В. О. Сухомлинський писав: Навчити дитину вчитися, дати їй уміння,за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання, це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його

Вид материала

Содержание

Громадянська освіта – ключова компетентність
Правила роботи з комп’ютером на уроках

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Громадянська освіта – ключова компетентність

учня початкової школи

Наша біда в тому, що з українського

населення ми ще не стали українською

нацією, згуртованою національною ідеєю.

В.Чорновіл

Наша молода держава Україна прагне увійти до європейського і світового товариства. Перепусткою до європейської співдружності є наявність демократичного суспільства і високий рівень громадянської освіченості населення.

Важливим етапом на шляху до демократичності суспільства є громадянська освіта та виховання населення, зокрема учнівської молоді.

Громадянознавство – важливий напрям навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Громадянська освіта – це формування громадянської культури, це вимога часу, тому розвиток і вдосконалення її системи є актуальним завданням для всіх демократичних держав.

Сучасне реформування освіти в Україні вимагає нових підходів до змісту громадянської освіти. Формування в молоді громадянської культури – одна з найважливіших проблем педагогічної науки та навчально-виховної роботи.

Метою громадянського виховання є формування свідомого громадянина, патріота, професіонала, сформованої особистості, що розкривається через систему завдань:

визначення і забезпечення прав людини як гуманістичної цінності;
формування національної свідомості і почуття патріотизму;
утвердження гуманістичної моралі та формування соціальної активності.

Громадянська освіта має бути спрямована на формування в учнів громадянської свідомості, яка допомагає краще орієнтуватися у складних процесах суспільного життя, виборі життєвих цінностей.

Для цього у Державних стандартах освіти суспільствознавча галузь висвітлена від 1 до 11 класу. У початковій ланці вона в основному здійснюється на інтегрованому курсі «Я і Україна».

Мета курсу:

- сприяти формуванню в учнів потреби до пізнання світу і людини;

- засвоєння духовних цінностей у різноманітних сферах:

пізнавальній
екологічній
моральній
емоційній
естетичній
комунікативній

- виховання патріотизму.

Зміст курсу визначається такими загально-дидактичними принципами:

Спираючись на дані принципи, важливо виробити в учнів стійку демократичну позицію – це прийняття іншого як безумовної цінності, а також повага до себе. Це налаштованість поважати гідність та бачити позитивні якості у кожної людини.

Тому громадянська освіта несе в собі велике виховне спрямування, а саме формування в учнів моральних цінностей.

Предмет «Я і Україна. Громадянська освіта» спрямований на соціалізацію особистості молодшого школяра, його громадянське зростання. Він охоплює такі теми по класах: 1 – 2 класи

«Про тебе самого»
«Родина, рідня, рід»
«Людина серед людей»
«Твій рідний край»
«Твоя країна – Україна»

3-4 класи

«Людина»
«Людина серед людей»
«Правила життя в суспільстві»
«Культура»
«Громадянські права і обов’язки»

Проте вчителю слід пам’ятати, що елементи громадянської освіти слід впроваджувати в кожен шкільний урок. Так, на уроках української мови її можна реалізувати в роботі над дидактичним матеріалом, в системі тренувальних вправ, в текстах диктантів, в переказах, творах тощо.

Але навчання громадянськості не слід обмежувати лише уроками. Не можна забувати про важливість позакласної роботи.

Гуртки
Свята
Виховні години
Навчальні екскурсії
Творчі зустрічі
Турніри
Проектна діяльність

Результативність громадянського виховання залежить від багатьох чинників: складу класу, політичної та економічної ситуації в державі, а також від того, в яких сім’ях виховуються діти. Тому важливо вчителю правильно організувати роботу з батьками.

Робота з батьками

Отже, виховання громадянської і моральної позиції учнів визначається наступними факторами:

змістом освіти;
способами навчання із застосуванням сучасних технологій, що формують активну життєву позицію;
формами навчання;
гуманістичним підходом до освіти й навчання;
особистістю вчителя;
сімейним вихованням;
ЗМІ.

