Семестрова атестація

Вид материалаДокументы

Содержание


Iv.2. лекції
Джерела Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М., 1986.Завдання на СРС
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Примітка. Модульна контрольна робота проводиться на останній лекції.


IV.2. ЛЕКЦІЇ

(денна форма навчання)


Тема 1. Культурологія Культурологія як наука. Специфіка культурологічного знання.

Лекція 1. Сутність, предмет, функції культури в гуманітарному знанні.

Категорії та універсалії в культурології. Загальні проблеми культурології.

Ціннісно-смисловий аспект культури – предмет культурології. Смисли культури, їх вираження у кодифікаційних системах культури. Смисли-об’єкти і смисли- суб’єкти.

Фундаментальна культурологія Культурологічні універсалії та категорії.

Наукова, філософська, емпірична і художня картина світу. Місце і роль в ній людини як суб’єкта культури. В.Вернадський про єдність гуманітарного і природничого знання в рамках системного підходу. Гуманітарно-екологічна картина світу. Людина як саме буття, онтологічна реальність. Самостійний статус гуманітарного світу (природа, сенс, закономірність взаємодії зі свідомістю). Парадоксальність гуманітарного світу, нелінійність результатів. Апологія гуманітарного мислення і його форм. Гуманітарне мислення як рефлексія над граничними основами буття (вихід на фундаментальні екзистенційні проблеми смерті, свободи, любові).

Креативно-діалогічний характер гуманітарного мислення. Поняття онтокомунікацї (Г.Батищев). Естетична онтологія спілкування М.Бахтіна. В. В.Біблер про глибинне мислення. Функції культурології (дослідницька, інваріантно-прогностична, програмно-орієнтовна). Нелінійно-креативні механізми гуманітарного мислення. Функції культури. Хаосогенно-креативна фукція культури. Синергетика. Хаосогенний характер творчості, його руйнівний і конструктивна роль.

Культура як мова. Текстоцентрична парадигма гуманітарного знання. Структуралізм, постструктуралізм в контексті проблем культури. Метафора і контекст як способи гуманітарного мислення.Метафора як подвоєння реальності, як створення смислу, що сприймається розумом. Метафора організує тіло контексту, в якому живе культура з її неоднозначністю, нелінійністю тощо.

Основна література*

Левчук Л.Т. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібник (Кер.автор.кол. Л.Т.Левчук). – К., 1997.

Шевнюк О. Л. Культурологія. – К., 2004.

Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: навч. посібн.– Львів, 2003. – С.65–85.

Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навч.посібн. – К.: Центр навч. літ. – С. 82– 83.

Мировоззренческая культура личности. – К., 1986.

*Примітка. У виданнях, де не вказані сторінки, див. потрібну тему за рубриками і предметним покажчиком.


Додаткова література

Грякалов А.А. Структурализм в эстетике. – Л.,1989.

Гуревич П.С. Ценность и культура // Культурные ценности: прошлое и современность. – М., 1988.

Иорданский В.Б. Хаос и гармония. – М., 1982.

Казначеев В.П., Спиркин Е.А. Космопланетарный феномен человека. – Новосибирск, 1991.

Лешкевич Г.Г. Неопределенность в мире и мир неопределенности. – Ростов н/Д, 1994.

Структура и смысл. – К., 1986.

Толстых В.И. Духовное производство: социально-философские аспекты духовной деяльности. – М., 1981.

Сознание как ценность и рефлексия. – Ростов н/Д, 1988.

Шустер Г. Детерминированный Хаос. – М., 1988.

Джерела


Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. – М., 1986.

Завдання на СРС


Для самостійного опрацювання пропонується тема:

“Розвиток техніки і культура”.

Література

Бердяев Н.А. Человек и машина. Проблемы социологии и метафізики техники // Вопросы философии. –1989.– № 2.

Мамфорд А. Техника и природа человека //Новая технократическая волна на Западе. – М.,1986.

Мамфорд А. Миф машины // Вестник Моск.ун-та.Социально-полит.исслед. – 1992. –№ 1.

Голдинг У. Надзвичайний посол (роман -притча).


Лекція 2. Класичні та посткласичні моделі культури.

Основні напрями культурології. Культурна антропологія (опозиція культура – природа, вивчення локальних культур). Е.Тайлор. Традиція та етнографія в культурантропології.Позитивістські та ірраціоналістські культурологічні школи, їхня специфіка.

Шпенглер і його нетрадиційна періодизація культури. Культура як природний організм. “занепад” європейської культури.

Психоаналітична культурологія: аналіз факторів культурної поведінки (“втеча від свободи”, людської деструктивності, гіпертрофія соціального споживацтва та ін.). “Культурний фрейдизм” як джерело багатьох потягів особистості, в тому числі і невротичного характеру. Важливість соціальної людської природи, детермінованість розумом на противагу діям інстинктів.

Символічна концепція Е.Кассирера, який як послідовник кантівського тлумачення символічної природи культури, пропонує своє. Символ – це ключ до природи людини, яка само розвиваючись, створює свій власний світ символічний універсум. Модуси існування людини визначає мовне мислення.

Ігрова концепція Й. Гейзінги. Причина кризи: культура втратила ігровий червень, якому зобов’язана своїм виникненням. Витіснення поняття “гра” поняттям ”користь” загрожує культурі загибеллю.

Особливості інших позитивістських і ірраціоналістських культурологічних шкіл.


Основна література

Бичко А.К. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992. – С.7– 64.

Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібн. (Кер. автор. кол. Л.Т.Левчук). – К., 1997. – С.5 –23.

Шевнюк О. Л. Культурологія. – К., 2004. – С.17 – 30.

Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навч.посібн. – К. 2004.

Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д., 2001.

Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К.,1996.


Додаткова література

Маркузе Г. Одномерный человек. – М., 1994.

Маркузе Г. Эрос и цивилизация. – К., 1995.

Свасьян К.А. Философия символических форм Э.Кассирера. – Ереван, 1989.

Хорни К. Невротическая личность нашого времени. Самоанализ. – М., 1993.

Хорни К., Фромм Э. Психоанализ и культура. – М., 1995.


Джерела

Кассирер Э. Лекции по философии и кульуре // Культурология ХХ века. – М., 1995.

Кассирер Э. Опыт о человеке: Введение в философию человеческой культуры // Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1987.

Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

Тайлор Э.Б.Первобытная культура. – М., 1989.

Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1992.

Фрейд З. Тотем и табу. – М., 1997.

Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1998.

Фромм Э. Психоанализ и этика. – М., 1998.

Хейзинга Й. В тени завтрашнего дня. – М., 1992.

Шпенглер О. Закат Европы: В 2 т. – М., 1993.

Ясперс К.Смысл и познание истории. – М., 1991.


Завдання на СРС

Самостійно опрацювати тему: “Культура і психоаналіз: мистецтвознавча практика”