Проблеми аналізу та вдосконалення

1   2   3   4   5   6

Л і т е р а т у р а

8. Закон України “Про вибори народних депутатів України”. Офіційний вісник України, 1997р., №4, ст.2.
   
9. Закон України “Про вибори Президента України”. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999р. №14, ст.81.
   
10. Матвеєв А.О. Вищу економічну освіту – через INTERNET. Київський політехнік, 02.12.1999р., ст.2.
    
11. Косумова М.М., Малюнова И.Г. Дистанционное обеспечение в Украине: реалии и перспективы. Работа и учеба, №19, 23.05.2000 г., ст.16.
    
12. Хомовненко М.Г. Новітні інформаційні технології у виборчих процесах України. Винахідник і раціоналізатор, 2003р., №13, ст.18
    
13. Мика ПЮКЯЛИСТЕ. НОКИА ТЕЛЕКОММЬЮНИКЕЙШНЗ. Способ и устройство для телеголосования в интелектуальной сети. Патент РФ №2153704, бипм №1, 10.01.2002 г.
    
14. Тамура Кензо, Синомия Тикара, Иноус Катсуми, Фуруми Синкити. Електронный терминал для голосования. Пат.РФ №2165645, бипь №11, 20.04.2001г.
    
15. Макаров Б.А. Способ тайного голосования избирательными бюллетенями. Пат. РФ бипм № 1, 10.01.2002г.
    
16. Бобровников Б.Л. Способ автоматизированной обработки бюллетеней, устройство для его осуществления и сканер избирательных бюллетеней. Пат. РФ №2159466, бипм № 24, 27.08.2001г.
    

РЕКОМЕНДАЦІЇ

науково-практичної конференції «Виборче законодавство України: проблеми розвитку і вдосконалення”

2 березня 2005 року, м. Київ


З часу проголошення незалежності України утворилися вибори, референдуми та інші форми безпосереднього народовладдя. Прийняття Конституції України 1996 року і на її основі ряду інших законодавчих актів сприяло його подальшому розвитку і вдосконаленню Але далеко не вирішено всіх проблем виборчого законодавства та виборчих прав громадян.

Вибори Президента України у 2004 року вперше висвітлили проблему залежності захисту виборчих прав громадян України від стану законодавчого забезпечення виборчого процесу та професійної підготовки організаторів виборів, їх об'єктивного ставлення до всіх суб'єктів виборчого процесу, сумлінного виконання ними своїх обов'язків.

Виборче законодавство, одночасно з віддзеркаленням суспільних настроїв, покликане виконувати роль стимулюючих норм для суспільного прогресу, а значить бути інструментом досягнення загальнонаціональної стабільності та ефективним інструментом контролю за процесом оновлення органів державної влади та місцевого самоврядування.

Вперше за всю історію організації виборів за роки незалежності України процедури проведення голосування за межами приміщення для голосування, формування територіальних та дільничних виборчих комісій, голосування за відкріпними посвідченнями законодавче змінювалися в ході виборчого процесу.

Саме проблема забезпечення належної організації підготовки та проведення виборів Президента України 21 листопада 2004 року під час повторного голосування викликала політичну кризу в країні, привернула увагу міжнародної спільноти та неодноразово була предметом розгляду законодавчого органу та у вищих судових інстанціях держави.

В організації забезпечення та захисту виборчих прав громадян України на різних етапах виборчого процесу приймали участь два склади Центральної виборчої комісії. Верховна Рада України, Верховний Суд України та Конституційний Суд України.

Вибори Президента України 2004 року викристалізували шляхи впливу на органи, які зобов'язані забезпечувати реалізацію та захист виборчих прав громадян у виборчому процесі, на розвиток інститутів представницької демократії в Україні, на формування нової моделі організації підготовки і проведення виборів, що забезпечувала б легітимний процес вільного, рівноправного волевиявлення громадян України, пов'язаний з ротацією представницьких органів влади та цивілізованою передачею влади за результатами виборів.

Практика забезпечення та захист виборчих прав громадян України на виборах Президента України 2004 року висвітлила проблеми взаємодії демократії, виборчого права та правової культури учасників та суб'єктів виборчого процесу, відсутності єдиних підходів при прийнятті парламентом України законів, а органами судової та виконавчої влади і організаторами виборів - своїх рішень щодо забезпечення виборчих прав громадян України.

Закріплення демократичних правил і процедур організації виборчого процесу дасть можливість вийти із замкнутого простору недемократичних форм організації влади, з'явиться реальний шанс жити в правовій державі з цивілізованими інститутами, що залежать від громадян, і які будуть відповідальними перед ними.

Учасники конференції відзначають необхідність створення таких нормативно-правових умов організації проведення виборів, які б сприймалися громадськістю як звичайна технологічна виборча процедура, застосування якої дасть суспільству змогу здійснювати контроль за діяльністю носіїв державної влади, а не створювати загроз, що ставлять під сумнів існування самих основ , демократичного вибору держави.

3 метою подальшого вдосконалення забезпечення та захисту виборчих прав громадян України учасники конференції висловлюють пропозиції стосовно доцільності на законодавчому рівні врегулювати питання щодо:

1. Вважати необхідним систематичне здійснення фундаментальних наукових досліджень з проблем виборчого законодавства як однієї з головних умов його вдосконалення.
   
