Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Регіональний центр моніторингу довкілля, 1839.28kb.
- України " Екологічні проблеми сучасності " І всеукраїнська науково-практична конференція, 3070.86kb.
- Виробничий комплекс перелік екологічно небезпечних об’єктів, 4495.46kb.
У мисливських угіддях області план відстрілу диких копитних тварин в 2008 році виконано на 42 %. Зокрема, у 2008 році при ліміті оленя благородного 48 особини добуто 13 особин (27%), при ліміті козулі 104 особини добуто 66 особин (63%), при ліміті кабана 148 особин кабана добуто 53 особини (36%). Таким чином у мисливському сезоні 2008 року користувачі мисливських угідь області план відстрілу диких виконали на 42% від запланованого, що свідчить про реальну наявність дичини в угіддях.
За останні роки в області створено ряд дичерозплідників: 11 на кабана, де чисельність основного поголів`я складає 57 особину – приплід – 91 особини, 1 дичерозплідник в ДП «Івано-Франківський лісгосп» ур. “Марківці” на оленя плямистого і лань, де чисельність основного поголів`я оленів плямистих складає 62 особини – приплід – 4 голів, ланей 42 особин – приплід 5 голів, 1 дичерозплідник на муфлона де чисельність основного поголів’я складає 46 особини – приплід 16 голів, 1 дичерозплідник на качку і 2 на фазанів. Ситуація з дичерозведенням в області значно покращилась.
Мисливське господарство області за останні роки дещо покращилось, хоча і надалі потребує значного поліпшення. Ведення мисливського господарства в області можна вважати задовільним.
Для покращення ведення мисливського господарства області користувачами мисливських угідь необхідно:
- забезпечити ефективну боротьбу з браконьєрством та хижаками (протягом року);
- щорічно виділяти необхідні кошти у відповідності до Закону України “Про мисливське господарство та полювання”;
- налагодити систему одночасного обліку мисливської фауни (щорічно);
- розширювати існуючі та створювати нові вольєрні господарства (дичерозплідники) по відтворенню аборигенних видів тварин – оленя благородного, козулі європейської, дикого кабана (постійно);
- використання тваринного світу здійснювати тільки у мисливських угіддях, де чисельність дичини не нижча від оптимальної (постійно).
5.3.2. Ведення рибного господарства. Рибний промисел: аналіз, динаміка в басейнах річок та морів
Територією Івано-Франківської області протікає 8294 річки і водотоків загальною довжиною 15756 км. Фонд водойм представлений 142 озерами, площею 384,53 га та трьома водосховищами: Бурштинським площею 1260 га, Чечвинським площею 228,1 га та “Княгиничі” 143,1 га.
Фонд рибогосподарських об`єктів Івано-Франківщини складається з двох басейнів–Дністровського (р.Дністер з притоками) та Дунайського (р.Прут з притоками).
До Дністровського басейну належить р. Дністер та 116 приток (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: рр. Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Лімниця, Свіча, Сівка, Гнила Липа, Золота Липа, Луква, Ворона, Сукіль та інші.
До Дунайського басейну в межах Івано-Франківської області – р.Прут та 63 притоки (довжиною понад 10 км). Найбільші притоки: Білий Черемош, Чорний Черемош, Рибниця, Пістинька, Чорнява, Лючка та інші.
Загальна площа земель під водою складає 23,9 тис. га.
Таблиця 5.3.2.23. Фонд рибогосподарських водних об`єктів
Річки | Озера | Водосховища | |||
| Загальна кількість, шт. | Загальна протяжність, км | Загальна кількість, шт. | Загальна площа, га | Загальна кількість, шт. | Загальна площа, га |
| 8294 | 15756 | 142 | 384,53 | 3 | 1631,2 |
В річках гірської частини області іхтіофауна представлена наступними видами: харіус європейський, форель струмкова, головень, гольян, пічкур, бички, верхоплавка, окунь тощо. Рибопродуктивність невелика – 8-9 кг/га; рибні запаси оцінюються в 100 тонн.
Іхтіофауна річок рівнинної частини представлена такими видами: марена, рибець, білизна, плітка, окунь, головень, підуст, сом, судак, щука, сазан, карась, короп, лящ, клепець, плоскирка, гольян, верхоплавка, пічкур, бички, зустрічаються стерлядь, вирезуб, чоп тощо. Рибопродуктивність за даними попередньої п’ятирічки складає 20-25 кг/га; рибні запаси оцінюються від того часу в 150 тонн.
Протягом звітного року, як і у попередньому році, в межах Івано-Франківської області промисловий вилов не проводився. Не поступило також заявок від рибокористувачів і на поточний рік. Від рибодобувних організацій заявок на здійснення промислу не надходило, тому ліміт на область не виділявся.
