Geum.ru

Семестрова атестація

Вид материалаДокументы

Содержание


Завдання на СРС
Завдання на СРС
Завдання на СРС
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Завдання на СРС


Підготувати реферат на одну із запропонованих тем:

1) Культура і цивілізація. Культурно-історичні типи цивілізацій.

2) Внесок цивілізацій Сходу до світової культури ( На матеріалі цивілізацій Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю);

3) Культура античного світу як феномен європейської цивілізації (давньогрецька культура: доби архаїки; класичного періоду; мікенська культура; еллінська культура; культура республіканського Риму).


Тема 6. Культура ХХ ст.: “переоцінка цінностей” та ідейно- філософські трансформації.

Лекція 1. ХХ ст.: Зміна культурної парадигми.

Модернізм (авангардизм) – художньо-філософське спрямування початку ХХ ст. Основна риса – відмова від традиційних методів художнього відображення світу, відхід від дійсності, від реалізму. Основні детермінанти модернізму: декаденство ( втеча від реального життя, його несприйняття, відторгнення соціального чинника, ідея “мистецтва для мистецтва”) та авангард ( настанова на нову формотмотворчість, відмова від традиції).

Основні модерністські течії: експресіонізм, фонізм, кубізм, супрематизм, сюрреалізм, футуризм, дадаїзм. Відображення загальної кризи людини: хаос сучасного життя, його дезинтеграція спричинює необлаштованість і самітність людини, нерозв’язність і безвихідність його конфліктів.

Постмодернізм – загальне спрямування європейської культури в другій половині ХХ ст., парадигма сучасної культури. Загроза знищення культури.Постмодернізм про межі втручання людини в процеси розвитку природи, ссуспільства і культури. Орієнтація культури на “масу” і “еліту”, вплив мистецтва на поза художні сфери людської діяльності (політику, релігію). Перехід від художнього тексту” до “художньої конструкції”. Рецепцій на естетика і постмодернізм. Роль читача, глядача в процесі творіння. Метамова постмодернізму.

Екзистенціалізм. С.Кіркегор, “філософія життя і феноменологія як джерела екзистенціалізму. Теоретичні горизонти пошуку основ буття у філософії, літературі та музиці. Релігійний екзистенціалізм ( Г.Марсель, Н.Бердяєв, Л.Шестов) та атеїстичний (М.Гайдегер, Ж.П.Сартр, А.Камю). Поняття екзистенціалу. Роль “пограничних стуацій” в осягненні сутності існування, основ себе та свідомого вибору. Проблема свободи і вибору.


Основна література

Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. –М., 1996.

Маньковская Н.Б. Париж со змеями. Введение в эстетику постмодернизма. – М., 1995.

Сартр Ж.П. Экзистенциализм – это гуманизм // Сумерки богов. – М., 1989. – С.319–344.

Завдання на СРС


Самостійно опрацювати тему: “Культура інформаційного суспільства”.


Література.

Кастельс М. Информационная епоха. Экономика, общество и культура.


Лекція 2. Проблеми загальної кризи культури ХХ ст.

П.Сорокін про кризу культури. Поняття “культурної суперсистеми”, визначення через неї характеру культури. Криза як вичерпаність цінностей системи. Криза європейської культури – криза сенситивних цінностей.

Інтерпретація культурної кризи А.Тойнбі. Модуси існування цивілізацій: відповіді на виклики зовнішнього і внутрішнього середовища. Криза як неспроможність адекватної відповіді на запит. Шлях подолання кризи – потреба нової релігії і духовної трансформації.

Проблеми дегуманізації мистецтва, «масовості» в культурі у творчості Ортеги-і-Гассета. Людина еліти і людина маси.

Самоподолання культури. Культура як героїчне зусилля, подолання людиною саму себе. Культура як наука життя. Зв’язок культурологічних течій з літературою.Творчість М.де Унамуно.

Екологічна криза та культурна еволюція: реалії та перспективи.

Основна література.

Заглина Т.С. Кризи современного западного общества в контексте теории социокультурной динамики П.А. Сорокина // Вестн. Моск. ун-та. – Сер.18. – Социология и политология. 1997.– №1.

Межуев В.М. Идея культуры. – М., 2006. – С.170–178.

Парсонс Т.Система современных обществ. – М., 1998.

Додаткова література.

Гройс Б. Постмодернизм принадлежит пролому // Континент. – М.; Париж.–1996. – Вып.89.– С.325.

Давыдов Ю. Современность под знаком “пост” // Континент. – М.; Париж.– 1996. – Вып. 89. – С.301–С.316.

Ильин И.П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм. –М., 1996.

Ильин И.П. Постструктурализм и диалог культур.– М.,1989.

Маньковская Н.Б. Париж со змеями. Введение в эстетику постмодернизма. – М., 1995.


Джерела.

Ортега-и-Гассет Х. Дегуманизация искусства. – М., 1991.

Ортега-и-Гассет Х. Философия. Эстетика. Культура. – М., 1993.

Сорокин П.А. Главные тенденции нашего времени. – М., 1997.

Сорокин П.А. Человек, цивилизация, общество. – М., 1992.

Сорокин П.А. Таинственная энергия любви // Социологические исследования. – 1991.– №8.

Тойнби А. Постижение истории. – М., 1993.

Унамуно М.де. О трагическом чувстве жизни. Агония християнства. – М., 1997.

Хабермас Ю. Модерн – незавершенный проект //Вопросы философии. – 1992.– №4.

