Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний заклад «херсонський державний аграрний університет»

Вид материалаДокументы

Содержание


Науковий керівник – д.е.н., професор А.С. Мохненко
Підвищення якості ведення обліку і контролю праці та її оплати через застосування інформаційних технологій
Особливості формування облікової політики у аграрних підприємствах
Удосконалення системи обліку у фермерських господарствах
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Голубенко О.І. – магістрант

Науковий керівник – д.е.н., професор А.С. Мохненко

к.е.н., доцент А.В. Руснак


В сучасних умовах господарювання досить актуальною є проблема формування та реалізації облікової політики. Кожне підприємство має прийняти правила та методи, які надавали б найбільш об’єктивну, корисну та своєчасну інформацію про його діяльність з метою внутрішнього управлінського використання.

Формування облікової політики відноситься до компетенції бухгалтерської служби, але деякі важливі її складові мають загальногосподарське значення, тому повинні відноситись до компетенції інших відділів підприємства. Облікова політика підприємств має включати заходи, спрямовані на вдосконалення бухгалтерського обліку, займатися впровадженням яких одна тільки бухгалтерія не може. В цьому процесі повинні взяти участь майже всі економічні та технічні служби.

Облікова політика покликана справджувати інформаційне моделювання виробничих систем і виконує не тільки власне функції обліку та формування звітності, а й інші функції управління: планування, економічний аналіз, контроль та прогнозування. Тому положення щодо структури облікової політики не можна вважати суто обліковими, оскільки вони мають більш ґрунтовну сферу дії, сходяться з обґрунтованими науковими принципами і послідовністю організації господарського обліку та управління виробничими процесами.

Саме управлінська спрямованість облікової політики має значення, оскільки повною мірою може вплинути на процеси господарювання. В Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» одним із завдань облікової політики конкретного підприємства є складання та подання фінансової звітності як результативного завдання ведення обліку. Саме управлінський облік повинен служити для здійснення ефективного управління виробничою діяльністю всередині підприємства, його структурними підрозділами.

Є два основних аспекти облікової політики підприємств: облікова політика стосовно фінансового обліку та облікова політика стосовно управлінського обліку. Формування облікової політики, яка визначає організаційні та методичні підходи до фінансового обліку та її документальне оформлення, є обов’язковим для всіх підприємств, що визначено на законодавчому рівні.

При розробці облікової політики особливу увагу слід звертати на недопущення порушення принципу послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування обраної облікової політики. Зміна облікової політики суб’єкта господарювання допустима тільки у ситуаціях, що передбачені національними П(С)БО.

Зміни в обліковій політиці повинні бути обґрунтовані і розкриті у примітках до фінансової звітності. Ця вимога передбачає необхідність кваліфікованого підходу до розробки складових елементів облікової політики підприємств.

Положеннями облікової політики щодо обліку доходів є метод оцінки доходів та умови визнання; класифікація доходів та розмежування за кожною класифікаційною групою; порядок відображення доходів на рахунках бухгалтерського обліку; порядок документального оформлення та відображення в реєстрах обліку.

До організаційно-технічних складових облікової політики слід віднести наступні елементи: вибір організаційної побудови обліку на підприємстві та його форми; визначення відповідальності власника (керівника) та головного бухгалтера за організацію обліку; склад та структура бухгалтерської служби (бухгалтерії) підприємства; визначення переліку посадових осіб з правом розпорядчого підпису та переліку матеріально-відповідальних і підзвітних осіб; склад фінансової статистичної та оперативної звітності, що надає підприємство відповідним користувачам.

Формування облікової політики, а також правильна організація бухгалтерського обліку є досить важливим етапом роботи підприємства. Від того, яка буде прийнята облікова політика, залежить система бухгалтерського обліку. Від останньої, в свою чергу, залежить обґрунтованість управлінських рішень. Одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності в сучасних умовах є послідовність, тобто постійне з року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. Таким чином, саме формування облікової політики є важливим етапом у діяльності підприємства, оскільки від прийнятих облікових методик залежить фінансовий результат підприємства.

ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОПЛАТИ ЧЕРЕЗ ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ


Дядюра А.В. – магістрант

Науковий керівник – д.е.н., професор А.С. Мохненко

к.е.н., доцент А.В. Руснак


Постійне нарощування обсягів виробництва, поглиблення та розширення функцій управління потребують все зростаючої кількості необхідної інформації, що є результатом систематичного спостереження, вимірювання, реєстрації, групування та узагальнення даних про господарські та фінансові операції. Отже основним в обліковому процесі є перетворення інформації від первинних не пов’язаних між собою документів до зведених показників, що всебічно характеризують господарські процеси, і використовуються для поліпшення управління ними.

