Програми розвитку молочного скотарства 17 Попередні рекомендації 22

Вид материала

Документы

Содержание 5. Державна політика Ступінь виконання на 2010р.

Подобный материал:

• Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
• Галузева програма розвитку молочного скотарства тернопільської області до 2015 року, 406.35kb.
• Про хід виконання Програми розвитку молочного скотарства особистих селянських господарств, 13.34kb.
• Про внесення змін до Програми розвитку молочного І м’ясного скотарства та свинарства, 17.99kb.
• Паспорт Макарівської районної програми «Розвиток молочного скотарства в Макарівському, 181.5kb.
• Укра ї н а гощанська районна рада рівненської області, 49.74kb.
• Галузева програма розвитку молочного скотарства в особистих селянських господарствах, 46.01kb.
• Україна виконавчий комітет, 614.6kb.
• Методичні рекомендації щодо впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного, 451.85kb.
• Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.

5. Державна політика

Можливість збільшення виробництва молока в країні багато у чому буде залежати від державної підтримки. Однак, як свідчить світова практика, подолання сировинної лихоманки вельми проблематично за пасивної позиції держави.


Не можна сказати, що держава залишає без своєї уваги українське молочне скотарство. За останні п’ять років були розроблені і прийняті не одна концепція і програма розвитку цього напрямку тваринництва. Але, на жаль, ці програми не виконуються по більшості своїх положень. Тобто, реальної програми розвитку не має, а це означає, що в поточному році виробництво молока в Україні знову істотно знизиться.

Програма	Основні завдання	Ступінь виконання на 2010р.
Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року	довести обсяги виробництва молока орієнтовно до 12,6 млн т. в 2010 р, 20 млн. т в 2015 р.; досягнути обсягу споживання молока та молочних продуктів в 2010 р. - 310 кг/на особу; 2015 р. – 380 кг/на особу;	Виробництво молока 11,3 млн. т, споживання – 212 кг
Галузева програма розвитку молочного скотарства до 2015 р.	збільшити поголів'я молочних корів до 4,4 млн. голів за рахунок його збільшення в сільгосппідприємствах з 0,7 млн. голів до 1,8 млн. голів; досягти в 2015 р. середньої продуктивності корів у всіх категоріях господарств 4300-4500 кг; довести обсяги виробництва молока орієнтовно до 20 млн. т; довести частку заготівель молока з сільськогосподарських підприємств до 50% з часткою вищого гатунку - 80% і першого гатунку - 20%.	Поголів'я молочних корів – 2,6 млн. гол., в с/г ппідприємствах – 0,59 млн. гол. продуктивності корів у всіх категоріях господарств – 4100 кг виробництво молока - 11,3 млн. т частка сільськогосподарських підприємств – 19,7% частка вищого гатунку – 35,1% і першого гатунку – 53,8%.
Проект Концепції державної цільової програми з розвитку молочного скотарства в Україну на період до 2020 р.	створити до 2020 р. нові високотехнологічні молочні ферми на 500 тис. корів з продуктивністю 10 тис. кг молока на корову за рік, а також підвищити продуктивносьі існуючих ферм до рівня 7 тис. кг молока на корову за рік. довести обсяги виробництва молока орієнтовно до 14,5 млн т. в 2020 р. орієнтовний обсяг фінансування програми становить 48,6 млрд. грн. Витрати бюджетних коштів на зворотній основі складуть 24,0 млрд. грн. протягом 10 років, а 24,0 млрд. грн. планується залучити з інших джерел надходжень.

У 2010 р. переробними підприємствами за здані 4,74 млн т молока нараховано дотацій 1,8 млрд. грн., у т.ч. сільгосппідприємствам - 767,1 млн. грн. Дотація за 1 тонну молока збільшилась з 248 грн. у 2009 р. до 403 грн. і складала 13,6% у закупівельній ціні для переробних підприємств. За словами виробників молочної продукції, у закупівельній вартості субсидія займала 15-17%.


Значне підвищення оптово-відпускних цін підприємствами-виробниками молочних продуктів протягом 2010 р. на 20,4% забезпечило автоматичне зростання й сум ПДВ, що направлялися до виробників молочної сировини у вигляді дотацій. Так, якщо сума дотації за 1 т молока, реалізованого сільгосппідприємствами на переробку у 2009 р. складала 248 грн., то у 2010 р. ця сума зросла на 63% та становила 403 грн.


У розрізі областей розмір дотацій у минулому році коливався від 132 грн. у Луганській області до 686 грн. у Сумській.




* Джерело УАК


Податковий кодекс з 2011 р. змінив механізм дотування виробників молока та м’яса у живій вазі за спеціальним режимом оподаткування ПДВ. За ним, відповідно податкових новацій кошти від переробників, замість перерахунку до виробників сировини, будуть акумулюватися у Спеціальному фонді Державного бюджету і надаватимуться як державна підтримка тваринництва. Сума, що закладена на ці цілі, становить 2,03 млрд. грн. Спочатку пропонувалося надавати дотацію на голову корів, але згодом Уряд України дійшов висновку, що дотуватиметься все-таки одиниця продукції, як і було раніше. Постановою КМУ від 2 березня 2011 р. №182 було затверджено Порядок надання цієї дотації. Її фіксований рівень на молоко для сільськогосподарських виробників становитиме 350 грн. на 1 т, для особистих господарств населення – 300 грн. Однак, Постанова КМУ №523 від 27.04.11 змінила і ці положення. Постановою розмір дотацій вже не оприлюднюється і сама процедура отримання ускладнюється.