Ставкове господарство налічує 1281 ставок загальною площею водного дзеркала 3374,02 га.
Серед користувачів водних живих ресурсів, що здійснюють їх спецвикористання, є лише рибгосп "Галицький", який діє згідно із Режимом СТРГ на Бурштинському водосховищі.
Заявок для проведення науково-промислового лову водних живих ресурсів в 2008 році на водоймах області в Івано-Франківськдержрибоохорону не надходило. Науково-промисловий лов в поточному році не здійснюється.
Серед господарств, які займаються вирощуванням риби в області діє 8 рибгоспів: “Княгиничі” (с.Княгиничі Рогатинського р-ну), “Міжріччя” (с.Міжріччя Долинського р-ну), “Завадка” (с.Завадка Калуського р-ну), “Бабин” (с.Бабин Калуського р-ну), “Більшівці” (с.Більшівці Галицького р-ну), “Хом`яківка” (с.Хом`яківка Тисменицького р-ну), “Галицький” (смт. Бурштин Галицького р-ну), рибдільниця “Марківці” (с.Марківці Тисменицького р-ну); а також Хотимирське СРФГ (с.Хотимир Тлумацького р-ну).
Таблиця 5.3.2.24. Динаміка вилову риби по Бурштинському СТРГ
-
Рік
Водний об‘єкт
Плановий вилов згідно режиму рибогосподарської експлуатації водойми тон./рік
Фактичний вилов тон.
1
2
3
4
2000
Бурштинське СТРГ
53,00
9.50
Разом по області
53,00
9,50
2003
Бурштинське СТРГ
60,00-
11,96
Разом по області:
60,00
11,96
2004
Бурштинське СТРГ
71,50-
15,6
Разом по області
71,50
15,6
2005
Бурштинське
СТРГ
80,00-
14,1
Разом по області:
-80.00
14,1
2006
Бурштинське
СТРГ
85,49
16,10
Разом по області:
85,49
16,10
2007
Бурштинське
СТРГ
Разом по області:
112,3
31,7
2008
Бурштинське
СТРГ
Разом по області:
185,0
33,0
Таблиця 5.3.2.25. Обсяги вселення водних живих ресурсів користувачами СТРГ за останні 3 роки у Бурштинському водосховищі
| № з/п | Назва об’єкту вселення | Вікова стадія | Роки | |||||||||
| 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||||||||
| План, млн.екз. | Факт, млн.екз. | План, млн.екз. | Факт, млн.екз | План, млн.екз | Факт, млн. екз. | План, млн.екз | Факт, млн. екз. | План, млн.екз. | Факт, млн. екз. | |||
| 1. | товстолобик | дволітки | 0,205 | 0,242 | 0,205 | 0,242 | 0,205 | 0,1255 | 0,205 | 0,1549 | 0,205 | 0,216 |
| 2. | короп | дволітки | 0,030 | | 0,030 | - | 0,060 | 0,056 | 0,030 | 0,0209 | 0,030 | 0,030 |
| 3. | карась | однорічки | - | - | - | 0,178 | - | - | - | - | - | - |
| 4. | товстолобик | однорічки | - | - | - | - | 0,280 | 0,048 | - | - | - | - |
| 5. | карась | -“- | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
| 6. | лящ | дволітки | 0,030 | 0,061 | 0,060 | 0,069 | 0,030 | - | 0,030 | - | 0,030 | 0,031 |
| 7. | буфало | дволітки | 0,020 | - | 0.020 | - | 0,020 | - | - | - | 0,020 | 0,031 |
| Усього | | 0.280 | 0,303 | 0,315 | 0,315 | 0,489 | 0,2295 | 0,020 | 0,1758- | 0,285 | 0,308 |
Заходи, які доцільно здійснити для поліпшення ведення рибного господарства області та відтворення рибних запасів:
- Провести в найближчий час (2-3 роки) паспортизацію всіх водних об’єктів області.
- Надати в оренду водні об’єкти користувачам і власникам.
- Створити відповідну матеріальну базу для відтворення рибних запасів.
- Довести науково-обгрунтовані обсяги зариблення всіма користувачами водних живих ресурсів.
- Передати державну рибоохорону у відання Мінприроди України.
5.3.3. Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України
Майже третина природної флори Івано-Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належать ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку.
Формою збереження природних екосистем є заповідні території. Осередками зростання значної частини раритетного фітогенофонду на території Івано-Франківської області є установи природно-заповідного фонду, а саме: природний заповідник «Горгани», Карпатський національний природний парк, національний природний парк «Гуцульщина», Галицький національний природний парк.
