Ємства за 3 роки, перевірити її достовірність, обчислити узагальнені показники ефективності господарювання, проаналізувати їх, виявити резерви І надати висновки

Вид материала

Документы

Содержание Методичні поради до виконання завдання 1 ОП – обсяг виробленої (реалізованої) продукції; ФОП Джерело вхідної інформації

Подобный материал:

• За даними звітності підприємства за 3 останні роки провести аналіз фінансового стану,, 3040.08kb.
• Удк336. 748. 12 Хомич Марія Миколаївна, студентка Волинський національний університет, 32.24kb.
• 1 Підвищення ефективності агропромислового комплексу 21 Додаток, 476.21kb.
• Методика визначення інтенсивного розвитку аграрних підприємств. Основні напрями формування, 130.24kb.
• Устатті розглянута проблема підвищення ефективності інвестиційної діяльності, 276.71kb.
• Задача 1, 288.61kb.
• Урок засвоєння нових знань, 67.12kb.
• Методика проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, 589.33kb.
• Перелік питань до заліку з дисципліни «Статистика фінансів», 17.59kb.
• Критерії ефективності науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, 83.5kb.

Методичні поради до виконання завдання 1

Результатним показником оцінки зміни ефективності господарювання є темп ефективності господарювання (Т_ЕГ), який розраховується за формулою:

, (1.1)

де Т_ПП – темп продуктивності праці працівників;

Т_ООА– темп оборотності оборотних активів (коштів);

Т_ФВ – темп фондовіддачі;

Т_ОП – темп фонду оплати праці;

Т_ОА – темп середньої суми оборотних активів (коштів);

Т_ОЗ – темп середньорічної залишкової вартості основних засобів.


Ефективність використання ресурсів праці підприємства визначається продуктивністю праці.

Продуктивність праці за базовий (ПП_Б) та за звітний (ПП_З) періоди визначається за виразами:

ПП_Б = ОП_Б / Ч обл._Б; (1.2)


ПП_З = ОП_З / Ч обл._З; (1.3)

де ОП_Б і ОП_З – обсяг продукції у порівняних оптових цінах відповідно у базовому звітному періодах тис. грн.;

Ч обл._Б і Ч обл._З – середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу відповідно у базовому та звітному періодах, осіб.

Темп продуктивності праці працівників обчислюється за виразом:

Т_ПП = ППз/ ППБ (1.4)

Ефективність використання оборотних активів оцінюється показниками їх оборотності, серед яких чільне місце відведено коефіцієнту оборотності оборотних активів.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів за базовий (К_ООАБ) та за звітний (К_ООАЗ) періоди визначаються за виразами:

К_ООАБ = ОР_Б/ОА_Б; (1.5)


К_ООАЗ = ОР_З/ОА_З, (1.6)

де ОР_Б і ОР_З – обсяг реалізації продукції відповідно у базовому та звітному періодах, тис. грн.

ОА_Б, ОА_З – середньорічна сума оборотних активів відповідно у базовому та звітному періодах;

ФВ_Б = ОП_Б/ОЗ_Б; (1.7)


ФВ_З = ОП_З/ОЗ_З, (1.8)

де ОЗ_Б і ОЗ_З – середньорічна залишкова вартість основних засобів відповідно у базовому та звітному періодах, тис. грн.

До уваги студентів при відсутності інформації про обсяги реалізації продукції у навчальних цілях можна скористатися показником чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (Форма №2 „Звіт про фінансові результати”).

Темп оборотності оборотних активів (коштів) обчислюється за виразом:


Т_{ООА =} К_{ООАЗ /} К_ООАБ; (1.9)

Ефективність використання основних виробничих засобів характеризуються низкою показників, серед яких провідне місце займає фондовіддача. Цей показник вимірює, скільки вироблено продукції на одну гривню вартості основних виробничих засобів.

