Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни
Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 152.58kb.
- Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Центральною, 2074.63kb.
- Міністерство палива та енергетики україни н А К А З, 2023.54kb.
- Розпорядження від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р Київ, 64.81kb.
- Непідприємницьке товариство "професійний недержавний пенсійний фонд працівників енергетики, 410.37kb.
- Міністерство вугільної промисловості України, 25.59kb.
- Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України,, 111.59kb.
- Галузева угода між Міністерством палива та енергетики України та Центральною Радою, 628.72kb.
- Xviii. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, 325.55kb.
- Розроблено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку вугільної промисловості, 211.32kb.
ДОДАТОК А ЗАЯВА ПРо ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ СПОРУДЖЕННЯ та ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕНЕРГОБЛОКІВ №3 та №4 ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ АЕС
Ядерна енергетика посідає одне з провідних місць в економіці України. Чотири діючі атомні електростанції (АЕС) з 15 енергоблоками, на яких встановлені атомні реактори типу ВВЕР, частка яких складає 26,6% від загальних встановлених потужностей країни, виробляють майже половину електроенергії в Україні.
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
(ДП НАЕК «Енергоатом») є експлуатуючою організацією, яка відповідно до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» відповідає за безпеку діючих АЕС країни.
Основним завданням ДП НАЕК «Енергоатом» було і залишається виробництво електроенергії на АЕС, а також створення нових потужностей за обов’язкової умови забезпечення рівня безпеки відповідно до чинних вимог.
ДАНІ ПРО ПЛАНОВАНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, МЕТУ І ШЛЯХИ ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ
Спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС є одним із пріоритетних завдань розвитку енергетики України. Створення додаткових ядерних потужностей забезпечить зміцнення енергетичної безпеки держави та задовольнить потреби в електроенергії в умовах майбутнього зростання економіки країни.
Будівництво, введення в експлуатацію та експлуатація нових енергоблоків передбачається на майданчику існуючої Хмельницької АЕС (ХАЕС), який був обраний та затверджений для АЕС потужністю 4000 МВт. Майданчик ХАЕС з діючими енергоблоками № 1 та № 2 загальною потужністю 2000 МВт розташований на заході Славутського району Хмельницької області.
Необхідність спорудження енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС визначена такими документами:
- розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про підготовчі заходи щодо будіництва нових енергоблоків ХАЕС» від 21.07.2005 № 281-р;
- наказом Мінпаливенерго «Про підготовчі заходи щодо будівництва енергоблоків № 3, 4 ХАЕС» від 22.08.2005 № 425;
- «Енергетичною стратегією України на період до 2030 року», схваленою розпорядженням КМ України від 15.03.2006 № 145-р;
- розпорядженням КМ України «Про забезпечення плану заходів на 2006 – 2010 pp. щодо реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року» від 27.07.2006 № 436-р;
- розпорядженням КМ України «Про першочергові заходи з будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС» від 18.02.2009 № 118.
Відповідно до положень вказаних документів, першим етапом діяльності із спорудження енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС є розроблення техніко-економічного обґрунтування (ТЕО), включаючи оцінку впливів на навколишнє середовище (ОВНС). ТЕО входить до складу документів, необхідних для прийняття рішення щодо будівництва згідно Закону України «Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення» від 08.09.2005 № 2861-IV.
ТЕО спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС розроблено ПАТ «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (ПАТ КІЕП) на замовлення ДП НАЕК «Енергоатом».
У ТЕО спорудження енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС:
- підтверджено прийнятність майданчика Хмельницької АЕС відповідно до вимог чинних в Україні нормативних документів;
- визначено основні технічні рішення та техніко-економічні показники енергоблоків;
- проведено обґрунтування безпеки (ядерної, радіаційної та екологічної);
- виконано ОВНС.
Спорудження енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС передбачається з використанням існуючих будівельних конструкцій головного корпусу та інших об’єктів, що перебувають у стані незавершеного будівництва.
СУТТЄВІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ ЧИ МОЖУТЬ ВПЛИВАТИ НА СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА З УРАХУВАННЯМ МОЖЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ СИТУАЦІЙ
Під час оцінки впливів запланованої діяльності на навколишнє середовище:
- вивчено існуючий стан навколишнього середовища на майданчику спорудження об’єкта і прилеглих територіях;
- визначені всі джерела можливих впливів об’єкта на навколишнє середовище;
- виконано оцінку впливу на всі компоненти навколишнього середовища.
Впливів, які призводять до перевищення нормативних рівнів на компоненти навколишнього середовища оцінкою не виявлено.
Проведена оцінка показала, що основними видами впливів енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС на компоненти навколишнього середовища є радіаційний, тепловий та хімічний впливи.
В ОВНС аналізуються можливі впливи для нормальних умов та аварій по відношенню до таких компонентів навколишнього середовища:
- геологічне середовище;
- повітряне середовище;
- водне середовище;
- ґрунти;
- рослинний та тваринний світ;
- техногенне середовище;
- соціальне середовище.
Можливі впливи оцінювалися для нормальних умов діяльності та аварій, як проектних, так і запроектних. Критеріями оцінки є вимоги нормативних документів України.
Для аналізу аварій були обрані такі аварії на одному з нових енергоблоків:
- максимальна проектна аварія (МПА), обумовлена гільйотинним розривом головного циркуляційного трубопроводу з двостороннім витіканням;
- запроектна аварія (ЗПА), обумовлена гільйотинним розривом головного циркуляційного контуру з відмовою активних систем аварійного охолодження зони та працюючою спринклерною системою (ймовірність такої ЗПА – 10-8 рік-1).
КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ОЦІНКИ РІВНІВ ЕКОЛОГІЧНОГО РИЗИКУ ТА БЕЗПЕКИ ДЛЯ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НАСЕЛЕННЯ ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Будівництво та експлуатація енергоблоків № 3 та № 4 планується на існуючому і первісно призначеному для цих цілей промисловому майданчику ХАЕС. Ландшафт майданчика є промисловим і характеризується позитивно для розміщення енергоблоків АЕС, включаючи інфраструктуру.
На період спорудження та експлуатації енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС техногенні зміни стану геологічного середовища під впливом об’єктів ХАЕС не прогнозуються. Не прогнозується також негативний вплив енергоблоків на об’єкти техногенного середовища, розташовані у межах зони спостереження.
Впливи шуму, вібрації та електромагнітних полів обмежуються майданчиком Хмельницької АЕС і не перевищують припустимих величин.
Оцінка радіаційного впливу на повітряне середовище за нормальних умов експлуатації (НУЕ) показала, що основний внесок у дозу від газоаерозольних викидів енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС будуть давати інертні радіоактивні гази (ІРГ), концентрації яких прогнозуються на декілька порядків нижчими за максимально припустимі рівні.
Після введення в експлуатацію енергоблоків № 3 та № 4 кількісні і якісні характеристики нерадіоактивних викидів ХАЕС істотно не зміняться, обумовлені ними приземні концентрації забруднюючих речовин за всіма інгредієнтами, а також за групами сумації не перевищать гранично припустимих значень для населених пунктів. Завдяки введенню в експлуатацію енергоблоків № 3 та № 4 практично повністю зникне необхідність використання пускорезервної котельні – основного джерела сьогоденних викидів хімічних шкідливих речовин.
Експлуатація енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС призведе до збільшення теплового скиду до водойми-охолоджувача (ВО), що дещо змінить умови водообміну у верхньому шарі ВО та теплообміну у прилягаючому до нього атмосферному шарі повітря. Зона впливу на локальний мікроклімат (зміни температури та вологості повітря, частоти туманів та ожеледиць) не перевищить 1,0 км від лінії вододілу ВО. З огляду на припустимий вплив систем охолодження на локальні кліматичні параметри спеціальні заходи з обмеження цих впливів при роботі чотирьох енергоблоків ХАЕС не потребуються.
Вплив на гідрогеологічне середовище від експлуатації енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС може виявитись у вигляді локального підвищення температури підземних вод, їх мінералізації або незначного підвищення рівня на обмеженій площі, що не впливатиме на водозабори господарсько-питного водопостачання. Водоносний комплекс характеризується захищеністю від поверхневого хімічного та радіаційного забруднення.
