Науково-методичні засади аналізу академічної успішності студентів постановка проблеми
| Вид материала | Документы |
- Програма призначена для організації обліку студентів та відповідних подій, що фіксується, 42.15kb.
- Методичні рекомендації щодо розробки та застосування рейтингових систем оцінювання, 352.37kb.
- Економічній, політичній, соціальній сферах суспільства, що зумовлює наявність негативних, 31.09kb.
- Т. В. Аналіз стану дослідження активізації пізнавальної діяльності студентів вищих, 130.04kb.
- План роботи Науково-експертної ради з питань успішності впровадження державної екологічної, 32.01kb.
- М. С. Компетентнісний підхід у навчанні інформатики І комп’ютерної техніки студентів, 276.98kb.
- Постанова президії вак україни від 14., 23.38kb.
- Iv всеукраїнська науково-практична конференція студентів І молодих вчених «Сучасне, 11.17kb.
- Інноваційні технології у фізичному вихованні студентів постановка проблеми, 112.17kb.
- Методичні рекомендації щодо проведення аналізу результативності науково-технічної діяльності, 191.9kb.
УДК 378.14
© 2006
Лобунець В.І., Коваленко Д.В.
НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ АНАЛІЗУ АКАДЕМІЧНОЇ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
Постановка проблеми. Багаторічний досвід роботи вищих навчальних закладів (ВНЗ) переконливо свідчить про найважливішу роль в здійсненні їхньої діяльності процесів керування підготовкою фахівців.
Як відомо, процес керування підготовкою кадрів охоплює великий комплекс взаємозв’язаних і взаємодоповнюючих складових, однією з яких є аналіз організації навчального процесу і, в першу чергу, процесу формування академічної успішності студентів 1.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою перевірки методики багатофакторного аналізу академічної успішності студентів, розробленої провідними викладачами Української інженерно-педагогічної академії (УІПА), в осінньому семестрі 2006 року на одній із спеціальностей Механіко-технологічному факультету були проведені аналіз поточної і семестрової успішності та соціологічні дослідження по академічних групах у повному обсязі. Результати аналізу дали дуже важливий матеріал для подальшого удосконалення методики аналізу академічної успішності студентів.
Постановка завдання. Академічна успішність студентів, при забезпеченні об’єктивних умов для її формування, є:
- найважливішим показником відповідності рівня підготовки фахівців вимогам державних освітніх стандартів;
- в умовах ринку праці одним з показників, що визначає рівень конкурентоспроможності фахівця.
Аналіз академічної успішності студентів на всіх рівнях підготовки фахівців є неодмінною умовою, своєрідним живильним середовищем для ефективного функціонування системи керування навчальним процесом 2.
Виклад основного матеріалу. В УІПА розроблена і функціонує нова методика багатофакторного аналізу академічної успішності студентів (далі „методика”), здійснені певні організаційні заходи для її ефективного використання на кафедрах, факультетах, відділах управління.
Об’єктами аналізу успішності студентів є кількісні та якісні показники успішності студентів по дисциплінах в розрізі академічних груп, курсів, спеціальностей, факультету, академії та основні фактори, що забезпечують всі боки багатогранної діяльності з підготовки фахівців.
Аналіз академічної успішності студентів охоплює часовий період кожного семестру та включає результати поточного і підсумкового (семестрового) контролю засвоєння студентами теоретичного матеріалу.
Враховуючи, що в академії діє атестаційна система контролю поточної успішності, а підсумковий контроль при позитивних оцінках може набувати статусу семестрового іспиту, аналіз успішності проводиться з урахуванням вказаних обставин. Крім цього, при проведенні аналізу успішності береться до уваги не тільки показники атестацій, але і всі результати контрольних заходів, які їм передували.
В основу розробленої методики покладено багатофакторний метод аналізу, що передбачає вивчення і оцінку всіх освітніх процесів в їхній взаємодії та взаємозалежності 3.
Як відомо, фактор – це причини, рушійна сила процесу або явища, яка визначає характер або одну з основних його характеристик.
