Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 152.58kb.
- Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Центральною, 2074.63kb.
- Міністерство палива та енергетики україни н А К А З, 2023.54kb.
- Розпорядження від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р Київ, 64.81kb.
- Непідприємницьке товариство "професійний недержавний пенсійний фонд працівників енергетики, 410.37kb.
- Міністерство вугільної промисловості України, 25.59kb.
- Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України,, 111.59kb.
- Галузева угода між Міністерством палива та енергетики України та Центральною Радою, 628.72kb.
- Xviii. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, 325.55kb.
- Розроблено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку вугільної промисловості, 211.32kb.
4ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ РІШЕННЯ
Інформація, представлена в Розділі 4 ІАО, деталізована в матеріалах ТЕО [1.5-1.5,1.5].
4.1Загальна інформація
4.1.1Планований проектний строк експлуатації енергоблоків №3,4 ХАЕС становить 50 років і підлягає уточненню на стадії «проект». Блоки призначені для виробництва електроенергії в базовому режимі з можливістю їхньої роботи в режимі регулювання потужності. Умови реалізації та конкретні характеристики таких режимів будуть визначені на стадії «проект».
4.1.2Спрощена принципова схема енергоблоків №3,4 ХАЕС представлена на 1.1.1. До складу кожного енергоблоку входить:
- реакторне відділення (РВ);
- турбінне відділення (ТВ), включаючи машинний зал та деаераторне відділення.
Крім того, експлуатація енергоблоків вимагає наявності допоміжних споруд (див.п.4.4 цього ІАО).
4.1.3Спорудження енергоблоків №3,4 передбачається з використанням існуючих будівельних конструкцій РВ, резервної дизельної електростанції (РДЕС) та інших об'єктів незавершеного будівництва. При цьому, на об'єктах незавершеного будівництва виконуються ремонтно-відновлювальні роботи, обсяг яких визначений за результатами обстеження та оцінки технічного стану цих об'єктів.
4.2Реакторне відділення
4.2.1Для РВ нових енергоблоків №3,4 використані технічні рішення, подібні до реалізованих на діючому блоці №2 ХАЕС, з урахуванням змін та доробок, пов'язаних з новою реакторною установкою (РУ).
Згідно з висновками конкурсної комісії, рекомендаціями науково-тех-нічної ради Мінпаливенерго та рішенням колегії Мінпаливенерго [1.5], в якості РУ для нових блоків у ТЕО розглядається реакторна установка типу В-392
4.2.2До основного технологічного обладнання та систем першого контуру відносяться:
- головний циркуляційний контур (ГЦК);
- система компенсації тиску;
- системи нормальної експлуатації, важливі для безпеки;
- системи безпеки.
Рис.1.1.1Спрощена принципова схема енергоблоку.
4.2.3До складу головного циркуляційного контуру входять:
- ядерний енергетичний реактор В-392 корпусного типу з водою під тиском;
- чотири циркуляційні петлі, кожна з яких включає:
- парогенератор (ПГ) типу ПГВ-1000М;
- головний циркуляційний насосний агрегат ГЦНА-1391;
- головні циркуляційні трубопроводи (ГЦТ), що з'єднують обладнання петель з реактором.
Обладнання та трубопроводи РУ розташовані в герметичній оболонці (1.1.1).Компактність розташування основного обладнання ГЦК та розміщення на одному рівні опор реактора, ПГ і головного циркуляційного насоса (ГЦН) дозволяє знизити термічні напруження в ГЦТ. Взаємне розташування обладнання та трубопроводів РУ дозволяє забезпечити надійну природну циркуляцію при непрацюючих ГЦН. Для обмеження зсуву обладнання та запобігання утворенню рухомих предметів, здатних зруйнувати герметичну оболонку при розриві трубопроводів, передбачені елементи кріплення, що утримують трубопроводи та рухливе обладнання від значних зсувів і ударів по сусідньому обладнанню.
Спрощена принципова схема ядерного енергетичного реактора В-392 представлена на 1.1.1.
 | 1 - збірка внутрішньореакторних детекторів; 2 - блок верхній; 3 - блок захисних труб; 4 - шахта внутрішньокорпусна; 5 - вигородка; 6 - активна зона; 7 - корпус ядерного реактора |
Рис.1.1.1Спрощена принципова схема ядерного енергетичного реактора В-392.
