Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області

Вид материала

Содержание

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси
Кількість активних ряд років (вказати в скобках кількість років), шт.
Кількість зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт.
Кількість об’єктів економіки в межах зсувів, шт.
З них поверхневі карстопрояви (воронки), шт
Кількість міст в районі карсту, шт.
Ділянки річкової ерозії, переробки берегів водосховищ
Карстові явища
Просідання денної поверхні над гірничими виробками
7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.
7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Подобный материал:

1 ... 14 15 16 17 18 19 20 21 ... 33

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середовища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовнішнім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників.

Неотектонічні рухи земної кори в межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньорічною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що по геологічних мірках є доволі високим показником.

Згідно схеми сейсмічного районування Івано-Франківська область входить в межі 4-5-бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів в межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території Івано-Франківщини. Окрім того, в 1974-1976 роках шість відчутних землетрусів інтенсивністю 3-6 балів з неглибоким заляганням їх фокусів сталися в районі Долинських нафтопромислів. Оскільки за історичними даними землетруси в цьому районі не відмічались, можна зробити припущення, що вони пов'язані з нафтовидобуванням.

Особливості інженерно-геологічних умов Івано-Франківської області обумовлюють широкий спектр розвитку на її території, особливо в гірській частині, небезпечних екзогенних геологічних процесів. Установлено, що в межах Івано-Франківської області на даний час є 788 зсувних ділянок, 270 селевих потоків і 35 ділянок інтенсивного русло переформування, загальна кількість карстопроявів 1008 шт площею 658 км² Остання катастрофічна активізація зсувних та селевих процесів відбувалась в 1969році, локальні активізації відбувались в 1970, 1971, 1980, 2003, 2008 роках.

У 2008 році проводилось обстеження територій Калуського, Богородчанського, Коломийського, Тлумацького, Надвірнянського, Косівського, Верховинського районів, об’явлених зонами стихійного лиха. Всього обстежено 46 населених пунктів, складено 246 висновків про стан зсувних ділянок в межах забудови.

Поширення виявлених проявів ЕГП по території області і кількість будівель, які перебувають в зоні їх впливу, наведені в в таблицях 7.2.2.4., 7.2.2.5., 7.2.2.6.

Таблиця 7.2.2. 4. Поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП)

№ з/п	Вид ЕГП	Площа поширення, км²	Кількість проявів, од	% ураженості регіону
1	2	3	4	5
Івано-Франківська область
1	Зсуви	299,18	788	2,15
2	Карст відкритий покритий перекритий	111,9 681,6 1951	1008 - -	0,81 4,90 14,04
3	Селі	606,93	68	4,37

Таблиця 7.2.2.5. Зсуви

Амін. область	Загальна кількість зсувів, шт.	Площа зсувів, км²	Кількість активних, шт.	Площа активних, км²	Кількість активних з попереднього року, шт.	Кількість активних ряд років (вказати в скобках кількість років), шт.	Кількість новоутворених зсувів, шт.	Кількість зсувів на забудованій території, шт.	Площа зсувів на забудованій території, км²	Кількість зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, шт.	Площа зсувів в районах проведення гірничовидобувних робіт, км²	Кількість об’єктів економіки в межах зсувів, шт.
Івано-Франківська	788	299	91	8,8	69	2	22	72	40	2	1,8	27

Таблиця 7.2.2.6. Карст

Амін. область	Загальна кількість карстопроявів, шт.	З них поверхневі карстопрояви (воронки), шт	Площа поверхневих карстопроявів, км²	Кількість активних карстопроявів, шт.	Площа активних поверхневих карстопроявів, км²	Кількість міст в районі карсту, шт.
Івано-Франківська	1008	1008	682	62	111,2	39

Примітка: карстові райони виділені відповідно до глибини залягання карстованих відкладів, потужності та літологічного складу перекриваючих порід. Виділяється відкритий карст (до 2 м), покритий (перекритий осадовими незцементованими відкладами більше 2м) та перекритий (перекритий осадовими зцементованими відкладами 2м). (Тимчасові методичні положення щодо геологічного забезпечення на державному і регіональному рівнях урядової інформаційно-аналітичної системи надзвичайних ситуацій (УІАСНС) Сімферополь-Київ 2001р.).

