Про затвердження Програми поводження з побутовими відходами у м. Бориславі на 2011-2014 роки
| Вид материала | Документы |
- Про затвердження районної програми поводження з твердими побутовими відходами на 2005, 63.1kb.
- Районна Програма поводження з твердими побутовими відходами на 2012-2015 роки Районна, 187.73kb.
- Про схвалення Програми поводження з побутовими відходами на 2012-2016 роки Відповідно, 364.42kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами в м. Ізюмі на 2006-2014 роки. Зміст, 393.19kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами в Київській області на 2012-2016, 2715.37kb.
- Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства україни, 335.93kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами Мелітопольського району на 2012-2016, 144.66kb.
- Програма поводження з відходами в м. Дружківка на 2011 2015 роки, 71.77kb.
- Програма поводження з твердими побутовими відходами на 2012-2014 роки вступ, 66.98kb.
- Програма поводження з тваринами та регулювання чисельності безпритульних тварин у місті, 177.8kb.
1.5. Існуючі технології та засоби механізації у сфері поводження з ТПВ
Поводження з побутовими відходами здійснюється за застарілими технологіями і фактично зводиться до збору ТПВ з контейнерів, транспортуванні за допомогою сміттєвозів і захоронення (метод ущільнення та перешарування грунтом) на міському сміттєзвалищі. Спецтехніка комунальних підприємств для вивозу та захоронення ТПВ є застарілою, яка повністю вичерпала свій ресурс. Тому для перспективи розвитку комунального підприэмства „ЕКО –МІСТО”.
1.5.1. Контейнерне господарство та контейнерні майданчики
місті налічується, 116 контейнерні майданчики, на яких розміщено 420 контейнерів. Якість послуг у сфері поводження з ТПВ є недостатньою.
Невпорядковано 84 майданчики, потребують заміни 240 контейнерів. Рівень охоплення ними населення, що проживає у приватних будинках, є низьким і складає 15-35 % від кількості будинковолодінь, що не дозволяє забезпечити приватний сектор необхідною кількістю контейнерів для збору ТПВ. Необхідно додатково облаштувати 7 нових майданчиків з 21 контейнером. На даний час контейнери для побутових відходів міста лише частково знаходяться на балансі підприємства, яке їх експлуатує. На вулицях біля об’єктів торгівлі встановлені урни. Урни у переважній кількості закупляються і встановлюються власниками цих закладів. За кошти міського бюджету комунальними підприємствами міста встановлюються урни на автобусних зупинках та парку культури.
1.5.2. Збирання та вивезення ТПВ
Міська адміністрація організовує збирання, зберігання та вивезення ТПВ через підпорядковані комунальні підприємства (КП) і підприємства-перевізники різних форм власності, а також веде контроль за санітарним станом прибудинкових територій житлових будинків.
Вивезенням ТПВ у місті займаються спеціалізовані підприємства:
- комунальної власності – 12 % вивозу - КП „ЕКО – МІСТО”;
- 2 % – самовивіз - ДКП „ЖЕК №1”, ДКП „ЖЕК №2”, ДКП „ЖЕК №3”;
Морфологічний склад ТПВ:
Склад твердих побутових відходів:
1. Папір, картон 35 %
2. Шкіра, тканини 30 %
3. Деревина ( стружка, тирса ) 5 %
4. Органічні відходи 10 %
5. Будівельні відходи 10%
5. Інші ( відходи пластмаси, скла) 10%
Відходи в основному інертні , органічні – легко розкладаються , становлять четвертий клас небезпеки .
Сезонність зміни складу ТПВ характеризується збільшенням харчових відходів з 20-25 % весною до 40-55 % восени, а зимою зменшується кількість вуличного відсіву.
Для вивозу ТПВ задіяні 5 сміттєвозів і 2 одиниць іншої техніки, зношеність яких у середньому становить 65 % .
Рідкі відходи з неканалізованих будинків, у яких проживає понад 10 тис. чоловік, вивозяться на зливну станцію міських очисних споруд м.Дрогобича асенізаційними машинами КП „Бориславводоканал“, в перспективі асенізаційними машинами КП „Вододар”
1.5.3. Захоронення ТПВ на полігоні і звалищі та стан цих об’єктів
Сміттезвалище ТПВ експлуатується з 1978 року. На сміттєзвалищі застосовується застаріла технологія схеми складування ТПВ ( складування по системі вирівнювання). Перевагою цієї схеми є постійне накриття грунтом ТПВ. Щорічно у м.Борислав накопичується понад 6,0 тис.куб.м ТПВ, а відповідно за один день – біля 22 куб.м,з них близько 80 % – побутові відходи з прибудинкових територій, а 20 % – відходи від інших підприємств та організацій.