На території природного заповідника «Горгани» ростуть 2 види, занесені до Додатку 1 Бернської конвенції, з 10, що зустрічаються у флорі Українських Карпат. Виявлено 30 видів судинних рослин, занесених до Червоної книги України, що становить понад 20 % від загальної кількості червонокнижних видів, що ростуть в Українських Карпатах.
Загалом раритетна флора заповідника налічує 69 видів судинних рослин, що забезпечує охорону 17,1 % раритетної компоненти Українських Карпат і 63% – району Горган.
На території Карпатського національного природного парку зареєстровано 78 видів вищих судинних рослин (відносяться до 27 родин), які занесені до Червоної книги України.
Флора природних фітоценозів НПП „Гуцульщина” налічує 687 видів судинних рослин, 161 – мохоподібних, 204 – лишайників та макроміцетів (загалом – 1052 види).
Із них до Червоної книги України занесено 39 видів судинних рослин (14 родин, 21 рід), 5 – макроміцетів (5 родин, 5 родів), 2 – лишайників (1 родина, 2 роди).
Види рослин занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, наведено згідно із зразками таблиць, що додаються.
Із зареєстрованих видів хребетних на території природного заповідника «Горгани» зустрічаються види, занесені до Червоної книги України.
Клас Круглороті – Cyciostomata
Угорська мінога – Lamperta danfordi Regan
Клас Риби – Pisces
Ряд Лососеподібні – Salmoniformes
Харіус – Thymalus thymalus L.
Клас Земноводні – Amphibia
Ряд Хвостаті – Caudate .
Плямиста саламандра – Salamandra salamandra L
Тритон карпатський – Triturus montandoni (Bouienger)
Тритон альпійський – Triturus alpestris (Laurenti)
Клас Плазуни – Reptilia
Ряд Лускаті – Sguamata
Мідянка – Coronella austriaca Laurenti
Клас Птахи – Aves
Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes
Лелека чорний – Ciconia nigra L.
Ряд Соколоподібні – Falconiformes
Підорлик малий – Аgиіlа pomarina C.L. Brehm
Беркут – Aguila chrysaetos L.
Ряд Куроподібні – Galliformes
Глухар – Tetrao urogallus L.
Ряд Журавлеподібні – Gruiformes
Родина Журавлині – Gruidae
Сірий журавель – Grus grus L.
Ряд Совоподібні – Strigiformes
Пугач – Bubo bubo L.
Сичик-горобець – Glaucidium passerinum L.
Сова довгохвоста – Strix uralensis Pallas
Ряд Горобцеподібні – Passeriformes
Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli
Клас Ссавці – Mammalia
Ряд Землерийкові – Soricidae
Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz
Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera
Ряд Гризуни – Rodentia
Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw)
Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins)
Ряд Хижі – Camivora
Бурий ведмідь – Ursus arctos L.
Горностай – Mustela erminea L.
Норка європейська – Mustela lutreola L.
Борсук – Meles meles (L.)
Видра – Lutra lutra (L.)
Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber
Рись – Felis lynx L.
Із зареєстрованих видів на території Карпатського НПП зустрічаються види, занесені до Червоної книги України.
Комахи – Insecta
Ряд Бабки – Odonata
Родина Кордулегастериди – Cordulegasteridae
Кордулегастер кільчастий – Cordulegaster annulatus (Latreille)
Ряд Веснянки – Plekoptera
Родина Перліди – Perlidae
Веснянка велика – Peria maxima Skopoli
Ряд Твердокрилі або жуки – Coleoptera
Родина рогачі – Lucanidae
Жук – олень (рогач звичайний) – Lucanus cervus (Linnaeus)
Родина Вусачі – Cerambycidae
Розалія альпійська (вусач альпійський) – Rosalia alpina (Linnaeus)
Ряд скорпіонові мухи – Mekoptera
Родина Льодовичники – Boreidae
Льодовичник звичайний – Boreus westwoodi (Hagen)
Ряд лускокрилі – Lepidoptera
Родина Парусники – Papilionidae
Махаон – PapiHo machaon (Linnaeus)
Родина Німфаліди – Nymphalidae
Райдужниця велика – Apatura iris (Linnaeus)
Родина Сатири – Satyridae
Чорнушка манто (сатир манто) – Erebia manto (Denis et Schifermiiler)
Родина Ведмедтці – Arctiidae
Ведмедиця-господиня – Callimorpha dominula (Linnaeus)
Родина Совки – Noctuidae
Евхальція різнобарвна – Euchalcia variabilis (Piller)
Совка сокиркова – Peripheries detphinii (Linnaeus)
Стрічкарка голуба – Catocala fraxini (Linnaeus)
Стрічка орденська малинова – Catocala sponsa (Linnaeus)
Риби – Pisces
Ряд Лососеподібні – Saimoniformes
Лосось дунайський – Hucho hucho hucho L.
