В. О. Сухомлинський писав: Навчити дитину вчитися, дати їй уміння,за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його

Вид материала

Содержание

Вдосконалення навичок читання та емоційне сприймання тексту
Таблиця №5 тор + ф торф торф цир + к цирк цирк

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Вдосконалення навичок читання та емоційне сприймання тексту

Дитина читає … Пізнання нового, прагнення прекрасного, збагачення новими знаннями… Усе це можна реалізувати за допомогою читання. Читання відіграє велику роль в житті дитини. Прочитане у дитинстві залишається в пам’яті майже на все життя і впливає на подальший розвиток людини. Перед вчителем початкових класів постає нелегке завдання: не лише навчити учня читати, але й привити любов до книги, уміння працювати з нею, знаходити зерна знань та людську мудрість. Книга у всі часи була, є і буде духовним скарбом нації, джерелом її немеркнучої історії. Саме з книг ми черпаємо наснагу до життя, творчості, праці.

Читання – це багатогранне, але цілісне явище, яке пронизує усю систему виховання і освіти. На важливу освітню і виховну роль художньої літератури вказував К.Д. Ушинський. Вона впливає “не лише на розум, а й на почуття дитини”. Вміння читати і розуміти прочитане мають загально навчальний характер, а їх сформованість в учнів сприяє ефективній навчальній діяльності з усіх предметів.

Маленький читач лише вступає в життя, у нього ще немає життєвого досвіду, і книга для нього є невичерпним джерелом відомостей, у ній він знаходить відповіді на свої незліченні “чому?”. Ось чому важливо правильно організовувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилася в книжковому морі, щоб до її рук потрапили найнеобхідніші книги, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі повинні свідомо і цілеспрямовано виховувати в дитині інтерес до читання, починаючи з сім’ї, дитячого садка, молодших класів.

Упродовж кількох останніх років я працюю над проблемою “Вдосконалення навичок читання та емоційне сприйняття тексту”, використовуючи методики Д.Т. Федоренка, В.О. Сухомлинського, Ш.О. Амонашвілі, О.Я. Савченко.

Перед собою я ставлю мету:

Зробити процес навчання, наскільки це можливо, цікавим та раціональним.
Систематично використовуючи вправи для розвитку мовного апарату дитини, запобігти можливим відхиленням.
Поєднати розумове, моральне, естетичне, художнє, трудове виховання.

Як правило, до нас приходять різні діти: одні – мріють про школу, інші – бояться її і хочуть залишитися завжди “маленькими”. Отже, перше моє завдання – сподобатися дітям не тільки як учитель, а, можливо, як друг, з яким можна поговорити щиро, погратися, посміятися…

Налагоджую довірливі стосунки із батьками. І вже після першого уроку діти йдуть до школи залюбки. Отже, емоційна атмосфера створена. Виникає наступна проблема: як же зробити так, щоб було бажання навчатися і як правильно для цього організувати такі уроки.

Починаються уроки з артикуляційних вправ, з виділення голосом голосних звуків, які записані на дошці. Як правило, діти ці звуки вже знають та й не тільки ці, тому використовую їхні знання, не зупиняючись на досягнутому. На кожному уроці, починаючи з першого, оперую майже всіма буквами алфавіту, але зупиняюсь конкретніше саме на одній. Чому?

По – перше, ще раз ознайомлюю із правильною формою букви, з її назвою. Вона друкується в зошиті у клітинку. Таким чином, навчаю орієнтуватися і працювати в робочому зошиті.

“… Кожна клітиночка – це будиночок для букв, вона полюбляє сидіти вдома, а не ходити в гості, але літери дружать між собою і тому вони стоять в словах одна біля одної.”

По – друге, вчу зливати з приголосним голосні або складати слова і читати їх.

По – третє, знаходити в різних позиціях у словах вивчену букву (на початку, в середині, у кінці). Добирати слова і ділити їх на склади.

Другий етап уроку – це робота за таблицями. Спочатку працюємо за таблицею №1

Ч	С	М	Т	Ф	В	П	Л
Д	Ж	Й	Ц	Н	Г	Щ	Щ
Х	Ч	С	М	В	Н	Ц	Б

Завдання:

Читаємо букви разом.
Читаємо ланцюжком.
Читаємо букви, які знаємо або вивчені.

