Й навчальний заклад заснований органами державної влади навчальний заклад, що фінансується з державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел

Вид материала

Закон

Содержание 4. Дозволити вищим навчальним закладам щорічно підвищувати оплату за навчання.

Подобный материал:

• Ключник Наталії Іванівни перед колективом та громадськістю Пархомівський дошкільний, 157.96kb.
• Указ Президента України "Про заходи щодо розвитку глобальної інформаційної мережі Інтернет, 165.52kb.
• 1. Медичне обстеження учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (далі навчальний, 171.46kb.
• 1. Медичне обстеження учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (далі навчальний, 170.39kb.
• Центр практичної психології «навчально-виховний комплекс- загальноосвітня школа І-ІІІ, 1204.16kb.
• Шполянська районна державна адміністрація відділ освіти наказ 14. 02. 2012 №31 м. Шпола, 27.99kb.
• Досвіду: «Впровадження елементів сучасних технологій у навчальний процес», 124kb.
• Інструкція про розподіл учнів на групи для занять на уроках фізичної культури, 270.16kb.
• Постановою Кабінету Міністрів України від 12 березня 2003 р. N 306, ст. 26 закон, 17.97kb.
• Навчально-виховний комплекс (дошкільний навчальний заклад школа-інтернат) для дітей, 80.3kb.

До питання про проект Закону України «Про вищу освіту» (нова редакція)


У Верховній Раді України зареєстровано внесений Кабінетом Міністрів України і розроблений Міністерством освіти і науки, молоді та спорту проект нової редакції Закону України «Про вищу освіту» (реєстраційний № 9655 від 28.12.2011)».

Підтримуючи необхідність удосконалення законодавства України про вищу освіту в напрямку поліпшення умов та розширення доступу громадян до здобуття вищої освіти, дальшої її адаптації до міжнародних стандартів, підвищення рівня підготовки фахівців і забезпечення ними усіх галузей економіки та суспільного життя, Національна академія наук України не може водночас залишити поза увагою ті положення законопроекту, які, в разі їх прийняття, завдадуть шкоди усталеній системі підготовки та атестації наукових кадрів.

Зокрема, до системи кваліфікаційних рівнів вищої освіти пропонується увести освітньо-науковий рівень доктора філософії (стаття 6) з одночасною заміною існуючого наукового ступеня кандидата наук ступенем доктора філософії (стаття 8). Така заміна призведе до появи двох докторів (доктора філософії та доктора наук), неминуче викличе плутанину в розумінні цих ступенів і девальвацію ступеня доктора наук, про що раніше неодноразово заявляла Національна академія наук та Рада президентів академій наук України. З метою адаптації до міжнародних стандартів достатньо буде передбачити норму, згідно з якою особам, яким присуджено науковий ступінь кандидата наук, може за їхнім бажанням видаватися диплом доктора філософії (англійською мовою) з відповідної галузі науки.

Крім того, передбачається провадити підготовку докторів філософії винятково шляхом навчання в аспірантурі вищих навчальних закладів, наукових установ (стаття 6, п.7). Таке нововведення закриє шлях до здобуття першого наукового ступеня численній категорії працівників наукових установ, вищих навчальних закладів, промисловості, сільського господарства, медицини тощо, які, професійно займаючися науковою, науково-технічною, науково-педагогічною діяльністю, з тих або інших причин не мали або не мають можливості навчатися в аспірантурі (серед тих, хто захищає кандидатські дисертації в Україні, близько 30 % є особами, які не навчались в аспірантурі. Можна навести численні приклади, коли підготовлені таким чином дисертаційні роботи успішно захищаються, засвідчують високий рівень наукової кваліфікації їх авторів і становлять вагомий внесок в науку).

Водночас окремі дійсно актуальні проблеми підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів не знайшли відображення у законопроекті. Так, він не містить норм, які б унеможливлювали або принаймні перешкоджали наданню наукових ступенів та вчених звань посадовцям різного рівня та іншим особам, для яких наукова, науково-технічна або науково-педагогічна діяльність не є основною. Не приділено уваги у законопроекті такій формі інтеграції освіти і науки, як розвиток освітньої компоненти в наукових установах шляхом надання Національній академії наук окремих повноважень з управління в галузі вищої освіти.

Подані до Верховної Ради України альтернативні проекти Закону України «Про вищу освіту» народних депутатів України Яценюка А.П, Оробця Л.Ю. (реєстраційний № 9655-1 від 30.12.2011) та Мірошниченка Ю.Р. (реєстраційний № 9655-2 від 10.01.2012) у частині питань, що розглядаються, практично не відрізняються від законопроекту, що вноситься Кабінетом Міністрів.

