Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни
| Вид материала | Документы |
Содержание10.5Оцінка впливів на поверхневі та підземні води 10.6Оцінка впливів на ґрунтовий покрив |
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 152.58kb.
- Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Центральною, 2074.63kb.
- Міністерство палива та енергетики україни н А К А З, 2023.54kb.
- Розпорядження від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р Київ, 64.81kb.
- Непідприємницьке товариство "професійний недержавний пенсійний фонд працівників енергетики, 410.37kb.
- Міністерство вугільної промисловості України, 25.59kb.
- Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України,, 111.59kb.
- Галузева угода між Міністерством палива та енергетики України та Центральною Радою, 628.72kb.
- Xviii. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, 325.55kb.
- Розроблено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку вугільної промисловості, 211.32kb.
10.5Оцінка впливів на поверхневі та підземні води
10.5.1У процесі експлуатації енергоблоків №1,2 ХАЕС, внаслідок інфільтрації виробничих вод відбулися зміни в деяких режимоутворюючих підземних водах. Через це на деяких ділянках фіксується підвищення температури та мінералізації підземних вод, досить стійке в часі, однак цей процес локальний і за межі проммайданчика не поширюється. Введення в експлуатацію енергоблоків №3,4 може відбитися на сформованому режимі підземних вод явищами локального підвищення температури води, її мінералізації або незначного підвищення рівня на обмеженій площі. На водозабори господарчо-питного водопостачання це не вплине.
Збільшення водопостачання м. Нетішин та ХАЕС обґрунтоване при переоцінці запасів підземних артезіанських вод Нетішинського водозабору до 18 тис. м3/добу. Річне споживання води питної якості м. Нетішин складе 6,57 млн.м3/рік, ХАЕС (з урахуванням чотирьох енергоблоків) - 0,36 млн.м3/рік.
Радіаційний стан підземних вод, у тому числі Нетішинського водозабору, задовільний, концентрації радіонуклідів у воді нижче граничного рівня, регламентованого нормативними документами. Відповідно до висновків ТЕО, використаний для забору води водоносний комплекс характеризується захищеністю від поверхневого хімічного та радіонуклідного забруднення, тобто належить до екологічно стійких джерел господарчо-питного водопостачання.
Введення в експлуатацію енергоблоків №3,4 та їх експлуатація при НУЕ, МПА і ЗПА не призведе до наднормативних змін радіаційного стану підземних вод.
10.5.2При розрахунках водогосподарського балансу (ВГБ) енергоблоків №3,4 ХАЕС, була врахована величина втрат води на додатковий випар 53,1 млн. м3/рік з урахуванням коефіцієнта використання встановленої потужності 0,82. Відповідно, дефіцит водних ресурсів (потреба у свіжій технічній воді для ВО від р. Горинь) у створі при роботі чотирьох енергоблоків становить від 3,23 до 41,92 млн. м3/рік (у межах від багатоводного року 1% водної забезпеченості до маловодного року 95% забезпеченості водними ресурсами). Заповнення дефіциту водних ресурсів можливе за рахунок спрацьовування корисного обсягу водоймища АЕС із наступним його поповненням стоком р. Гнилий Ріг і р. Горинь (у березні-квітні). Ріка Горинь, не порушуючи встановленої недоторканної санітарної витрати (6 м3/с), з урахуванням потреби у свіжій воді для ББ, ХВО та поливу, у змозі забезпечити вказану потребу.
10.5.3Потенційним джерелом забруднення водного середовища в ЗС ХАЕС є ВО. Вода з ВО може надходити до навколишнього водного середовища при продувці, а також при передбачених проектом «змушених» переливах води через автоматичний повеневий водоскид ВО при перевищенні НПО у період весняної та зливової повеней.
Виконані в ОВНС оцінки показують, що при своєчасному проведенні контрольованих продувок ВО у паводковий період з дотриманням регламентних вимог, хімічний вплив на поверхневі води може бути зведений до екологічно прийнятного мінімуму, що виключає можливість порушення вимог санітарних норм за гідрохімічними показниками.