2. Встановлення додаткових морально-правових гарантій в забезпеченні та захисті виборчих прав громадян України, а саме вдосконалення виборчого законодавства в частині утворення виборчих комісій з осіб, які пройшли відповідне навчання організаторів виборів, мають відповідні документи про таке навчання та склали присягу при вступі на посаду, як посадова особа спеціального колегіального державного органу, та щодо участі у формуванні виборчих комісій крім політичних партій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;
   

3. Визначення меж повноважень виборчих комісій та судових органів України у виборчому процесі, законодавче закріпивши право визнавати вибори такими, що відбулися чи не відбулися, лише за спеціальними державними органами - виборчими комісіями;

4. Легалізації виборчих штабів кандидатів, як гарантії організаційно-правового забезпечення діяльності кандидатів на пост Президента України та прозорості їх виборчого процесу;

5. Визначення уніфікованого вичерпного переліку обмежень і заборон та встановлення чіткого механізму притягнення до відповідальності за їх порушення;

6. Встановлення чіткого порядку оскарження порушень положень виборчого закону та врегулювання на законодавчому рівні особливостей судового розгляду справ з виборчих спорів;

7. Уніфікації усіх виборчих процедур проведення будь-яких виборів в Україні в єдиному законодавчому акті - Виборчому кодексі України.

8. На рівні органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування учасники конференції вважають за необхідне:

- забезпечити реалізацію Концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні, схваленої Президентом України 8 грудня 2000 року, та Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 88 «Про заходи щодо реалізації Концепції підвищення правової культури учасників виборчого процесу та референдумів в Україні»;

- здійснення заходів організаційно-правового характеру щодо підвищення правової культури суб'єктів та учасників виборчого процесу з метою захисту правосвідомості виборців від популізму як різновиду політичної діяльності окремих політичних партій, кандидатів на виборні посади, що є актуальним при проведенні виборів на пропорційній основі.

9. Учасники конференції вважають, що організація виборів на належному організаційно-правовому рівні може бути забезпечена шляхом розробки, із застосуванням на високому рівні правил юридичної техніки, виборчих законів; підвищення правової культури суб'єктів та учасників виборчого процесу із врахуванням раніше прийнятих документів органами виконавчої влади, що свідчило б про спільність інтересів законодавчої та виконавчої влади, а тому необхідно звернутися до Президента України, враховуючи його конституційні повноваження по забезпеченню прав і свобод людини і громадянина, створити комісію на загальнодержавному рівні для розробки Виборчого кодексу для всіх видів виборів та референдумів із залученням представників різних гілок державної влади, Центральної виборчої комісії, органів місцевого самоврядування, наукових установ, політичних партій та громадських організацій.

10. Учасники круглого столу вважають за необхідне прийняти Закон України про загальнодержавний реєстр виборців. До основних функцій означеного реєстру віднести відслідковування і документальне підтвердження кожного акту участі громадянина у виборчій компанії.

11. Удосконалення виборчого законодавства провести з урахуванням можливостей реалізації виборчого процесу на базі сучасних інформаційних технологій.

12. Учасники конференції пропонують науковим, науково-дослідним установам, зосередити увагу на теоретичних дослідженнях стану та проблем правової культури виборчого процесу та його компонентів, а саме: суб'єктивного, інституційного, технологічного, місця і ролі органів державної влади та органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації громадських організацій у виборчому процесі.


З М І С Т

Передмова .. ......................................................................................................3

Погорілко В. Ф. Конституційні основи законодавства України про вибори......................................................................................................................4

Малишко М.І. Концепція і проект Виборчого кодексу України..................5

Раханський А.В. Сучасні проблеми вдосконалення виборчих законів.......7

Оніпко О.Ф., Хомовенко М.Г. Мандат виборця – елемент системи

інформаційного контролю виборчих процесів ..................................................8

Футей Богдан. Рішення Верховного Суду України: „Стрибок вперед”....12

Співак В.І. Виборче законодавство України: проблеми його підготовки

та застосування.....................................................................................................16

Лавриненко М.Ф. Парламентський контроль за дотриманням

ВИБОРЧОГО ЗАКОНОДАВСТВА .....................................................................................................................20

Мурашин О. Г. Політико-правова природа актів виборів: проблеми

сучасного розуміння ...........................................................................................23

Тихий В. П. Юридична відповідальність за порушення виборчого

законодавства.......................................................................................................27

Греков В. П. Актуальні проблеми виборчого права як складової частини системи законодавства України ........................................................................32

Мурашин Г.О. Іноземне сприяння здійсненню виборчого поцесу

В Україні...............................................................................................................34

Хомовненко М.Г., Оніпко О.Ф. Захист прав виборців в процесі збору підписів.................................................................................................................37

Синицин А.Г. Про автоматизацію підрахунку голосів на виборчій

дільниці ................................................................................................................40

Загуменник В.І., Гуреїв О.Ю. Порівняльний аналіз законодавства

про вибори депутатів до органів місцевого самоврядування.........................41

Оніпко О.Ф., Хомовненко М.Г. Новітні інформаційні технології

у виборчих процесах України та дистанційне навчання.................................46

Рекомендації....................................................................................................51


УКРАИНСКАЯ АКАДЕМИЯ НАУК

СОЮЗ ЮРИСТОВ УКРАИНЫ

Фонд содействия демократическим выборам

УКРАЇНСЬКА НАУКОВА АСОЦІАЦІЯ


ИЗБИРАТЕЛЬНОЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВО УКРАЇНИ:


ПРОБЛЕМЫ АНАЛИЗА И СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ


Материали „круглого стола”

2. марта 2005 г.
   

Киев 2005 г.