Додаток до аудиторського висновку Генеральний директор

Вид материала

Содержание

За кредитами, наданими з 28.12.2008 року

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 18

Основи облікової політики та складання звітності.

Звіти складено на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку, в яких розкривається додатковий аналіз статей звітності.

У відповідності до вимог Постанови Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року N 566 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України» (зі змінами) до складанні річної фінансової звітності, станом на 01 листопада 2011 року, проведено повну інвентаризацію активів, зобов'язань, резервів, включаючи і обліковане на позабалансових рахунках, під час якої перевірено і документально підтверджено їх наявність, стан та оцінка.

Під час складання звітів застосовані такі принципи оцінки активів та зобов’язань:

за первісною або історичною вартістю

За первісною (історичною) вартістю активи визначаються за сумою фактично сплачених за них коштів, а зобов’язання – за сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов’язання.

за справедливою (ринковою) вартістю активи визначаються за сумою коштів, яку необхідно було б сплатити для придбання таких активів у поточний час, а зобов’язання – за сумою коштів, за якою може бути погашене зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Приведення вартості активів у відповідність до справедливої вартості здійснюється шляхом їх переоцінки;
за амортизованою собівартістю – вартістю, за якою оцінюються фінансовий актив, фінансове зобов’язання та яка складається із собівартості придбання, зменшеної на суму погашення основної суми боргу, збільшеної (зменшеної) на суму накопиченої амортизації (розрахункової з використанням ефективної ставки відсотка) будь – якої різниці між первісною вартістю та вартістю погашення, зменшеної на суму часткового списання внаслідок зменшення корисності.

Основні принципи та стандарти бухгалтерського обліку:

повне висвітлення – усі банківські операції підлягають реєстрації на рахунках бухгалтерського обліку без будь – яких винятків. Фінансова звітність має містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій Банку, які можуть впливати на рішення, що приймаються згідно з нею;
превалювання сутності над формою – операції обліковуються та розкриваються у

звітності відповідно до їх сутності та економічного змісту, а не лише за їх

юридичною формою;

автономність – активи та зобов’язання Банку мають бути відокремлені від активів і зобов’язань власників Банку, у зв’язку з цим особисте майно та зобов’язання власників не відображаються у фінансовій звітності Банку. Активи – ресурси, що виникли в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Зобов’язання – заборгованість, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють у собі економічні вигоди;
обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки відповідно до яких активи та/або доходи не завищуватимуться, а зобов’язання та/або витрати – не занижуватимуться;
безперервність – припускається, що Банк буде продовжувати свою діяльність у майбутньому без істотного скорочення її масштабів та не має наміру ліквідуватися. Передбачається постійне вдосконалення організаційної структури Банку з урахуванням економічної ситуації, що склалася в Україні в цілому і в окремих регіонах;
нарахування та відповідність доходів і витрат – відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності доходів і витрат під час їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів та порівняння доходів звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів, з метою визначення фінансового результату звітного періоду;
послідовність – постійне із року в рік застосування Банком обраних методів. Зміна методів обліку потребує додаткового обґрунтування і розкриття у фінансових звітах;
історична (фактична собівартість) – активи і пасиви обліковуються пріоритетне за вартістю
їх придбання чи виникнення. Активи та зобов’язання в іноземній валюті, за винятком немонетарних статей, переоцінюються у разі зміни офіційного валютного курсу на звітну дату;
періодичність – можливість розподілу діяльності Банку на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
суттєвість - передбачається прийняття до уваги при здійсненні операцій бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності інформації, яка є суттєвою. Суттєвою вважається інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Ознаками суттєвості інформації є кількісні та/або якісні характеристики. Для визнання інформації суттєвою застосовується поняття порогу суттєвості. Поріг суттєвості – це абсолютна або відносна величина, яка кількісно визначає межу, після якої інформація вважається суттєвою для бухгалтерського обліку.

Банком застосовуються наступні основні методи для забезпечення дотримання визначених принципів, на яких будується облікова політика:

метод нарахування та відповідності:

– бухгалтерські записи по проведених операціях здійснюються при переході прав на активи до іншої сторони або виникнення заборгованості перед іншої стороною та відображаються у фінансовій та статистичній звітності у тому ж звітному періоді, незалежно від отримання чи сплати грошових коштів або іншого відшкодування за такими операціями;

- бухгалтерські записи по відображенню в обліку доходів та витрат здійснюються в момент виникнення прав на такі доходи, що визначається в залежності від виду операцій та в момент виникнення зобов’язань на сплату коштів, що є витратами та відображаються у фінансовій статистичної звітності того ж звітного періоду, незалежно від отримання чи сплати грошових коштів або іншого відшкодування за цими доходами або витратами.

касовий метод – відображення в бухгалтерському обліку активів та зобов’язань, доходів та витрат без використання методу нарахування. Може застосовується в таких випадках:

- при обліку доходів та витрат по принципу обачності, коли не можливо визначити суму їх оцінки в момент виникнення прав на них. У такому випадку доходи и витрати на які вже виникли права, відображаються в бухгалтерському обліку в момент їх отримання чи сплати;

- при обліку доходів і витрат по принципу нарахування, коли період, за який необхідно зробити нарахування доходів або витрат та період їх фактичного отримання/сплати співпадають.