Зливи за час 22-27 липня 2008 року, які пройшли на території області, характеризувалися значною контрастністю по площі, та різною інтенсивністю. В Передкарпатті по постах Гута, Пасічна місячні суми опадів були більшими за 500 мм, що склало 60% річної норми. За дощовий період від 22 по 27 липня 2008 р. в Передкарпатті та на північних схилах Карпат випало від 280 до 360 мм опадів. В населеному пункті Верховина зафіксовано випадання опадів в кількості 120 мм за 6 годин. На посту Ільці випало 240 мм за 18 годин. Інтенсивні опади призвели до підйому рівня води на 2-4 м в горах, 4-5 м в передгір’ї та 6-8 м в низинах (Кути, Снятин).

Сприятливі геолого-геоморфологічні умови та інтенсивні опади сприяли розвитку селево-зсувних потоків та ерозійних річкових процесів.

Більшість новоутворених зсувів представляють собою селево-зсувні потоки, які закладені в четвертинних елювіально-делювіальних, та делювіальних відкладах, складених глинами та суглинками з уламками переважно пісковиків. Потужність порід, що деформуються, відповідає потужності четвертинних відкладів і складає 1-5м. За формою в плані вони глетчероподібні і фронтальні, їх площі коливаються від 0,1 до 1,2 га. В зоні впливу зсувів опинились 206 житлових будинків, 35 з них значно пошкоджені.

В передгір’ї склалися умови для формування зсувів потоків які в нижній частині переходять в грязьові селі. Такий потік сформувався в с. Гвізд, де в верхній частині схилу було зрушено 300 тис.м³ ґрунту, перезволожено його та знесено в нижню частину схилу на відстань 400 м. Матеріал розвантажився на 5 присадибних ділянках.

В смузі розповсюдження глинистих утворень Скибової зони відмічені локальні прояви зсувів змішаного та блокового типів. Зсуви структуровані розміри їх сягали від 4-6 га (с.м.т.Делятин, присілок Левущик) до 18 га (с.Манява). В смузі розповсюдження трьохкомпонентного флішу повсюдно створилися умови для формування твердої складової селевого потоку. Великі потоки дали конуси виносу об’ємом 8-10 тис.м³, розвантаження селевих мас проходило на дороги з руйнацією мостів та житла. Практично всі мілкі потоки носили селевий характер з конусами виносу 200-400 м³.

Конусами виносу великих потоків другого порядку булі запруджені русла основних рік із зміною напрямків їх течії. Внаслідок чого проходили значні руйнації в межах населених пунктів Шибени, Яблуниця.

Найбільшого ураження екзогенними процесами в межах передгірської частини зазнали території Надвірнянського та Богородчанського районів, в гірській частині Верховинський та Косівський райони.

Найбільшої шкоди стихія нанесла лінійним об’єктам, дорогам та мостам в басейні рік Білого та Чорного Черемоша, Черемоша, Рибниці, Лючки, Пістиньки, в середній частині течій річок Прут, Бистриці Солотвинської та Надвірнянської.

Згідно плану комплексних природоохоронних заходів підприємства щодо відтворення та стабілізації екологічної ситуації на територіях, які постраждали внаслідок стихійного лиха 23-27 липня 2008 року, виконувалися роботи в межах проекту по моніторингу поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ в межах Івано-Франківської області з метою геологічного забезпечення УІАС НС та протизсувних заходів.

На основі результатів проведених робіт по вивченню шкідливого впливу ЕГП на навколишнє середовище, надаємо порайонний перелік населених пунктів та прилеглих до них територій уражених небезпечними геологічними процесами (зсувами, карстами, селями), активізація яких можлива в весняно-літній період 2009 року при зміні природно-кліматичних чинників, таких як бурхливе танення снігу та надмірне випадання дощів, гідрогеологічних та гідрологічних умов, а також в наслідок негативного впливу техногенних факторів на геологічне середовище.

