Міністерство аграрної політики України миколаївський державний аграрний університет
| Вид материала | Документы |
- Міністерство аграрної політики україни миколаївський державний аграрний університет, 1256.51kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
- Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
- Міністерство аграрної політики україни миколаівський державний аграрний університет, 179.5kb.
- Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет, 635.52kb.
- Міністерство аграрної політики України Херсонський державний аграрний університет Рибогосподарсько-екологічний, 2173.65kb.
- Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
- Україна міністерство аграрної політики україни вінницький державний аграрний університет, 1415kb.
- Міністерство аграрної політики України Дніпропетровський державний аграрний університет, 535.07kb.
- 08. 00. 08 – гроші, фінанси І кредит, 21.92kb.
Порядок визначення фінансового результату в звітності визначено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати".
Особа, що перевіряє, аналізує статтю 010 "Дохід (виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)", де повинно бути відображено загальний дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, тобто без відрахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків із продажу. При цьому варто пам'ятати, що в бухгалтерському обліку дана сума відображена за кредитом рахунка 70 "Доходи від реалізації"". Особа, що перевіряє, порівнюючи облікові дані з даними, відображеними у формі 2, аналізує кожне джерело надходження доходів і визначає їх повноту і вірогідність.
При перевірці інших операційних доходів у рядку 055 форми 2 необхідно пам'ятати, що в дану статтю включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виторгу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) і ін., що відображаються в бухгалтерському обліку на рахунку 71 "Інший операційний дохід".
Особа, що перевіряє, встановлює відповідність звітних даних даним, відображеним в обліку.
Аналізові підлягає дохід від участі в капіталі (рядок 110 форми 2), де повинно бути відображено дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. Дані, відображені в звітності, зіставляються з даними бухгалтерського обліку, відображеними за кредитом рахунка 72 "Дохід від участі в капіталі".
Особа, що перевіряє, перевіряє за кожною операцією вірогідність і повноту відображення доходів, отриманих у ході фінансової діяльності підприємства, що знайшли відображення на рахунку 72 "Інші фінансові доходи", і зіставляє їх з даними рядка 120 форми 2 "Інші фінансові доходи".
Перевірці підлягають інші доходи, отримані в процесі звичайної діяльності, але не зв'язані з операційною і фінансовою діяльністю підприємства, що знайшли відображення на рахунку 74 "Інші доходи" і відображаються у формі 2 по рядку 130.
Надзвичайні доходи, що відображені у формі 2 по рядку 200, зіставляються з даними бухгалтерського обліку, відображеними на рахунку 75 "Надзвичайні доходи".
Після перевірки доходу, отриманого підприємством за звітний період, варто ретельно перевірити повноту і правильність нарахування податків, що враховуються в складі доходу (виторгу) від реалізації готової продукції (робіт, послуг). До таких податків відносяться, насамперед, податок на додану вартість, що відображається за статтею "Податок на додану вартість" (рядок 015 форми 2), і акцизний збір, що відображається по рядку 020 "Акцизний збір" форми 2. Дані, відображені у формі 2, зіставляються з даними, відображеними в бухгалтерському обліку за кредитом рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами".
При перевірці особлива увага звертається на аналіз витрат на виробничо-фінансову діяльність підприємства.
За статтею 040 форми 2 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Сума, відображена за цією статтею, у звітності зіставляється з бухгалтерськими даними, відображеними за дебетом рахунка 90 "Собівартість реалізації".
Перевірці підлягають суми, відображені по статті 070 "Адміністративні витрати", і зіставляються з обліковими даними, відображеними за дебетом рахунка 92 "Адміністративні витрати".
Відображені суми на рахунку 93 "Витрати на збут" зіставляються з вданими, відображеними в статті 080 форми 2 "Витрати на збут".
По статті 090 "Інші операційні витрати" відображають собівартість виробничих запасів, втрат від операційних курсових різниць, визнані економічні санкції й інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства. Дані, відображені по цій статті, зіставляються з даними, відображеними по дебету рахунку 94 "Інші витрати, операційної діяльності".
Дані, відображені по дебету рахунку 95 "Фінансові витрати", особа, що перевіряє, зіставляє з даними, відображеними в рядку 140 форми 2 "Фінансові витрати", а також дані, відображені по дебету рахунка 96 "Втрати від участі в капіталі", зіставляються з рядком 150 форми 2 "Втрати від участі в капіталі". Інші витрати, відображені в бухгалтерському обліку по дебету рахунку 97 "Інші витрати", зіставляються з даними, відображеними в рядку 160 форми 2. Надзвичайні витрати, відображені в рядку 205 форми 2, зіставляють з даними відображеними по дебету рахунку 99 "Надзвичайні витрати".