Завдання на СРС


Самостійно опрацювати тему “Криза культури та шляхи її подолання”.

Визначити ключові категорії і поняття.

Література.

Самосознание европейской культуры ХХ века. – М.,1991.

Гуссерль Э. Кризи европейского человечества и философия. // Культурология.ХХ век. Антология. – М.,1994.

Ницше Ф.Антихрист. Проклятие християнству // Ницше Ф. Соч.: В 2 т. – М.,1990. – Т.2.

Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993. – Т.1.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М.,1991.


Тема 6. Мистецтво в системі культури.

Лекція 1. Художньо-естетичні особливості культури.

Виникнення мистецтва. Особливості архаїчного мистецтва, його дохудожній, ритуально-магічний характер. (синкретичний єдиний культурний комплекс, форма спілкування, форма знання і його трансляції). Трансформація і модернізація художньої функції архаїчного мистецтва. Гіпотези про походження, роль і функції мистецтва. Мистецтво як ритм і гармонія. Мистецтво-образ. Мистецтво-ритм. Особливості антропоморфного, зологічного, чи звіриного стилю.

Архаїчна культура як основа культури. Неоднозначність її інтерпретації.

Еволюція мистецтва.

Ренесанс: маньєризм, бароко, рококо. Класицизм і ампір.

Особливості реалізму і романтизму в європейській культурі.

Ірраціоналістські художні напрями у мистецтві в кінці ХІХ ст. (імпресіонізм, постімпресіонізм).

Модернізм і модерн. Стиль модерну: естетизація зовнішнього середовища, декоративність і вишукана пластичність архітектурних форм. Різноманітна система художніх засобів і прийомів(театр: фантасмагорія, візуалізація музики, тяжіння до лінії, візерунка; живопис: символізм, лінійна композиція, декоративні кольорові плями; кінематограф: реалізація всіх художніх прийомів).

Постмодернізм: пошук універсальної художньої мови. Поняття тексту в постмодернізмі. Гіпертекст. Зближення і зрощування різних художніх напрямів, “анархія” стилів, еклектизм, колажність, суб’єктивний монтаж.цитування, іронія та гглузування, прийом гри.

Поняття художності, літературності у мистецтві.Культурологія М.Гайдеггера. Мистецтво як теургічний акт. Мова як проект розвитку культури і відновлення її єдності в усьому багатстві внутрішніх і зовнішніх зв’язків, яке розпалося на окремі царини.

Рецепційна естетика. Семантика задоволень від текстів культури.


Основна література.

Бродский В.И. Жизнь в веках. Занимательное искусствоведение. – М, 1990.

Панченко В.І.

Каган М.С. Морфология искусства. – Л., 1972.

Любимов Л. Искусство Западной Европы. – М., 1980.

Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. – К., 1998.

Хайдеггер Х.Г. Истоки произведения искусства // Вестн. Моск. ун-та. – Сер.4. – Философия. – 1990. – № 4.


Додаткова література.

Гайденко П.П. Искусство и бытие: М.Хайдеггер о сущности художественного произведения // Философия. Религия. Культура. – М., 1982.

Ігнатенко М.А. Генезис художнього мислення. – К., 1986.

Лукаш М. Від Боккаччо до Аполлінера. – К., 1990.

Михайлов А.В. Философия М. Хайдеггера и искусство // Современное западное искусство. – М., 1982.


Джерела.

Асмус В.Ф. Чтение как труд и творчество // Асмус В.Ф. Вопросы теории и истории эстетики. – М.: Искусство, 1968.– С. 55–71.

Барт Р. Удовольствие от текста // Избранные работы. Семиотика. Поэтика. –М.:Прогресс,1989.– С. 462–518.

Выготский Л.С. Психология искусства. – М., 1997.

Гадамер Г..Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991.

Гадамер Г.Г. Истина и метод. – М.., 1991.

Ингарден Р. О различном познавании литературного произведения // Очерки по философии культуры. – Благовещенск, 1999.– С.114 –154.


Завдання на СРС

Підготувати реферат на тему: “Художньо-естетичні особливості архаїчного (середньовічного, ренесансного тощо) образотворчого мистецтва”, проілюструвати наочними матеріалами.


Тема 7. Культурна ідентифікація. Етнонаціональні процеси в культурі.

Лекція 1.Взаємодія світової та національної культури. Культуротворчі процеси в сучасній Україні.

Расогенез і етногенез. Етнічна культура і національна культура.

Культурний етноцентризм (оцінка культури через призму власної) і культурний релятивізм (абсолютне самобуття будь-якої культури).

Національна культура як явище і поняття. Українська культура в контексті світової. Досягнення у сфері гуманітаристики. Культурні коди України. Етнокультурні стереотипи (автостереотири, гетеро стереотипи). Національні традиції в культурі. Народна культура. Фольклорне надбання. Світове значення творчості Т.Шевченка, М.Гоголя, українського романтизму. Поетичний здобуток України.

Образотворче мистецтво (живопис, графіка, сучасне мистецтво), архітектура (бароко. модерн) тощо.

Культурна політика України. Принцип єдності і різноманіття культури, принцип культурного виміру розвитку людства, принцип культурної демократії. Засоби масової інформації, Інтернет та культура. Незбалансованість інформаційних потоків, шляхи освоєння світового інформаційного простору. Проблеми толерантного ставлення до етнічних та національних культур та між культурного діалогу. Місце і роль сучасної України в діалозі культур.