Спочатку я вчу дітей зливати голосні: аа, уа і т.д. Тому урок починаємо приблизно так: “Сьогодні ми прочитаємо перше слово. Вона з пісеньки, яку ви чули, коли тільки народилися, і співала вам її рідна матуся. Ми теж цю пісеньку сьогодні проспіваємо. ”

Читання Г+Г або Г+П дуже важливе тому, що фактично дитина не обмежена часом для читання кожної букви. Перший звук вона може протягнути стільки, скільки їй потрібно, щоб переключити мовний апарат для читання наступної букви.

Перш ніж зливати приголосні звуки з голосними, вчу співати або протягувати приголосні: М – м – м – м – м – м – м – м , в – в – в – в – в – в – в – в. Злиття П+ Г розпочинаємо з приголосних звуків, які можна теж проспівати або протягнути: з – з – з – за, м – м – м – ма.

На наступних уроках діти уже працюють за таблицею №1 самостійно. Крім читання букв, вони приєднують голосний звук.

Ч С М Б В П Р Д

ЧІ СІ МІ БІ ВІ ПІ РІ ДІ

Як тільки діти навчилися складати звуки в склади, використовую наступну таблицю №2 (складову).

	А	О	У	І	Е	И
М	ма	мо	му	мі	ме	ми
Н	на	но	ну	ні	не	ни
Л	ла	ло	лу	лі	ле	ли
В	ва	во	ву	ві	ве	ви
С	са	со	су	сі	се	си
К	ка	ко	ку	кі	ке	ки
Р	ра	ро	ру	рі	ре	ри

Було б добре, щоб подібну роботу діти виконували і вдома 10 -15 хвилин. Щоб збільшити кут зору та закріпити назви букв (звуків), використовують таблицю №3.

в	р	Д	ж	я
к	ш	Ю	е	п
и	т	А	х	й
щ	с	Ц	и	ї
м	ф	З	г	у

Отже, діти протягом 5 – 8 уроків, в основному, знають усі букви (звуки).

Слова читаємо за таблицею №4.

ра + к рак том

со + м сом рік

то + м том сом

рі + к рік рак

Скільки має бути таких уроків, важко сказати, можливо 5 – 10, це залежить від дітей, готовності сприймати наступну групу слів.

Таблиця №5

тор + ф торф торф

цир + к цирк цирк

Отже, учні бачать, як треба читати такі слова. Намагаюся, щоб подібні вправи виконувалися швидко. Потім з’являється наступна група слів:

зи + ма зима каз + ка казка

лі + то літо ніж + ка ніжка

Ця група складна, тому спочатку вчу дітей додавати до відкритих складів.

ма то ро

кма сто про

Починаючи читати такі склади, використовуючи таблицю №6

	А	О	У	І	Е	И
МН	мна	мно	мну	мні	мне	мни
ВД	вда	вдо	вду	вді	вде	вди
ПР	пра	про	пру	прі	пре	при
СТ	ста	сто	сту	сті	сте	сти
ЗВ	зва	зво	зву	зві	зве	зви
ЛК	лка	лко	лку	лкі	лке	лки
ЧН	чна	чно	чну	чні	чне	чни

Працюючи за таблицею №6 використовую паралельно таблиці №1 та №2. Оскільки деякі діти читають швидко, то даю завдання читати таблиці №2 та №3 разом. До цього часу ми вже читаємо такі слова: нам, метр, метро, малина, дрова.

У зошитах друкую всі слова різними кольорами, тоді дитина чітко знає, як читати. Як тільки діти починають читати і розуміти прочитане, намагаюсь поспілкуватися з їхніми батьками, щоб вони помітили це і придбали цікаву книжку для своєї дитини. Таким чином, я намагаюся пробудити цікавість до читання.

Наступна група слів досить складна (таблиця №7).

Дніпро, Спорт, Грунт, Штамп.

Можна ввести ще одну групу слів з ь та апострофом, але, як правило, діти вже самі читають ці слова.

Наступне моє завдання – робота над навичками читання. Для цього використовую знайомі нам таблиці №2, №6 і, нарешті, з’являється таблиця №8 та таблиця Шульте (цифрова).

