Г. О. Фролова фінансовий аналіз навчально-методичний посібник

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Тема 11. Оцінка потенційного банкрутства
Тема 12. Комплексний фінансовий аналіз і узагальнена (рейтингова) оцінка фінансового стану підприємства
Тема 1. значення й основа фінансового аналізу
Зовнішній фінансовий аналіз
Внутрішній фінансовий аналіз
Управлінський аналіз
Мета фінансового аналізу
Предмет фінансового аналізу —
Економічний показник —
Абсолютні показники
Первинні показники
Результативний показник
Природні фактори
Адитивна модель факторної системи
Kб - коефіцієнт приросту валюти балансу; Б
Дескриптивні моделі
Предикативні моделі
Нормативні моделі
Таблиця 1.1. Схема
Номер підстановки , і назва фактора
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Тема 11. Оцінка потенційного банкрутства


Поняття і причини виникнення стану банкрутства. Методи прогнозу­вання можливого банкрутства підприємства. Фінансові наслідки банкрутства підприємства. Показники для визнання підприємства неплатоспроможним.

Тема 12. Комплексний фінансовий аналіз і узагальнена (рейтингова) оцінка фінансового стану підприємства


Принципи побудови узагальнених показників. Престиж фірми Імідж фірми. Сучасне уявлення про рейтинг фірми. Рейтингові системи. Ринковий рейтинг. Кредитний рейтинг. Капіталізація фірми. Характеристика еко­номічного потенціалу фірми. Мультиплікатор доходів. Класифікація (ранжирування) підприємств за рейтингом. Методи порівняльної рейтингової оцінки підприємств. Рейтингове число (R).


ТЕМА 1. ЗНАЧЕННЯ Й ОСНОВА ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ


Методичні вказівки до вивчення теми

Особливістю формування цивілізованих ринкових відносин є посилення впливу таких факторів, як жорстка конкуренція, технологічні зміни, комп'ютеризація обробки економічної інформації, безперервні нововведен­ня в податковому законодавстві, постійні зміни процентних ставок та курсів валют і т.д. У цих умовах перед менеджерами підприємств постає безліч за­питань:
  • якою має бути стратегія і тактика сучасного підприємства?
  • як раціонально організувати фінансову діяльність підприємства для його подальшого «процвітання»?
  • як підвищити ефективне управління фінансовими ресурсами?
  • яким чином визначати показники господарської діяльності, що забез­печують стійкий фінансовий стан підприємства?

На ці та інші важливі запитання може дати відповідь об'єктивний фінан­совий аналіз.

У традиційному розумінні фінансовий аналіз — це метод оцінки і прогно­зування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності.

Фінансовий аналіз є частиною загального, повного аналізу господарської діяльності підприємства, що складається з двох взаємозалежних розділів: фінансового аналізу та управлінського (виробничого) аналізу.

Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський зумовив відповідно поділ аналізу господарської діяльності.

Основною ознакою поділу аналізу на зовнішній і внутрішній є характер використовуваної інформації.





Рис.1.1. Види аналізу господарської діяльності


Зовнішній фінансовий аналіз ґрунтується на даних тільки бухгалтерської звітності, що містять дуже обмежену інформацію про діяльність підприємства і не дають можливості розкрити всі секрети успіхів фірми. Як правило, такий аналіз проводиться за межами підприємства його зацікавле­ними контрагентами, власниками або державними органами.

Внутрішній фінансовий аналіз використовує всю достовірну інформацію стан справ підприємства, доступний лише керівництву підприємства. Даному виду фінансового аналізу властива максимальна закритість резуль­татів аналізу з метою збереження комерційної таємниці.