Після перевірки дохідної і видаткової частин виробничо-фінансової діяльності підприємства, особа, що перевіряє, аналізує результати від операційної діяльності. Валовий прибуток (збиток) рядка 050, 055 форми 2, розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і собівартістю продукції (товарів, робіт, послуг).
Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут і інші операційні витрати.
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових і інших доходів (прибутків), фінансових і інших витрат (збитків).
Особа, що перевіряє, аналізує правильність розрахунку податку на прибуток. Відображена сума податку на прибуток від звичайної діяльності по статті 180 зіставляється з дебетом рахунка 981 "Податки на прибуток від звичайної діяльності".
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності рядка 190, 195 форми 2 визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподатковування і сумою податків із прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збиткові від звичайної діяльності до оподатковування і сумі податків на прибуток.
По статті 210 форми 2 "Податки з надзвичайного прибутку" відображається сума податків, що підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій, зіставляється з дебетом рахунка 982 "Податки на прибуток від надзвичайних подій".
Чистий прибуток (збиток) розраховується як сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності і надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку і податків з надзвичайного прибутку.
Питання до теми:
1. Яким методичним документом передбачено порядок визначення фінансового результату в звітності.
2.На що звертається особлива увага при перевірці фінансових результатів діяльності підприємства.
Тема 14: Методика оформлення результатів перевірки
1.Форма складання акту документальної перевірки платників податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
2. Організація контролю за результатами перевірки.
1.Форма складання акту документальної перевірки платників податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
У нових умовах господарювання, коли від податкових органів вимагаються юридичні докази правомірності прийнятих рішень про накладення різного роду стягнень на платників, особливе значення повинне бути приділено оформленню результатів податкового контролю.
Для виконання функцій доказовості податкових порушень складається акт.
Акт за своєю структурою можна розділити умовно на три частини: вступна, описова і результативна.
Рекомендації про порядок складання акту документальної перевірки платників податків та інших обов'язкових платежів визначені в листі Головної державної податкової інспекції України від 17.11.1995 р. № 04115/105534.
Акт складається на фірмовому бланку державного податкового органа, у якому вказується місце і дата складання акта перевірки. Дата відповідає даті підписання акта посадовими особами державного податкового органа, що здійснювали перевірку.
У лівому куті титульної сторінки акту вказується назва акту.
В вступній частині акта перевірки вказується прізвище і ініціали, посада, спеціальне звання особи, що перевіряє, і назву державного податкового органа, фахівці якого здійснювали перевірку. Вказується повне найменування підприємства, на якому проводилася перевірка, а також прізвище і ініціали, посада керівника підприємства, що перевіряється, з відома якого здійснюється перевірка, і прізвище, ініціали головного бухгалтера підприємства.
В акті вказується дата початку і закінчення перевірки, а також здійснюється запис про те, які питання охоплені перевіркою: податки (збори) та інші обов'язкові платежі.
В вступній частині вказується прізвище, ініціали, посада керівника і головного бухгалтера підприємства, відповідальних у період, що перевіряється, за правильність нарахування і своєчасність сплати податків (зборів) та інших обов'язкових платежів. Вказується дата попередньої перевірки підприємства з питань дотримання вимог щодо оподатковування.
Особи, що перевіряють, вказують в акті перелік документів бухгалтерської і податкової звітності, регістрів бухгалтерського і податкового обліку (Головна книга, журнал-ордер, накопичувальні відомості, книга обліку продажу товарів (робіт, послуг), книга обліку придбання товарів (робіт, послуг і т.д.), первинні бухгалтерські документи, угоди й інші документи, що охоплені перевіркою).
В описовому розділі викладається повна назва підприємства, повна назва органа, що зареєстрував дане підприємство, дата реєстрації і реєстраційний номер, форма власності, з яким зареєстроване підприємство, назва органа, у веденні якого знаходиться підприємство, адреса, за яким фактично розміщається підприємство. У цьому ж розділі здійснюється запис про юридичну адресу підприємства, вказується ідентифікаційний код, під яким підприємство внесене органами статистики до Державного реєстру.
