Економічній, політичній, соціальній сферах суспільства, що зумовлює наявність негативних об’єктивних чинників, які впливають на ефективність такого реформування
| Вид материала | Документы |
- Назва реферату: Історичне коріння українського лібералізму Розділ, 223.88kb.
- Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», 56.34kb.
- Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні Закон України від 21. 03., 312.72kb.
- Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначає основи, 93.62kb.
- Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2011, 91.74kb.
- Використання сучасних технологій у професійній підготовці інженерів-педагогів, 139.42kb.
- Горлівського нвк «зош І – ІІІ ст. №14 – багатопрофільний ліцей «Лідер», 341.83kb.
- Міністерство аграрної політики україни аграрний коледж управління І права пдаа регіональна, 720.45kb.
- 2012 рік (далі Програма) розроблена з метою вироблення єдиної політики розвитку району, 643.18kb.
- Держава у політичній системі суспільства, 61.16kb.
Засєкіна Л.В.
Психологічні детермінанти академічної успішності студентів в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП)
Реформування національної освіти в Україні проводиться на тлі загальної нестабільності в економічній, політичній, соціальній сферах суспільства, що зумовлює наявність негативних об’єктивних чинників, які впливають на ефективність такого реформування. З іншого боку, об’єктивні умови змін та трансформацій у зовнішньому середовищі часто переходять у суб’єктивні стресогенні чинники особистості, що знаходиться у цих умовах, адже нові ситуації потребують неспецифічних реакцій та вироблення нових стратегій їх вирішення. Таким чином, перехід освіти на європейські стандарти супроводжується низкою об’єктивних і суб’єктивних проблем, які вимагають комплексного вивчення з боку як вчених, так і практиків. Вивчення психологічних закономірностей реформування вищої освіти в Україні проводиться нами в межах комплексної держбюджетної теми: «Соціально-психологічні трансформації суб’єктів педагогічної взаємодії в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу», державний реєстраційний номер 0108U000406.
Протягом дослідження нами вирішуються такі завдання: оцінка поточного стану проблеми освіти в різних регіонах України з боку різних соціальних категорій: працедавців, молодих спеціалістів, студентів, викладачів, батьків; аналіз нормативно-юридичної бази в галузі освіти: Конституції України, Цивільного кодексу, Закону України «Про освіту», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту»; вивчення соціально-психологічної готовності студентів і викладачів до нових умов навчання у класичних ВНЗ України в різних регіонах; вивчення освітньої практики в передових європейських країнах та обговорення цих варіантів на конференціях, круглих столах, Оксфордських дебатах, розробка і впровадження тренінгової програми, спрямованої на формування готовності студентів і викладачів до нових умов навчального процесу.
Досвід стажування у Кембриджському університеті (Велика Британія) дав змогу виробити низку рекомендацій відповідно до таких напрямів: організація навчального процесу, децентралізація державного управління освітою, коледжева мережа студентського містечка, наукова і прикладна конкурентоспроможність викладацького і студентського складу університету [1].
Програма емпіричного вивчення проблеми була спрямована на встановлення психологічної готовності студентів (138 осіб) – першокурсників Волинського національного університету імені Лесі Українки до умов навчання за КМСОНП. Аналіз результатів емпіричного вивчення дав змогу дійти таких висновків. Академічна успішність студентів після першої заліково-екзаменаційної сесії переважно тяжіє до рівня «задовільно». Так, 56% отримали середній бал «3»; 36% досліджуваних – «4»; 8% студентів – «5». Такі бали свідчать про доволі низький рівень успішності, що очевидно, пов’язано з недостатньою готовністю студентів до КМСОНП. Такі висновки підтверджуються і результатами проведеного анкетування. Так, студенти зазначають, що основними недоліками цієї системи є велике навантаження і напруга (34,7%), незрозумілість системи (19,0%); неготовність випускників школи (15,9%). Водночас, досліджувані зазначають, що основними перевагами кредитно-модульної системи навчання є полегшення здачі сесії завдяки систематичному накопиченню балів (цю перевагу зазначили 34,8% досліджуваних); прозора система оцінювання (28,6%); краще засвоєння знань (25,7%); доступ до подальшого навчання і працевлаштування закордоном (15,8%); зростання почуття відповідальності (9,7%).
Результати кореляційного дослідження взаємозв’язку академічної успішності з особистісними станами і властивостями (модифікована форма опитувальника FPI, багаторівневий опитувальник А.Г. Маклакова, С.В. Чермяніна «Адаптивність» МЛО-АМ) свідчать про наявність показників значущого зв’язку академічної успішності з нервово-психологічною стійкістю (r=0,287, p<0,05); врівноваженістю (r=0,263, p<0,05), відповідно, наявність негативного кореляційного зв’язку між академічною успішністю і спонтанною агресивністю (r= -0,291, p<0,05) .
Таким чином, важливого значення набуває розробка як теоретичних засад і цілісної стратегії реформування освіти з урахуванням психології суб’єктів, такі і впровадження практичної тренінгової програми для студентів, спрямованої на розвиток їх адаптивних ресурсів та емоційної стійкості з метою формування їх готовності до навчання в умовах КМСОНП.
Література:
1. Засєкіна Л.В. Українська вища освіта у вимірі європейської: досвід Кембриджського університету // Вища освіта України. У контексті інтеграції до європейського освітнього простору. – Т.І (8). – 2008. – С. 132 – 138.