Управлінський аналіз може бути тільки внутрішнім. Він використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і цілком за­лежить від волі керівництва підприємства. Тільки за допомогою такого аналізу можна реально оцінити стан справ на підприємстві, дослідити струк­туру собівартості не тільки всієї випущеної і реалізованої продукції, а й собівартість окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат. Дані управлінського аналізу мають велике значення у розробці найваж­ливіших питань конкурентної політики підприємства, використовуються управлінцями для удосконалення технології й організації виробництва, для створення механізму досягнення максимального прибутку. З цих причин результати управлінського аналізу є комерційною таємницею підприємства.

Мета фінансового аналізу - оцінити фінансовий стан підприємства і на підставі виявлених результатів дати рекомендації щодо його поліпшення.

У процесі досягнення головної мети фінансовий аналіз спрямований на вирішення основних завдань, що дають можливість оцінити:
  • майновий стан підприємства;
  • ступінь підприємницького ризику щодо можливості погашення зо­бов'язань перед третіми особами;
  • достатність капіталу для поточної діяльності і довгострокових інвес­тицій;
  • потребу в додаткових джерелах фінансування;
  • здатність до нарощування капіталу;
  • раціональність залучення позикових засобів;
  • обґрунтованість політики розподілу і використання прибутку;
  • доцільність вибору інвестицій і т.д.

Основними функціями фінансового аналізу є:
  • об'єктивна оцінка фінансового стану підприємства, фінансових ре­зультатів його діяльності, ефективності і ділової активності суб'єкта аналізу;
  • виявлення факторів і причин досягнення існуючого стану та отриман­ня результатів;
  • підготовка та обґрунтування прийнятих управлінських рішень в галузі фінансів;
  • виявлення і мобілізація резервів для поліпшення фінансового стану підприємства і фінансових результатів, підвищення результатів усієї госпо­дарської діяльності.

Фінансовий аналіз має свій предмет, об'єкти і методи дослідження еко­номічних показників.

Предмет фінансового аналізу — фінансово-господарські процеси, їх ре­зультати і фактори формування.

Об'єктами фінансового аналізу є суб'єкт господарювання (підприємство, фірма, організація і т.д.); конкретні фінансово-економічні показники, на­приклад, ліквідність, фінансова стійкість і т.д.

Під час аналізу бухгалтерської (фінансової) звітності на практиці застосо­вуються такі методи:

- горизонтальний (тимчасовий) аналіз - це порівняння показників бух­галтерської звітності з показниками попередніх тимчасових періодів;

- вертикальний (структурний) аналіз - визначення питомої ваги окре­мих статей фінансових звітів у загальному підсумковому показнику, їх зістав­лення;

- трендовый аналіз - порівняння кожної позиції звітності з попередніми періодами та визначення тренду, тобто основної динаміки показника, поз­бавленої від випадкових впливів та індивідуальних особливостей окремих періодів. За допомогою тренду формують можливі значення показників у майбутньому, а отже, здійснюється перспективне прогнозування;

- аналіз відносних показників (фінансових коефіцієнтів) - обчислення різних відносних показників, що засновані на існуванні співвідношення між окремими статтями звітності і мають визначений економічний зміст. Аналіз полягає в порівнянні розрахованих відносних показників зі середньо галузевими, стандартними, нормативними величинами;



Рис. 1.2. Групування показників, що застосовуються у фінансовому аналізі

- порівняльний (просторовий) аналіз - це як внутрішньогосподарський аналіз зведених показників звітності за окремими показниками фірми, дочірніх фірм, цехів і т.д., так і міжгосподарський аналіз показників даної фірми з показниками конкурентів і т.д.;

- факторний аналіз - аналіз впливу окремих чинників на результатив­ний показник за допомогою детермінованих або стохастичних прийомів дослідження.

Фінансово-господарська діяльність підприємства і її результати висвітлюються в економічних показниках.

Економічний показник — це кількісна і якісна характеристика явища або процесу їхнього результату. Він може відображувати і параметри еко­номічних процесів. На рис. 1.2 представлено групування економічних по­казників, що застосовуються у фінансовому аналізі.

