Форма затвердження проекту
Вид материала | Документы |
- Швейцарсько-українська співпраця в рамках проекту forza успішно продовжується, 36.71kb.
- Повідомлення про оприлюднення проекту регуляторного акта – проекту рішення Дніпропетровської, 88.91kb.
- Формат опису модуля, 38.32kb.
- Роль бізнес-проекту, 105.24kb.
- Додаток ризики та проблеми проекту державного бюджету на 2008 рік, 198.17kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження, 62.54kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінприроди України "Про затвердження, 137.18kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту наказу Мінприроди України "Про затвердження, 134.81kb.
- Аналіз регуляторного впливу проекту наказу Мінекономрозвитку, 59.81kb.
- Про затвердження Інвестиційної Програми Молодогвардійського квп вкг на 2011-2012р, 89.56kb.
3.1 Компонент 1 – Iнституційний розвиток
Компонент Інституційного розвитку зорієнтований на подальший розвиток спроможності українського Міністерства аграрної політики брати відповідальність за впровадження дієвого секторального підходу в питаннях розвитку сільського господарства та сільських територій і управляти цим процесом ефективно. Подальший розвиток спроможності зосереджується на:
- покращенні навичок у межах Міністерства, особливо навичок аналізу сільськогосподарської політики;
- покращенні діалогу між Міністерством та відповідними органами в Європейській Комісії, СОТ та міжнародними фінансовими установами;
- розвитку компетентності у розумінні секторального підходу (SWAP) та розробці середньострокових планів та відповідних кошторисів.
Протягом даного звітного періоду велася робота спрямована на виконання всіх завдань, передбачених технічним завданням щодо компоненту 1 «Інституційний розвиток».
Основними здобутками в цей період є:
- Проектна команда надала організаційну та консультативну підтримку Міністерству агарної політики в участі в переговорному процесі про створення зони вільної торгівлі з ЄС (12-й раунд Діалогу Україна ЄС з аграрних питань).
- Експерти проекту на запрошення Міністерства аграрної політики України та Державного комітету ветеринарної медицини брали участь у роботі нарад на виконання положень Закону України «Про державну программу економічного і соціального розвитку України на 2010 рік», розпоряджень Кабінету Міністрів України від 19.05.2010 № 1077-р та від 16.06.2010 № 1231. Думки та рекомендації експертів були передані в державні органи для подальшого опрацювання.
- Виконання програми навчання для спеціалістів Міністерства аграрної політики (семінари по підвищенню кваліфікації та викладанню англійської мови у групах та індивідуальній основі);
- Підготовка програмного документу у рамках підготовки національної доктрини реформування та розвитку агропродовольчого комплексу України «Можливості використання донорської підтримки для виконання пріоритетних завдань Міністерства аграрної політики України».
- Проведення інформаційної роботи стосовно секторального підходу у вирішенні питань сталого сільського розвитку та механізмів підготовки середньострокових кошторисів при написанні національних та регіональних програм сільського розвитку;
- Організація навчально-ознайомчої поїздки до Великобританії (13-19 вересня 2010). У поїздці взяли участь 16 учасників з МАП, Секретаріату Кабінету Міністрів України. Під час поїздки учасники ознайомилися з роботою Департаменту Охорони Навколишнього Середовища, Продовольства та Сільського Розвитку, вивчили питання організації процесу підготовки політичних рішень з питань агропромислового виробництва та сільського розвитку. Під час поїздки було організовано відвідування та ознайомлення з роботою регіональних агентств сільського розвитку, ініціативами сільських громад по розвитку сільської місцевості.
- Узгодження з Представництвом ЄС проведення повторного тендеру на закупівлю обладнання для системи прогнозування врожайності сільськогосподарських культур МАРС;
- Підготовка специфікацій обладнання для системи прогнозування врожайності сільськогосподарських культур МАРС та тендерної документації;
- Надання організаційної та консультативної підтримки у проведенні повторного тендеру на закупівлю обладнання для системи прогнозування врожайності сільськогосподарських культур МАРС.
3.1.1 Допомога у поліпшенні координації діяльності організацій-донорів у сільськогосподарському секторі
3.1.а Створення бази даних проектів технічної допомоги в аграрному секторі
Основний об’єм робіт по створенню україномовної оболонки бази даних проектів технічної допомоги в аграрному секторі був зроблений протягом минулого звітного періоду. Планувалося підготувати та провести презентацію бази даних на засіданні Ради Донорів. Після отримання зауважень та побажань від донорів та інших проектів планувалося зробити необхідні покращення та розробити англійський інтерфейс бази даних. У зв’язку зі структурними змінами, що відбувалися в Міністерстві аграрної політики та вирішенням ряду невідкладних поточних питань у секторі, пов’язаних з підготовкою заходів з реформування галузі, засідання Ради Донорів було відтерміновано на наступний звітний період (Див. Додаток 3 Лист від МАП № 37-23-1-14.12358 від 28.07.2010).
