Geum.ru

Програма навчального модуля 3 робоча програма 5

Вид материалаКонспект

Содержание


3.3. Складання тематичних регіональних схем використання і охорони земельних ресурсів, розроблення протиерозійних басейнових схе
Подобный материал:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   45
^

3.3. Складання тематичних регіональних схем використання і охорони земельних ресурсів, розроблення протиерозійних басейнових схем



У системі землевпорядної документації схема землеустрою адміністративно-територіального утворення є передплановим і передпроектним документом, сполучною ланкою між плануванням і організацією використання та охорони земель на відповідному рівні і подальшою основою розроблення проектів землеустрою.

Схема землеустрою адміністративно-територіального утворення (області, району, території ради) — це комплекс текстових і графічних матеріалів, що мають юридичний, технічний, економічний і зміст і наукове обґрунтування проблем, що розглядаються.

Зокрема, схема землеустрою адміністративного району є техніко-економічною основою для територіального міжгалузевого і міжгосподарського перерозподілу земель, удосконалення системи землеволодінь і землекористувань, розроблення пропозицій щодо організації території району в цілому й окремих сільськогосподарських підприємств, меліорації й охорони земель, шляхової мережі та інших елементів інженерної, соціальної і виробничої інфраструктури, а також розроблення проектів територіального і внутрішньогосподарського землеустрою та ін.

Основне призначення схеми землеустрою адміністративного району як передпроектного і передпланового документа полягає в обґрунтуванні удосконалення розподілу земель з урахуванням розвитку економіки земельних відносин в районі і відповідно до потреб різних галузей у земельних ділянках, а також у забезпеченні комплексного і взаємопов'язаного виконання всіх запроектованих на території району заходів регіонального, міжгалузевого, міжгосподарського і господарського рівнів.

У результаті розроблення схеми землеустрою адміністративно-територіального утворення встановлюється система показників, яка забезпечує обґрунтованість і реальність перспективних і поточних планів раціонального використання й охорони земель.

В умовах глибоких соціально-економічних перетворень, зміни форм власності на землю і засоби виробництва, переходу до економіки ринкового типу, вдосконалення землекористування сільськогосподарських підприємств, формування системи сталого землекористування основне призначення схеми землеустрою адміністративного району полягає у виявленні найефективніших, екологічно безпечних і соціально орієнтованих напрямів використання земельних ресурсів, створенні умов для науково обґрунтованого територіального, міжгалузевого, міжгосподарського і за формами власності перерозподілу земель, економічно цілеспрямованого розвитку різних форм господарювання на землі, формування багатоукладної економіки, а також у інформаційно-довідковому забезпеченні становлення ринкових відносин на території району (області).

Зважаючи на це, основними питаннями, які слід розв'язати у схемі землеустрою, є:

• проведення аналізу стану й використання земель та оцінювання ресурсного потенціалу земельних ресурсів адміністративно-територіального утворення, трансформації земельних відносин і визначення на цій основі головних шляхів удосконалення розподілу земель, їх раціонального використання й охорони;

• економічне районування та еколого-ландшафтне, ерозійне, еколого-агроекологічне зонування території адміністративно-територіального утворення;

• виявлення земельних ділянок, які не використовуються, нераціонально використовуються або використовуються не за цільовим призначенням і не відповідно до дозволеного використання, таких, що вибули з обігу або віднесені до менш цінних угідь;

• формування або уточнення площ спеціальних земельних фондів для регулювання обігу земель;

• оптимізація складу і співвідношення угідь, виявлення резервів земель, придатних для сільськогосподарського виробництва, меліорації і поліпшення, обґрунтування внесення цих земель до фонду перерозподілу і встановлення черговості залучення їх у сільськогосподарський обіг;

• уточнення меж територій (земель) природоохоронного, природно-заповідного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення;

• виділення земель з різними режимами використання, а також земель, обмежених у використанні й обтяжених правами інших осіб;

• уточнення меж земель поселень, а також аналіз стану і використання земель комунальної та державної власності;

• обґрунтування потреби в земельних ресурсах для розвитку галузей різних форм господарювання на землі, визначення потреби в земельних ділянках для надання їх громадянам і юридичним особам для сільськогосподарських і несільськогосподарських цілей;

• удосконалення територіального і міжгалузевого перерозподілу земель;

• перерозподіл земель сільськогосподарського призначення з метою усунення недоліків у розміщенні існуючих землеволодінь і землекористувань (черезсмужжя, вклинення, вкраплення, далекоземелля та ін.), створення нових і впорядкування існуючих сільськогосподарських підприємств з урахуванням створення нових перспектив розвитку існуючих селянських та фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів;