У Гегеля є думка про те, що людина повинна «створити себе». Це означає реалізувати себе, свою індивідуальність. Школа й існує для того, щоб розвивати в дитині здатність до самовизначення і самореалізації. Наше завдання: виховати особистість, яка має стати цивілізованою, освіченою, духовною та вільною людиною з гуманістичним світосприйняттям, здатною здійснювати самостійний вибір, приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях; людиною, що усвідомлює особисту відповідальність за свою долю, долю народу України і людства в цілому.

Використана література

1.О.Я.Савченко. Навчання і виховання учнів 1 класу. Методичний посібник для вчителів – К.:,,Початкова школа’’, 2002.

2. О.Я.Савченко. Навчання і виховання учнів 2 класу. Методичний посібник для вчителів – К.:,,Початкова школа’’, 2003.

3. О.Я.Савченко. Навчання і виховання учнів 3 класу. Методичний посібник для вчителів – К.:,,Початкова школа’’, 2004.

4. О.Я.Савченко. Навчання і виховання учнів 4 класу. Методичний посібник для вчителів – К.:,,Початкова школа’’, 2005.

5. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1- 4 класи. К.:,,Початкова школа’’,2006.

6. ссылка скрыта

Гунява Г.І.,

вчитель початкових класів,

заступник директора з НВР в початкових класах ЗОШ № 11

Розвиток мовленнєвої компетентності молодших школярів

Життя висунуло новий суспільний запит на розвиток творчої особистості школяра, яка здатна розвивати оригінальні ідеї, креативно мислити, приймати нестандартні рішення, володіти життєвими компетентностями. Здійснюючи індивідуальний життєвий сценарій, особистості необхідно опанувати не лише необхідні знання, а й найвище мистецтво - мистецтво жити. Отож, комунікативна компетентність - необхідна умова життєтворчості школяра.

Саме тому, темою самоосвітньої роботи я обрала „Розвиток комунікативних компетентностей в учнів початкових класів”, а темою мого досвіду є „Розвиток мовленнєвої компетентності молодших школярів”.

Думаю, що повсякденна сумлінна праця допоможе мені реалізувати свої плани, творчі задуми, створити належні умови для розкриття потенційних здібностей і можливостей своїх вихованців. Працюючи, постійно використовую надбання сучасних педагогічних технологій і науково-методичних досягнень, формую власний почерк, утверджую свій стиль роботи.

Пам'ятаю, що працюю з дітьми, тому намагаюся завдяки своїй педагогічній майстерності запалити у серцях дітей жадобу до пізнання, пам'ятаючи, що від її мудрості залежить розум, характер, майбутнє багатьох дітей. Тому з перших днів навчання у школі віддаю своїм вихованцям тепло своєї душі, свої знання, свою любов.

Кожна дитина приходить до школи з бажанням багато пізнати і добре вчитися.

Хочу бачити своїх учнів мудрими, добрими, працьовитими, бо тільки такі люди в майбутньому зможуть змінювати світ на краще. Саме тому прагну, щоб молодші школярі усвідомили з перших днів, що навчання - це нелегка праця. Прикладаю багато зусиль, щоб діти усвідомили і полюбили навчання, як процес здобування знань.

Професіограма вчителя початкових класів є благодатною для формування комунікативної компетентності у школярів на всіх навчальних заняттях. Основними шляхами формування мовленнєвої компетентності на заняттях у школі вважаю:

• мовленнєві ситуації;

• виконання групових завдань, завдань у парах;

• залучення учнів до оцінювання результатів виконаних завдань їхніми однокласниками;

• створення проблемних ситуацій;

• застосування методу бесіди;

• виконання творчих завдань, спрямованих на активізацію, уточнення та розширення словникового запасу учнів;

• роботу учнів з навчальною, словниковою, художньою, довідковою та енциклопедичною літературою тощо.

