Семестрова атестація
| Вид материала | Документы |
- Нащадків як тепер, так І в майбутньому, 40.88kb.
- Abstracts, 1382.56kb.
- Державна підсумкова атестація у старшій школі, 238.34kb.
- Атестація з української мови за курс 10 класу передбачає, 65.73kb.
- Планування засідань методичного об’єднання учителів початкових класів, 16.26kb.
- Атестація з української мови за курс 5 класу передбачає, 168.52kb.
- Лекція №15 Тема: Планування перспективного розвитку бухгалтерського обліку, 148.31kb.
- Державна підсумкова атестація з біології 2009/2010, 2110.8kb.
- Створення необхідних умов для праці й відпочинку вчителям, молодим спеціалістам, 221.83kb.
- Середня освіта державна підсумкова атестація в основній школі Географія Білет, 401.06kb.
Література
Александр Ф., Селесник Ш. Человек и его душа: познание и врачевание от древності и до наших дней. – М., 1995.
Левчук Л.Т. Психоанализ и художественное творчество. – К., 1980.
Левчук Л. Західноєвропейська естетика ХХ століття. – К., 1997.– С.53–71.
Руткевич А.М. От Фрейда к Хайдеггеру. – М., 1985.
Тема 2. Генеза та типологія культури.
Лекція 1. Культура і природа. Культура і цивілізація.
Кореляція понять “культура і природа”, “культура і цивілізація”
Людська природа як єдність природного і соціального, природного і окультуреного. Культурна творчість подвійний зв’язок – природного і суспільного. Походження культури. Архаїчна культура, її зв’язок з природою.
Міф як форма культури архаїчної спільноти. Типологія культури. Сучасні підходи до типології культури: світоглядний, формаційний, локальний, перехідних епох. Історична типологія ( спосіб створення цінностей, ставлення до природи тощо). Геологічна періодизація культури (архейська, палеозойська, мезозойська, кайнозойська). Регіональна типологія культури. Поняття соціокультурного світу: закриті і відкриті системи. Типи соціокультурних світів: історичні, регіональні, цивілізації. Ідея прогресу в культурологічній думці: формаційний і циклічний підхід. Традиція в культурі. Г.Г. Гадамер про традицію. Теорії локально-еквівалентних культур-цивілізацій. Сучасна космологія (поняття голографічного, холотропного Всесвіту, торсійні поля як єдність матеріального і ідеального, культура як проекція Космосу, людський мозок як генератор і транслятор торсійних полів).
Коеволіційна парадигма культури . Поняття ноосфери (В.Вернадський). як принципово новий МП взаємодії з природою. Архетип спіралі у природі і культурі.
Сучасна космологія (поняття голографічного, холотропного Всесвіту, торсійні поля як єдність матеріального і ідеального, культура як проекція Космосу, людський мозок як генератор і транслятор торсійних полів).
Коеволіційна парадигма культури . Поняття ноосфери (В.Вернадський). як принципово новий МП взаємодії з природою. Архетип спіралі у природі і культурі.
Основна література.
Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д., 2001.
Левчук Л.Т. Історія світової культури. Культурні регіони: Навч.посібник (Кер.автор.кол. Л.Т.Левчук). – К., 1997. – С.5–23.
Шевнюк О. Л. Культурологія. – К., 2004.
Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: навч. посібн.– Львів, 2003. – С.65–85.
Подольська Є.А., Лихвар В.Д., Іванова К.А. Культурологія: Навч. посібн. – К.1996.– С. 82– 83.
Павленко Ю. Історія світової цивілізації. – К., 1996.
Давыдов Ю. Культура – природа – традиция // Традиция в истории культуры.– М.: Наука, 1978.– С.41–60.
Додаткова література.
Малахов В.С. Понятие традиции в философской герменевтике Х.Г.Гадамера // Традиция: философско-методологический анализ. – М., 1989.
Налимов В.В. Спонтанность сознания. –. М., 2002.
Пути интеграции биосологического и социогуманитарного знания. – М., 1984.
Ососков А.С. Всеединое целое как онтологическая природа культуры труда. – Саратов, 1996.
Сорокин П.А. Человек, цивилизация, общество. – М., 1989.
Эволюция, культура, познание. – М., 1991.
Джерела.
Капра Ф. Дао физики. – СПб., 1994.
Флоренский П. Оправдание Космоса. – СПБ., 1994.
Шпет Г.Г. Эстетические фрагменты. Соч. –М., 1989.
Энгельс Ф. Происхождение природы, семьи и частной собственности,
Тема 3. Дихотомія “схід –захід”: орієнтири розвитку культури, конфлікт та діалог. “Схід–захід” як основна суперечність сучасної культури.
Лекція 1.Східна і європейська модель культури. Культура народів Сходу.
