Про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м. Бориславі на 2011-2014 роки

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 3. Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації
3.1. На першому етапі
На другому етапі
На третьому етапі
3.4. Заходи з впорядкування та технічного переоснащення полігону
3.5. Заходи з оновлення контейнерного господарства
3.6. Заходи з оновлення парку автомобілів-сміттєвозів та покращання якості послуг.
3.7. Заходи з впровадження роздільного збирання ТПВ та заходи з мінімізації утворення відходів
3.8. Проведення інформаційно-освітницької та агітаційної роботи
3.9. Організаційно-управлінські та фінансово-економічні заходи
Схема контролю за виконанням програми
Подобный материал:
1   2   3

Розділ 3. Планування заходів Програми, механізми і порядок їх реалізації

Вирішення проблеми поводження з ТПВ передбачає розроблення та впровадження відповідних програмних заходів, які повинні забезпечити поступове втілення запланованих дій. У практичному плані, враховуючи еколого-економічну ефективність утилізації відходів, обмежені фінансово-економічні можливості міста та суб’єктів господарювання, важливого значення набуває розроблення плану дій, який би максимально вирішував існуючі проблеми, ефективно розподіляв фінансові ресурси та закладав базис для розвитку системи поводження з ТПВ у майбутньому.


3.1. На першому етапі необхідно створити сприятливі умови для впровадження Програми та виконати підготовчі роботи, серед яких:

- затвердити та оприлюднити Програму;

- прийняти відповідні рішення міської ради про запровадження у місті роздільного збору відходів, про створення нового підприємства з сортування вторинної сировини;

- створити робочі органи з втілення проекту;

- розробити першочергові плани та завдання;

- охопити послугами зі збору та вивезення відходів 100 % населення міста;

- вибрати місце та виконати проектні роботи з будівництва сміттєпереробного заводу;

- визначити обсяги робіт з впорядкування та реконструкції існуючого полігону;

- провести навчання, підготовку та перепідготовку персоналу, що задіяний у сфері поводження з ТПВ;

- розпочати агітаційну та освітньо-виховну роботу з населенням;

- розробити систему моніторингу за ходом втілення Програми;

- принципово вирішити питання фінансування Програми на наступні роки.

Термін виконання першого етапу – 2011 рік. Враховуючи специфіку підготовчої роботи, виконання цих заходів не потребує значних фінансових ресурсів, але слугує основою для наступних етапів виконання Програми.


3.2. На другому етапі протягом 2012 року потрібно запровадити роздільний збір у місті, облаштувати полігон, організувати сортування вторинної сировини. Для цього потрібно:

- обновити парк контейнерів та сміттєвозів;

- запровадити на всій території міста контейнерний збір відходів;

- поступово запровадити роздільний збір відходів у всьому місті;

- закупити обладнання для поводження з будівельними та великогабаритними відходами;

- запровадити збір будівельних та великогабаритних відходів;

- ліквідувати несанкціоновані звалища відходів;

- запровадити систему компостування харчових відходів на присадибних ділянках;

- виконати будівельні роботи на сміттєсортувальному комплексі;

- закупити необхідне обладнання для сортування вторинної сировини;

- налагодити систему сортування та збуту вторинної сировини;

- створити мережу приймальних пунктів вторинної сировини;

- облаштувати полігон твердих побутових відходів;

- постійно проводити інформаційну роботу з населенням.


3.3. На третьому етапі впровадження Програми протягом 2013 року потрібно впровадити всі заходи, які з тих чи інших причин не вдасться виконати на другому етапі, максимально зменшити кількість відходів, що потрапляють на полігон, також спланувати дії з поводження з ТПВ на майбутнє. Для цього необхідно:

- закупити обладнання лінії сортування відходів, яке дозволить приймати змішані відходи з контейнерів та вилучати з них ресурсоцінні компоненти;

- вирішити проблему утилізації залишку відходів після сортування;

- вирішити проблему полігону, який на той момент майже вичерпає свій ресурс;

- постійно проводити інформаційну роботу з населенням;

- створити інвестиційний клімат для залучення капіталовкладень на бу дівництво заводу з переробки ТПВ у м.Бориславі та перетворення їх у потрібні для міста енергонадходження.