метод нарахування резервів – в межах принципу обачності застосовується шляхом відображення в бухгалтерському обліку по рахунках витрат сум резервів під можливі втрати від знецінення активів. У фінансовій звітності вартість таких активів відображається за мінусом сум нарахованих під них резервів. Порядок визначення сум резервів та період їх нарахування визначається в залежності від виду активу та регламентується нормативними актами Національного банку України та внутрішніми Положеннями Банку.

Функціональна валюта бухгалтерського обліку – гривня.

Фінансову звітність складено на підставі даних синтетичного та аналітичного обліку, в яких розкривається додатковий аналіз статей звітності та подається у грошовій одиниці України – в тисячах гривень.

За всіма статтями звітів застосовувалася діюча Облікова політика.

Облікова політика на 2011 рік затверджена протоколом Правління № 123 від 31 грудня 2010 року.

В основу облікової політики Банку покладені вимоги чинного законодавства України, Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»; основні вимоги Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України», «Інструкції з

бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України», «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України», «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України”, та інших внутрішніх чинних нормативних актів, які регламентують порядок обліку операцій Банком.

Облікова політика Банку ґрунтується на основних принципах бухгалтерського обліку, яких дотримуються усі підрозділи Банку під час виконанні операцій, ведення рахунків і складанні звітності.

Визнання та оцінка активів і зобов’язань здійснюється згідно із вимогами нормативно – правових актів Національного банку України, локальних нормативно – правових актів.

Облік активів і пасивів здійснюється за вартістю їх придбання. Активи визначаються за сумою фактично сплачених за них коштів, а зобов’язання за сумою мобілізованих коштів в обмін на зобов’язання.

Для визнання доходів і витрат Банку застосовує основні принципи бухгалтерського обліку, а саме: нарахування та відповідність доходів і витрат, обачність.

1.3 Первісне визнання фінансових інструментів

Визнання фінансових інструментів відбувається у разі, якщо активи та зобов’язання виникають в результаті договірних відносин, за якими:

- Банк має юридичне право отримувати грошові кошти або юридичне зобов’язання сплатити їх;

- у Банка виникає право на отримання активів чи зобов’язання щодо їх передачі.

За бухгалтерським обліком фінансові інструменти розподіляються на:

- фінансові активи;

- фінансові зобов’язання;

- інструменти власного капіталу;

- похідні фінансові інструменти.

Фінансові активи визнаються Банком у вигляді:

- грошових коштів та їх еквівалентів;

- коштів в інших банках;

- кредитів та заборгованості клієнтів;

- інших фінансових інструментів.

Фінансові зобов’язання визнаються Банком у вигляді:

- коштів клієнтів;

- коштів банків;

- інших фінансових зобов’язань.

Інструментом власного капіталу є будь-який контракт, що засвідчує залишкову долю в активах підприємства після вирахування усіх його зобов’язань.

До похідних інструментів відносяться фінансові інструменти, вартість яких змінюється разом із зміною ставки відсотка, цін на цінні папери, на споживчі товари, валютні курси, індекси цін або ставок, показників кредитного рейтингу або кредитного індексу або іншу подібну змінну.

Первісне визнання фінансових інструментів здійснюється за справедливою вартістю, вартістю придбання, амортизованою собівартістю та таким чином, щоб не переносити наявні фінансові ризики на наступні звітні періоди.

1.4 Кредити та заборгованість клієнтів

Надані (отримані) кредити та заборгованість клієнтів первісно оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за собівартістю (в сумі фактично наданих (отриманих) коштів, уключаючи комісійні та інші витрати, що безпосередньо пов’язані з цими операціями) відповідно, як актив та зобов’язання, і не підлягають взаємозаліку.

Банк відносить на рахунок неамортизованого дисконту/премії за кредитами суму

наперед отриманих (сплачених) комісій та амортизує їх на процентні доходи (витрати) протягом дії кредитного договору в разі прийняття позитивного рішення щодо надання/отримання кредиту.

Амортизація дисконту (премії) здійснюється протягом строку дії кредиту із застосуванням ефективної ставки відсотка та не рідше одного разу на місяць. Сума дисконту повністю амортизується на дату закінчення дії договору.

Банк визнає в бухгалтерському обліку прибуток або збиток на суму різниці між справедливою вартістю кредиту та вартістю договору в кореспонденції з рахунками дисконту/премії, якщо під час первісного визнання він визначає вартість кредиту за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова. Банк визначає справедливу вартість кредиту шляхом дисконтування всіх очікуваних майбутніх грошових потоків із застосуванням ринкової процентної ставки щодо придбаного фінансового інструменту. Банк оцінює кредити після первісного визнання за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту.

Протягом звітного року надання кредитів за процентною ставкою, відмінною від ринкової, не відбувалося.

Банк відображає в бухгалтерському обліку отримані/сплачені комісії, що є невід’ємною частиною доходів/витрат за кредитними операціями до часу видачі/отримання кредиту (траншу кредитної лінії) за рахунками «Доходи майбутніх періодів», «Витрати майбутніх періодів».