Потреби технічного водопостачання під час експлуатації чотирьох енергоблоків ХАЕС будуть забезпечуватись за рахунок р. Горинь без порушення встановленої для неї недоторканної санітарної витрати. Покриття меженного дефіциту планується частковим спрацюванням корисного об’єму ВО з подальшим його поповненням стоком р. Гнилий Ріг та р. Горинь протягом весняного паводку.
Виконані оцінки демонструють, що регламентне проведення продувок ВО у паводковий період мінімізує хімічний та тепловий впливи на поверхневі води, що виключає можливість порушення вимог санітарних норм щодо їх гідрохімічних показників та температурних режимів.
Радіологічний стан грунтів у районі розміщення ХАЕС на сьогодні визначається, головним чином, радіонуклідами природного походження, що прогнозується і надалі для НУЕ.
Вміст міді, цинку, кадмію у ґрунтах прилеглих до ХАЕС територій перебуває та прогнозується надалі на фоновому рівні.
Пов’язані з будівництвом ХАЕС деградаційні процеси у ґрунтах поширені лише у межах майданчика. Наявність їх у зоні спостереження (ЗС) не пов’язана з роботою АЕС.
Експлуатація двох додаткових енергоблоків у складі ХАЕС не призведе до прямого впливу на структуру та динаміку рослинних співтовариств і тваринний світ, а також не спричинить зміни чисельності популяцій рідких видів рослин та тварин, занесених до Червоної книги України.
За результатами проведених досліджень, обумовлені впливом ХАЕС негативні зміни в стані здоров’я населення, що мешкає у межах ЗС, не виявлені, ризик захворюваності для місцевого населення не перевищує середнього по країні. При експлуатації двох додаткових енергоблоків підвищення такого ризику не прогнозується.
Проведена консервативна оцінка впливу газоаерозольних викидів ХАЕС у складі чотирьох блоків при НУЕ демонструє, що на межі санітарно-захисної зони ефективна річна доза з урахуванням усіх шляхів впливу для критичної групи населення не перевищить 6% граничної дози.
Позитивний вплив на соціальне середовище від спорудження енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС у першу чергу визначатиметься додатковим розвитком соціальної інфраструктури, для чого в ТЕО передбачаються відповідні відрахування в обсязі до 10% від вартості будівництва.
Умови розташування майданчика ХАЕС виключають можливість зовнішніх техногенних впливів від інших об’єктів господарської діяльності (пожежа, вибухова хвиля, затоплення, залповий викид шкідливих газів тощо), які можуть призвести до порушення НУЕ об’єктів ХАЕС. У свою чергу, будівництво, введення в експлуатацію та експлуатація енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС не впливатиме на техногенне середовище. Будь-які спеціальні агротехнічні заходи із зміни структури землекористування сільського господарства, перепрофілювання галузей агропромислового комплексу або зміни в технологічній переробці продукції не потребуються.
У цілому, за висновками ОВНС, екологічного ризику за факторами зовнішніх впливів при будівництві, введенні в експлуатацію та експлуатації енергеблоків № 3 та № 4 ХАЕС не існує. Екологічний ризик за факторами хімічного (нерадіаційного) забруднення навколишнього середовища буде мінімальним. Екологічний ризик за факторами радіаційних впливів:
- при НУЕ буде істотно нижчим за припустимий (прогнозовані значення показників радіаційного стану навколишнього середовища та безпеки для життєдіяльності населення суттєво менші за їх припустимі величини);
- при МПА прогнозується прийнятним за всіма складовими (припустимі величини показників радіаційного стану навколишнього середовища та діючі гігієнічні нормативи не будуть перевищені);
- при ЗПА, з урахуванням низької ймовірності такої аварії, екологічний ризик є прийнятним, а індивідуальні ризики від опромінення внаслідок газоаерозольного викиду для населення за межами санітарно-захисної зони не перевищать межі прийнятного рівня індивідуального ризику при проведенні відповідних захисних заходів (контрзаходів).