Кількісні показники відображують розміри аналізованих показників і зміни в них (обсяг реалізації та ін.); якісні показники — істотні особливості і властивості окремих об'єктів, сторін і в цілому результатів фінансово-госпо­дарської діяльності підприємства (прибуток, собівартість та ін.).

Загальні показники характерні для всіх галузей економіки, специфічні - використовуються в окремих галузях.

Абсолютні показники - це вартісні, натуральні, трудові або умовні вимірники.

Відносні - це відношення одного показника до іншого (ко­ефіцієнти, індекси, відсотки й ін.).

Первинні показники формуються безпосередньо заданими обліку, плано­вої інформації; похідні - розраховуються на основі первинних; синтетичні (інтегральні) - дають узагальнену характеристику складних економічних явищ (прибуток, собівартість та ін.).

Використовувана система показників у фінансовому аналізі характери­зує:
  • джерела формування капіталу;
  • склад загального, основного та оборотного капіталу;
  • ефективність використання капіталу та його оборотність;
  • ліквідність (платоспроможність), рух грошових потоків;
  • фінансову стабільність (стійкість);
  • фактори формування і зміни фінансового стану підприємства: прибу­ток, реалізацію, собівартість та ін.;
  • індикатори (симптоми) нестабільності фінансового стану — збитки, прострочені позички і позики, дебіторська і кредиторська заборгованості, векселі та ін.

Усі показники господарської діяльності підприємства знаходяться в тісному зв'язку і залежності, яку необхідно враховувати в комплексному аналізі. Взаємозв'язок основних показників визначає послідовність вико­нання аналізу від вивчення первинних показників до узагальнюючих. Така послідовність відповідає об'єктивному формуванню економічних показ­ників.

В основі аналізу лежать виявлення, оцінювання і прогнозування впливу факторів на зміну результативних показників.

Результативний показник - об'єкт дослідження у факторному аналізі.

Факторний показник - це показник, який впливає на результативний.

Фактор - умови, які необхідні та визначають фінансово-господарський процес, а також причини, які впливають на результат цього процесу. Залеж­но від потреби фактори можуть бути вивчені з різним ступенем глибини. На результати фінансової діяльності впливають численні фактори:

- природні;

- соціально-економічні;

- виробничо-економічні.

Природні фактори безпосередньо систематично не впливають на резуль­тати діяльності підприємства, тому їх не розглядають у фінансовому аналізі.

Соціально-економічні фактори - це, наприклад, рівень освіти кадрів, ор­ганізація культурно-масової, оздоровчої і спортивної роботи, житлові умови і т.д.

Таким чином, завданням фінансового аналізу є вивчення виробничо-економічних факторів (причин), які впливають на зміну тих чи інших еко­номічних показників, а також установлення причинно-наслідкового зв'язку.

Ознаки, що характеризують причину, називаються факторними (неза­лежними, екзогенними); ознаки, що характеризують наслідок, називаються результативними (залежними, ендогенними). Сукупність факторних і резуль­тативних ознак, пов'язаних одним причиннонаслідковим зв'язком, нази­вається факторною системою.

Взаємозв'язок між результативним і факторним показниками може бути прямим (функціональним або детермінованим, або просто детермінованим) або непрямим, тобто стохастичним (імовірним). Вплив детермінованих фак­торів становить приблизно 85 - 90%, тому основну увагу приділяють вивчен­ню саме цих факторів. Прикладом стохастичної залежності можуть бути регресійні рівняння, які застосовуються, наприклад, при розрахунку р — ко­ефіцієнта для аналізу портфельних інвестицій.

Існують такі види моделей детермінованого аналізу:

1. Адитивна модель факторної системи - результативний показник, що представлений у вигляді алгебраїчної суми факторних:

ТФЦ=ТВЦ + ПОДЗ-ПОКЗ, (1.1)

де

ТФЦ, ТВЦ - тривалість фінансового і виробничого циклів;

ПОДЗ, ПОкз - періоди обороту дебіторської і кредиторської заборгова­ностей.

