Національний інститут стратегічних досліджень міста районного значення україни: проблеми соціально-економічного розвитку
Вид материала | Документы |
- Програма соціально економічного та культурного розвитку, 1213.86kb.
- Про затвердження програми Про основні напрямки соціально- економічного розвитку міста, 80.16kb.
- Звіт директора ду “Український інститут стратегічних досліджень моз україни”, 641.5kb.
- Кабінету Міністрів України від 26. 04. 2003 №621 «Про розроблення прогнозних І програмних, 874.27kb.
- Програма соціально економічного та культурного розвитку міста Корюківки на 2012 рік, 744.15kb.
- Прогнозів економічного І соціального розвитку, 527.66kb.
- Технологічні парки україни стан та проблеми інноваційна Україна, 718.96kb.
- Національний інститут стратегічних досліджень Регіональний філіал у м. Львові Потенціал, 2633.04kb.
- Програма соціально-економічного розвитку міста Котовська Одеської області, 1607.63kb.
- Україна виконавчий комітет, 614.6kb.
Додаток 4.
Поділля. Підсумки та перспективи розвитку малих міст
Поділля є типовою і однією з найбільш показових територій для дослідження проблем та перспектив розвитку малих міст, оскільки у межах цієї системи розселення малі міста проявляють себе чи не найяскравіше порівняно з іншими регіонами України. Слід сказати, що Подільська регіональна система розселення знаходиться у стані формування, центр її остаточно не визначено, ця регіональна система вирізняється серед інших найнижчим рівнем урбанізації. Характерними особливостями Подільської регіональної системи розселення також є гіпертрофованість розвитку обласних центрів та практична відсутність у міській мережі ланки середніх міст (за винятком м. Кам’янець-Подільський – колишнього регіонального центра). Наведені обставини зумовлюють особливості розвитку малих міст Поділля, де вони часто перебирають на себе виконання функцій центрів вищого рівня, розвиваються у більшості випадків без впливу значних міських агломерацій та реалізують свій організаційно-управлінський потенціал як справжні „столиці” адміністративних районів.
Подільська регіональна система розселення має у своєму складі 3 субрегіональні обласні системи: Вінницьку, Тернопільську та Хмельницьку, її площа становить 60,9 тис.км², що складає приблизно 11 % території України. Центром її визначено м. Хмельницький. В межах Подільської регіональної системи розселення станом на 1 січня 2008р. знаходиться 4010 населених пунктів (13 % від усіх поселень України), в яких мешкає 9 % населення України. Серед регіональних систем розселення Подільська є найменш урбанізованою – менше половини (49%) населення проживає в міських поселеннях. З 48 міст Поділля 44 є малими, тобто з чисельністю населення до 50 тис осіб., в них проживає 42 % 27 населення міст регіону. Абсолютна більшість з них (38 з 44) є центрами адміністративного району або ж є містами обласного значення, тобто виконують функції “локальної столиці” певної території.
Принагідно зазначимо, що на Поділлі спостерігається чітка тенденція до збільшення кількості малих міст. У період з 1959 р. до 1999 р. кількість малих міст збільшилась з 28 до 41, причому за період з 1999 р. до 2008 р. отримали статус міста ще два населених пункти: Шумськ та Липовець. У 2001р. зафіксовано перехід міста з групи середніх до малих міст – м. Шепетівка – що спричинено скороченням чисельності його мешканців. Подільська система розселення вирізняється найінтенсивнішим розвитком мережі малих міст в Україні – за останні сорок років їх кількість та чисельність населення, що в них мешкає, збільшилась у 1,5 разу.
Багатовимірний аналіз функціональних характеристик розвитку міст районного значення Подільської регіональної системи розселення дозволяє виділити три якісних рівні реалізації кожної з функцій конкретного міста (рис. 3).
