Програма економічного І соціального розвитку м. Миколаєва на 2009 рік

Вид материалаДокументы

Содержание


Головні проблеми
Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
6.5. Закупівля продукції (товарів, робіт, послуг) для загальноміських потреб
Цілі і пріоритети
6.6. Реалізація міських цільових програм розвитку
Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
Головні проблеми
Цілі та пріоритети
7. Розвиток реального сектору економіки
Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
7.4. Транспорт і зв’язок
Головні проблеми
Подобный материал:
1   2   3   4   5

інвентаризація земель міста Миколаєва: метою проведення інвентаризації земель населених пунктів і земель за межами населених пунктів є створення інформаційної бази для ведення державного земельного кадастру, регулювання земельних відносин, раціонального використання й охорони земельних ресурсів, ефективного та об’єктивного оподаткування;

  • розвиток ринку землі: ефективне функціонування ринку землі можливе тільки на засадах соціальної справедливості, за умов забезпечення державних, громадських і приватних інтересів, законності, ефективності, прозорості та відкритості операцій із землею, збалансованого розвитку населених пунктів, а також інших територій, охорони та раціонального використання землі й інших природних ресурсів.



Головні проблеми:
  • інвентаризація землі;
  • розмежування власності на землю (державну та комунальну);
  • раціональне використання земель міста;
  • проведення нормативної грошової оцінки, згідно із Законом України “Про оцінку земель” від 11.12.03 № 1378-ІV.


Цілі і пріоритети:

Створення ефективної системи управління земельними ресурсами, яка передбачає гарантію прав власності та надійний захист прав володіння землею, підтримку системи оподаткування, забезпечення гарантій під кредит, розвиток і контроль земельного ринку, підтримку заходів щодо раціонального використання та охорони земель, підвищення ефективності планування землекористування в населених пунктах, спрощення землевпорядних робіт при проведенні земельної реформи, збирання та аналіз статистичних даних, зменшення кількості земельних спорів.

Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:

  • обґрунтування розмежування земель міста за категоріями і встановлення меж цих територій;
  • розробка проектів створення нових і впорядкованих існуючих схем землеволодінь і землекористувань;
  • впровадження сучасної системи автоматизації ведення державного земельного кадастру на базі новітніх інформаційних технологій;
  • розробка проектів розмежування земель державної та комунальної власності;
  • розробка проектів відведення земельних ділянок у користування та власність, відмежування в натурі (на місцевості) вилучених (викуплених) і відведених земельних ділянок;
  • проведення інвентаризації земель міста та підготовка документів, що засвідчують право власності або право на користування землею;
  • підготовка та проведення тендерів для виявлення виконавців вищезазначених робіт.


6.4. Архітектура та містобудування

Будівельна галузь є особливо чутливою до економічних коливань, кризові явища в ній відбуваються гостріше і протягом тривалішого часу. Після десятиліття інтенсивного падіння обсягів будівництва в Україні тільки у 2000 році вдалося надолужити відставання у будівництві та досягти приросту в 2001–2007 роках на 71,8%.

За останні ро­ки дещо змінилась струк­­тура вико­наних робіт за характером будівниц­т­ва: зросла част­ка робіт ново­го будів­ниц­т­ва, ре­кон­струкції та тех­ніч­ного переозброєння, вод­ночас зменшилась час­т­ка робіт капітального та поточного ремонтів. Структура будівельних робіт за характером будівництва становить: нове будівництво – 75,6 %, капітальний ремонт -18,1 %, поточний ремонт – 6,3 %.

Стабільність економіки будь-якого міста характеризується, зокрема, показниками капітальних вкладень в основні фонди та темпами розвитку будівельної галузі.

У минулому році власними силами підприємств обласного центру, що звітували про будівельну діяльність, виконано робіт у фактично діючих цінах на 737,2 млн. грн., що на 5,4% більше ніж за попередній рік. Обсяги виконаних робіт за видами будівельної діяльності склали: будівництво будівель та споруд – 651,6 млн. грн., установлення інженерного устаткування – 79,9 млн. грн., роботи із завершення будівництва – 5,6 млн. грн.

