Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни

10.1.3Для аналізу аварій у ТЕО були обрані наступні аварії на одному з нових енергоблоків:

• максимальна проектна аварія (МПА), обумовлена гильйотинним розривом головного циркуляційного трубопроводу з двостороннім витоком;
  
• запроектна аварія (ЗПА), обумовлена гильйотинним розривом головного циркуляційного контуру з відмовою активних систем аварійного охолодження зони та працюючою спринклерною системою.
  

10.2Стислий опис району та майданчика розміщення енергоблоків №3,4 ХАЕС

10.2.1Майданчик ХАЕС знаходиться на території Славутського району Хмельницької області за 100,00 км на північ від м. Хмельницький та за 45,00 км на схід від м. Рівне (1.1.1).

10.2.2У геологічній побудові району беруть участь утворення широкого вікового діапазону та складу - від пухких відкладень четвертинного періоду до кристалічних порід фундаменту Східно-Європейської платформи архей-протерозійського віку.

Поверхня кристалічної основи в межах розглянутої території залягає на глибині від 60,00 на сході до 1200,00 м на заході. Безпосередньо на території ХАЕС глибина залягання кристалічних порід становить 540,00-560,00 м.

Породи архейського віку представлені останцями дністровско-бузької серії; ця товща складена гнейсами гранат-біотитовими, іноді з кордиєритами та сіліманитами.

Ранньопротерозойські утворення представлені тетерівською серією (кочерівська та міська свити) та новоград-волинською товщею раннього протерозою.

Осадова товща представлена верхньопротерозойськими та мезо-кайнозійськими відкладеннями. Утворення осадового чохла складають три основних структурно-тектонічних поверхи: рифейський (верхньопротерозойський), складений піщаниками, алевролітами, аргилітами поліської серії; верхньопротерозойський - нижньопалеозойський, представлений вулканогенно-осадовою терригенною та карбонатною формаціями; мезокайнозойський, що перекриває чохлом всі глибші породи та складений терригенною, карбонатною і континентальною формаціями.

Структурно-тектонічна побудова регіону Хмельницької АЕС характеризується чітко вираженою блоковою побудовою. Тут виділені наступні геоблоки I порядку: Поліський - на північному заході регіону, Осницький - на півночі і частково на північному сході, Львівський - на заході і південному заході, Дубновський - у центрі, Тернопольсько-Новоград-Волинський - на півдні та Подільський - на південному сході регіону. Міжблоковими границями служать глибинні зони розламів I рангу: Луцька (Горинська), Кременецько(Сущано)-Пержанська, Тетерівська, Радеховська, Подільська та Центральна (Сарненсько-Варваровська). Крім того, виділяються розлами II рангу та розлами III порядку.

У неотектонічному відношенні 30-кілометрова зона ХАЕС розташована в центральній частині Рівненської неотектонічної сідловини, обмеженої на заході Рівненською зоною розламів, на сході - Шепетівським розламом, які мають субмередіональне простягання. Центральна частина території, де розташована ХАЕС, - це Славутський макроблок, що характеризується більш низькими кількісними показниками неотектонічної активності.

Аналіз результатів неотектонічних досліджень разом з геолого-фізичними показав, що практично жоден з розламів не може на всій своїй довжині бути віднесений до тектонічно активного.

У геоморфологічному відношенні проммайданчик ХАЕС перебуває в межах лівобережного вододілу долини р. Горинь на спланованій території.

Основні споруди ХАЕС (головні корпуси, спецкорпус та ін.) перебувають на території із планувальною відміткою 206,00 м. У зв'язку із складними умовами планування, абсолютні відмітки спланованої поверхні в межах майданчика різко відрізняються (204,4-222,4 м).

Товща ґрунтів, що складають геологічний переріз проммайданчика ХАЕС, розподілена по 14 інженерно-геологічних елементах. Основою під фундаменти можуть слугувати породи алевроліто-аргилітової товщі - тонке перешарування аргилітів, алевролітів, піщаників,- це слабкостискувані ґрунти.