2. Мультиплікативна модель - результативний показник, який визна­чається як добуток факторних:

РОК=Ррп-0ОК, (1.2)

де

РОК - рентабельність оборотного капіталу;

Ррп - рентабельність реалізованої продукції;

0ОК - оборотність оборотного капіталу.

3. Кратна модель - результативний показник, який розраховується як співвідношення факторних показників:


Коа

=

ЧД

Аср


де Коа - коефіцієнт оборотності активів;

ЧД - чистий дохід;

Аср - середня величина активів.

Змішана (комбінована) модель поєднує кілька типів моделей факторних систем:




=

Бср1 - Бср0

*

100

Бср0


де Kб - коефіцієнт приросту валюти балансу;

Бср1, Бср0 - середня величина майна за звітний і попередній періоди відповідно.

Фінансовий аналіз проводиться за допомогою різного типу моделей. Виділяють три основних типи моделей:

- дескриптивні;

- предикативні;

- нормативні.

Дескриптивні моделі - моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства. До них відносяться: побудова сис­теми розрахункових балансів, надання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний і горизонтальний аналіз звітності, сис­тема аналітичних коефіцієнтів, аналітичні записки до звітності. Усі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.

Предикативні моделі - це моделі передбачувального, прогностичного ха­рактеру: розрахунок точки критичного обсягу продажів, побудова прогнос­тичних фінансових звітів, моделі динамічного аналізу (жорстко детерміновані факторні моделі і регресійні моделі), моделі ситуаційного аналізу.

Нормативні моделі дають можливість порівняти фактичні результати діяльності підприємств з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Вико­ристовуються в основному у внутрішньому фінансовому аналізі, їхня сутність зводиться до встановлення нормативів по кожній статті витрат по технологічних процесах, видах виробів, центрах відповідальності і т.п. і до аналізу відхилень фактичних даних від цих нормативів.

Виявлення впливу різних факторів на економічні показники, а також взаємозв'язок між ними визначаються порівнянням, ланцюговими підста­новками, різницями, деталізацією, зведенням, статистичним групуванням абсолютних, відносних чи середніх величин балансового, графічного чи економіко-математичного відображення.

Сукупність зазначених спеціальних способів і методів, що використову­ються в процесі обробки аналітичної інформації, складають методику фінан­сово-економічного аналізу. З перелічених вище способів і методів обробки аналітичної інформації найчастіше використовуються порівняння, ланцю­гові підстановки і метод різниць.

У самому аналізі використовуються такі види порівняння: з планом, з по­переднім періодом (минулою декадою, місяцем, кварталом, роком і т.д.); із середніми даними; із кращими даними (передовим досвідом, новими досяг­неннями конкурентів і т.д.).

Сутністю способу ланцюгових підстановок є те, що кожен з факторів по черзі розглядають як такий, що змінюється, а інші фактори вважають постійними. Використання цього способу вимагає чіткої послідовності підстановок.

Підстановка - умовний результативний показник. Прийнято спочатку визначати вплив кількісних факторів, а потім - якісних. Кількісні показни­ки характеризують величину ресурсів і кінцеві підсумки господарської діяль­ності (кількість працівників, вартість основних засобів, реалізована про­дукція, прибуток), а якісні - використання цих ресурсів (фондовіддача, рен­табельність і т.д.).

З метою визначення факторів складають таблицю, у якій вказують усі не­обхідні фактори, починаючи з кількісних і закінчуючи якісними. Потім на­водять «добуток факторів» або результативний показник і, нарешті, графа для розрахунку величини впливу факторів. У перший рядок таблиці (нульо­ва підстановка) записують планові або базисні показники. Для розрахунку впливу першого фактора проводять заміну його з планової (базисної) вели­чини на фактичну, а інші залишають незмінними. Різниця між отриманим розрахунковим показником (П1 і плановим (базисним) є величиною пер­шого фактора (П1 – Пб). Для розрахунку другого фактора його величину в другій підстановці також змінюють на фактичну (перший фактор тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу аналізованого фактора визначають як різницю між другим і першим розрахунковими по­казниками (П2— П1). Така процедура заміщення величини вихідних плано­вих (базисних)показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахунко­вих добутків факторів. Такий процес розрахунку чотирьох факторів наведе­но у табл. 1.1.