Наведені показники свідчать про суттєве пожвавлення виробничої активності у будівництві, та стійкі тенденції до підвищення рівня будівельної галузі міста. Нарощення обсягів будівельних робіт значною мірою пов‘язано із збільшенням обсягів робіт підприємствами м. Миколаєва, темпи зростання інвестицій в основний капітал за минулий рік 105,4 %.

Приріст обсягів робіт спостерігається на підприємствах, що здійснювали будівництво нових будівель, на які припадає 88,4 % загальноміського обсягу виконаних робіт. На 10,8 % збільшили обсяги робіт підприємства, що виконують роботи з обладнання будівель, на 0,8 % – підприємства, що виконують роботи із завершення будівництва.

Ведеться послідовна робота зі зменшення обсягів незавершеного будівництва шляхом добудови та будівництво нових об’єктів. Розпочато комплексну забудову нових мікрорайонів міста, розбудова яких передбачає розвинену інфраструктуру та транспортні розв’язки:
  • комплексна житлова забудова мікрорайону “Соляні-2” по пр. Героїв Сталінграда;
  • комплексна житлова забудова мікрорайону “Сонячний” по вул. Мостобудівельників на території Лагерного поля;
  • комплексна житлова забудова мікрорайону “Ліски-2”;
  • комплексна житлова забудова з об’єктами інфраструктури мікрорайону «Північний».

Введення в експлуатацію нових об’єктів соціально - побутового призначення та торгівлі, кожен рік дає місту понад 35-45 тис. кв. м. загальної площі та поповнення нових робочих місць, що свідчить про пожвавлення інвестиційної активності приватного сектора економіки.

Наприклад, за попередні роки, введені в експлуатацію: торговельний центр на 3,24 тис. кв. м торгової площі (ТОВ “АТБ-Торгстрой”), торговельний центр “МЕТРО” на 8,24 тис.кв.м торгової площі (ТОВ “Метро Кеш енд Кері Україна”), підземний пішохідний перехід через проспект Леніна в районі Центрального ринку (ПП Крилов), міська автоматична телефонна станція на 480 номерів (Миколаївська філія ВАТ “Укртелеком”) та інше.

Збільшення обсягів будівництва викликає і нові проблеми. Головною з них є нестача бюджетних коштів для капітального будівництва об’єктів комунальної інфраструктури, особливо теплопостачання, водопостачання й водовідведення, модернізація яких передбачена у Програмі реформування ЖКГ міста.

Наслідком суттєвого збільшення обсягів будівництва за рахунок інвестиційних коштів була актуалізація необхідності розробки містобудівної документації:
  • у 2003 році затверджено складову частину генплану – “Правила використання та забудови території м. Миколаєва”, розроблені Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст “ Діпромісто”. “Правила забудови...” місто Миколаїв отримало одним із перших в Україні;
  • грудень 2007 року - Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст “Діпромісто” завершено розробку основних проектних матеріалів нового генерального плану міста;
  • у II півріччі 2008 року планується розпочати громадське обговорення нового генплану міста для подальшого його затвердження у встановленому законом порядку;
  • у 2009 році необхідно розпочати роботу щодо розробки детальних планів території (ДПТ) мікрорайонів № 7-15-20-45-46-47-48 та підготовку містобудівних обґрунтувань проектно-кошторисної документації для реалізації пілотних проектів комплексної реконструкції кварталів.

Розроблена містобудівна документація, серед іншого дасть можливість вирішувати питання розміщення нового будівництва, ефективно проводити реконструкцію існуючого житлового фонду, визначати пріоритетні напрями використання території міста на перспективу.