У межах товщі потужністю більше 45,00 м на майданчику ХАЕС динамічно нестійких, сильностискуваних, просадних, водорозчинних ґрунтів немає. Не встановлено наявності активного карсту, суфозійно-карстових процесів, тектонічно активних розламів, обвалів, зсувів.

10.2.3Сейсмічну небезпеку для майданчика ХАЕС можуть становити тільки землетруси зони Вранча (Румунія) та місцеві потенційні зони ВОЗ.

У ході комплексного геолого-сейсмотектонічного аналізу поблизу ХАЕС виділено 8 сейсмотектонічних зон чотирьох рівнів потенційної сейсмічної активності: потенційні ВОЗ I і II порядків та сейсмотектонічна зона I порядку, сейсмотектонічна активність якої дуже низька. Сейсмічний вплив від місцевих потенційних зон ВОЗ оцінений: ПЗ - 5 балів; МРЗ - 6 балів.

Для уточнення сейсмічності залежно від локальних інженерно-геологічних умов проведені комплексні інженерно-геологічні та інструментальні сейсмологічні дослідження проммайданчика ХАЕС і території в радіусі 3 км від ХАЕС.

Підсумкова оцінка сейсмічної небезпеки з урахуванням сейсмічного мікрорайонування майданчика ХАЕС, становить: ПЗ - 5 балів; МРЗ - 6 балів.

10.2.4Майданчик ХАЕС розташований в північно-західній частині України на території Волинського Полісся, у зоні помірно-континентального клімату з позитивним балансом вологи. Для цього типу клімату характерні порівняно високі температури та невелика відносна вологість повітря влітку і низькі температури, значна вологість та наявність сніжного покриву взимку.

Середньорічна температура повітря становить 9,5°С, середня за зимовий сезон - мінус 4,3°С, за весняний сезон - 6,9°С, за літній сезон - 17,5°С. Найбільш теплим місяцем є липень (18,2°C), найбільш холодним - січень (мінус 5,4°С). Абсолютний максимум температури повітря - 34,4°С, абсолютний мінімум - мінус 14,9°С.

Середньорічна відносна вологість повітря становить 74%, максимальна 81-88% (листопад,грудень), мінімальна 69-72% ( квітень-травень).

Річна сума опадів становить 710 мм. Добовий максимум опадів (спостережений) - 112 мм.

Середня багаторічна величина сумарного випару за рік становить 538 мм, з них на теплий період року припадає 452 мм, на холодний - 86 мм.

Переважними напрямками вітру протягом року є західний (у теплий та холодний період). Середньорічна швидкість вітру 3,5 м/с; у зимовий період швидкості вітру 3, 1-3,4 м/с, у літній - 2 - 5 м/с. Максимальна розрахункова швидкість вітру забезпеченістю 0,01% -35 м/с. Максимальна швидкість вітру за спостереженнями 38-40 м/с.

Повторюваність слабких вітрів (до 2 м/с) за холодний період становить 32,0%, за рік - 26,0%.

Середня повторюваність туманів за рік становить 15,0%, за холодний період - 28,0%.

Повторюваність приземних температурних інверсій за рік становить 36,0 %, повторюваність піднятих інверсій за рік - 11,8%.

Район розміщення ХАЕС смерченебезпечний. Розрахунковий клас інтенсивності смерчу Кр=2,75. Річна ймовірність проходження смерчу (Ps) через заданий район становить 14x 10^-7.

За умовами ожеледиці район належить до III ожеледного району.

10.2.5У гідрогеологічному відношенні пункт ХАЕС знаходиться в східній окраїні Волино-Подільського артезіанського басейну.

У межах розвіданої глибини на проммайданчику простежується два водоносних горизонти: четвертинний водоносний горизонт (ґрунтові води) та напірний верхньопротерозойський (вендський).

