеми і перспективи самоорганізації // Командор. – 1997. – № 3-4.

4. Вовканич С. Плюралізм еліт і унуверсалізм елітарності // Схід. – 1996. – Березень. – № 4.

5. Крыштановская О. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту // Общественные науки и современность. – 1995. – № 1.

6. Ледяев В. Социология власти: исследование Флода Хантера. // Доступне на u/sj/sj/sj1-02led.phpl

7. Пірен М. Українська еліта і проблеми модернізації суспільства // Універсум. – 2000. – № 3-4.

8. Тощенко Ж. Элита? Кланы? Касты? Клики? Как назвать тех, кто правит нами? // Социологические исследования. – 1999. – № 11.


Тема 5. Типологiя та форми політичної еліти

План

1. Типи політичної еліти.

2. Форми політичної еліти.


Завдання для самостійної роботи

1. Визначте основні типи політичної еліти відповідно до запропонованого критерію. Заповніть таблицю:

Критерій
Типи еліт

Об’єм повноважень



Інтегрування в політичну систему



Джерело і характер впливу



2. Поясніть поняття номенклатура. Назвіть причини виникнення номенклатури.


Основна література:

1. Гаман-Голутвина О. Определение основных понятий элитологии // Полис. – 2000. – № 3. – С. 97-103.

2. Кухта Б., Теплоухова Н. Політичні еліти і лідери. – Львів, 1997. – 224 с.


Додаткова література:

1. Барзилов С., Чернышов А. Провинция: элита, номенклатура, интеллигенция // Свобод. мысль. – 1996. – № 1. – С. 44-56.

2. Білий О. Дискурс влади і типи еліт // Політична думка. – 1994. – № 2.

3. Голіянд І. Методологічні проблеми дослідження політичної еліти. Доступне на ссылка скрыта

4. Головатий М. Підготовка молодої політичної еліти як дієвий засіб розвитку політичного консенсусу // Політичний менеджмент. – Вересень. – 2007. – Спецвип.

5. Деркач В., Дубровський М. Элита в контексте кадровых проблем Украины //Персонал.–1999. – № 1. – С. 26-30.

6. Крыштановская О. Трансформация старой номенклатуры в новую российскую элиту // Общественные науки и современность. – 1995. – № 1. – С. 51-65.

7. Мохов В. Номенклатурная организация власти: функциональные пределы // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. – Запоріжжя, 2008. – Вип. ХХІІІ: Політична еліта в історії України.–С. 38-49.