Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

Вид материалаЗакон

Содержание


Глава 13. Передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   35

Глава 13. Передавання непроданих активів банку в управління визначеній Національним банком юридичній особі


13.1. Ліквідатор у разі потреби передавання активів банку, які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації банку, в управління іншій юридичній особі звертається до Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96 Закону про банки.

Таку пропозицію ліквідатор надає не пізніше ніж за два місяці до завершення процедури ліквідації банку і зазначає в ньому обсяг активів, що продавалися і не були продані, причини, а також загальну суму незадоволених вимог кредиторів.

Одночасно з пропозицією ліквідатор подає:

перелік непроданих активів банку;

інформацію про кожний актив [його вартість (залишкову, ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий];

висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до законодавства України під час ліквідаційної процедури.

13.2. Юридична особа, яка претендує здійснювати управління непроданими активами банку (далі - управитель), має відповідати таким вимогам:

банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів, забезпечує в повному обсязі формування резервів за активними операціями та не є об'єктом застосування заходів впливу щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;

юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами.

13.3. Управителем не може бути юридична особа, яка:

є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником банку;

не виконала зобов'язань перед цим банком;

є стороною в судовій справі за участю банку.

13.4. Національний банк визначає управителя за результатами проведеного конкурсу, умовами якого є:

строк діяльності;

наявність кваліфікованих спеціалістів, які мають досвід роботи з управління активами.

Національний банк перед визначенням управителя зобов'язаний переконатися у відсутності конфлікту інтересів. Для підтвердження відсутності конфлікту інтересів управитель надає Національному банку інформацію про свої особисті і ділові інтереси щодо:

заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або володіння майновими правами банку;

відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його пов'язаною особою;

невиконання зобов'язань перед будь-яким банком за останні п'ять років;

володіння майном, яке конкурує з майном банку;

відсутності інших інтересів, що можуть зашкодити неупередженому виконанню функцій управителя;

інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з Національним банком.

Уповноважений структурний підрозділ розробляє порядок проведення та умови конкурсу, який погоджується Комісією Національного банку.

13.5. Комісія Національного банку приймає рішення про проведення конкурсу з визначення управителя за наявності обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі.

У разі неприйняття Національним банком рішення про передавання в управління непроданих активів банку ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури в установлені законодавством України строки.

13.6. Національний банк проводить конкурс поетапно:

а) перший етап - розміщення інформації про проведення конкурсу у строки, передбачені рішенням Комісії Національного банку, за рахунок банку. Ліквідатор публікує зазначену інформацію в одній загальнодержавній та/або одній регіональній (місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті.

Інформація ліквідатора має містити:

кінцеву дату подання документів до Національного банку для визначення управителя;

адресу, за якою мають подаватися документи;

вимоги до юридичної особи, визначені в цій главі.

Копію опублікованого повідомлення ліквідатор подає уповноваженому структурному підрозділу протягом двох робочих днів з дня його опублікування;

б) другий етап - надання ліквідатором інформації потенційним управителям про активи банку за зверненням Національного банку;

в) третій етап - проведення конкурсу та визначення управителя.

13.7. Юридична особа, яка не є банком і має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку, подає до Національного банку такі документи:

заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має зазначити, що вона не є кредитором, учасником/акціонером банку, не була пов'язаною особою банку, не має невиконаних зобов'язань перед цим банком і не має конфлікту інтересів;

інформацію ліквідатора банку, непродані активи якого мають бути прийняті в управління, про те, що претендент не є кредитором, учасником/акціонером банку, не був пов'язаною особою банку, не має невиконаних зобов'язань перед цим банком і не має конфлікту інтересів;

нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів;

копію паспорта керівника юридичної особи;

фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал) згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також підтверджену аудитором;

документ, що підтверджує відсутність заборгованості за податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до державного та місцевого бюджетів.

Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в управління непродані активи банку, є банк, то він подає Національному банку лише відповідну заяву.

13.8. Ліквідатор за зверненням уповноваженого структурного підрозділу забезпечує доступ до активів банку для ознайомлення юридичній особі, яка має намір прийняти в управління непродані активи банку.

Юридична особа та її працівники (за довіреністю), які ознайомилися з інформацією про активи банку, беруть на себе зобов'язання у письмовій формі не розголошувати цю інформацію і не використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.

13.9. За результатами конкурсу між банком, Національним банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6 до цього Положення). Договір про передавання в управління непроданих активів від імені Національного банку на підставі належно оформленої довіреності підписує посадова особа Національного банку згідно з розподілом функціональних обов'язків.

Договір набирає чинності з дати його підписання.

13.10. Ліквідатор передає управителю активи, а також документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, що ліквідовується, засвідчену реєстратором).

13.11. Управитель відповідно до укладеного тристороннього договору:

відкриває в Національному банку накопичувальний рахунок у порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного банку;

набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку;

управляє активами та може відчужувати майно за погодженням з Комісією Національного банку;

задовольняє вимоги кредиторів банку.

13.12. Управитель вносить зміни до переданого реєстру вимог кредиторів банку за погодженням з Комісією Національного банку.

13.13. Управитель після завершення процедури управління активами банку подає до Національного банку:

звіт про управління активами банку, засвідчений підписом керівника юридичної особи та відбитком печатки юридичної особи;

перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог і залишилися незадоволеними;

перелік активів, які були відчужені та списані;

акти про приймання-передавання документів банку, які були прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок діяльності управителя, до відповідних архівів.

13.14. Положення цієї глави не поширюються на процедуру ліквідації філії іноземного банку.