Ґрунтові води мають повсюдне поширення. Водовміщучі породи - насипні (піщані) ґрунти, флювіогляціальні піщано-глинисті утворення. Коефіцієнт фільтрації До=1 м/добу.

Режим ґрунтових вод сформувався під впливом як природних, так і техногенних факторів, пов'язаних у першу чергу із створенням ВО ХАЕС з нормальним підпертим горизонтом (НПО) 203,00 м, будівництвом підвідного та відвідного каналів, спорудженням дренажів і загальною забудовою території.

Живлення ґрунтових вод відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів, а також за рахунок підживлення знизу напірними водами. Найближчою областю живлення є “погребінна долина”, розташована на південному сході від проммайданчика, у безпосередній близькості від останнього. Рівень підземних вод в “погребінній долині” (у центральній частині) перебуває на абс. відмітках 210, 00-211,00 м. Води “погребінної долини” є одним з джерел живлення як ґрунтових вод, так і верхньопротерозойського горизонту, що залягає нижче.

Верхньопротерозойський водоносний горизонт та ґрунтові води частково здреновані підвідним та відвідним каналами; у зоні, пов'язаній з каналами, ухил п’єзометричної поверхні верхньопротерозойського горизонту - убік каналів, що вказує на достатню дренувальну здатність та стабільність гідрогеологічних умов.

Для водотривкого шару між першим та другим водоносними комплексами значення коефіцієнта фільтрації До= 10-3 м/добу, для водотривкої товщі між другими та третім водоносними комплексами - До= 10-4 м/добу.

Розрахункове значення коефіцієнта розподілу радіонуклідів у системі " ґрунт-вода" K_d = 5 л/кг. Фактичні значення становлять:

• ¹³⁷Cs - K_d = 1000-8000 л/кг - для глин, суглинків і лесів;
  
• ¹³⁷Cs - K_d = 100-1000 л/кг - для пісків;
  
• ⁹⁰Sr - K_d = 100-400 л/кг - для глин, суглинків і лесів;
  
• ⁹⁰Sr - K_d =100 л/кг - для супесків;
  
• ⁹⁰Sr - K_d = 4-50 л/кг - для піску.
  

10.2.6Гідрографічну мережу в районі Хмельницької АЕС представляють ріки басейну р. Горинь, а також озера, ставки, водоймища та меліоративна мережа каналів.

Джерелами технічного водопостачання АЕС є р. Горинь і р. Гнилий Ріг. Крім цих двох рік, у межах 30-кілометрової зони АЕС протікають р. Вілія - лівобережний і р. Цветоха - правобережні притоки ріки Горинь, а також їхні притоки - менш значні водотоки.

Загальна кількість озер у зоні ХАЕС – 111, загальна площа їхнього водного дзеркала 5,92 км². Найбільша кількість озер перебуває в басейнах рік Вілія ( 28-1,55 км²) і Цветоха ( 22-1,02 км²). Загальна кількість водоймищ у зоні ХАЕС - три, найбільше - ВО ХАЕС.

Річний хід рівнів на р. Горинь і її притоках в межах ЗС ХАЕС характеризується високим підйомом рівнів у період весняної повені та низьких рівнів у меженний період. У період літньо-осінньої та зимової межені спостерігаються короткочасні підйоми рівнів за рахунок зливових опадів і зимових відлиг. Багаторічна амплітуда коливань рівнів у ріці Горинь і її притоці р. Вілія становить 3, 00-3,40 м, на малих ріках вона знаходиться в межах 1, 00-1,50 м.

Розрахунковий рівень повені ріки Горинь забезпеченістю 0,01% становить 197,84 м, льодоставу - 195,50 м. Те ж для ріки Гнилий Ріг - відповідно 193,70 і 192,18 м. З урахуванням планувальних відміток проммайданчика ХАЕС, максимальні горизонти паводків поталих та дощових вод на ріці Горинь не представляють небезпеки для споруд АЕС.