Крім того, відповідно до законодавства пріоритетними залишаються напрями забезпечення населення житлом, а саме за рахунок:
  • формування на місцевому рівні інституту соціального житла для громадян, які потребують соціального захисту з боку держави, відповідно до Закону України “Про житловий фонд соціального призначення ”;
  • реалізація експериментальних проектів щодо реконструкції застарілого житлового фонду, узагальнення досвіду й організація заходів комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду, відповідно до Закону України “ Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду ”;
  • запровадження нового фінансово-інвестиційного механізму із залученням державних інвестицій та позабюджетних коштів для можливості реалізації державних програм з будівництва житла для категорій громадян, які потребують державної підтримки, відповідно до Указу Президента України від 08.11.07 № 1077 “ Про заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян житлом”.

Головні проблеми:
  • відсутність нового генерального плану забудови міста;
  • недостатній рівень інвестицій у будівельну галузь;
  • потреби у капітальному будівництві та реконструкції об’єктів комунальної інфраструктури, теплопостачання, водопостачання водовідведення, у тому числі очисних споруд, значно більші за можливості бюджету міста;
  • необхідність інженерного захисту та укріплення берегів на території міста Миколаєва;
  • деякі протиріччя та недоопрацювання в діючому законодавстві щодо містобудування.



Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • завершення розробки та затвердження генерального плану розвитку м. Миколаєва;
  • розробка містобудівного кадастру та організація ведення оперативного плану міста (М 1:2000);
  • корегування адресного плану м. Миколаєва;
  • відновлення топографічних планів м. Миколаєва (М 1:500);
  • розробка детального плану території (ДПТ) Центральної частини міста, включаючи пр. Леніна, вул. Садову та район Центрального ринку, а також ДПТ території яхт – клубу;
  • розробка інженерно-геологічного обстеження міської території для виявлення зон підтоплення ґрунтовими водами;
  • розробка генплану відведення зливних стоків на території міста.


6.5. Закупівля продукції (товарів, робіт, послуг) для загальноміських потреб


За 9 місяців 2008 року 15 тендерними комітетами головних розпорядників бюджетних коштів та їх структурними підрозділами проведено 166 торгів, у яких взяли участь 499 учасників. Укладено 204 договори із 204 учасниками торгів на загальну суму 214 522,2 тис.грн. За звітний період досягнуто високого показника (99%) прозорості (відкритості) процедур закупівель, що забезпечило рівний доступ всім бажаючим учасникам торгів на отримання замовлення на роботу, товар або послугу за кошти місцевого бюджету. Із суми 189 206,00 тис. грн. (за фактичними видатками у сумі 84 981,00 тис. грн.) за укладеними за звітній період договорами 9 487,3 тис. грн. спрямовано на закупівлю товарів, 37 801,6 тис. грн. - на виконання робіт та 37 692,1 тис. грн. - на закупівлю послуг.

Головні проблеми:
  • у зв’язку із прийняттям від 28.03.08 №274 Тимчасового положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, проблеми які були актуальні на той час, а саме проблема розміщення інформації у засобах масової інформації та в мережі Інтернет, а також примусове взяття плати з учасників торгів, на даний момент усунено.


Цілі і пріоритети:
  • удосконалення організації проведення державних закупівель у діяльності органів місцевого самоврядування;
  • постійне підвищення ефективності проведення громадських закупівель у частині співвідношення ціна-якість;
  • втілення екологічного критерію закупівель як показника ефективності використання бюджетних коштів, що є одним із соціально значимих показників розвитку регіону.


Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • залучення депутатів міської ради до вирішення питань, пов’язаних з організацією та проведенням торгів у місті;
  • забезпечення організації внутрішнього контролю за проведенням торгів тендерними комітетами головних розпорядників бюджетних коштів;
  • постійне інформаційне забезпечення замовників, організаторів торгів щодо змін у тендерному законодавстві та надання консультативних послуг замовникам, організаторам та учасникам торгів;
  • підвищення кваліфікації та оснащеності роботи організаторів торгів.