Калуський район: м.Калуш (Височанка, Студінка), села Боднарів, Кропивник, Сівка Войнилівська, Пійло, Голинь, Тужилів, Довга, Войнилів;

Снятинський район: села Тростянець, Іллінці, Трійця, Джурів, Княже, Новоселиця, Вовчківці, Рудники, Потічок;

Надвірнянський район: села Зелена, Бистриця, Пасічна, Пнів Добротів, Назавизів, Гвізд, Середній Майдан, Красна, Чорний Потік, Б. Ослави, смт. Делятин, Ворохта, Ланчин, м.Яремча, с.Микуличин;

Долинський район: смт. Болехів

Коломийський район: с.Воскресінці, Дебеславці, Угорники, Струпків, Мишин, Верхній та Нижній Вербіж, Сопів, Княждвір, Нижнє, Верхнє, Голосків, Печеніжин;

Косівський район: м.Косів, села Снідавка, Брустурів, Шепіт, Прокурава, Космач, смт. Кути, Пістинь, Хімчин, Рожнів, Гірське, Бабинопілля, Баня Березів, Яблунів, Стопчатів;

Рожнятівський район: смт.Рожнятів, села Спас, Ілемня, В.Струтинь, Берлоги, Лоп’янка, Петренка, Вербів;

Богородчанський район: села Монастирчани, Старуня, Манява, Бабче, Жураки, Невочин;

Верховинський район: смт.Верховина, села Криворівня, Ільці, Верхній Ясенів, Бистрець, Буковець, Стебнів, Довгопілля, Красноїлів, Замагорів, Бережниця, Зелена, Шибени, Пробійна.

Ділянки річкової ерозії, переробки берегів водосховищ

В межах області відмічена бокова ерозія по басейнах наступних річок:

Бистриця Солотвинська (в інтервалі Івано-Франківськ – Богородчани – Лисець протяжністю 20 км).

Бистриця Надвірнянська (в інтервалі Івано-Франківськ – Надвірна протяжністю до 35 км).

Прут (в інтервалі Ворохта – Яремча – Коломия – Снятин протяжністю 170 км).

Черемош (на протязі всієї течії – 180 км).

Можлива активізація річкової ерозії в басейнах рік Лімниця, Свіча, Луква.

Непередбачені паводки можливі по долинам рік: Гнила та Золота Липи, Нараєвка.

Процесонебезпечні ділянки розташовані в районі населених пунктів: Верховина-Кути, Ворохта – Делятин, Галич – Маріуполь.

В районі Бурштинської ДРЕС відмічаються підмив лівих схилів водосховища.

По річці Лімниця ерозійні процеси загрожують нафтопроводу ”Дружба”.

Карстові явища

Активізація карстових процесів можлива в Рогатинському, Галичському, Тлумачському, Городенківському районах на всій території за виключенням сіл, розташованих в долинах великих річок, в Калуському районі – с.Войнилів, в Івано-Франківському районі – села Узин, Ямниця, Хотимир, Вовчинець, Підпечери.

Найбільша загроза розвитку карстового процесу можлива в межах Городенківського та Тлумачського районів.

Техногенна активізація карсту, що пов’язаний з розробкою соленосних пластів, відмічається в районі міст Калуш, Долина, Болехів.

В смт. Делятин проходить активізація соляного карсту.

Підтоплення

Даний процес для території області не характерний.

В період паводків відмічалось затоплення поверхневих ділянок в межах Коломийського, Надвірнянського, Снятинського, Косівського, Тисменицького.

Просідання денної поверхні над гірничими виробками

Даний процес відмічається в межах солевидобувних виробок, які проводились шахтним методом в районі м.Калуш. Загальна площа просідання досягає 1,8 км². В районі просідання відмічаються карстові провали.

Просідання лесових грунтів

Просідання лесових ґрунтів за даними обстежень не характерно для території області.

7.3. Геологічний контроль за вивченням та використанням надр.

Основні екологічні проблеми, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин області

В межах області виділяють Долинський і Надвірнянський нафтогазопромислові та Калуський гірничорудний райони.

Екологічні проблеми, що виникли в області внаслідок експлуатації родовищ корисних копалин, пов’язані, в основному, з розробкою родовищ нафти і газу, калійної солі та з веденням видобувних робіт кар’єрним способом.

Нафто-газові родовища

Нафтогазовидобувні роботи на родовищах області ведуться уже понад 40 років, а на деяких (Ріпнянське, Битківське) понад 100 років.

В межах Долинського і Надвірнянського нафтогазопромислових районів здійснюється буріння глибоких пошукових, розвідувальних та експлуатаційних свердловин. Розробка родовищ ведеться з допомогою більше двох тисяч свердловин різного призначення (експлуатаційних, нагнітальних, спостережних). На балансі нафтогазовидобувних управлінь є сотні ліквідованих свердловин. Разом з інфраструктурою облаштування родовищ (трубопроводи, лінії електропередач, дороги, інженерно-технологічні споруди та ін.) вони створюють значне техногенне навантаження на природне середовище.