В акті вказуються види діяльності за черговістю, здійснювані підприємством протягом періоду, що перевіряється. При цьому вказуються обсяги за видами діяльності, а при наявності діяльності, невідповідної статутним документам, особа, що перевіряє, фіксує обсяги за цими видами робіт. Особа, що перевіряє, фіксує в акті наявність спеціальних дозволів (ліцензій, дозволів і т.д.) на право діяльності за тими видами, за якими їх здійснення передбачене законодавством. Приводяться номери рахунків, відкритих для підприємства, а також вказуються назви установ банків, у яких відкриті ці рахунки підприємства, а також вказуються залишки коштів на цих рахунках на дату складання акта перевірки.
В акті аналізуються факти порушень, що були розкриті попередньою перевіркою і відповідність повноти і своєчасності їх усунень. При цьому виявляються випадки своєчасної сплати донарахованої суми податків (платежів), пені, фінансових санкцій.
Основне місце приділяється в описовому розділі фактам виявлених перевіркою порушень, зокрема:
- ведення бухгалтерського і податкового обліку об'єктів оподатковування;
- правильність, повнота і своєчасність нарахування і перерахування сум; податків та інших обов 'язкових платежів до бюджету;
- правомірність здійснення грошових операцій;
- правильність, повнота і своєчасність складання і надання в податкові органи статистичної, бухгалтерської і податкової звітності; відповідність аналітичного, статистичного і податкового обліку звітності, наданої в податкові органи;
- дотримання встановлених лімітів залишків готівки в касах, норм витрати готівки на поточні потреби і повнота оприбуткування готівки в касі; інші питання.
При виявленні порушень чітко вказується конкретне порушення, коли і на
підставі якого первинного документа зроблене дане порушення, посада, прізвище і ініціали керівника і головного бухгалтера, при яких здійснювалася дана господарська операція, а також хто необгрунтовано затвердив первинний документ. Особа, що перевіряє, вказує конкретний регістр бухгалтерського чи податкового обліку, у якому зареєстрована дана операція. При цьому обов' язково відтворюється обґрунтування порушених норм законодавчими та іншими нормативно правовими актами, вказуються конкретні їх пункти і статті, а також вказується, як вплинуло порушення на величину оподатковуваного податком обороту.
При виявленні повторних порушень особа, що перевіряє, фіксує їх із вказівкою сум донарахованого податку (платежу) у розрізі звітних податкових періодів за конкретними видами податків, нараховує пеню за несвоєчасну сплату податку до бюджету за передбаченими законодавством нормативами, проводить за встановленим порядком індексацію донарахованих сум податку.
Порушення і нарахована пеня за період, що перевіряється, фіксуються в акті перевірки.
При вилученні документів в акті вказується Протокол про вилучення і опис документів, що вилучені в підприємства і які додаються до акта перевірки.
В акті перевірки вказуються номери і серії складених на керівника і головного бухгалтера підприємства протоколів про адміністративні порушення.
У результативній частині акту узагальнюються виявлені факти.
У заключному розділі відбиваються конкретні пропозиції щодо усунення виявлених порушень і стягнення не донарахованих сум. Фіксуються суми переплати чи недоплати за кожним конкретним податком.
Накладення стягнення здійснюється керівником державних податкових органів чи їх заступниками. Акт перевірки, як правило, складається в двох екземплярах, кожний з який підписується службовою особою державного податкового органа, керівником і головним бухгалтером підприємства. У випадку, якщо керівник чи головний бухгалтер підприємства не погоджується з окремими зазначеними в акті фактами, він перед підписанням акта повинен надати з даного випадку письмове пояснення і прикласти до нього документи, що визначають їх незгоду. Дані документи додаються до акта перевірки.
Другий екземпляр акта перевірки з доповненнями вручається керівнику підприємства під розписку, про що здійснюється запис в акті після підписів.
Для забезпечення правового оформлення акта перевірки всі сторінки повинні бути завірені особою, що перевіряє.
При відмовленні підписувати акт перевірки керівником і головним бухгалтером підприємства службовими особами державного податкового органа складається акт у довільній формі, що установлює факт такої відмови, а також ознайомлення керівника і головного бухгалтера підприємства зі змістом акта перевірки, обов'язками, правами і відповідальністю платників податків та порядком оскарження дій службових осіб державних податкових органів.
2. Організація контролю за результатами перевірки.
Відповідно до Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 05.02.1998 р. № 83/98-ВР платники податків (зборів) мають право оскаржити дії службових осіб державних податкових адміністрацій.