	А	О	У	І	Е	И
МНЗ	мнза	мнзо	мнзу	мнзі	мнзе	мнзи
СКЛ	скла	скло	склу	склі	скле	скли
ТРП	трпа	трпо	трпу	трпі	трпе	трпи
МКР	мкра	мкро	мкру	мкрі	мкре	мкри
ГКП	гкпа	гкпо	гкпу	гкпі	гкпе	гкпи
ТГН	тгна	тгно	тгну	тгні	тгне	тгни

10	15	19	21	6
17	7	12	25	1
4	20	5	9	23
13	22	16	24	3
8	11	2	18	14

Спочатку читаємо вірші, оскільки це швидше і легше. Хоча паралельно на уроках письма читаємо і записуємо невеликі тексти. На уроках читання продовжуємо працювати в зошиті, робимо звуковий аналіз слів, друкуємо словникові диктанти. Обов’язково на цьому етапі заучуємо скоромовки напам’ять для артикуляції. Поступово переходжу з віршів на казки, а потім і на оповідання, які між собою чергую. Скоромовки та слова, які друкуються в зошиті для читання, можна замінювати вивченими прописними буквами.

На уроках читання ставлю перед собою завдання: сформувати навички читання, вміння працювати з текстом, сприймати твори, сприяти розвиткові літературних смаків, розширювати коло читання. Для цього використовую таблиці №1 – 8 та різні види читання (вправи):

“Блискавка”

Починаємо читати мовчки текст у звичайному для себе темпі. За командою “Блискавка” учні починають прискорювати темп читання. Діти повинні намагатися читати якнайшвидше. “Блискавка” триває 20 -30 секунд. Після цього можна переказати прочитане сусідові або собі. Можна поставити запитання до прочитаного уривка.

“Небо, земля”

Починаємо читати мовчки або вголос у довільному темпі. За командою “Небо!” раптово припинити читати і помітити очима те місце, де застала командою, а очі підняти догори і відірвати від тексту. За командою “Земля!” продовжувати читати від поміченого місця.

“Хвиля”

Починаємо читати у довільному темпі вголос. Поступово збільшуємо силу голосу, доходимо до вершини і починаємо зменшувати.

“Губи”

Щільно стиснути губи, притулити до них палець лівої руки так, щоб губи під час читання не могли рухатися. Розпочинаємо мовчазне читання.

“Буксир”

Учні починають читати текст мовчки, а одночасно з ними виразно і вголос цей самий текст читає вчитель або учень, який добре читає. Його темп має бути дещо швидшим від середнього. Читаючи за вчителем або учнем, решта дітей має встигати читати мовчки.

“Спринт”

Незнайомий текст переглянути очима. Пальчики поставити на початок рядка і рухати ними до кінця тексту вертикально.

“Розвідка”

На дошці або в “Читайлику” записані складні чи незрозумілі слова. Після опрацювання цих слів шукаємо їх у тексті.

“Фініш”

Дочитати до слів – якомога швидше.

Серед важливих педагогічних проблем, які поставила перед нами сучасна школа, є використання альтернативних форм організації навчання молодших школярів. На мою думку, вільніше стало в педагогіці, зникла єдина уніфікована освіта, яка вимагала від учителя чіткого виконання змісту і не дозволяла відступати ні на крок. Нині на розгляд учителя пропонуються понад 30 варіативних навчальних програм. Модернізація освітньої галузі “Мова і література” Державного стандарту передбачає формування молодших школярів соціальних навичок і, насамперед, спільну працю в парах, у групах з різною кількістю дітей. Така навчальна співпраця виховує в школярів повагу до інших, уміння дати оцінку роботі інших або висловлювати з цього приводу критичні зауваження, змінити свою думку у разі переконливих аргументів інших учасників спільної роботи. Для цього треба перетворити кожен урок у школі на урок мислення – спілкування, урок – діалог. А щоб кожну дитину навчити розмірковувати, гнучко підходити до вирішення проблем, знаходити нові, оригінальні рішення, необхідно розв’язати цілу низку завдань, які стоять перед сучасною школою:

сформувати в учнів розвинуте критичне мислення, здатність виробити власну точку зору та поважати точку зору інших;
виробляти навички ефективного спілкування, які дають змогу вступати в контакти з усіма людьми, уникати конфліктних ситуації;
виробляти вміння творчо працювати, вирішувати різноманітні проблеми;
сформувати бачення самого себе у взаємозалежності з іншими.

Початкова школа відіграє вирішальну роль у розвитку особистості. Тому постає проблема пошуку ефективних методик варіативних форм навчання молодших школярів.

Психологічна основна методики навчання грамоти полягає в доборі таких методів, які б повною мірою враховували особливості дитячої уваги, пам'яті, мислення, уяви, сприяли б всебічному розвитку шестирічних школярів - формуванню у них на відповідному мовному матеріалі прийомів розумової діяльності: аналізу і синтезу, класифікації, узагальнення, уміння робити висновки.