Визначення дихотомії “Захід – Схід” в культурології. До проблеми “закритого” та “відкритого” типів культур. Тип особистості в культурах Заходу і Сходу. Принципи класифікації та типологізації культур в аспекті “Захід-Схід”. Основні культурні регіони.
Культура Єгипту. Епоха Раннього царства – джерела єгипетської культури. Епоха Давнього царства. Розвиток усіх сфер культури. Розквіт образотворчого мистецтва та архітектури. Піраміда-усипальниця Хеопса (одне з семи чудес світу). Епоха Середнього царства (боротьба доцентрових та відцентрових сил). Епоха Нового царства. Міфологічні уявлення єгиптян. Космогонія (єгипетський етноцентризм). Ієрогліфічне письмо, художній стиль. Канон – категорія художнього мислення.
Культура Месопотамії. Шумерська цивілізація (іригація, монументальна архітектура – храми-зіккурати, клинописне письмо). Найдавніша писемна пам’ятка – “Царський список” – епос про Гільгамеша. Аркадський період у розвитку культури Месопотамії. Піднесення і розквіт мистецтва ( специфічні риси: надприродне і надсвітове, відтак безособове). Вавілонський період в Месопотамії. Вавілонська міфологія. Кореляція з біблійними міфами. Вавілонська література – джерело жанрової системи стародавніх літератур. Філософська проза і її визначальні мотиви. Тотальний песимізм поеми “Володаря мудрості хочу прославити”. Жанри теодицеї (“Вавілонська теодицея”, молитви. Модель міста як цілісного світу: територія храму, палацу та брами.
Культура Індії. Міфологічний світогляд і філософські ідеї давньої Індії. Центри культури давньої Індії. Формування давньоіндійських мов (пракриті, санскриту). Літературні пам’ятки. Поділ суспільства на стани. Формування релігій: брахманізму, джайнізму, буддизм та індуїзму та вплив їх на формування загально індійської культури. Ведичний період в історії культури Індії (“Рігведа”, “Махабхарата”, “Рамаяна”) та післяведичний (епічний). Період філософських сутр. Специфіка індійського мистецтва: мистецтво епохи Хараппи; мистецтво буддизму; класичне мистецтво періоду Гуптів; середньовічне мистецтво; ранньоісламське мистецтво; мистецтво часу володарювання Великих Моголів.
Китайська культура. Феномен китайської цивілізації (символіко-асоціативний метод пізнання світу, ієрогліфічне письмо, давні філософські вчення і школи). Морально-релігійні вчення. Конфуціанство (ідея досконалої людини. Даосизм (гармонія світу, злиття людини з природою). Буддизм (китайський варіант, ідея переродження душ, відокремлення від насолод). Особливості образотворчого мистецтва: самостійний жанр пейзажного живопису, лірики, архітектури. Література: “Книга перемін”, “Книга пісень”, “Книга ритуалу”. Наукові відкриття Кита. (рухомий шрифт, закони механіки тощо).
Культура Японії. Давній період ( історичні хроніки, “Японські записи”). Запозичення “чужого” та духовна самобутність японської культури. Особливості синтоїзму ( ідея життєвості речей). (Поширення буддизму та конфуціанства в Японії. Дзен-буддизм ( фундаментальні цінності: архаїчна недосконалість, втаємничена гармонія речей, манія повсякденності, стриманість, краса природи, ідея невимовного і невидимого). Пейзажне світосприймання. Смисловий ланцюг – дім–храм–сад.
Основна література.
Культурология. Краткий тематический словарь. – Ростов н/Д., 2001.– С.83 –101.
Гришелева Л.Д. Формирование японской национальной культуры. – М., 1986.
Искусство Китая. – М., 1988.
Искусство Японии. – М., 1985.
Оппенхейм А. Древняя Месопотамия. – М., 1990.
Померанцева Н.А. Эстетические основы искусства Древнего мира. – М.., 1985.
Ремнель Н.И. Восток и Запад как историко-культурная и художественная проблема // Проблемы взаимодействия художественных культурЗапада и Востока в новейшее время. – М., 1972.
Сидикметов В.Я. Китай: Страницы прошлого.– М., 1987.
Додаткова література.
Алексеев В.М. Наука о Востоке. – М., 1982.
Вардиман Е. Женщина в древнем мире. – М., 1990.
Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.
Дьяконов И.М. Архаические мифы Востока и Запада. – М., 1991.
Ильин И.П. Восточный интуитивизм и западный иррационализм: «Поэтическое мышление» как доминантная модель «постмодернистского сознания» // Восток–Запад: Литературные взаимосвязи в зарубежных исследованиях. – 69 –75;М., 1989.
Конрад Н.И. Запад и Восток. – М., 1972.
Кобо Абэ. Запад-Восток: встреча культур. – Иностранная литература.– 1988.– № 9.