Операції з продовження строку дії (пролонгації) кредитних договорів відображаються за відповідними рахунками з обліку короткострокових або довгострокових кредитів залежно від строку, що визначається від дати пролонгації договору до їх погашення.

Якщо балансова вартість активів перевищує оцінену суму очікуваного відшкодування, то визнається зменшення їх корисності. Зменшення корисності в бухгалтерському обліку відображається шляхом формування спеціальних резервів за рахунок витрат Банку.

Облік операцій з надання кредитів здійснено за балансовими рахунками у відповідності до вимог постанови Національного банку України від 27.12.2007 № 481 «Про затвердження інструкції з бухгалтерського обліку вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України» (зі змінами) та внутрішніх положень.

За кредитними операціями (наприклад, факторинговими, гарантійними, з урахування векселів), за якими кошти надаються одній особі, а погашення заборгованості здійснюється іншою, аналітичний облік ведеться за відповідною особою, яка має здійснювати погашення кредитної заборгованості.

Банк здійснює бухгалтерський облік гарантій відповідно до „Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних ( депозитних) операцій та формування резервів під кредитні ризики в банках України”, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007 № 481 Банк відображає в бухгалтерському обліку надані гарантії та авалі під час первісного визнання як зобов'язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих банком-гарантом комісій (винагороди за надану гарантію).

Операції врахування векселів здійснюються Банком відповідно до вимог Положення "Про порядок здійснення операцій з векселями в національній валюті на території України", затвердженої постановою Правління НБУ від 16.12.2002 № 508 (із змінами та доповненнями).

Бухгалтерський облік операцій з урахування векселів здійснюється Банком відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України, затвердженою постановою НБУ від 27 грудня 2007 року № 481 (зі змінами та доповненнями).

У звітному році Банк здійснював операції з авалювання векселів. Авалювання векселів - це взяття Банком на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із

зобов’язаних за векселем осіб, якщо платник не оплатив вексель своєчасно. Аваль може бути наданий при складанні, видаванні та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.

Станом на 31 грудня 2011 року заборгованість за авальованими простими векселями складає – 2 880 тис. грн.

Сума фактичного сформованого резерву за авальованими простими векселями станом на 31 грудня 2011 року складає – 29 тис. грн.

Облік нарахованих, отриманих (сплачених), наперед отриманих (сплачених) доходів та витрат за кредитними операціями здійснено згідно з порядком, визначеним Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 255 (зі змінами).

У звітності кредити та заборгованість клієнтів відображено з урахуванням неамортизованого дисконту, нарахованих доходів та знецінення на суму фактично сформованих резервів. Обсяг кредитів та заборгованості клієнтів у звітному році в порівнянні з попереднім збільшився на 144 644 тис. грн. та склав на дату балансу 427 126

тис. грн. (примітка 6).

Для визначення резерву Банком враховується вартість кредитної заборгованості за вирахуванням залишку дисконту, що обліковується на балансових рахунках «Неамортизований дисконт за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам».

Збільшення дохідності кредитних операцій безпосередньо пов’язано з якістю оцінки кредитного ризику. З метою недопущення збитків від неповернення боргу через неплатоспроможність позичальників оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями. Оцінка стану обслуговування боргу здійснюється Банком щомісяця, шляхом класифікації кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпеченості кредитної операції. Застава оцінюється за ринковою вартістю. Основними показниками при здійсненні оцінки фінансового стану є платоспроможність, кредитоспроможність, фінансова стійкість, обсяги реалізації, надходження на поточні рахунки, склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості, собівартість продукції, прибутки та збитки, рентабельність, забезпечення кредиту (застава рухомого й нерухомого майна, наявність його страхування та його ліквідність. Також Банк враховує додаткові, якісні показники, що мають другорядне значення, однак не менш важливе, оскільки при оцінці фінансового стану позичальника враховуються як кількісні, так і якісні показники. До таких відносяться наявність позитивної кредитної історії, наявність/відсутність прострочень, репутація підприємства-позичальника та його керівників, рівень менеджменту, ринкова позиція позичальника, ефективність управління позичальника, диверсифікація ризиків та актуальність видів діяльності, загальний матеріальний стан клієнта, наявність власного майна, соціальна стабільність та вік клієнта, наявність діючих кредитів, тощо.

Отже, окрім оцінки на дату надання кредиту, Банк щоквартально (або у разі необхідності - частіше) для юридичних осіб, для фізичних осіб - один раз нам рік (щоквартально, якщо обслуговування кредитної заборгованості відбувається із простроченням або пролонгацією) здійснює оцінку фінансового стану позичальника за кожним кредитом та щомісяця проводить аналіз обслуговування боргу. В результаті отриманих даних визначається категорія кредитної операції за якою формується резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банку в останній робочий день місця.

Станом на 31 грудня 2011 року класифікований кредитний портфель Банку розподіляється за категоріями ризику наступним чином: «стандартна» заборгованість – 55,28%, «під контролем» – 24,01 %, «субстандартна заборгованість» – 14,87%, «сумнівна» заборгованість – 1,35 % та «безнадійна» заборгованість – 4,49 %.