В освіті фактори – це умови, рушійні сили, необхідні для здійснення відповідних освітніх процесів, причини, які впливають на рівень показників академічної діяльності певного напрямку.
Фактор – це одне з понять освітнього аналізу, яке використовується в двох взаємозв’язаних значеннях і конкретно:
- як причини змін результатів освітньої діяльності;
- як умови, які забезпечують досягнення бажаних результатів.
В методиці аналізу академічної успішності студентів фактори, які визначають її рівень, підрозділяються на три умовно-зорієнтовані групи:
- фактори, що визначаються навчальною діяльністю студентів;
- фактори, що забезпечують навчальну діяльність студентів;
- фактори, що впливають на навчальну діяльність студентів.
Склад факторів і критерії (ідентифікатори) оцінки їхніх показників, що визначають рівень академічної успішності студентів, наведено в таблиці.
Склад факторів аналізу академічної успішності з урахуванням конкретних обставин може бути змінений і доповнений за пропозиціями кафедри, деканату факультету, Навчально-методичного відділу, природно, при відповідному обґрунтуванні.
Таблиця
Склад факторів і критерії оцінки показників, що визначають рівень академічної успішності студентів
| № | Фактори | Показники | Критерії (ідентифікатори) |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Перша група «Фактори, що визначають навчальну діяльність студента» | |||
| 1 | Рівень довузівської підготовки | відмінний | медаль, диплом з відзнакою, 75% відмінних та 25% хороших оцінок |
| хороший | 50% відмінних та 50% хороших оцінок | ||
| задовільний | в основному задовільні оцінки | ||
| 2 | Рівень підготовки по дисциплінах, що забезпечують дану дисципліну | відмінний | 75% відмінних та 25% хороших оцінок |
| хороший | 40-50% відмінних та 50-60% хороших оцінок | ||
| задовільний | в основному задовільні оцінки | ||
| 3 | Рівень відвідуваності занять | регулярний | регулярне відвідування протягом семестру |
| регулярний з поодинокими пропусками | 3-5% пропусків занять, решта часу регулярне відвідування | ||
| незадовільний | більше 10% пропусків занять | ||
| 4 | Рівень поточної успішності | відмінний | 75% відмінних и 25% хороших оцінок |
| хороший | 50% відмінних и 50% хороших оцінок | ||
| задовільний | в основному задовільні оцінки | ||
| незадовільний | більш 60% оцінки незадовільні | ||
Продовження таблиці
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| 5 | Мотивація до отримання вищої освіти | внутрішня | бажання бути хорошим и авторитетним фахівцем, бажання досконало володіти знаннями у відповідній галузі, бажання займатися науковою роботою та аналогічні інші | |
| зовнішня | бажання отримати диплом про вищу освіту, бажання батьків бачити сина (доньку) з вищою освітою, бажання бути не гірше своїх ровесників та аналогічні інші | |||
| Друга група «Фактори, що забезпечують навчальну діяльність студента» | ||||
| 6 | Рівень забезпеченості навчальною літературою | нормативний | 1 навчальний посібник на 3 студентів | |
| задовільний | 1 навчальний посібник на 4 студентів | |||
| незадовільний | відсутність основних підручників, навчальних посібників | |||
| 7 | Рівень забезпеченості навчально-методичними розробками | нормативний | 1 методичний посібник на кожного студента | |
| задовільний | 1 методичний посібник на 3 студентів | |||
| незадовільний | відсутність основних методичних посібників | |||
| 8 | Рівень викладання лекцій, практичних, семінарських, лабораторних занять | хороший | 6 – 9 балів | |
| задовільний | 4 – 5 балів | в середньому по двох групах | ||
