Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства

Вид материала

Закон

Содержание Глава 11. Задоволення вимог кредиторів Глава 12. Завершення процедури ліквідації, складання ліквідаційного балансу та порядок припинення діяльності ліквідатора

Подобный материал:

• Відповідно до статей 7 та 44 Закону України "Про Національний банк України", статті, 233.72kb.
• Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних, 330.52kb.
• Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства екології та природних ресурсів, 66.81kb.
• У м. Кременчуці І. Загальні положення Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Кременчуці, 503.08kb.
• Про затвердження Змін до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському, 24.45kb.
• Застосування законодавства україни про відпустки полтава, 947.78kb.
• Про затвердження Положення про організацію фізичного виховання І масового спорту, 348.56kb.
• Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Міністерства фінансів України, 201.2kb.
• Аналіз впливу регуляторних актів: проектів рішень Коцюбинської селищної ради, 54.48kb.
• Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському, 111.85kb.

Глава 11. Задоволення вимог кредиторів

11.1. Ліквідатор здійснює задоволення вимог кредиторів кожної черги за погодженням з Комісією Національного банку.

У рішенні мають зазначатися:

назва черги кредиторів банку;

загальна сума виплат;

кількість кредиторів;

порядок та строк виконання розрахунків.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження задоволення вимог кредиторів банку на підставі позитивного рішення уповноваженого структурного підрозділу.

11.2. Ліквідатор задовольняє вимоги кредиторів за умови накопичення ліквідаційної маси в розмірі, достатньому для задоволення вимог кредиторів однієї черги, та в порядку, установленому статтею 96 Закону про банки.

У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Залишок коштів на накопичувальному рахунку на момент прийняття рішення про погодження задоволення вимог кредиторів зменшується на суму щоквартальних виплат ліквідатора відповідно до затвердженого кошторису.

11.3. Ліквідатор після прийняття рішення про погодження задоволення вимог кредиторів розміщує оголошення в засобах масової інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних) та повідомляє особисто кредиторів про початок виплат коштів та пропонує надати інформацію про реквізити рахунків кредиторів у разі їх зміни.

11.4. Ліквідатор здійснює виплату кредиторам коштів самостійно з накопичувального рахунку або через банк-агент, визначений за результатами проведення конкурсу, згідно з договором.

11.5. Ліквідатор здійснює задоволення вимог кредиторів лише в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточні рахунки кредиторів, відкриті в інших банках.

У разі виконання розрахунків з кредиторами - фізичними особами через банк-агент виплата коштів здійснюється згідно з договором, укладеним між ліквідатором і банком-агентом.

11.6. Ліквідатор філії іноземного банку після затвердження Національним банком реєстру вимог звертається до іноземного банку, який відкрив цю філію, з вимогою виконати його зобов'язання перед кредиторами філії протягом визначеного Національним банком строку.

Ліквідатор у разі виконання іноземним банком зобов'язань перед кредиторами філії передає майно (активи) філії, яке залишилося, уповноваженій банком особі.

11.7. Ліквідатор має право здійснювати передачу зобов'язань, які включені до реєстру вимог кредиторів, до іншого банку разом із передачею активів банку згідно з чергою у відповідній сумі згідно з договором за умови погодження такого рішення Комісією Національного банку в порядку, визначеному главою 9 розділу V цього Положення.

Комісія Національного банку приймає рішення про погодження передачі зобов'язань та активів банку на підставі позитивного рішення:

відповідного структурного підрозділу Національного банку;

заставодержателя в разі відчуження активів, що є предметом забезпечення, одночасно із зобов'язаннями банку.

11.8. Актив банку, який виставлявся на продаж і не був проданий у зв'язку з відсутністю пропозицій, може бути переданий кредитору для задоволення його вимог. Ліквідатор має право здійснювати передачу активу банку кредитору під час задоволення вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 96 Закону про банки.

Передача активу банку кредитору має здійснюватися за умови, що ця особа відповідно до законодавства України може мати зазначений актив у власності.

Передача кредитору активу здійснюється за ціною, не нижчою, ніж та, за якою востаннє цей актив був виставлений для безпосереднього продажу, або не нижчою, ніж та, що склалася на аукціоні, конкурсі чи на торгах через професійного учасника фондового ринку.

Взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора погашаються в рівнозначних сумах.

11.9. Ліквідатор не задовольняє вимоги кредиторів банку, якщо:

вимоги не надійшли протягом установленого строку;

не визнані ліквідатором вимоги не оскаржені кредитором у встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято рішення про незадоволення його вимоги;

не вистачає майна (активів) банку для задоволення вимог.

Глава 12. Завершення процедури ліквідації, складання ліквідаційного балансу та порядок припинення діяльності ліквідатора

12.1. Ліквідатор зобов'язаний подати Національному банку ліквідаційний баланс на звітну дату⁶ і остаточний звіт ліквідатора (далі - остаточний звіт) у зв'язку із завершенням розрахунків з кредиторами та/або закінченням строку ліквідації банку.

____________
⁶ Звітною датою є дата, яка настає за 20 робочих днів до закінчення строку ліквідації банку, установленого постановою Правління Національного банку, або дата, визначена ліквідатором у межах строку ліквідації банку.