Водність р. Горинь у розглянутому районі характеризується наступними витратами води, м³/с:

• середньорічна витрата води 15,80;
  
• максимальна витрата води забезпеченістю:
  

• р = 0,01% - 1260;
  
• р = 0,1% - 850;
  
• р = 1% - 507;
  

• мінімальні середньомісячні витрати води забезпеченістю 95%:
  

• літньо-осінній - 4,21;
  
• зимовий - 14,16.
  

На підставі водогосподарчого балансу р. Горинь, виконаного в 2007 р., у ТЕО зроблений висновок щодо наявності необхідних обсягів водних ресурсів для задоволення потреби у воді водогосподарчого комплексу ХАЕС (з урахуванням потреб енергоблоків №3,4) та інших галузей господарства в регіоні. Розрахунки показали, що при прогнозованому на перспективу до 2020 р. темпі розвитку господарства в регіоні, дефіцит водних ресурсів не очікується.

При аналізі даних у ТЕО відзначено, що збільшення мінералізації води, сульфатів, натрію та калію в р. Горинь і р. Гнилий Ріг відбулося у 90-і роки та залишається на досягнутому рівні. Останнім десятиліттям не простежується тенденція росту забруднення води у водних об'єктах. У р. Гнилий Ріг дещо збільшився вміст магнію, при цьому його вміст у воді р. Гнилий Ріг вищий, ніж у ВО. В цілому за наведеними показниками якість води у водних об'єктах відповідає вимогам нормативних документів.

Дані про вміст радіонуклідів у воді відкритих водойм свідчать про те, що їх концентрації у ВО ХАЕС та в р. Горинь близькі між собою і на кілька порядків нижче їх припустимих концентрацій у питній воді ДК_ingest [1.5].

10.2.7Структура ґрунтового покриву ЗС ХАЕС характеризується значною строкатістю (45 типів ґрунтів та близько 500 ґрунтових різниць). Це обумовлено вологим та м'яким кліматом, неоднорідністю хімічного та гранулометричного складу почвоутворюючих і підстилаючих порід, добре розвиненим мезо- та мікрорельєфом при загальній рівнинності більшої частини території (крім західної, південно-західної та південної частин зони - у радіусі від 20 до 30 км), близьким заляганням ґрунтових вод, розмаїтістю рослинних формацій та різним за інтенсивністю впливом господарської діяльності людини.

Значні площі в структурі ґрунтового покриву займають дерено-підзолисті ґрунти, які покривають зандрово-алювіальні та древньоаллювіальні рівнини, рідше присвячені до древніх прируслових валів рік. Зустрічаються в центральній та південно-східній частині ЗС.

Північно-східну, північно-західну та південну частину ЗС ХАЕС займають запідзолені ґрунти, що сформувалися на лесах та лесовидних суглинках, - ясно-сірі, сірі та темно-сірі лесові ґрунти.

Чорноземи запідзолені сформувалися на високих добре дренованих лесових рівнинах і вклинюються до ареалів темно-сірих та сірих лесових ґрунтів, а іноді й чорноземів типових. Вони зустрічаються окремими масивами в північно-західній, східній та південній частині ЗС.

Чорноземи типові (малопотужні та потужні, слабкогумусовані та малогумусні, високо- та глибоковскипаючі їх види) прив’язані до вододільних дренованих зрівняних або слабкохвильних територій, відносно рівних плато та високих лесових терас. Зустрічаються вони в північно-західній, південно-західній та південно-східній частині ЗС.

У групі гідроморфних ґрунтів найбільшу площу займають лугові та алювіальні лугові ґрунти, лучно-болотні та болотні ґрунти.

Торф'яно-болотні ґрунти та торфовища різної потужності в ЗС ХАЕС представлені лише низинними видами. Вони займають заплави рік, прадолини, притерасні зниження, днища балок та озерних улоговин.