Скарги на дії службових осіб державних податкових адміністрацій направляються в ті державні податкові адміністрації, яким вони підлеглі. Скарги розглядаються і рішення приймаються в місячний термін із дня їх надходження. Рішення за скаргами можуть оскаржуватися протягом місяця у вищих державних податкових адміністраціях.
У випадку незгоди підприємства з рішенням Державної податкової адміністрації України, воно може бути оскаржене у господарському суді.
Оскарження дій службових осіб державних податкових адміністрацій, зв 'язаних з накладанням адміністративного стягнення, здійснюється відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Усі матеріали перевірок не пізніше наступного дня після прибуття особи, що перевіряла, в державну податкову службу реєструються в спеціальному журналі. Після реєстрації матеріали передаються начальнику відділу, а в разі |потреби - начальнику державної податкової служби чи його заступнику, щоб за результатами розгляду прийняти за ними відповідні рішення, у тому числі щодо застосовуваним до платника податків санкцій.
При установленні фактів грубих порушень податкового законодавства і зловживань, за які передбачена кримінальна відповідальність, акт складається в трьох екземплярах із усіма додатками і протоколом вилучення документів, з Іяких перший направляється правоохоронним органам.
На підставі акта перевірки державні податкові служби ретельно розглядають, аналізують і приймають за матеріалами перевірки письмове рішення щодо усунення допущених порушень податкового законодавства, стягнення належних сум до бюджету, накладання і стягнення штрафних санкцій.
Після надходження матеріалів перевірки керівник державної податкової служби чи його заступник у 10-денний термін приймає відповідне рішення за актом перевірки.
На підставі акта в державній податковій адміністрації складається вказівка за результатами перевірки, де указуються виявлені порушення податкового законодавства і заходи з конкретними термінами їх усунення, а також відповідальність платника податків за допущені порушення податкового законодавства. У вказівках відзначаються заходи щодо усунення недоліків ведення бухгалтерського і податкового обліку.
Контроль робітниками державної податкової служби за виконання доручень здійснюється шляхом плідного розгляду письмового повідомлення перевіряючого підприємства. Перевірка на місці виконання за результатом документальної перевірки здійснюється тільки в тих випадках, якщо підприємство продовжує порушувати вимоги податкового законодавства.
Підприємство, отримавши акт перевірки, повинно розробити заходи щодо усунення недоліків, викладених в акті.
Питання до теми:
1.Визначте форму складання акту документальної перевірки платників податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
2. В чому полягає організація контролю за результатами перевірки.
Тема 15: Оскарження рішень податкових органів
1. Завдання відділу апеляції.
2. Подання первинної скарги.
3. Подання повторної скарги.
1. Завдання відділу апеляції.
З метою забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків в структурі держаних податкових адміністрацій України, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя створено управління (відділи) апеляцій.
Основним завданням відділів апеляцій є забезпечення захисту прав і законних інтересів платників податків і громадян при оскарженні ними рішень державних податкових адміністрацій.
Порядок розгляду скарг (апеляцій) платників податків визначено Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 р. №29 (з подальшими змінами й доповненнями).
У порядку, передбаченому зазначеним Положенням, податкові органи розглядають скарги підприємств, установ, організацій і громадян на рішення органів державної податкової служби про:
а) зупинення операцій за розрахунковими та іншими рахунками, відкритими для платників податків у банках та інших кредитних установах;
б) примусове стягнення не внесених у строк податків та інших платежів;
в) застосування фінансових санкцій;
г) накладення адміністративних стягнень.
Передбачений Положенням порядок розгляду скарг не поширюється на зазначені рішення за наявності порушених кримінальних справ, або щодо яких подано позови до арбітражного суду чи суду, а також на рішення податкової міліції.
Положенням установлено наступний порядок подачі скарги.
2. Подання первинної скарги.
У разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої Законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.
Строки подання скарг, встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181, тому що їх порушення може призвести до відмови у розгляді питання на підставі пункту 7 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 р. № 29.
Строки подання заяви про перегляд рішення контролерів може подовжити керівник податкового органу або його заступник за письмовим проханням платника податків, якщо останній:
- перебував за межами України;
- знаходився у плаванні на морських судах за межами України у складі команди (екіпажу);
- перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
• мав обмежену "свободу " ув'язненням або полоном на території інших держав або через інші обставини непереборної сили, підтверджені документально;
•був визнаний рішенням суду безвісно відсутнім або знаходився в розшуку у випадках, передбачених законодавством.
