Ємства за 3 роки, перевірити її достовірність, обчислити узагальнені показники ефективності господарювання, проаналізувати їх, виявити резерви І надати висновки
| Вид материала | Документы |
СодержаниеМетодичні поради до виконання завдання 2 2.2. Аналіз рівня та динаміки використання робочого часу. Методичні поради до виконання завдання 2.3. |
- За даними звітності підприємства за 3 останні роки провести аналіз фінансового стану,, 3040.08kb.
- Удк336. 748. 12 Хомич Марія Миколаївна, студентка Волинський національний університет, 32.24kb.
- 1 Підвищення ефективності агропромислового комплексу 21 Додаток, 476.21kb.
- Методика визначення інтенсивного розвитку аграрних підприємств. Основні напрями формування, 130.24kb.
- Устатті розглянута проблема підвищення ефективності інвестиційної діяльності, 276.71kb.
- Задача 1, 288.61kb.
- Урок засвоєння нових знань, 67.12kb.
- Методика проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, 589.33kb.
- Перелік питань до заліку з дисципліни «Статистика фінансів», 17.59kb.
- Критерії ефективності науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, 83.5kb.
Методичні поради до виконання завдання 2
Методичні поради до виконання завдання 2.1
2.1.1. Аналіз руху працівників
Аналіз руху працівників є найбільш відповідальним етапом в аналізі використання кадрів.
При вивченні руху працівників слід розрізняти необхідний оборот і надмірний оборот.
Коефіцієнт необхідного обороту (КН.О.) визначається відношенням чисельності працівників, звільнених за даний період за причинами виробничого і загальнодержавного характеру (ЧН.О.), в тому числі у зв'язку із скороченням штату і переведенням на інше підприємство, вступом до навчальних закладів, призовом до армії, втратою працездатності до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за той же період (Чобл.):
(
2.1)Коефіцієнт надмірного обороту (коефіцієнт плинності) кадрів (КПЛ), розраховується відношенням чисельності працівників, звільнених за даний період за власним бажанням, за прогул та інші порушення трудової дисципліни (ЧУ), до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу:
. (2.2)Коефіцієнт обороту зі звільнення кадрів (КЗ.К.) визначається як відношення чисельності працівників, звільнених за всіма причинами, до середньооблікової чисельності штатних працівників (Ч З) облікового складу:
. (2.3)Коефіцієнт обороту з прийняття кадрів (КП) визначається як відношення чисельності працівників, прийнятих на роботу за даний період (ЧП), до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу:
(2.4)Також слід розраховувати коефіцієнти змінності і постійності. Коефіцієнт змінності характеризує ступінь оновлення складу працівників. Його обчислюють як частку від ділення найменшого з двох показників руху працівників (прийому на роботу та звільнення) на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу.
Коефіцієнт постійності розраховується шляхом ділення чисельності працівників, які знаходяться в списках підприємства протягом усього року (з 01 січня по 31 грудня), на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу:
. (2.5)Коефіцієнт динаміки чисельності (К дч) обчислюється як відношення чисельності прийнятих і звільнених працівників (Чп + Чз) до середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу.
(
2.6)Вхідними даними для обчислення показників руху працівників є форма № 3 – ПВ (термінова - квартальна) „Звіт про використання робочого часу” (заповнена за рік) Розділ ІІ Рух робочої сили
Таблиця 2. 1.1.
Вхідні дані для обчислення показників руху працівників ВАТ „Комплект”, осіб
| Показники | Роки | ||
| базовий | попередній | звітній | |
| 1. Прийнято працівників | 414 | 319 | 112 |
| 2.Вибуло працівників усього з них: 2.1. З причини скорочення штатів | 246 3 | 376 13 | 338 43 |
| 2.2. За власним бажанням, звільнені за прогули та інші порушення трудової дисципліни, невідповідність займаній посаді. | 174 | 322 | 283 |
| Чисельність працівників звільнених з об’єктивних причин (рядок 2 – рядок2.1 – рядок 2.2) | 72 | 54 | 55 |
| 4. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (форма № 3 – ПВ, Розділ 1, рядок 317, колонка 2) | 1805 | 1488 | 1310 |
| 5. Коливання середньооблікової чисельності (рядок 1 + рядок 2) | 660 | 695 | 450 |
| 6. Кількість постійних працівників (рядок4 - рядок 1 - рядок 2) | 1145 | 793 | 860 |
Скориставшись формулами 2.1 – 2.6 і даними табл. 2.1.1. обчислюють показники руху працівників (табл. 2.1.2.)