Від ступеню використання комп’ютерів в процесі перетворення інформації залежить рівень автоматизації обліку.

Комп’ютеризація може бути частковою або комплексною. Під частковою розуміють застосування комп’ютерів на окремих ділянках обліку, наприклад по нарахуванню заробітної плати. Комплексна автоматизація обліково-обчислювальних робіт передбачає переведення на комп’ютерну обробку всіх ділянок бухгалтерського обліку, включаючи складання оперативної і бухгалтерської звітності.

Автоматизація бухгалтерського обліку включає процес комп’ютерної обробки даних первинних документів. Сучасні засоби автоматизації дозволяють механізувати збір первинних документів, їх регістрацію на паперових або електронних носіях, передавати цю інформацію на дистанції. Первинні документи в автоматизованій системі обліку можуть складатися вручну безпосередньо в момент здійснення господарської операції без створення електронного первинного документу. Коли цей документ передається до бухгалтерії створюється проводка, яка додається до хронологічного масиву даних – журналу операцій. Паралельно цей документ може реєструватись вручну в журналі реєстрації первинних документів. Суттєвим недоліком практики первинного обліку на підприємствах є слабка організація шифрування і кодування первинної документації. На багатьох підприємствах використовується комп’ютерна форма бухгалтерського обліку в якій всі кодування документації закладені розробниками. Автоматизація обліку не усуває недоліки нераціональної організації оформлення первинної документації, тому що закладені в програмах алгоритми не завжди розробляються на науковій основі.

Використання комп’ютерів для обробки економічної інформації створило одну специфічну проблему: вибір комп’ютерної сфери обслуговування та пов’язаних з цим програмних продуктів. Часто вибір пов'язаний з браком коштів, матеріальної бази, не підготовленістю спеціалістів.

В аграрному секторі ведеться робота із поглиблення систем автоматизації облікових процесів. Так, Інститутом аграрної економіки розроблено методику та обґрунтовано принципи побудови та організації облікового процесу за архівно-компютерною формою обліку, що на думку авторів є основою автоматизації управлінської діяльності на агропідприємствах. Методика базується на обґрунтованому поділі видів обліку в площинах вертикальної та горизонтальної інтеграції та забезпечує практичне використання автоматизованого поточного архіву облікових, планових і нормативно-договірних документів.

Комп’ютеризація бухгалтерського обліку дозволяє забезпечити повну автоматизацію багатьох операцій наприклад, логічний контроль, розрахунки і пошук даних, групування, видачу результатної інформації в вигляді, що цілком задовольняє потреби споживача і може бути використана для прийняття оптимального управлінського рішення. Взагалі, автоматизована система обліку та контролю повинна забезпечувати: повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів; отримання ефективних управлінських рішень; проведення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства та ін.

В свою чергу, при функціонуванні на сільськогосподарському підприємстві АРМ бухгалтера по обліку праці та її оплати створюється трьохрівнева структура інформаційного обміну вхідної і вихідної інформації. На АРМ бухгалтера першого рівня здійснюється ввод первинних даних, розрахунок і видача інформації. На другому рівні створюється необхідна інформаційна база даних по обліку оплати праці. В ній об’єднуються дані структурних підрозділів. На АРМ третього рівня здійснюється аналіз, контроль, аудит, моделювання, прогнозування праці та її оплати.

АРМ бухгалтера по оплаті праці здійснює: введення, контроль та редагування оперативно-довідкової інформації; нарахування оплати праці за відрядними та погодинними розцінками (ставками), при різних формах організації праці (орендна, бригадний підряд та ін.); ведення накопичувальних особових рахунків працюючих та ін.

Автоматизація обробки інформації обліку праці та заробітної плати без сумніву сприяє значному скороченню в першу чергу трудових, а потім і матеріальних затрат на ведення облікової роботи, оперативному забезпеченню необхідними відомостями керівництво підприємства для прийняття ефективних управлінських рішень.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ У АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ


Капкан О.О. – магістрант

Науковий керівник – к.е.н., доцент С.В. Скрипник


Управління будь-якого підприємства здійснюється на базі інформації, що збирається з різних джерел. Неможливо прийняти адекватні рішення коли інформація надходить невчасно або вона неповна чи недоцільна. З іншого боку, надмірні потоки інформації, не сприяють ефективному управлінню, тому для прийняття рішень необхідна лише суттєва інформація якої буде достатньо для їх обґрунтування. Однак, інформація є специфічним ресурсом, використання якого передбачає дотримання ряду принципів, основними з яких є послідовність, доцільність, своєчасність, суттєвість, достатність і повнота.

