Міністерство аграрної політики України миколаївський державний аграрний університет

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

Міністерство аграрної політики України

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра фінансів

Навчальний посібник

для вивчення дисципліни

“Податковий контроль”

студентами економічного факультету спеціальності

7.050106 "Облік і аудит"

денної та заочної форми навчання

Миколаїв – 2006 р.

Відповідальній за випуск: к.е.н. , доцент Кушнір І.В.

Рецензенти:

ЗМІСТ

Стор.

Вступ ......................................................................................................................................4

Тема 1: Сутність і задачі податкового контролю в Україні...........................................5

Тема 2: Державна податкова служба України: структура і завдання...........................9

Тема 3:Види та способи здійснення правопорушень у сфері податкового законодавства.......................................................................................................... 13

Тема 4: Методика перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства............................................................................................................27

Тема 5: Особливості перевірки операцій з обліку основних засобів і інших необоротних матеріальних активів.........................................................................29

Тема 6: Особливості перевірки операцій з обліку нематеріальних активів........37

Тема 7: Особливості перевірки операцій з обліку виробничих запасів............. .42

Тема 8: Особливості перевірки операцій з обліку праці та її оплати ..................48

Тема 9: Особливості перевірки операцій з обліку коштів і розрахунків.............50

Тема 10: Особливості перевірки операцій з обліку товарів, готової продукції, їх відвантаження і реалізації.....................................................................................57

Тема 11: Особливості перевірки операцій з обліку кредитів банку, позик, фінансових вкладень.....................................................................................67

Тема 12: Особливості перевірки операцій з обліку витрат на виробництво.......72

Тема 13: Перевірка вірогідності відображення фінансових результатів у

Звітності........................................................................................................................ 81

Тема 14: Методика оформлення результатів перевірки........................................84

Тема 14: Оскарження рішень податкових органів.................................................85

Список рекомендованої літератури.........................................................................93

ВСТУП

На сучасному етапі, в період становлення ринкових відносин в Україні, все більше з’являється потреба у висококваліфікованих фахівцях, для сфери АПК, які активно використовують знання з економічних дисциплін, добре володіють питаннями оподаткування.

Дисципліна “Податковий контроль” тісно пов’язано з такими дисциплінами як “Теорія податків”, “Податкова система”, “Фінанси”, “Бухгалтерський облік” оскільки економічна категорія податків взаємопов’язана з категорією фінансів.

Специфічні податкові відносини є об’єктом науки податкового контролю і відповідно предметом вивчення даної навчальної дисципліни. Ця дисципліна висвітлює фундаментальні питання теорії податків, кономічної суті, функції, ролі і сфери застосування в сучасному суспільстві, перевірки дотримання податкової дисципліни.

Вона вивчає зміст найважливішої податкової термінології, класифікацію податків і організаційні принципи побудови системи податкових служб, правила дотримання податкового законодавства і міру відповідальності за порушення сфери оподаткування.

Податковий контроль за своєю економічною суттю це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обгрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання в сфері оподаткування. Його суть розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й сферою функціонування фінансів.

Створення й використання податкових надходжень бюджетів різних рівнів здійснюється під впливом різних як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Цим і зумовлена об'єктивна необхідність податкового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави.

Тема 1: Сутність і задачі податкового контролю в Україні.

1. Сутність податкового контролю.

2. Етапи проведення податкового контролю.

3. Форми податкового контролю.

1. Сутність податкового контролю.

Необхідність та стабілізація фінансової системи, забезпечення стійкого надходження бюджетних доходів, дотримання податкової дисципліни як умови якісного виконання фізичними і юридичними особами зобов’язань перед державою обумовили створення особливого напрямку державного фінансового контролю – податкового контролю.

Податковий контроль – специфічний вид фінансового контролю за дотриманням податкової дисципліни.

Податковий контроль розглядається з двох сторін:

як функція державного управління економікою;
як особлива діяльність щодо виконання податкового законодавства України.

Обидві сторони податкового контролю знаходяться в нерозривній єдності і безупинному розвитку та в удосконалюванні.