Таблиця 2.1.2
Показники руху працівників на ВАТ „Комплект”
| Показники | Роки | ||
| базовий | попередній | звітній | |
| 1. Коефіцієнт необхідного обороту | 0,04 | 0,036 | 0,042 |
| 2. Коефіцієнт надмірного обороту (плинності, ротації, рівня відходу) | 0,10 | 0,22 | 0,22 |
| 3. Коефіцієнт обороту зі звільнення | 0,14 | 0,25 | 0,26 |
| 4. Коефіцієнт обороту з прийняття | 0,23 | 0,21 | 0,09 |
| 5. Коефіцієнт постійності | 0,63 | 0,53 | 0,66 |
| 6. Коефіцієнт динаміки чисельності | 0,37 | 0,47 | 0,34 |
Розрахунки показників руху працівників (табл. 2.1.2) дають підставу зробити висновки про негативну тенденцію у розвитку, та стабілізації колективу ВАТ „Комплект”. Доказом цього ствердження є збільшення у попередньому та звітному роках проти базового року коефіцієнта плинності на 0,12 (0,22 – 0,10). Також в періоді, що аналізується на 0,12, або на 89,7% зріс коефіцієнт загального обороту зі звільнення від 0,14 у базовому році до 0,26 у звітному році. Слід зазначити, що для усіх років, що аналізуються, характерне історичне перевищення значення коефіцієнта надмірного обороту над необхідним оборотом від 0,06 (0,10 – 0,04) у базовому році до 0,184 (0,22 – 0,036) у попередньому році.
Прикро, що постійно стрімко збільшується чисельність працівників, звільнених з причини скорочення штатів, яка зросла у попередньому році у 4,3 рази, а у звітному році у 14,3 рази пройти базового року. Динаміка коефіцієнта постійності перманентна. Його значення від 0,63 у базовому році скоротилося до 0,53 у попередньому році і зросло до 0,66 у звітному році. Для закріплення працівників на підприємстві необхідно детально дослідити причини їх плинності і розробити та реалізувати заходи з удосконалення організації й оплати праці та збільшення обсягів виробництва і продажу продукції.
2.2. Аналіз рівня та динаміки використання робочого часу.
Складовою частиною аналізу продуктивності праці є аналіз використання робочого часу, як основного резерву підвищення ефективності використання ресурсів праці.
У раціональному використанні робочого часу також закладені резерви збільшення обсягів продукції. Аналіз використання робочого часу має мету виявити його витрати, причини витрат і їх вплив на вироблення та реалізацію продукції.
Узагальнювльними показниками використання робочого часу є кількість відпрацьованих працівником годин, днів за період, що аналізується, й середня тривалість робочого дня. Ці показники використання робочого часу можна обчислити, за наведеною нижче схемою, якщо відома загальна кількість людино–годин і людино – днів, відпрацьованих штатними праців- никами облікового складу
У процесі аналізу необхідно порівняти фактичну середню тривалість робочого періоду з нормальною тривалістю. Нормальною тривалістю звітного періоду слід вважати ту кількість днів, протягом якої кожен працівник має працювати згідно з трудовим законодавством. Порівнюючи фактичну середню кількість днів, відпрацьованих одним штатним працівником облікового складу, з плановою, визначають надпланові цілоденні втрати робочого часу на одного працівника або збільшення числа відпрацьованих днів. Слід відзначити, що звітним періодом може бути не обов’язково звітний рік, це може бути місяць, квартал. У такому випадку дані беруться окремо зі звітності про використання робочого часу, яка складається за кожний місяць по цехах і відділах підприємства.
Однак, у формі № 3-ПВ „Звіт про використання робочого часу” державного статистичного спостереження відсутня інформація про загальну кількість людино – днів, відпрацьованих штатними працівниками облікового складу.
