Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Тема 3. загальна оцінка фінансового стану підприємства Таблиця 3.1 Агрегований (ущільнений) баланс (тис. грн) Кінець звітного періоду Горизонтальний аналіз Порівняльний аналітичний баланс Огляд ключових категорій і положень Аналіз фінансового стану Відносні показники Аналіз фінансового стану включає етапи Таблиця 3.1 Горизонтальний аналіз балансу На початок звітного періоду

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
• Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення модуля дисципліни, 3343.26kb.
• Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
• Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
• Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
• М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
• Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
• Міністерство освіти І науки україни житомирський державний технологічний університет, 1194.59kb.
• Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
• Л. P. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. Вид друге, перероб., 4077.25kb.

ТЕМА 3. ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Методичні вказівки до вивчення теми

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаю­чи баланс, керівники підприємства визначають його місце в системі ана­логічних підприємств, перевірчуються у правильності вибраного стра­тегічного курсу, ефективності використання ресурсів тощо.

Для аналізу фінансового стану підприємства важливо вміти читати баланс, тобто знати зміст кожної статті, спосіб її оцінки, взаємозв'язок з інши­ми статтями, якісну характеристику. Уміння читати баланс дає можливість:

- отримати необхідний обсяг інформації про підприємство;

- розрахувати рівень забезпечення підприємства власними оборотними коштами;

- встановити, за рахунок яких чинників змінилася величина оборотних коштів;

- оцінити фінансовий стан підприємства за звітний період.

Отже, можна сказати, що баланс відповідає на запитання: «Яким є фінан­совий стан підприємства на даний момент?», але відповідь на важливіше за­питання: «Чому саме склався такий стан?» можна отримати, тільки користу­ючись методами економічного аналізу фінансового стану.

Аналіз фінансового стану за звітний період починається з його загальної оцінки за даними балансу. А для того щоб проаналізувати весь фінансовий стан підприємства, необхідний етап, що передує проведенню аналізу, тобто зведення звітного балансу до такої форми, що, з одного боку, уможливлює об'єктивний аналіз, а з другого - є максимально зручною для проведення аналітичних розрахунків.

Аналіз балансу (ф.1) починається з експрес-аналізу, метою якого є поточ­на і достатньо швидка оцінка фінансового стану і динаміки розвитку підприємства. Експрес-аналіз балансу проводиться в кілька етапів:

1) підготовчий;

2) попередній огляд бухгалтерської звітності;

3) читання балансу.

Мета першого етапу - переконатися в тому, що баланс готовий до читан­ня. Для цього проводиться проста рахункова перевірка балансу за формаль­ними ознаками і по суті. На цьому етапі треба перевірити правильність за­повнення граф, наявність усіх необхідних форм і додатків, перевірити валюту балансу і всі проміжні підсумки, а також переконатися, чи відповідає складений баланс усім вимогам П(С)БО.

На другому етапі необхідно ознайомитися з Примітками до звіту, оціни­ти тенденції основних показників діяльності, можливу якісну модифікацію фінансового стану підприємства в майбутньому.

Основний етап в експрес-аналізі - третій, тобто читання балансу. Він пе­редбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підприємства і його фінансовим станом безпосередньо за бухгалтерським ба­лансом, а також розрахунок коефіцієнтів, що характеризують фінансовий стан підприємства. Під час читання балансу з'ясовують:

- характер зміни підсумків балансу і його окремих розділів і статей;

- доцільність розміщення майна підприємства;

- поточну платоспроможність і ліквідність підприємства.

Читання та аналіз балансу починається з визначення зміни суми валюти балансу, а також побудови балансу в агрегованому (ущільненому) вигляді, тобто побудови балансу по основних розділах і деяких важливих групах ста­тей (табл. 3.1).

Попередня оцінка фінансового стану підприємства дає можливість вия­вити статті балансу, які умовно підрозділяються на дві групи:

- що свідчать про вкрай незадовільну роботу підприємства в Звітному періоді і сформованому в результаті цього поганому фінансовому стані: «Не­покритий збиток» (ряд.350 ф.1);

- що свідчать про певні недоліки в роботі підприємства, які можуть бути виявлені за даними аналітичного обліку в примітках до бухгалтерської звітності: «Довгострокові кредити банку», не погашені в термін, «Короткост­рокові кредити банку», не погашені в термін, прострочена дебіторська і кре­диторська заборгованості, «Векселі видані» (одержані) прострочені.