В межах деяких нафтопромислів існують старі закинуті свердловини (родовище Кубаш, Майдан, Надєжда та інш.) внаслідок природного відновлення пластових тисків, спостерігаються прояви самовиливу нафти і мінералізованих пластових вод, а також викиди газу, що призводить до забруднення на прилеглих територіях грунтів, поверхневих вод, атмосферного повітря, що створює небезпеку виникнення пожеж в прилеглих до родовищ лісових масивах.

Екологічною проблемою, яка супроводжує нафтовидобувні роботи, є проблема ліквідації старих свердловин (близько 200), які бурились, в основному, в 50-60 роках, без цементування затрубного простору. Ліквідація цих свердловин загальноприйнятим методом установки цементних мостів в бурових колонах не дає стовідсотковоі гарантії надійної ізоляції нафтових покладів і в майбутньому можливі самовиливи нафти з ліквідованих свердловин. Ще однією екологічною проблемою нафтовидобувного виробництва є проблема утилізації нафтових шламів.

Родовища калійних солей

Дочірнє підприємство “Калійний завод” був до недавнього часу єдиним діючим виробником калійних добрив в Україні.

Він введений в експлуатацію в 1966-1968 роках і був зупинений в жовтні 2001 року через неспроможність вести оплату за енергоносії та неспроможності сільгоспвиробників проводити розрахунки за спожиті мінеральні добрива.

Підприємство має 3 рудники, Домбровський кар’єр, 2 відвали засолених ґрунтів, 2 хвостосховища та шламонакопичувач, які є потенційно небезпечними і можуть спричинити просідання земної поверхні, утворення провальних воронок, карстів, зсувів, забруднення водних об’єктів та земель. Особлива небезпека полягає в тому, що на території шахтних полів відпрацьованих рудників розташовані:

- 256 житлових будинків і промислових об’єктів міста Калуша (центральна і північна частини);

- 109 житлових будинків с. Хотінь, з яких 18 будинків уже знесено і люди переселені та 7 споруд промислового призначення на вентстволі „Хотінь”;

- 285 житлових будинків, 7 промислових споруд с.Кропивник;

- 304 житлові будинки, 16 промислових споруд с.Сівка-Калуська.

Небезпечна ситуація склалася і на хвостосховищах, де спостерігається фільтрація розсолів через тіло греблі. Уже сьогодні забруднення підземних вод в районі хвостосховищ складає 150 га.

Рудник "Калуш" експлуатувався більше ста років. На даний час рудник ліквідований шляхом заповнення відпрацьованих порожнин соляними розсолами в кількості 2502 тис. м³, що дозволило частково стабілізувати процес просідання земної поверхні. Незаповненим залишилось Хотінське шахтне поле, об'ємом 832 тис. м³, над яким розташована частина с. Хотінь. На Північному та Центральному каїнітових полях і промплощадці рудника утворилось 14 провальних воронок та просідання земної поверхні на вулиці Вітовського (Пархоменка) найбільша провальна воронка № 13 утворилася 25.06.2007 року в межах північно-східного флангу Центрального каїнітового поля на правому березі русла річки Сівки в підніжжі пагорба Височанка (Войнилівські висоти) в 45 метрах від колишнього вентиляційного ствола № 4. Воронка не ліквідована в зв'язку з відсутністю коштів, для її ліквідації необхідно близько 1000 м³ гірничої породи. В межах шахтних полів рудника облаштована мережа спостережних пунктів за гідродинамічним і гідрохімічним режимом поверхневих та підземних вод, а також розсолів, якими заповнені порожнини рудника. На сьогодні має місце засолення водоносного горизонту шахтними розсолами, в результаті чого виявлено й оконтурено 2 ареали засолення підземних вод.

Перший ареал, площею 1,1 га - на Центральному полі, другий - площею 29 га - на Північному каїнітовому полі. Мінералізація вод у межах ареалів змінюється від 1,8 - 10 г/л до 36 - 60 г/л. Існує небезпека подальшого витиснення шахтних розсолів у водоносний горизонт та утворення нових провальних воронок. На Хотінському полі можливе проникнення прісних поверхневих вод р. Лімниця. Максимальне просідання по вул. Київській становило – 2,55 м. Це просідання було засипано в 1999 році.

