Міністерство енергетики та вугільної промисловості україни
| Вид материала | Документы |
- Кабінету Міністрів України, іншими актами закон, 152.58kb.
- Галузева угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Центральною, 2074.63kb.
- Міністерство палива та енергетики україни н А К А З, 2023.54kb.
- Розпорядження від 26 жовтня 2011 р. N 1070-р Київ, 64.81kb.
- Непідприємницьке товариство "професійний недержавний пенсійний фонд працівників енергетики, 410.37kb.
- Міністерство вугільної промисловості України, 25.59kb.
- Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство палива та енергетики України,, 111.59kb.
- Галузева угода між Міністерством палива та енергетики України та Центральною Радою, 628.72kb.
- Xviii. Правовий режим земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, 325.55kb.
- Розроблено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку вугільної промисловості, 211.32kb.
1Вступ
1.1Вихідна інформація
1.1.1Проектування нових ядерних енергоблоків регулюється ратифікованими Україною міжнародними угодами [1.5-1.5], законами України [1.5-1.5], нормативно-правовими актами [1.5-1.5], рекомендаціями МАГАТЕ [1.5] та іншими документами. Відповідно до вимог національного законодавства, розробка техніко-економічного обґрунтування спорудження енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС (ТЕО) є обов'язковою стадією проектування таких об'єктів.
1.1.2ТЕО було розроблене ПАТ «Київський науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (КІЕП, м. Київ) на замовлення ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (НАЕК «Енергоатом», м. Київ).
1.1.3Передбачена законодавством [1.5,1.5,1.5,1.5,1.5] участь громадськості в процесі прийняття екологічно вагомих рішень, обговорення запланованої діяльності із зацікавленими громадськими організаціями та окремими громадянами на стадії ухвалення рішення слугує перевірці повноти оцінки впливів на навколишнє середовище, запобіганню несприятливих наслідків прийнятих рішень, підвищенню ефективності інвестицій та ін.
На початку робіт з розроблення ТЕО в 2008 р. була складена та поширена «Заява про наміри щодо спорудження енергоблоків №3 та №4 на площадці Хмельницької атомної електростанції». У зв'язку із завершенням розробки ТЕО, планується новий цикл консультацій із громадськістю (КГ).
1.1.4Цей документ є інформаційно-аналітичним оглядом (ІАО) матеріалів ТЕО, підготовленим для ознайомлення громадськості з його основними положеннями, включаючи прогнозовані соціальні, санітарно-гігієнічні, екологічні та інші наслідки будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації і зняття з експлуатації енергоблоків №3,4 Хмельницької АЕС (ХАЕС-3,4). Документ підготовлений ДП «Державний науково-інженерний центр систем контролю й аварійного реагування» (ДНІЦ СКАР, м. Київ) на замовлення НАЕК «Енергоатом».
1.1.5В ІАО наведений короткий огляд вихідних даних та обґрунтувань, описані основні технічні рішення і результати аналізу, оцінок та прогнозів, представлених в 23-х томах ТЕО [1.5-1.5], включаючи оцінку впливів на навколишнє середовище [1.5].
1.1.6ІАО є документом оглядового характеру, не містить додаткових даних, оригінальних оцінок або самостійних висновків та цілком базується на наведеній в ТЕО інформації. Разом з тим, для зручності сприйняття, порядок викладення інформації дещо змінений порівняно із структурою ТЕО.
Інформація, представлена в п.п. 1.2-1.5 Розділу 1 ІАО, деталізована в матеріалах ТЕО [1.5,1.5,1.5,1.5].