Таблиця 1.1.

Схема виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок

Номер підстановки , і назва фактора

Фактори, що впливають на показник

Добуток факторів

Величина

впливу фактора



1-й

2-й

3-й

4-й:





Нульова підстановка

Б

Б

Б

Б

Пб

-

Перша

підстановка, перший фактор

ф

Б

Б

Б

П1

П1 – Пб

Друга підстановка;, . другий фактор

ф

ф

Б

Б

П2

П2 – П1

Третя підстановка, ; третій фактор

ф

ф

ф

Б

П3

П3 – П2

Четверта підстановка, четвертий фактар

ф

ф

ф

ф

Пф

Пф – П3

Примітка: умовні позначення : Б — базисні (планові) значення; Ф — фактичні значення; 1-й, 2-й, 3-й — кількісні фактори; 4-й (останній) — якісний фактор.


Спосіб різниць, є модифікацією способу ланцюгових підстановок. З його допомогою вплив факторів обчислюють перемножуванням відхилень (різниць) відповідних факторів на абсолютні значення інших факторів. При цьому для обчислення впливу кількісного фактора на економічний показник необхідно помножити відхилення кількісного фактора на планову чи базис­ну величину якісного фактора. А вплив якісного фактора обчислюють мно­женням відхилення якісного фактора на фактичну величину кількісного фактора.

Під час розрахунку впливу на економічний показник не двох, а трьох і більше факторів кількісні і якісні фактори цілеспрямовано розміщуються від більшого до меншого. Причому вплив першого (найбільшого) кількісного фактора на економічні показники визначають множенням його відхилення на планову чи базисну величину інших факторів (кількісних і якісних). Вплив другого фактора визначають множенням його відхилення на фактич­не значення першого ї планові значення третього і наступних факторів. Вплив третього фактора знаходять множенням його відхилення на фактичне значення першого і другого факторів і далі - на планові значення четвертого і наступних факторів.

Огляд ключових категорій і положень

Предмет фінансового аналізу - фінансово-господарські процеси, їх ре­зультати і фактори формування.

Об'єкт фінансового аналізу - суб'єкт господарювання (підприємство, фірма, організація і т.д.); конкретні фінансово-економічні показники, на­приклад, ліквідність і т.д.

Зміст фінансового аналізу - глибоке й усебічне вивчення фінансового становища підприємства і факторів його формування: прибутку, реалізації продукції, її собівартості та деяких інших показників, взаємозалежних з ни­ми.

Головна мета фінансового аналізу - вироблення най достовірніших припу­щень і прогнозів майбутніх фінансових умов функціонування суб'єкта гос­подарювання.

Результативний показник - об'єкт дослідження в задачі факторного аналізу.

Факторний показник впливає на результативний.

Фактор - умови, необхідний і визначальний фінансово-господарський процес, а також причини, що вплинули на результат цього процесу.

Модель факторної системи - засіб формалізації зв'язків економічних по­казників. В основі детермінованого моделювання факторної системи лежить можливість побудови тотожного перетворення вихідної формули результа­тивного показника за його теоретично передбачуваними прямими зв'язками з факторними показниками.

Вихідна факторна система - результативний показник як об'єкт дослідження на рівні факторів першого порядку.

Розвинена факторна система - деталізована факторна система на рівні факторів n-го порядку.

Існують різні класифікації системи аналітичних коефіцієнтів. Зокрема, можна виділити групи показників, що характеризують ліквідність, фінансо­ву стійкість, ділову активність, рентабельність, положення на ринку цінних паперів.