6.6. Реалізація міських цільових програм розвитку

У 2008 році проведена інвентаризація міських цільових програм. Станом на 1 жовтня 2008 року в місті діє 50 програм, затверджених міською радою протягом 2003-2008 років. Тільки управлінням освіти підготовлено 7 галузевих програм (Програма розвитку позашкільних навчальних закладів; Програма забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів сучасними технічними засобами навчання з природничо-математичних і технологічних дисциплін; Програма „Освіта”; Програма „Вчитель”; Програма добудови та відновлення діяльності дошкільних навчальних закладів м.Миколаєва; Програма літнього відпочинку та оздоровлення дітей; підтримки розвитку російської мови), управлінням охорони здоров’я – 5 (Програма „Охорона здоров’я”; Програма профілактики ВІЛ-інфекцій/СНІДу; протидії захворюванню на туберкульоз; Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів; Програма запобігання та лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань).

Проведений аналіз свідчить, що із загальної кількості у 16 програмах не визначені організація та форма контролю за ходом виконання, у 14 відсутні результативні показники виконання. Деякі програми не мають чітко визначеної структури. Лише 7 міських цільових програм мають чітку структуру, фінансування, кінцеві результативні показники, організацію та форму контролю за ходом виконання програм.

Більша кількість міських програм (28) не передбачає визначення обсягів та джерел фінансування з розбивкою по роках.

Слід відзначити позитивну тенденцію розробки комплексних програм розвитку (Охорона здоров”я, Культура, Освіта), які мають декілька підпрограм. Але деякі Заходи програм дублюють підпрограми комплексних програм. Так, Заходи підпрограми „Забезпечення позашкільної освіти” повністю дублюються з Програмою розвитку позашкільних навчальних закладів на 2005-2008 роки та Основними заходами щодо реалізації міської Програми роботи з обдарованою молоддю на 2008-2010 роки .

Заходи до Програми добудови та відновлення ДНЗ м. Миколаєва на 2007-2010 роки є адресною розшифровкою заходу №6 підпрограми „Забезпечення дошкільної освіти, догляду та виховання дітей” .

Комплексна програма     перспективного     розвитку    робітничого  селища   Ялти Заводського району на 2003-2010 рр. та Комплексна програма перспективного розвитку мікрорайону Велика Корениха Заводського району на 2004-2010 роки увійшли до складу Комплексної програми розвитку приватного сектору Заводського району на 2008-2011 роки, але не були зняті з контролю і фактично продовжують діяти.

Програми розвитку мікрорайонів та приватного сектору районів міста є адресними програмами.

З метою визначення порядку розроблення міських цільових програм, моніторингу і звітування про їх виконання, встановлення єдиного порядку розроблення міських цільових програм виконкомом Миколаївської міської ради прийнято рішення від 27.06.08 №1368 „Про порядок розроблення та виконання міських цільових програм”.


Головні проблеми:
  • більшість цільових програм фінансуються за рахунок коштів міського бюджету;
  • стале зростання кількості програм;
  • недофінансування, неузгодженість та дублюванням завдань і заходів у різних програмах.


Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:

З метою вдосконалення порядку підготовки та реалізації проектів міських цільових програм розвитку, підвищення ефективності їх дії необхідно:
  • виконавчим органам міської ради забезпечити дотримання порядку розроблення та виконання міських цільових програм;
  • уточнити, конкретизувати та вдосконалити порядок підготовки та реалізації проектів міських цільових програм розвитку;
  • підвищити ефективність їх дій.



    1. Засоби масової інформації

На території м. Миколаєва знаходяться редакції 60 газет, регулярно виходять в ефір 5 місцевих телеканалів та 15 радіостанцій (на середніх і FM хвилях).

У місті діє нова Програма інформаційної підтримки розвитку міста, діяльності міського голови, міської ради та її виконавчих органів на 2007-2011 роки. Збільшення кількості періодичних друкованих ЗМІ дає можливість розширити інформаційне поле, забезпечити городян більш оперативно інформацією про події у місті, діяльність Миколаївської міської ради та її виконкому, прийняті ними рішення.