Збільшення суми балансу явище позитивне, зменшення — негативне. Збільшення валюти балансу свідчить, як правило, про зростання виробни­чих можливостей підприємства. Але при цьому необхідно враховувати фак­тор інфляції. Зменшення валюти балансу означає спад у господарській діяль­ності підприємства (зниження попиту на продукцію, брак сировини, ма­теріалів тощо). Треба зазначити, що валюта балансу відображує орієнтовну оцінку суми коштів, які є в розпорядженні підприємства. Ця оцінка є обліко­вою і не відображує реальної суми коштів, які можна отримати за майно, на­приклад у разі ліквідації підприємства. Поточна «ціна» активів залежить від ринкової кон'юнктури і може відхилятися в будь-який бік від звітної, особливо в період інфляції. Таблиця 3.1

Агрегований (ущільнений) баланс (тис. грн)

Актив	Початок звітного періоду	Кінець звітного періоду	Пасив	Початок звітного періоду	Кінець звітного періоду
І. Необоротні активи II. Оборотні активи у тому числі: - виробничі запаси і ви­трати; - векселі одержані; - дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; - дебіторська заборгованість за розрахун­ками та інша; - поточні фінансові інвестиції; - грошові кошти та їх еквіваленти; - інші обо­ротні активи III. Витрати майбутніх періодів	5948,0 1345,4 967,9 240,0 135,5 2,0 1,4	6042,2 1734,7 1113,5 272,2 341,8 7,2 2,3	І. Власний капітал у то му числі: - статутний капітал; - нерозподілений прибуток (непокритий збиток) II. Забезпечення наступних витрат і платежів III. Довгострокові зобов'язання IV. Поточні зобов'язання утому числі: - коротко­строкові кредити банків; - поточна забор­гованість за довгостроковими зобов'язаннями; - векселі видані; - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; - поточні зобов'язання за розрахунками та ін. V. Доходи май­бутніх періодів	6049,5 5264,4 1245,3 510,3 336,8 398,2	6347,2 5297,0 1432,0 420,8 470,5 540,7
Баланс	7294,8	7779,2	Баланс	7294,8	7779,2

Для загальної оцінки динаміки фінансового стану необхідно встановити співвідношення динаміки балансу з динамікою обсягу виробництва, ре­алізації продукції, а також прибутку підприємства.

Прискорений темп зростання обсягу виробництва, реалізації продукції і прибутку проти темпу зростання валюти балансу свідчить про поліпшення використання засобів підприємства. Відставання темпу зростання цих по­казників від темпів зростання суми балансу свідчитиме про погіршання ви­користання засобів підприємства. Для розрахунку темпів зростання викори­стовуються звіти про виробництво продукції, про прибутки і збитки, складе­ний баланс.

Дані ф. 1 та ф. 2 дають можливість під час читання балансу порівнювати їх із даними попередніх періодів, з аналогічними показниками інших підприємств, а також із загальновживаними, стандартними значеннями по­казників: прибутку, випущеної і реалізованої продукції в розрахунку на одну гривню, середньорічної (квартальної) вартості майна. У державах з ринко­вою економікою ці показники використовуються для характеристики ділової активності керівництва підприємства. Для зарубіжних підприємств вони розробляються фінансовими, податковими службами, а також різними підприємницькими союзами та фірмами.

Отже, розглянуту методику загальної оцінки валюти балансу можна до­повнити розрахунком коефіцієнтів приросту валюти балансу, коефіцієнтів виручки від реалізації продукції, коефіцієнтів приросту прибутку від ре­алізації, прибутку від інших видів діяльності підприємства. Ці коефіцієнти також дають змогу зробити загальну оцінку фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт приросту валюти балансу (Кб) визначається так:

Kб	=	Бср1 - Бср0	*	100
		Бср0

де

Б_ср1, Б_ср0 - середня величина майна за звітний і попередній періоди відповідно.

Коефіцієнт приросту виручки від реалізації (KВр) визначається так:

KВр	=	Вр1 - Вр0	*	100
		Вр0

де

В_р1, В_р0 - виручка від реалізації продукції за звітний і попередній періоди І відповідно.


Якщо коефіцієнт приросту виручки від реалізації більший від ко­ефіцієнта приросту майна, то це свідчить про поліпшення використання за­собів на підприємстві порівняно з попереднім періодом, і навпаки.

Аналогічно розраховуються коефіцієнти приросту прибутку від реалізації і приросту прибутку від інших видів діяльності.

Насамкінець, крім зміни валюти балансу в цілому, необхідно проаналізу­вати характер зміни окремих статей балансу, тобто провести горизонтальний та вертикальний аналіз балансу.