12.2. Ліквідатор складає ліквідаційний баланс у формі оборотно-сальдового балансу за період з дати складання початкового балансу до дати закінчення строку ліквідації банку. У ліквідаційному балансі мають зазначатися місцезнаходження банку, функціональна валюта звіту та одиниця її виміру тощо. Ліквідатор складає ліквідаційний баланс після вжиття (відповідно до законодавства України) усіх можливих заходів щодо формування ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів.

Ліквідатор складає фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням коригуючих проводок щодо подій, які коригують дані після дати балансу, за період від дати складання проміжного ліквідаційного балансу до дати складання ліквідаційного балансу за наростаючим підсумком з початку звітного періоду.

Ліквідатор у ліквідаційному балансі відображає:

активи і власний капітал банку, за їх наявності, у грошовій одиниці;

активи, які залишилися непроданими, та зобов'язання банку, які залишилися невиконаними, що передані в управління іншій юридичній особі за рішенням Національного банку;

невиконані зобов'язання банку перед Національним банком і державою в особі Міністерства фінансів України, що виникли у зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги.

У разі ліквідації банку з ініціативи власників у ліквідаційному балансі додатково відображаються відомості про майно (активи) банку, що залишилося після завершення розрахунків з кредиторами.

Заборгованість за активними операціями банку, що залишилася непогашеною його боржниками на час складання ліквідаційного балансу і яку ліквідатор визнав відповідно до законодавства України безнадійною, списується в порядку, встановленому законодавством України.

Заборгованість боржника банку в разі визнання його банкрутом у встановленому законодавством України порядку та заборгованість інших боржників, яка відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ліквідатор під час складання ліквідаційного балансу має право віднести до безнадійної. Рішення про списання заборгованості таких боржників має прийматися з урахуванням оцінки вірогідності її повернення (періоду часу, протягом якого заборгованість відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", аналізу вжитих заходів щодо її стягнення тощо).

Основні засоби або запаси матеріальних цінностей, які відповідно до законодавства України не можуть бути визнані активами, до часу складання ліквідаційного балансу мають бути списані з балансу.

Залишок коштів на накопичувальному рахунку банку, що відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі мають дорівнювати нулю.

12.3. Ліквідатор в остаточному звіті відображає проведену роботу щодо продажу та повернення активів банку з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема зазначає загальний обсяг ліквідаційної маси на початок ліквідаційної процедури за початковим балансом і фактично спрямованої на задоволення вимог кредиторів, загальну суму заборгованості банку перед кредиторами за реєстром вимог кредиторів і суму незадоволених вимог кредиторів на кінець ліквідаційної процедури із зазначенням черги, а також повідомляє про те, що немає непроданих активів, або про те, що активи передані іншій юридичній особі, і робить висновок про потребу завершення ліквідації банку.

12.4. Для затвердження ліквідаційного балансу і остаточного звіту ліквідатор подає до Національного банку такі документи:

відомість накопичених оборотів за балансовими та позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку;

інформацію про кошти, що надійшли та використані ліквідатором;

акти про приймання-передавання документів банку до відповідних архівів;

перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної процедури банку (у разі передавання активів, які залишилися непроданими на час закінчення ліквідаційної процедури, в управління визначеній Національним банком юридичній особі);

акт про передавання активів банку іншій юридичній особі.

Разом з ліквідаційним балансом надаються розшифровки за балансовими та позабалансовими рахунками з поясненнями, якщо за результатами ліквідації банку є залишки за активами та/або пасивами.

Ліквідаційний баланс, відомість накопичених оборотів, перелік незадоволених вимог кредиторів засвідчуються підписами ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку. Остаточний звіт засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.

Ліквідаційний баланс, додатки до нього та остаточний звіт надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованими разом з описом документів та супровідним листом, а також в електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації (CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).

12.5. Національний банк має право вимагати додаткові документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу. Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання запиту.

12.6. Комісія Національного банку в строк до 20 робочих днів з дня отримання Національним банком документів приймає рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури на підставі висновку уповноваженого структурного підрозділу.

Після прийняття вищезазначеного рішення ліквідатор подає до Національного банку квитанцію органів внутрішніх справ про знищення печаток і штампів банку.

12.7. Після прийняття рішення про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури ліквідатор закриває накопичувальний рахунок банку та надає уповноваженому структурному підрозділу оригінали установчих документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку.

12.8. Ліквідатор передає документи банку, які підлягають зберіганню, до архівних установ згідно з Переліком документів, що утворюються в діяльності Національного банку та банків України, із зазначенням строків зберігання, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08.12.2004 N 601, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2004 за 1646/10245. Акти про приймання-передавання документів банку передаються ліквідатором відповідному структурному підрозділу.

12.9. Рішення про виключення банку з Державного реєстру банків приймає Комісія Національного банку.

Уповноважений структурний підрозділ протягом п'яти робочих днів після отримання рішення Комісії Національного банку про виключення банку з Державного реєстру банків зобов'язаний у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", звернутися до державного реєстратора для внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про припинення банку як юридичної особи внаслідок його ліквідації.