Фондовіддача за базовий (ФВ_Б) та звітний (ФВ_З) періоди обчислюється за виразом:

ФВ_{Б =} ОП_Б/ОЗ_Б ; (1.10)

ФВ_{З =} ОП_З/ОЗ_{З ,} (1.11)


Темп фондовіддачі визначається за виразом:

Т_ФВ = ФВ_З/ФВ_Б. (1.12)


Темп фонду оплати праці визначається за виразом:

Т_ФОП = ФОП_З/ФОП_Б, (1.13)


де ФОП_Б і ФОП_З – фонд оплати праці відповідно за базовий і звітний періоди, тис. грн.


Темп оборотних активів визначається за виразом:

Т_ОА = ОА_З/ОА_Б, (1.14)


Темп основних засобів визначається за виразом:

Т_ОЗ = ОЗ_З/ОЗ_Б (1.15)


До числа показників, які комплексно характеризують ефективність господарювання, належить показник ефективності виробництва (виробничої діяльності)(Е_в). Він є також результатним показником і відображає ефективність використання економічного потенціалу підприємства та визначається за виразом:

, (1.16)


де ОП – обсяг виробленої (реалізованої) продукції;

ФОП –фонд оплати праці;

ОА – середньорічна сума оборотних активів (коштів);

ОЗ – середньорічна залишкова вартість основних засобів;

Е_Н – нормативний коефіцієнт ефективності (рентабельності) використання основних засобів (Е_Н = 0,15).

Комплексна оцінка фінансової діяльності підприємства (Е_ФД) обчислюється за виразом:

, (1.17)


де ФР – фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.

Ефективність праці (Е_ПР) визначається виразом:

, (1.18)

де – середня продуктивність праці одного працівника;

– середня заробітна плата одного працівника.

Середня заробітна плата одного працівника () визначається за виразом:

=ФОП/_обл. (1.19)


Цей показник визначає скільки продукції вироблено й реалізовано в середньому одним працівником на одну гривню середньої заробітної плати.

Для узагальнювальної оцінки ефективності господарювання доцільно розрахувати інтегральний показник ефективності господарювання (ефективності використання економічного потенціалу) (ІП_ЕГ)


ІП_ЕГ. (1.20)

Якщо показники Е_В, Е_ФД, Е_ПР можуть визначатися як в абсолютних так й у відносних величинах, то інтегральний показник ефективності господарювання оцінюється за темпами його зміни (порівняно з даними планів, базового періоду і в динаміці) за формулою:

, (1.21)

де Т_ІПЕГ – темп зміни (зростання чи зниження) інтегрального показника ефективності господарювання.

ІП_ЕГБ, ІП_ЕГЗ – інтегральний показник ефективності господарювання відповідно базовому у звітному і періодах.


Приклад 1 На підставі річної звітності ВАТ “Елегант” скласти таблицю вхідних показників (табл. 1.1.), обчислити темп ефективності господарювання, проаналізувати його і зробити висновки.

На підставі формул, які використовуються для обчислення вищевказаних показників. Складемо таблицю вхідних даних ( табл. 1.1.)

Таблиця 1.1.

Вхідні показники

Показники	Роки	Джерело вхідної інформації
базовий	звітний	№ Форма	Рядок	Колонка
1. Обсяг реалізованої (виробленої) продукції, робіт, послуг (без податків зборів) у діючих оптових цінах основного виду економічної діяльності тис. грн..	32758	35834	1- під-приємство, (річна)	2.1. основний вид діяльності	1
У порівняних оптових цінах	35669	35534
2. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис. грн..	1621	853	2	І,170	3
3. Середньорічна залишкова вартість основних засобів основного виду економічної діяльності, тис. грн.	19244	19404	11-03	І,140	(8+9)/2
4. Середньорічна сума оборотних активів, тис. грн.	9475	9150	1	ІІ (актив) 260	(3+4)/2
5. Фонд оплати праці працівників основного виду економічної діяльності, тис. грн.	13472	17384	1- під-приємство, (річна)	2.2. основний вид діяльності	9
6. Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу основного виду економічної діяльності, осіб	1877	1987	1- під-приємство, (річна)	2.1. основний вид діяльності	3

На підставі даних табл. 1.1.й наведених вище формул 1.1 – 1.15 обчислимо темп ефективності господарювання.