НАН України звертає також увагу на те, що питання підготовки та атестації наукових і науково-педагогічних кадрів регламентуються, крім Закону України «Про вищу освіту», також Законами «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про освіту». Отже, логічним і доцільним було б готувати та запроваджувати нові норми законодавства з цих питань шляхом узгодженого, одночасного внесення відповідних змін до всіх трьох зазначених Законів України.

У зв’язку з викладеним при доопрацюванні проекту Закону України «Про вищу освіту» пропонується:

1. Залишити існуючу в Україні систему наукових ступенів кандидата наук і доктора наук.

2. Зберегти можливість підготовки кандидатів наук, крім навчання в аспірантурі, також шляхом самостійної роботи над дисертаціями, як це встановлено у проекті для підготовки докторів наук.

3. З метою унеможливлення здобуття наукових ступенів особами, для яких наукова, науково-технічна або науково-педагогічна діяльність не є основною, встановити, що наукові ступені присуджуються лише особам, які за основним місцем роботи згідно з укладеним трудовим договором (контрактом) професійно займаються науковою, науково-технічною або науково-педагогічною діяльністю.

4. Надати Національній академії наук нарівні з органами державної влади право на заснування вищих навчальних закладів, науково-методичне забезпечення вищої освіти, управління у сфері вищої освіти в межах своїх повноважень.

5. Увести норму про залучення вищими навчальними закладами наукових працівників установ НАН України, національних галузевих академій наук для проведення освітньої та наукової діяльності (на засадах трудового договору), а також для підготовки та експертизи підручників, навчальних посібників, освітніх програм та стандартів вищої освіти .

6. Одночасно з прийняттям нової редакції Закону України «Про вищу освіту» внести відповідні узгоджені зміни до Законів України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та «Про освіту».


1. Запровадити такі типи вищих навчальних закладів: університети (класичні і технічні), академії, коледжі, професійні коледжі. 
2. Можуть створюватися класичні та профільні (технічні, технологічні, економічні, педагогічні, богословські (теологічні), медичні, фармацевтичні, аграрні, мистецькі, культурологічні тощо) університети».
Представники студентських організацій 


У руслі підготовки нової редакції Закону України «Про вищу освіту» Вам – як одному з провідних освітянських організаторів, пропонуємо зберегти як тип вищого навчального закладу «інститут», їх на сьогодні в Україні більше сотні. Установити критерій створення факультету не менше 100 студентів денної форми навчання. > Скасування статусу вищого навчального закладу типу «інститут» ставить під тяжкий удар всю систему приватних вищих навчальних закладів, особливо, якщо врахувати, що їхнє майбутнє бачиться лише у вигляді „коледж”.

Асоціація правозахисних організаторів студентів України


Ліквідувати статуси «національний вищий навчальний заклад» та «дослідницький університет» як такі, що призводитимуть до нераціонального витрачання державних коштів для утримування цих навчальних закладів.
Крім цього, пропонуємо додати пункт про те, що «Студентські профспілки не мають права втручатись у діяльність органів студентського самоврядування».
професор Котур Богдан Ярославович


1. Термін «магістр» замінити словами «магістр-інженер» (магістр-фахівець, магістр-технологій) та «магістр-науковець».

2. У світовому досвіді відсутня освітня кваліфікація «молодший спеціаліст», відповідно складно ідентифікувати її з рівнями рамки кваліфікацій, тому доцільніше було б ввести освітній рівень молодшого бакалавра.

Фонд "Молода Україна" (м. Львів)


1. Вилучити статтю 12 «Переліки галузей освіти і науки та спеціальностей вищої освіти» як таку, що зазіхає на академічну автономію вищих навчальних закладів. Нехай вищі навчальні заклади самі визначають спеціальності. А те, що роботодавці  не зрозуміють кваліфікації, то це їх проблема.

2. Вилучити із статті 13 «Стандарти вищої освіти» частини від шостої по десяту, оскільки поняття державної складової стандартів вищої освіти має бути скасоване як посттоталітарний рецидив. Надати дозвіл розробляти стандарти вищим навчальним закладам, щоб можна було потім порівняти, хто краще готує фахівців.

3. Норми щодо фінансування вищих навчальних закладів необхідно викласти таким чином, щоб вищий навчальний заклад мав право самостійно розпоряджатися всіма надходженнями згідно з принципами університетської автономії. При цьому використання цих надходжень не можуть регламентуватися Урядом та уповноваженим органом державної влади.

4. Дозволити вищим навчальним закладам щорічно підвищувати оплату за навчання.

Український національний комітет молодіжних організацій


Для посади керівника вищого навчального закладу необхідно визначити один строк обрання для всіх – п’ять років. При цьому обов’язково врахувати: перебування на посаді – до досягнення пенсійного віку.

Кандидат на посаду керівника університету, академії повинен обов’язково мати науковий ступінь доктора наук і вчене звання професора, а також стаж роботи на адміністративній посаді  не менш як десять років.

Всеукраїнська молодіжна громадська організація "Молодь третього тисячоліття"