Під час Початкової фази реалізації Проекту ІТ спеціалістами проекту було підготовлено програму створення бази даних проектів технічної допомоги. Програма передбачає створення бази даних проектів технічної допомоги, що були реалізовані в аграрному секторі України за останні п’ять років або знаходяться в стадії виконання. Функціонування бази даних буде сприяти координації діяльності проектів в сільському секторі, розповсюдженню моделей, розроблених в рамках діяльності проектів технічної допомоги, в непілотні регіони, покращенню інформованості та обміну досвідом між різними донорами, проектами та бенефіціарами. Проектом було придбано програмне забезпечення для розробки бази даних проектів технічної допомоги. Основний об’єм робіт був виконаний в попередній звітний період.
Програма розробки та впровадження бази проектів технічної допомоги сформована на основі раніше затвердженого графіку виконання основних завдань проекту , що міститься в Матриці Логічної Структури впровадження проекту (Додаток 1). Програма передбачала впровадження повністю працездатної і наповненої інформацією бази даних проектів технічної допомоги на кінець минулого звітного періоду після проведення її презентації на засіданні Ради Донорів та отриманні коментарів від донорських організацій та проектів технічної допомоги. На жаль, засідання Ради Донорів з цього питання переносилось декілька разів з об’єктивних причин, про що було вказано вище.
На сьогоднішній день створено домен для бази даних, який запущений за адресою: ссылка скрыта, яка і стане адресою бази після ії заповнення, тестування налагодження.
Для ознайомлення більш широкого загалу з можливостями та контентом бази даних лінк до Бази Даних розміщено на вебсайті проекту ссылка скрыта За даними статистики відвідувань сайту БД оглянуло 652 відвідувачі (з них 63 закордонних). Дані статистики підтверджують необхідність створення також повноцінної англійської версіїї БД. За планом така робота почнеться після обговорення та вдосконалення української версії.
На момент підготовки звіту база даних містить інформацію про 112 проектів технічної допомоги. Загалом у базу даних завантажено 1047 файлів. Розділ «Бібліотека» містить 138 файлів довідкової інформації.
3.1.b Сприяння підвищенню дієвості координації донорів
В рамках роботи, направленої на надання допомоги у поліпшенні координації діяльності донорів у сільськогосподарському секторі, проектом «Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та європейської політики добросусідства» передбачається надання підтримки Міністерству аграрної політики в організації засідання Ради Донорів.
На жаль протягом даного звітного періоду у зв’язку зі структурними змінами в Міністерстві аграрної політики та вирішенням поточних питань, пов’ язаних з розробкою доктрини реформування та розвитку агропромислового комплексу України засідання Ради Донорів не скликалось.
Експерти проекту брали активну участь у квартальних координаційних засіданнях міжнародних донорських організацій та проектів технічної допомоги, що працюють на території АР Крим. В засіданнях беруть участь представники 26 проектів.
Під час засідань було презентовано результати роботи проекту та концепцію державної цільової програми розвитку сільських територій на період до 2020 року.
Підходи та рекомендації проекту при розробці концепції державної цільової програми сталого розвитку сільських територій були окремо презентовані нижчезазначеним проектам та програмам технічного співробітництва:
- Програма розвитку та інтеграції Криму ПРООН
- Проект ПРООН та ЄС «Місцевий розвиток орієнтований на громаду»
- Проект розробки та впровадження публічної політики
- Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні»
Протягом минулого звітного періоду Проект ініціював проведення трьох засідань Координаційної робочої групи донорів та донорських організацій, що працюють в сфері безпечності харчових продуктів. Мета створеної Координаційної робочої групи полягає в об’єднанні зусиль організацій та проектів в наданні необхідної допомоги в питаннях реформування державної системи контролю харчових продуктів в Україні, гармонізації українського законодавства з вимогами Європейського Союзу. Координаційна робоча група виявила ініціативу у наданні допомоги у розробці концепції реформування системи контролю безпечністю харчових продуктів в Україні. Експертами підготовлено та презентовано на засіданні урядової робочої групи (04.10.2010) 4 варіанти реформування інституційної структури системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні .
3.1.2 Сприяння в підвищенні спроможності МінАгрополітики в питаннях формування політики та аналізу політичних рішень
Спроможність державних службовців здійснювати аналіз політики є ресурсом, який допомагає органу влади формувати дієву політику та розв’язувати стратегічні завдання з реалізації державних пріоритетів. Практика аналізу політики є обов’язковою та невід’ємною частиною роботи урядів та державних службовців країн – членів ЄС. Саме на забезпечення адаптації державної служби України до стандартів Європейського Союзу спрямована низка відповідних нормативно-правових документів України, а саме:
- Програма розвитку державної служби на 2005 - 2010 роки. Затверджена Постановою КМУ від 08.06.04 р. № 746, зі змінами, затвердженими Постановою КМУ від 03.09.08 р. № 776.
- Розпорядження КМУ «Про забезпечення діяльності груп аналізу політики у центральних органах виконавчої влади та Секретаріаті Кабінету Міністрів України» від 07.02.07 р. № 32-р.
- Розпорядження КМУ «Про затвердження заходів щодо виконання у 2008 році «Плану дій Україна – ЄС» від 06.08.08 р. № 1072-р.