| незадовільний | 1 – 2 балів | |||
| 9 | Умови для самостійної роботи | хороші | читальна зала, нормальні житлові умови | |
| задовільні | нормальні житлові умови, часткове використання читальної зали | |||
| незадовільні | відсутність нормальних житлових умов, неможливість використання читальної зали | |||
| 10 | Умови для навчання | нормальні | повна відповідність нормативам | |
| недостатні | невідповідність окремим нормативам (освітлення, опалення, нехватка місць) | |||
| Третя група «Фактори, що впливають на навчальну діяльність студента» | ||||
| 11 | Матеріальне становище студента | хороше | стипендія, допомога батьків | |
| задовільне | стипендія, нерегулярна допомога батьків | |||
| недостатнє | нерегулярна допомога батьків, епізодичні заробітки в позанавчальний час | |||
| 12 | Місце проживання в м. Харкові | відповідає побутовим вимогам | квартира (батьків або власна), окрема кімната в квартирі, гуртожиток за нормами | |
| не відповідає побутовим вимогам | куток в приватному секторі, далека приміська зона | |||
Продовження таблиці
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 13 | Організація харчування | нормальне | трьохразове харчування вдома, в їдальні, достатнє фінансування |
| нормальне з недоліками | одноразове харчування вдома, в їдальні, буфеті, фінансування обмежене | ||
| ненормальне | нехватка грошей на харчування, буфет або кіоски с бутербродами, пиріжками | ||
| 14 | Моральний клімат в групі, на курсі | нормальний | дружний колектив групи, добрі взаємовідносини, колективні заходи |
| нормальний з окремими недоліками | хороший колектив, організовані заходи відсутні | ||
| ненормальний | відсутність колективу та спільних заходів, часті конфлікти | ||
| 15 | Участь в НДРС | участь | участь в СНО, конференціях, олімпіадах, конкурсах |
| неучасть | формальна участь в обов’язкових НДРС, безініціативність, відсутність бажання підвищувати свій рівень |
Багатофакторний аналіз проводиться в суворій відповідності до розробленої логічної схеми (рис.).
Протягом першого місяця семестру, зазвичай, розробляються аналітичні таблиці, в яких проставляються конкретні показники факторів з урахуванням критеріїв їхньої оцінки. Зазвичай, цю роботу виконують за завданням деканату куратори академічних груп і провідні викладачі кафедр.
Аналітичні таблиці після заповнення передаються для аналізу на кафедри, які проводять навчальний процес по дисциплінах відповідної спеціальності.
Аналіз академічної успішності здійснюється на трьох рівнях: кафедральному, факультетському, загально-академічному. Він охоплює часовий період кожного семестру і включає результати поточного і підсумкового контролю засвоєння студентами теоретичного і практичного програмного матеріалу.
На кафедральному рівні робиться оцінка абсолютної успішності та якісних показників поточної успішності по кожній дисципліні з урахуванням виконуваних студентами завдань самостійної роботи, контрольних заходів, включаючи тестовий та атестаційний контроль. В завершальній частині проводиться укрупнений аналіз факторів, які вплинули на результати поточної успішності.
Завершальний етап кафедрального аналізу охоплює семестрову успішність студентів по всіх дисциплінах кафедри. Показники абсолютної успішності та якісні показники успішності зіставляються з аналогічними даними минулого року, з даними по дисциплінах одного найменування або змісту інших викладачів. На відміну від аналізу поточної успішності, в цьому випадку проводиться ґрунтовний аналіз впливу факторів на результати академічної успішності, що аналізуються.