За вмістом калію, кальцію та азоту незначна варіація спостерігається лише в дерново-слабкопідзолистих піщаних ґрунтах під лісами, у всіх інших ґрунтах та під природною рослинністю і на сільськогосподарських угіддях вміст калію, кальцію та азоту коливається від 30 до 100 % навіть у межах однієї типологічної різниці. Ще більш варіабельні вміст фосфору, магнію, обмінного алюмінію, гідролітичної кислотності, суми обмінних радікалів та ємності ґрунтово-поглинаючого комплексу.

Формування сучасного техногенного радіоактивного забруднення ґрунтового покриву ЗС ХАЕС відбувалося, головним чином, під впливом "чорнобильських" аварійних випадань 1986 р. До пуску енергоблоку №1 ХАЕС середньорічна потужність експозиційної дози гамма-випромінювання (ПЕД) на відстані 1 м від поверхні ґрунту перебувала в межах 6-8 мкР/год, у районі м. Славута становила 12 мкР/год (станом на 1983 р.). В 1987 р. внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС ПЕД у деяких пунктах збільшилася в 2-3 рази. На сьогодні значення ПЕД у межах ЗС стабілізувалися та у більшості пунктів контролю на 1-3 мкР/год перевищують рівень 1983 р.

Середня щільність поверхневого забруднення радіонуклідом ¹³⁷Cs ґрунту в ЗС порівняно з вихідним станом (до пуску енергоблоку №1) представлена в 10.2.7.

8. Щільність поверхневого забруднення радіонуклідом ¹³⁷Cs ґрунту в ЗС ХАЕС, Бк/м²
   

Відстань	1987 р.	2007 р.
Проммайданчик	7,50Е+02	3,42Е+02
СЗЗ до 3 км	7,99Е+02	3,55Е+02
ЗС до 8 км	1,20Е+03	8,61Е+02
ЗС до 15км	1,10Е+03	5,91Е+02
ЗС до 20 км	1,37Е+03	6,26Е+02
Контрольний пост м. Мізоч	8,99Е+02	2,04Е+02

10.2.8ЗС ХАЕС знаходиться в межах Західно-Української провінції лісостепової зони України, на території якої виділяються три фізико-географічні області - Волинська височина, Мале Полісся та Північне Поділля. Дві з трьох фізико-географічних областей - це області поширення лісостепових ландшафтів, одна - змішано-лісових.

10.2.9Згідно з геоботанічним районуванням, територія ЗС ХАЕС знаходиться на границі Європейської широколистяної та Європейсько-Сибірської лісостепової областей. У межах першої області територія належить до трьох геоботанічних округ та п'яти геоботанічних районів, а в межах другої області - до одної округи та двох районів, що свідчить про значну розмаїтість рослинного покриву.

Сільгоспугіддя та забудови займають 63,2%, а природна рослинність - 36,2% території. З них на ліси припадає 26,4%, луги - 8,1%, болота - 1,2% та водну рослинність - 1,1%.

У рослинному покриві ЗС спостерігається перевага соснових та дубово-соснових лісів, обумовлена едафічним фактором. Грабово-дубові та грабово-сосново-дубові ліси займають менші площі, відносно невеликі площі займають вільхові та березові ліси. Лугова рослинність поширена в заплавах рік, де переважають болотисті та торф'янисті луги. Серед болот панують евтрофні високотравні болота.

Генофонд рослинності ЗС нараховує 178 асоціацій та відрізняється значною розмаїтістю: 86 лісових, 39 лугових, 20 болотних, 27 водних та прибережноводних, 3 пустишних і 3 чагарникових асоціації.

Флора району майданчика ХАЕС нараховує 1146 видів, з яких 858 - види природної флори (75%), 132 - бур'янисті види (11%), 156 - інтродуцировані види (14%).

Флора у своїй основі типово голарктична, бореальна.

До загальних закономірностей антропогенних змін рослинного покриву ЗС належать:

• зменшення площ болот та лугів, викликане осушенням і наступною оранкою;
  
• трансформація рослинності осушених болот у напрямку поступового формування торф'янистих лугів;
  
• трансформація справжніх лугів внаслідок перевипасу в торф'янисті луги;
  
• трансформація лугів у болота в зоні підтоплення ВО;
  
• розширення площі монокультур сосни та ялини на місці більш складних лісових співтовариств.
  

