Й навчальний заклад заснований органами державної влади навчальний заклад, що фінансується з державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 18 19 20 21 22 23 24 25 ... 45

Навчально-дослідні господарства, які є відокремленими підрозділами вищих навчальних закладів і основним видом діяльності яких є сільськогосподарське виробництво, користуються такою ж підтримкою, що надається державою сільськогосподарським товаровиробникам з правом юридичних осіб (отримання в установленому порядку пільг, дотацій, сплата фіксованого сільськогосподарського податку, пільгове кредитування тощо).

НУБіП України

До статті 28 Структурні підрозділи вищого навчального закладу

Частина 5

5. Відокремленими структурними підрозділами університету, академії можуть бути наукові, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі інститути. Керівництво інститутом здійснює директор (начальник), який обирається вченою радою вищого навчального закладу на посаду за конкурсом строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років). Повноваження директора (начальника) інституту, з яким укладено контракт, та вимоги до його кандидатури визначаються відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу…..

7. Вищий навчальний заклад, що готує кадри медичного та ветеринарного спрямувань або здійснює їх післядипломну освіту, та академія, інститут післядипломної освіти, що здійснюють післядипломну освіту, разом з центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування можуть створювати на базі наукових установ, закладів охорони здоров’я, у тому числі тих, що належать територіальним громадам або передані їм, клінічні бази установ медичної освіти, університетські лікарні.

Частина 5

5. Відокремленими структурними підрозділами університету, академії можуть бути наукові, науково-дослідні та навчально-науково-виробничі інститути. Керівництво інститутом здійснює директор (начальник), який обирається вченою радою інституту на посаду за конкурсом строком до п’яти років (для національного вищого навчального закладу — строком до семи років). Повноваження директора (начальника) інституту, з яким укладено контракт керівником вищого навчального закладу, та вимоги до його кандидатури визначаються відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу.

Обґрунтування: така поправка відповідає порядку обрання директора інституту, який передбачений ч. 1. ст. 31. проекту цього Закону

7. Вищий навчальний заклад, що готує кадри медичного та ветеринарного спрямувань або здійснює їх післядипломну освіту, та академія, інститут післядипломної освіти, що здійснюють післядипломну освіту, разом з центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування можуть створювати на базі наукових установ, закладів охорони здоров’я та ветеринарної медицини, у тому числі тих, що належать територіальним громадам або передані їм, клінічні бази установ медичної освіти, університетські лікарні, ветеринарні клініки.

Обґрунтування: Такий підхід буде стимулювати практичну підготовку фахівців аграрної сфери економіки

Сумський НАУ

Стаття 29. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

1. Держава в особі відповідних органів державної влади забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:

визначення перспектив та напрямів розвитку вищої освіти;

...

Стаття 29. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

1. Держава в особі відповідних органів державної влади забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:

визначення перспектив та напрямів розвитку вищої освіти і науки;

...

ДонНУ

Стаття 29. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

1. Держава в особі відповідних органів державної влади забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:

визначення перспектив та напрямів розвитку вищої освіти;

створення нормативно-правової бази їх діяльності;

далі по тексту до слів

установлення для педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів посадових окладів та ставок заробітної плати, а також доплат і надбавок, диференційованих відповідно до їх наукових ступенів, вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій та стажу роботи;

визначення обсягу фінансування вищих навчальних закладів з державного бюджету, встановлення нормативів матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів, однакових для вищих навчальних закладів одного статусу (в тому числі статусу національного) та типу;

далі по тексту

Стаття 29. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

1. Держава в особі відповідних органів державної влади забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:

визначення перспектив та напрямів розвитку вищої освіти;

створення нормативно-правової бази їх діяльності;

далі по тексту до слів

установлення для педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів посадових окладів та ставок заробітної плати, а також доплат і надбавок, диференційованих відповідно до їх наукових ступенів, вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій та стажу роботи;