Здійснений аналіз дозволив також виявити наступні основні тенденції та особливості функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення:
- у розвитку демографічної функції загрозливого характеру набуває депопуляція населення (у 2007 р. природне скорочення населення в малих містах становило в середньому -6,4 ; співвідношення статей прогресує в бік підсилення диспропорційності (у 2007 р. на 1000 жінок припадало в середньому 846 чоловіків); в малих містах продовжує складатись вкрай несприятлива вікова структура населення (у 2007 р. частка населення у віці, старшому за працездатний, становила в середньому 25 %) та зростає демографічне навантаження (у 2007 р. в середньому 1015-1017).28 Складна демографічна ситуація негативно позначається на формуванні трудоресурсного потенціалу;
- основою спеціалізації виробництва лишаються харчова та легка промисловість (40 % і 15 % всієї виробленої товарної продукції у 2007 р. відповідно), хоча зберігається тенденція до скорочення обсягів виробництва спеціалізуючої продукції харчової промисловості – цукру (за період з 1991 по 2007 р. у 4,5 разу). На базі місцевої сировини активно розвивається промисловість будівельних матеріалів та електроенергетика. Простежується тенденція до диверсифікації виробництва, поступового впровадження ресурсоощадних технологій, розвиток міжнародного маркетингу;
- транспортна функція малих міст регіону має значні перспективи для розвитку, зважаючи на значний незадіяний транспортно-географічний потенціал;
- сучасний розвиток рекреаційної функції (кількість та якість рекреаційних закладів) малих міст не відповідає сучасним вимогам і потребам. Кількість рекреаційних закладів з початку 90-х рр. ХХ ст. постійно зменшувалась, це є неприйнятним в регіоні зі значним невикористаним природним та історико-культурним рекреаційним потенціалом;
- природоохоронна функція в малих містах Поділля недостатньо розвинута, хоча в їх межах розташована значна кількість природних об’єктів, що мають загальнодержавну та міжнародну цінність. Необхідним є проведення державної інвентаризації міських територій з метою їх раціонального функціонального використання у перспективі.
На основі використання методу багатовимірного аналізу можна здійснити функціональну типізацію малих міст Подільської регіональної системи розселення (виділяється 4 типи і 8 підтипів). Кожен з типів (підтипів) відрізняється розвиненістю функціональної структури і має свої особливості перспективного розвитку, що представлено у наступній схемі:
- подальший розвиток адміністративно-управлінської, виробничої та соціальних функцій на базі значного виробничого потенціалу та інфраструктури локальних центрів передбачається в містах: Ладижин, Могилів-Подільський, Нетішин, Славута, Шепетівка;
- значний розвиток виробничої та торговельно-розподільчої функції на базі існуючої інфраструктури, передбачається в містах: Кременець, Старокостянтинів, Чортків;
- подальший значний розвиток транспортної функції та торговельно-розподільчої на базі вигідного транспортно-географічного положення та існуючої інфраструктури можливий в містах: Волочиськ, Дунаївці, Жмеринка, Калинівка, Копичинці, Козятин;
- розвиток рекреаційної функції на базі значних рекреаційних ресурсів: Бар, Борщів, Бучач, Збараж, Ізяслав, Почаїв, Теребовля, Хмільник;
- розвиток виробничої функції є можливим на базі вільних трудових ресурсів та існуючих об’єктів промисловості в містах: Бережани, Бершадь, Гайсин, Гнівань, Городок, Дунаївці, Красилів, Немирів, Полонне, Тульчин; значних водних ресурсів в містах: Заліщики, Ямпіль;
- в містах зі слабкою містоутворюючою економічною базою і превалюванням організаційно-господарських та культурно-побутових функцій необхідно у перспективі розвивати адміністративно-управлінську і створити інфраструктуру для розвитку виробничої та рекреаційної функцій (це міста Зборів, Іллінці, Липовець, Монастириська, Підгайці, Погребище, Скалат, Хоростків, Шаргород, Шумськ).
Аналіз функціонального розвитку малих міст Поділля та оцінка ресурсного потенціалу, що може бути задіяний у перспективі, дає підстави розглядати цю категорію міст як основний елемент територіальної організації продуктивних сил регіону.
Р
ис. 3. Рівень та структура функціонального розвитку малих міст Подільської регіональної системи розселення
Авторський колектив
БІЛА Світлана Олексіївна | Завідувач відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, доктор з державного управління, професор (керівник авторського колективу) |
БАБЕЦЬ Ірина Георгіївна | Докторант відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук, доцент |
Бойко-Бойчук Олег Вадимович | Докторант Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат технічних наук, Голова Консультативного агентства розвитку територій |
БУГА Наталія Юріївна | Старший викладач кафедри „Економіка та бухгалтерський облік” Первомайського політехнічного інституту Національного університету кораблебудування ім.адм. Макарова, кандидат економічних наук |
Васильців Тарас Григорович | Заступник директора Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові, кандидат економічних наук |
ЖУК В'ячеслав Іванович | Головний спеціаліст сектору регіональної політики відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень |
ЗАСАДКО Валентина Вікторівна | Науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові |
ІЛЯШ Ольга Ігорівна | Доцент кафедри економіки підприємства Львівської комерційної академії, кандидат економічних наук, доцент |
КАЧАЛА Тамара Миколаївна | Проректор з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків Черкаського державного технологічного університету, доктор економічних наук, професор |
КУШНІР Марина Олексіївна | Заступник керівника Центру нормопроектного забезпечення діяльності Президента України Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат з державного управління |
Максименко Сергій Семенович | Директор Інституту регіональних та євроінтеграційних досліджень „ЄвроРегіо Україна” |
МІГУЩЕНКО Юліана Валеріївна | Науковий співробітник Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові |
Мозговий Артем Анатолійович | Старший науковий співробітник відділу природокористування і збалансованого розвитку Інституту географії Національної академії наук України, кандидат географічних наук |
Олійник Наталія Іванівна | Докторант кафедри економічної теорії та історії економіки Національної академії державного управління при Президентові України, кандидат з державного управління |
ПЕТРУК Світлана Леонідівна | Аспірант відділу суспільно-географічних досліджень Інституту географії Національної академії наук України |
РАДІЦА Олена Анатоліївна | Аспірант відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень |
СКИБА Марина Валеріївна | Завідувач сектору місцевого самоврядування відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат з державного управління |
СКОРОХОД Олексій Петрович | Старший консультант сектору місцевого самоврядування відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень |
ШЕВЧЕНКО Ольга Валеріївна | Завідувач сектору регіональної політики відділу стратегій управління регіональним розвитком Національного інституту стратегічних досліджень, кандидат економічних наук |
1 Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. – ст. 141; Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 24. – ст. 170.