10.5.4Збільшення теплового скиду до ВО створить дещо інші умови водообміну у верхньому шарі водойми та теплообміну з прилеглим до нього шаром атмосферного повітря. Модельні гідротермічні розрахунки ВО показали, що температура води в ньому при роботі чотирьох блоків перевищує на 13,84°С природну температуру води в р. Горинь. Розрахункова середньомісячна температура охолодженої води для метеорологічних факторів квітня становить 22,04°С (місяць весняної повіні – найбільш імовірний місяць продувних скидів) при природній температурі води в р. Горинь 8,2°С.
З огляду на те, що під час весняних повеней витрата води в р. Вілія сягає від 10 до 100 м3/с, а витрата продувних скидів регулюється в широких межах (від 0 до 10 м3/с і більше), можливість дотримання передбачених санітарними нормами температурних режимів у розрахунковому створі шляхом розведення продувних вод очевидна та легко контролюється відповідними вимірами температури води.
10.6Оцінка впливів на ґрунтовий покрив
10.6.1За результатами проведених в ОВНС досліджень, вміст міді, цинку, кадмію в ґрунтах території, що прилягає до ХАЕС, перебуває на фоновому рівні. Можливе незначне додаткове забруднення свинцем ґрунту сільгоспугідь, пов'язане з автодорогами, що не призведе до перевищення ГПК у сільгосппродукції.
Деградаційні процеси ґрунтів, зв'язані з будівництвом ХАЕС, поширені лише на території проммайданчика. Наявність їх у ЗС практично не пов'язана з роботою станції.
В цілому, аналіз фізико-хімічних властивостей ґрунтів регіону показав що, незважаючи на значну строкатість ґрунтового покриву, більшість ґрунтів мають значну буферну стійкість до техногенних навантажень. Ландшафти ближньої зони ХАЕС є надійним бар'єром, що запобігає розширенню зони первинного забруднення шляхом міграції.
10.6.2Радіологічна ситуація в районі розміщення ХАЕС на сьогодні визначається, головним чином, радіонуклідами природного походження. Короткоіснуючі техногенні ізотопи в ЗС ХАЕС не виявлені. Забруднення території 137Cs (1.1.1) перебуває на рівні, близькому до рівнів глобального забруднення (близько 3 кБк/м2).
Рельєф поверхні ближньої зони станції та наявність орографічних бар'єрів враховані при моделюванні розсіювання газоаерозольних викидів при НУЕ, МПА та ЗПА.
Прогнозований розподіл щільності поверхневого забруднення грунту 137Cs в межах ЗН ХАЕС за нормальної експлуатації чотирьох блоків протягом 45 років показаний на 1.1.2. В цілому при НУЕ додаткове радіоактивне забруднення території за рахунок газоаерозольних викидів ХАЕС прогнозується знехтуваним на фоні існуючого забруднення, пов'язаного з глобальними випадіннями.
Рис.1.1.1Спостережувана щільність поверхневого забруднення грунту 137Cs в ЗС ХАЕС.
Радіоактивне забруднення при МПА та ЗПА не призведе до зміни фізико-хімічних або водно-фізичних властивостей ґрунту.
Прогнозована при МПА щільність додаткового забруднення території 137Cs за межами СЗЗ співставна з існуючим фоновим забрудненням. Сумарне забруднення радіонуклідами йоду в СЗЗ у перші тижні після аварії може сягати десятків МБк/м2. За декілька місяців після аварії основний внесок до сумарної щільності забруднення будуть давати довгоіснуючі радіонукліди 137Cs, 90Sr.
При ЗПА щільність додаткового забруднення території 137Cs в межах СЗЗ може на два порядки перевищувати існуючі рівні забруднення. За межами цієї зони до відстаней близько 15 км максимальне додаткове забруднення може перевищувати фонові значення на порядок. Щільність додаткового забруднення 90Sr в межах СЗЗ може сягати десятків кБк·м2, за межами СЗЗ – співставна з фоновою. Сумарне забруднення радіонуклідами йоду першими тижнями після аварії в СЗЗ може сягати декількох сотень МБк/м2, за її межами - декількох МБк/м2. Аналогічно МПА, за декілька місяців після ЗПА основний внесок до сумарної щільності забруднення будуть давати довгоіснуючі радіонукліди 137Cs, 90Sr.