визначення обсягу фінансування одного студента певної спеціальності, сумарного обсягу фінансування кожної спеціальності та загального обсягу обсягу фінансуванняч начання студентів з державного бюджету, встановлення нормативів матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів, однакових для вищих навчальних закладів одного статусу (в тому числі статусу національного) та типу;

далі по тексту

Є потреба внести зміни в ст. 29 стосовно запровадження у вищу освіту України принципу (гроші ходять за студентом). В цьому випадку по-перше, забезпечується централізація розподілу державного замовлення через МОН молоді та спорту, що знизить рівень корупції; по-друге, формально урівнюються вищі навчальні заклади усіх форм власності на навчання студентів за державним замовленням; по-третє, є можливість забезпечити публічний інтерес держави стосовно випускників, які навчалися за рахунок державного замовлення.

Таланчук П.М., Тел. 409-27-48, Вик. Галунько В.В., Тел. 409-27-48, Email: Istityt-ukraina@ukr.net

Стаття 29. Принципи управління вищим навчальним закладом

2. Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

самостійно визначати форми навчання, форми та види організації навчального процесу;

приймати на роботу педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників;

надавати додаткові освітні послуги;

самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової і науково-виробничої діяльності;

створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, інститути, коледжі, технікуми, факультети, відділення, філії, навчальні, методичні, наукові, науково-дослідні центри та лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро, територіально відокремлені та інші структурні підрозділи;

здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;

на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з іншими вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та організаціями;

брати участь у роботі міжнародних організацій;

запроваджувати власну символіку та атрибутику;

звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

користуватися земельними ділянками в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Стаття 27. Принципи управління вищим навчальним закладом

2. Автономія та самоврядування вищого навчального закладу реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

самостійно визначати форми навчання та форми організації навчального процесу;

приймати на роботу педагогічних, наукових, науково-педагогічних та інших працівників;

запроваджувати рейтингове оцінювання освітніх, науково-дослідницьких та інноваційних досягнень осіб, які навчаються, та педагогічних, наукових та науково-педагогічних працівників;

надавати додаткові освітні та інші послуги відповідно до законодавства;

самостійно розробляти та запроваджувати власні програми наукової, науково-дослідної, науково-технічної та інноваційної діяльності;

самостійно запроваджувати і припиняти спеціалізації, визначати їх зміст і програми вибіркових навчальних дисциплін;

утворювати, реорганізовувати і припиняти відповідно до законодавства структурні підрозділи;

приймати рішення про викладання однієї або декількох дисциплін іншими мовами, забезпечивши при цьому знання особами які навчаються, відповідної навчальної дисципліни українською мовою;

провадити видавничу діяльність, розвивати власну поліграфічну базу;

провадити на підставі відповідних договорів спільну діяльність з навчальними закладами, науковими установами та іншими юридичними особами;

брати участь у роботі міжнародних організацій;

запроваджувати власну символіку та атрибутику;

установлювати власні форми морального та матеріального заохочення працівників вищого навчального закладу;

звертатися з ініціативою до органів, які здійснюють управління у сфері вищої освіти, про внесення змін до чинних або розроблення нових нормативно-правових актів у сфері вищої освіти, а також брати участь у роботі над проектами;

користуватися земельними ділянками у порядку, встановленому законодавством;

провадити фінансово-господарську та іншу діяльність відповідно до законодавства та статуту вищого навчального закладу;

розпоряджатися власними надходженнями, зокрема отриманими від надання додаткових платних послуг здобувачам вищої освіти та іншим фізичним і юридичним особам;

відкривати поточні та депозитні рахунки в банках.

визначати не менше 50% обсягу змісту освітньо-професійних програм;

приймати рішення про прирівнювання викладачів-іноземців з іноземними освітніми кваліфікаціями та науковими ступенями до відповідних категорій професорсько-викладацького складу з питань статусу, посади та умов оплати праці;

самостійно визначати відповідність предметів, прослуханих студентами університету за кордоном, до навчальної програми з відповідного напряму чи спеціальності і приймати рішення про їх зарахування;

самостійно встановлювати відповідність навчального досвіду і результатів, здобутих в рамках неформального навчання, до кредитів основної програми».