Навчання грамоти, за словами К.Д. Ушинського, має забезпечувати самодіяльність дитини(сучасною мовою — пізнавальну активність і самостійність) систематично вправляти її пам'ять і мислення, збуджувати інтерес до навчання. Настанова видатного педагога залишається в силі й для організації сучасного навчально-виховного процесу з першокласниками, хоча, безумовно, добираючи навчальні прийоми, ми не можемо не враховувати того, що сьогодні грамотою доводиться оволодівати не дев'яти - десятирічним дітям, а шестирічним.

Сучасний вчитель повинен пам'ятати, що період навчання грамоти - це один з найважливіших і найвідповідальніших етапів у житті дітей, у розвитку їхнього мислення і мовлення, у зростанні їхньої свідомості, у формуванні особистості в цілому.

У цей час відбувається поступовий перехід від ігрової діяльності, яка залишається провідною в дошкільному віці, до початкових форм навчальної діяльності, пов'язаної не тільки з психічним і розумовим навантаженням, а й з фізичним.

З перших кроків навчання дітей у школі вчитель має формувати у них правильне ставлення до навчання як до праці. Думку про те, що навчання - це праця школяра, праця важлива, суспільно значуща, повинен міцно усвідомити кожний учень. Неменшою мірою інколи таку думку слід формувати і в батьків першокласників. Батьки повинні поважати й цінувати шкільну працю своєї дитини. Особливо це важливо в стосунках із шестирічними школярами, де слово дорослих відіграє важливу роль в оцінюванні як самої навчальної діяльності дитини, так і її наслідків.

В період навчання грамоти на уроках читання й письма має панувати бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала пригнічення дитини, приниження її особистості. Це особливо стосується тих дітей, які з певних причин на перших порах відстають від своїх ровесників в оволодінні навичками читання й письма. Навчаючи шестирічних школярів завжди пам'ятають, що в переважній більшості випадків дитина не може оволодіти складовим читанням або правильним написанням букви, складу чи слова не через лінощі, а через якість інші, об'єктивні причини.

Моє завдання – виявити цю причину, по можливості усунути її й підвести дитину до посильного успіху.

Уроки навчання грамоти, як ніякі інші, дають можливість для формування у першокласників важливих загальнонавчальних умінь і навичок. Це передусім уміння слухати вчителя і товаришів по класу; відповідати на запитання педагога і виконувати його завдання, розпорядження; додержувати правильної постави під час читання й письма; тримати правильно ручку й олівець. Та й основні вміння – читати й писати, які формуються на уроках навчання грамоти, також належать до найважливіших умінь загальнонавчального характеру.

Навчання читання й письма проводжу в органічному взаємозв'язку з такими видами мовленнєвої діяльності, як бесіди, розповіді, спостереження за явищами живого мовлення, робота над загадками, прислів'ями, розучування віршів, скоромовок, потішок зі слів учителя, декламація самостійно прочитаних і вивчених віршів, слухання і відтворення звукозаписів.

Важливою передумовою успішного навчання молодших школярів є зацікавленість. Взагалі, проблема зацікавленості – це проблема всієї педагогіки. Тому завдання естетичного виховання на уроках читання пов'язується з комплексним розвитком морально - естетичних відчуттів дітей, їхній творчих здібностей.

Відомо, основні шляхи підвищення ефективності навчання і виховання – взаємодія процесів розвитку мислення дитини та формування в неї знань та навичок.

Основним методом навчання молодших школярів є практичний метод. Він дає змогу дітям глибше усвідомити навчальний матеріал. Навчання молодшого школяра має бути цікавим, радісним, але водночас повинно забезпечувати глибоке засвоєння навчального матеріалу.

Моє завдання на уроках не лише навчати, а й пробудити в дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і до самого процесу їх засвоєння. Отже, таке ставлення і є складовою естетичного виховання. В реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує ігрова діяльність. Використання ігор на уроках читання сприяє позитивному ставленню до навчання, потребує від дитини кмітливості, уваги, вчить витримки, виробляє вміння швидко орієнтуватись і знаходити правильне рішення.