Формування резервів під кредитні ризики Банк здійснює у відповідності до вимог «Положення про порядок формування та використання резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків», затвердженого постановою Правління Національного банку України № 279 від 06.07.2000 (зі змінами) та внутрішніх положень банку. Резерви формуються за кожний звітний період, виходячи із сум фактичної кредитної заборгованості з врахуванням позабалансових зобов’язань станом на останній робочий день звітного періоду за групами ризику.

Бухгалтерський облік резервів під заборгованість за кредитними операціями відображається відповідно Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних)операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 27.12. 2007 № 481 (зі змінами).

На підставі класифікації кредитного портфелю Банк здійснює формування резервів за кожною групою ризику з врахуванням наявної застави. Резерв під заборгованість формується за стандартними кредитами за рахунок прибутку в розмірі:

За кредитами, наданими до 28.12.2008 року:

-1% від розрахункової суми стандартних кредитів в національній валюті

-2% від розрахункової суми стандартних кредитів в іноземній валюті;

-2% від розрахункової суми стандартних однорідних споживчих кредитів в національній та іноземній валюті;

За кредитами, наданими з 28.12.2008 року:

- 1% від розрахункової суми стандартних інших кредитів у національної валюті;

- 2% від розрахункової суми стандартних однорідних споживчих кредитів у національній валюті;

- 2% від розрахункової суми стандартних кредитів в іноземній валюті позичальникам, у яких є джерела надходження валютної виручки;

- 50% від розрахункової суми стандартних кредитів в іноземної валюті позичальникам, у яких немає джерел надходження валютної виручки.

Резерв під нестандартну заборгованість сформовано за кредитами у наступному розмірі:

За кредитами, наданими до 28.12.2008 року:

А) в національній валюті, віднесеними до категорій:

- «під контролем» - 5%;

- «субстандартні» - 20%;

- «сумнівні» - 50%;

- «безнадійні» - 100%.

Б) в іноземній валюті, віднесеними до категорій:

- «під контролем» - 10%;

- «субстандартні» - 40%;

- «сумнівні» - 80%;

- «безнадійні» - 100%;

В) за однорідними споживчими кредитами в будь-який валюті, віднесеними до категорій:

- «під контролем» - 10%;

- «субстандартні» - 40%;

- «сумнівні» - 80%;

- «безнадійні» - 100%.

За кредитами, наданими з 28.12.2008 року:

А) за однорідними споживчими кредитами в національній валюті, віднесеними до категорій:

- «під контролем» - 10%;

- «субстандартні» - 40%;

- «сумнівні» - 80%;

- «безнадійні» - 100%;

Б) за іншими кредитами в національній валюті, віднесеними до категорій:

- «під контролем» - 5%;

- «субстандартні» - 20%;

- «сумнівні» - 50%;

- «безнадійні» - 100%;

В) за валютними кредитами клієнтам, у яких є джерела надходжень валютної виручки, віднесеними до категорій:

- «під контролем» - 7%;

- «субстандартні» - 25%;

- «сумнівні» - 60%;

- «безнадійні» - 100%;

Г) за валютними кредитами клієнтам, у яких немає джерел надходжень валютної виручки, віднесеними до категорій:

- «під контролем» - 100%;

- «субстандартні» - 100%;

- «сумнівні» - 100%;

- «безнадійні» - 100%.

За кредитами, класифікованими як «безнадійні», резерв формується на повну суму основного боргу у місяці віднесення кредиту до цієї категорії, незалежно від наявності застави.

Формування резервів за звітний рік під нестандартну заборгованість за рахунок валових витрат Банку відображено за рахунком «Відрахування в резерви під заборгованість за наданими кредитами клієнтам».

Заборгованість за простроченими понад 31 день доходами належить до нестандартної заборгованості та обліковується на відповідних рахунках першого та другого класу балансу.

Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи Банк здійснює щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Формування резервів під заборгованість за нарахованими доходами від кредитних операцій за звітний рік відображено за рахунком «Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими доходами».

Загальна сума сформованих резервів за кредитними операціями на дату балансу відображено на балансовому рахунку «Резерви під кредити, що надані клієнтам та оцінюються на індивідуальній основі». Фактично сформований резерв у звітному періоді збільшився на

20 885 тис. грн. та станом на 31 грудня 2011 року становить 52 276 тис. грн.(Примітка 6).

Списання безнадійної заборгованості здійснюється за рахунок сформованого резерву згідно чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та Обліковій політики АТ «ФІНРОСТБАНК». На підставі рішення Правління банку. Списана безнадійна заборгованість обліковується на позабалансовому рахунку «Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями».

У звітному році списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями не здійснювалося. Раніше списана у збиток за рахунок сформованих резервів кредитна заборгованість обліковується за позабалансовими рахунками та на звітну дату складає 123 тис. грн.

У випадку погашення кредитів, списаних раніше, сума зараховується на групу балансових рахунків «Повернення списаних актів». У випадку погашення кредитів, списаних протягом року, сума зараховується на балансовий рахунок «Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими доходами».

Протягом звітного року повернення раніше списаної заборгованості за кредитами не відбувалося.

Формування резервів за звітний рік під заборгованість інших банків за кредитними операціями відображено за рахунком «Відрахування в резерви під заборгованість інших банків».