Податковий ризик — вірогідна можливість порушення податкового законодавства, в результаті чого можливі втрати бюджету. Податкові органи повинні бути поінформовані про можливі випадки порушення податкового законодавства та відповідно реагувати на них належними діями, у тому числі, передбачати та упереджувати.

Типові правопорушення у сфері оподаткування.

Неточності, встановлені під час контролю, можна розподілити по наступних категоріях:

-помилки як слідство похибки або недбалості;

-неточності через розходження в розумінні податкових законів.

- навмисне застосування невідповідностей у податковому законодавстві, правових «лазівок».

Основними видами нелегальних (незаконних) ухилень в сфері оподаткування є приховування та заниження об'єктів оподаткування у вигляді:

-спотворення звітних даних;

-фальсифікації первинних бухгалтерських документів шляхом ведення «подвійної» бухгалтерії (ведення обліку, призначеного для надання податковим органам, і обліку дійсних операцій підприємства) або невідображення в бухгалтерському обліку операцій з метою зменшення об'єкта оподаткування;

- нелегального виробництва товарів і надання послуг;

-реалізації імпортних товарів, що не пройшли митне оформлення (контрабанди);

-операцій з використанням «фіктивних» фірм.

2. Етапи податкового контролю.

Проведення податкового контролю необхідно здійснювати за наступними етапами:

Передперевірочний аналіз.
Планування контролю. .
Контакт з об'єктом контролю.
Документальна перевірка.
Завершальний етап контролю.
Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

1.Передперевірочний аналіз включає наступні роботи:

вивчення облікової політики платника в податковому органі;
вивчення податкових декларацій та інших звітних документів;

порівняння динаміки даних про нарахування і сплату податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

аналіз розвитку підприємства;
аналіз основних показників підприємства.

При аналізі податковий інспектор одержує необхідні загальні відомостями
про підприємство і визначає основні напрямки перевірки.

2. Планування контролю.

На етапі планування контролю здійснюється вибір необхідних даних про платників податку, вибір об'єктів для проведення документальних перевірок, підготовка планів і графіків документальних перевірок, а також уточнення параметрів контролю, часу й обсягу контрольних процедур, визначення джерела інформації, методичних прийомів контролю, відповідальних осіб за проведення контролю та його результатів.

Програма перевірки складається виходячи з мети проведення контролю і визначає об'єкт оподатковування, правильність нарахування податків, стан звітності, фінансовий стан і ведення бухгалтерського та податкового обліку, сприяє виявленню фактів недонарахування і заниження сум податків платниками.

3. Контакт з об'єктом контролю.

На етапі перевірки контакт з об'єктом контролю здійснюється безпосередньо на об'єктах контролю.

При проведенні перевірки працівники державних податкових органів у перший день перевірки зобов'язані пред'явити свої службові посвідчення керівнику підприємства, що перевіряється, а також:

ознайомити з метою перевірки і представити програму і графік перевірки;

представити членів контрольної бригади;
пояснити причини, з яких здійснюється перевірка;

вирішити організаційні питання (розміщення в приміщенні членів
бригади, забезпечення організаційною технікою і т.д.);

обумовити порядок надання необхідної інформації для перевірки;
ознайомити з попередніми результатами контролю;

якщо перевірка проводиться за межами свого району, податкові інспектори додатково пред'являють посвідчення державного податкового органа на перевірку платника податків із вказівкою найменування району (області), де буде здійснюватися податковий контроль.

4.Документальна перевірка.

Перевіряється документи підприємства їх зіставлення з даними первинних документів, аналітичним і синтетичним обліком, податковим обліком та звітністю.

5.Завершальний етап контролю.

Після проведення виїздних перевірок складається акт податкової перевірки. Він виписується податковим інспектором, що робить перевірку, а також керівником і головним бухгалтером платника податків, зборів та інших платежів.

6.Реалізація і контроль за виконанням матеріалів контролю.

Керівник підприємства повинен усунути зауваження податкового інспектора, які визначені в акті податкової перевірки. Наступна перевірка починається із зясування того, чи усунуло підприємство помилки чи ні.