Однією з основних умов формування мовленнєвої компетентності молодших школярів, на мою думку, є високий рівень сформованості навичок читання, який дає змогу учневі систематично поповнювати свій комунікативний потенціал новими словами й висловами. Тому дбаю про динаміку зростання рівня сформованості навичок читання всіх учнів класу.

Виходячи з цього, ставлю перед собою такі завдання: не просто вчити, а вчити всіх без винятку:

1) читати виразно, правильно, швидко, свідомо, оскільки вбачаю, що найсуттєвішим фактором, що впливає на успішність школяра є читання;

2) формувати вміння і навички мовленнєвої діяльності молодших школярів.

«Читання, - писав В.О. Сухомлинський, - є віконцем, крізь яке дитина бачить і пізнає світ».

Дитина, яка вміє читати, тонко відчуває зміст і красу рідного слова, його відтінки. Тільки той учень виразно читає, у свідомості якого слово грає, тріпоче, переливається барвами і мелодіями навколишнього світу. Не кожній дитині це вдається зразу, але кожна тягнеться до цього. Тому з перших днів навчання у школі формую інтерес учнів до знань. Пам'ятаю, що основною формою навчання є – урок.

Надаю особливу увагу підготовці до уроку. Цікаво, в доступній формі подаю новий матеріал, дбаю про емоційну насиченість уроків, постійно підтримує мажорну, інтригуючи тональність їх, запобігає нервозності і роздратуванню, часто звертається до гри, використовує інтерактивні технології навчання на уроках. Великого значення у формуванні виразного, швидкого і свідомого читання, виробленні орфографічної пильності надаю словниковій роботі, роботі з образними висловами. Нові слова пояснюю згідно змісту, продумую шляхи пояснень: заміна іншим словом, добором синонімів, показом ілюстрацій, тощо. Особливу увагу надаю словам, що рідко вживаються в сучасній українській мові.

Розкриття глибокого змісту прислів'їв, скоромовок, відгадування загадок ще раз показує мудрість і глибину українського рідного слова, його влучність і дотепність. Цим формую свідоме і швидке читання. Практикую кількаразове, але різне звернення до тексту. Наприклад:

1) читають сильніші учні;

2) читання за диктором;

3) вибіркове читання;

4) читання за частинами;

5) зробити певний висновок словами тексту;

6) виділити головну думку словами тексту, або своїми;

7) здійснити самоперевірку.

Формую навички виразного читання по-різному:

1) читання за ролями (в особах);

2) читання за логічно завершеними частинами;

3) проведення конкурсу читців;

4) виявлення загального настрою твору.

Часто вдаюся до ігрових ситуацій. Наприклад:

1) відтворити за допомогою предметів, що лежать на столі, ситуацію, яку зачитує учень (один читає, а другий відтворює (робота парами);

2) відтворити уривок чи частину твору (казки, оповідання, вірша) з використанням елементів декорацій (маски, емблеми) - інсценування (робота групами).

Часто читання вчителя є прикладом у виразності читання. Здійснюю міжпредметний зв'язок, не упускаю такий вид роботи, як опрацювання ілюстрації до художніх творів, пропоную намалювати свої ілюстрації, практикую діалогічне і монологічне мовлення. Як підсумок до вивчених тем, виготовляю з дітьми альбоми-саморобки до різних тем. (Наприклад, «Зима») Вчу дітей розуміти, як одні і ті ж картини можна замалювати при допомозі пензля й фарб, художнього слова й музики.

В нашому бутті найвагоміші слова: мама, хліб, Україна, рідне слово, пісня, народ, праця, доброта, сонце, земля, калина... В них - відгомін віків, прадавні святині, безсмертя віри нашої в торжество добра над злом - наріжні камені, глибинні корені нашої духовності. На їх життєдайних підвалинах будую свою роботу з учнівським колективом. Як педагог, за допомогою гри, казки знайомлю своїх вихованців зі світом звуків і букв, гортаючи сторінку за сторінкою Книгу мови.

Мовленнєвій діяльності на уроці рідної мови відвожу більшу половину часу, поєднуючи розвиток мовних, мовленнєвих та комунікативних умінь учнів.

