Ббк ф010. 353. 51

Вид материала

Документы

Содержание З метою вирішення питань національної безпеки в Ірані була розроблена і в липні 2003 р. випробувана міжконтинентальна ракета Шіх

Подобный материал:

• Специальный курс Ставрополь 2010 ббк 67. 628. 353, 2133.16kb.
• Сергей Захаров российская рождаемость – долгожданный рост?, 451.24kb.
• Акционерное Общество «уралгражданпроект», 6042.67kb.
• 620027, г. Екатеринбург, ул. Луначарского, 31, т/ф (343) 355-02-09, 353-57-07, 353-59-50, 36.03kb.
• Ральный закон n 353-фз) существенным образом реформирует систему обжалования (пересмотра), 226.79kb.
• Із змінами, внесеними згідно з Наказамм Міністерства фінансів n 412 від 19. 05. 2005,, 87.76kb.
• 7 «в» класс Русский язык, 11.8kb.
• 1. Апелляционное обжалование судебных решений, 144.09kb.
• Развитие тезауруса классификационных рубрик по физике полупроводников, 199.49kb.
• Кабінету Міністрів України від 09,12. 91 р. №353. Статтею 13 закон, 200.18kb.

В 1995 р. було підписано контракт з російським Мінатомом на добудову двох реакторів на легкій воді, будівництво яких було почато німецьким концерном “Сіменс” ще при шаху. Під тиском США Росія відмовилась постачати обладнання для збагачення урану, але не самі реактори. Росія також погодилась повертати з Ірану на свою територію відпрацьоване паливо²⁷².

У березні 2005 р. США, Великобританія, Франція і Німеччина виступили зі спільною заявою, запропонувавши членство в СОТ та забезпечення запчастинами цивільної авіації в обмін на цілковите припинення виробництва збагаченого урану. У випадку незгоди Ірану питання іранської ядерної програми буде передано на розгляд Ради Безпеки ООН, що загрожуватиме економічними санкціями світового співтовариства.

На даний час Іран не є членом будь-якого об’єднання з питань безпеки, проте ця ситуація може змінитися. З 1996 р. Іран та Саудівська Аравія діють в межах двосторонньої угоди з питань безпеки.

Цілком можливо, що Іран отримає статус спостерігача в РСАДПЗ, яким він користувався під час кризи в Кувейті у 1990 р. Точкою спотикання став конфлікт з ОАЕ щодо спірних островів Малий Тунб та Великий Тунб, якими емірат Шарджа заволодів на початку ХХ ст. за наказом Великобританії, а Іран повернув у 1971 р. за британського-таки сприяння, та острова Абу-муса у спільному управлінні, стосовно якого Іран з 1992 р. здійснює кроки щодо одноосібного військового контролю²⁷³. Після перемоги іранської революції 1979 р. ОАЕ звернулись до Хомейні з закликом повернути острови, але позитивного результату не досягли. На початку 90-х рр. на островах Тунб було припинено спільне з арабами управління, тому ОАЕ звернулись у Міжнародний суд в Гаазі. У цьому дипломатичному протистоянні РСАДПЗ підтримала ОАЕ. Партнерство Ірану з РСАДПЗ можливе за умов покращення його стосунків з США, які є головним архітектором безпеки у Перській затоці. Напередодні Тегеранського саміту ОІК міністр закордонних справ Ірану К. Харразі відвідав ОАЕ, в результаті чого вирішено тимчасово відновити спільне управління островами, а з часом знову розглянути проблему.

Донедавна проблемними були стосунки з Бахрейном, 70% населення якого складають шиїти і вихідці з Ірану, а влада належить сунітам. Раніше Бахрейн належав до Персидської держави, але з ХVІІІ ст. до 1971 р. знаходився у Британській імперії в якості протекторату. Іран, який увесь час вважав Бахрейн своєю провінцією, у 1980 р. та 1994 р. здійснив спроби “експорту революції”, які місцевій владі з допомогою Саудівської Аравії вдалось придушити. Разом з тим Іран не допустив приєднання Бахрейну до ОАЕ. У 1997 р. Іран відмовився від підтримки опозиційного шиїтського угрупування “Хезболлах-Бахрейн”, стосунки між країнами нормалізувались²⁷⁴.

Спірна територія Арабістан (по-персидськи Хузістан) в гирлі ріки Шатт-ель-Араб до початку ХХ ст. була заселена арабами, але з початком нафтовидобутку сюди переселилось багато іранців. В 1950 р. кордон, що досі був відкритим, Іран закрив, мотивуючи належністю до Персії в доарабські часи. Хоча у 1975 р. за підсумком Алжирських угод між Іраном і Іраком ця територія закріплена за Іраном, арабські держави вважають анексію Арабістану подібною до палестинської²⁷⁵. Під час візиту до Саудівської Аравії 12 вересня 2002 р. Президент Ірану Хатамі заявив про відмову від територіальних претензій на Арабістан²⁷⁶.

У пошуку альтернативних оборонних утворень Іран звертає увагу на Шанхайську Організацію з питань співпраці, яка була заснована Росією, Китаєм, Казахстаном, Киргизстаном та Туркменистаном (1996) для вирішення прикордонних суперечок. У 2001 р. група розширилася завдяки залученню Узбекистану. Після того, як організація відхилила заявку на вступ Пакистану, цілком реальною стала можливість членства Ірану та Індії. Для Ірану ця перспектива можа стати сприятливою з точки зору нормалізації відносин з Китаєм²⁷⁷. Проте Росія побоюється, що включення Ірану надасть організації виразного антиамериканського забарвлення. В найближчому майбутньому для Ірану реальним є статус спостерігача у двох вищезгаданих організаціях.

З метою вирішення питань національної безпеки в Ірані була розроблена і в липні 2003 р. випробувана міжконтинентальна ракета Шіхаб-з з радіусом дії 1300 км.

Частиною “конструктивного діалогу” з Європейським Союзом може стати діалог з питань безпеки з ОБСЄ, зокрема, переговори з питань колективної безпеки та охорони навколишнього середовища в Каспії. “Дипломатія шарму” президента Хатамі, що здійснюється у європейських столицях з 1997 р., включно з візитом в Мадрид в жовтні 2002р., зумовила підписання низки договорів з питань енергетики, інвестування та туризму і розтопила лід у відносинах з ЄС. У березні 1999 р. Президент Хатамі відвідав Італію, де досягнуто угоди про кредит обсягом 2 млрд.$. У жовтні 1999 р. аналогічний візит відбувся до Франції. З Великобританією врегульовано питання про сплату іранського боргу в розмірі 21,3 млн. фунтів стерлінгів. Відносини з Німеччиною для Ірану є стрижневими у європейській політиці, незважаючи на спад, зумовлений справою Міконоса. Після візиту Хатамі в березні 2000 р. стосунки між обома країнами покращились²⁷⁸. Історичними можна назвати контакти на вищому рівні і з Грецією, що відновилися у 2004 р. через 2500 років після персько-грецьких війн.