Подальший прогрес у виконанні Україною зобов’язань щодо членства в СОТ та реалізації політики добросусідства в сільському секторі багато в чому залежить від інституційного контексту й спроможності розробки відповідної політики на найвищому рівні адміністрування аграрного сектору. Розробка такої політики знаходиться у прямій залежності від фахового потенціалу Міністерства аграрної політики України у питаннях політичного аналізу та розвитку координаційної функції в питаннях вироблення політики.
З метою вдосконалення фахових навичок персоналу Міністерства аграрної політики України та формування спроможності у застосовуванні секторального підходу до розвитку сільського господарства та сільської місцевості cпеціалістами Проекту та Головного Партнера Міністерства аграрної політики була розроблена програма навчання персоналу, здійснення якої продовжилося протягом даного звітного періоду.
До програми навчання фахівців МАП входять три блоки:
- Аналіз політики;
- Сільське господарство в умовах СОТ та ЄС;
- Управлінські та ділові навички.
Кожен блок складається з навчальних модулів, які визначають кратність навчання за визначеною тематикою з ескалацією рівня розгляду тематичних питань. У звітному періоді особлива увага в процесі навчання приділялась питанням формування та існування зон вільної торгівлі та зобов’язанням України в рамках членства в СОТ (Додаток 4. Програма навчання для працівників МАП на період 16 квітня-16 жовтня 2010 р).
Заняття включають поєднання різних форм навчання: інтенсивні тренінги, які містять компонент ділової гри, семінари та дискусії з обговорення актуальних питань та обміну досвідом.
У звітному періоді до проведення аудиторного навчання залучалися висококваліфіковані місцеві тренери та експерти, переважно, кандидати наук. Загалом проведено 18 занять.
З 20 липня по 21 вересня тренінги не проводились, оскільки на цей час прийшовся період відпусток більшості слухачів та навчальна поїздка з питань аналізу політики сільського господарства й розвитку сільської місцевості до Великобританії.
Навчальна поїздка з питань аналізу політики сільського господарства й розвитку сільської місцевості, яка відбулася з 13 по 19 вересня, мала за свою мету ознайомлення українських спеціалістів із чинним порядком формування політики та прийняття політичних рішень у сфері сільського господарства й розвитку сільської місцевості Міністерством навколишнього середовища, продовольства та аграрної політики Великобританії (тут і надалі – "Міністерство"); системою аналізу, розроблення й впровадження програм розвитку сільської місцевості та організаціями, залученими до цих процесів; системою управління та моніторингу впровадження програм і впливу політичних рішень на економічний стан сільських територій Великобританії.
Програма навчальної поїздки, яку відрізняла насиченість, системність та комплексність, була виконана повністю. Необхідно відзначити, що на думку учасників поїздки, навчальна поїздка допомогла більш повно розкрити деякі питання програми навчання фахівців МАП, які потребували залучення іноземних експертів. Детальний звіт про навчально-ознайомчу поїздку та презентації розміщено у Додатку 10 до даного Звіту.
На протязі звітного періоду було закінчено перший етап викладання англійської мови для співробітників Міністерства аграрної політики та проведено випускне тестування. За звітний період було проведено 20 занять у групах та 27 занять для слухачів, що займалися індивідуально. Тривалість кожного заняття становила дві академічні години. Детальний звіт про діяльність у цьому напрямку надано у Додатку 11.
Проектом було підготовлено пропозицію про продовження викладання англійської мови для найбільш успішних слухачів. Підготовлений адміністративний запит було затверджено Представництвом ЄС у Києві.
- Удосконалення середовища впровадження секторального підходу, надання допомоги в підготовці кошторису середньострокових витрат
Основним документом, який на сьогодні регулює діяльність щодо забезпечення життєздатності сільського господарства, його конкурентоспроможності на внутрішньому й зовнішньому ринках, гарантування продовольчої безпеки країни, збереження селянства як носія української ідентичності, культури й духовності є Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року. Серед досить широкого переліку причин виникнення проблем села програмою окремо виділені причини, що напряму пов’язані з неефективним середньостроковим плануванням діяльності та фінансування аграрного сектору, а саме:
- невідповідність програм реформування економіки сільського господарства й результатів їх виконання визначеним соціальним пріоритетам;
- невизнання при формуванні бюджетної політики об’єктивної нерівності умов відтворення сільськогосподарського виробництва порівняно з іншими галузями й сферами діяльності, що спричинено сезонністю виробництва, залежністю від природно-кліматичних умов, довготривалістю виробничих циклів і відповідно уповільненим оборотом капіталу;
- недостатній рівень фінансової підтримки сільськогосподарського виробництва та соціальної сфери села;
- недостатнє стимулювання ( в тому числі недостатня фінансова підтримка) впровадження інноваційних технологій та інвестицій в агропромислове виробництво;
- недостатній рівень державної підтримки облаштування сільських територій.