Керуючись принципами особистісно орієнтовного навчання забезпечую емоційне благополуччя учнів на всіх навчальних заняттях, що сприяє успішній реалізації завдань формування комунікативних умінь та мовленнєвої культури молодших школярів. Саме тому навчальні заняття перетворюю в справжню «педагогічну майстерню», щоб діти кожен вислів приймали не лише розумом, а й серцем, намагалися побачити живу картину, почути звуки, прислухатися до переданих почуттів і вміли висловити свої думки.

Щоб зацікавити учнів роботою на уроці дбаю про гармонійне поєднання мотиваційного, змістового, процесуального та розвивального компонентів навчальної діяльності. Зміст має привабити дітей чимось незвіданим, сприяти розвивальним дидактичним цілям. Дитина має зрозуміти значущість навчального матеріалу, а вчитель намагається створити оптимальне навчальне середовище для реалізації сутнісного потенціалу кожної особистості.

Невичерпним матеріалом для навчальних занять з рідної мови є саме життя. З великим задоволенням діти запрошують до класу «засмучену осінь» чи «життєрадісну весну», «срібну зиму» чи «золоте літо» тощо. Кожна сторінка уроку допомагає створити образ, який змушує дітей хвилюватися, уявляти, фантазувати, співпереживати, спонукає до активної мовленнєвої діяльності. Описати картину природи, назвати іменники, що «супроводжують» її явища, охарактеризувати їх прикметниками, дібрати вдалі дієслова, записати окремі слова, розібрати їх за будовою, скласти речення, різні за метою висловлювання та інтонацією, із звертанням до вказаних явищ природи, поспостерігати, що вони принесли в дарунок, поміркувати над проблемними питаннями, пофантазувати.

Надзвичайно люблю уроки розвитку зв'язного мовлення. Невід'ємною складовою комунікативної компетентності молодших школярів є розвинене діалогічне мовлення, яке передбачає не тільки збагачення словникового запасу учня формами мовного етикету, синонімами, антонімами, образними словами, а й уміле варіювання інтонацією відповідно до мовленнєвої ситуації.

Для формування в учнів навичок писемного мовлення проводжу систематичну роботу з вивчення орфографії, розвиваю практичні навички побудови синтаксичних конструкцій, формую навички каліграфічного письма, стежу за охайністю записів учнів, даю зразки правильного письма у зошитах, виправляю правописні, граматичні та мовні помилки, вимагаю правильно оформлювати письмові роботи, додержуватись правил ведення учнівських зошитів.

З цією метою проводжу словниково-логічні вправи. Наприклад:

- Дібрати видові назви до родових:

а) Кущі - це калина, ..., ..., ... .

б) Фрукти - це слива, ..., ..., ... .

Словникові, творчі, малюнкові диктанти. Наприклад:

а) Покручу чарівний круг -

І мене почує друг (Телефон)

б) Заморський фрукт.

Жовте, кисле, на дереві висне. (Лимон)

в) Я мала людина, звуть мене... (Дитина)

г)Чуприна зелена, голова червона, а хвіст білий

(Редиска)

д) Я дерево - красень

А звуть мене ... (Ясен)

е) Рослина, із зерен котрої випікають хліб.

(Пшениця)

На уроках української мови застосовую такі методи та прийоми, які на мою думку, сприяють розвиткові мисленнєвих здібностей, формують пізнавальну і творчу самостійність, мовну і мовленнєву компетенцію: пояснювально-ілюстративний; творчий; дослідницький; асоціативний; проблемний експеримент; ігрові ситуації; евристична бесіда; парна і групова робота; творчі завдання; метод асоціацій та метафор; інтрига; створення ситуації успіху; формування пізнавального інтересу (приваблива мета, подив, фантастичне запитання, «помилка в поясненні» тощо).

Твердо переконана, що постійна практична робота з орфографічним, тлумачним словником формують у школярів навички усного і писемного мовлення. З цією метою часто практикую словникові диктанти на уроках мови і глибоку словникову роботу на уроках читання.