Запровадження дій у такій послідовності надасть змогу виконати всі цілі та завдання, що заплановані Програмою, та досягнути головної мети – зменшення кількості відходів та їх впливу на довкілля і здоров’я людей.

3.4. Заходи з впорядкування та технічного переоснащення полігону

На існуючому міському сміттєзвалищі необхідно виконати проектно пошукові роботи на основі перспективних технологій та розробити робочий проект будівництва цілісного комплексу з прийняття сортування переробки та утилізації ТПВ. Відповідно робочого проекту планомірно залучати інвестиції для поетапного введення комплексу в експлуатацію.

3.5. Заходи з оновлення контейнерного господарства

Для втілення Програми слід передбачити перехід на контейнери, що забезпечують схоронність вторинної сировини та запобігають потраплянню атмосферних опадів у контейнер. Найбільш відповідають цим умовам металеві контейнери місткістю 1100 літрів з кришками, обладнаними під збір вторинної сировини. Хоча можливе застосування контейнерів іншої ємності, виготовлених з пластика. Методикою організації роздільного збирання твердих побутових відходів згідно з вимогами чинних санітарних норм і правил встановлені обмеження до 5 одиниць кількості контейнерів, які можна встановлювати на одному контейнерному майданчику.

Встановлення більшої кількості контейнерів на одному контейнерному майданчику здійснюється на підставі погодження з органами місцевого самоврядування та територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Зважаючи на великий вміст полімерів та паперу у складі ТПВ, роздільний збір відходів доцільно здійснювати відповідно до Методики організації роздільного збирання твердих побутових відходів, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 № 2.

Власникам контейнерів дозволяється фарбувати у різні кольори лише кришки контейнерів. Підприємства-перевізники, у визначеному міською радою місці влаштовують контейнерні майданчики та встановлюють на них контейнерну тару.

Підприємства-перевізники зобов’язані :

- утримувати у належному санітарно-технічному стані контейнерні майданчики і контейнерну тару;

- вчасно проводити поточний ремонт майданчиків для збирання ТПВ ;

- періодично проводити дезинфекцію контейнерного майданчика і контейнерної тари з 01 квітня до 01 листопада кожного року, але не менше 4-х разів за вказаний період;

- мають право на безоплатне розміщення зовнішньої реклами попередньо погодивши її із відділом архітектури та містобудування.

Додатково для збирання великогабаритних та будівельних відходів найкраще підійдуть контейнери ємністю 15 куб.м. У процесі експлуатації контейнери повинні забезпечувати належний санітарний стан. Негабаритні відходи рекомендується збирати на спеціально відведених майданчиках або у бункерах-накопичувачах і вивозити спеціальними транспортними засобами для перевезення негабаритних відходів або звичайним вантажним транспортом.

Для утилізації будівельних відходів від будівницта, реконструкції, ремонту та демонтажу конструкцій та матеріалів необхідно :

- рішенням міської ради визначити надавача послуг з утилізації будівельних відходів

- рішенням міської ради визначити місце їх утилізації ;

- затвертити економічно обґрунтований тариф на утилізацію одного куб. м.;

- врахувати що надавач послуг з утилізації будівельних відходів може надавати послуги із вивезення будівельних відходів по окремо затвердженій виконкомом Бориславської міської ради калькуляції цін.

У районах приватної забудови можливо використовувати контейнери іншого об’єму, також надавати контейнери для кожного домогосподарства. Для цього потрібно, що підприємство, яке надає послуги із вивезення ТПВ закупило відповідні контейнери та визначило періодичності їх вивезення. Підприємства невиробничої сфери та власники малих архітектурних форм, за власний рахунок, повинні придбати контейнери для збору ТПВ у підприємства, яке надає послуги із вивезення ТПВ. Об’єм ТВП регулюється кількістю контейнерів і для кожного підприємства можна узгоджувати з врахуванням побажань цього підприємства, але він повинен бути не менший за рекомендований методикою.

