Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області

Вид материала

Документы

Содержание Використання мінерально-сировинної бази Калійні солі Кам’яні солі

Подобный материал:

• Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
• Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
• Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
• Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
• Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
• Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
• Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
• Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
• України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
• Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4495.46kb.

Кількість розвіданих запасів основних видів корисних копалин в основному забезпечує діяльність підприємств з видобутку і переробці мінеральної сировини, за винятком переробки нафти.

Щорічні обсяги видобутку нафти 460-480 тис.тонн, не можуть забезпечити сировиною нафтопереробне підприємство ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” (потужність по переробці нафти – 2,6 млн.тонн в рік).

Видобувні підприємства нафтогазового комплексу при сучасному рівні видобутку забезпечені розвіданими запасами на 20-40 років.

Використання мінерально-сировинної бази

Нафта і газ

У зв'язку з тим, що основні нафтові і газові родовища вступили в завершальну стадію розробки, а за останні роки не відкрито жодного рівноцінного родовища, стабілізація нафто- і газовидобутку можлива тільки за рахунок збільшення обсягів розвідувального та експлуатаційного буріння, а також впровадження нових технологій нафто- і газовилучення (коефіцієнт нафтовилучення по родовищах області коливається від 0,08 до 0,34, в середньому 0,14-0,16).

За минулі роки різко зменшилось фінансування геологорозвідувальних робіт за рахунок державного бюджету, в т.ч. обсяги пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ скоротились майже в 10 разів.

Такий стан пошуків і розвідки на нафту і газ не дозволить в найближчій перспективі відкрити нові поклади вуглеводнів та збільшити іх видобуток, хоча перспективи в цьому напрямку є. За даними ДГП “Західукргеологія” в даний час підготовлені під глибоке буріння 4 структури (Пигівська, Чемигівська, Кічерська, Старобогородчанська) з прогнозними ресурсами нафти 7 млн.тонн, а також виявлено 25 перспективних структур із прогнозними ресурсами нафти 52 млн. тонн та 23 млрд.м³. газу.

Зважаючи на важливість нарощення видобутку нафти і газу, потрібно вирішити питання про включення витрат на буріння свердловин, а також облаштування нафтопромислів у собівартість видобутої сировини та спрямування рентної плати і частини відрахувань за спеціальне використання надр і геологорозвідувальні роботи на збільшення обсягів пошуковорозвідувальних робіт на нафту і газ.

В Івано-Франківській області наявні всі основні ланки нафто-газопромислового виробництва: потужності для буріння свердловин (Івано-Франківське, Долинське і Надвірнянське управління бурових робіт, Калуська експедиція глибокого буріння), підприємства по видобутку (“Долинанафтогаз”, “Надвірнанафтогаз”, СП “Дельта”, ТзОВ “Рожнятівнафта” і ін.), переробці нафти і газу (нафтопереробний завод ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття”, Долинський газопереробний завод) та розгалужена мережа нафто- і газопроводів. Існуюча інфраструктура нафтогазопромислового комплексу області та значні перспективи щодо виявлення нових родовищ створюють сприятливі умови для інвестування коштів у розвиток цієї галузі народного господарства.

Калійні солі

Серед корисних копалин, що використовуються в якості гірничохімічної сировини, провідне місце в області займають родовища калійних солей.

В Івано-Франківській області розташовані дві групи зближених родовищ: Калуш-Голинська (Калуш-Голинське, Домбровське, Пійло) і Марково-Росільнянська (Марківське, Молодьківське, Дзвиняцьке, Старунське, Росільнянське), та 5 відокремлених родовищ: Тура Велика, Тростянець, Кадобна, які стоять на державному балансі, а також Делятинське та Білі Ослави (Березівське), що балансом не обліковані.

Детально розвідана лише Калуш-Голинська група. Запаси калійних і магнієвих солей тут складають 450 млн. т. Практичний інтерес представляє також Марково-Росільнянська група родовищ із запасами категорії C₁ + C₂ – 457 млн. т. Всього сумарні виявлені запаси калійних і магнієвих солей в межах області складають 1091 млн. т, що складає 100 % загальних запасів України.

Важливим для області і України в цілому є питання ефективного використання унікального Калуш-Голинського родовища полімінеральних руд, на базі якого працював єдиний в Україні виробник калійних добрив – дочірнє підприємство “Калійний завод” ВАТ “Оріана”.

Кам’яні солі

Проведені геолого-розвідувальні роботи показали неперспективність розширення сировинної бази за рахунок природних розсолів. Альтернативним джерелом для виробництва кухонної солі можуть бути розвідані родовища кам'яної солі "Верхнє-Струтинське" і "Рошнято" із загальними запасами 350 млн.т. Чистота солі (вміст NaCl) складає близько 80 %.

Нинішній дефіцит кухонної солі в області, як і в цілому в західному регіоні України, перекривається за рахунок меленої кам'яної солі Артемівського (Донецька обл.) і Солотвинського (Закарпатська обл.) солерудників та імпортних поставок з Білорусі. Ці солі менш якісні, ніж солі з родовищ області, тому що містять нерозчинні домішки і гіпс. Науково-дослідний інститут галургії (м. Калуш) розробив інвестиційний проект "Кухонна сіль" на будівництво нового виробництва з випуску виварної солі обсягом 200-250 тис. т в рік на базі розвіданих в області родовищ солей методом підземного вилуговування водою через свердловини.

Сірка

В межах Прикарпатського сірконосного басейну, який простягається неширокою смугою (10-20 км) в Передкарпатті з південного сходу на північний захід від румунського до польського кордону, відомо більше двадцяти родовищ і проявів самородної сірки, з них сім родовищ і один прояв виявлено на території області.

Із семи родовищ Івано-Франківської області на двох (Загайпільському і Шевченківському) проведена детальна розвідка і запаси їх затверджені в таких кількостях: на Загайпільському – 17,3 млн. т; на Шевченківському – 14,7 млн. т.

На Тлумацькому і Жуківському родовищах проведена попередня розвідка, а на Велико-Кам’янському – пошуково-оціночні роботи. Запаси їх затверджені Науково-технічною радою ДГП "Західукргеологія" в кількості 18,4 млн. т.

В кінці 1980-х – на початку 90-х років в області відкриті Любовецьке і Коломийське родовища із запасами і прогнозними ресурсами 15 млн. т та 7 млн. т сірки відповідно. Тут проведені тільки пошукові роботи.

Загальні запаси сірки в області складають 32 % запасів Прикарпатського сірконосного басейну.

На базі Загайпільського родовища в 1978 – 1981 роках працювала дослідна установка підземної виплавки сірки. За декілька років видобуто понад 5 тис. цієї мінеральної сировини, доказана принципова можливість видобутку сірки з руд з малою проникністю. Проте низька культура виробництва, відхилення від проекту, організаційні прорахунки привели до припинення робіт і ліквідації дослідно-промислової установки через нерентабельність.

Зарубіжний досвід показує, що застосування новітніх технологій може зробити рентабельним видобуток сірки на родовищах Прикарпаття.

Однак, в сучасних умовах, коли сірка значно дешевше отримується попутно при видобутку природного газу, перспективи освоєння родовищ сірки в області малоймовірні і роботи на них у ближчі роки не плануються.