ППБ = 35669/1877 = 19,0053

ППЗ = 35534/1987 = 17,8816

Т_ПП = 17,8816/ 19,0053= 0,9409

К_ООАБ = 35669 / 9475 = 3,76448

К_ООАЗ = 35534 / 9150 = 3,88354

Т_ООА = 3,88354 / 3,76448 = 1,0316

ФВ_Б = 35669/19244 = 1,85352

ФВ_З = 35534 / 19404 = 1,83129

Т_ФВ = 1,83129 / 1,85352 = 0,988

Т_ФОП = 17384/ 13472= 1,2904

Т_ОА = 9150 / 9475 = 0,9657

Т_ОЗ = 19404 / 19244 = 1,00831





Загальна тенденція темпу ефективності господарювання до зростання. Значення цього показника менше одиниці, свідчить про екстенсивний шлях розвитку підприємства, при якому приріст обсягу продукції досягнеться повністю чи переважно внаслідок залучення у виробництво додатково економічних ресурсів. В цих умовах система управління виробництвом недосконала, ефективність використання усіх ресурсів низька.

Якщо значення темпу ефективності господарювання перевищує одиницю, то на підприємстві переважають інтенсивні методи діяльності, при яких зростання рівня показників досягається повністю чи переважно шляхом кращого використання авансованих у виробництво ресурсів.

Результати аналітичних розрахунків переконують, що на підприємстві використовують переважно екстенсивні методи діяльності, оскільки значення темпу ефективності господарювання складає 0,76.

Темп ефективності господарювання є узагальнювальним показником діяльності підприємства. Його числова характеристика формується під впливом сукупності взаємопов’язаних, взаємозалежних та взаємозумовлених окремих показників.

Розглянемо цей взаємозв’язок глибше. Показник темпу ефективності господарювання оцінює динаміку використання ресурсів праці, оборотних активів і основних засобів у співставленні з динамікою витрат підприємства на оплату праці, величини оборотних активів й реальної вартості основних засобів.

Продуктивність праці – це здатність конкретної праці створювати за одиницю часу певний обсяг матеріальних благ. Показники продуктивності праці визначають кількість продукції (робіт, послуг), яку виготовляє один працівник за одиницю робочого часу. Отже, продуктивність праці є найважливішою характеристикою ефективності використання ресурсів праці, головним фактором збільшення обсягів виробництва, розвитку економіки.

Зі зростанням продуктивності праці створюються реальні передумови підвищення рівня її оплати. Водночас заробітна плата є потужним стимулом зростання продуктивності праці і однією з найважливіших складових витрат виробництва.

Загальновідомо, що для характеристики рівня оплати праці застосовують показники номінальної і реальної заробітної плати . З погляду економічної теорії за ринкових умов номінальна заробітна плата – це номінальна грошова сума, яку отримає найманий працівник за відчуження власності на свою робочу силу на певний період. Реальна заробітна плата визначається кількістю товарів та послуг за певного рівня цін, які може придбати працівник за отриману ним номінальну зарплату після сплати податків. Кількість придбаних працівником товарів залежить, в першу чергу, від рівня цін на них, які складаються на ринку під впливом низки факторів. Основними серед них є попит і пропонування товарів. В свою чергу одним з головних чинників формування обсягу попиту є доходи населення. Для працюючих людей основним (у багатьох випадках єдиним) джерелом доходів є номінальна заробітна плата. Політика держави спрямована на неухильне її зростання й забезпечується через відповідний механізм регулювання. Але зростання номінальної заробітної плати не повинне зумовлювати скорочення реального її розміру, який є вирішальним для працівника. Щоб цього не сталося, необхідне швидше зростання продуктивності праці у визначених межах ніж її оплата.

Узагальнюючи, можна констатувати, що політика підприємства щодо оплати праці повинна ґрунтуватися на неухильному дотриманні принципів її організації й реалізуватися у невід’ємному зв’язку з державною політикою оплати праці в межах чинного законодавства, передусім, Закону України “Про оплату праці”. З іншого боку, ця політика має реалізуватися через досконалі механізми оцінки кількості і якості праці конкретного працівника, його трудового вкладу у кінцеві результати діяльності підприємства. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати таким чином, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи підвищення її оплати. Оптимальна межа цього випередження має визначатися кожним підприємством з врахуванням стратегії і тактики його функціонування й розвитку та поєднання інтересів конкретного працівника, трудового колективу й держави. Наприклад, за один відсоток приросту продуктивності праці доцільно збільшувати витрати на оплату праці в межах 0,6-0,8%. Тільки за такої умови створюються реальні можливості для нарощення темпів виробництва продукції, зниження її собівартості та підвищення ефективності господарювання.