Особливу увагу надаю підсумковим, узагальнюючим урокам, а також системі контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.

Приділяю значну увагу видам перевірки знань, умінь і навичок учнів з української мови.

Великого значення надаю діалогічному мовленню, аудіюванню, усному та письмовому переказам, творам. Пропоную для творчих робіт розповідь за картиною, опорними словами, зачином; написати твір на основі вражень від бабусиної розповіді, за аналогією, за прочитаним. Також практикую написання та переказ текстів - розповідей, текстів - описів; даю порівнювати наукові та художні описи, складати міркування.

У такий спосіб розвиваю як усне, так і писемне мовлення.

Часто на своїх уроках використовую цікавий матеріал з граматики, збагачую мову, розвиваю мислення. Багато працюю над грамотністю учнів і засвоєнням ними правил правопису.

В основу початкового курсу української мови покладено всебічний розвиток мовлення. Це одна з найбільш актуальних проблем шкільного навчання. Розвиток мовлення - це провідний принцип у роботі з читання, граматики, правопису. Саме він об'єднує всю мовленнєву діяльність учнів. Робота над правильною вимовою, над чіткістю і виразністю усного мовлення, над культурою мовлення, над збагаченням словника, над правильним вживанням слова, над відчуттям змісту тексту і його розумінням.

З огляду на це на своїх уроках поєдную найрізноманітніші форми роботи. Знаю, що графічні, технічні навички, швидкість письма впливають на писемне мовлення школярів, тому пропоную списування учням тексту. Ефективний засіб роботи дає позитивні результати. Учні пишуть плавно. Техніка письма відпрацьована. Легко читають рукописний текст, письмові роботи виконуються акуратно. Всі вищевказані матеріали сприяють вдосконаленню ефективності та результативності навчального процесу, формують навички читання і усного та писемного мовлення.

Звичайно, робота над розвитком мовленнєвої компетенції молодших школярів не обмежується тільки уроком. Актуальними є робота з обдарованими дітьми, предметні тижні, шоу-програми, інтелектуальні ігри, цікаві конкурси, гурткова та позакласна робота.

У своїй роботі часто звертаюся до посібників:

Матеріали до уроків навчання грамоти

Матеріали до уроків рідної мови

Мистецька скарбничка,

над упорядкуванням яких працювали вчителі початкових класів ЗОШ№11.

Вся система моєї роботи сприяє формуванню вмінь і навичок з української мови, з читання і дає змогу досягти значного рівня сформованості мовленнєвої компетентності молодих школярів.

Використана література:

Компетентності молодших школярів. – К.: Початкова освіта, №24, 2011.
Кірик М., Химинець В. – Т.: Мандрівець, 2010.
Крайнова Ж. Формування комунікативної компетентності молодших школярів на заняттях з рідної мови. - К.: Початкова школа, №11, 2003.
Левіна Л. Розвиток мовленнєвої компетентності. – К.: Початкова освіта №46, 2010.
Марецька Н. Компетенція чи компетентність: що ми формуємо у молодших школярів. – К.: Початкова школа №9, 2007.
Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О.Я. – К.: Початкова школа, 2002.
Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О.Я. – К.: Початкова школа, 2003.
Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О.Я. – К.: Початкова школа, 2004.
Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. Савченко О.Я. – К.: Початкова школа, 2005.
Пономарьова К. Формування мовленнєвої компетентності в учнів 3, 4 класів на уроках розвитку мовлення. – К.: Початкова школа, №10, 2007.
Радченко А.Є. Професійна компетентність вчителя. – Х.: Основа, 2006.
Савченко О.Я. Виховний потенціал початкової освіти. – К.: Фенікс, 2009.
Савченко О.Я. Сучасний урок. – К.: „Магістр - S”, 1997.

Загарюк І.Д.,

вчитель початкових класів ЗОШ № 28

Сучасний урок: ІКТ - супровід

Доводиться бігти з усіх ніг,

щоб тільки залишитися на тому ж місці!