10.2.10Відповідно до еколого-зоологічного районування України, ЗС ХАЕС належить до Бессарабсько-Подільської ділянки зони широколистяних та змішаних лісів. ЗС характеризується значною видовою розмаїтістю безхребетних та хребетних тварин.

За попередньою оцінкою, у ЗС живуть не менше 5 тисяч видів комах, що належать більш ніж до 20 загонів. За видовою розмаїтостю домінують двокрилі, перепончастокрилі, жуки, чешуєкрилі, рівнокрилі та клопи. Найбільшу цінність являють лісовий та луговий ентомокомплекси, в яких виявлена найбільша кількість збережуваних видів.

У ЗС ХАЕС мешкають близько 300 видів, 30 родів, 5 класів хребетних, з них 19 видів, занесених до Червоної книги України, 2 види - до Європейського Червоного списку (деркач та видра), і близько 20 - до Європейського статуту видів, яким загрожує зникнення.

Фауна амфібій у ЗС представлена 11 видами.

Фауна плазуючих представлена 7 видами.

Фауна птахів нараховує близько 120 видів. Частина з них є перелітними та пролітними. Вони відвідують даний регіон сезонно та спорадично. Орнітофауна 30-кілометрової зони складається переважно з представників лісового, водно-болотного, лугового та польового комплексів. В регіоні гніздиться більше 60 видів птахів.

Фауна ссавців регіону нараховує близько 50 видів. Найпоширенішими представниками загону Insectivora є: кріт (Talpa europea), їжак (Erinaceus europaeus), бурозубка звичайна (Sorex araneus), бурозубка мала (Sorex minutus). Фауна Chiroptera даного регіону представлена не менше, чим 10 видами кажанів. Часто зустрічаються руда вечерниця та нетопир карлик. Найпоширеніший представник Carnivora - лисиця (Vulpes vulpes). Зрідка зустрічається вовк (Canis lupus), єнотоподібна собака (Nycyereutes procyonoides). Звичайний, але нечисленний, занесений до Червоної книги України борсук (Meles meles). Відзначена занесена до Червоної книги України видра (Lutra lutra). Зустрічаються куниці: кам'яна (Martes foina) та лісова (Martes martes), ласка (Mustela nivalis), тхір чорний (Mustela putorius) (всі внесені до Червоної книги України), тхір степовий (Mustela eversmanni), горностай (Mustela erminea) та норка європейська (Mustela lutreola). Широко розповсюджений звичайний заєць (Lepus europaeus).

10.2.11ЗС ХАЕС охоплює територію семи районів Хмельницької та Рівненської областей (п.3.1.2,1.1.1).Площа ЗС становить 2826 км², при цьому 1024 км² – територія Рівненської, 1802 км² – Хмельницької областей.

За даними управлінь охорони навколишнього середовища Хмельницької та Рівненської областей, у ЗС ХАЕС перебуває 47 об'єктів природно-заповідного фонду різного ступеня заповідності, площа яких більше 3000 га. Це становить дещо більше 1% території ЗС.

10.2.12У ЗС перебуває 207 населених пунктів, у яких проживає 195,76 тис. осіб. Щільність населення становить 69,27 осіб/км². Характеристики найближчих до ХАЕС великих населених пунктів наведені в 10.2.12.

1. Найближчі до ХАЕС великі населені пункти
   

Найменування	Населення, тис.осіб	Напрямок	Відстань, км
м. Здолбунів	28,5	Північний захід	35
м. Ізяслав	18,8	Південний схід	21
м. Нетішин	35,6	Північ	3,5
м. Острог	13,4	Північний захід	11
м. Рівне	245,0	Північний захід	45
м. Славута	38,3	Схід	13
м. Хмельницький	260,0	Південь	100