3. Форми податкового контролю.

У практиці контрольно-перевірочної роботи можуть застосовуватися такі форми проведення контролю:

1.Адміністративне обслуговування та врегулювання.

2.Перевірка в офісі податкового органу (камеральна перевірка),

3. Кримінальнаперевірка.

4.Документальна перевірка;

Адміністративне обслуговування та врегулювання- без перевірки, базуючись на аналізі ризиків;

Камеральна перевірка проводиться податковими інспекторами за місцем перебування державної податкової служби. Камеральна перевірка здійснюється на підставі бухгалтерської звітності, податкових декларацій (розрахунків) та інших документів та додатків, що надаються в податкову адміністрацію, а також даних, що є в органах державної податкової служби, документів і відомостей, не охоплює всю документацію та звітність платника податків;

Кримінальна перевірка-під час проведення кримінальних розслідувань.

Документальна перевірка здійснюється виїздом на об’єкт контролю і характеризується більш високою об’єктивністю вивчення повноти і правильності податкових розрахунків. Документальна перевірка є основним методом податкового контролю, є частиною регулярної роботи і являє собою перевірку правильності нарахування і розрахунків платником податків та зборів, що здійснюються в звітному періоді безпосередньо на місці перебування платника. Документальна перевірка здійснюється на підставі первинних документів, бухгалтерського і податкового обліку, звітності, представленої підприємством.

Виїзна податкова перевірка буває плановою і контрольною. Виїзна перевірка здійснюється в робочі дні. Планова виїзна перевірка проводиться за рішенням органів Державної податкової служби з письмовим повідомленням платника податків, зборів та інших обов' язкових платежів.

Документальна перевірка проводиться як:

- попередня;

- комплексна;

- зустрічна;

- тематична;

оперативна.

Попередня документальна перевірка має допоміжний характер. Даний етап використовується на стадії планування проведення податкової перевірки для прийняття оптимальних рішень.

Попередня документальна перевірка підприємств здійснюється на основі представлених декларацій, розрахунків безпосередньо в державних податкових органах. Інформація, отримана за результатами попередньої документальної перевірки, використовується податковими інспекторами для подальшої документальної перевірки.

Комплексна документальна перевірка припускає всебічну перевірку діяльності підприємства з питань дотримання податкового і валютного законодавства, вірогідності податкового і бухгалтерського обліку, звітності, правильності розрахунків з бюджетом.

Зустрічна перевірка діяльності підприємства здійснюється в міру виникнення необхідності у її проведенні.

Зустрічна перевірка припускає перевірку взаємин підприємства, що перевіряється з іншими суб’єктами підприємницької діяльності з питань ведення господарської діяльності, правильності нарахування і сплати податків, зборів та обов’язкових платежів до бюджету, а також дотримання діючого податкового законодавства.

Тематична перевірка здійснюється з метою проведення перевірки за окремими питаннями дотримання податкового і валютного законодавства, що діє в Україні.

Оперативна перевірка здійснюється за окремими положеннями чи вказівками і проводиться за окремими планами, затвердженими керівниками податкових служб України.

Питання до теми:

1.Сутність податкового контролю.

2. Етапи проведення податкового контролю.

3. Форми податкового контролю.

4. Сутність документальної перевірки.

Тема 2: Державна податкова служба України: структура і завдання

1. Структура органів державної податкової служби.

2.Права органів державної податкової адміністрації в сфері оподаткування.

3. Права органів державної податкової інспекції.

4. Завдання податкової міліції.

5. Модернізація роботи органів податкового контролю.

1. Структура органів державної податкової служби.

Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-визначає статус і правові засади функціонування податкової служби, її структуру, функції, призначення керівників, права і обов'язки посадових осіб податкових органів, основні завдання податкової міліції.

Структура органів ДПС :

I рівень — Державна податкова адміністрація (ДПА) України;

II рівень — державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

III рівень — державні податкові інспекції (ДПІ) в районах, містах, районах у містах.