• обґрунтування перспектив розвитку й удосконалення територіального розміщення галузей сільського господарства, інших галузей районного агропромислового комплексу та їх кооперування, об'єктів його інженерної, виробничої і соціальної інфраструктури, у тому числі розміщення господарських і виробничих центрів, шляхової мережі та інших комунікацій, розроблення пропозицій щодо вдосконалення спеціалізації й уточнення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з урахуванням передбачуваного розподілу земель;

• розроблення заходів щодо поліпшення сільськогосподарських угідь, відновлення і консервації земель, рекультивації порушених земель, підвищення родючості ґрунтів, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, забруднення відходами виробництва і споживання, радіоактивними речовинами, поліпшення природних ландшафтів тощо;

• визначення потреби в капітальних вкладеннях, матеріальних і трудових ресурсах для реалізації намічених заходів, розроблення пропозицій щодо фінансування і здійснення заходів, передбачених схемою землеустрою;

• підготовка інформації, показників і нормативів з регулювання ринкових земельних відносин;

• розрахунок техніко-економічних показників, екологічної, економічної і соціальної ефективності заходів, намічених у схемі землеустрою.

На основі вирішення перелічених завдань у схемі землеустрою адміністративного району уточнюють існуючі і визначають проекти меж, місце розташування і площі земель:

1) інших муніципальних утворень територіальних громад, які перебувають у віданні розташованих у межах адміністративного району, а також в межах населених пунктів;

2) промисловості, транспорту, енергетики, зв'язку, інформатики, для забезпечення космічної діяльності, оборони, безпеки, іншого спеціального призначення;

3) сільськогосподарського призначення, у тому числі сільськогосподарських організацій і селянських (фермерських) господарств усіх організаційно-правових форм і форм власності;

4) особливо охоронних територій і об'єктів;

5) спеціальних земельних фондів і фонду перерозподілу земель у складі земель сільськогосподарського призначення;

6) ділянок сільськогосподарських земель, переданих в оренду;

7) підсобних сільськогосподарських виробництв промислових підприемств та інших організацій;

8) ділянок, передбачених для розширення особистих селянських господарств, індивідуального житлового і дачного будівництва;

9) територій для ведення колективного садівництва, городництва і тваринництва.

У результаті розроблення схеми землеустрою, наприклад, адміністративного району формується організаційно-територіальна структура його розвитку. її основою має бути розроблювана в схемі система землеволодіння і землекористування, яка відрізняється за формами власності, галузевою приналежністю, формами господарювання з різним комплексом природних і економічних умов, особливостями антропогенних впливів, структурою населення і системою розселення, демографічними тенденціями, системою культурно-побутового обслуговування.

Під час розроблення схеми землеустрою адміністративно-територіальних утворень потрібно враховувати такі основні вимоги:

• поєднання інтересів суспільства і законних інтересів власників земельних ділянок та інших громадян на території адміністративно-територіального утворення;

• розмежування земель державної та комунальної власності;

• комплексність намічуваних заходів, що передбачають взаємопов'язаність інтересів і задоволення потреб різних галузей економіки в земельних ресурсах;

• пріоритет екологічних вимог над економічною доцільністю використання земель;

• диференційований підхід до встановлення правового режиму земель з урахуванням природних, економічних, соціальних та інших чинників;

• пріоритет збереження особливо цінних сільськогосподарських угідь і земель особливо охоронних територій;

• збереження єдності частин земельних ділянок і тісно пов'язаних з ними об'єктів нерухомого майна;

• запобігання негативним (шкідливим) впливам на здоров'я населення;

• економія матеріальних і трудових ресурсів;

• створення територіальних умов для впровадження індустріальних інтенсивних технологій у сільському господарстві;

• ефективне і повне використання земельного і економічного потенціалу адміністративного району;

• наукове обґрунтування, екологічна, економічна і соціальна ефективність намічуваних заходів.

Заходи, які передбачаються схемою землеустрою, мають забезпечувати:

1) найповніше і найраціональніше використання земель відповідно до їх агроекологічної якості в галузях, які виробляють біологічну продукцію на основі енерго- і ресурсозберігаючих технологій;

2) зниження рівня негативного впливу на землю;

3) формування раціональної територіальної організації виробництва;

4) суворий режим економії земель у галузях промислового виробництва, енергетики, зв'язку, транспорту та іншого спеціального призначення;

5) підвищення господарської ролі дрібних і середніх населених пунктів;

6) розвиток інтеграційних зв'язків між землевласниками і землекористувачами всіх форм власності на землю і форм господарювання;

7) комплексна облаштованість сільської місцевості, що припускає розвинену інфраструктуру, ефективну переробку сільськогосподарської продукції і сировини, тісний зв'язок виробництва і споживання, ринкове обслуговування, адаптацію виробництва в адміністративному районі до ринкових умов.

