Програми розвитку молочного скотарства 17 Попередні рекомендації 22
| Вид материала | Документы |
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Галузева програма розвитку молочного скотарства тернопільської області до 2015 року, 406.35kb.
- Про хід виконання Програми розвитку молочного скотарства особистих селянських господарств, 13.34kb.
- Про внесення змін до Програми розвитку молочного І м’ясного скотарства та свинарства, 17.99kb.
- Паспорт Макарівської районної програми «Розвиток молочного скотарства в Макарівському, 181.5kb.
- Укра ї н а гощанська районна рада рівненської області, 49.74kb.
- Галузева програма розвитку молочного скотарства в особистих селянських господарствах, 46.01kb.
- Україна виконавчий комітет, 614.6kb.
- Методичні рекомендації щодо впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного, 451.85kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Дослідження проведені в рамках Проекту «Виконання Україною зобов’язань щодо членства в СОТ і Європейської політики добросусідства у сільському секторі (секторальний підхід)» (ссылка скрыта), що покликаний надати підтримку у застосуванні секторального підходу до розвитку сільського господарства і розвитку сільської місцевості у світлі вступу України до СОТ і реалізації Європейської політики добросусідства. Проект повністю фінансується Європейським Союзом, а бенефіціаром проекту виступає Міністерство аграрної політики і продовольства України (www.minapk.gov.ua).
Експерт: Мозгова О.І., “УкрАгроКонсалт”
За додатковою інформацією та для ознайомлення з іншими матеріалами у сфері розвитку ринкової інфраструктури агропромислового сектору звертайтеся до офісу Проекту:
Україна, 01023, Київ, вул. Мечникова 16-А, кім. 916
Тел.: +38 044 3550178
Електронна пошта: office@swap-rural.org.ua
Зміст
Резюме 3
1.Загальні тенденції виробництва та споживання молока 4
2. Організація виробництва молока 8
3. Племінний потенціал поголів’я корів 11
4. Якість молока 12
5. Державна політика 14
6. Програми розвитку молочного скотарства 17
7. Попередні рекомендації 22
Резюме
Молочна галузь України перебуває в даний час в тяжкому стані. За роки незалежності виробництво молока всіх видів стрімко зменшилось, що негативно впливає не тільки на виробників молока, молокопереробників, споживачів, а і на українську економіку в цілому.
Молочна галузь функціонує в надзвичайно великому діапазоні: від примітивного виробництва в приватних господарствах до сучасних спеціалізованих підприємств. При цьому основні обсяги виробництва зосереджені в особистих господарствах населення.
В умовах високого рівня концентрації виробництва молока в приватному секторі не можливо забезпечити переробну промисловість якісною сировиною, а значить і кінцевого споживача якісними молочними продуктами. Потребує удосконалення логістична складова молочного виробництва.
Незважаючи на тенденцію зростання продуктивності корів в останні роки, вона залишається досить низькою в порівняні з показниками світових виробників молока і не відповідає сучасним вимогам.
Потребують вирішення проблеми оптимізації структури, обсягів виробництва та чисельності молочної худоби з врахуванням потенціалу споживання на внутрішньому ринку та експорту
Беззаперечною є необхідність програмної підтримки виробників молока та створення крупнотоварних спеціалізованих господарств в товарних регіонах з високими конкурентними перевагами з метою створення надійної сировинної бази та виробництва високоякісної молочної продукції. Існує потреба удосконалення системи земельних взаємин з метою забезпечення доступу господарств населення до кормових угідь.
Однак, нажаль одна з головних проблем на сьогоднішній день, яка заважає молочної галузі розвиватися, заважає надходженню інвестицій, на жаль, загальнодержавного порядку - податкова нестабільність, відсутність ринку землі, власності, недосконалість законодавчої бази та інше. І ці питання потребують невідкладного вирішення.
У цілому, потенціал у молочній галузі є як на внутрішньому ринку, так і на експортному, і це очевидно по реальним цифрам. І держава, в першу чергу, повинна не заважати бізнесу робити свою справу, а забезпечити стабільні рамки його роботи.
-
Загальні тенденції виробництва та споживання молока
Регіонально сировинна база молокопереробної промисловості наближена і розвивається переважно в районах основної переробки молока: Київська, Львівська, Полтавська, Вінницька, Житомирська, Чернігівська, Хмельницька області. Разом з тим значна частина молока для переробки закуповується в регіонально віддалених точках, що погіршує його якісні показники при транспортуванні на тривалі відстані. Т.ч. одним з найважливіших завдань для тваринництва, що потребує вирішення найближчим часом, залишається відновлення сировинних зон по всій території країни.