Розширення університетської автономії в даному проекті Закону виявляється дуже скупим і більше нагадує спробу держави надати певні привілеї найбільшим державним університетам з метою утвердеження їхньої монополії на ринку освітніх послуг. Натомість, за логікою, на якій ґрунтується практика функціонування та розвитку кращих університетів у провідних державах світу, процес розширення університетських повноважень залежить насамперед від зростання якості викладання, навчання та наукових досліджень у кожному конкретному навчальному закладі.

Тарас Добко – Перший проректор Українського католицького університету,

До статті 29 Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

Назва статті

Стаття 29. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

1. Держава в особі відповідних органів державної влади забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:...

Частина 1

Назва статті

Стаття 29. Гарантії та забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

1. Держава в особі відповідних органів державної влади гарантує та забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:…

Після речення: «створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки якості вищої освіти;» доповнити абзацом наступного змісту: «пільгове податкове стимулювання інвестицій у розвиток діяльності вищих навчальних закладів»

за умови пільгового податкового стимулювання приватний бізнес отримає фінансову мотивацію додаткових інвестицій у вищу освіту

Сумський НАУ

Стаття 29. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних закладів

1. Держава в особі відповідних органів державної влади забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:

визначення перспектив та напрямів розвитку вищої освіти;

створення нормативно-правової бази їх діяльності;

затвердження стандартів вищої освіти;

здійснення ліцензування освітньої діяльності та акредитації спеціальностей, вищого навчального закладу за типом;

створення та забезпечення функціонування національної системи оцінки якості вищої освіти;

надання особам, які працюють і навчаються у вищих навчальних закладах, пільг та гарантій, установлених законодавством;

установлення для педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників вищих навчальних закладів посадових окладів та ставок заробітної плати, а також доплат і надбавок, диференційованих відповідно до їх наукових ступенів, вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій та стажу роботи;

визначення обсягу фінансування вищих навчальних закладів з державного бюджету, встановлення нормативів матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих навчальних закладів, однакових для вищих навчальних закладів одного статусу (в тому числі статусу національного) та типу;

створення умов для здійснення навчального та виховного процесу, організації дозвілля та побуту для працівників та осіб, які навчаються;

охорони здоров’я працівників та осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах.

ст. 29 вилучити

Стаття є декларативною, не містить будь-яких норм права (правил поведінки) та обов’язків «відповідних» (?) органів державної влади.

«У деяких статтях законопроекту зустрічаються положення, що адресовані державі … Проте подібні формулювання притаманні здебільшого нормам Конституції, а не законів України, в яких мають визначатися конкретні повноваження державних органів, інших учасників відповідних суспільних відносин, а не держави в цілому» (стор. 3 висновку ГНЕУ Апарату ВРУ).

Мірошниченко Ю.Р.

Стаття 30. Керівник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки і відповідальність визначаються відповідно до законодавства у статуті вищого навчального закладу.

2. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:

вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;

видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу доручення;

представляє вищий навчальний заклад в органах державної влади та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом, до сфери управління якого належить вищий навчальний заклад;

є розпорядником майна і коштів;

забезпечує виконання кошторису, фінансового плану, укладає договори, дає доручення;

приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з вченою радою головного бухгалтера, проректорів (заступників керівника), директора бібліотеки університету, академії, коледжу, а за погодженням з педагогічною радою — заступників керівника, головного бухгалтера, завідувача бібліотеки професійного коледжу;

визначає функціональні обов’язки працівників;

формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

відраховує з вищого навчального закладу та поновлює на навчання в ньому осіб за погодженням з органами студентського самоврядування;

забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

забезпечує захист інформації з обмеженим доступом;

здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;

сприяє роботі органів студентського самоврядування, профспілкових організацій та створює умови для їх діяльності;

сприяє формуванню культури здоров’я студентів, зміцненню спортивно-оздоровчої бази, створює належні умови для занять масовим спортом;

разом з профспілками, їх організаціями подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх.

Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна цього закладу.

Для вирішення основних питань діяльності вищого навчального закладу відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу утворює робочі та дорадчі органи та визначає їх повноваження.

Керівник вищого навчального закладу звітує щороку перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей вищий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

3. Під час виходу на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник, який працював на цій посаді не менш як десять років підряд, може бути призначений на посаду радника керівника вищого навчального закладу.

Призначення радника керівника вищого навчального закладу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Умови призначення та виплати грошового утримання визначаються у статуті вищого навчального закладу.

«Стаття 30. Керівник вищого навчального закладу

Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки і відповідальність визначаються відповідно до законодавства у статуті вищого навчального закладу.
Керівник вищого навчального закладу (крім військових) обирається колегіальним органом громадського самоврядування. Власник (засновник) укладає контракт з керівником на строк, передбачений статутом вищого навчального закладу.
Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:

вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;

видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу доручення;

представляє вищий навчальний заклад в органах державної влади та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом, до сфери управління якого належить вищий навчальний заклад;

є розпорядником майна і коштів;

забезпечує виконання кошторису, фінансового плану, укладає договори, дає доручення;

приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з вченою радою головного бухгалтера, проректорів (заступників керівника), директора бібліотеки університету, академії, коледжу, а за погодженням з педагогічною радою — заступників керівника, головного бухгалтера, завідувача бібліотеки професійного коледжу;

визначає функціональні обов’язки працівників;

формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

відраховує з вищого навчального закладу та поновлює на навчання в ньому осіб за погодженням з органами студентського самоврядування;

забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

забезпечує захист інформації з обмеженим доступом;

здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;

сприяє роботі органів студентського самоврядування, профспілкових організацій та створює умови для їх діяльності;

сприяє формуванню культури здоров’я студентів, зміцненню спортивно-оздоровчої бази, створює належні умови для занять масовим спортом;

разом з профспілками, їх організаціями подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх.

Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна цього закладу.

Для вирішення основних питань діяльності вищого навчального закладу відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу утворює робочі та дорадчі органи та визначає їх повноваження.

Керівник вищого навчального закладу звітує щороку перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей вищий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

3. Під час виходу на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник, який працював на цій посаді не менш як десять років підряд, може бути призначений на посаду радника керівника вищого навчального закладу.

Призначення радника керівника вищого навчального закладу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Умови призначення та виплати грошового утримання визначаються у статуті вищого навчального закладу.

Пропонований проект не дає жодних гарантій того, що керівник державного чи комунального ВНЗ буде обраний зборами чи конференцією трудового колективу. Пропонується зробити рішення зборів (конференції) остаточним.

В.Ковтунець, координатор Альянсу USETI, 0505166174, vkovtunets@useti.org.ua

Стаття 30. Керівник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки і відповідальність визначаються відповідно до законодавства у статуті вищого навчального закладу.

2. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:

вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;

видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу доручення;

представляє вищий навчальний заклад в органах державної влади та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом, до сфери управління якого належить вищий навчальний заклад;

є розпорядником майна і коштів;

забезпечує виконання кошторису, фінансового плану, укладає договори, дає доручення;

приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з вченою радою головного бухгалтера, проректорів (заступників керівника), директора бібліотеки університету, академії, коледжу, а за погодженням з педагогічною радою — заступників керівника, головного бухгалтера, завідувача бібліотеки професійного коледжу;

визначає функціональні обов’язки працівників;

формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

відраховує з вищого навчального закладу та поновлює на навчання в ньому осіб за погодженням з органами студентського самоврядування;

забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

забезпечує захист інформації з обмеженим доступом;

здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;

сприяє роботі органів студентського самоврядування, профспілкових організацій та створює умови для їх діяльності;

сприяє формуванню культури здоров’я студентів, зміцненню спортивно-оздоровчої бази, створює належні умови для занять масовим спортом;

разом з профспілками, їх організаціями подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх.

Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна цього закладу.

Для вирішення основних питань діяльності вищого навчального закладу відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу утворює робочі та дорадчі органи та визначає їх повноваження.

Керівник вищого навчального закладу звітує щороку перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей вищий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

3. Під час виходу на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник, який працював на цій посаді не менш як десять років підряд, може бути призначений на посаду радника керівника вищого навчального закладу.

Призначення радника керівника вищого навчального закладу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Умови призначення та виплати грошового утримання визначаються у статуті вищого навчального закладу.

Стаття 26. Керівник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, директор, начальник тощо). За рішенням Вченої ради безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу можуть здійснювати ректор і президент. Розмежування їх прав, обов’язків і відповідальності здійснюється у статуті вищого навчального закладу.

2. Вимоги до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу, а також порядок його обрання, звільнення і строк заняття цієї посади визначаються статутом вищого навчального закладу.

3. Керівник є представником вищого навчального закладу у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності у межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом вищого навчального закладу.

4. Керівник вищого навчального закладу:

1) організовує діяльність вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;

2) видає накази, розпорядження, дає доручення, обов’язкові для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу та іншими працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу;

3) укладає та підписує від імені вищого навчального закладу угоди і договори;

4) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників, визначає їх функціональні обов’язки;

5) затверджує на посадах керівників структурних підрозділів вищого навчального закладу;

6) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку у вищому навчальному закладі;

7) забезпечує дотримання службової та комерційної таємниці;

8) є розпорядником майна і коштів;

9) організовує виконання бюджету вищого навчального закладу та щорічно звітує про його виконання;

10) відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

11) контролює виконання структурними підрозділами навчальних планів і програм та дотримання ними штатно-фінансової дисципліни;

12) здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров’я здобувачів вищої освіти, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників вищого навчального закладу;

13) разом із виборним органом профспілкової організації (профспілковим представником) подає на розгляд вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після схвалення колективного договору та затвердження правил трудового розпорядку підписує їх.

5. Керівник вищого навчального закладу відповідає за організацію та якість освітньої діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна.

6. Для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу має право створювати робочі та дорадчі органи і визначати їх повноваження.

7. Керівник вищого навчального закладу щорічно звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

8. Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту має право делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

9. Засновник (засновники) вищого навчального закладу має (мають) право визначити у статуті (чи контракті) форми заохочення керівника вищого навчального закладу за результати освітньої та/чи наукової діяльності вищого навчального закладу.

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

Стаття 30. Керівник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, начальник, директор тощо). Його права, обов’язки і відповідальність визначаються відповідно до законодавства у статуті вищого навчального закладу.

2. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому повноважень:

вирішує питання фінансово-господарської діяльності вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;

видає накази і розпорядження, дає обов’язкові для виконання всіма працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу доручення;

представляє вищий навчальний заклад в органах державної влади та інших органах, відповідає за результати його діяльності перед органом, до сфери управління якого належить вищий навчальний заклад;

є розпорядником майна і коштів;

забезпечує виконання кошторису, фінансового плану, укладає договори, дає доручення;

приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з вченою радою головного бухгалтера, проректорів (заступників керівника), директора бібліотеки університету, академії, коледжу, а за погодженням з педагогічною радою — заступників керівника, головного бухгалтера, завідувача бібліотеки професійного коледжу;

визначає функціональні обов’язки працівників;

формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

відраховує з вищого навчального закладу та поновлює на навчання в ньому осіб за погодженням з органами студентського самоврядування;

забезпечує організацію та здійснення контролю за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін;

контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової дисципліни;

забезпечує захист інформації з обмеженим доступом;

здійснює контроль за якістю роботи педагогічних, науково-педагогічних, наукових та інших працівників;

сприяє роботі органів студентського самоврядування, профспілкових організацій та створює умови для їх діяльності;

сприяє формуванню культури здоров’я студентів, зміцненню спортивно-оздоровчої бази, створює належні умови для занять масовим спортом;

разом з профспілками, їх організаціями подає для затвердження вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після затвердження підписує їх.

Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження освітньої, наукової, науково-технічної діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна цього закладу.

Для вирішення основних питань діяльності вищого навчального закладу відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу утворює робочі та дорадчі органи та визначає їх повноваження.

Керівник вищого навчального закладу звітує щороку перед власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

Особливості повноважень та обов’язків керівника вищого військового навчального закладу (вищого навчального закладу з особливими умовами навчання, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу) визначаються центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить цей вищий навчальний заклад, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

3. Під час виходу на пенсію з посади керівника вищого навчального закладу керівник, який працював на цій посаді не менш як десять років підряд, може бути призначений на посаду радника керівника вищого навчального закладу.

Призначення радника керівника вищого навчального закладу здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Умови призначення та виплати грошового утримання визначаються у статуті вищого навчального закладу.

Ст. 30 викласти в новій редакції:

Стаття 30. Керівник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу здійснює його керівник (ректор, президент, директор, начальник тощо). За рішенням Вченої ради безпосереднє управління діяльністю вищого навчального закладу можуть здійснювати ректор і президент. Розмежування їх прав, обов’язків і відповідальності здійснюється у статуті вищого навчального закладу.

2. Вимоги до кандидата на посаду керівника вищого навчального закладу, а також порядок його обрання, звільнення і строк заняття цієї посади визначаються статутом вищого навчального закладу.

3. Керівник є представником вищого навчального закладу у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності у межах повноважень, передбачених цим Законом і статутом вищого навчального закладу.

4. Керівник вищого навчального закладу:

1) організовує діяльність вищого навчального закладу, затверджує його структуру і штатний розпис;

2) видає накази, розпорядження, дає доручення, обов’язкові для виконання всіма учасниками навчально-виховного процесу та іншими працівниками і структурними підрозділами вищого навчального закладу;

3) укладає та підписує від імені вищого навчального закладу угоди і договори;

4) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників, визначає їх функціональні обов’язки;

5) затверджує на посадах керівників структурних підрозділів вищого навчального закладу;

6) забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку у вищому навчальному закладі;

7) забезпечує дотримання службової та комерційної таємниці;

8) є розпорядником майна і коштів;

9) організовує виконання бюджету вищого навчального закладу та щорічно звітує про його виконання;

10) відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються у вищому навчальному закладі;

11) контролює виконання структурними підрозділами навчальних планів і програм та дотримання ними штатно-фінансової дисципліни;

12) здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного виховання і здоров’я здобувачів вищої освіти, організовує побутове обслуговування учасників навчально-виховного процесу та інших працівників вищого навчального закладу;

13) разом із виборним органом профспілкової організації (профспілковим представником) подає на розгляд вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний договір і після схвалення колективного договору та затвердження правил трудового розпорядку підписує їх.

5. Керівник вищого навчального закладу відповідає за організацію та якість освітньої діяльності у вищому навчальному закладі, за результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна.

6. Для вирішення основних питань діяльності відповідно до статуту керівник вищого навчального закладу має право створювати робочі та дорадчі органи і визначати їх повноваження.

7. Керівник вищого навчального закладу щорічно звітує перед засновником (засновниками) або уповноваженим ним (ними) органом (особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування вищого навчального закладу.

8. Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту має право делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та керівникам структурних підрозділів.

9. Засновник (засновники) вищого навчального закладу має (мають) право визначити у статуті (чи контракті) форми заохочення керівника вищого навчального закладу за результати освітньої та/чи наукової діяльності вищого навчального закладу.

Мірошниченко Ю.Р.

Blog

Й навчальний заклад заснований органами державної влади навчальний заклад, що фінансується з державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел

Содержание