Державну податкову службу України очолює Голова Державної податкової адміністрації України, якого призначає на посаду та звільняє з посади Президент України за поданням Прем'єр-міністра України.

Видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Органи державної податкової служби здійснюють:

контроль за дотриманням податкового законодавства;

перевірку правильності нарахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
перевірку якості постановки і ведення податкового та бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування;
забезпечення своєчасного і повного внесення сум податків, що призначаються до сплати;
накладання фінансових і адміністративних стягнень на порушників податкового законодавства;

профілактику податкових правопорушень.

Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

2. Права органів державної податкової адміністрації в сфері оподаткування.

Державна податкова адміністрація України здійснює такі функції:

Організовує роботу ДПА і ДПІ, пов'язану із здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, валютні операції.
Видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові
акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
Затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків;
Роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки;
Здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки та перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
Подає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;
Організовує роботу по створенню інформаційної системи автоматизованих робочих місць та інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;
Розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок додержання податкового та валютного законодавства;
Передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
Подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
Надає фізичним особам — платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і направляє до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи картку з ідентифікаційним номером та веде Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб;
Прогнозує, аналізує надходження податків і їх джерела, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
Вносить пропозиції з удосконалення податкового законодавства та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування;
Забезпечує виготовлення марок акцизного збору та інші. Функції, виділені курсивом, виконуються виключно ДПА України.

Інші функції разом з ДПА України виконують також державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в містах з районним поділом.

3. Функції державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах.

Функції державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах:

Здійснюють контроль за дотриманням законодавства про податки
та інші платежі.
Забезпечують облік платників податків та інших платежів, правильність
нарахування і своєчасність надходження цих податків і платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Контролюють своєчасність надання платниками податку бухгалтерських
звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, зв'язаних з нарахуванням податків та інших платежів.
Ведуть облік векселів, що видаються суб'єктами підприємницької
діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною в
зовнішньоекономічних відносинах і щомісяця надають інформацію про це місцевим органам державної статистики; здійснюють контроль за погашенням векселів; видають суб'єктам підприємницької діяльності дозволи на відстрочку оплати (погашення) векселів за зазначеними операціями.
Забезпечують застосування і своєчасне стягнення сум фінансових
санкцій, передбачених діючим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства.
Проводять перевірки фактів приховання і заниження сум податків,
інших платежів.
З доручення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою
злочинністю проводять перевірки своєчасного надання і вірогідності документів, пов’язаних з нарахуванням і сплатою податків та інших платежів.
Передають відповідним правоохоронним органам матеріали по
фактах правопорушень, за які передбачена кримінальна відповідальність, якщо їх розслідування не відноситься до компетенції податкової міліції.
Контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських
і селищних рад порядку прийняття й обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум у бюджет.
Розглядають звернення громадян, підприємств, установ і організацій
з питань оподаткування і, у межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарги на дії посадових осіб державних податкових інспекцій.

4. Завдання податкової міліції.

У складі органів державної податкової служби знаходяться спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями — податкова міліція.

Податкова міліція здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

Завданнями податкової міліції є:

запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів;
запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.

5. Модернізація роботи органів податкового контролю.

Керівництво ДПА України визначило Програму модернізації (2000-2010 pp.) з метою побудови такої податкової служби, яка б забезпечувала добровільну сплату податків, спиралась на визначені у податковому законодавстві правові відносини з платниками, неупереджено ставилася до добросовісних платників податків та ефективно застосовував заходи та санкції щодо випадків ухилення від сплати податків.

Складовими Програми є модернізація організаційно - управлінського компоненту та модернізація операційного компоненту податкової служби.

Модернізація організаційно-управлінського компоненту — це;

модернізація організаційної структури державної податково служби;
модернізація виконавчих процесів;

- модернізація управління людськими ресурсами (кадрові політика та оплата праці);

- модернізація внутрішнього контролю та запобігання корупції органах державної податкової служби.

З метою кращого планування, ефективного управління та впровадження Програми її реалізацію розподілено на три етапи.