На території кожного підприємства, на території діяльності приватних підприємців, парках, на вокзалах, ринках, зупинках громадського транспорту необхідно встановити урни зля збирання ТВП. Встановлення урн, їх щоденне обслуговування ( очищення, ремонт) проводиться за рахунок підприємства, підприємця, організації та установи, власників об’єктів, на території яких вони знаходяться.


3.6. Заходи з оновлення парку автомобілів-сміттєвозів та покращання якості послуг.

Недостатні потужності сміттєвозів зумовлюють придбання нових, сучасних та продуктивних. До того ж, як і для будь-якої іншої техніки, розрахунок кількості сміттєвозів потрібно приводити з врахуванням резерву потужності (до 30 %).

У зв’язку з введенням додаткових більш потужних одиниць автотранспорту маршрути руху транспорту слід переглянути з метою їх подовження. Необхідно змінити періодичність вивозу відходів через те, що збільшений обсяг контейнерів дозволить збільшити термін заповнення кожного контейнеру. Але на першому етапі впровадження роздільного збирання ТПВ як ресурсоцінні компоненти, так і змішані відходи перевозять за режимом, встановленим чинними санітарними нормами і правилами для ТПВ, зібраних за унітарною системою. Це пов’язано з тим, що з огляду на недостатню організацію населення щодо участі у роздільному збиранні ТПВ та невідпрацьованою належно системою роздільного збирання до контейнерів з ресурсоцінними компонентами можуть потрапляти харчові та інші відходи, що легко загнивають. На подальших етапах впровадження роздільного збирання змішані відходи перевозять за режимом, встановленим чинними санітарними нормами і правилами. Перевезення ресурсоцінних компонентів ТПВ допускається здійснювати рідше за погодженням з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Не дозволяється перевозити в одному сміттєвозі одночасно вторинну сировину та змішані побутові відходи. Перед перевезенням вторинної сировини сміттєвоз повинен пройти ретельну мийку. В ідеальному варіанті потрібно використовувати одні сміттєвози тільки для транспортування вторинної сировини, інші – для змішаних відходів.

Під час розробки маршрутів руху транспортних засобів для збирання ТПВ необхідно вpаховувати:

- докладну характеристику об’єктів, що підлягають обслуговуванню;

- об’єми утворення ТПВ на кожному об’єкті;

- кількість і місткість контейнерів, місця їх розташування;

- стан під’їздів та освітленості;

- докладну характеристику району обслуговування, інтенсивність руху по вулицях, планування кварталів і дворових територій.

З метою найбільш ефективного використання транспортних засобів для перевезення ТПВ і забезпечення своєчасного та якісного виконання завдання, а також приймання оперативних заходів для своєчасного усунення порушень нормальної роботи слід забезпечити оперативне управління роботою транспортних засобів для перевезення ТПВ.

3.7. Заходи з впровадження роздільного збирання ТПВ та заходи з мінімізації утворення відходів

Роздільне збирання ТПВ – це метод збирання, за яким ресурсоцінні компоненти ТПВ збираються окремо у спеціальні контейнери для подальшого надходження на перероблення чи повторне використання. Роздільне збирання ТПВ здійснюється з метою зменшення кількості ТПВ, що захоронюються на полігонах ТПВ, поліпшення екологічного стану довкілля, одержання вторинної сировини. Методи та засоби роздільного збирання компонентів ТПВ, їх перевезення та перероблення дозволено обирати органам місцевого самоврядування з врахуванням морфологічного складу ТПВ, їх річного обсягу утворення, потреби у вторинних енергетичних та матеріальних ресурсах, органічних добривах, економічних факторів та інших вимог.