За даними держаної статистики в 2010 р. середній річний рівень виробництва молока по регіонам в основному складав 300-500 тис. тон. Найвищі показники по надою молока має Вінницька область – 836 тис. т.
Україна: регіональна структура виробництва молока, 2010
Джерело: Держкомстат
За роки незалежності України спостерігається неухильна тенденція скорочення обсягів виробництва молока. Рівень виробництва скоротився в більш ніж удвічі і склав у 2011 р., за даними Держкомстату, близько 11,3 млн. т. Показники виробництва молока 1990 р. відповідно складають 24,5 млн. т.
Джерело: Держкомстат
У 2010 р., за даними Держкомстату, з надоєних 11,3 млн. т на переробку надійшло тільки близько 4,8 млн. т; з них з господарств населення - 2,5 млн. т. Тобто, близько 6,5 млн. т використано на власне споживання, відгодівлю телят та поросят, реалізацію на ринках та інше.
Проте на думку значної частини учасників молочного ринку, дані офіційної статистики не повною мірою відображають реальний рівень виробництва молока і є завищеними, як мінімум, на 5-8%. Ряд учасників ринку більш категоричні і вважають, що цей показник завищений на 20-25%, і рівень виробництва молока не перевищує 8,5 - 9 млн. тон. Недостовірність даних значною мірою заважає чіткому плануванню рівня виробництва молока і необхідних інвестицій для його розвитку.
Досить показовими для молочного тваринництва є кардинальні зміни, що відбулись за останні 20 років у структурі виробництва молока за типами господарюючих суб’єктів. Основне виробництво молока сконцентрувалось в приватному секторі з примітивними умовами утримання худоби, відсутністю санітарних та гігієнічних умов, і, як наслідок, низькою якістю сировини. Така сировина відповідно і оплачується. При дрібнотоварному виробництві та ручній праці така ціна не виправдовує праці селянина.
Такий високий рівень концентрації виробництва у приватному секторі не дозволяє належним чином вирішувати одну з основних проблем молокопереробної промисловості - забезпечення якісним молоком. Це не дає реальної можливості по впровадженню нових технологій утримання, годівлі, ветеринарного обслуговування і т.п.
У 2010 р. частка приватного сектору у загальному виробництві молока склала 80,3%, тоді як у 1990 р. цей показник складав 24%.
Джерело: Держкомстат
Виробництво сирого молока зберігає яскраво виражений сезонний характер для всіх категорій господарств. Період активності (іноді званий сезоном «великого молока») досить нетривалий і зазвичай припадає на травень-серпень. Слід вказати, що у останні роки виявляється менша сезонна залежність у виробництві молока сільгосппідприємствами, ніж у приватному секторі.
Джерело: Держкомстат
Незважаючи на те, що рівень рентабельності виробництва молока за офіційними даними у 2010 р. значно виріс у порівнянні з 2009 р., він недостатньо відображає дійсну ситуацію в галузі. Він залишається основною проблемою виробників молока. Зростання рентабельності по 2010 р. в певній мірі пояснюється досить високим рівнем закупівельних цін на молоко, що встановися. Однак це не повністю покриває рівень витрат на виробництво молока та відтворення молочного стада.
Джерело: Держкомстат
Цінову ситуацію ринку сирого молока України визначає ряд основних факторів. По-перше, сезонний, діючий постійно. По-друге, триває попит з боку переробних підприємств. По-третє, зростання собівартості виробництва молока, зважаючи на зростання цін на енергоносії, корм і т.п. По-четверте, вплив сортності здаваного молока. По-п'яте, спроби державного регулювання цін.
У 2010 році значне зростання цін обумовлюється як скороченням виробництва молока, так і іншими структурними проблемами, наявними в молочному секторі України. Так, на рівень цін значною мірою вплинуло зростання цін на корми та енергоносії, а також надзвичайно спекотне літо. Ціни на молоко в Україні зберігають виражений сезонний характер. Середня ціна на молоко у 2010 р. становила 3,11 грн./кг, що значно перевищує рівень попереднього періоду і є вищою за ціну в країнах Східної Європи (2,2-2,9), а також країнах - основних виробниках молока: Бразилії (2,95), США, Новій Зеландії (2,71). Молоко, вироблене в господарствах населення, коштувало на вітчизняному ринку значно дешевше. Протягом минулого року його ціна у середньому становила від 1,5 до 2,9 Грн./кг.
Непослідовність дій держави щодо підтримки молочного сектору також породжує нестабільність цін на молочну сировину. Так, неоднозначна ситуація щодо механізму нарахування та виплати дотацій виробникам молока призвела до того більш стрімких темпів зниження закупівельних цін.