Програмою також окреслені пріоритетні напрями розвитку сільськогосподарського сектору, у тому числі перераховані основні вдосконалення та зміни бюджетної політики в секторі, які дозволять ефективно використовувати кошти, що надходять із державного бюджету та донорську допомогу. Серед інших визначені такі кроки вдосконалення:
- визначити критерії розподілу бюджетних коштів;
- підвищити ефективність витрачання бюджетних коштів для підтримки аграрного сектору економіки шляхом запровадження програмно-цільового методу формування та використання коштів;
- проводити моніторинг виконання бюджетних програм, за результатами якого скасовувати неефективні програми та спрямовувати фінансові ресурси на виконання програм, які найбільше відповідають цілям державної підтримки.
Одним з інструментів, що дозволить просунутись вперед у вирішенні питань неефективного розподілу коштів та який включає в себе всі перераховані вище необхідні кроки вдосконалення механізму фінансування сектору, є запровадження складання середньострокового кошторису витрат.
Перша редакція «Методики складання кошторису середньострокових витрат та механізм її запровадження для програм соціально-економічного розвитку в сільському господарстві» була підготовлена наприкінці минулого звітного періоду. У звітному періоді планувалося внести зміни з урахуванням пропозицій від МАП та інших урядових установ. Внаслідок структурних змін в МАП ця діяльність за згодою сторін перенесена на наступний звітний період. Під час даного звітного періоду відбувалося доопрацювання інформаційно-аналітичного матеріалу «Методика складання кошторису середньострокових витрат (СКСВ) та механізми її запровадження для програм соціально-економічного розвитку в сільському господарстві України», до якого додано презентації щодо міжнародного досвіду застосування СКСВ (див. Додаток 5. Методика складання кошторису середньострокових витрат та механізм іі запровадження для програм соціально-економічного розвитку в сільському господарстві). Матеріал переданий Партнеру Проекту для подальшого обговорення та винесення зауважень та пропозицій.
В інформаційно-аналітичному матеріалі визначено мету та завдання кошторису середньострокових витрат, описано його роль в бюджетному процесі, викладено суть та методику складання кошторису середньострокових витрат.
Було розроблено пропозиції щодо механізму впровадження СКСВ на державному рівні та рівні Міністерства аграрної політики, зокрема, визначено умови для успішного впровадження СКСВ, конкретизовано процес впровадження СКСВ (виконавці, план заходів та роль МінАП), а також визначені ризики, пов’язані з впровадженням СКСВ.
Запровадження СКСВ дозволить:
- Пов’язати політичні рішення, планування діяльності та розподіл бюджетних коштів, забезпечить фінансування пріоритетних напрямів розвитку в повному обсязі, дозволить уникнути розпорошування коштів на часткове фінансування великої кількості програм, що не мають стратегічного значення;
- Забезпечити послідовність розвитку сільськогосподарського сектору, передбачуваність фінансування програм та діяльності Міністерства;
- Забезпечити ефективність реалізації прийнятих політичних рішень;
- Забезпечити координацію фінансування розвитку сектору міжнародними донорами, приватними інвесторами та з коштів державного бюджету;
Водночас, з бюджетним плануванням на багаторічній основі пов’язані певні ризики, які в основному викликані необхідністю досить чіткого планування видатків на виконання програм за умов загальної нестабільності середовища:
Недостатня політична підтримка. Однією з причин недостатньої політичної підтримки є те, що бюджетний процес все ще розглядається як технічний процес, який в основному впроваджує Міністерство фінансів. З іншого боку, політики не вбачають переваг від запровадження СКСВ і продовжують розподіляти кошти на основі щорічного бюджетного циклу. І нарешті, стимул для ефективного планування бюджету втрачається, оскільки на практиці виділення коштів визначається їх реальною наявністю на рахунках Держказначейства.
Низька фіскальна стабільність. Загрозою фіскальній стабільності є прийняття ситуаційних рішень протягом бюджетного року та занадто оптимістична оцінка наявних ресурсів при плануванні бюджету. Внаслідок цього, витрати регулюються наявністю реальних коштів на момент реалізації тієї чи іншої програми.
Було розроблено пропозиції щодо зменшення ризиків при впровадженні СКСВ:
- Слід досягти політичного консенсусу щодо рівня та характеру видатків в межах багаторічного бюджетного планування, що має на меті обмежити можливість виникнення ситуації, коли необхідні зміни були заплановані на наступні роки, але фактично не були запроваджені через їх чергове відкладання. З метою уникнення такої проблеми, система має характеризуватися високим рівнем прозорості. Дані щодо фінансування статей бюджету мають регулярно публікуватися, щоб очевидним було виявити їх значну відмінність від тих, що показувалися раніше.
- Необхідно, щоб у разі відхилень (які, наприклад, можуть бути спричинені кризами, змінами урядів, непередбачуваністю процесу реформ чи коливань у динаміці ВВП) уряд вживав заходів для забезпечення виконання початкових середньострокових цілей фіскальної політики.
- Реформування та підвищення відповідальності місцевих органів влади є дуже важливим для підвищення довіри до середньострокових цілей фіскальної політики.