Головні проблеми:
  • недостатнє фінансування інформаційних послуг ЗМІ;
  • неможливість використання повного спектру їх медіа-можливостей для зміцнення авторитету міської влади як у межах міста й області, так і на всеукраїнському рівні;
  • збільшення, згідно з чинним законодавством, необхідності звітування підрозділів міськвиконкому через ЗМІ не підкріплюється збільшенням відповідного фінансового забезпечення таких заходів.


Цілі та пріоритети:
  • повне та широке інформаційне забезпечення стабільної та зрозумілої городянам економічної і соціальної політики місцевого самоврядування, яка здійснюється Миколаївською міською радою, її виконавчими органами, створення додаткових умов для реалізації конституційних прав громадян на інформацію;
  • розширення інформації про місто Миколаїв, його ресурси, інвестиційний клімат, перспективи розвитку провідних галузей міського господарства для залучення та розширення інвестицій.


7. Розвиток реального сектору економіки


7.1. Структурні зміни

Місто Миколаїв - це індустріальне місто на півдні України з привабливим географічним положенням, багатогалузевим промисловим комплексом, ефективною транспортною інфраструктурою, розвиненим портовим господарством.

Структура промисловості за видами економічної діяльності охоплює кольорову металургію та обробку металів, машинобудування, у т.ч. суднобудування, легку, харчову промисловість та переробку сільськогосподарських продуктів тощо. Серед наукоємних галузей -машинобудування, у т.ч. суднобудування та кольорова металургія.

У місті функціонують чотири морські і один річковий порти, які входять до єдиного Бузько-Дніпровського морського транспортного вузла (БДМТВ). Порти БДМТВ зв'язані водними шляхами з Придунайськими країнами і портами Каспійського моря, що сприяє розвитку міжнародних транспортних коридорів на території України, Росії і Казахстану.

У торгівлі та наданні послуг спостерігається активне збільшення мережі супермаркетів як інструмента цивілізованої роздрібної торгівлі і підприємств громадського харчування швидкого обслуговування населення, а також активне залучення інвестицій у створення підприємств торгівлі й громадського харчування.

Основою визначення оптимальної структури комунальної власності є співвідношення необхідності забезпечення найбільшої ефективності її функціонування та можливостей органів самоврядування щодо утримання, фінансового забезпечення, а також ступеня управління з метою одержання прибутків міського бюджету. Планування процесів формування комунальної власності міста сприяє оптимізації структури економіки міста.

У структурі об'єктів комунальної власності та у відносинах, що пов'язані з цим, у 2009 році передбачаються такі зміни:

-поліпшення якості менеджменту та фінансового планування на підприємствах комунальної власності;

-посилення відповідальності керівників комунальних підприємств за виконання показників фінансових планів і контролю за дотриманням умов їхніх трудових контрактів;

-продовження процесу списання рухомого майна, що знаходиться на балансі комунальних підприємств та установ і не відповідає критеріям активу, морально застаріле, повністю зношене та непридатне для подальшого використання;

-залучення інвестицій на технічне переоснащення об'єктів комунальної власності;

-скорочення кількості комунальних підприємств, які не є прибутковими;

-створення нових структур господарювання на основі об'єднання комунальної власності та приватного капіталу;

-збільшення частки комунального майна за рахунок прийняття до комунальної власності об'єктів житлового фонду та комунального призначення;

-створення нових комунальних підприємств тільки за розробленими бізнес-планами.

У 2009 році планується продовжити процес прийняття до комунальної власності територіальної громади міста об'єктів житлового фонду, гуртожитків, інженерної інфраструктури та іншого майна від суб'єктів господарювання.


Головні проблеми:
  • зношеність основних фондів об'єктів комунальної власності, необхідність їх поновлення;
  • потреба в поточному та капітальному ремонті майже всіх об'єктів комунальної власності;
  • відсутність коштів на страхування майна комунальної власності.