За результатами оцінок наслідків аварій, наявні на сьогодні санітарно-захисна зона (СЗЗ) та зона спостереження ХАЕС не потребують розширення при введенні в експлуатацію енергоблоків № 3 та № 4. За межами СЗЗ індивідуальні ризики виникнення стохастичних ефектів у населення, обумовлених радіаційним впливом аерозольних викидів ХАЕС, не перевищать прийнятного рівня, визначеного у НРБУ-97. Ризики виникнення детермінованих ефектів відсутні.
Результати оцінок транскордонного впливу свідчать, що при жодній з розглянутих аварій межа індивідуальної річної ефективної дози для осіб критичної групи у суміжних державах не буде перевищена.
ЗАХОДИ, ЩО ГАРАНТУЮТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ВІДПОВІДНО ДО ЕКОЛОГІЧНИХ СТАНДАРТІВ І НОРМАТИВІВ
Комплекс проектних рішень із забезпечення нормативного стану навколишнього середовища при будівництві й експлуатації енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС містить групу заходів щодо ряду напрямів, а саме:
- ресурсозберігаючі – збереження та раціональне використання ресурсів;
- захисні – створення захисних споруд та ін.;
- відновлювальні – рекультивація, нормалізація стану окремих компонентів навколишнього середовища та ін.;
- компенсаційні;
- охоронні – моніторинг навколишнього середовища.
Реалізація передбачених у ТЕО проектних рішень забезпечить нормативний стан навколишнього середовища.
ПЕРЕЛІК ЗАЛИШКОВИХ ВПЛИВІВ
При будівництві, введенні в експлуатацію та експлуатації енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС залишковий вплив на повітряне та водне середовище, грунти, рослинний та тваринний світ, техногенне та соціальне середовище мінімальний.
Наслідки при максимальній проектній аварії енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС не перевищують показники, встановлені діючими гігієнічними нормативами.
Наслідки при запроектній аварії енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС за умови проведення захисних заходів (контрзаходів) не перевищать межі прийнятного рівня індивідуального ризику.
ВЖИТІ ЗАХОДИ ЩОДО ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ ПРО ПЛАНОВАНУ ДІЯЛЬНІСТЬ, МЕТУ І ШЛЯХИ ЇЇ ЗДІЙСНЕННЯ
На початку робіт з розроблення ТЕО було складено та поширено у регіональних ЗМІ «Заяву про наміри щодо спорудження енергоблоків № 3 та № 4 на майданчику Хмельницької атомної електростанції».
З метою забезпечення оперативного інформування громадськості, органів влади і засобів масової інформації про роботу ХАЕС, про перспективи будівництва енергоблоків № 3 та № 4, події, які на ній відбуваються, ДП НАЕК «Енергоатом» проводить таку роботу:
- щодня діє автоматична телефонна служба інформування населення про роботу енергоблоків № 1 та № 2, рівень потужності, вироблення електроенергії за добу, з початку місяця, хід планово-попереджувальних ремонтів, про порушення у роботі енергоблоків, радіаційний стан на промисловому майданчику та у зоні спостереження;
- щотижня готується та поширюється інформація про події, які відбувалися на Хмельницькій АЕС: заходи з підвищення безпеки, радіаційний стан на промисловому майданчику, зустрічі, прес-конференції, семінари, візити, наради, співпраця з іноземними фахівцями та ін.;
- щомісяця у держадміністрації, екологічні інспекції, штаби цивільної оборони, обласні та регіональні засоби масової інформації розсилається узагальнена інформація про техніко-економічні показники роботи енергоблоків, хімічний стан води водойми-охолоджувача;
- виїзні зустрічі з громадськістю провідних фахівців ДП НАЕК «Енергоатом»;
- профорієнтаційна робота зі школярами;
- ексурсійно-лекційна робота тощо.
Результати соціологічних досліджень, проведених у 2009 р. Інститутом досліджень Національного університету «Острозька академія», показали, у цілому, позитивне ставлення населення до будівництва енергоблоків № 3 та № 4 ХАЕС.