Для ефективного впровадження СКСВ на рівні Міністерства аграрної політики необхідна активна участь керівництва МАП у процесі реформування бюджетної системи. Як головний розпорядник бюджетних коштів МАП має право розробляти свої пропозиції щодо вдосконалення механізмів фінансування сектору та подавати їх на розгляд Уряду. Також, враховуючи зацікавленість міжнародних донорів та приватних інвесторів у фінансуванні окремих напрямів реформування та розвитку сектору, саме МАП доцільно виступити з ініціативою створення робочої групи з розробки та впровадження механізмів СКСВ в сільськогосподарському секторі. До складу групи мають входити представники МАП, міжнародних донорів, приватних інвесторів, Міністерства фінансів, та інших центральних органів державної влади, які відіграють координаційну роль в бюджетному процесі.
За результатами діяльності робочої групи можливо сформувати план запровадження середньострокове планування бюджету в сільськогосподарському секторі.
Після обговорення та отримання коментарів передбачається доповнити інформаційно-аналітичний матеріал прикладами застосування МTEF для середньострокових програм розвитку сільської місцевості в одній із постсоціалістичних країн - членів ЄС із залученням донорських коштів.
В рамках міжнародної виставки «Агро-2010» (18.06.2010) спеціалістами проекту разом з Департаментом міжнародних зовнішньоекономічних зв’язків МАП проведено круглий стіл «Міжнародний досвід стимулювання розвитку аграрного сектору шляхом впровадження секторального підходу: переваги та труднощі». Під час круглого столу було обговорено основні аспекти секторального підходу, ознайомлено учасників з міжнародним досвідом на прикладі Молдови, Великобританії, Ірландії, Болівії, Малі. Учасниками круглого столу були представники МАП, Міністерства економіки, Міністерства фінансів, громадських організацій
Під час круглого столу (див. Додаток 6) були обговорені питання значення секторального підходу в стимулюванні аграрного виробництва та вирішенні питань комплексного сільського розвитку; формування секторальної стратегії (на прикладі стратегії комплексного сільського розвитку), методологія складання кошторису середньострокових витрат та механізм його впровадження на державному рівні та рівні МАП; впрвадження середньострокового кошторису як елементу секторального підходу та бюджетного процесу в залежність від політичних цілей на прикладі Молдови, країни з перехідною економікою, міжнародний досвід стимулювання розвитку аграрного сектору шляхом впровадження секторального підходу на прикладі країн-членів ЄС та переваги та труднощі у впровадженні секторального підходу та кошторису середньострокових витрат в Україні.
Експерти проекту взяли активну участь у розробці проекту державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року. Програма розроблена з урахуванням передового європейського досвіду та мала на меті прямий зв’язок з впровадженням механізму складання середньострокових кошторисів при розробці та впровадженні секторальних программ.
На жаль розпорядженням КМ України №1761-р від 2 вересня 2010 р розпорядження КМ «Про схвалення Концепції Державної цільової програми сталого розвитку сільських територій на період до 2020 року» визнано таким, що втратило чинність.
З іншого боку Постанова КМ від 15 вересня 2010 року № 841 «Про затвердження Порядку підготовки, виконання та проведення моніторингу програм секторальної бюджетної підтримки ЄС в Україні» однією з передумов підготовки програми вказує на наявність державної програми, стратегії та концепції.
3.1.4 Сприяння веденню діалогу «Україна-ЄС» з питань розвитку сільського господарства та розвитку сільської місцевості
Міністерством агарної політики України здійснюється співпраця з органами Європейської Комісії, які опікуються питаннями сільського господарства, а саме Генеральним Директоратом Європейської Комісії (далі ГДЄК) з питань розвитку сільського господарства та розвитку сільської місцевості, ГДЄК з питань охорони здоров’я та захисту споживачів та ГДЄК з питань рибного господарства. На виконання положень Меморандуму двічі на рік проводяться регулярні засідання Діалогу Україна-ЄС з аграрних питань та засідання Робочих груп.
Під час звітного періоду Проект надав організаційну та консультативну підтримку Міністерству агарної політики для участі в переговорному процесі про створення зони вільної торгівлі з ЄС (12-й раунд Діалогу Україна ЄС з аграрних питань, 5-9 липня 2010 року). Під час цього раунду переговорів МінАгрополітики виділило деяку проблемні питання, що постали в рамках майбутньої Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС в частині сільського господарства:
- Відсутність домовленостей щодо незастосування ЄС інструменту субсидування експорту сільськогосподарської продукції;
- Обмеження доступу значної кількості української продукції на ринок ЄС;
- Використання Україною географічних позначок на алкогольну продукцію
На прохання МАП спеціалістами проекту було підготовлено наступні програмні документи:
- Розвиток тваринництва в Україні у контексті параметрів СОТ;
- Аналіз європейського досвіду підтримки тваринництва та можливості його використання в умовах України;
Рекомендації, викладені у зазначених документах, мають служити покращенню ситуації в тваринницькій галузі України, підвищенню потенціалу та доступу на ринки ЄС.