Ця можливість надається:
- платникам податків — фізичним особам;
- посадовим особам юридичної особи, якщо протягом цих граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, справляти і вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік і звітність.
Звичайно, ці причини пропущення строків подачі скарги стосуються лише громадян - платників податків. Що ж до юридичних осіб, то продовження граничних строків для подання заяв про перегляд рішень здійснюється в тому разі, якщо протягом граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори (обов'язкові платежі), а також вести податковий облік та звітність.
У зв'язку з цим, для продовження граничних строків юридичній особі необхідно подати до органу державної податкової служби докази відсутності вказаних посадових осіб. Як доказ можна подати документ про перебування посадової особи в відпустці, відрядженні, на лікарняному. Таким чином, до податкового органу юридичній особі слід подати запит на продовження граничних строків, до якого додається відповідний документ, що підтверджує наявність підстав для продовження граничних строків, та сама заява про перегляд рішення, за примірною формою, передбаченою поруч.
Керівник органу державної податкової служби (його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду скарги протягом двадцяти днів від дня отримання скарги. Строки розгляду скарги можуть бути продовжені керівником органу державної податкової служби (його заступником), але не більш як на шістдесят календарних днів, про що платника податків письмово повідомляють до закінчення двадцятиденного строку.
Якщо відповідно до закону орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу, замість десятиденного строку.
Скарга повинна бути складена з письмовій формі, надіслана поштою або передана фізичною або юридичною особою через представника (в останньому випадку до неї потрібно додати копію довіреності (доручення), оформлену згідно з вимогами чинного законодавства.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування господарського суду, до якого подається позовна заява, адресу господарського суду;
2) повне найменування позивача і відповідача; їх поштові адреси; найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;
3)документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності - реквізити свідоцтва про державну реєстрацію зазначити в позовній заяві, а також додати до заяви належним чином засвідчену копію свідоцтва;
4) зміст позовних вимог, тобто зазначення вимог про визнання недійсним рішення податкового органу та покладення на податковий орган судових витрат;
5)виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов (документи первинного обліку, листування тощо);
6)перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення двадцятиденного строку.
Першу скаргу подають до ДПІ, яка прийняла рішення, що оспорюється; при цьому бажано записати вхідний номер і дату реєстрації ваших документів. Після їх одержання ДПІ повинна прийняти мотивоване рішення (зауважте, не лист, а рішення) і надіслати його поштою протягом двадцяти календарних днів з дня одержання скарги з повідомленням про вручення або надати під розписку.
Скаржник може безпосередньо брати участь у процесі розгляду скарги, а значить, впливати на результат справи. Згідно з п. 15 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 р. № 29. він має право:
1) особисто викладати аргументи особі, яка перевіряла скаргу, і брати участь у перевірці поданої скарги;
2) ознайомитися з матеріалами перевірки;
3) подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом державної податкової служби, що розглядає скаргу;
4) бути присутнім при розгляді скарги;
5) користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника, оформивши встановленому законом порядку;
6) одержати г мову відповідь про результати розгляду скарги ви);
7) висловлювати усно або письмовому ви вимогу щодо дотримання таємниці розгляду скарги (заяви);
8) вимагати відшкодування збитків, ь вони стали результатом неправомірних дій;
9) відкликати або анулювати подану скаргу (заяву) будь-який час до прийняття рішення за результатами розгляду скарги (заяви).
За результатами розгляду скарги може бути прийнято одне із таких рішень:
1) скаргу не задоволено (рішення, податкове повідомлення та ін., що ос жувалось, залишено без змін);
2) скаргу задоволено частково (скасовано тільки частину рішення оспорюється);
3) скаргу задоволено повністю (рішення, що оспорюється, скасовано);
4) рішення про податковий компроміс.
Новим в правовому розумінні є такий спосіб вирішення справи за скаргою, як прийняття рішення про податковий компроміс, введений статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підставою для прийняття рішення щодо податкового компромісу є наявність в органі державної податкової служби таких наявних фактів та доказів по суті скарги платника податків, які дають підстави вважати, що запропонований податковий компроміс приведе до швидшого та/або повнішого погашення податкового зобов'язання порівняно з результатами, які можуть бути отримані внаслідок передання такого спору на вирішення суду.
Порядок застосування цього способу розгляду скарги знайшов відображення в окремому документів ДПА - Порядку застосування податкового компромісу органами державної податкової служби в межах адміністративної апеляційної процедури, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 26.04.2001 р. №182.