Станом на звітну дату фактично сформований резерв під заборгованість інших банків за кредитними операціями складає 3 859 тис. грн. (примітка 5).

Станом на звітну дату списана у збиток заборгованість за коштами на кореспондентських рахунках складає 6 тис. грн. та обліковується за відповідним позабалансовим рахунком.

Зобов’язання кредитного характеру у вигляді наданих клієнтам гарантій та зобов’язань з кредитування у звітному році в порівнянні з попереднім збільшилися на 1 585 тис. грн. ( в основному за рахунок наданих гарантій) та складають 65 624 тис. грн. на звітну дату (Примітка 28).

Цінні папери у портфелі банку на продаж

Облік операцій з цінними паперами здійснюється відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затвердженої постановою правління НБУ від 03.10.2005 № 358 (зі змінами та доповненнями) та внутрішньобанківських положень.

За борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж банк визнає процентні доходи, у тому числі процентні доходи у вигляді амортизації дисконту (премії), з використанням ефективної ставки відсотка, які відображаються за аналітичними рахунками групи «Процентні доходи за цінними паперами» плану рахунків. Банк застосовує метод ефективної ставки відсотка з урахуванням вимог, які визначені нормативно-правовими актами Національного банку України з бухгалтерського обліку доходів і витрат. На звітну дату нараховані процентні доходи за цінними паперами в портфелі банку на продаж склали 101 тис. грн. (примітка 7).

Від володіння цінними паперами з невизначеним доходом банк отримує доходи у вигляді дивідендів, який відображається на рахунку « Дохід у вигляді дивідендів» .

Цінні папери в портфелі банку на продаж, які обліковуються за справедливою вартістю, підлягають переоцінці. На дату балансу результат переоцінки відображається в капіталі за аналітичним рахунком балансового рахунку «результат переоцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж» на суму різниці між справедливою вартістю цінного папера і його балансовою вартістю, визначеною на дату переоцінки, станом на звітну дату сума переоцінки склала 128 тис. грн. (примітки 7,18)

Сума втрат від зменшення корисності за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, які обліковуються за собівартістю, визначається як різниця між їх балансовою вартістю та поточною вартістю оцінених майбутніх грошових потоків, дисконтованих за поточною ринковою ставкою доходу для подібного фінансового активу. Ця різниця визнається витратами звітного періоду і обліковується на рахунку «Відрахування в резерви від знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж». У звітному році резерв від знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж не створювався.

Цінних паперів на продаж, які є об’єктом операцій репо, банк немає.

У звітному 2011 році банком придбано простих іменних акцій на суму 6000 тис.грн., облігацій - на 6 000 тис. грн., продано акцій на суму 6001 тис. грн., в результаті чого отримано дохід у розмірі 1 тис. грн.

Станом на 31 грудня 2011 року вартість цінних паперів в портфелі банку на продаж складає 6 229 тис. грн. (примітка 7).

Основні засоби

Основні засоби первісно оцінюються за собівартістю, тобто в сумі фактично сплачених грошових коштів та їх еквівалентів (з вирахуванням торговельних знижок), враховуючи реєстраційні збори; державне мито та аналогічні платежі, пов’язані з придбанням прав на об’єкт; ввізне мито; непрямі податки, пов’язані з придбанням (якщо вони не відшкодовуються); витрати зі страхування ризиків, безпосередньо пов’язаних з транспортуванням об’єкта; інші витрати, пов’язані з доведенням об’єкту до стану, придатного для використання.

Облік основних засобів здійснюється у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 № 480 (зі змінами та доповненнями) та Облікової політики Банку.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби розподіляються за наступними групами:

будинки, споруди;
офісне обладнання, інструменти, прилади, інвентар (меблі);
комп’ютерне обладнання
транспортні засоби;
інші основні засоби.
незавершені капітальні інвестиції.
малоцінні необоротні матеріальні активи.

Об’єктами визначення справедливої вартості є:

для землі, будівель – ринкова вартість;
для транспортних засобів, комп’ютерного та офісного обладнання, інструментів, приладів, інвентарю (меблів) – ринкова вартість або відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання), за вирахуванням суми зносу на дату оцінки;
для малоцінних необоротних матеріальних активів - сума сучасної собівартості придбання;
для інших основних засобів – відновлювальна вартість (сучасна собівартість придбання), за вирахуванням суми зносу на дату оцінки;
для нематеріальних активів – поточна ринкова вартість, а при відсутності такої вартості – оціночна вартість, яку установа сплатила б за актив у разі проведення операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, виходячи з наявної інформації.

Ринкова вартість – сума, яку можна отримати від продажу активу на активному ринку.

Облік витрат, пов’язаних із поліпшенням основних засобів та вдосконаленням нематеріальних активів, здійснюється за рахунками обліку капітальних інвестицій.

Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від використання цього об’єкта.

Амортизація здійснюється щомісячно. За активами, що надійшли, амортизація нараховується з 1-го числа місяця, наступного за місяцем придбання, а за вибувшими – припиняється 1 –го числа місяця, наступного за місяцем їх вибуття. При нарахуванні амортизації використовується прямолінійний метод . Щомісяця сума амортизаційних відрахувань визначається за формулою:

АВ = ПВ х N/12, де

АВ – амортизаційні відрахування

ПВ – первісна вартість (з врахуванням переоцінок)

N – норма амортизації, яка визначена з врахуванням строку корисного використання основних засобів.