Отже, державна підтримка виробників молока погіршилася. По-перше, рівень дотації для сільгосппідприємств у абсолютному вимірі очевидно буде знижено, а то і взагалі вони можуть бути відсутні. По-друге, втрачено усі плюси діючого раніше механізму, зокрема «автоматичність виплат», «щомісячну індексацію», «відсутність розподільчої вертикалі». По-третє, особисті господарства населення, з огляду на значні грошові затрати та витрати часу для отримання дотації, можуть взагалі від неї відмовитися.


Тепер виробники молочної сировини, якщо і будуть отримувати кошти на дотацію, то лише після їх кругообігу через спецфонд Держбюджету та рішень комісій від району до міністерства.


За підтримки держави необхідна зміна структури виробництва за якісними показниками та за суб'єктам господарювання до 2020-2025 року:
- 3,4 – 4,0 млн т - громадський сектор
- 8,5 – 9,5 млн т - крупно-товарне виробництво
- 0,8 - 1,0 млн т – кооперативи


Це має забезпечити середньорічне споживання молока у 300-320 кг на особу та повний перехід молокопереробних підприємств на молоко від сільгосппідприємств і кооперативів.


Для реалізації цих пропозицій до 2020-2025 р. необхідно збільшити поголів'я у громадському секторі на 700-750 тис. голів. При цьому середня продуктивність корови на кінець цього періоду має складати 6500-7000 кг.


Реальним виглядає збільшення поголів'я крупно-товарного виробництва – на 40-50 тис. голів на рік до 2015 р. З 2015 р. зростання поголів'я у громадському секторі повинно збільшуватися до 60-70 тис. голів на рік, що пов'язано з рестуктуризацією виробництва молока.


Середня вартість нового скотомісця - 90-100 тис грн. Щорічні витрати складають 3,6-5,0 млрд. грн. Державна компенсація повинна становити до 20-30%, тобто близько 1-1,5 млрд грн. При цьому має бути освоєно 2,6-3,5 млрд. грн. власних коштів.


У приватному секторі необхідне підписання угод про збереження поголів'я, т.к. у цей період необхідна і повинна зберігатися підтримка чисельності поголів'я у приватному секторі. Щорічна дотація на рівні 600-1000 грн / голова. Однак, в подальшому господарства населення взагалі не повинні займатися виробництвом молока для харчової промисловості. Одночасно необхідна активізація розвитку товарного виробництва у приватному секторі - від 5 корів і подальше створення виробничих кооперативів містять більшу кількість корів. Це буде правильно і з точки зору законодавства, підтримки, фінансування цього сектора виробництва молока. Функції заготівельних кооперативів повинні взяти на себе переробні підприємства.


Для нових ферм повинно зберегтися відстрочення оплати ПДВ до бюджету після запуску стада:
- корови - 3 роки
- обладнання - 2 роки


Дотації за молоко повинні здійснюватися з урахуванням якісних показників і бути направлені на стимулювання виробництва викосоякісної продукції. Тобто необхідно диференціювати підтримку в залежності від якості.

• Наприклад, до 2015 р. виплачується 40 коп. / кг за молоко екстра/в/с і 25 коп. - 1 сорт. При надоях 6 тис. кг це до 2400 грн. / рік. Невелика ферма на 200-250 корів зможе отримувати до 600 тис. грн на рік дотацій.
  
• З 2015 р. розмір дотацій змінюється - 50 коп. екстра/в/с і 10 коп. - 1 сорт. У цей час зберігаються закупівлі молока від населення і зберігаються дотації. З 2020 р. дотується тільки екстра молоко – 55 коп. / л.
  
• У тваринництві, як мінімум, на 5 років повинна бути чітка бюджетна програма.
  

Держава повинна взяти на себе здешевлення матеріальної бази:

• Здешевлення вартості доїльного обладнання
  
• Здешевлення вартості холодильного обладнання
  
• Забезпечення племматеріалом
  
• Поліпшення якісного складу поголів'я у приватному секторі.
  

Не менш важливий чинник, стримуючий розвиток на селі, - це відсутність кваліфікованих фахівців та інформаційна незабезпеченість села. Відсутність знань, інформації не дозволяє підприємствам ефективно вести своє господарство. Вони часто не уявляють, що робиться у сусідньому районі, не кажучи про те, які програми, дотації існують в країні. Вони не мають інформації, де вигідно придбати техніку, корми, куди краще відправити свою продукцію. І у вирішенні цього питання ключова, визначальна роль повинна належати державі. Вона не повинна обмежуватися тільки дотаціями, які, як показує досвід, не завжди можуть бути ефективним механізмом. Крім того, спрацьовує людський фактор, надання дотацій може розслабляти, у всякому разі, спостерігалася негативна кореляція між субсидуванням та ефективністю роботи господарств. Людина розуміє, що не обов'язково напружуватися, шукати можливості вирішення проблем, він все одно отримає якусь надбавку. Це, звичайно ж, стосується не всіх господарств.


Позитивний результат будуть мати заходи з інформатизації села: підвищення рівня інформатизації, кваліфікації, доступ до Інтернету. Це можна робити через консультативні служби, через курси, але ділитися досвідом повинні професіонали, як вітчизняні, так і зарубіжні фахівці, які на своєму досвіді знають, як вести ефективне господарювання.