Франкфорт Г., Франкфорт Г.-А., Уилсон Дж., Якобсон Г. В преддверии философии. – М., 1984.
Черняк В.З. Семь чудес и другие. – М., 1990.
Джерела.
Древнекитайская философия: Собр.соч.: В 2 т. – М., 1972. – Т.1.
Тема 4. Еволюція культури.
Лекція 1. Діахронний і синхронний розвиток культури: Цивілізаційний підхід. Етапи становлення європейської культури.
Антична культура. Стародавня Греція: архаїчний, класичний та елліністичний період. Період Гомерівської Греції, підвалини грецької культурної традиції. Особливості класичного періоду культури: гуманістична спрямованість, художні напрями (архітектурні ордени, диференціація видів мистецтва), регулятивна функція міфології, політеїзм, космологія. Категорії гармонії, міри, досконалості. Філософія пантеїзму. Акрополь і Парфенон як моделі світу. Література і театр.(Есхіл, Софокл та Еврипід). Період еллінізму. Олександр Македонський. Синтез та східної культур.
Культура Стародавнього Риму. Етруська цивілізація. Ритуальні книги “Етруське вчення”. Два періоди в етруському живописі (архаїчний і “вільний”). Храм Юпітера. Особливості пластичного мистецтва. Жанр портрета, конопи.Рим в епоху царів. Вплив етруської та грецької культури на римську. Римська культура періоду Республіки. Розквіт архітектури (Великий цирк, базиліки), літератури (комедії Плавта, Статія, Теренція). Ораторське мистецтво (Цицерон), філософія (Лукрецій “Про природу речей”).
Візантійська культура. Становлення оригінальної візантійської культури. Розквіт візантійської літератури (період вірменської династії). Образотворче мистецтво (мова, фреска, мозаїка, іконопис) і архітектура. Специфіка образу і символу. Середньовічна планіметрія міста. Тип хрестово-купольного храму.
Культура Київської Русі. Дописемний період. Язичницький світогляд. Археологічні джерела давньоруської культури. Прийняття християнства та зміна культурної парадигми. Розквіт середньовічної культури ( прийняття християнства, збереження двовір’я). Агіографія, Житія святих, літописи, плачі. Архітектура (світська і храмова), образотворче мистецтво і художні ремесла. Культура Київської Русі в період роздробленості. (“Слово о полку Ігоревім” і “”Слово о погибелі Землі Руської”). Початок становлення староукраїнської культури.
Середньовічна культура Західної Європи. Закладення підвалин західноєвропейської цивілізації. (Формування мов, держав). Християнство. Геоцентризм середньовічного світогляду. Августин Блаженний (“Про град божий”). Діяльність Северина Боеція. Реформи Григорія І (їх анти язичницьке спрямування, зародження агіографії).Жанр проповіді (роль “прикладу”). Схоластика, дискусія про природу універсалій ( реалізм, номіналізм і концептуалізм). Концептуалізм П’єра Абеляра. Фома Аквінський. Університети. Друкарство. Героїчний епос. Рицарський, або куртуазний епос.
Культура Відродження. Ренесанс як еталон розквіту культури в її історії.
Ренесанс як міська культура. Антропоцентризм світогляду (універсальність і божественність людської природи. Данте Алігієрі. Особливості ренесансного гуманізму. Франческо Петрарка як “перший гуманіст”. Відкриття “індивідуальності”. Натурфілософія: ідеї мікрокосму і макрокосму.
Українське Відродження. (Ю.Дрогобич, Станіслав Оріховський). Роль у ньому козацтва.
Культура Просвітництва. І.Кант “Що таке Просвітництво?”. Епоха розуму, епоха філософів-енциклопедистів. Кореляція епох Ренесансу і Просвітництва. Процеси десакралізації і секуляризації. Художні течії Просвітництва: реалізм, сентименталізм і класицизм. Творчість Вольтера, Дідро, Бомарше, Лессінга, Гете, Шилінга. Баденська класична школа (Гайдн, Моцарт)
Основна література.
Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средних веков и Ренессанса. – М., 1990.
Бычков В.В. Византийская эстетика. – М., 1977.
Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1990.
Гуревич П.С. Культурология. – М.,2004. – С.111–131.
Куманецкий К. История культуры Древней Греции и Рима. – М., 1990.
Межуев В.М. Идея культуры. – М., 2006. – С.62 –95.
Удальцова В.В. Византийская культура. – М.,1988.
Додаткова література
Гриценко В.С. Культура і людина. –К., 2006.
Гуревич А.Я. Культура и общество средневековья Европы глазами современников.
Джерела.
Вольтер. Сочинения. – М., 1988.
Культура Древнего Рима: В 2 т. – М., 1985.
Шпренгер Я. Инститорис. Молох ведьм. – М., 1990.