Горизонтальний аналіз (див.табл.3.2) характеризує зміни показників за звітний період, а вертикальний (див.табл.3.3) - питому вагу показників у за­гальному підсумку (валюті) балансу підприємства.

Горизонтальний (динамічний) аналіз цих показників дає можливість встановити абсолютні відхилення і темпи зростання за кожною статтею ба­лансу, а вертикальний (структурний) аналіз балансу - зробити висновки про співвідношення власного і позикового капіталу, що свідчить про рівень ав­тономності підприємства за умов ринкових відносин, про його фінансову стабільність. Горизонтальний та вертикальний аналіз може проводитися за кілька звітних періодів.

Цінність горизонтального аналізу значно знижується в умовах інфляції. Щоб уникнути негативного впливу, необхідно проводити коректування аналізованих показників на індекс інфляції.

Здійснюючи вертикальний аналіз, можна виділити дві основні причини, що зумовлюють необхідність і доцільність його проведення:

- перехід до відносних показників дає можливість проводити міжгоспо­дарські порівняння результатів діяльності підприємств;

- відносні показники деякою мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, що можуть істотно спотворювати абсолютні показни­ки фінансової звітності і тим самим ускладнювати їх порівняння в динаміці.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного, а деякі показники можна віднести як до інструментів горизонтального, так і до інструментів вертикального аналізу. Прикладом таких показників може бути показник, розрахований у графі 9 табл. 3.4.

Отже, можна назвати основні риси, наявність яких у балансі дає підстави вважати його «позитивним»:

1) збільшення валюти балансу в кінці звітного періоду проти його початку;

2) зростання темпів приросту усіх активів над темпами приросту необо­ротних активів;

3) перевищення власного капіталу підприємства над позиковим і збільшення темпів його зростання проти темпів зростання залученого капіталу;

4) приблизно однакові темпи приросту дебіторської і кредиторської за­боргованості;

5) перевищення частки власних оборотних коштів понад 10%.

Після розгляду основних напрямків аналізу балансу необхідно ознайоми­тись також із впливом інфляції на валюту балансу.

Відомо, що для порівняння даних балансу на початок і кінець року треба номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік привести у повну відповідність з номенклатурою та групуванням розділів і статей бухгалтерсь­кого балансу на кінець року. Крім того, для порівняння даних на початок і кінець звітного періоду необхідно враховувати вплив інфляції.

Головною ознакою інфляції є зростання цін у середньому, тобто збільшення середньої ціни всієї номенклатури товарів, які було взято за ос­нову для виявлення рівня інфляції. У теорії і на практиці виділяють кілька рівнів інфляції: 1) низька інфляція, якщо ціни протягом року змінюються не більше ніж на 1%; 2) повзуча - на 10%; 3) галопуюча - на 100%; 4) гіперінфляція - на 1000%; 5) суперінфляція - на 10000% і більше. При цьо­му індекси інфляції становлять відповідно 1,01; 1,1; 2; 11 та 101.

Невелика інфляція є допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей, змушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що не рухаються, втрачають у ціні. Однак висока інфляція негативно впливає на весь виробничий процес і є дестабілізуючим чинником виробництва і фінансового стану підприємства. Інфляція знецінює всі дохо­ди й надходження підприємства. Будь-яке відстрочення платежів призводить до того, що підприємство одержує лише частину належного йому доходу. Відомо, що баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ'єктивної інформації. Тому користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи ба­лансу втрачають свою вартість з різною швидкістю. Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, тобто вимога виплатити фіксовану суму в майбутньому, у зв'язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричи­няють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську забор­гованість, тобто несвоєчасно оплачують рахунки постачальників та інші зо­бов'язання (з оплати праці, розрахунки з бюджетом, з страховими органами тощо), матимуть вигоду, бо зможуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу та інших форм бухгал­терської звітності з урахуванням інфляції.

Найбільш повну і глибоку інформацію про фінансовий стан підпри­ємства і його динаміку можна одержати за допомогою побудови на основі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу, який дає можливість спростити роботу з проведення горизонтального і вертикаль­ного аналізу.

Порівняльний аналітичний баланс (див.табл.3.3) складають таким чином.

У графі 1 показують статті і розділи активу і пасиву балансу підприємства. Залежно від рівня деталізації показники таблиць можуть бути представлені окремими статтями або підсумками розділів активу і пасиву.

У графах 2 і 3 відображують абсолютні величини статей активу і пасиву балансу на початок і кінець звітного періоду.

У графах 4 і 5 відображують питому вагу величин статей до підсумку ба­лансу на початок і кінець періоду, тобто включають дані вертикального

аналізу з табл. З.2.

