Ємства за 3 роки, перевірити її достовірність, обчислити узагальнені показники ефективності господарювання, проаналізувати їх, виявити резерви І надати висновки

Вид материала

Документы

Содержание ЗАВДАННЯдо комплексної практичної індивідуальної роботи Методичні поради до перевірки вірогідності вхідної інформації

Подобный материал:

• За даними звітності підприємства за 3 останні роки провести аналіз фінансового стану,, 3040.08kb.
• Удк336. 748. 12 Хомич Марія Миколаївна, студентка Волинський національний університет, 32.24kb.
• 1 Підвищення ефективності агропромислового комплексу 21 Додаток, 476.21kb.
• Методика визначення інтенсивного розвитку аграрних підприємств. Основні напрями формування, 130.24kb.
• Устатті розглянута проблема підвищення ефективності інвестиційної діяльності, 276.71kb.
• Задача 1, 288.61kb.
• Урок засвоєння нових знань, 67.12kb.
• Методика проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, 589.33kb.
• Перелік питань до заліку з дисципліни «Статистика фінансів», 17.59kb.
• Критерії ефективності науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі, 83.5kb.

ЗАВДАННЯ
до комплексної практичної індивідуальної роботи

Перед виконанням конрольної роботи необхідно зібрати вхідну аналітичну інфрмацію (форми № 1 "Баланс" № 2 "Звіт про фінансові результати" № 1 – підприємництво “Звіт про основні показники діяльності підприємства” (річна), № 1П-НПП(річна), "Звіт про виробництво промислової продукції", № 1–ПВ "Звіт з праці (квартальна)", № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу", № 11-ОЗ (річна) "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)") державних статистичних спостережень.

Завдання 1. На підставі річної звітності підприємства (форм №№ 1,2,1-підприємництво, 1П-НПП,1-ПВ) скласти таблицю вхідних показників, обчислити рівень та динаміку результатних показників діяльності підприємства: темпу ефективності господарювання; ефективності виробництва; ефективності фінансової діяльності; ефективності праці. Проаналізувати показники і зробити висновки.

Завдання 2.

На підставі річної звітності підприємства (форми №№ 1-підприємництво, 1-П-НПП, 1-ПВ, 3-ПВ) скласти таблиці вхідних показників ,обчислити й проаналізувати:

1. Показники руху працівників (коефіцієнти: необхідного й надмірного обороту,(плинності), обороту з прийняття, обороту зі звільнення, змінності, постійності), динаміки чисельності, рівень та динаміку використання робочого часу.
   
2. Вплив факторів праці (середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, середньої кількості днів, відпрацьованих одним працівником; середньої тривалості одного дня та середньої продуктивності праці одного працівника) на обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) методом ланцюгових підстановок.
   
3. Структуру фонду оплати праці, абсолютну та відносну його зміну, коефіцієнт випередження, вплав зміни середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу і середньої заробітної плати на зміну фонду оплати праці методом абсолютних різниць.
   

За результатами розрахунків зробити аналітичні висновки.

Завдання 3.

На підставі річної звітності підприємства (форми №№ 1-підприємництво, 1-П-НПП,1-П, 11-ОЗ) скласти таблиці вхідних показників, проаналізувати склад і структуру, рівень та динаміку стану, руху основних засобів й ефективності їх використання (видову структуру, коефіцієнти зносу, придатності, оновлення, вибуття, фондовіддачу), а також вплив середньорічної залишкової вартості основних засобів і фондовіддачі на обсяги продукції. За результатами розрахунків зробити аналітичні висновки.

Методичні поради до перевірки вірогідності вхідної інформації

Проведенню розрахунків передує перевірка вхідної інформації. Наприклад, у формі № 1 "Баланс" підсумок активу балансу (рядок 280) повинен відповідати підсумку пасиву балансу (рядок 640); підсумок трьох розділів активу балансу (рядок 080 + рядок 260 + рядок 270) повинен дорівнювати підсумку активу балансу (валюті балансу) вказаній у рядку 280, а підсумок п'яти розділів пасиву балансу (рядок 380 + рядок 430 + рядок 480 + рядок 620 + рядок 630) повинен дорівнювати сумі пасиву балансу, вказаній у рядку 640.

Залишкова вартість основних засобів (рядок 030) і сума їх зносу ( рядок 032 ) повинна дорівнювати первісній їх вартості (рядок 031 ) форми № 1 „Баланс”.

Сума в рядку 031 колонки 3 форми №1 повинне відповідати сумі в рядку 100 колонки 2 форми №11-ОЗ "Звіт про наявність, рух основних засобів, амортизацію (знос)", а сума в рядку 031 колонки 4 форми № 1 повинна відповідати сумі у рядку 100 колонки 7 форми № 11-ОЗ. Число, яке проставлене у рядку 100 колонки 7 форми №11-ОЗ повинно дорівнювати числу у рядку 100 колонки 2 плюс число у рядку 100 колонки 3 мінус число у рядку 100 колонки 5 форми №11-ОЗ. Число у рядку 010 колонки 3 форми № 2 „Звіт про фінансові результати” мінус числа у рядках 015,020,025,030 колонки 3 мінус число у рядку 030 колонки 3 форми № 2 повинне дорівнювати числу у рядку 035 колонки 3 форми № 2. А число у рядку 035 колонки 3 форми № 2 мінус число у рядку 040 колонки 3 повинне дорівнювати числу у рядку 050 колонки 3 форми № 2 (якщо різниця позитивна) або числу у рядку 055, колонки 3 (якщо різниця негативна) форми № 2.