У зв’язку із завершенням розроблення ТЕО планується новий цикл консультацій з громадськістю (КГ), що включатиме:
- консультації, взаємоузгодження планованих дій та взаємодію у ході публічних заходів з місцевими органами державної влади і самоврядування протягом процесу громадських обговорень проекту;
- інформування громадськості про початок та заплановані заходи процесу КГ (через ЗМІ, звичайну та електронну пошту, факс-листи);
- організацію та проведення брифінгів для представників центральних та місцевих ЗМІ щодо початку та запланованих заходів процесу КГ;
- підготовку та розповсюдження інформаційного пакета документів для надання представникам громадських організацій, ЗМІ та окремим громадянам, що виявлять свою зацікавленість до процесу КГ, включаючи: прес-реліз щодо процесу КГ, план заходів із консультацій з громадськістю щодо будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС (План заходів), інформаційно-аналітичний огляд матеріалів техніко-економічного обґрунтування будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС (ІАО ТЕО); форму для реєстрації заявки на участь у процесі КГ; форму для надання запитань, зауважень, рекомендацій та коментарів;
- організацію та забезпечення функціонування офісів для роботи з громадськістю (реєстрація заявок на участь у процесі КГ, збір запитань, зауважень, рекомендацій та коментарів від представників громадських організацій та окремих громадян та ін.);
- інформування суміжних держав про можливий вплив у транскордонному контексті відповідно до законодавства;
- організацію та проведення круглих столів за участю представників центральних та місцевих органів державної влади і самоврядування, громадських організацій і зацікавлених осіб, представників засобів масової інформації відповідно до Плану заходів, збір отриманих в ході круглих столів запитань, зауважень, рекомендацій та коментарів;
- інформаційне забезпечення та організаційно-технічну підтримку громадських слухань у разі прийняття рішення місцевими органами державної влади і самоврядування щодо їх проведення, збір отриманих у ході громадських слухань запитань, зауважень, рекомендацій та коментарів;
- підготовку та розповсюдження прес-релізів за результатами круглих столів та громадських слухань;
- підготовку звіту про консультації з громадськістю щодо будівництва енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС, у тому числі книгу запитань-відповідей (додаток до звіту);
- підготовку звіту щодо заходів з інформування суміжних держав про можливий вплив у транскордонному контексті;
- доопрацювання ТЕО з урахуванням результатів процесу КГ.
ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗАМОВНИКА ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЕКТНИХ РІШЕНЬ ВІДПОВІДНО ДО НОРМ І ПРАВИЛ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І ВИМОГ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА ВСІХ ЕТАПАХ БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ’ЄКТА ПЛАНОВАНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДП НАЕК «Енергоатом», як експлуатуюча організація, повною мірою усвідомлюючи важливість здійснюваної діяльності, ставлячи над усе безпеку людини та збереження навколишнього природного середовища, зобов’язується:
- виконувати вимоги природоохоронного законодавства України, міжнародних угод України, стандартів і правил у сфері використання ядерної енергії, природокористування та охорони навколишнього середовища;
- створювати та впроваджувати системи управління охороною навколишнього середовища, що, зокрема, включає облік кількісних та якісних показників викидів шкідливих речовин до атмосфери, скидів до водних об’єктів, поводження з усіма видами відходів, раціональне використання природних ресурсів тощо;
- здійснювати моніторинг навколишнього середовища у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження шляхом організації спостережень за радіаційним, гідрогеологічним, гідрохімічним станом об’єктів навколишнього середовища;
- надавати населенню відкриту та вірогідну інформацію про стан навколишнього середовища у зоні розташування ХАЕС;
- конструктивно взаємодіяти з наглядовими органами, громадськими організаціями та ЗМІ з питань екологічної безпеки.
ДП НАЕК «Енергоатом» зобов’язується у повному обсязі реалізувати всі технічні, організаційні, фінансові та інші рішення, передбачені проектом, а також протягом усього терміну експлуатації енергоблоків № 3 та № 4 дотримувати технологічний регламент, нести сировинні та матеріальні витрати із забезпечення їх безпечної експлуатації та, тим самим, гарантувати виконання екологічних вимог
.