Зіставлення темпів продуктивності праці з темпами фонду оплати праці показує, що на ВАТ “Елегант” нераціонально використовують кошти на оплату праці. Доказом цього ствердження є підвищення темпів фонду оплати праці проти темпів продуктивності праці на 0,35 (1,2904 – 0,9409) пункти. У звітному році темп продуктивності праці, як видно з наведених вище розрахунків, знизився на 0,0591 (0,9409-1,0) пункти, а витрати на оплату праці зросли на 0,2904 (1,2904-1,0) пункти. Це сталося через різні, залежні і незалежні від підприємства причини. Зокрема, у звітному році обсяг реалізованої продукції у порівняльних оптових цінах проти базового року неістотно (на 0,1%) знизився, а витрати на оплату праці за цей період зросли на 29,04%, що звичайно, свідчить про негативну тенденцію в організації оплати праці. Аналітичні дослідження дозволяють дійти висновку, що суттєве зростання фонду оплати праці переважно спричинене у звітному році, збільшенням середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на 110 осіб, або на 5,86%, підвищенням у 8,6 рази виплат внаслідок зростання споживчих цін, оплатою надурочно відпрацьованих годин, на частину яких у фонді відпрацьованого часу припадає 4,5%.

Оборотні активи (капітал) – це сукупність грошових коштів підприємства, авансованих в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва й реалізації продукції (робіт, послуг). Власник авансує у підприємство оборотні кошти з метою одержання зиску (доходу, прибутку). Він купує на ринку предмети праці для виробництва продукції, після реалізації якої має отримати більшу вартість, ніж авансована. У цьому контексті головне завдання кожного підприємства – отримати максимальний прибуток за певної суми авансованих у діяльність, оборотних коштів, або за мінімальної суми авансових оборотних коштів виготовити і реалізувати плановий (бажаний) обсяг продукції. Успішне розв’язання цього непростого завдання зумовлюється прискоренням оборотності оборотних коштів, тобто постійно відновлювальним їх рухом у сфері виробництва й обігу. Кругооборот оборотних коштів включає чотири стадії:

Грошові кошти – виробничі запаси – Незавершене виробництво – Готова продукція.

Прискорення оборотності оборотних коштів полягає у скороченні часу перебування їх на всіх стадіях.

Результатом прискорення оборотності оборотних активів може бути абсолютне та відносне їх вивільнення. Абсолютне вивільнення коштів настає тоді, коли внаслідок прискорення їх оборотності за того ж обсягу виробництва, сума оборотних коштів підприємства зменшується. Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається за умови повільніших темпів їх зростання. В контексті вищевикладеного темпи оборотності оборотних активів (коштів) мають перевищувати без обмежень темпи їх величини, авансованої у діяльність підприємства.

Результати розрахунків і співставлення темпів оборотності оборотних активів і їх величини, авансованої у діяльність, дають підставу стверджувати, що на ВАТ “Елегант” оборотні активи використовують ефективно. Але рівень цієї ефективності невисокий, оскільки у періоді, який аналізується, оборотність оборотних активів прискорилась лише на 0,0345 (1,0345-1,0) або на 3,45% при неістотному (3,44%) зменшенні їх величини, вкладеної у діяльність підприємства.

Прагнення дістати перевагу над конкурентами на ринку спонукає виробників продукції проводити інтенсивну інноваційну діяльність, спрямовану на своєчасне оновлення техніко-технологічної бази, освоєння нових видів конкурентоспроможних виробів. Сучасна техніка покликана підвищувати фондоозброєність працівників і, як наслідок, зумовлювати зростання продуктивності праці й обсягів виробництва продукції. Але впровадження нових знарядь праці у виробництво спряжене зі значними фінансовими інвестиціями.