Якщо хочеш потрапити в інше місце,

тоді потрібно бігти щонайменше вдвічі швидше!

Льюс Керрол

«Аліса в Задзеркаллі»

Двадцять перше століття кидає виклик усьому, що нас оточує. Стрімко міняється техніка і технології, і щоб устигнути за запаморочливими новинками, треба використовувати нові підходи у навчанні і вихованні учнів. Адже, ХХІ століття – це століття інформаційних технології, тому кардинальних змін вимагає система шкільної освіти. Сьогодні важко уявити викладання дисциплін, якщо вчитель не використовує у своїй роботі з учнями комп’ютерні технології та Інтернет.

Дитина приходить до школи у 6-7 років. Вона має необхідний для навчання рівень психічного розвитку, що характеризується розвиненою пам’яттю, гостротою і свіжістю сприйняття, допитливістю, яскравістю уяви, умінням керувати увагою. Це об’єктивний бік психологічної готовності. А як щодо суб’єктивної психологічної готовності – бажання і прагнення вчитись в школі? З приходом дитини до школи різко змінюється не тільки уклад її життя, але й соціальний статус, ігрова діяльність відходить на другий план, провідною стає діяльність навчальна. Головним обов’язком стає навчання – серйозна і важка справа, яка вимагає від молодшого школяра великих вольових зусиль. На жаль, інтерес до навчальної діяльності в дитини поступово починає знижуватися.

Причиною цьому може бути, як особистісний характер - недоліки в розвитку пізнавальної діяльності або в розвитку особистості (мотивація учіння, самоорганізація, самодисципліна). Та спричинити зниження інтересу до навчання може й обрана вчителем методика навчання. Щоб запобігти зниженню зацікавленості до навчання моїх учнів, я 2010 році закінчила курси «Intel. Навчання для майбутнього», де збагатила і поглибила свої знання в сфері інформаційних технологій.

На мою думку, помиляються ті вчителі, які вважають, що можна навчити дитину вчитися і закріпити міцні знання учня лише за допомогою класної дошки і крейди.

Завдяки використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією.

Наприклад: урок Я і Україна (1 клас). Тема. «Тварини. Різноманітність тварин» с.64-65

Розглянувши ілюстрації в підручнику чи наочність на дошці сучасним дітям цього буде мало. Тому необхідно використати відео «Тварини в природі», прослухати «мову» тварин.

Усе це здійснюватиме значний вплив на емоційну сферу школяра, сприятиме підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізує навчальну діяльності учнів. Тим більше, що молодші школярі уже готові до роботи з ІКТ: вони знають, що таке комп’ютер, у більшості випадків уміють ним користуватися, у них відсутній психологічний бар’єр: діти не бояться, що зламається машина, не вистачить знань упоратися з нею тощо.

Нам вчителям застосування ІКТ дозволяє економити час і максимально ефективно вирішувати повсякденні справи і обов’язки як фахівця: готуватися до уроків, батьківських зборів, виховних годин, різноманітних виступів на педрадах, засіданнях МО, семінарах тощо; оформлювати документацію; в оперативному режимі відслідковувати результати навчальної діяльності учнів; налагоджувати спілкування з батьками своїх учнів (в соціальних мережах); обмінюватися з колегами досвідом роботи, власними методичними надбаннями, обговорювати з ними актуальні питання навчання і виховання школярів, швидко отримувати й систематизувати потрібну інформацію. Таким чином, упровадження ІКТ полегшує роботу вчителя, а навчання дітей робить більш цікавим і ефективним.

Як показує практика, застосування комп’ютера на уроках у початковій школі має декілька режимів:

- демонстраційний (демонстрація певної навчальної інформації);

- індивідуальний (організація індивідуальної роботи учнів);

- комбінований (застосування на одному уроці і демонстрації, і індивідуальної роботи).

Для роботи в демонстраційному режимі вчителю достатньо мати на уроці один комп’ютер і мультимедійний проектор, за допомогою якого потрібна інформація виводиться на екран, як правило, у вигляді слайдів.

