Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства
Вид материала | Закон |
СодержаниеГлава 7. Права та обов'язки ліквідатора |
- Відповідно до статей 7 та 44 Закону України "Про Національний банк України", статті, 233.72kb.
- Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних, 330.52kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
- У м. Кременчуці І. Загальні положення Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Кременчуці, 503.08kb.
- Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському, 24.45kb.
- Застосування законодавства україни про відпустки полтава, 947.78kb.
- Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання І масового спорту, 348.56kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства фінансів України, 201.2kb.
- Аналіз впливу регуляторних актів: проектів рішень Коцюбинської селищної ради, 54.48kb.
- Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському, 111.85kb.
Глава 7. Права та обов'язки ліквідатора
7.1. У своїй діяльності ліквідатор керується Законом про банки, постановою Правління Національного банку про ліквідацію банку, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами та договором про ліквідацію банку. Під час ліквідації філій/представництв банку, що розташовані за межами України, застосовується також законодавство країни їх місцезнаходження.
7.2. Ліквідатор з дня свого призначення виконує обов'язки та користується правами, передбаченими статтею 92 Закону про банки, цим Положенням та договором про ліквідацію банку.
7.3. З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор зобов'язаний уживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх повноважень, законодавства України, у тому числі цього Положення.
Ліквідатор зобов'язаний:
повідомити правоохоронні органи про вчинення власниками та посадовими особами банку дій, передбачених частиною п'ятою статті 58 Закону про банки;
повідомити компетентний орган, який наклав арешт або інші обмеження щодо майна (активів) банку, а також відповідні органи державної влади, які забезпечують ведення реєстрів про обтяження майна, про прийняте Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії і запровадження процедури ліквідації;
надавати на запит Державного комітету фінансового моніторингу України додаткову інформацію, пов'язану з фінансовими операціями, що стали об'єктом фінансового моніторингу;
скласти початковий баланс ліквідатора з урахуванням результатів інвентаризації активів;
надати Національному банку відповідні дані до єдиної інформаційної системи обліку позичальників (боржників);
закрити своїм рішенням поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів, на яких немає коштів, та повідомити про це податкові органи згідно із законодавством України;
протягом 20 робочих днів із дня свого призначення укласти від імені банку договір зі страховиками про страхування фінансової відповідальності, життя та здоров'я ліквідатора за рахунок коштів банку;
скласти проміжний ліквідаційний баланс і перелік (реєстр) вимог кредиторів після розгляду вимог кредиторів;
скласти ліквідаційний баланс і остаточний звіт ліквідатора після вжиття заходів щодо задоволення вимог кредиторів;
вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки.
Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо передачі активів недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю іншому управителю відповідно до вимог законодавства України.
Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо передавання цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні банку і не вилучені власниками, відповідно до статті 93 Закону про банки. Ліквідатор передає такі цінності територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку та його філій (Операційному управлінню Національного банку або Державній скарбниці України залежно від виду та обсягу цінностей).
Для забезпечення передавання цінностей ліквідатор надає:
заяву про передавання цінностей;
акт про приймання-передавання цінностей;
договори про відповідальне зберігання банком цінностей;
акти про відкриття ліквідатором індивідуальних сейфів, у яких зберігалися ці цінності;
документи, які підтверджують виконані ним процедури щодо повідомлення власників цінностей.
Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо знищення інформації на накопичувальних та жорстких магнітних дисках, комп'ютерної техніки, що використовувалася банком, перед реалізацією, передачею або утилізацією цієї техніки. За необхідності, з метою запобігання відновленню інформації ліквідатор забезпечує здійснення форматування жорсткого диска (вінчестера) або знищення інформації за допомогою спеціального програмного забезпечення.
7.4. Ліквідатор має право:
здійснювати операції з готівкою з метою забезпечення ліквідаційної процедури (отримання коштів у рахунок погашення заборгованості боржниками банку, приймання оплати за продане майно, виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку, оплата праці залучених ліквідатором осіб, витрати на відрядження тощо);
призначати представників ліквідатора у відокремлених структурних підрозділах банку;
розривати договори про надання банку послуг, у тому числі договори про оренду (найм) рухомого і нерухомого майна, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси;
подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, установленому цим Положенням;
вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки.
У разі ухиляння керівників банку від передавання майна (активів) банку ліквідатор приймає майно (активи) банку в односторонньому порядку із залученням створеної ним комісії та оформленням акта про приймання майна (активів) або звертається по допомогу до правоохоронних органів.
Ліквідатор банку виконує організаційно-розпорядчі функції та приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.
7.5. Ліквідатор не має права:
використовувати або дозволяти використовувати активи банку у власних інтересах або в інтересах третіх осіб;
розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю або конфіденційну інформацію, особам, які не є суб'єктами її отримання відповідно до статті 62 Закону про банки, та з порушенням установленого порядку.