Земноводні – Amphibia
Ряд Хвостаті – Caudata
Тритон карпатський – Thturus montandoni (Boulenger)
]Тритон гірський – Triturus alpestris (Laurenti)
Саламандра плямиста – Salamandra salamandra L.
Плазуни – Reptilia
Ряд Лускаті – Squamata
Мідянка – Coronella austriaca Laurenti
Птахи – Aves
Ряд Лелекоподібні – Ciconiformes
Лелека чорний – Ciconia nigra L.
Ряд Соколоподібні – Falconiformes
Підорлик малий – Aquila pomarina C.L.Brehm
Беркут – Aquila chrysaetos L.
Лунь польовий – Circus cyaneus L.
Сапсан – Faico peregn'nus Tunstall
Ряд Куроподібні – Galliformes
Глушець – Tetrao urogallus L.
Ряд Совоподібні – Strigiformes
Пугач – Bubo bubo L.
Сич волохатий – Aegolius funereus L.
Сичик-горобець – Glaucidium passennum L.
Сова довгохвоста – Sthx uralensis Pallas
Сипуха – Tyto alba (Scopolli)
Ряд Горобцеподібні – Passeriformes
Тинівка альпійська – Prunella collaris Scopoli
Скеляр строкатий – Monticola saxatilis (L.)
Золотомушка червоночуба – Regulus ignicapillus Temminck
Ссавці – Mammalia
Ряд Землерийкові – Soricidae
Бурозубка альпійська – Sorex alpinus Schinz
Кутора мала – Neomys anomalus Cabrera
Ряд Рукокрилі – Chiroptera
Підковоніс малий – Rhinolophus hipposideros (Bechstein)
Ряд Гризуни – Rodentia
Нориця мала водяна (повх) – Arvicola scherman (Shaw)
Нориця снігова – Chionomys nivalis (Martins)
Ряд Хижі – Camivora
Горностай – Mustela erminea L.
Норка європейська – Mustela lutreola L.
Борсук – Metes metes (L.)
Видра – Lutra lutra (L.)
Кіт лісовий – Felis silvestris Schreber
Рись – Felis lynx L.
Таблиця 5.3.3.26. Види тварин НПП „Гуцульщина”, занесені до Червоної книги України
| Види тварин | Кількість особин |
| Сич волохатий | 2 |
| Сатурнія руда | |
| Дозорець-імператор | |
| Райдужниця велика | |
| Беркут | 1 |
| Підорлик малий | 2 |
| Вусач мускусний | |
| Пугач | 5 |
| Лелека чорний | 4 |
| Мідянка | 14 |
| Мінога угорська | 48 |
| Кіт лісовий | 2 |
| Сичик-горобець | 3 |
| Орел-карлик | 2 |
| П’явка медична | |
| Лосось дунайський | 38 |
| Подалірій | |
| Сорокопуд сірий | 4 |
| Стрічкарка тополева | |
| Жук-олень | |
| Видра річкова | 5 |
| Рись звичайна | 2 |
| Борсук | 15 |
| Горностай | 8 |
| Норка європейська | 12 |
| Кутора мала | 18 |
| Жук-самітник | |
| Махаон | |
| Підковоніс малий | 13 |
| Вусач альпійський | |
| Саламандра плямиста | 2700 |
| Сова довгохвоста | 11 |
| Глухар | 8 |
| Тритон альпійський | 122 |
| Тритон карпатський | 140 |
| Чоп малий | |
| Ведмідь бурий | 2 |
| Бурозубка альпійська | 42 |
| Полівка водяна | 30 |
| Широковух європейський | 4 |
| Лунь польовий | 2 |
| Гоголь | 1 |
| Змієїд | 1 |
| Полоз лісовий | 2 |
| Красуня-діва | |
| Джміль моховий | |
| Мнемозина | |
| Ванесса чорно-руда | |
| Бражник мертва голова | |
| Стрічкарка блакитна | |
| Ведмедиця гера | |
| Кардулегастер кільчастий | |
| Красотіл пахучий | |
| Стафілін пахучий | |
| Стафілін волохатий | |
| Джміль яскравий | |
| Синявець мелеагр | |
| Ванесса л-біла | |
| Бражник прозерніна | |
| Сатурнія мала | |
| Шовкопряд березовий | |
| Стрічкарка малинова | |
| Ведмедиця-хазяйка | |