Так, зі зміною у 2011 р. попереднього механізму дотацій спостерігалося нетипове для зимового сезону зниження закупівельних цін на молоко. Закупівельні ціни на молоко від сільгосппідприємств знизилися у середньому за перший квартал на 6% у порівнянні з відповідним періодом минулого року (з урахуванням дотацій). Для господарств населення цей показник становив 11%. Крім того, за 1 квартал поточного року на 3% скоротилось надходження молока на переробку. Зниження надходжень молока на переробку обмежує також базу для нарахування дотацій виробникам молока і може призвести до загострення ситуації у галузі молочного тваринництва в подальшому.
У ЄС у період так званого великого молока держави купують у виробників надлишки,а взимку продають сухе молоко. В Україні ці механізми не діють. Взимку, в період найменшого пропозиції, закупівельні ціни на цю сировину в Україну на 10-20 % вище, ніж у ЄС.
У Європі також оперують «літньою» і «зимовою» цінами, але різниця між ними становить 10-15%. Цьому сприяє планомірне протягом року, а не масове взимку, як на Україні отелення корів. В Україні 65% молока виробляють у весняно-літній період, а 35% - в осінньо-зимовий.
Тільки усвідомивши ці реалії, уряд зможе цивілізовано впливати на ціни - бюджетною підтримкою сільгосптоваровиробників, інтервенціями з Держрезерву або імпортом за міждержавними угодами. Дуже важливим показником економічної ефективності виробництва молока е рівень його виробництва на одну особу. В Україні цей показник за даними державної статистики з 1990 до 2010 р. знизився майже удвічі або приблизно на 227 кг. В областях, де проживає найбільша кількість населення, цей показник суттєво нижчий за середній по Україні.
Аналогічна ситуація спостерігається і з споживанням молока. Так, у 2010 р. за попередніми офіційними даними українці споживали по 212 кг молока, що на 161,2 кг або 43,2% менше, ніж у 1990 році. Враховуючи оцінки виробництва молока учасниками ринку, цей показник ще нижчий. До того ж він значно нижчий від рекомендованої раціональної річної норми споживання молока для людини - 380-390 кг. Така суттєва різниця між виробництвом і споживанням молока свідчить по низьку купівельну спроможність населення. За існуючими цінами молочні продукти за рекомендованими нормами споживання доступні тільки близько 20% найбільш заможних верств населення (споживають в середньому 355 кг молока або 93,5 від раціональних фізіологічних норм). Основна частина населення споживає тільки близько 150-170 кг молока і молочних продуктів, майже вдвічі нижче нормативу.
Україна: Рівень самозабезпечення молоком
| | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | 2010 | 2010 (за оц. уч. ринку) |
| Виробництво молока на 1 особу, кг | 472,3 | 335,3 | 257,4 | 291,1 | 284,0 | 263,3 | 254,3 | 252,1 | 245,2 | 200 |
| Споживання молока на 1 особу,кг | 373,2 | 244,0 | 199,1 | 225,6 | 234,7 | 224,6 | 231,8 | 212,4 | 212,0 | 150 |
| Рівень самозабезпечення | 1,27 | 1,37 | 1,29 | 1,29 | 1,21 | 1,17 | 1,10 | 1,19 | 1,16 | 1,33 |
Проведений аналіз показує, що Україна виробляє молока більше, ніж споживає. Рівень самозабезпечення складає біля 1,2-1,3. Тобто існує потенціал для експорту молочної продукції. Це позитивна тенденція, яка суттєво підвищує економічну ефективність виробництва молока. Споживання на рівні 60% від науково - обґрунтованого рівня свідчить про необхідність його збільшення та розвитку внутрішнього ринку молока.
За оцінками Національного університету біоресурсів і природокористування, Україна за наявними земельними ресурсами має потенціал збільшення виробництва молока до 97,118 млн. т. Але такий рівень виробництва поки що мало реальний. Це пояснюється, відсутністю необхідних колосальних матеріальних та фінансових ресурсів і потенційною залежністю виробників від кон’юнктури зовнішніх ринків, оскільки такий рівень виробництва для внутрішнього споживання надто великий.
У той же час стратегічним напрямком розвитку молочної галузі має стати більш активний вихід на світові ринки та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної молочної сировини. Цьому сприяють останні світові тенденції – зростання попиту на молочну продукцію.
У структурі зовнішньої торгівлі молочними продуктами зберігається перевага експорту над імпортом. Однак, слід зазначити, що останні два роки спостерігається зростання імпорту в Україну молочної сировини (концентроване молоко, СОМ).
Україна: зовнішня торгівля молочними продуктами, млн. дол. США
-
2008
2009
2010
2011 (4 м.)
Експорт
692,9
385,8
583,0
146,7
Імпорт
104,6
129,4
119,1
24,3