Число, проставлене у рядку 4010, колонки 1, форми № 1-ПВ (термінова, квартальна) повинне дорівнювати сумі чисел у рядках 4020, 4030, 4080 колонки 2 цієї форми.

Проведенню розрахунків передує приведення вхідних даних у порівняний вигляд.

Однією з найважливіших умов об’єктивності аналізу при порівнянні об’ємних вартісних показників в умовах інфляції є зіставлення вхідних даних за рівнем цін. Іноземними та вітчизняними науковцями – економістами пропонуються різні методи нейтралізації зміни цін. Зокрема для усунення впливу інфляції на активи (майно) підприємств міжнародний обліковий стандарт LASC № 15 „Інформація, яка характеризує вплив зміни цін” передбачає дві основні концепції. Перша концепція (фінансової природи капіталу) не враховує предметно – речової природи активів підприємств. Вона ґрунтується на загальному індексі інфляції і враховує переважно купівельну спроможність грошової одиниці. Цю концепцію покладено в основу „Методики оцінки об’єктів бухгалтерського обліку в грошових одиницях однакової купівельної спроможності”.

Друга концепція ( предметно – речової природи капіталу) зорієнтована на застосування індивідуальних індексів цін на товар. Цій концепції відповідає „Методика переоцінки об’єктів бухгалтерського обліку в поточну вартість”, яка передбачає приведення кожного активу до поточної ціни[26,c.93].

Науковці – аналітики (В.І. Стражев, Н.Б. Тарасенко) вказують на правомірність цих обох концепцій і для аналізу обсягів продукції. При цьому, як відмічає Н.Б. Тарасенко, залежно від завдань аналізу можна використовувати відповідний принцип порівнянності прибутку і порівнянності вартісної та натуральної оцінок. [26,с. 92 - 93].

Принцип порівнянності прибутку ґрунтується на тому, що при аналізі обсягу виробництва, як одного з чинників прибутку, необхідно використовувати індекс інфляції національної валюти, оскільки в даному випадку важлива порівнянність прибутку звітного і базового періоду.

Принцип порівнянності вартісної і натуральної оцінок доцільно застосовувати при зміні обсягу виробництва продукції, яка реалізується, внаслідок зміни попиту на неї. Сутність цього принципу полягає у приведенні у відповідність зміни обсягу в натуральних одиницях з їх вартісною оцінкою.

При вузькій номенклатурі обсяг продукції за звітний період перераховується за цінами на аналогічну продукцію базового періоду. При широкій номенклатурі виробів використовують метод коригування на агрегатний індекс зміни цін по групах аналогічних товарів.

Агрегатний індекс – це співвідношення двох агрегатів, конкретних щодо змісту й часу. Агрегат є добутком спряжених величин. Одна з цих величин індексована – у чисельнику і знаменнику вона в різних періодах різна, інша є вагою чи сумірником індексованої величини і фіксується на одному й тому самому рівні.

Так, в індексі цін індексується ціна р, а кількість q являє собою вагу ціни і фіксується на одному й тому самому рівні; в індексі фізичного обсягу продукції індексується кількість q, а сумірник кількості – ціна р- фіксується:



Ваги в індексі цін і сумірники в індексі фізичного обсягу можна фіксувати на рівні як базового, так і поточного періоду.

Автори роботи [2 о.л.,с. 61] вказують, що нейтралізація цінового, або інфляційного фактора досягається множенням базисного показника на індекс інфляції або діленням фактичного показника на нього.

Е. Хелферт наголошує, що в якості базового може бути вибраний будь – який рік і через нього будуть виражені ціни як за попередні, так і за наступні роки. В результаті такого уточнення номінальні ціни за роки, які передують базовому, зазвичай, збільшуються, а номінальні ціни для періодів, що слідують після базового року – знижуються (27, с. 541).

На думку Г.В. Савицької, для нейтралізації впливу цінового фактора необхідно фактичні обсяги випуску продукції виразити у плановій оцінці і співставити з плановим обсягом продукції у тій же оцінці. (23,с. 61).

Досягнення зіставності об’ємних вартісних показників є одним з найскладніших завдань аналізу. Для врахування змін у вартості валюти економісти розробили індекси цін, призначені хоча б для часткового нівелювання спотворень обумовлених грошово – кредитною політикою і коливаннями економічної вартості.

Індекс цін – це показник, який відображає як змінився загальний рівень цін за той чи той період. Однак прямих (точних) способів визначення цих змін не існує. В Україні тепер не діють міжнародні облікові стандарти, які б враховували вплив зміни цін на активи, обсяги виробництва і реалізації продукції, прибуток та на інші вартісні показники. Відсутній також відповідний національний стандарт чи будь – які інші нормативні документи, які б регламентували механізм зіставності об’ємних вартісних показників.