В цих умовах кількість відпрацьованих працівником годин і днів визначають за наступною схемою:
При відсутності інформації про середню тривалість робочого дня, у контрольній роботі її можна прийняти у межах 7,6 – 7,9 год.
В процесі проведення внутрішнього аналізу використання робочого часу безпосередньо на підприємстві використовують баланси робочого часу, табельний оперативний облік, фотографії робочого дня, дані хронометражних спостережень, які дозволяють не тільки проаналізувати використання робочого часу, а й виявити причини його нераціонального використання та втрат
Увага. Вхідними даними для аналізу використання робочого часу є форма № - 3 ПВ (термінова квартальна) „Звіт про використання робочого часу” (заповнена за рік) Розділ 1. Використання робочого часу
Таблиця 2.2.1
Аналіз використання робочого часу ВАТ „Елегант”
| Показники | Роки | |||||
| базовий | попередній | звітній | ||||
| | людино- годин | % до фонду робочого часу | людино - годин | % до фонду робочого часу | людино - годин | % до фонду робочого часу |
| 1. Фонд робочого часу – всього | 3189869 | 100 | 3411948 | 100 | 3503129 | 100 |
| 2. Відпрацьовано всього | 2743156 | 86,0 | 2987126 | 87,55 | 3015501 | 86,08 |
| 2.1. З них надурочно | 5719 | 0,18 | 200796 | 5,89 | 136470 | 3,9 |
| 3. Невідпрацьовано – всього у тому числі | 446713 | 14,04 | 424822 | 12,45 | 487628 | 13,92 |
| 3.1. Щорічні відпустки (основні та додаткові) | 217983 | 6,83 | 216,189 | 6,34 | 226248 | 6,46 |
| 3.2.Тимчасова непрацездатність | 173529 | 5,44 | 171330 | 5,02 | 199334 | 5,69 |
| 3.3. Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством | 32881 | 1,03 | 28748 | 0,84 | 57378 | 1,64 |
| 3.4. Неявки з дозволу адміністрації | 22312 | 0,7 | 8655 | 0,25 | 4608 | 0,13 |
| 3.5. Прогули | 8 | | | | | |
Результати аналізу використання робочого часу на ВАТ „Елегант” (табл. 2.2.1) показують, що на протязі періоду, який аналізується, частка відпрацьованого часу із загального фонду робочого часу майже не змінилося. У базовому році вона складала 86%, незначно зросла до (87,55%) у попередньому році, а у звітному році знизилася до 86,08%. Відповідно змінювався і невідпрацьований час. Негативним явищем є значні втрати робочого часу через тимчасову непрацездатність, які збільшувались від 5,44% у базовому році до 5,69% у звітному році, що є доказом несприятливих умов праці та соціально-побутових умов.
Привертає увагу також зростання частки відпрацьованого робочого часу надурочно, яка зросла від 0,18% у базовому році до 5,89% у попередньому році і до 3,9% у звітному році, що є доказом низького рівня організації праці і управління виробництвом на підприємстві.
Методичні поради до виконання завдання 2.3.
Вхідні дані знаходяться у формах №1-підприємництво (річна), № 1-ПВ і № 3-ПВ державного статистичного спостереження.
Тривалість робочого дня слід прийняти в межах 7,6 – 7,9 год., при цьому вона має бути різною у базовому і звітному періодах. Середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним працівником, визначається діленням середньої кількості людино-годин, відпрацьованих одним працівником, на середню тривалість робочого дня. А середня кількість людино-годин, відпрацьованих одним працівником , визначається діленням відпрацьованих людино-годин всіма працівниками на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу.
Для обчислення впливу факторів праці на обсяг продукції слід використати елімінування. Найбільш поширений спосіб елімінування – метод ланцюгових підстановок, при якому послідовно замінюють базові величини кожного фактора (окремого показника) на фактичні дані звітного періоду. В першу чергу замінюють базові величини на фактичні за кількісними та структурними факторами, а потім і за якісними.