Щоб організувати індивідуальну роботу, кожний учень має бути забезпечений персональним комп’ютером. Але на сьогоднішній день, нажаль, таку роботу можна здійснювати тільки на уроці інформатики, де кожен працює за ПК.

Як показують дослідження, якість знань учнів підвищувалася, коли вони самостійно засвоювали навчальний матеріал, використовуючи ПК, а вчитель при цьому виконував роль організатора і координатора навчального процесу.

У початковій школі ІКТ можна використовувати на будь-якому етапі уроку: у процесі перевірки домашньої роботи, актуалізації знань, вивчення нового матеріалу, закріплення, повторення вивченого, контролю, оцінювання.

Упродовж останніх років популярною стала проектна діяльність учнів. Разом зі своїм класом я також працюю над проектами. Наприклад, учні під керівництвом вчителя, об’єднавшись у групи, здійснюють пошукову роботу, необхідну для створення презентації до свого проекту.

Ми повинні пам’ятати, що інтерес до використання ІКТ не повинен зменшувати увагу вчителя до особистості учня, навпаки, саме комп’ютеризація освіти звільняє нас від рутинної роботи, дозволяючи нам більше зосередитись на формуванні в дитини фундаментальних основ в області духовного життя особистості.

Таким чином, основними завданнями застосування комп’ютера в навчанні є:

забезпечення зворотного зв’язку в процесі навчання;
забезпечення індивідуалізації навчального процесу;
підвищення наочності навчального процесу;
пошук інформації із різноманітних джерел;
моделювання досліджуваних процесів або явищ;
організація колективної й групової роботи;
контроль навчальних досягнень.

За таких обставин посилюється роль вчителя у навчальному процесі. Саме його педагогічно обґрунтоване застосування ІКТ може підвищити ефективність навчання.

Правила роботи з комп’ютером на уроках

щоб запобігти потраплянню на екран прямих сонячних променів та появі відблисків, що значно ускладнює читання тексту з екрана, монітор має бути повернутий у бік від вікна під кутом не менше ніж 90°;
екран монітора має бути очищений від пилу, оскільки пил спричинює появу шкідливих впливів під час роботи;
стіл, на якому розміщений комп’ютер, має бути вільний від сторонніх речей;
щоб запобігти забрудненню клавіатури, миші, системного блока, монітора, перед початком роботи за комп’ютером слід вимити і насухо витерти руки
для запобігання забрудненню миші, що може призвести до її виходу з ладу, під неї потрібно покласти спеціальний килимок;
упродовж тижня із використанням ІКТ має бути 2 – 3 уроки;
індивідуальна робота за комп’ютером має складати не більше 10 – 15 хвилин;
протягом уроку необхідно проводити фізкультхвилинки і гімнастику для очей;
перед початком уроку необхідно провітрити приміщення, у якому діти будуть працювати.

Комплекс вправ гімнастики для очей

1. Швидко покліпати очима, заплющити очі та посидіти спокійно, повільно рахуючи до 5. Повторити 4 -5 разів.

2. Міцно зажмурити очі. Порахувавши до 3, відкрити очі та подивитися вдалечінь. Порахувати до 5. Повторити 4 – 5 разів.

3. У середньому темпі проробити 3 – 4 кругових рухів очима в правий бік, стільки ж само - у лівий. Розслабивши очні м’язи, подивитися вдалечінь – на рахунок 1 – 6. Повторити 1 – 2 рази.

4. Витягнути руку вперед. Подивитися на вказівний палець витягнутої руки на рахунок 1 – 4. Потім перевести погляд вдалечінь на рахунок 1 – 6. Повторити 4 – 5 разів.

Вправи для профілактики короткозорості:

1. В. п. – ноги на ширині плечей, руки в боки.

Кругові рухи руками вперед і назад. Весь час слідкувати за кінчиком великого пальця. Повторити 3-4 рази.

2. В. п. – сісти на стілець.

Замружити і відкрити очі. Повторити 3-4 рази. Виконувати в середньому темпі.

Blog

Содержание