Водо-водяний енергетичний реактор на теплових нейтронах являє собою циліндричний сосуд, що складається з корпусу та зйомного верхнього блоку з кришкою. У корпусі розміщені внутрікорпусні пристрої та активна зона реактора, що складається з тепловиділяючих зборок.
Парогенератор ПГВ-1000М являє собою однокорпусний рекуперативний теплообмінний апарат горизонтального типу із зануреним трубним пучком коридорного розташування та призначений для виробництва сухої насиченої пари. Корпус парогенератора та колектори виготовлені з легованої конструкційної сталі.
Головний циркуляційний насосний агрегат ГЦНА-1391, призначений для створення циркуляції теплоносія в першому контурі, являє собою вертикальний відцентровий одноступінчастий насос із гідростатичним ущільненням вала, консольним робочим колесом, осьовим підведенням води та виносним електродвигуном.
ГЦТ складається з трубних елементів внутрішнім діаметром 850 мм та товщиною 70 мм, виготовлених безшовним способом з низьколегованої, вуглецевої сталі перлітного класу з плакуванням внутрішньої поверхні корозійностікою сталлю.
4.2.4До складу системи компенсації тиску входять:
- компенсатор тиску;
- бак-барботер;
- трубопроводи, що з'єднують компенсатор тиску та барботер між собою та з першим контуром;
- арматура.
Система призначена для створення та підтримки тиску в першому контурі в стаціонарних режимах, обмеження відхилень тиску у перехідних і аварійних режимах та зниження тиску в режимі розхолоджування.
Компенсатор тиску (КТ) працює на підтримку тиску в першому контурі при порушеннях нормальної експлуатації та проектних аварійних ситуаціях, за винятком некомпенсованих теч 1-го контуру, теч з 1-го контуру до 2-го та помилкового впорскування до КТ із системи підживлення при температурі води 60-70°С. Співвідношення водяного та парового об’ємів КТ обране виходячи з умови, що в жодному з проектних режимів, за винятком режимів аварійного розущільнення 1-го та 2-го контурів, не відбувається закидання пари до першого контуру з КТ і оголення електронагрівників КТ.
4.2.5Системи нормальної експлуатації, важливі для безпеки, включають:
- системи спецводоочисток;
- систему продувки-підживлення першого контуру, включаючи борне регулювання;
- систему дренажів і повітряників;
- систему організованих теч теплоносія першого контуру;
- систему розхолоджування басейну витримки та перевантаження відпрацьованого ядерного палива;
- систему азоту та газових здувок;
- систему промконтура;
- систему продувки парогенераторів.
4.2.6Плановані на енергоблоках №3,4 системи безпеки можуть бути умовно підрозділені на дві категорії: системи, аналогічні наявним на діючих енергоблоках №1,2 ХАЕС із РУ типу В-320, та додаткові до них системи. До першої категорії належать:
- система захисту першого контуру від перевищення тиску;
- система аварійного газовидалення;
- пасивна частина системи аварійного охолодження зони (САОЗ);
- система аварійного охолодження активної зони високого тиску;
- система аварійного охолодження активної зони низького тиску;
- система захисту другого контуру від перевищення тиску;
- система подачі аварійної живильної води до парогенераторів.
До систем безпеки, додатковим порівняно з наявними в РУ типу В-320, належать:
- додаткова система пасивного заливання активної зони (ДСПЗАЗ);
- система пасивного відводу тепла (СПВТ);
- система гідроємностей другого щабля САОЗ;
- система швидкого введення бору (СШВБ)
ДСПЗАЗ призначена для пасивної подачі розчину борної кислоти до активної зони реактора з метою тривалого охолодження палива при аваріях з втратою теплоносія першого контуру, що супроводжуються відмовою активної частини САОЗ. Трубопроводи гідроємностей ДСПЗАЗ приєднані до ГЦК через трубопроводи САОЗ. Система вводиться в роботу із зниженням тиску в першому контурі.
СПВТ призначена для тривалого відводу залишкового тепловиділення від активної зони реактора при запроектних аваріях з втратою всіх джерел електропостачання змінного струму, як при щільному першому контурі, так і при виникненні теч у першому або в другому контурі. У випадку течі в першому контурі система працює разом з гідроємностями САОЗ другого щабля.
СШВБ призначена для функціонування в аварійних ситуаціях з відмовою аварійного захисту (необхідність системи підлягає уточненню на стадії «проект»).