Економіко-логічні прийоми аналізу: порівняння, деталізація, групування, середні і відносні величини, балансовий метод, методи послідовного ізолю­вання факторів, абсолютних і відносних різниць, пайової участі.

Економіко-математичні методи аналізу: інтегральний, графічний, кореляційно-регресійний та ін.

Підстановка — умовний результативний показник.


Тестові завдання до теми 1

ТЕСТ 1. Термін «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що в пере­кладі означає:

а) розмежування (розподіл) явища або предмета на складені елементи для вивчення їх як частин цілого;

б) об'єднання окремих складових явища або предмета, виявлення зв'язків і залежності між окремими частинами;

в) ваш варіант відповіді.

ТЕСТ 2. Фінансовий аналіз належить до :

а) аналізу господарської діяльності підприємства;

б) аналізу фінансової діяльності підприємства;

в) аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства;

г) аналізу виробничого обліку;

д) аналізу бухгалтерської звітності.

ТЕСТ 3. Прийоми оцінювання фінансового стану підприємства — це:

а) аналіз відносних показників;

б) факторний аналіз;

в) аналіз платоспроможності;

г) аналіз кредитоспроможності;

д) порівняльний аналіз.

ТЕСТ 4. До моделей фінансового аналізу належить:

а) кореляційний аналіз;

б) дескриптивний аналіз;

в) індексний аналіз;

г) предикативний аналіз;

д) нормативний аналіз.

ТЕСТ 5. Спеціальні прийоми аналізу підрозділяються на:

а) економіко-логічні;

б) економіко-математичні;

в) евристичні;

г) спеціальні;

д) усі перелічені;

е) ваш варіант відповіді.

ТЕСТ 6. Фактори, що впливають на результати фінансово-господарської діяльності, підрозділяються на:

а) природні;

б) соціально-економічні;

в) виробничо-економічні;

г) усі перелічені;

д) ваш варіант відповіді.

ТЕСТ 7. У детермінованому моделюванні факторних систем виділяються такі типи:

а) адитивні моделі;

б) мультиплікативні моделі;

в) кратні моделі;

г) комбіновані моделі;

д) усі перелічені.

ТЕСТ 8. Вкажіть основні прийоми моделювання:

а) метод подовження факторної системи;

б) метод розширення факторної системи;

в) метод скорочення факторної системи;

г) усі перелічені;

д) ваш варіант відповіді.

ТЕСТ 9. За характером взаємозв'язку між показниками розрізняють мето­ди детермінованого і стохастичного факторного аналізу:

а) так; б) ні.

ТЕСТ 10. Укажіть способи детермінованого факторного аналізу:

а) ланцюгові підстановки;

б) спосіб абсолютних і відносних різниць;

в) простий додаток нерозкладного залишку;

г) зважених кінцевих різниць;

д) логарифмічний;

е) інтегральний; є) індексний;

ж) спосіб пайової участі;

з) усе перелічене.

ТЕСТ 11. Укажіть способи стохастичного факторного аналізу: а) кореляційний; б)дисперсний;

в) багатовимірний факторний аналіз;

г) кластерний аналіз;

д) усі перелічені;

е) ваш варіант відповіді.

ТЕСТ 12. Основними завданнями аналізу фінансового стану є:

а) дослідження результатів господарської діяльності підприємства;

б) аналіз бухгалтерської звітності;

в) оцінка ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості, прибут­ковості й ефективності використання майна підприємства;

г) планування господарської діяльності підприємства;

. д) дослідження фінансових ресурсів.

ТЕСТ 13. Зовнішній фінансовий аналіз має такі особливості:

а) орієнтація на публічну звітність підприємства і максимальна відкритість результатів аналізу;

б) розмаїтість цілей та інтересів суб'єктів аналізу і безліч об'єктів-користувачів;

в) орієнтація на зовнішніх користувачів; ч .„ . . .

г) здійснення аналізу зовнішніми аналітиками;

д) зовнішній предмет дослідження.