Рудник "Голинь" експлуатувався з 1930 по 1972 рр., загальний об'єм порожнин склав 1,7 млн. м³. Враховуючи гірничотехнічний стан рудника і те, що процес осідання земної поверхні над шахтним полем знаходиться на стадії затухання, інститутом "Галургії" було рекомендовано підземні порожнини рудника заповнювати розсолами лише у випадку аварійних ситуацій (поступлення води в гірничі виробки, різке просідання земної поверхні). Для виконання цих робіт передбачено буріння спеціальної свердловини та прокладка трубопроводу для подачі розсолів у шахту.

Рудник "Ново-Голинь" експлуатувався з 1966 по 1995 рр. За час роботи утворилося 12 млн. м³ підземних порожнин. Ліквідація рудника розпочата в 1996 р. Станом на 01.08.2008 р., у гірничі виробки подано 10618208 м³ розсолів. В зону підробки гірничими виробками земної поверхні потраплять 285 будинків с. Кропивник та 304 будинки с. Сівка - Калуська. Ліквідація рудника за браком коштів виконується з відставанням від проектного графіку. Несвоєчасне заповнення розсолами відпрацьованих порожнин може призвести до деформації земної поверхні та руйнації житлового фонду. Об'єм незаповнених пустот складає близько 2,0 млн.м³.

Домбровський кар'єр експлуатується з 1967 р. і є єдиною діючою сировинною базою для видобутку калійної руди. Балансові запаси калійної руди на 01.01.08 року становлять-32 млн. т.

Накопичення розсолів у кар'єрі унеможливило з 2007 року проводити видобувні роботи. Щорічно у кар'єрі, внаслідок розчинення соляних покладів атмосферними опадами утворюється 1,2 млн. м³ розсолів. В даний час ці розсоли використовуються для заповнення порожнин рудника "Ново-Голинь".

Беручи до уваги те, що наявні на даний час пустоти рудника "Ново-Голинь" можуть ще вмістити близько 1,8 млн.м³ розсолів, враховуючи 500 тис.м³ розсолів з хвостосховища №2 (на підставі рішення виїзної наради з вивчення техногенно-екологічної ситуації в зоні діяльності ДП "Калійний завод" від 15.01.08 р.), реальний об'єм відкачки з кар'єру складатиме 1,3 млн.м³ розсолів з врахуванням природного приросту фільтраційних вод в об'ємі 1,2 – 1,3 млн.м³/рік та прогресуючого процесу фільтрації вод р.Сівка через північно-західний борт Північної дільниці кар'єру, тому відновлення вищезгаданої дільниці розсолопроводу є не раціональним і не вирішує питання збереження №2 та №3 покладів каїнітових руд кар'єру. Єдиним вирішенням даної проблеми може бути тільки впровадження технології утилізації розсолів кар'єру.

Після закінчення ліквідаційних робіт на руднику розсоли будуть акумулюватись в кар'єрі, з часом його заповнять і самопливом виливатимуться у водні об'єкти та проникати у підземний водоносний горизонт. Такий стан призведе до небезпечної ситуації, оскільки розсоли постійно будуть забруднювати річки Лімницю і Дністер. Ріка Дністер є джерелом водопостачання населених пунктів України та Молдови, тому для запобігання проникнення розсолів в водоносні горизонти необхідно виконати гідроізоляцію кар'єру.

Питання щодо перспективи подальшого розвитку ДП "Калійний завод", стосовно доцільності експлуатації Домбровського кар'єру розглянуто на міжгалузевій нараді в Мінпромполітики 14.03.2008 р. де було прийнято відповідне рішення про консервацію зазначеного гірничо-видобувного об'єкту. У відповідності з рішенням даної наради по Мінпромполітики виданий наказ №183 від 31.03.2008 р. "Про здійснення організаційно-технічних та фінансово-економічних заходів щодо консервації Домбровського кар'єру".

Відвал № 1 - площею 48 га, місткістю 11,3 млн. м³ соленосних порід, не рекультивований. Згідно технічної документації для рекультивації відвалу потрібно завести 660 тис. м³ ґрунту і спланувати поверхню відвалу та укоси. Кошторисна вартість робіт, бюджетне фінансування яких передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року № 485-р, складає 3,3 млн. грн.