У світовій практиці для нейтралізації фактора інфляції відносно підприємств широко використовують індекс цін виробника який визначається на основі збалансованої вибірки оптових цін на продукцію, що виготовляється. Органами державної статистики України також окремо вивчаються ціни виробників, на основі яких розраховуються регіональні зведені індекси цін промислової продукції. В ситуації, що склалася (до розроблення та впровадження відповідних стандартів) на нашу думку доцільно скористатися цими індексами для приведення у зіставний вигляд обсягів виробленої і реалізованої продукції. Інші вартісні прибутки, виробництва собівартість продукції тощо) показники в аналізі доводиться використовувати у діючих цінах, що безумовно у певній мірі вплине на об’єктивність розрахунків.

Індекси споживчих цін та цін виробників промислової продукції наведено у додатку .

Для приведення обсягів продукції у діючих цінах 2003р. до рівня цін 2005р. необхідно відповідний показник за 2003 р. перемножити на індекси цін виробників промислової продукції за 2004р. і 2005р. А для вираження об’ємних вартісних показників 2004р. у цінах 2005р. необхідно показники за 2004р. перемножити на індекс цін виробників промислової продукції за 2005р.

Наприклад, обсяг виробленої промислової промислової продукції (робіт, послуг) у діючих оптових цінах підприємств без податку на додану вартість, акцизного збору та інших непрямих податків у 2003р. (базовому) 776,1 тис. грн.

Звітним роком є 2005р. У цьому випадку, для приведення обсягу продукції базового 2003 р. до діючих цін 2005 р., необхідно обсяг продукції базового року перемножити на індекси цін виробників промислової продукції за 2004р. і 2005р. , які наведені у додатку тобто:

776,1*1,124*1,095 = 995,2

Якщо базовим роком є 2003р., а звітним – 2006р., то для приведення обсягу продукції базового року (2003р.) у діючі оптові ціни 2006р.необхідно обсяг продукції 2003р. у діючих цінах перемножити на індекси цін виробників промислової продукції 2004р., 2005р. і 2006р.

Для приведення обсягу продукції 2005р. у ціни 2006р., слід обсяг продукції 2005р. у діючих оптових цінах перемножити на індекс цін виробників промислової продукції 2006р.

За відсутності форми № - 1 – підприємство можна скористатися даними форми № 1П – НПП (річна) підсумком колонки 5.

Якщо виробниче підприємство не займається іншими видами діяльності (торгівлею, операціями з нерухомістю, готельним бізнесом, наданням платних соціально – побутових послуг тощо), то з навчальною метою можна скористатися даними форми №2, рядок 035 колонка 3 „чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).Якщо студент отримує вхідні дані безпосередньо на підприємстві, то для аналітичних розрахунків доцільно скористатися річним обсягом виробленої промислової продукції (робіт, послуг) у діючих оптових цінах підприємств без податків та зборів, відкоригувавши його на індекси цін виробітків промислової продукції за наступні роки.

Приклад. Привести об’ємні вартісні показники у порівняні ціни на підставі вхідних даних табл. 1.

Таблиця 1.

Об’ємні вартісні показники у діючих оптових цінах

Показники	Роки
2003	2004	2005	2006
1. Індекс цін виробників промислової продукції	х	112,4	109,5	111,2
2. Обсяг виробленої промислової продукції (робіт, послуг)
у діючих оптових цінах	1236	776	1195	821
у порівняних оптових цінах (рядок 2 * рядок 1 наступних років)	1692	945	1329	821
3. Чистий дохід (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг у діючих оптових цінах)	757	781	1170	914
порівняних оптових цінах (рядок3 * рядок1 наступних років)	1036	951	1301	9114

Як бачимо з табл. 1, обсяги виробленої продукції і чистого доходу (виручки) від реалізації продукції у діючих і порівняних оптових цінах суттєво розбігаються.

В економічному аналізі існує специфіка розрахунку показників і оцінка діяльності підприємства за їх допомогою. Ця специфіка полягає в тім, що:

а) показники розраховуються не за один період, а за декілька (бажано 3,5,10).

б) для оцінки розвитку підприємства на основі рівня показників визначається їх динаміка, при цьому перший період приймається за базу.


Наприклад, темп зростання матеріаловіддачі (Т_ЗМВ) визначається за виразом: (1.)

Т_ЗМВ = МВ_З/МВ_Б

Де МВ_Б, МВ_З – матеріаловіддача відповідно у базовому й звітному періодах.

Можуть розраховуватись не тільки темпи зростання, але й темпи приросту (Т_ПРМВ) за наступним виразом: (2.)



де Δ МВ – приріст матеріаловіддачі

Аналогічно визначаються темпи зростання і приросту інших показників. У вітчизняному економічному аналізі темпи зростання й приросту показників можуть визначитись у відсотках, якщо відповідні вирази перемножити на 100%.