- Надання технічної допомоги у впровадженні системи прогнозування врожайності МАРС
Як зазначалося у минулому Звіті Представництво ЄС в Україні пішло назустріч українській стороні та погодилося на проведення повторного тендеру на придбання необхідного обладнання для започаткування системи прогнозування врожайності МАРС.
Протягом звітного періоду консультантами проекту було перевірено технічну специфікацію для обладнання, необхідного для впровадження системи прогнозування врожайності в Україні та підготовлено моніторинг цін на оголошене тендером обладнання.
Проектом було підготовлено необхідну тендерну документацію для проведення тендеру, внесені необхідні зміни в технічну специфікацію обладнання, розширено вимоги щодо гарантійного терміну на обладнання з боку виробника . Отримано дозвіл на придбання обладнання з-поза меж ЄС по причині відсутності європейського виробництва по окремих позиціях. Тендерне досьє, підготовлене спеціалістами проекту, міститься у Додатку 7.
У зв’язку з невеликою затримкою у підготовці відповідей для учасників тендерного процесу та дотриманням строків процедури узгодження змін по деяким позиціям обладнання, проведення тендеру перенесено на початок наступного звітного періоду.
Система прогнозування врожайності МАРС, яку планується впровадити на базі науково-дослідницького інституту ім. Погорєлова, має відігравати важливу роль не тільки для більш точного прогнозування врожайності на європейському рівні, але й слугувати інструментом коригування продовольчої безпеки країни.
3.1.6 Надання допомоги у підвищенні професійного рівня працівників Мінагрополітики
З метою підвищення професійного рівня та спроможності працівників МАП здійснювати аналіз політики, у звітному періоді продовжувалася реалізація програми навчання фахівців Міністерства, яка раніше була обговорена та узгоджена з Партнером Проекту. Процес навчання відбувався відповідно до графіку та раніше досягнутих домовленостей:
- заняття проводились щопонеділка, у випадках, коли понеділок після свят був вихідним днем, у вівторок, у конференц-залі №407 або в кабінеті заступника керівника Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва;
- тренери поєднували різні форми навчання: інтенсивні тренінги, семінари та дискусії, на яких в активній формі відбувалося обговорення актуальних секторальних питань та обмін досвідом;
- роздаткові матеріали, при необхідності, містили крім копій презентацій також необхідні довідкові, навчальні або інформаційні матеріали.
Протягом звітного періоду проведено 18 тренінгів за тематикою, яка охоплює питання аналізу політики, розвитку сільського господарства в умовах СОТ та ЄС, розвитку управлінських та ділових навичок у слухачів.
За результатами проведення тренінгів тренери готують щомісячні звіти (Додаток 8), які обов’язково включають результати опитування слухачів щодо їхньої оцінки проведених у відповідному місяці тренінгів. За результатами проведених анкетувань можна відзначити, що тренінги, які відбулися в звітному періоді, визнані слухачами корисними та актуальними.
Наприклад, слухачі за результатами тренінгів у червні, на яких висвітлювалися питання щодо інструментів підтримки сільгоспвиробників у країнах Європейського Союзу та питанням гармонізації з СОТ та ЄС, на запитання «Які зміни Ви внесете у свою професійну діяльність, покладаючись на знання, отримані під час тренінгів?» надали наступні відповіді:
«Буду використовувати інформацію під час підготовки матеріалів для керівництва»,
«Спробую частіше застосовувати більш масштабне мислення»,
«Отримана інформація та знання будуть використовуватись в ході підготовки пропозицій щодо державної підтримки в інших країнах»,
«Дозволили ширше використати отримані знання на тренінгах при підготовці відповідних документів»,
«Покращу свою обізнаність у цій сфері».
На запитання анкети «Чи були тренінги актуальними для Вашої професійної діяльності? Якщо так, то чому?» було надано такі відповіді:
«Так, були. Сьогодні активно обговорюються питання щодо вдосконалення державної підтримки сільського господарства, а також можливості переходу програм «жовтої скриньки» до програм «зеленої скриньки»,
«Так вони були актуальними для професійної діяльності. Дуже від державної підтримки залежить вітчизняна галузь»,
«Були, бо моя робота безпосередньо пов’язана з ЄС»,
«Так, Участь у тренінгах дозволила підвищити свої професійні навички»,
«Так, дали можливість зорієнтуватися щодо можливості виходу української продукції на ринки ЄС з огляду на рівень підтримки та захисту експорту країнами ЄС».
Тематика прведених тренінгів за звітний період містяться в Додатку 9.
3.1.7 Сприяння поліпшенню публічного іміджу Мінагрополітики
Один з інструментів поліпшення публічного іміджу Мінагрополітики - це удосконалення інтернет сторінки міністерства, що є одним із завдань компоненту 1. Протягом початкового етапу реалізації проекту Проектною командою був розроблений та узгоджений з Мінагрополітики «План заходів з удосконалення вебсайту Міністерства аграрної політики України». Основний об’єм робіт згідно плану виконаний. Фінальний етап по впровадженню та запуску нового дизайну україномовного вебсайту Міністерства залежить від МАП та авторизованої для цього компанії AIKEN. Проектом проплачені всі роботи у встановлені терміни. На жаль, на момент підготовки данного звіту новий дизайн вебсторінки МАП не запущено в зв’язку з неузгодженістю процедури затвердження кінцевого варіанту дизайну між різноманітними підрозділами Міністерства.