При складанні схеми землеустрою одним із найважливіших питань є встановлення термінів її реалізації. Практика складання схем землеустрою показує, що схему землеустрою адміністративного району, як правило, слід розробляти на прогнозний і розрахунковий періоди.

На прогнозний період розробляють пропозиції щодо створення в майбутньому завершеної системи сталого землекористування, повної меліоративної, природоохоронної та інженерної облаштованості території адміністративного району, що забезпечують реалізацію продуктивного, земельного й іншого потенціалу.

На розрахунковий період пропозиції розробляють на найближчу перспективу, виходячи з аналізу й оцінювання сформованої системи розселення, земельних відносин і тенденцій у їх розвитку, ефективності використання земель і їх придатності для різних цілей, агроекологічного оцінювання, реальних економічних можливостей підприємств і організацій району.

Досвід планування використання земель засвідчує, що прогнозів ний період має становити не менш як 10—15 років, розрахунковий — до 5 років. За потреби через кожні 5 років у схему землеустрою можна вносити відповідні уточнення і доповнення.

Залежно від складу і повноти розроблених у схемі заходів, реальних матеріально-технічних, фінансових, трудових та інших ресурсів терміни реалізації схеми можуть бути іншими (менше або більше ніж 5 і 10 років).

Розроблені в схемі землеустрою пропозиції мають передбачати розв'язання основних питань, а саме:

1) на прогнозний період:

• склад і площі земель за категоріями, галузями, угіддями і формами власності;

• склад і обсяги робіт, пов'язаних з меліоративною, природоохоронною й інженерною облаштованістю території;

• черговість здійснення проектних заходів щодо облаштування території;

• оцінювання потенційної продуктивності земельних угідь при повному облаштуванні території, черговість і заходи для її досягнення;

• склад обов'язкових вимог, режимів, обмежень і обтяжень у використанні земель;

• пропозиції щодо охорони земель тощо.

2) на розрахунковий період:

а) встановлення складу й організація використання земель району, що передбачають:

• обґрунтування міжгалузевого розподілу земель;

• розподіл земель за категоріями, формами власності і правовим статусом;

• визначення земель, які можуть бути внесені до спеціальних земельних фондів;

• визначення земель, які можуть бути надані (продані) громадянам і юридичним особам для різних цілей;

• виділення охоронних територій і об'єктів, територіальних зон з особливим правовим режимом використання земель, особливо цінних земель;

б) удосконалення організації території району, у тому числі:

• створення нових і упорядкування існуючих землеволодінь землекористувань несільськогосподарського призначення;

• створення нових і упорядкування існуючих землеволодінь землекористувань сільськогосподарського призначення;

• удосконалення розміщення міжгосподарської шляхової мережі об'єктів міжгосподарського призначення, інших елементів інженерної виробничої і соціальної інфраструктури;

в) розміщення агропромислового комплексу району, у тому числі:

• удосконалення спеціалізації, кооперації та інтеграції підприємств АПК;

• розвиток і розміщення галузей сільського господарства;

• розміщення підприємств з переробки сільськогосподарської продукції і формування їхніх сировинних зон;

• розміщення підприємств з виробничого обслуговування сільського господарства;

г) організацію території сільськогосподарських підприємств:

• оптимізація структури земельних угідь;

• установлення площ і розміщення земельних ділянок, які використовують сільськогосподарські підприємства, фермерські господарства на різному праві;

• удосконалення розміщення внутрішньогосподарських підрозділів, виробничих центрів, внутрішньогосподарської дорожньої мережі та інших об'єктів інженерної інфраструктури при формуванні системи землекористування в розрізі територій сільських рад;

• організацію угідь;

д) комплекс заходів щодо раціонального використання й охорони земель;

є) оцінювання ефективності заходів, передбачених схемою землеустрою.

Пропозиції щодо реалізації схеми землеустрою розробляють також із урахуванням прогнозного і розрахункового періодів.

Перелік основних заходів, що передбачаються для розроблення і й реалізації по періодах, можна доповнювати або змінювати залежно від завдання на розроблення схеми землеустрою, виданого замовником. |

Схему землеустрою адміністративного району розробляють, як правило, на основі схеми землеустрою території області, що дає можливість прив'язати заходи щодо використання й охорони земель району до території регіону й обґрунтувати узгоджені рішення загальних і взаємозалежних завдань.