Враховуючи досвід експериментів з втілення роздільного збору у різних містах України, його введення потрібно запроваджувати поетапно з постійною інформаційною підтримкою. Доцільніше всього проводити експеримент у мікрорайоні багатоповерхової забудови, де мешканці звикли до контейнерного збору відходів. Очікуваний строк проведення експерименту – 2011 рік. Перед проведенням експерименту потрібно сформувати матеріальну базу для його втілення. Після досягнення очікуваних результатів, роздільний збір потрібно запроваджувати на інші райони міста.

Метою зменшення кількості відходів, що накопичуються у контейнерах, є роздільне збирання (сортування на місцях) та використання деяких видів сортування як вторинну сировину.

Особливої уваги потребує якість послуг з вивезення ТПВ, які надаються під час проведення експерименту. Зриви графіка вивозу відходів, брудні сміттєвози, завантаження відібраних відходів у один сміттєвоз з залишковими відходами, зведуть нанівець витрачені кошти та зусилля.

3.8. Проведення інформаційно-освітницької та агітаційної роботи

Важливою умовою впровадження Програми є постійна робота з населенням. Населення міста повинно бути інформовано про наявність цієї Програми, про її мету, завдання та цілі, про терміни виконання та про результат. Інформаційну кампанію потрібно розпочинати одразу на першому етапі втілення Програми та проводити постійно на всіх її етапах. За інтенсивністю інформаційна кампанія розподіляється таким чином, що найбільшу кількість інформації потрібно донести населенню до початку втілення змін та у період проведення експериментів з роздільного збирання відходів та запровадження нових послуг, що надаються підприємствами- перевізниками. Сприйняття Програми та участь населення у її впровадженні відіграють вирішальне значення в успішності втілення самої Програми та отриманні результатів по кожному з запланованих заходів.

Основними етапами агітаційної роботи щодо поводження з ТПВ та свідомої участі населення у роздільному збиранні ТПВ є:

- етап інформування;

- етап переконання;

- етап нагадування.

Мета етапу інформування – це ознайомлення громадськості з впливом ТПВ на довкілля, реальним станом речей у м.Бориславс перевагами роздільного збирання ТПВ. Головна мета цього етапу – це обізнаність населення з проблемою та розуміння того, що проблему потрібно вирішувати. Цільова аудиторія повинна знати про потребу та неминучість змін у цій галузі. Під час цього етапу розробляється стратегія агітаційної роботи, обирається гасло, що використовується протягом усієї агітаційної роботи, та методи і засоби її проведення. Цей етап повинен охоплювати найбільшу аудиторію. Інформація, яка подається населенню – у формі статей про екологію (подаються критичні статті про появу місць несанкціонованих сміттєзвалищ, наведення досвіду передових країн тощо).