Колективні ігри згуртовують дітей сприяють формуванню дружних взаємин між ними. В цих іграх дітям необхідно узгоджувати свої дії з іншими учасниками гри, дотримуватись правил, бути справедливим для товаришів. Багато ігор на уроках читання містять елементи змагання. У них хтось виграє, а хтось програє. Такі ситуації допомагають мені формувати в учнів справедливе ставлення і до власних успіхів, і до тих хто програв.

На уроках читання постає багато естетичних, моральних й етичних проблем. Успішно вирішити їх можна за умови добре спланованого уроку.

Пам'ятаючи, що емоційне самопочуття дитини залежить значною мірою від позитивної атмосфери в класі, намагаюсь творити її доброзичливим ставленням до всіх учнів, враховуючи їхні індивідуальні особливості, тактовним зверненням вмотивованістю своїх оцінних суджень.

Проведення ігор з дітьми і вміле керівництво ними на уроках читання потребує великої майстерності. Перед проведенням ігор доступно викладаю сюжет, розподіляю ролі, ставлю перед дітьми пізнавальне завдання, підготовлюю необхідне обладнання. У грі беруть участь всі учні класу. А якщо здійснює ігрову діяльність частина учнів, то всі інші виконують роль контролерів, суддів, коментаторів.

Пояснюючи правила гри, домагаюсь, щоб діти самостійно відчували її значення, виявляли ініціативу.

Під час використання на уроках читання ігрового методу дотримуюсь таких вимог:

ігрове завдання за змістом має збігатись з навчальним (ігровою є тільки форма його постановки);
зміст гри має бути посильним для кожної дитини;
дидактичний матеріал за способом виготовлення має бути простим;
правила гри – прості і чітко сформульовані;
гра буде цікавою, якщо в ній беруть участь усі діти;
підсумок гри – чіткий, справедливий;
роль ігрового матеріалу доцільно знижувати, якщо діти оволоділи основними способами навчальної діяльності і сформували стійкий пізнавальний інтерес до неї.

Таким чином, використання ігор на уроках читання стає важливим засобом розвитку інтересу до вивчення цього предмета. Готуючись до проведення ігор, я повинна продумати:

Які читацькі вміння і навички формувати в дітей.
Які виховні завдання реалізовувати.
Який матеріал краще використовувати для гри.
Як за мінімально короткий час ознайомити дітей з правилами гри.

Час проведення гри.
Організацію гри (змагання між окремими дітьми, командами класу, активна участь усіх дітей).

Зміну правил з метою активізації всіх дітей.
Підбиття підсумків гри.

Шестилітні першокласники мають низький рівень вольової регуляції сприймання, пам'яті, уваги, несформованості навчальної діяльності. Все це пов'язане з їхніми віковими особливостями і веде до необхідності гри при організації навчальної роботи. Відомий педагог Ш.О. Амонашвілі зазначив, що шестилітні діти хочуть йти до школи і хочуть вчитися. "Однак, - пише він, - чи не схильний я до тієї думки, шестилітні діти, якщо вони прийшли до школи і якщо виявляють інтерес до пізнавальних завдань, вже забувають про все інше і з відповідальністю беруться за навчання? Яким я став би наївним педагогом, далеким від реального життя, дітей! Вся складність моєї роботи з ними в тому і полягає, що за будь якого рівня знань вони залишаються дітьми, для яких гра - зміст життя " (Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети! - М.: Просвещение, 1983. -с. 44-45).

Гра найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини. Через те ігрові форми на уроці - найоптимальніший шлях залучення дітей до навчання. Вона робить урок не тільки продуктивним і результативним, а цікавим.

Психологи стверджують, що шестилітні першокласники цілком здатні успішно оволодіти навичкою читання. Але діти шести років протягом року навчання грамоти оволодіють поскладовим плавним, а деякі побуквеним А з допомогою поданої нижче системи ігрових форм навчання читання першокласники на кінець року можуть оволодіти читанням цілими словами.

Захоплюючись грою із словесним матеріалом, діти не помічають, як у них формуються ряд дуже важливих операцій, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе, легко і швидко навчаються читати.

Результат застосування ігрових форм на уроках навчання грамоти загальновизнаний. Ігрові форми навчання читання, крім того, що розвивають і удосконалюють способи, види і якості читання, ще й знімають нервове напруження, допомагають емоційно сприймати навчальний матеріал шестилітнім першокласникам. Тому, використовуючи у своїй роботі різноманітні ігрові форми навчання, можна досягти оптимальних успіхів у оволодінні читання школярами.

Blog

Содержание