Якщо схеми землеустрою території області немає, то за основу беруть концепцію (програму) соціально-економічного розвитку району і показники завдання на проектування.

При розробленні схеми землеустрою адміністративного району потрібно обов'язково використовувати раніше складені схеми і проекти землеустрою, схеми і проекти перерозподілу земель, формування спеціальних земельних фондів, меліорації й охорони земель, розміщення об'єктів будівництва, а також матеріали інвентаризації земель, чергові кадастрові плани, карти обмежень і обтяжень у використанні земель, матеріали оцінювання земель тощо.

Нормативно-правовою базою, яку використовують при складанні схем землеустрою, є земельне, природоохоронне та інше законодавство України і постанови Кабінету Міністрів України, регіональні цільові програми, відомчі нормативні акти, рішення органів державної влади й органів місцевого самоврядування, пов'язані з раціональним використанням і охороною земель.

При складанні схеми землеустрою слід керуватися нормативно-правовими актами, перелік яких наведено у збірниках законодавчих та нормативно-правових актів із питань земельних відносин, землеустрою, земельного кадастру, охорони земель.

Схеми протиерозійних заходів носять цільовий характер і визначають економічну доцільність заходів по захисту ґрунтів від ерозії. Схеми повинні включати землекористування (володіння) всіх господарств, які розміщені в зоні яружно-балкової системи, гідрографічного басейну, району, незалежно від відомчої підпорядкованості.

Регіональні схеми протиерозійних заходів розробляються на 15 років. При розробці схеми оптимальність проектних рішень забезпечується шляхом розробки і порівняння варіантів схеми або її складових частин.

Основою для розробки схеми є замовлення. Регіональна схема протиерозійних заходів розробляється в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- складання завдання на розробку;

- розробка;

- виготовлення і оформлення матеріалів;

- погодження і затвердження.

При виконанні підготовчих робіт проводиться збір, вивчення і аналіз:

- даних про природно-кліматичні, інженерно-геологічні і гідрогеологічні умови території і їх вплив на прояв ерозійних процесів;

- природно-сільськогосподарське районування і матеріалів земельного кадастру;

- схем використання і охорони земельних і водних ресурсів, встановлення водоохоронних зон і прибережних смуг, районної планіровки, тощо;

- раніше виконаних проектно-вишукувальних робіт (проекти внутрігосподарського землеустрою, робочі проекти створення захисних лісонасаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд, організації вирощування сільськогосподарських культур і ін.);

- матеріалів обліку еродованих земель, землевпорядних, ґрунтових, меліоративних, геологічних, ландшафтних і інших вишукувань;

- дані про заходи, що раніше проводились по боротьбі з ерозією ґрунтів (ступінь освоєння проектів організації території і її відповідності протиерозійним вимогам, види агротехнічних заходів, що застосовуються, їх обсяги і характеристика, площі існуючих захисних лісових насаджень, наявність протиерозійних гідроспоруд, їх види, стан і ефективність роботи, виположування і засипка ярів, потужність організацій, що виконують протиерозійні роботи, наявність протиерозійної техніки в господарствах);

- заходів по захисту річок і водоймищ (водозахисні зони і прибережні смуги малих річок і водоймищ, їх параметри, види і обсяги протиерозійних заходів, що застосовуються на цих територіях, режим використання сільськогосподарських угідь в межах водоохоронних зон і прибережних смуг);

- заходів по збереженню боліт як регуляторів гідрорежиму;

- території заповідників і заказників, місць проживання рідкісних тварин і розповсюдження реліктових і лікарських рослин, рекреаційних територій;

- економіко-статистичні дані на вихідний рік і проектні періоди по розвитку господарств (спеціалізація, міжгосподарські зв’язки, обсяги основних видів сільгосппродукції, урожайність сільськогосподарських культур, схеми чергування культур у сівозмінах).

При проведенні польового обстеження території господарств:

- виявляються вогнища ерозії і встановлюються причини їх виникнення; ділянки, схильні до інтенсивної площинної і лінійної ерозії, вітрової і іригаційної ерозії; зсувні явища, діючі вершини ярів і розмиті промоїнами ділянки, обвалені береги річок і водоймищ;

- встановлюються землі, що періодично затоплюються паводковими водами, мочарі на схилах;

- визначається тип ярів, стадія розвитку, середня їх глибина і ширина, наявність ґрунтових вод, що виклинюються, існуючі гідротехнічні споруди;

- оцінюється стан існуючих захисних лісових насаджень і намічаються господарські заходів по їх поліпшенню;

- орієнтовно намічаються місця створення захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних споруд, оптимальний напрямок захисних насаджень.