Відвал № 4 - площею 38,4 га, заскладовано 7,4 млн. м³ соленосних порід, частково рекультивований. З 1995 року по теперішній час через відсутність коштів роботи з рекультивації не ведуться. Для закінчення технічної рекультивації відвалу № 4 необхідно завести 80 тис. м³ ґрунту і спланувати відкоси відвалу. Залишкова кошторисна вартість робіт, бюджетне фінансування яких передбачено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 №485-р, складає 1,5 млн. грн.

Відвали №1 та №4 є потенційними джерелами засолення ґрунтів, поверхневих і підземних вод. Щорічно, в залежності від інтенсивності випадання атмосферних опадів на відвалах утворюються біля 300 тис. м³ розсолів із мінералізацією 127-240 г/л. У 1985-1993 роках проведено вивчення стану поверхневих і підземних вод у районі солевідвалів №1 і №4. В результаті цих досліджень зафіксований і оконтурений ареал забруднення підземних вод загальною площею 75 га. Мінералізація води у межах ареалу сягала 8,5 г/л. У 1995 році проведено повторне гідрохімічне опробування наявних режимних пунктів. Для зменшення засолення поверхневих і підземних вод району солевідвалів необхідно виконати ізоляція тіла солевідвалів від вилуговування його атмосферними опадами, тобто провести їх повну рекультивацію. У зв'язку з обмеженою мережею спостережливих свердловин контроль за формуванням та розповсюдженням ареалу забруднення водоносного горизонту в напрямку до р. Лімниця проводиться не в повній мірі.

Хвостосховище №1 - площа поверхні 54,3 га, об'єм - 15 млн. м³. Експлуатувалось з 1967 року по 1987 рік. В 1993 році виконано часткову рекультивацію шляхом покриття поверхні шаром суглинку та гіпсо - глинистої породи, товщиною 1,5 м. В 1996-1997 рр. та 2006-2007 рр. виконувались роботи по ліквідації карстових воронок, засипці вимоїн та очищенню укосів дамб від відкладів мірабіліту. У зв'язку з не закінченням рекультивації на хвостосховищі розвиваються карстові процеси, мають місце розмиви укосів дамб, фільтрація розсолів у водоносний горизонт та прилеглі водоймища.

Хвостосховище № 2 побудоване в 1984 році. Площа 48 га, загальна ємність 9,7 млн.м³, заповнено відходами: тверда фаза - 8 млн. м³, рідка – 1,7 млн. м³. Станом на 28.07.08 р. рівень дзеркала рідкої фази становив 328,514 м, що складає перевищення проектного об’єму заповнення на 231300 м³. Станом на 01.09.08 р. за рахунок відкачки рівень понижено до +328,220 м, що складає перевищення проектного об’єму заповнення на 99000 м³.

За період листопад-грудень 2007 року виконаний внутрішній пригруз тіла дамби в районі пікетів ПК 6 + 73 м – ПК 10 + 50 м та ПК 17 + 52 м – ПК 18 + 83 м. Загальний об'єм пригруза склав 21138 м³ гірничої маси. Це дало змогу зменшити навантаження рідкої фази на внутрішню частину дамби в місцях підвищеної фільтрації через тіло дамби, що відповідно збільшило стійкість дамби, але в даній ситуації, що склалася внаслідок значного перевищення проектного рівня заповнення, стан дамби хвостосховища № 2 є аварійно небезпечним, під час випадання інтенсивних опадів в травні та липні 2008 року по периметру дамби утворилися ряд просадок, які спричинили накопичення та застій води, що привело до збільшення активного проникнення води в тіло дамби та зменшило стійкість дамби. Враховуючи інтенсивність атмосферних опадів в другій половині липня поточного року можливий перелив розсолів через тіло дамби, що спричинить розмив укосів і руйнування дамби та виливу великої кількості розсолів у зовнішні водойми що може привести до непередбачуваних екологічних наслідків значного масштабу.

Згідно акту обстеження технічного стану хвостосховища №2 Домбровського кар'єру ДП "Калійний завод" ВАТ "Оріана" від 26.05.2008 р.; рекомендацій ВАТ "Гірхімпром" по ліквідації аварійної ситуації на насипній частині дамби хвостосховища №2" за № 03/298 від 12.06.2008 р.; рішення засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (пункт 1 розділу 2 протоколу № 4 від 18.06.08 р.) підприємством підготовлені і надані в Калуський міськвиконком матеріали стосовно виділення коштів в розмірі 23000 грн. з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища Івано-Франківської області для виконання в 2008 році робіт по природоохоронному заходу „Ліквідація аварійної ситуації на насипній частині дамби хвостосховища №2".