У звітному періоді метод амортизації не змінювався.

У звітному році застосовувалися такі норми амортизації:

група 1 – будівлі і споруди – 1 відсоток (строк експлуатації – сто років);

група 2 – офісне обладнання, інструменти, прилади, інвентар (меблі) – 15 відсотків (строк експлуатації – шість років вісім місяців);
група 3 – комп’ютерне обладнання – 25 відсотків (строк експлуатації чотири роки);
група 4 – інші – 15 відсотків (строк експлуатації шість років вісім місяців);
група 5 – транспортні засоби — 10 відсотків (строк експлуатації – десять років).

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується в першому місяці використання об’єкта у розмірі 100 відсотків.

У порівнянні з попереднім звітним періодом норми амортизації та строк корисного використання не переглядались.

Переоцінка основних засобів здійснюється, якщо залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об’єкта основних засобів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта основних засобів включається до складу додаткового капіталу. Уцінка основних засобів здійснюється за рахунок дооцінок за цими об’єктами, а в разі недостатності суми дооцінок – за рахунок витрат Банку.

Під час вибуття об’єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, різниця між сумою (перевищення) попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта основних засобів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

У звітному періоді дооцінка об’єктів основних засобів не здійснювалась.

У звітному році придбано та поліпшено основних засобів на суму 14 515 тис. грн., вибуло основних засобів на суму 6 827 тис. грн. за рахунок продажу основних засобів І та V груп (Примітка 8). Негативний результат від вибуття основних засобів у звітному років склав 25 тис. грн. (Примітка 22).

1.7 Нематеріальні активи

Нематеріальні активи первісно оцінюються за вартістю придбання (з вирахуванням торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, придатного для використання за призначенням. За собівартістю, тобто в сумі коштів, фактично сплачених грошових коштів та їх еквівалентів, враховуючи реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, пов’язані з придбанням прав на об’єкт;

Облік нематеріальних активів здійснюється у відповідності до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 № 480 (зі змінами та доповненнями) та Облікової політики Банку.

Облік витрат, пов’язаних з вдосконаленням нематеріальних активів, здійснюється за рахунками обліку капітальних інвестицій.

Первісна вартість нематеріальних активів збільшується на суму витрат, пов’язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей та строку використання, що сприятиме збільшенню первісно очікуваних майбутніх економічних вигод.

Строк корисного використання нематеріальних активів визначається Банком самостійно і становить один рік. Амортизація за нематеріальними активами нараховується протягом року за допомогою рівномірного методу, який у практиці застосовується найчастіше. Тобто балансова вартість ділиться на 12 рівних частин та щомісяця 1/12 вартості списується на витрати Банку.

Протягом звітного періоду перегляд методу амортизації нематеріальних активів, норм та строків корисного використання не здійснювався.

Переоцінка нематеріальних активів здійснюється, якщо залишкова вартість об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату складання балансу. Під час переоцінки об’єкта нематеріальних активів на ту саму дату має здійснюватися переоцінка

всіх об’єктів групи, до якої належить цей об’єкт.

Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта нематеріальних активів включається до

складу додаткового капіталу. Уцінка нематеріальних активів здійснюється за рахунок дооцінки за цими об’єктами, а в разі недостатності суми дооцінки – за рахунок витрат Банку.

Під час вибуття об’єктів нематеріальних активів, які раніше були переоцінені, різниця між сумою (перевищення) попередніх дооцінок і сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта нематеріальних активів включається до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу.

У звітному періоді дооцінки та уцінки об’єктів нематеріальних активів не здійснювалися.

У звітному році придбання нових нематеріальних активів здійснено на суму 278 тис. грн. Поліпшення нематеріальних активів здійснено на суму 113 тис. грн. Вибуття нематеріальних активів не відбувалось. (Примітка 8).

1.8.Оперативний лізинг (оренда).

Облік основних засобів, наданих в оперативний лізинг (оренду), отриманих в оперативний лізинг (оренду) здійснюється у відповідності до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.12.2005 № 480 (зі змінами та доповненнями) та Облікової політики Банку.

Оцінка наданого оперативного лізингу основних засобів та нематеріальних активів здійснюється за методом балансової вартості.

На звітну дату на балансі Банку окремі об’єкти, передані в оперативний лізинг відсутні.

Протягом року Банком отримано дохід у розмірі 97 тис. грн. від надання в оренду індивідуальних депозитарних сейфів та 27 тис. грн. за суборендою (Примітка 21).

Отримані в оперативний лізинг об’єкти обліковуються Банком за позабалансовим рахунком «Основні засоби та нематеріальні активи, що прийняті в оперативний лізинг (оренду). Так на звітну дату обліковуються об’єкти, прийняті в оперативний лізинг вартістю

47 168 тис. грн. (в основному орендовані приміщення).

Поліпшення об’єктів, отриманих в оперативний лізинг, відображено за рахунками «Капітальні інвестиції за основними засобами, що отримані в оперативний лізинг (оренду), на звітну дату становлять 1 588 тис. грн.