Наступним етапом проведення інформаційної кампанії є етап переконання, мета якого – формування в аудиторії власної позитивної думки про необхідність свідомої участі у роздільному збиранні ТПВ. На етапі переконання, крім звичайних засобів агітаційної роботи (реклами на телебаченні і радіо, публікацій у пресі, наочної агітації тощо), необхідно провести експеримент з роздільного збирання компонентів ТПВ. Необхідне постійне інформування населення міста через засоби масової інформації, зовнішню рекламу, зустрічі, уроки у школах про проведення експерименту і його позитивні сторони. Етап переконання передбачає формування громадської думки щодо роздільного збирання ТПВ. Етап переконання триває до повного впровадження роздільного збирання ТПВ у місті. Ефективними способами досягнення уваги великих цільових груп є прес-релізи та прес-конференції про нові ініціативи і заходи у сфері поводження з ТПВ з використанням газет, радіо та телебачення. Де це можливо, інформаційно-виховні кампанії мають базуватися або включати безпосереднє спілкування з цільовими групами, наприклад, використовуючи зустрічі у житлових будинках, школах та церквах. Кампанія повинна містити спеціальну інформацію про мінімізацію обсягів відходів, сортування відходів у місцях утворення та поводження з небезпечними і великовантажними відходами. Мають бути виготовлені 2 типи агітаційних листівок для поширення у поштових скриньках населення з різним змістом. Перша листівка інформує населення про проблему ТПВ і про відповідальність кожного мешканця за чистоту у населеному пункті. Цю листівку рекомендується поширювати у поштових скриньках у всіх районах населеного пункту. Друга листівка має більш конкретний зміст, що стосується роздільного збирання компонентів ТПВ. Цю листівку рекомендується поширювати, у першу чергу, у поштових скриньках мешканців – учасників експерименту з роздільного збирання ТПВ. Листівки повинні бути поширені за 1 місяць до початку експерименту з роздільного збирання ТПВ. Частота повторення – 1 раз на місяць протягом усього періоду проведення експерименту з роздільного збирання ТПВ. На вулицях потрібно розміщати агітаційні плакати на рекламних щитах про проведення експерименту та правила поводження з ТПВ. Експонування агітаційних матеріалів повинне бути безупинним протягом всього терміну проведення агітаційної роботи щодо поводження з ТПВ. Необхідно виготовити у достатній кількості довідники з поводження з ТПВ. Довідник перш за все буде націлений на школярів (як частина кампанії у шкільних закладах), однак він буде також доступним широким колам громадськості як друковане видання, що розповсюджуватиметься у м.Бориславі Довідник з поводження з ТПВ головним чином повинен складатися з таких розділів:

1. Вступ.

2. Загальний вступ до комплексного поводження з відходами.

3. Зменшення відходів у місцях утворення.

4. Роздільне збирання матеріалів та органічних відходів у місцях утворення.

5. Повторне використання.

6. Переробка.

7. Компостування.

Спільно з органами освіти рекомендується розробити цикли занять екологічного та гігієнічного навчання для дітей у дошкільних установах і школах та цикли лекцій для доповнення до екологічних програм вищих навчальних закладів. Цикл занять для дошкільних установ і шкіл – це добірка таких матеріалів: ігор, задач на кмітливість, сценаріїв театральних постановок екологічної та гігієнічної спрямованості, а також лекцій і анкет для батьків і дітей з питання роздільного збирання ТПВ. Заняття можуть проводити вчителі загальної екології у школах, ігри можуть бути проведені в екологічних таборах, спектаклі можуть бути поставлені у театральних гуртках при школах чи центрах творчості дітей та юнацтва. Спрямовуючи зусилля на школярів, можна досягти двох цілей – виховати дуже сприйнятливу першу цільову групу – самих дітей, а також другу цільову групу - їх сім’ї та друзів. Етап нагадування – це найбільш віддалений за часом етап проведення агітаційної кампанії. Він застосовується вже при сталій системі роздільного збирання ТПВ і ставить на меті нагадування населенню. В агітаційній роботі аудиторією є мешканці населеного пункту, при цьому особливу увагу слід приділяти дітям та молоді як найбільш емоційно сприйнятливій частині населення. Крім мешканців, аудиторією також є працівники житлово-комунального господарства, які безпосередньо займаються збиранням, перевезенням, переробленням, утилізацією та захороненням ТПВ. Особливу увагу потрібно приділити обізнаності та професіоналізму працівників житлово-комунального господарства, які повинні своїм прикладом демонструвати населенню правила пводження з ТПВ.

3.9. Організаційно-управлінські та фінансово-економічні заходи

До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері поводження з ТПВ належать:

- виконання вимог законодавства про ТПВ;

- управління збирання і видалення ТПВ, створення сучасного полігону для їх захоронення, а також організація роздільного збирання корисних компонентів;

- затвердження місцевих програм поводження з ТПВ та контроль за їх виконанням;

- вжиття заходів для стимулювання суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у сфері поводження з ТПВ;

- вирішення питань щодо розміщення на території об’єктів поводження з ТПВ;

- координація діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, що знаходяться на їх території, у межах компетенції;

- здійснення контролю за раціональним використанням та безпечним поводженням з ТПВ на території м.Борислава