Питання мобілізації робіт по цьому напрямку піднімалося на зустрічі з заступником Міністра аграрної політики п. Мельничуком М.Д. (23.07.2010). Офіційним листом № 37-23-1-14.12358 від 28.07.2010 МАП попросив відтермінувати роботи на два місяці у зв’язку з кадровим змінами в міністерстві. Враховуючи дані кадрові зміни нижче подається стислий перелік виконаних за кошти проекту ЕС робіт.
Працюючи над пропозиціями по вдосконаленню дизайну веб-сайту Мінагрополітики основну увагу було зосереджено на розмітці, навігації та загальному стилю сайту. Існуюча розмітка веб-сайту Мінагрополітики є більш-менш стандартною і використовує звичну розмітку: навігація ліворуч + «шапка» + «футер». Це досить проста і зручна у використанні розмітка. Проектна команда запропонувала розглянути можливість переходу до правосторонньої навігації. Такий підхід отримав значну підтримку серед прихильників «біхевіористського підходу» до побудови розмітки, котрий останнім часом стає все більш популярний. Цей підхід ґрунтується на припущенні, що он-лайн відвідувачі в основному використовують для роботи із сайтом «мишку», а не клавіатуру, і те, що найчастіше використовується вертикальний скролбар, а не горизонтальний. Відповідно, ймовірно, що найчастіше буде використовуватись те меню, котре ближче до вертикального «скролу».
Крім того, з точки зору читання, беручи до уваги той факт, що веб-сайт Мінагрополітики представлений на мовах, котрі пишуться і читаються з ліва-на-право (українська та англійська), відвідувачі сайту читатимуть заголовки і текст сторінки з ліва на право не відволікаючись на заголовки меню під час переходу на нову стрічку.
Веб-сайт Мінагрополітики був розроблений комерційною компанією Aiken. (ссылка скрыта).
Aiken відповідальна за систему керування сайтом (CMS), його налаштування, обслуговування та поновлення. В той час як апаратна та мережева частина є нижньою (проте не найменш важливою) ланкою у будь-якому веб-проекті і її завдання полягає у забезпеченні 100% присутності сайту у мережі Інтернет, то CMS є найважливішою частиною веб-проекту, коли ми говоримо про положення сайту у результатах пошукових серверів. Слід відзначити і визнати, що більшість питань, що стосуються пошукових серверів вже розглянуті і враховані компанією Aiken на високому професійному рівні.
Тому проект зосередив увагу лише на тих моментах, котрі потребували покращення. З метою покращення результатів пошуку пошукових серверів та підвищення частки міжнародної аудиторії веб-сайту Мінагрополітики було рекомендовано внести наступні зміни до існуючого CMS, котрий використовується для адміністрування веб-сайту Мінагрополітики:
1. формат коду html повинен бути «дружнім» для пошукових серверів.
2. CMS повинен надавати адміністраторам та операторам веб-сайту можливість редагувати наступні мета-теги:* description, keywords, author, copyright.
3. Сторінки помилок №404 на сайті Мінагрополітики не була передбачена. Натомість, з точки зору і зручності користування і для оптимізації під пошукові сервери, CMS веб-сайту повинен вміти перенаправляти на підготовані і передбачені для цих випадків сторінки помилок, котрі будуть коротко і доступно роз’яснювати відвідувачу що трапилось, і що робити далі. Тому ми запропонували передбачити в таку сторінку в веб-сайті Мінагрополітики.
4. Задля подальшого просування веб-сайту Мінагрополітики ІТ експерти проекту рекомендували організувати в рамках існуючого CMS «RSS канали» для української та англійської версій новин сайту. Це дало б можливість адміністраторам та операторам в майбутньому просувати сайт в он-лайн спільноті, надаючи можливість синдикації контенту партнерським сайтам, журналістам, пошуковим серверам та користувача веб-сайту. Проектом було рекомендовано створити «RSS канали», котрі б автоматично генерувались CMS-ом, і містили б лише новини веб-сайту за останні 2-3 дні.
5. Було рекомендовано розробити механізм автоматичної генерації Google Sitemap в рамках існуючого CMS. Google Sitemap є одним із ключових інструментів для повідомлення світового лідера он-лайн пошуку Google.com про поновлення та внесення змін до сайту.
Враховуючи побажання представників Мінагрополітики та беручи до уваги існуючі ресурси проекту, було запропоновано більш свіжий та сучасніший погляд на сам дизайн. На розгляд керівництва Мінагрополітики було запропоновано три варіанти нового дизайну, які були передані в липні 2009 р. в Мінагрополітики для затвердження. Вирішення цього питання зайняло несподівано довгий проміжок часу .
З початку грудня 2009р. компанія Aiken розпочала міграцію існуючого контенту веб-сайту МінАПК в новостворену оболонку нового дизайну, що був затверджений МАП.
