Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 152.58kb.
- Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Центральною, 2074.63kb.
- Міністерство палива та енергетики україни н А К А З, 2023.54kb.
- Розпорядження від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р Київ, 64.81kb.
- Непідприємницьке товариство "професійний недержавний пенсійний фонд працівників енергетики, 410.37kb.
- Міністерство вугільної промисловості України, 25.59kb.
- Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України,, 111.59kb.
- Галузева угода між Міністерством палива та енергетики України та Центральною Радою, 628.72kb.
- Xviii. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, 325.55kb.
- Розроблено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку вугільної промисловості, 211.32kb.
2.3Економічна ефективність розширення ХАЕС
2.3.1Загальний висновок ТЕО про господарську необхідність інвестицій у розширення ХАЕС шляхом спорудження енергоблоків №3,4 зроблений на підставі результатів виконаного в [1.5] аналізу балансів потужності та електроенергії на період до 2025 року, а також оцінки перспективного ринку електричної енергії до 2065 р.
В [1.5], виходячи з отриманих результатів, зроблений висновок щодо того, що в період до 2020-2025 р.р. Південно-Західна енергосистема надлишкова навіть без урахування введення в експлуатацію енергоблоків №3,4 ХАЕС. У цей період передбачається можливість передачі надлишкової електроенергії, виробленої в Південно-Західній енергосистемі, до об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України по міжсистемних зв'язках (ВЛ-750, 330 кВ), а також її експорту до Росії, Білорусі, Молдови та країн Європейського Союзу. Таким чином, електроенергія, вироблена енергоблоками №3,4 ХАЕС, буде мати ринок збуту.
Згідно [1.5], збільшення потужності ХАЕС у період до 2020 р. дозволить підвищити надійність електропостачання в години проходження максимальних навантажень як відповідного регіону, так і ОЕС України в цілому, буде сприяти забезпеченню бездефіцитної роботи ОЕС України (при забезпеченні достатньої пропускної здатності мереж). Крім цього, надлишок потужності, що утвориться в Південно-Західній енергосистемі в періоди нічного зниження навантаження з урахуванням базового режиму роботи АЕС, може бути використаний для зарядки Дністровської та Канівської ГАЕС, введення в експлуатацію яких планується в період 2010-2020 р.р.
У довгостроковій перспективі до 2065 р. прогнозується зростання потреб ОЕС України в нових потужностях за наступними причинами:
- за межами 2020 року негативні явища в економіці України та сусідніх країн будуть оборені, темпи росту промисловості та, відповідно, електроспоживання істотно зростуть;
- фізично та морально застарілі генеруючі потужності на теплових електростанціях України та сусідніх країн будуть виведені з експлуатації, що вимагатиме їх компенсації.
З огляду на те, що експлуатація енергоблоків №3,4 ХАЕС планується відповідно до 2065, 2066 р.р. (проектний строк експлуатації - 50 років), на підставі результатів [1.5] у ТЕО зроблений загальний висновок щодо того, що в довгостроковій перспективі електроенергія, вироблена цими енергоблоками, буде мати досить стабільний і гарантований ринок збуту. При цьому, залежно від реалій вітчизняної економіки, вироблювана енергоблоками електроенергія може перерозподілятися між внутрішнім та зовнішнім ринками.
2.3.2У сьогоденних умовах питанням економічної ефективності та соціальної доцільності інвестицій приділяється все більша увага, особливо при реалізації таких технічно складних і капіталомістких проектів, як будівництво нових ядерних енергоблоків.
У складі ТЕО вартість будівництва енергоблоків №3,4 ХАЕС визначена за даними зведеного кошторисного розрахунку проекту будівництва, складеного в цінах 2010 року. Загальна кошторисна вартість проекту розширення ХАЕС визначена в ТЕО з урахуванням вартості нових і реконструкції ряду існуючих об'єктів підсобного та обслуговуючого призначення і становить 25 186,753 млн.грн (у цінах 2010 року, без ПДВ).
Строк окупності, визначений у ТЕО з урахуванням початку реалізації проекту в 2010 році:
- простий строк окупності, розрахований від моменту виводу енергоблоків № 3, 4 ХАЕС на повну проектну потужність (2017 р.), становить 12,8 років (19,3 років від початку інвестування);
- внутрішня норма прибутковості становить 8,96%, що майже вдвічі перевищує ставку дисконтування 5,3 %.
2.3.3З огляду на ряд невизначеностей, що пов'язані з реалізацією проекту та впливають на його ефективність, у ТЕО проаналізована чутливість проекту до змін різних вихідних параметрів, у тому числі:
- вартості будівництва (обсяг інвестицій);
- тарифу на електроенергію (ціна збуту);
- виробничих витрат (загальні витрати);
- ставки дисконтування.
Результати аналізу чутливості свідчать про стійкість інвестиційного проекту при можливих відхиленнях аналізованих параметрів від вихідних значень. При прийнятій у ТЕО схемі фінансування, проект залишається стійким при збільшенні вартості будівництва та виробничих витрат на 100%.
3ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ НОВИХ ЯДЕРНИХ ЕНЕРГОБЛОКІВ
Інформація, представлена в Розділі 3 ІАО, деталізована в матеріалах ТЕО [1.5,1.5,1.5].
3.1Вибір району розміщення та майданчика будівництва нових енергоблоків
3.1.1Виходячи з урядових рішень щодо спорудження ядерних енергоблоків №3,4 на існуючому майданчику ХАЕС [1.5-1.5], у ТЕО не розглядаються альтернативні варіанти генерації та місця розміщення нових потужностей.
Як відзначалося в п.1.2.1, існуючий майданчик ХАЕС був обраний та затверджений для АЕС потужністю 4 000 МВт відповідно до вимог законодавства, чинного на момент спорудження енергоблоку № 1.
3.1.2Майданчик Хмельницької АЕС розташований на північному заході Славутського району Хмельницької області України, у 18 км на захід від районного центра м. Славута, в 100 км північніше обласного центра м. Хмельницький, поблизу м. Нетішин (містечко АЕС). Район розміщення ХАЕС та межі її зони спостереження (ЗС) показані на 1.1.1.
До ЗС ХАЕС входять території Хмельницької обл. (землі Ізяславського, Славутського, Білогірського та Шепетовського районів) і Рівненської обл. (землі Острозького, Гощанського та Здолбунівського районів).
3.1.3По північній границі с. Кривин на відстані 8,00-9,00 км проходить ділянка залізничної магістральної лінії Шепетівка-Здолбунів-Львів, на якій знаходиться проміжна станція ІІІ класу Кривин. До станції примикає під'їзна колія баластного кар'єру "Сільцо", довжиною 8,4 км з мостовим переходом через р. Горинь. Перед мостовим переходом споруджена станція IV класу Сільцо, до якої після її реконструкції було здійснене примикання під'їзної залізничної колії АЕС.
Рис.1.1.1Район розміщення Хмельницької АЕС.
Автомобільна дорога державного значення Бердичів-Шепетівка-Острог проходить за 6,3 км північніше проммайданчика. Головний в'їзд на майданчик АЕС здійснюється по під'їзному автомобільному шляху довжиною 6,3 км з примиканням до згаданої дороги державного значення. Крім того, існують автодороги, що забезпечують зв'язок з автодорогою Бердичів-Шепетівка-Острог.
Водний транспорт відсутній.
3.1.4Ситуаційний план Хмельницької АЕС з межами її санітарно-захисної зони (СЗЗ) представлений на 1.1.1.
