Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни

Вид материалаДокументы

Содержание


5Забезпечення безпеки
5.2Ядерна безпека
5.2.2Ядерна безпека забезпечується системою технологічних та організаційних засобів.
5.2.3До організаційних засобів, що забезпечують ядерну безпеку, належать
5.3Радіаційна безпека
5.3.2Додатково до технологічних та організаційних засобів забезпечення ядерної безпеки (п.5.2), радіаційна безпека забезпечуєтьс
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   25

5ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ


Інформація, представлена в Розділі 5 ІАО, деталізована в матеріалах ТЕО [1.5,1.5,1.5,1.5,1.5].

5.1Забезпечення якості

5.1.1Система управління якістю відокремленого підрозділу «Хмельницька АЕС» (ВП ХАЕС), як складова частина системи управління якістю експлуатуючої організації - НАЕК «Енергоатом», створена, документально забезпечена та функціонує відповідно до вимог законодавства [1.5,1.5-1.5].Всі види діяльності, які впливають на безпеку ХАЕС на всіх етапах життєвого циклу, є об'єктами цієї системи. Ключовими елементами документального забезпечення зазначених систем є програми забезпечення якості, які розроблені та діють у ВП ХАЕС і НАЕК «Енергоатом».

5.1.2Програма забезпечення якості (керівництво з якості) для етапу життєвого циклу «проектування» енергоблоку №3 розроблена та введена в дію у ВП ХАЕС. Аналогічний документ розробляється для енергоблоку №4 ХАЕС. Наявність програм забезпечення якості для етапів життєвого циклу «будівництво», «введення в експлуатацію», «експлуатація» і «зняття з експлуатації» буде однією з умов одержання експлуатуючою організацією відповідних ліцензій.

5.1.3Конструкторські, проектні, будівельні, ремонтні, монтажні, налагоджувальні організації, організації науково-технічної підтримки, заводи-виробники обладнання та організації, що надають послуги при проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію та експлуатації енергоблоків №3,4 ХАЕС, також розробляють та реалізують програми забезпечення якості за своїми видами діяльності. Експлуатуюча організація забезпечує організацію, координацію розроблення та виконання загальної та окремих програм забезпечення якості підрядних організацій у рамках діяльності з оцінки постачальників відповідно до вимог законодавства.

5.2Ядерна безпека

5.2.1Згідно [1.5], базовою метою безпеки АЕС є захист персоналу, населення та навколишнього середовища від неприпустимого радіаційного впливу при введенні в експлуатацію, експлуатації та знятті з експлуатації АЕС. Це, зокрема, досягається реалізацією технічних та організаційних заходів, спрямованих на запобігання та обмеження наслідків аварій на АЕС, у тому числі ядерних аварій. До таких аварій належать аварії, що призводять до ушкодження твелів, яке перевищує встановлені межі безпечної експлуатації, викликані:

  • порушенням контролю та керування ланцюговою реакцією поділу в активній зоні РУ;
  • утворенням критичної маси при перевантаженні, транспортуванні та зберіганні ядерного палива.

5.2.2Ядерна безпека забезпечується системою технологічних та організаційних засобів.


Поводження з ядерним паливом до його завантаження в активну зону РУ та після його вивантаження організоване таким чином, що можливість виникнення спонтанної ланцюгової реакції поділу виключена.

Технологічними засобами, що забезпечують ядерну безпеку РУ, є:
  • використання властивостей внутрішньої самозахищеності реакторної установки;
  • використання систем безпеки, спроектованих з використанням принципу одиничної відмови, розмаїтості, резервування та фізичного відокремлення.

Ядерна безпека при витримці ВЯП у БВ технологічно забезпечується за рахунок:
  • виключення спонтанної ланцюгової реакції в БВ за будь-яких ситуацій головним чином за рахунок розміщення тепловиділяючих зборок (ТВЗ) в комірках зберігання (стелажах) з безпечним кроком;
  • застосування ефективних гетерогенних поглиначів нейтронів, що не видаляються, гарантуючих ядерну безпеку БВ у випадку кипіння води;
  • використання гомогенного поглинача у воді БВ, що дає додаткову гарантію ядерної безпеки;
  • конструктивного забезпечення стійкості систем та обладнання БВ до зовнішніх впливів;
  • резервування системи охолодження БВ;
  • оснащення БВ системами безпеки (аварійне підживлення БВ спринлерними насосами з баків запасу борного концентрату), призначеними для попередження аварій та обмеження їх наслідків.

5.2.3До організаційних засобів, що забезпечують ядерну безпеку, належать:

  • використання апробованої інженерно-технічної практики;
  • дотримання норм, правил і стандартів ядерної та радіаційної безпеки, а також дотримання вимог проекту АЕС;
  • наявність необхідної експлуатаційної документації;
  • виконання всіх робіт із свіжим та відпрацьованим ядерним паливом за затвердженим планом;
  • дотримання та удосконалювання культури безпеки;
  • використання системи управління якістю на всіх етапах життєвого циклу ядерної енергетичної установки;
  • забезпечення відповідної кваліфікації персоналу;
  • урахування досвіду експлуатації.