14 грудня 2009р. Підрядник Проекту компанія Aiken завершила міграцію існуючого контенту веб-сайту МАП в новостворену оболонку нового дизайну і виставила тестову версію веб-сайту МАП в Інтернет за адресою ссылка скрыта . На сьогоднішній день в Інтернеті надалі існують дві версії веб-сайту МАП: в старому (офіційному) і новому (розробленому, але відкликаному ) дизайнах.
18 грудня 2009р., після розміщення в Інтернеті тестової версії веб-сайту МінАПК нового дизайну, відбулась розширена зустріч представників проекту та міністерства. На ній було обговорено проблему прийняття рішення щодо веб-сайту в структурі МінАПК. Деякими представниками міністерства висловлено зауваження щодо нового дизайну веб-сайту МінАПК. Було вирішено дочекатися нового узгодженого рішення щодо нового дизайну веб-сайту МінАПК. Також на цій зустрічі представниками МАП прийнято рішення призупинити усі роботи над веб-сайтом МінАПК до моменту узгодження керівництвом МАП усіх піднятих на зустрічі питань. На сьогоднішній день проект перебуває в очікуванні прийняття відповідних рішень міністерством.
Наповнення веб-сайту є другим ключовим компонентом будь-якого веб-сайту, і є не менш важливим ніж його форма (дизайн, розмітка та CMS). Тому надзвичайно важливим є якісний, актуальний та зрозумілий зміст сайту.
Керівництво Мінагрополітики вже зробило кроки по забезпеченню якісного і актуального наповнення веб-сайту, призначивши відповідальних спеціалістів у кожен департамент/управління, котрі є відповідальними за свою частину сайту. Команда ІТ спеціалістів надає підтримку цим відповідальним спеціалістам з питань наповнення веб-сайту. На підтримку цієї діяльності був розроблений внутрішній документ-інструкція для поновлення веб-сайту.
3.1.8 Підготовка та розповсюдження щотижневих дайджестів
Згідно Технічного Завдання спеціалісти готують на щотижневій основі дайджест основних подій в аграрному та сільському секторі. Дайджест розповсюджується серед 70 адресатів. Дайджест інформує як міжнародну спільноту (посольства, донорські організації, проекти технічної допомоги), так і зацікавлені українські установи та організації про основні засади аграрної політики України, основні події, що відбуваються у даному секторі України. Дайджест готується українською та англійською мовами.
У звітному періоді було підготовлено та розіслано зацікавленим адресатам 26 чисел дайджесту (№№ 72 – 97). За звітний період кількість адресатів, яким прямо надсилається видання, постійно зростала й досягла понад 310 адресатів. Крім цього, опосередковано, через партнерів, Українську аграрну конфедерацію та Інформаційно-ресурсний Центр «Моя земля», дайджест отримують члени зазначених організацій. Дайджест розміщується на сайті Проекту http:www.swap-rural.org.ua (рубрика «Дайджести») та на сайті Інституту сільського розвитку rg.ua (рубрика «Проекти»). Деякі числа дайджесту розміщено в рубриці «Новини» розділу «Зовнішньоекономічні зв’язки» на сайті Міністерства аграрної політики України: ссылка скрыта.
Дайджест готується та виходить щосереди і містить коротку інформацію щодо розвитку подій на протязі тижня в секторах, на яких концентрується робота Проекту:
- СОТ та політика добросусідства;
- Безпека харчових продуктів;
- Ринкова інфраструктура;
- Сільський розвиток.
Завдання 1.1.a Надання допомоги у поліпшенні координації діяльності донорів у сільськогосподарському секторі – створення бази даних всіх проектів технічної допомоги в аграрному секторі | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.1.b Надання допомоги у поліпшенні координації діяльності донорів у сільськогосподарському секторі – проведення регулярних зустрічей з представниками Мінагрополітики і донорів і підвищення дієвості координації діяльності донорів | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
|
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.2 Підвищення спроможності Мінагрополітики виконувати політичний аналіз | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.3 Поліпшення середовища для впровадження секторального підходу – надання допомоги в розробленні кошторису середньострокових витрат | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.4 Сприяння веденню діалогу Україна-ЄС з питань сільського господарства і розвитку сільської місцевості | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.5 Надання технічної допомоги у впровадженні системи прогнозування врожайності МАРС | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.6.a Надання допомоги у підвищенні професійного рівня працівників Мінагрополітики – проведення оцінки потреб у навчанні | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.6.b Надання допомоги у підвищенні професійного рівня працівників Мінагрополітики – впровадження програми професійного навчання | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.7.a Поліпшення публічного іміджу Мінагрополітики – організація та проведення трьох заходів, покликаних поліпшити публічний імідж Мінагрополітики | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|
Завдання 1.7.b Поліпшення публічного іміджу Мінагрополітики – удосконалення веб сайту Мінагрополітики | |
Результати роботи за звітний період (16 квітня 2010 р. – 16 жовтня 2010 р.) |
|
Основні завдання на весь період Проекту |
|
Основні завдання на наступний звітний період |
|