ТЕСТ 14. Основним змістом зовнішнього фінансового аналізу є:

а) аналіз питань, визначених зовнішніми користувачами:

б) аналіз питань, визначених зовнішніми аналітиками;

в) аналіз абсолютних показників прибутку, рентабельності та фінансової стійкості підприємства;

г) аналіз ліквідності, платоспроможності, ефективності використання майна і капіталу;

д) економічна діагностика фінансового стану підприємства.

ТЕСТ 15. Основним змістом внутрішнього (традиційного) фінансового аналізу є:

а) аналіз динаміки прибутку, рентабельності, самоокупності і кредитос­проможності підприємства;

б) оцінка використання майна, капіталу, власних фінансових ресурсів;

в) аналіз ліквідності балансу і платоспроможності підприємства;

г) аналіз питань, визначених внутрішніми користувачами:

д) аналіз питань, визначених внутрішніми аналітиками.

ТЕСТ 16. Які поняття точніше відображують предмет фінансового аналізу підприємства ?

а) майно і капітал підприємства;

б) основні й оборотні активи підприємства;

в) прибуток і цінні папери підприємства;

г) фінансові ресурси підприємства, їхнє формування і використання;

д) фінанси підприємства.

Запитання і завдання для обговорення і самоконтролю

1. У чому полягає сутність фінансового аналізу ?

2. Які основні види аналізу фінансового стану підприємства ?

3. Які основні особливості зовнішнього фінансового аналізу ?

4. У чому полягає мета проведення фінансового аналізу підприємства ?

5. Охарактеризуйте предмет і об'єкт фінансового аналізу.

6. Які відмінні риси управлінського і фінансового аналізу ?

7. Які завдання управління вирішуються за допомогою фінансового аналізу?

8. Які основні методи можна використовувати при фінансовому аналізі?

9. Які принципи лежать в основі класифікації прийомів і способів аналізу?

10. Чим відрізняються способи детермінованого і стохастичного фактор­ного аналізу ?

11. Яку роль у фінансовому аналізі виконує спосіб порівняння ?

12. Поясніть способи побудови детермінованих факторних моделей.

13. Опишіть алгоритм застосування найпростіших способів детермінова­ного факторного аналізу: способу ланцюгових підстановок, способу різниць. Які прийоми застосовуються для розподілу нерозкладного залишку за фак­торами ?

14. Охарактеризуйте переваги і опишіть алгоритм застосування лога­рифмічного та інтегрального методів.

15. Наведіть приклади задач і факторних моделей, до яких застосовується кожний з методів детермінованого факторного аналізу ?

16. Дайте визначення елімінуванню і його технічних прийомів.

17. У якій послідовності застосовується кореляційно-регресійний ме­тод вивчення лінійної і нелінійної форм зв'язку ?

18. Опишіть значення і алгоритм застосування матричного методу.

19. Перелічіть і охарактеризуйте прийоми проведення фінансового аналізу.

20. Що таке фінансові коефіцієнти і яке їхнє призначення ?

21. Сформулюйте переваги і недоліки аналітичних коефіцієнтів.


Семінарське заняття 1

Значення і основа фінансового аналізу

Робота в аудиторії

1. Необхідність і сутність фінансового аналізу в сучасних умовах.

2. Основні етапи розвитку курсу «Фінансовий аналіз».

3. Цілі, завдання і методи фінансового аналізу.

4. Система показників, що використовуються у фінансовому аналізі.

5. Моделювання факторних систем фінансових показників.

6. Основні типи моделей, що використовуються у фінансовому аналізі і прогнозувати.

7. Поняття економіко-математичних методів аналізу і прогнозування фінансового стану підприємства.

Самостійна робота

1. Способи (спеціальні прийоми) оцінки впливу факторів у детермінова­ному факторному аналізі.

2. Розрахунок впливу факторів за допомогою методу елімінування.

3. Методи дослідження тенденцій зміни фінансових показників і ко­ефіцієнтів з часом.