Шламонакопичувач уведений в експлуатацію в 1974 р. На сьогодні в ньому зберігаються слабо мінералізовані води з хвостосховища № 1. Площа водного дзеркала - 25 га. Проектний об'єм 914 тис. м³, фактичний - 1,3 млн. м³. В північно-західній і східній частинах шламонакопичувача спостерігаються витоки розсолів через гребінь дамби дебітом від 4 до 20 м³ в годину та концентрацією солей 41 г/л. Розсоли потрапляють у старе русло р. Кропивник. З метою недопущення аварійної ситуації необхідно продовжити будівництво першої черги хвостосховища №3 на місці існуючого шламонакопичувача. Для цього згідно з “Програмою розвитку виробництва калійних добрив в Україні на 2003-2007 роки” передбачені бюджетні кошти в розмірі 6,3 млн.грн. (вартість робіт в цілому – 7,8 млн. грн.).

Бюджетні кошти у 2003-2007 роках не виділено.

Для оцінки загальної картини забруднення підземних вод в 1990 році по всій території існуючого на той час концерну була облаштована мережа спостережних свердловин. Дослідженнями визначена загальна площа забруднення водоносного горизонту - 37 км². Враховуючи, що екологічне навантаження на природне середовище з кожним роком зростає, необхідно розширити контроль за забрудненням підземних вод.

За результатами попередніх досліджень в 2007 році визначений ареал соляного забруднення водоносного горизонту в районі хвостосховищ №№1, 2 відвалів №№1, 4 Домбровського кар’єру та рудника "Калуш", загальна площа ареалу засолення на даний час складає близько 900 га. В результаті спостережень ареал соляного забруднення досяг траси Долина-Івано-Франківськ і рухається в напрямку місцевого водозабору питної води м. Калуша в районі с. Добровляни та Хотінь.

Питання про стан техногенно-екологічної безпеки в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” ставилось до Кабінету Міністрів України разом з облдержадміністрацією та Калуською міською радою.

Ці проблеми розглядались на засідання державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з 21.01.2004 р. під головуванням Міністра з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Реви Г.В.

У відповідності з протоколом № 1 даного засідання завод розробив “План виконання першочергових природоохоронних заходів з ліквідації екологічних наслідків діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана”, який затверджений 26.02.2004 року ОДА та погоджений з відповідними міністерствами.

З цього питання створена спеціальна комісія з представників облдержадміністрації, місцевої влади, державного управління екології області, керівників заводу та НДІ Галургії.

Комісія провела два засідання, на яких, після детального вивчення проблеми, узгоджено метод утилізації розсолів – це метод випарювання. Інститут Галургії повинен розробити технологію випарювання розсолів, а ВАТ “Гірхімпром” розробити ТЕО випарювання розсолів – загальна вартість роботи становить 280 тис. грн. Заводом підготовлені відповідні запити про фінансування цих робіт з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища, але до цього часу вони не затверджені, так як не вирішено питання замовника на виконання даних робіт.

Питання стану техногенної безпеки розглядалось на засіданні Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол від 05.07.2006 № 4). Рішенням даної комісії зобов'язано вирішити питання бюджетного фінансування екологічних заходів до 2012 року, розгляду та затвердження комплексного проекту, створення державного підприємства на базі ДП "Калійний завод", розробки Державної програми відновлення виробництва калійних добрив на ДП "Калійний завод".

В 2006 році було зобов'язано Мінекономіки, Мінпромполітики та ФДМУ в термін до 31.07.2006 р. опрацювати питання створення державного підприємства на базі калійного виробництва ВАТ "Оріана" з вирішенням всіх екологічних проблем в зоні діяльності підприємства.

За результатами наради під головуванням Прем'єр-міністра України з питань стану та перспектив розвитку промисловості у західних регіонах, що відбулася 06.09.2007 р. у м. Калуші зобов'язано ФДМУ, Мінпромполітики, Мінфін та Мінекономіки в II-му півріччі 2008 року вжити заходів щодо прискорення процедури санації ВАТ "Оріана", передбачивши виділення із складу товариства калійного виробництва, утворення на його базі державного підприємства та приватизацію цілісного майнового комплексу новоутвореного товариства.