Перший етап передбачає укрупнення податкових органів та початок їх реорганізації за функціональними принципами, удосконалення таких важливих функцій, як стягнення податків та аудиту, а також удосконалення операційної діяльності сучасного податкового відомства.

На другому етапі Програма передбачає докорінну реорганізацію основних операційних функцій, модернізацію системи виконавчого управління.

На третьому етапі — завершення модернізації системи та процедур управління організацією.

Поетапне впровадження Програми надасть можливість запровадити більш гнучку схему управління та допоможе, зокрема, обмежити ризики, притаманні великим проектам.

Питання до теми:

1.Структура державної податкової служби України.

2.Завдання органів податкової адміністрації.

3. Права органів податкової інспекції.

4. Завдання податкової міліції.

Тема 3: Види та способи здійснення правопорушень у сфері податкового законодавства

1.Основні види податкових правопорушень та міри відповідальності за їх здійснення.

2.Способи здійснення правопорушень 'у сфері оподаткування в Україні.

1. Основні види правопорушень податкового законодавства.

Відповідно до діючого законодавства України правопорушенням у сфері оподаткування називається протиправна дія, що привела до невиконання суб'єктами податкових правовідносин, установлених законодавчими нормами і положеннями.

У залежності від характеру і протиправної дії правопорушення підрозділяються на наступні види:

- дисциплінарні;

- фінансові;

- адміністративні;

- кримінальні.

За дисциплінарне правопорушення в сфері оподаткування платники несуть відповідальність відповідно до законодавства України про працю.

При фінансовому правопорушенні до платника податку застосовуються санкції у вигляді:

штрафів
пені
часткового або повного призупинення бюджетного фінансува-ння, дострокового повернення бюджетних позик.

Накладення штрафів із грошовим відшкодуванням здійснюється в сумах, передбачених чинним законодавством України.

Пеня - грошове стягнення з платника податку за правопорушення в сфері оподаткування при недотриманні встановлених термінів платежів. Пеня нараховується у вигляді відсотків від сум прострочених зобов'язань по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів за кожний день простроченого виконання зобов'язань.

Фінансові санкції застосовуються органами податкових служб у наступних випадках порушення існуючого законодавства України:

- при заниженні або прихованні сум податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

- при несвоєчасному виконанні податкових зобов'язань;

при несвоєчасному представленні або непредставленні бухгалтерських звітностей, податкових декларацій, розрахунків, платіжних доручень та інших документів, пов'язаних з розрахунком і сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
при непредставленні аудиторських висновків;
при відхиленні від постановки на облік у податкових органах; ^;
при відхиленні від подання інформації про відкриття банківських рахунків; .
при неправильному веденні (неведенні) податкового і бухгалтерського обліку;
при порушенні порядку збереження бухгалтерських та інших документів, пов'язаних з оподаткуванням;
при порушеннях, що спрямовані на неправильний залік або повернення податків, зборів та інших обов'язкових платежів;
при невиконанні банком рішення податкових служб про припинення операції платника податку або невиконанні рішення про стягнення податку;
при невиконанні обов'язків особами, що зобов'язані здійснювати утримання і перерахування податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету;
при порушенні порядку ведення бухгалтерського і податкового обліку, пов'язаних з розрахунком податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

Непредставления в орган податкової служби за місцем обліку інформації про відкриття і закриття банківських рахунків спричиняє штраф у розмірі від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За вчинення адміністративних правопорушень до платників податків можуть бути застосовані такі адміністративні стягнення.

1)попередження;

штраф;
конфіскація:

предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення;
грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення.

Адміністративні санкції мають персональний характер і накладаються на керівників і посадових осіб підприємства за порушення діючих законодавчих і нормативних актів. Розмір і порядок застосування адміністративних штрафів регламентуються Кодексом України про адміністративні правопорушення, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями.

Адміністративні санкції накладаються за наступні порушення в сфері оподаткування: порушення терміну постановки а облік в органі державної податкової служби;

недопущення посадової особи органа податкової служби для здійснення податкової та іншої перевірки виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, використовуваних для одержання доходів;
невиконання вимог щодо усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність;

- здійснення продажу товарів без придбання патентів або здійснення продажу товарів, не відображених у деклараціях.

Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу України" адміністративні штрафи накладаються на керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, винних у заниженні суми податку, збору та інших обов'язкових платежів, прихованні (заниженні) об'єктів оподаткування, а також у відсутності бухгалтерського обліку об'єктів оподаткування або веденні його с порушеннями встановленого порядку, у непредставленні за установленою формою бухгалтерських звітів, податкових декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень та інших документів, зв'язаних з нарахуванням та сплатою податків, зборів та інших платежів, - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, зроблені особою, протягом року на яку накладалися адміністративні стягнення за одне з зазначених правопорушень, - від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ненадання органам податкової служби інформації, пов'язаної з вирахуванням і сплатою податків та інших платежів, у порядку, визначеному законодавством, а також за недопущення посадових осіб податкової служби для обстеження будь-яких виробничих, складських, торговельних та інших приміщень, якщо вони використовуються для одержання доходів, на керівників та інших посадових осіб накладаються адміністративні штрафи від 10 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такому ж адміністративному штрафові піддаються керівники та інші посадові особи за не усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, відмовлення від проведення документальної перевірки або недопущення посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження приміщень, використовуваних для одержання доходів, ненадання податкової, бухгалтерської звітності, порушення порядку реєстрації в органах державної податкової служби.

На посадових осіб підприємств, установ і організацій, винних у неутриманні, неперерахуванні до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, неперерахуванні податку на засоби підприємств, установ і організацій, у недотриманні або несвоєчасному повідомленні державним податковим службам за установленою формою даних про доходи громадян, накладається адміністративний штраф у розмірі 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ті ж дії, зроблені протягом року особою, підданою адміністративному стягненню за одне з зазначених правопорушень, - у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальним законодавством передбачено такі види покарань, які можуть застосовуватися до платників, визнаних винними у вчиненні злочину, пов'язаного з ухиленням від сплати податків.

штраф;

позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
виправні роботи;
конфіскація майна;
арешт;
обмеження волі;
позбавлення волі на певний строк.

Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341 визначає види і міру кримінальної відповідальності за навмисне здійснення податкових правопорушень, через що бюджет зазнав збитків у значних розмірах. Кримінальна відповідальність є вищий ступінь відповідальності платників податків.

Об'єктивна сторона основного складу злочину характеризується наявністю трьох обов'язкових ознак:

діями у вигляді ухилення від сплати обов'язкових платежів. Воно може виражатися у діянні, спрямованому на повну або часткову несплату податків (зборів). Ухилення можуть проявлятися у різних формах: неподанні податкових декларацій і розрахунків; приховуванні об'єктів оподаткування або їх заниженні тощо. Вони залежать від видів несплачених податків та категорій платників;
наслідками у вигляді збитку державі у значних розмірах, під яким розуміються суми податків, зборів та інших обов'язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум заробітку громадян, тобто 17000 грн. і більше;
причинним зв'язком між діянням і наслідками.

Перш за все з'ясуємо, що ж мається на увазі під службовим підробленням в Кримінальному кодексі України.

Службове підроблення - внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів.

Об'єктом злочину "службове підроблення документу" є визначений законом порядок діяльності державного апарату, апарату органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності в частині підготовки, складання, використання і видачі офіційних документів, а також засвідчення фактів, які мають юридичне значення.

Під документами, про які йдеться в ст. 366 Кримінального кодексу України, маються на увазі:

1) передбачена законодавством матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, яка має юридичне значення, зафіксована на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носії;

2) офіційні документи, що складаються і видаються службовими особами від імені органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, а також підприємств, установ і організацій будь-якої форми власності, які засвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення, складені належним чином за формою і з необхідними реквізитами (штамп, печатка, номер, дата, підписи тощо).

Blog

Міністерство аграрної політики України миколаївський державний аграрний університет

Содержание

Навчальний посібник

Миколаїв – 2006 р.