5.2.4Основним документом, що визначає безпечну експлуатацію енергоблоку, є технологічний регламент, що містить правила та основні прийоми безпечної експлуатації енергоблоку, загальний порядок виконання операцій, пов'язаних з безпекою енергоблоку, а також межі та умови безпечної експлуатації. Зазначені регламенти для енергоблоків №3,4 ХАЕС будуть розроблені після стадії «проект» на підставі проектної документації та звіту з аналізу безпеки.

5.3Радіаційна безпека

5.3.1Згідно [1.5], базова мета безпеки (п.5.2.1) за радіологічними аспектами досягається неперевищенням встановлених санітарними нормами меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє середовище за нормальної експлуатації, при порушеннях нормальної експлуатації та при проектних аваріях. При цьому необхідно забезпечити умови, щоб зазначений радіаційний вплив перебував на мінімально можливому рівні з урахуванням економічних та соціальних факторів.

5.3.2Додатково до технологічних та організаційних засобів забезпечення ядерної безпеки (п.5.2), радіаційна безпека забезпечується також:

  • використанням концепції глибокоешелонованого захисту;
  • високою надійністю обладнання, у тому числі вдосконаленого з урахуванням досвіду експлуатації АЕС при впровадженні альтернативних рішень, перевірених експлуатацією ядерних енергетичних установок різного типу із запобіганням відмов, що мали місце;
  • низькою частотою вихідних подій, що порушують нормальну експлуатацію;
  • зниженням імовірності «важкого» ушкодження активної зони реактора до рівня 5х10-6 рік-1 [1.5];
  • зниженням імовірності виникнення граничного аварійного викиду за межі енергоблоку (викиду, при перевищенні якого необхідно проводити заходи з евакуації населення за межі обраної зони), до рівня 10-7 рік-1 [1.5];
  • підвищенням резерву часу для персоналу по керуванню запроектними аваріями, протягом якого забезпечені проектні характеристики захисних бар'єрів;
  • захистом від відмов по загальній причині, через помилки персоналу та ін.

5.3.3Концепція глибокоешелонованого захисту, реалізована у проекті РУ В-392, заснована на застосуванні системи послідовних фізичних бар'єрів на шляху поширення радіоактивних речовин та іонізуючих випромінювань до навколишнього середовища та системі технічних і організаційних заходів із захисту бар'єрів та збереження їх ефективності, що опирається на рівні захисту.


Система фізичних бар'єрів містить у собі наступні елементи:
  • паливну матрицю;
  • оболонку твел;
  • границю контуру теплоносія реактора;
  • герметичне огородження реакторної установки та біологічний захист.

Система технічних і організаційних заходів утворює п'ять рівнів глибокоешелонованого захисту:
  • рівень 1 (створення умов, що запобігають порушенню нормальної експлуатації):
  • оцінка та вибір майданчика, придатного для розміщення АЕС;
  • розробка проекту на основі консервативного підходу з розвиненою властивістю внутрішньої самозахищеності РУ;
  • забезпечення необхідної якості систем (елементів) АЕС та виконуваних робіт;
  • експлуатація АЕС відповідно до вимог нормативних документів, технологічних регламентів та інструкцій для експлуатації;
  • підтримка в справному стані систем (елементів), важливих для безпеки, шляхом своєчасного визначення дефектів, вживання профілактичних заходів, заміни відпрацювавшого ресурс обладнання та організації ефективно діючої системи документування результатів робіт і контролю;
  • підбор персоналу та забезпечення необхідного рівня його кваліфікації для дій в умовах нормальної експлуатації та порушеннях нормальної експлуатації, включаючи аварійні ситуації та аварії;
  • формування культури безпеки.
  • рівень 2 (запобігання проектних аварій системами нормальної експлуатації):
  • своєчасне виявлення відхилень від нормальної роботи та їх усунення;
  • керування при порушеннях нормальної експлуатації.
  • рівень 3 (запобігання аварій системами безпеки):
  • запобігання розвитку відмов обладнання та помилок персоналу в проектні аварії, а проектних аварій - у запроектні із застосуванням систем безпеки;
  • ослаблення наслідків аварій, яким не вдалося запобігти, шляхом утримання радіоактивних речовин, що виділяються, локалізуючими системами безпеки.
  • рівень 4 (керування запроектними аваріями):
  • запобігання розвитку запроектних аварій та ослаблення їх наслідків;
  • захист герметичного огородження від руйнування при запроектних аваріях та підтримка його працездатності;
  • повернення АЕС до контрольованого стану, коли припиняється ланцюгова реакція поділу, забезпечується постійне охолодження ядерного палива та утримання радіоактивних речовин у встановлених межах.
  • рівень 5 (планування заходів із захисту персоналу та населення):
  • встановлення санітарно-захисної зони та зони спостереження навколо АЕС;
  • підготовка та здійснення, за необхідністю, планів заходів із захисту персоналу та населення.