| 1 | Визначення значень показників факторів академічної успішності студентів для всіх академічних груп | Виконавці | Строки | |
| Деканат факультету (куратори груп, викладачі кафедр) | Осінній семестр 1-30 вересня | Весняний семестр 1-23 лютого | ||
| 2 | Аналіз поточної успішності по дисциплінах кафедри по кожній групі студентів з використанням показників факторів (1) | Виконавці | Строки | |
| Викладачі кафедр. Групи аналізу кафедр | Жовтень - грудень по кожній атестації | Березень-травень по кожній атестації | ||
| 3 | Узагальнення результатів аналізу поточної успішності студентів по всіх дисциплінах в складі академічних груп, спеціальностей, факультету з використанням показників факторів (1) | Виконавці | Строки | |
| Деканати факультетів. Група аналізу факультетів | Жовтень - грудень перший тиждень після кожної атестації | Березень-травень перший тиждень після кожної атестації | ||
| 4 | Аналіз семестрової успішності студентів по дисциплінах кафедри по кожній групі студентів з використанням показників факторів(1) | Виконавці | Строки | |
| Викладачі кафедр. Групи аналізу кафедр | Січень – перший тиждень лютого | Червень | ||
| 5 | Узагальнення результатів аналізу семестрової успішності студентів по всіх дисциплінах в складі академічних груп, спеціальностей, факультету з використанням показників факторів (1) | Виконавці | Строки | |
| Деканати факультетів. Група аналізу факультетів | Лютий ІІ тиждень | Липень ІІ тиждень | ||
| 6 | Узагальнення результатів аналізу семестрової успішності студентів по всіх факультетах та академії в цілому | Виконавці | Строки | |
| НМВ. Група аналізу академії | Лютий ІІІ тиждень | Липень ІІІ тиждень | ||
Рис. Логічна схема проведення аналізу академічної успішності студентів денної форми навчання
На факультетському рівні узагальнюються результати аналізу поточної успішності кафедр в розрізі академічних груп, курсів, спеціальностей і, відповідно, дається оцінка абсолютним і якісним показникам успішності. В завершальній частині узагальнюються результати факторного аналізу, які визначили досягнутий рівень поточної успішності.
Семестрова успішність студентів аналізується шляхом узагальнення всіх кафедральних даних з урахуванням поточної успішності та більш глибокої оцінки всіх факторів.
На загально-академічному рівні аналіз успішності студентів передбачає узагальнення факультетських матеріалів аналізу, зіставлення їх з рівнем минулого року, з аналогічними даними по всіх факультетах, спеціальностях, курсах. При багатофакторному аналізі на академічному рівні дуже важливо визначити наявність певних тенденцій, закономірностей в здійсненні впливу окремих факторів на показники академічної успішності студентів.
Результати проведеного аналізу докладно розглядаються на засіданнях кафедр, вчених радах факультетів, Вченій раді академії з ухваленням відповідних рішень.
На всіх рівнях аналізу, як свідчить наша практика, бажано приділити особливу увагу відвідуванню студентами занять, зокрема, проаналізувати відвідування занять відповідно по всіх дисциплінах певного лекційного потоку. В тому випадку, якщо пропуски занять суттєво відрізняються один від одного або мають місце аномальні явища по дисциплінах, слід уточнити, яким чином здійснюється контроль відвідуваності викладачем, яких заходів (конкретно) вжито щодо студентів, що пропустили заняття. Прояснити обставини може бесіда зі старостами груп, кураторами груп і, звичайно ж, дані про якість занять, що проводяться. Слід також звернути увагу на відповідність відвідуваності та успішності.
При факторному аналізі академічної успішності студентів встановити кількісний вплив ознак факторів на показники успішності через об’єктивні причини практично неможливо. В зв’язку з цим, ми, зазвичай, обмежуємось розрахунком граничної величини ознаки фактору, яка впливає більшою або меншою мірою на показники академічної успішності і, враховуючи великий педагогічний досвід експертів, даємо оцінку впливу у загальному вигляді.
В процесі аналізу академічної успішності ми зіткнулися з такими фактами, коли окремі фактори при умовах, що склалися, можуть бути, у крайніх випадках, виключені з аналізу. Наприклад, фактор „мотивація студентів до отримання вищої освіти” не одержав на ряді кафедр об’єктивних відповідей від студентів.
Зазвичай, забезпеченість навчальною і методичною літературою визначається за даними бібліотеки і кафедри. Однак забезпеченість навчальною літературою ще не дає повних даних про рівень її використання. Тому вкрай бажано мати дані про те, як студенти користуються літературою. Для вирішення цього питання кафедри користуються інформацією бібліотеки і здійснюють опитування студентів в процесі контрольних заходів.