1.2Попередня діяльність із створення та експлуатації Хмельницької АЕС
1.2.1Будівництво великої атомної електростанції в центральних районах України передбачалося Постановою Ради Міністрів СРСР від 16.03.1971 р. Виходячи з результатів співставлення можливих варіантів розміщення АЕС, виконаного Київським відділенням інституту "Теплоелектропроект" (пізніше перетвореного на КІЕП), Міненерго СРСР прийняло рішення №80 від 17.04.1975 р. щодо спорудження Західно-Української АЕС №2. Вибір Нетішинського пункту Хмельницької області в якості майданчика будівництва цієї нової АЕС та її назва - Хмельницька АЕС були визначені актом урядової комісії Ради Міністрів УРСР №2 від 22.07.1975 р., погодженим Постановою Держплану УРСР №56 від 14.08.1975 р. і затвердженою Постановою Ради Міністрів УРСР № 536 від 10.12.1975 р.
Технічний проект Хмельницької АЕС у складі чотирьох енергоблоків загальною потужністю 4000 МВт був розроблений Київським відділенням інституту "Теплоелектропроект" і затверджений наказом Міненерго СРСР № 150 ПС від 28.11.1979 р. Будівництво енергоблоків №1,2,3,4 ХАЕС було почато відповідно в 1979,1983,1985,1986 р.р.
Енергоблок №1 ХАЕС був уведений в експлуатацію в 1987 році.
Будівництво блоків №2,3,4 було припинено в 1990 році на підставі мораторію на будівництво атомних електростанцій на території України, уведеного Постановою Верховної Ради УРСР від 02.08.1990 р. До моменту припинення будівництва була створена інфраструктура для АЕС проектною потужністю 4000 МВт, у тому числі спецкорпус, трубопроводи технічної води споживачів групи „А” та бризкальні басейни, допоміжні спорудження і позамайданчикові споруди, включаючи водоймище-охолоджувач для повної проектної потужності. Будівельна готовність енергоблоків №2,3,4 ХАЕС становила відповідно 80-85%; 35-40%; 5-10%.
Мораторій на будівництво АЕС на території України був знятий Постановою Верховної Ради України № 3538-XII від 21.10.1993 р. В 1993 році роботи із спорудження енергоблоку №2 ХАЕС були відновлені, будівництво було завершене в 2004 р. Акт введення енергоблоку №2 ХАЕС у промислову експлуатацію був підписаний Державною приймальною комісією 07.09.2005 р.
Починаючи з 2008 року на об'єктах незавершеного будівництва - енергоблоках №3,4 ХАЕС ведуться підготовчі роботи.
1.2.2Зараз на ХАЕС експлуатується два енергоблоки ВВЕР-1000. До складу кожного з енергоблоків входить наступне основне обладнання:
- водо-водяний енергетичний реактор на теплових нейтронах у складі реакторної установки типу В-320 тепловою потужністю 3000 МВт (в якості теплоносія та уповільнювача використовується борирована вода під тиском 15,68 МПа, паливом для реактора служить двоокис урану, збагачений за ізотопом уран-235 до рівня 4,0-4,4%);
- чотири парогенератори ПГВ-1000 продуктивністю по 1470 т/год сухої насиченої пари тиском 6,27 МПа;
- чотири головних циркуляційних насоси типу ГЦН-195 М;
- один турбоагрегат типу К-1000-60/3000;
- один генератор типу 1000-2-УЗ потужністю 1000 МВт, напругою на клемах 24 кВ.
Реактор, парогенератори та інше обладнання, що працює під тиском 15,68 МПа, розміщуються в захисній залізобетонній оболонці для виключення викидів радіоактивності до навколишнього середовища при потенційних аваріях.
Енергоблоки мають трьохканальну побудову систем безпеки, кожний з каналів забезпечує переведення реакторної установки у безпечний стан при можливих порушеннях нормальної експлуатації та проектних аваріях.
Схема технічного водопостачання відповідальних споживачів енергоблоків №1,2 виконана обіговою з бризкальними басейнами. Схема технічного водопостачання невідповідальних споживачів передбачена обіговою з наливним водоймищем-охолоджувачем, спорудженим у заплаві рік Горинь та Гнилий Ріг.
Режим роботи енергоблоків базовий. Видача потужності до системи передбачена на напругах 330 і 750 кВ.