Якщо аналізується вплив на підсумковий показник кількох кількісних та якісних факторів, то в першу чергу роблять заміну основних кількісних показників а потім другорядних кількісних, після цього – якісних показників. В результаті такої заміни отримують умовні (перераховані) значення результатного показника. При цьому, перерахованих результатних показників розраховується на один менше, ніж кількість факторів, які аналізують. Підсумки розрахунків, зазвичай, оформляють у вигляді відповідної розрахункової таблиці.
Припустимо, що необхідно виявити вплив чотирьох факторів на результатний показник, значення якого дорівнює їх добутку. В такому випадку необхідно скласти аналітичну таблицю. Використовуючи базові (планові чи фактичні дані минулого року), перераховані і фактичні значення результатного показника, послідовно роблять ланцюгову підстановку (зіставляючи результати кожного розрахунку з попереднім) для того, щоб вирізнявся вплив одного фактора і виключався вплив інших. Отже, в кожній підстановці один фактор повинен бути змінним, а решта – постійними. Вплив першого фактора можна визначити шляхом віднімання з результатів другого розрахунку результатів першого, другого фактора – з результатів третього розрахунку – результатів другого і т. д. Якщо на виконання плану за сукупним результатним показником впливали два фактори і один з них кількісний (або структурний), а інший - якісний, то вплив першого фактора визначають шляхом віднімання з умовного (перерахованого) результатного показника – планового його розміру, іншого (якісного) – відніманням з фактичного значення результатного показника умовного його розміру.
Приклад таких розрахунків наведений в табл. 2.3.2. на підставі табл. 2.3.1.
Таблиця 2.3.1.
Вхідні дані для розрахунку впливу факторів праці на обсяг продукції (ЗАТ „Мода”)
| Показники | Роки | Джерело вхідної інформації | |||
| базовий | звітній | № форми | Розділ/ рядок | колонка | |
| 1. Обсяг продукції (робіт послуг) у порівняних цінах. тис. грн. | 995,2 | 820,9 | 1- підприємство, річна | 1/1 | 1 |
| 2. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб | 45 | 48 | 3 – ПВ квартальна | 1/3170 | 2 |
| 3. Відпрацьовано, всього, людино - годин | 66152 | 70878 | 3 – ПВ, квартальна | 1/3020 | 1 |
| 4. Середня кількість людино – годин, відпрацьованих одним працівником (рядок/рядок 3) | 1470 | 1476,6 | | | |
| 5. Середньогодинний виробіток одного працівника, грн. (рядок 1 / рядок 3) | 15,04 | 11,58 | | | |
Таблиця 2.3.2.
Розрахункова таблиця для оцінки впливу факторів праці на обсяг продукції
| Показники | База | Розрахунки | Звіт | ||
| 1 | 2 | 3 | |||
| 1. Кількість працівників, осіб (КПР) | 45 | 48 | 48 | 48 | 48 |
| 2. Середня кількість робочих днів, відпрацьованих одним працівників (ДР) | 187 | 187 | 192 | 192 | 192 |
| 3. Середня тривалість робочого дня, год. (ТРД) | 7,85 | 7,85 | 7,85 | 7,67 | 7,67 |
| 4. Середньогодинний виробіток одного працівника, грн.. (Вг) | 15,04 | 15,04 | 15,04 | 15,04 | 11,58 |
| 5. Обсяг продукції (Рядок 1 * рядок 3 * рядок 4) | 993508,56 ОПБ | 1059742,4 ОПУМ 1 | 1088077,8 ОПУМ 2 | 1063128,28 ОПУМ 3 | 818552,21 ОП 3 |
З табл. 2.3.2. видно, що обсяг продукції у звітному році зменшився на 174956,35 грн. (818552,21 – 993508,56). На це зменшення вплинули наступні фактори:
- збільшення кількості працівників зумовило зростання обсягу продукції на 66233,9 грн. (1059742,4 – 993508,56);
- збільшення кількості робочих днів, відпрацьованих одним працівником причинило зростання обсягу продукції на 28335,4 грн. (1088077,8 – 1059742,4);
- скорочення тривалості робочого дня зменшило обсяг продукції на 24949,6 грн. (1063128,2 – 1088077,8);
- зниження середньогодинного виробітку одного працівника скоротило обсяг продукції на 244576 грн. (818552,21 – 1063128,2)