1.9. Похідні фінансові інструменти

До похідних відносяться фінансові інструменти, вартість яких змінюється разом із зміною ставки відсотка, цін на цінні папери, на споживчі товари, валютні курси, індекси цін або ставок, показників кредитного рейтингу або кредитного індексу або іншу подібну змінну.

До типових похідних фінансових інструментів відносяться форвардні, ф’ючерсні контракти, опціони, СВОП.

СВОП - угода про обмін потоками платежів з однієї і тієї ж суми заборгованості протягом обумовленого терміну на заздалегідь погоджених умовах. Видами СВОПів є процентний та валютний. Валютні СВОПи являють собою обмін обумовленими сумами, вираженими в різних валютах, із зобов'язанням сплатити основний борг і виплатити відсотки по ньому на заздалегідь погоджених умовах протягом визначеного терміну.

Операції з похідними фінансовими інструментами відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками.

Похідні фінансові інструменти з метою відображення в бухгалтерському обліку класифікуються таким чином:

а) похідні фінансові інструменти в торговому портфелі Банку;

б) похідні фінансові інструменти, що призначені для обліку хеджування.

Строкові контракти на придбання або продаж активу, які передбачають погашення грошовими коштами на нетто-основі чи іншим фінансовим інструментом або шляхом обміну фінансових інструментів, класифікуються як похідні фінансові інструменти.

Усі похідні фінансові інструменти первісно оцінюються та відображаються в бухгалтерському обліку за справедливою вартістю. Витрати на операції визнаються за рахунками витрат під час їх первісного визнання. Витрати на операції не включають дисконт або премію за форвардними та опціонними контрактами.

Вимоги та зобов’язання за похідними фінансовими інструментами на дату операції обліковуються за позабалансовими рахунками за курсом (ціною), зафіксованим у контракті, вимоги дорівнюють зобов’язанням. Справедлива вартість похідних фінансових інструментів, крім опціонів, на дату операції дорівнює нулю. Справедлива вартість опціонів на дату операції дорівнює премії опціонів, яка відображається за балансовими рахунками з обліку опціонів.

Вбудовані похідні фінансові інструменти відокремлюються від основного контракту , якщо задовольняються наступні вимоги:

економічні характеристики та ризики похідного фінансового інструменту не пов’язані тісно з економічними характеристиками та ризиками основного контракту;
окремий інструмент с подібними умовами, що і вбудований похідний інструмент, буде відповідати визначенню похідного інструменту;
комбінований інструмент не оцінюють за справедливою вартістю, зміни справедливої вартості відображають у чистому прибутку або збитку.

За звітній рік банк здійснював операції з похідними фінансовими інструментами, а саме валютні СВОПи та цінні папери.

1.10 Податок на прибуток

Ставка податку на прибуток в звітному році складала 25 відсотків прибутку за результатами І кварталу 2011 року та 23 відсотка за результатами ІІ-IV кварталів 2011 року.

Різниця між витратами (доходами) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток обумовлена різними підходами до обліку доходів та витрат у податковому та фінансовому обліку.

До витрат, які не включаються до суми витрат в податковому обліку з метою розрахунку податкового прибутку, але визнаються в бухгалтерському обліку, відносяться сформовані резерви під сумнівну дебіторську заборгованість. Також різниця між валовими витратами та витратами у фінансовому обліку обумовлена різними методами нарахування амортизації у податковому та фінансовому обліку.

Здійснюється окремий податковий облік операцій з цінними паперами.

У звітному році за балансовим рахунком «Податок на прибуток» відображено витрати з податку на прибуток в сумі 585 тис. грн., з неї 42 тис. грн. – збільшення відстроченого податку на прибуток ( Примітка 23).

Тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню - відстрочені податкові активи, складають 667 тис. грн.,

Тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню відстрочені податкові зобов’язання – 702 тис. грн.

Податки та збори, невикористані пільги, пов’язані з невизнанням відстроченого податкового активу відсутні.

Тимчасові різниці, пов’язані з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов’язання не були визнані - відсутні.

Витрат/доходів з податку на прибуток, пов’язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинено, відсутні.

1.11 Доходи та витрати

Доходи і витрати визнаються за кожним видом діяльності Банку. Кожний вид доходів і витрат відображається в бухгалтерському обліку окремо. При визнанні доходів та витрат Банк застосовує принцип нарахування. Усі доходи і витрати Банку, що відносяться до звітного періоду, відображаються у цьому ж періоді незалежно від того, коли були отримані або сплачені кошти. Якщо доходи (витрати) отримані (сплачені) на дату балансу, то вони не відображаються за рахунками нарахованих доходів і витрат.

Для обрахування процентних доходів і витрат застосовуються методи визначення кількості днів: «факт/факт », факт/360» та « 30/360».

Комісійні доходи та витрати за наданими (отриманими) послугами визначаються та оцінюються в момент продажу активу або в міру надання послуг.

Комісії за одноразові послуги отримуються (сплачуються) в момент здійснення операцій.

Комісійні доходи і витрати обчислюються пропорційно сумі активу або зобов’язання чи є фіксованими, або обчислюються пропорційно часу і сумі зобов’язання.