В період обстеження території господарств на копії планів внутрігосподарського землеустрою наносяться еродовані і ерозійно-небезпечні землі, тальвеги водопідвідних лощин, діючі яри, промоїни, крутосхили, зсуви, вітроударні схили, напрямок вітрів, місця обвалів берегів річок і водоймищ, території, що зіпсовані ярами і інші непридатні землі, що підлягають залуженню після засипки і планіровки або суцільному залісненню.

При відсутності матеріалів з позначеними межами водозахисних зон і прибережних смуг малих річок і водоймищ, проводиться обстеження прилеглих до них територій з відображенням на планах заплав річок, надзаплавних терас і крутих схилів берегів, а також балок, ярів, що безпосередньо впадають в річні долини і визначаються границі водозахисних зон і прибережних смуг. Дається характеристика господарського використання цих територій.

Після проведення підготовчих робіт складається завдання на розробку схеми. В завданні повинні бути відображені основні питання, що підлягають розробки у відповідності з задачами, що стоять перед схемою, розрахункові періоди, порядок розробки і погодження схеми, строки виконання робіт.

В завданні на складання схеми відображаються також:

- підстава для проектування;

- назва замовника, проектної організації, організацій, що виконують будівельні і лісопосадочні роботи;

- список землекористувань (володінь), які необхідно включити в яружно-балкову систему;

- очікуване придбання спеціальної протиерозійної техніки;

- показники розвитку сільськогосподарського виробництва на проектний період;

- обсяги капітальних вкладень, джерела фінансування і черговість здійснення робіт на всю територію, по видах і підпорядкованості господарств;

- особливі умови проектування і рішення окремих питань.

Завдання розробляється замовником разом з проектною організацією, погоджується з зацікавленими районними і обласними організаціями і затверджується вищестоящою організацією замовника.

При необхідності у відповідності з завданням на складання схеми проектна організація розробляє програму виконання робіт, в якій з урахуванням специфіки об’єкту проектування конкретизуються окремі питання схеми, уточнюються методичні положення їх розробки, а також обсяги і зміст матеріалів схеми. Програма виконання робіт погоджується з замовником і затверджується головним інженером проектної організації.

Розробка схеми здійснюється з використанням прогнозних, планових і проектних матеріалів по охороні природи в т.ч. по захисту ґрунтів від ерозії. При цьому проводиться:

- упорядкування границь землекористувань з метою ув’язки з границями природних комплексів і поліпшення протиерозійної організації території;

- встановлення складу сільськогосподарських угідь з врахуванням трансформації земель на перспективу в розрізі землекористувань і в цілому по яружно-балковій системі;

- визначаються місця будівництва і кількість протиерозійних гідроспоруд;

- уточнюються види і площі захисних лісових насаджень по видах (полезахисні, стокорегулюючі, прибалкові, прияружні, навколо ставків і водоймищ, навколо населених пунктів і виробничих центрів);

- виділяються площі, на яких необхідно провести контурно-меліоративну організацію території;

- виявляються місця можливою виположування ярів і їх засипка з метою залучення в сільськогосподарський обіг;

- визначається комплекс заходів по захисту малих річок і водоймищ;

- проводиться розрахунок в спеціальній протиерозійній техніці, обсягів виробництва основних видів продукції, обсягів і вартості запроектованих заходів і їх економічної ефективності;

- встановлюється черговість і строки виконання видів протиерозійних робіт.

В залежності від конкретних природних і економічних умов в комплексі заходів по боротьбі з водною і вітровою ерозією можуть переважати ті чи інші заходи. Вони повинні забезпечити одержання найбільшої ґрунтозахисної ефективності від запроектованих заходів при мінімальній витраті цінних земель і найменших затратах коштів на їх здійснення.

Визначення потреби капіталовкладень на здійснення передбачених схемою заходів проводиться за укрупненими показниками.

Економічна ефективність запроектованих заходів визначається в цілому по схемі згідно з методикою.

Проектна документація по розробці регіональної схеми протиерозійних заходів складається з текстових і графічних матеріалів.

Пояснювальна записка повинна вміщувати характеристику природно-кліматичних умов території і їх вплив на розвиток ерозії, ступінь еродованості, характеристику земельного фонду і рекомендації по раціональному використанню його на перспективу з урахуванням еродованості земель, пропозиції по проектуванню комплексу протиерозійних заходів, обсяги виробництва основних видів сільськогосподарської продукції, вартість і економічну ефективність запроектованих заходів.

Пояснювальна записка ілюструється схематичними кресленнями, графіками, діаграмами. Графічні матеріали (проектний план і картограма еродованості території) виготовляється у прийнятому масштабі.