Питання про стан техногенно-екологічної безпеки в зоні діяльності ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана" також було розглянуто на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протокол №8 від 05.09.07 р.) з прийняттям рішення класифікувати ситуацію в зоні діяльності ДП "Калійний завод" як надзвичайну регіонального рівня та звернутися в Кабмін і Мінпромполітики стосовно бюджетного фінансування екологічних заходів до 2012 року, розгляду та затвердження комплексного проекту "Ліквідація рудника "Ново-Голинь" та встановлення екологічної рівноваги в зоні діяльності ДП "Калійний завод", створення у процесі санації ВАТ "Оріана" держаного підприємства "Калійний завод", розробки Державної програми відновлення виробництва калійних добрив на ДП "Калійний завод".

Рішенням виїзної наради під головуванням заступників голови ОДА В.Бруса та В.Шкварилюка з вивчення техногенно-екологічної ситуації в зоні діяльності ДП "Калійний завод" від 15.01.08 р. та затверджених головою ОДА плану заходів (розпорядження №41 від 04.02.2008 р.) зобов'язано виконати в 2008 році скид 500,0 тис.м³ розсолів з хвостосховища №2 в рудник "Ново-Голинь" з метою недопущення прориву тіла дамби, підготувати необхідні запити на фінансування невідкладних природоохоронних робіт та створення системи моніторингу в зоні діяльності підприємства з обласного та державного фондів ОНПС.

Сьогодні ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» не займається виробничою діяльністю, а виконує суто природоохоронні заходи по ліквідації рудника «Ново-Голинь» згідно затвердженого проекту та Постанови Кабінету Міністрів України від 19.08.208 року № 485-р. Державне фінансування природоохоронних заходів згідно цієї Постанови закінчується в 2009 році. Подальше фінансове забезпечення по вирішенню техногенно-екологічних проблем в зоні діяльності ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» поки що, під знаком питання.

Що стосується заходів цивільного захисту, техногенної та екологічної безпеки на об’єктах, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави повідомляю наступне:

ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» не включений до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Згідно Постанови КМУ № 1734 від 23.12.2004 року з останніми змінами в реєстрі є тільки ВАТ «Оріана»;
основні засоби, якими користується ДП «Калійний завод», включаючи і технічне обладнання, належить ВАТ «Оріана».

До складу Долинського нафтогазопромислового району входять родовища:

1. Танявське нафтогазоконденсатне

2. Янківське нафтове

3. Північно-Долинське нафтогазоконденсатне

4. Долинське нафтове

5. Вигода-Витвицьке нафтове

6. Чечвинське нафтове

7. Струтинське газонафтове

8. Спаське нафтове

9. Рожнятівське нафтове

10. Ріпнянське нафтове

11. Підлясівське нафтове

12. Кадобнянське газове

В Надвірнянському нафтогазопромисловому районі розташовані:

1.Луквинське газонафтове

2.Рудавецьке нафтове

3.Росільнянське нафтогазоконденсатне

4.Космацьке газоконденсатне

5.Монастирчанське газоконденсатне

6.Пнівське нафтове

7.Південно-Пнівське

8.Гвіздецьке нафтове

9. Південно-Гвіздецьке нафтогазоконденсатне

10.Пасічнянське нафтове

11.Битків-Бабченське нафтогазокондспсатне

12.Довбушансько- Бистрицьке нафтогазове

13.Микуличинське нафтове

14. Слобода-Рунгурське нафтове

15. Косівське газове

16. Ковалівське газове

17. Яблонівське газове

18. Дебеславицьке газове

19. Гуцулівське газове

20. Пилипівське газове

21 Черемхів-Струпківське газове

22. Старобогородчанське газове

23.Східно-Богородчанське газове

24. Гринівське газове.

Співвідношення поточних залишкових запасів нафти і газу на території області у порівнянні із загальними в Україні і окремо в західному нафтогазоносному регіоні показано на діаграмах:

7.4. Дозвільна діяльність у сфері використання надр

Протягом 2008 року відповідно до Постанови Кабінету Міністів України від 27 лютого 2008 р. N 273 Держуправлінням погоджено та видано по 34 родовищах екологічні картки на одержання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування ділянкою надр.

Blog

Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області

Содержание