- ліквідація несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів;

- сприяння роз’ясненню законодавства про поводження з ТПВ серед населення, створення необхідних умов для стимулювання залучення населення до збирання і заготівлі окремих видів ТПВ як вторинної сировини;

- надання дозволу на відведення на території міста місць чи об’єктів для зберігання ТПВ, сфера екологічного впливу функціонування яких згідно з діючими нормативами включає відповідну адміністративно-територіальну одиницю;

- надання дозволів на будівництво або реконструкцію об’єкта поводження з ТПВ на відповідній території міста у порядку, визначеному законодавством;

- здійснення контролю за діяльністю суб’єктів господарської діяльності у сфері поводження з ТПВ відповідно до законодавства;

- затвердження норм споживання та якості послуг з вивезення ТПВ, контроль за їх дотриманням;

- визначення виконавця послуг з вивезення ТПВ відповідно до законодавства;

- визначення на конкурсних засадах підприємств, установ, організацій, відповідальних за утримання об’єктів сфери поводження з ТПВ;

- управління об’єктами у сфері послуг з вивезення ТПВ, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації;

- забезпечення населення послугами з вивезення ТПВ необхідного рівня та якості;

- встановлення зручного для населення режиму роботи виконавців послуг з вивезення ТПВ;

- інформування населення відповідно до законодавства про реалізацію місцевих програм у сфері поводження з ТПВ, а також щодо відповідності якості послуг з вивезення ТПВ нормативам, нормам, стандартам та правилам;

- укладання договорів з підприємствами різних форм власності на виконання послуг з вивезення ТПВ;

- здійснення контролю за дотриманням законодавства щодо захисту прав споживачів у сфері послуг з вивезення ТПВ;

- здійснення інших повноважень відповідно до законів України.

Забезпечення виконання поставлених перед органами місцевого самоврядування такої значної кількості завдань потребує залучення кваліфікованих фахівців сфери поводження з відходами і це на сьогодні є однією з основних проблем.


СХЕМА КОНТРОЛЮ ЗА ВИКОНАННЯМ ПРОГРАМИ


Виходячи з того, що запобігання неефективним витратам, своєчасне виявлення проектів, реалізація яких недоцільна, та включення нових перспективних проектів до Програми потребує постійного контролю за її виконанням та щоквартального коригування складу завдань і заходів, необхідно налагодити систему оперативного отримання та обробки інформації про хід виконання Програми з використанням сучасних комп’ютерних інформаційних технологій. Запровадження постійного моніторингу.

У процесі реалізації заходів Програми передбачається щоквартальне їх коригування з метою конкретизації змісту і черговості виконання робіт за очікуваними результатами та за необхідністю.


Реалізація заходів здійснюватиметься відповідно до законодавства за контрактами зі всіма виконавцями.

Створення сміттєпереробного комплексу доцільно проводити на базі новоствореного підприємства, для чого потрібно прийняти відповідне рішення. Сміттєпереробний завод зможе приймати вторинну сировину, а у подальшому і змішані відходи, проводити сортування за видами, пакувати та здійснювати їх реалізацію. Виходячи з норм накопичення і морфологічного складу та враховуючи етапність закупівлі обладнання для сміттєпереробного комплексу, від реалізації вторинних ресурсів можливо отримати дохід.

Фінансове забезпечення виконання Програми здійснюється за рахунок:

- коштів державного бюджету ;

- коштів обласного бюджету, у тому числі фонду охорони навколишнього природного середовища;

- коштів міського бюджету;

- інші кошти.



Секретар міської ради

(підпис)

І.Р. ЯВОРСЬКИЙ


З Г І Д Н О:

ГОЛОВНИЙ СПЕЦІАЛІСТ

З ПИТАНЬ ДЕПУТАТСЬКОЇ

ДІЯЛЬНОСТІ

БОРИСЛАВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ


_____________________ Л.ПУРАК

(підпис)

07.05.2012 року