Цілі та пріоритети:

Основними засобами регулюючого впливу міської ради на підприємства, організації та установи комунальної власності у 2009 році повинні стати:
  • залучення інвестицій у розвиток міського комунального господарства;
  • надання дотацій, компенсацій та субсидій (за підтримки держави);
  • регулювання цін та тарифів на водопостачання та водовідведення, квартирну плату, теплопостачання тощо;
  • забезпечення контролю і нагляду за господарською діяльністю суб'єктів господарювання комунальної власності та беззбиткової роботи підприємств комунальної форми власності;
  • комунальне замовлення, комунальне завдання;
  • необхідність ринкової оцінки активів.


Шляхи розв 'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • підвищення ефективності використання фінансових активів і об'єктів комунальної власності територіальної громади м.Миколаєва;
  • отримання частки прибутку у вигляді дивідендів;
  • забезпечення прибутковості та платоспроможності підприємств;
  • збільшення власного капіталу для підвищення ефективності роботи підприємств;
  • розробка необхідних для підприємств досліджень, а також стимулювання необхідних для цього кваліфікованих кадрів;
  • організація навчання професійних кадрів.


7.2. Паливно-енергетичний комплекс

Постачання тепла населенню міста здійснюється, в основному, від двох найбільших його виробників: ВАТ «Миколаївська ТЕЦ» та ОКП «Миколаївоблтеплоенерго». Очікуваний розмір виробництва теплової енергії споживачам м. Миколаєва у 2009 році складе 1353,75 тис.Гкал. Провідне підприємство теплоенергетики ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» забезпечує тепловою енергією близько 70% споживачів м. Миколаєва. Основними умовами проведення опалювального періоду 2008-2009 років є погашення заборгованості за спожиті енергоносії (газ, електроенергія) та готовність технічного стану об’єктів теплопостачання до роботи в зимовий період. Підприємство впровадило технологію модернізації котлів НІІСТУ-5 з підвищенням їх потужності до 1 МВт та ККД 91%, має значний досвід їхньої модернізації, дозволи на проведення робіт, використовує попередньо ізольовані пінополіуретанові труби. Група режимного налагодження котлоагрегатів виконала налагодження всіх котлоагрегатів підприємства. Підприємство одночасно з виробничою діяльністю здійснює розвиток виробничої бази. Отримані дозволи і ліцензії на виробництво спеціальних видів робіт: з очищення димовідвідних каналів, проведення пусконалагоджувальних робіт на котлоагрегатах, виготовлення об’єктів котлонагляду. Крім цього, при підприємстві акредитовано електротехнічну лабораторію, службу хімводоочищення, групу режимного налагодження та інвентаризації викидів забруднюючих речовин.


Головні проблеми:
  • відсутність дієвих механізмів економічного стимулювання енергозбереження та

самофінансування енергозберігаючих заходів у виробничій сфері і бюджетній сферах;
  • стримування розвитку матеріально-технічних баз підприємств через недосконалість

діючого законодавства щодо державних закупівель;
  • недостатнє фінансування енергозберігаючих заходів та проектів;
  • низький освітній рівень у сфері діяльності з енергозбереження;
  • приймання відомчих об’єктів теплопостачання у вкрай незадовільному технічному стані та без відповідного фінансового забезпечення;
  • несвоєчасні та неповні розрахунки за надані послуги з теплопостачання;
  • зменшення витрат на утримання об’єктів бюджетної сфери.



Цілі та пріоритети:
  • зменшення витрат і втрат енергоносіїв, проведення ефективної енергозберігаючої політики, основними складовими якої є впровадження сучасних типів високоефективного тепломеханічного обладнання, економічно і технічно обґрунтований розвиток схем теплопостачання, закриття малоефективних джерел теплоенергії;
  • установка приладів обліку, технічне обслуговування автоматизованих міні-котелень, топкових, будівництво когенераційних установок;
  • впровадження пілотних проектів з енергозбереження за рахунок інвестицій, коштів державного бюджету та населення.



Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • впровадження енергозберігаючих заходів;
  • залучення вітчизняних інвесторів для запровадження на підприємстві енерго- та ресурсозберігаючих технологій;
  • забезпечення виконання заходів, передбачених Програмою реформування та розвитку житлово-комунального господарства м. Миколаєва на 2004-2010 роки.



7.3. Промисловість

Політика промислових підприємств у поточному році була спрямована на закріплення позитивної динаміки нарощування обсягів виробництва промислової продукції, підвищення її якості та конкурентоспроможності. У місті, починаючи з 2000 року, спостерігався стійкий приріст обсягів промислового виробництва, який складає у відсотках до попередніх років:


Необхідно відзначити вагомі внески у розвиток міста таких промислових підприємств: ТОВ “Миколаївський глиноземний завод”, ТОВ СП “Нібулон”, ТОВ ПТФ “Велам”, ЗАТ “Лакталіс-Миколаїв”, ДП “Суднобудівний завод ім. 61 комунара”, ВАТ “Дамен Шіпярдс Океан”, ВАТ “Конвеєрмаш”, ВАТ “Миколаївське підприємство “ЕРА”.


Динаміка обсягів реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) по місту Миколаєву характеризується такими даними:

млн.грн.



Головні проблеми:
  • високий ступінь зношення основних виробничих фондів;
  • низька інвестиційна привабливість підприємств, високі відсоткові ставки комерційних банків, у тому числі внаслідок значних ризиків неповернення кредитів;
  • невирішеність питань щодо відшкодування ПДВ експортерам;
  • недостатній платоспроможний попит на внутрішньому ринку;
  • нестабільність цін на енергоносії;
  • відсутність дієвого захисту вітчизняного виробника;
  • призупинення дії Закону України “Про вільні економічні зони”;
  • негативний вплив політичної нестабільності у державі, що вплинув на втрату стратегічних партнерів – іноземних замовників;
  • відсутність державних замовлень для підприємств суднобудівної галузі;
  • складна процедура проходження товарів через митницю.


Цілі і пріоритети:
  • забезпечення сталого динамічного зростання обсягів виробництва;
  • впровадження у виробництво конкурентоспроможної, високотехнологічної продукції з одночасним скороченням її матеріало- та енергоємності;
  • збільшення в складі промислової продукції питомої ваги машинобудування, насамперед суднобудування, а також переробної та легкої промисловості;
  • створення сприятливих умов для інноваційних процесів у промисловості;
  • оновлення науково –технічного потенціалу міста, у тому числі досліджень у суднобудуванні;
  • розширення ринку збуту товарів підприємств міста та виведення на міжнародний ринок місцевого виробника.


Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • реконструкція виробничих потужностей підприємств відповідно до кон’юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків шляхом вилучення надлишкових потужностей, морально і фізично застарілого обладнання;
  • зниження витрат на виробництво та забезпечення рентабельної роботи підприємств за рахунок впровадження нових технологій;
  • залучення іноземних інвестицій шляхом покращання інвестиційного іміджу міста;
  • участь підприємств у реалізації міжнародних проектів та програм;
  • створення спільних підприємств з виробництва продукції;
  • участь у роботі міжнародних організацій з питань розвитку промисловості;
  • підписання договорів на довгострокову співпрацю з ТОВ “Центр поддержки национальных производителей» м.Москва, Росія;
  • участь у виставці –ярмарку в м.Москва;
  • проведення “круглих столів“, спрямованих на створення взаємовигідних умов співпраці між підприємствами регіонів України та країнами дальнього та ближнього зарубіжжя.


7.4. Транспорт і зв’язок


Транспорт

Транспортний комплекс є важливою складовою у структурі економіки міста. На даний час для задоволення потреб населення з пасажирських перевезень у місті Миколаєві створена мережа трамвайних, тролейбусних, автобусних маршрутів та маршрутів річкового транспорту загальною довжиною понад 2,7 тис. км.