Складові облікової політики розробляють і затверджують у Наказі про облікову політику підприємства, в якій мають бути відображені всі способи і процедури, що використовуватиме підприємство для правильного відображення господарських операцій, фінансового стану, достовірного визначення результатів діяльності та забезпечення об'єктивності показників обліку для складання фінансової звітності.

З метою сприяння успішної діяльності підприємство самостійно розробляє систему (необхідного вигляду та змісту форм) управлінської звітності, головною метою якої є надання керівництву відповідної інформації щодо рівня прибутковості (підприємства в цілому, конкретного підрозділу певної продукції або груп продуктів); рівня витрат (підприємства в цілому, конкретного підрозділу, певної продукції або груп продуктів); зіставлення показників за різні періоди та між фактичним виконанням і плановим завданням.

На сучасному етапі досить актуальною є проблема розуміння ролі формування та реалізації облікової політики підприємства його власниками, керівниками, спеціалістами середньої ланки управління. Разом з тим, фахівцям з бухгалтерського обліку необхідно надавати інформацію як внутрішнім так і зовнішнім користувачам у певному форматі. Тому формат підготовки та подання інформації повинен бути закріплений у розпорядчому документі про формування облікової політики. За наявності документально оформленої облікової політики підприємства, його керівники, управлінці, а також контролюючі органи знатимуть можливості облікової системи підприємства та організаційні і методичні підходи до її формування.

Розглядаючи облік, аналіз та контроль як функції управління зауважимо, що це основні підсистеми, що надають економічну інформацію про події, процеси та господарське життя підприємства. Наявність недоліків в законодавстві, що прямо чи опосередковано стосуються господарської діяльності відбивається, в першу чергу, на системі бухгалтерському обліку.

Враховуючи це, перед підприємством постає проблема у створенні максимально ефективної та надійної системи бухгалтерського обліку. Проблема полягає в тому, що перед керівником та головним бухгалтером існує низка варіантів відображення господарських процесів в обліку та звітності (метод нарахування амортизації, метод оцінки вибуття запасів, склад і перелік статей калькулювання виробничої собівартості продукції тощо). Вдалий вибір того чи іншого способу відображення інформації в обліку є запорукою ефективного подальшого управління підприємством. Оскільки всі альтернативні способи  та методи розрахунку облікових даних, повинні знайти своє відображення в обліковій політиці підприємства, то цей документ є основою для організації обліку.

Дослідження організації облікового процесу та формування облікової політики в аграрних підприємствах довело, що головні бухгалтери не можуть оцінити організацію обліку та облікову політику на власному підприємстві навіть на „задовільно”. Основними причинами такої ситуації є наявність великої кількості нормативно-правових актів, які прямо чи опосередковано регулюють методику ведення бухгалтерського обліку, низький рівень автоматизації, відсутність галузевих рекомендацій та алгоритму формування облікової політики. Керівники також не можуть оцінити стан організації обліку та чи вдало сформована облікова політика дуже складно, оскільки вони не є фахівцями. Тому виходом з ситуації, що склалась, на нашу думку, є створення загального алгоритму створення облікової політики підприємства та розробка методики для оцінки організації бухгалтерського обліку в аграрних підприємствах.

Для того, щоб в повному обсязі розкрити всі аспекти формування облікової політики підприємства, необхідно розглянути її в контексті організації бухгалтерського обліку, оскільки це є методична стадія організації обліку процесу. Особливої уваги заслуговує пропозиція щодо залучення до цього процесу фахівців різних структурних підрозділів. За цією схемою варіанти положень про облікову політику від головного бухгалтера повинні передаватись для розрахунку варіантів облікової політики головному економісту далі інформація надається групі аналітиків (консалтингова фірма) для оцінки варіантів організації виробництва. Після кожного етапу обробки варіантів розрахунки подаються керівнику підприємства. Завершальним етапом є вибір оптимального варіанту для підприємства.

Як бачимо такий підхід є досить трудомістким та, за рахунок залучення послуг консалтингової фірми, ресурсномістким, що для аграрних підприємств є не завжди прийнятним. Однак, за такого підходу можна бути впевненим у якості та ефективності розробки облікової політики.

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОБЛІКУ У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