Отже, в цих умовах менеджери підприємства мають докласти зусиль для ефективного використання усіх наявних засобів праці за часом і за продуктивністю, особливо нових, з метою забезпечення стійкого зростання обсягів продукції й фондовіддачі. Таким чином, темпи фондовіддачі повинні бути вищими порівняно з темпами вартості основних засобів без обмежень.

Порівнюючи темпи фондовіддачі і залишкової вартості основних засобів, бачимо, що на ВАТ “Елегант” засоби праці використовують неефективно. Так в періоді, який аналізується, фондовіддача знизилася на 1,20% (1,83129-) при одночасному зростанні залишкової вартості основних засобів на 0,831% (*100).

Таким чином, наведені розрахунки переконливо свідчать про наявність на ВАТ “Елегант” значних резервів підвищення ефективності господарювання і, перш за все, за рахунок удосконалення організації праці та її оплати, приведення у відповідність розміру оплати праці конкретного працівника з її кількістю і якістю.

Приклад 2. На підставі даних табл. 1.1. обчислити показники ефективності виробництва і зробити аналітичні висновки. Обчислимо за формулою 1.16 ефективність виробництва у базовому (Евб) і звітному (Евз) роках:

Евб =


Евз =


Наведені розрахунки показують, що виробнича діяльність на ВАТ “Елегант” ефективна, оскільки у базовому році на одну гривню вкладених у діяльність коштів вироблено й реалізовано продукції на 1,38грн., а у звітному році на 1,2грн. Але прикро, що у звітному році відбулося скорочення цього показника на 0,18 (1,2-1,38)грн., або на 13%. Основним фактором негативної динаміки ефективності виробництва, як видно з розрахунків, є суттєве зростання у звітному році фонду оплати праці.

Приклад 3. На підставі вхідних даних табл.1.1. визначити показник ефективності фінансової діяльності, проаналізувати його і зробити висновки.

Використовуючи формулу 1.17 визначимо ефективність фінансової діяльності у базовому (Ефдб) й звітному (Ефдз) роках:


Ефдб =


Ефдз =


З результатів розрахунків видно, що ефективність фінансової діяльності на ВАТ “Елегант” вкрай низька. Так, у базовому році на одну гривню вкладених у діяльність коштів отримано 6,22 коп. прибутку від звичайної діяльності до оподаткування, а у звітному році – лише 2,87 коп., тобто на 53,86% () менше. Це зниження показника відбулося внаслідок зростання у звітному році проти базового року оплати праці на 3344 тис. грн., або на 29,35% () й зменшення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування на 640 тис. грн. (711-1351), або на 47,37%. Проведені аналітичні дослідження дозволили встановити (виявити) причини зниження фінансового результату у звітному році порівняно з базовим роком. Основним серед цих причин є такі: зростання собівартості реалізованої продукції на 7,27% й адміністративних витрат на 16,23%, скорочення у 35,3 рази інших доходів внаслідок зменшення величини реалізованих необоротних активів, зростання фінансових витрат на 83,3% через збільшення суми сплачених відсотків за користування кредитом. Зважаючи на ці причини, необхідно окреслити шляхи скорочення витрат й зростання прибутку.

Приклад 4. На підставі даних табл.1.1. обчислити показник ефективності праці, проаналізувати його і зробити висновки.

За формулою 1.19 обчислимо середню заробітну плату одного працівника , а за формулою 1.18 ефективність праці у базовому й звітному роках.

= 11393 / 1564 = 7,285

= 14737 / 1656 = 8,8991

Епрб = 19,1119 / 7,285 = 2,6234

Епрз = 18,0326 / 8,8991 = 2,026334

Наведені розрахунки переконують, що ефективність праці на ВАТ “Елегант” невисока, оскільки на одну гривню витрат підприємства на оплату праці в середньому вироблено й реалізовано продукції у базовому році на 2,6234 грн., а у звітному році на 2,02634 грн., тобто на 0,59706 грн. (2,6234-2,02634), або на 22,76% () менше. Основна причина цього стану, як уже відмічалось, стрімке зростання рівня оплати праці без відповідного нарощування темпів продуктивності праці і обсягів продукції.