При аналізі семестрової успішності деканати факультетів звертають увагу на наявність студентів, які склали іспити на „відмінно” та „добре”, а по одній дисципліні отримали оцінку „задовільно”. В цьому випадку зазвичай аналізується, по яких дисциплінах отримані задовільні оцінки, чи характерні вони для однієї дисципліни або вони у різних студентів по різних дисциплінах, яку питому вагу займають студенти, що мають одну задовільну оцінку і наприкінці робляться висновки. Бажано також встановити причини такого явища і відзначити закономірності.
Звичайно ж, наведені дані не вичерпують тієї різноманітності випадків, з якими ми стикалися в процесі проведення аналізу, їх слід розглядати в якості першочергових результатів, отриманих кафедрами і факультетами.
Висновки. Багатофакторний аналіз, що проводиться в академії дозволяє:
- отримувати більш достовірні, ніж при звичайному аналізі, дані про причини, фактори, що визначили рівень академічної успішності студентів;
- визначити вплив не тільки факторів, що залежать від навчальної діяльності студентів, але і комплекс факторів, які забезпечують її та факторів, що впливають на неї;
- підвищити рівень керування навчальним процесом за рахунок можливостей вжиття оперативних заходів щодо усунення недоліків, виявлених в процесі систематичного багатофакторного аналізу поточної успішності студентів;
- отримати реальні дані про фактичну трудомісткість окремих видів і всієї самостійної роботи студентів, необхідні для підвищення її ефективності;
- надавати своєчасну допомогу студентам у вирішенні навчальних питань, підняти відповідальність за результати відвідуваності та успішності;
- підвищити рівень викладання дисциплін завдяки врахуванню отриманої за результатами аналізу комплексної оцінки факторів, що впливають на рівень засвоєння студентами програмного матеріалу;
- підвищити рівень виховної роботи за рахунок усунення негативних явищ, пов’язаних з неправильною мотивацією отримання вищої освіти, порушеннями навчальної дисципліни;
- суттєво підвищити рівень підготовки фахівців, загальний рівень діяльності вищого навчального закладу.
Перспективи подальших досліджень. В перспективі, по мірі накопичення досвіду проведення багатофакторного аналізу академічної успішності студентів, передбачається продовжити дослідження на предмет удосконалення складу факторів, критеріїв їхньої оцінки. Подальший розвиток мають отримати соціологічні дослідження на рівні академічних груп, кафедр. Особливої уваги заслуговує, незважаючи на об’єктивні складності, розробка можливих ефективних заходів по вирішенню першочергових питань, пов’язаних з необхідністю покращення стану факторів третьої групи.
Література
- Закон України „Про вищу освіту” від 17 січня 2002 р. №2964-01. – м. Київ.
- Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. №101. – м. Київ.
- Іваненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник. – Київ: Знання Прес Вища освіта ХХІ століття, 2002, - 192 с.
- Коваленко Е.Э. Методика профессионального обучения. Учебник для инженеров педагогов, преподавателей спецдисциплин системы профессионально-технического и высшего образований. – Харьков: Штрих, 2003. – 480 с.
Лобунець В.І., Коваленко Д.В.
Науково-методичні засади аналізу академічної успішності студентів
В статті на основі узагальнення багаторічного досвіду роботи вищих навчальних закладів показана важлива роль аналітичної роботи, зокрема, багатофакторного аналізу академічної успішності студентів. В статті наводиться склад і класифікація факторів, зміст проведення аналізу академічної успішності на рівні кафедри, факультету, академії.
Лобунец В.И., Коваленко Д.В.
Научно-методические основы анализа академической успешности студентов
В статье на основе обобщения многолетнего опыта работы высших учебных заведений показана важная роль аналитической работы, в частности, многофакторного анализа академической успешности студентов. В статье приводится состав и классификация факторов, содержание проведения анализа академической успеваемости на уровне кафедры, факультета, академии.
V.I. Lobunetz, D.V. Kovalenko
Scientific and Methodological Basis of the Analysis of Students’ Academic Progress
After generalizing several years’ experience of higher educational establishments the authors show an important role of analytical work, i.e. multifactor analysis of students’ academic progress. The article names and classifies the factors, gives the content of the conduction of students’ academic progress analysis at the level of a chair, department, academy.
Стаття надійшла до редакції. 25.11.2006р.