Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 152.58kb.
- Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Центральною, 2074.63kb.
- Міністерство палива та енергетики україни н А К А З, 2023.54kb.
- Розпорядження від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р Київ, 64.81kb.
- Непідприємницьке товариство "професійний недержавний пенсійний фонд працівників енергетики, 410.37kb.
- Міністерство вугільної промисловості України, 25.59kb.
- Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України,, 111.59kb.
- Галузева угода між Міністерством палива та енергетики України та Центральною Радою, 628.72kb.
- Xviii. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, 325.55kb.
- Розроблено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку вугільної промисловості, 211.32kb.
1.3Основні етапи життєвого циклу та стадії проектування нових енергоблоків
1.3.1Основні етапи життєвого циклу ядерних енергоблоків відповідають етапам, визначеним чинною нормативно-правою базою для ядерних установок (ЯУ) [1.5,1.5,1.5]:
- вибір майданчика;
- проектування;
- будівництво;
- введення в експлуатацію;
- експлуатація;
- зняття з експлуатації.
1.3.2Відповідно до вимог ДБН А.2.2-3-2004 [1.5], розроблення проектної документації для об'єктів вищої категорії складності, до яких відноситься АЕС, виконується в три стадії:
- техніко-економічне обґрунтування (ТЕО);
- проект;
- робоча документація.
Такий підхід дозволяє на наступних стадіях проектування уточнити прийняті в ТЕО рішення з урахуванням уточнених вихідних даних, деталізації обраних технологій та ін.
Згідно [1.5], ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, що вимагають детального обґрунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта. При цьому в ТЕО повинна здійснюватися всебічна оцінка впливів планованої діяльності на стан навколишнього середовища (ОВНС); рекомендовані рішення ТЕО повинні обґрунтовуватися результатами ОВНС; матеріали ОВНС, оформлені у вигляді спеціальної частини (розділу) документації, є обов'язковою частиною ТЕО. Вимоги до обсягу та змісту ОВНС регламентуються ДБН А.2.2-1-2003 [1.5].
1.4Підстави для розробки ТЕО
1.4.1Спорудження енергоблоків № 3, 4 на площадці ХАЕС є одним з пріоритетних завдань "Енергетичної стратегії України на період до 2030 року" (Стратегія) [1.5].
1.4.2Безпосередньою підставою для розробки техніко-економічного обґрунтування спорудження енергоблоків №3,4 ХАЕС є:
- Розпорядження КМ України «Про підготовчі заходи щодо будівництва нових енергоблоків ХАЕС» № 281-р від 21.07.2005 р. [1.5];
- наказ Мінпаливенерго «Про підготовчі заходи щодо будівництва енергоблоків №3,4 ХАЕС» № 425 від 22.08.2005 р. [1.5];
- Розпорядження КМ України «Про затвердження плану заходів на 2006-2010 р.р. щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» № 436-р від 27.07.2006 р. [1.5];
- Розпорядження КМ України «Про першочергові заходи щодо будівництва енергоблоків №3 і №4 Хмельницької АЕС» № 118 від 18.02.2009 р. [1.5].
1.5Основні завдання ТЕО
1.5.1Виходячи із завдань [1.5-1.5] та нормативних вимог [1.5,1.5], основними задачами розробки ТЕО визначені:
- обґрунтування необхідності та оцінка економічної доцільності розширення ХАЕС;
- підтвердження відповідності майданчика ХАЕС вимогам чинних нормативних документів (НД) з урахуванням розширення ХАЕС;
- обґрунтування основних технічних рішень енергоблоків №3,4 та АЕС у цілому;
- оцінка впливів ХАЕС з урахуванням її розширення на навколишнє середовище при нормальній експлуатації та аваріях;
- оцінка основних техніко-економічних показників енергоблоків № 3,4 та АЕС у цілому;
- підготовка матеріалів для консультацій з громадськістю на підставі розробленого ТЕО.
2ОБҐРУНТУВАННЯ НЕОБХІДНОСТІ та ДОЦІЛЬНОСТІ СПОРУДЖЕННЯ ЕНЕРГОБЛОКІВ №3,4 ХАЕС
Інформація, представлена в цьому Розділі 2 ІАО, деталізована в матеріалах ТЕО [1.5,1.5,1.5,1.5-1.5].
2.1Роль ядерної енергетики
2.1.1Надійність, економічність та екологічна безпека виробництва електроенергії на сучасних АЕС визнані в усьому світі. За останні 40 років частка ядерної енергетики у світовому виробництві електроенергії виросла в 20 разів і на сьогодні становить близько18%.
В умовах зростаючих цін на органічне паливо (газ, вугілля, нафта) та нестабільності світових ринків нафти і газу, здатність ядерної енергетики покрити зростаючі потреби населення та промислового виробництва у відносно дешевій електроенергії одержує все більше визнання.
Крім меншої собівартості виробництва, перевагами сучасних АЕС у порівнянні з традиційними джерелами є менший вплив на навколишнє середовище, можливість створення резерву палива на тривалий період, а в умовах України - також і наявність значних запасів природних ресурсів (уран, цирконій та ін.). З урахуванням обмежених вітчизняних запасів нафти та газу, а також фізичної зношеності основного обладнання теплової генерації, ядерна енергетика на сьогодні значною мірою визначає енергетичну безпеку України.
2.1.2Експлуатуючою організацією всіх діючих АЕС України (Запорізька, Рівненська, Хмельницька та Южно-Українська АЕС) є НАЕК "Енергоатом". Зараз на 4-х діючих АЕС експлуатується 15 енергоблоків типу ВВЕР. Протягом останнього десятиліття їхня частка від загального виробництва електроенергії в Україні становила 45-48%.
2.2Потреба в додаткових ядерних потужностях
2.2.1Виходячи із світових та вітчизняних реалій і тенденцій, планована в Стратегії [1.5] частка АЕС на період до 2030 р. становить біля половини всього виробництва електроенергії в Україні. Відповідно до цього, до пріоритетних завдань розвитку ядерної енергетики в Україні відносяться продовження строків експлуатації діючих АЕС, підготовка до їх зняття з експлуатації та своєчасне будівництво нових потужностей на додаток і на заміну тим, що знімаються з експлуатації [1.5].
2.2.2Виходячи з можливостей існуючих майданчиків, будівництво перших двох нових ядерних енергоблоків передбачене в [1.5] на майданчику діючої Хмельницької АЕС (1.1.1).