Комісійні доходи та витрати за послугами з обов’язковим результатом та за безперервними послугами нараховуються щомісячно до останньої дати звітного місяця.

Нараховані, а також прострочені та сумнівні доходи обліковуються згідно Правил бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджених постановою Правлінням Національного банку України від 18.06.03 № 255 (із змінами і доповненнями).

У разі неотримання платежу за нарахованими комісійними та процентними доходами наступного робочого дня, після обумовленого угодою строку, вони визначаються простроченими і обліковуються на рахунках «Прострочені доходи».

На всю суму прострочених понад 31 день нарахованих доходів та сумнівних щодо отримання доходів нараховується резерв.

Протягом року витрати у вигляді резервів на суму прострочених понад 31 день нарахованих доходів за кредитними та іншими операціями Банку, сумнівних щодо отримання доходів склали 32 тис. грн.

Формування резерву під можливі втрати від дебіторської заборгованості здійснюється у відповідності до вимог Постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2002 року № 505 «Про затвердження Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості» (зі змінами), внутришніх положень та за щомісячними результатами інвентаризації дебіторської заборгованості з відповідною класифікацією за групами ризику. Станом на 31 грудня 2011 року дебіторська заборгованість складає: стандартна заборгованість І групи –77,47%, нестандартна заборгованість ІІ групи – 0,68 %, нестандартна заборгованість ІІІ групи –

0,48 %, нестандартна заборгованість ІV– 21,37 %.

В звітному році зменшення витрат з резерву під можливі втрати від дебіторської заборгованості складає 3 тис. грн. (примітка 22).

Списання безнадійної дебіторської заборгованості та інших активів за рахунок сформованого резерву протягом звітного року не здійснювалося. На дату балансу списана у збиток дебіторська заборгованість складає 1 тис. грн.; списана у збиток заборгованість за іншими активами – 164 тис. грн., списана у збиток заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами - 25 тис. грн..

1.12 Іноземна валюта.

Облік операцій в іноземній валюті здійснюється відповідно до вимог Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.11.2004 року № 555 (зі змінами), Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами, затвердженої постановою Правління Національного банку України від

20.10.2004 року № 495 (зі змінами), інших нормативних актів Національного банку України, та локальних нормативно – правових актів.

Доходи та витрати в іноземній валюті відображаються в звіті про фінансові результати у гривнях за офіційним курсом встановленим Національним банком України станом на 31 грудня 2011 року. Фінансовий результат визначається за кожним видом операцій. Переоцінка монетарних статей балансу в іноземній валюті здійснюється при кожній зміні курсу Національного банку України з відповідним відображенням нереалізованого результату на балансовому рахунку «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами».

Таким чином, протягом звітного року облік валютних цінностей здійснювався згідно з діючими курсами, встановленими Національним банком України.

Активи та зобов’язання в іноземній валюті в звіті «Баланс» відображені за офіційними курсами гривні до іноземних валют на 31 грудня 20101року, а саме:

- 1029,8053 грн. за 100 EUR;

- 798,98 грн. за 100 USD;

- 2,4953 грн. за 10 RUB;

- 1231,8245 грн. за 100 GBP.

Вплив змін валютних курсів на величину надходжень та/або капіталу Банку незначний, оскільки станом на звітну дату усього 12,93% валюти балансу виражено у іноземній валюті.

1.13. Звітність за сегментами

Звітні сегменти визначені за наступними критеріями:

дохід від сегменту складає не менш ніж 10 % сукупного доходу від продажу зовнішнім покупцям і за внутрішньогосподарськими розрахунками всіх сегментів певного виду;
фінансовий результат сегменту становить не меш ніж 10 % від сумарного фінансового результату усіх сегментів певного виду;
балансова вартість активів сегменту становить не менш ніж 10 % сукупної балансової вартості усіх сегментів певного виду.

Зовнішній дохід всіх визначених сегментів має становити не менш, ніж 75% загального доходу.

Засади ціноутворення за міжсегментними операціями засновані на витратному та ринковому принципах.

Основою для розподілу доходів та витрат за сегментами є:

визначення частини доходів від продажу зовнішнім покупцям та за внутрішньогосподарськими операціями, отримання яких обумовлено звичайною господарською діяльністю господарського або географічного сегменту і які безпосередньо мають бути віднесені ( або визначені шляхом розподілу) до звітного сегменту;
визначення частини витрат, яка пов’язана із звичайною господарською діяльністю господарського або географічного сегменту та безпосередньо сегменту і яка безпосередньо має бути віднесена ( або визначені шляхом розподілу) до звітного сегменту. Витрати сегменту не включають витрати з податку на прибуток.

Інформація за визначеними Банком звітними сегментами наведена у примітці 25.

1.14.Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок.

Протягом звітного року змін Облікової політики не відбувалось. Діюча у звітному році Облікова політика спрямована на вдосконалення бухгалтерського обліку з метою забезпечення точності відображення всіх операцій в балансі Банку, оперативності надання інформації.

Повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів не відбувалося у зв’язку з відсутністю помилок.

Blog

Додаток до аудиторського висновку Генеральний директор

Содержание