У графі 6 показують зміни абсолютних величин статей за звітний період.

Можна взяти дані табл.3.1 гр. 6.

У графі /наводять зміни питомої ваги величин статей за звітний період.

У графі 8 показують зміни абсолютних величин статей у відсотках до ве­личин на початок періоду. Використовують дані табл. 3.1 гр.7.

У графі 9 відображують зміни абсолютних величин статей у відсотках до зміни підсумку балансу (підсумок гр. 6).

Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить і система­тизує розрахунки, які аналітик проводить при ознайомленні з балансом.

Усі показники порівняльного аналітичного балансу можна розділити на

три групи:

- показники структури балансу (гр.7);

- показники динаміки балансу (гр.8);

- показники структурної динаміки балансу (гр.9). Найважливішими для осмислення загальної картини зміни фінансового стану є показники, представлені в гр. 9. Порівнюючи структурні зміни в ак­тиві і пасиві, можна визначити, через які джерела в основному були надход­ження нових засобів і в які активи ці нові засоби вкладені в минулому.

Варто звернути увагу на те, що спосіб групування статей у порівняльному аналітичному балансі вибирається індивідуально, залежно від значимості тієї чи іншої статті для конкретного підприємства.

Огляд ключових категорій і положень

Головна мета аналізу — вчасно виявляти та усувати недоліки у фінансовій діяльності, знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Аналіз фінансового стану підприємства грунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції складно звести до порівнянного вигляду.

Відносні показники аналізованого підприємства можна порівняти з:

- загальноприйнятими «нормами» для оцінки ступеня ризику і прогно­зування можливості банкрутства;

- аналогічними даними інших підприємств, що дає змогу виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;

аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденції поліпшення або погіршення ФСП.

Аналіз фінансового стану включає етапи:

• виявлення найважливіших характеристик балансу: оцінку загальної вартості майна, оцінку співвідношення іммобілізованих і мобільних засобів, власних і позикових засобів. Тут важливо порівняти динаміку валюти балан­су і динаміку обсягу реалізації і прибутку;
  
• аналіз ліквідності балансу;
  
• аналіз змін у динаміці і структурі активів та пасивів;
  
• аналіз платоспроможності;
  
• аналіз кредитоспроможності;
  
• аналіз фінансової стійкості;
  
• аналіз рентабельності і ділової активності;
  
• аналіз прибутковості цінних паперів.
  

Практичні завдання до теми 3

Завдання 3.1.

Згідно з балансом (див.додаток А) провести горизонтальний аналіз (табл. 3.1), розрахувати коефіцієнт зростання валюти балансу, визначити тенденції розвитку підприємства і зробити відповідні висновки.

Таблиця 3.1

Горизонтальний аналіз балансу

Показник	На початок звітного періоду		На кінець звітного періоду		Відхилення (+,-)
	тис. грн	%	тис. грн	%	тис. грн	%
1	2	3	4	5=4:2100	6=4-2	7=5-3
АКТИВ
І. Необоротні актив и (ряд. 080 )		100
II. Оборотні активи (ряд. 260), v тому числі:		100
-запаси І витрати (рял.ІОО+110+120+130+140)		100
- векселі одержані (ряд. 150)		100
- дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги (ряд. 160)		100
-дебіторська заборгованість за розрахунками та інша (рял.170+180+ 190 + 200+210)		100
- поточні фінансові інвестиції Гряд.220)		100
- грошові кошти і їх еквіваленти (ряд.230+240)		100
Ш.Витрати майбутніх періодів (ряд.270)		100
Баланс (ряд.280)		100
ПАСИВ
І. Власний капітал (ряд. 380), у тому числі:		100
Статутний капітал (ряд. 300)		100
Додатковий вкладений капітал (ряд.320)		100
Інший додатковий капітал (вяд.ЗЗО)		100
Резервний капітал (ряд. 340)		100
Нерозподілений прибуток (непо­критий збиток) (ряд. 350)		100
II. Забезпечення наступних витрат і платежів (ряд.430)		100
III. Довгострокові зобов 'яки lira (ряд.480)		100
IV. Поточні зобов'язати (ряд. 620), у тому числі:		100
- короткострокові кредити банку (ряд.500)		100
- поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями (ряд.510)		100
- векселі видані (ряд. 520)		100
- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги (ряд. 530)		100
- поточні зобов'язання за розра­хунками та інші (ряд.540+550+560+570+580+ +590+600+610)		100
V. Доходи майбутніх періодів (ряд.6301		100
Баланс (ряд. 640)		100