2Закон України “Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку малих міст” від 4 березня 2004 р. № 1580-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 24. - Ст. 332
3 Постанова КМУ від 17 березня 2000 року № 521 "Про Основні напрями забезпечення комплексного розвитку малих монофункціональних міст" // Офіційний вісник України. – 2000. - № 12. - стор. 112. – ст. 471.
4 Закон України „Про Генеральну схему планування території України” // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 30. - ст. 204.
5 Закон України Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів // Офіційний вісник України. – 2004. - № 14. - стор. 191.
6 Закон України “Про службу в органах місцевого самоврядування”// Офіційний вісник України. - 2001. - № 26. - стор. 6.
7 Закон України „Про органи самоорганізації населення”// Офіційний вісник України. – 2001. - № 32. - стор. 2.
8 Закон України „Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності” // Офіційний вісник України. – 1998. № 13. - стор. 3.
9 Закон України „Про розмежування земель державної та комунальної власності” // Офіційний вісник України. – 2004. - № 28. - том 1. - стор. 13.
10 Закон України „Про землеустрій” // Офіційний вісник України. – 2003. - № 25. - стор. 122.
11 Постанова ВРУ „Про приєднання України до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями” // Відомості Верховної Ради. – 1993. - № 36. - ст. 370.
12 „Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних, обслуговуючих підприємств, установ, організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах власності” / Постанова Кабінету Міністрів України від 5 вересня 1996 року.
13 Повестка дня Хабитат ІІ. Принята конференцией ХАБИТАТ ІІ., Стамбул, Турция, 3-14 июня 1996 года. ссылка скрыта
14 World Urbanization Prospects, United Nations, New York, 2006. - 256 p.
16 Социальная Хартия городов-членов Союза Балтийских городов, принята на IV Генеральной Конференции СБГ, Росток, 13 октября 2001 г./ ссылка скрыта
17 Руководящие принципы устойчивого пространственного развития европейского континента, Ганновер, 7-8 сентября 2000 г. // Городское управление. – № 10 (74). – октябрь 2002. – С.37-49.
20 Хартия "Города Европы на пути к устойчивому развитию" (Ольборгская хартия). Одобрена участниками Европейской Конференции по устойчивому развитию больших и малых городов Европы, Ольборг, Дания, 27 мая 1994 г. ссылка скрыта
21 Повестка дня Хабитат ІІ. Принята конференцией ХАБИТАТ ІІ., Стамбул, Турция, 3-14 июня 1996 года. ссылка скрыта
22 «Повестка дня на ХХІ век», принята Конференцией ООН по окружающей среде и развитию, Рио-де-Жанейро, 3-14 июня 1992 года. ссылка скрыта
23 Історія міст і сіл. Житомирська область. – К., 1973, с. 680; Петрук С.Л.Основні передумови та чинники розвитку малих міст Житомирської області (ретроспектива та нове позиціювання).// Історія української географії, 2008.
24 Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи / Закон України вiд 28.02.1991 № 796-XII.
25 Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року / Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2006 р. N 1001
26 Бобух І.М. Спеціальні економічні зони в Україні: теорія і практика. – К.: Наукова думка, 2004, с. 244
27 Чисельність наявного населення України на 1 січня 2008 року. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2008. – 120 с.
28 Статистичний щорічник України за 2007 рік / Державний комітет статистики України ; [за ред. О. Г. Осауленка]. – К.: Консультант, 2008. – 572 с.