Мережа сформована з 101 маршруту, у тому числі 5 трамвайних, 4 тролейбусних, 89 автобусних і 3 річкових. Усі транспортні засоби працюють у звичайному, експресному та таксомоторному режимі руху.

Для обслуговування маршрутної мережі використовуються 32 трамвайні вагони, 19 тролейбусів, 19 автобусів особливо великої та великої місткості, 226 середньої, а також 1108 мікроавтобусів. Усього для обслуговування міської маршрутної мережі задіяні 1353 одиниці рухомого складу, з яких у середньому щодня виходить на лінію близько 1300. Згідно зі статистичними даними щорічний обсяг перевезень автомобільним транспортом загального користування у м. Миколаєві складає 96000 тис. пасажирів, тобто 265 тис. пасажирів щодня, з яких 20% - автобусами та 80 % - мікроавтобусами.

Головні проблеми:
  • нераціональне співвідношення між різними видами і типами рухомого складу, що обслуговує міські маршрути;
  • недостатня можливість оновлення рухомого складу міського автомобільного та електротранспорту;
  • недостатність коштів для здійснення ремонту міського електротранспорту, контактно-кабельної мережі електротранспорту, трамвайних шляхів та переїздів;
  • відсутність надійних механізмів та обсягів компенсації збитків, що несуть підприємства-перевізники від перевезення пасажирів, які мають право на пільги;
  • відсутність у підприємств-перевізників автобусів великої та середньої місткості, пристосованих для перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах;
  • відсутність достатньої кількості станцій заправки автомобілів скрапленим газом (метаном). У м. Миколаєві діють тільки 2 подібні заправні станції;
  • недостатня кількість автомобільного транспорту, що працює у звичайному режимі руху, який здійснює перевезення пасажирів у райони міста, де відсутнє сполучення електротранспортом (Корабельний район м. Миколаєва, Варварівка, мкрн. Ракетне Урочище, вул. Казарського, Тернівка, Матвіївка, Велика та Мала Коренихи);
  • відсутність міського автобусного парку, який може бути альтернативою приватним перевізникам.


Цілі та пріоритети:
  • забезпечення зручного та безпечного перевезення пасажирів міським транспортом загального користування;
  • удосконалення організації управління транспортним комплексом міста та забезпечення контролю за умовами перевезення пасажирів міським транспортом загального користування згідно з нормами чинного законодавства, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правилами надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом;
  • оптимізація співвідношень між якістю обслуговування пасажирів і вартістю проїзду;
  • досягнення найбільш раціонального співвідношення між різними типами рухомого складу, який обслуговує міські маршрути, оптимізація маршрутної мережі;
  • координація роботи усіх видів транспорту (створення єдиної диспетчерської служби);
  • формування сприятливого інвестиційного клімату для місцевих підприємців, які здійснюють перевезення пасажирів громадським транспортом.


Шляхи розв’язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • визначення структури управління транспортним комплексом міста;
  • створення єдиної диспетчерської служби міського пасажирського транспорту (ЄДС);
  • розв’язання питання щодо удосконалення механізмів та достатнього рівня фінансування витрат підприємств-перевізників за перевезення пасажирів, які мають право на пільги;
  • придбання за рахунок залучень інвестицій та кредитів достатньої кількості автобусів великої та середньої місткості для перевезень пасажирів на основних міських автобусних маршрутах;
  • оптимізація маршрутної мережі з метою використання на основних напрямках руху пасажирів роботи автобусів великої та середньої місткості, які працюють у звичайному режимі руху, рознесення автобусних зупинок за маршрутним принципом згідно з вимогами правил розміщення зупинок громадського транспорту;
  • затвердження Програми будівництва зупиночних комплексів на зупинках міського транспорту;
  • продовження роботи з переобладнання міського автобусного транспорту для роботи на газовому паливі та розширення газонакопичувальних станцій;
  • збільшення кількості автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, на 20%, трамваїв та тролейбусів - на 5%;