Розділ 2. Обгрунтування напрямів розвитку сфери поводження з ТПВ та основних заходів Програми
2.1. Порівняльний аналіз можливих варіантів вирішення проблеми поводження з побутовими відходами та обгрунтування найбільш оптимального варіанту. Розглядаючи накопичений у світі досвід щодо охорони довкілля та ресурсозбереження, для практичного використання пропонується три підходи, що відповідають принципам інтеграції екології та економіки.
1. Основна увага приділяється зменшенню відходів, насамперед через встановлення очисних споруд і установок з нейтралізації та оброблення відходів для зменшення їх небезпечності, а також здійснення заходів з утилізації та видалення відходів.
Цей підхід характеризується такими основними принципами:
- утилізація або видалення відходів у межах їх утворення, нагромадження і зберігання;
- контроль якості довкілля (води, повітря, грунтів) безпосередньо на техногенних системах;
- моніторинг джерел і місць накопичення і зберігання відходів.
2. Системний підхід, за яким запобігання забрудненню довкілля виконується на основі схеми, з врахуванням всього виробничого циклу і запровадження засобів боротьби з відходами на всіх етапах їхнього виникнення. Цей підхід встановлює чітку послідовність пріоритетів у цій сфері, що включає:
- запобігання утворенню відходів;
- утилізацію відходів, що передбачає комплекс заходів щодо їх збирання, зберігання, перероблення, транспортування, утилізації тощо;
- остаточне видалення та захоронення лише тих відходів, які на даному етапі розвитку техніки і технології не можуть бути перероблені іншим шляхом.
3. Третій підхід носить більш системний характер, при ньому розгляд і облік всіх збитків та шкоди природі і здоров’ю людини проводиться від стадії видобутку і первинного перероблення всіх видів природної сировини і далі, на стадіях проміжного та кінцевого виробництва, а також у процесі експлуатації виробленої кінцевої продукції і аж до утилізації або знешкодження (видалення) відходів та виробів, які відслужили свій термін. Тут йдеться вже не стільки про заміну технологій, скільки про зміну характеру самого продукту та ідеології здійснення суспільного виробництва у цілому. Цей підхід розглядається як перспективний і набирає сили у найбільш розвинених країнах світу. Його реалізація неминуча, але вона можлива тільки в умовах державного регулювання ринкової економіки у напрямі її екологізації.
Застосування одного з вищенаведених підходів вимагає створення дієвої системи управління поводження з відходами, перш за все державного регулювання у цій сфері, створення відповідної нормативно-правової бази, а також здійснення комплексу заходів, спрямованих на збільшення обсягів залучення відходів у господарський обіг. Враховуючи специфіку твердих побутових відходів, європейський досвід вирішення цієї проблеми, а також діючої законодавчої бази, цикл “сировина – продукція – відходи“ повинен замикатися, тобто, відходи повинні максимально повертатися у виробничий цикл і тільки при неможливості їх застосування підлягають видаленню.
Перспективою майбутнього вирішення проблеми знешкодження побутових відходів є використання ТПВ як сировини. Одним з варіантів застосування інноваційного технічного інструмента (технологій низькотемпературного піролізу) є перетворення у теплову або електричну енергію.
2.2. Обгрунтування вибору схеми збирання, перевезення, перероблення, захоронення ТПВ
Практичний досвід знешкодження ТПВ у різних країнах свідчить, що не існує універсального методу, який би задовільняв сучасні вимоги екології, економіки, ресурсозбереження та ринку. Цим вимогам, тенденціям розвитку світової практики найбільшою мірою відповідає впровадження комплексної системи збирання та утилізації ТПВ, яка забезпечує використання відходів як джерела вторинної сировини.
Всі розглянуті вище методи мають свої недоліки та переваги і повинні застосовуватися залежно від конкретних умов. Одним з головних завдань при створенні цілісної системи знешкодження відходів є зниження ризику для здоров’я людей та забруднення довкілля. Тому, при виборі способу видалення, перероблення, утилізації та знешкодження відходів мають бути визначені можливі негативні наслідки для здоров’я населення та впливу на стан довкілля. Пріоритетними методами є такі, що зводять негативні наслідки нанівець чи хоча б дозволяють їх мінімізувати. У будь-якому разі зниження ризику при поводженні з відходами повинно гарантуватися виконанням санітарних правил та відповідних гігієнічних нормативів.
Наведені приклади спалювання та компостування відходів не можуть бути застосовані у місті, бо окрім економічної необгрунтованості, вони так і не вирішують основних проблем, таких як зменшення кількості відходів, повторне використання ресурсу оцінних компонентів. Хоча, як складові елементи системи поводження з ТПВ, вони можуть використовуватися.
Морфологічний склад ТПВ не впливає (або майже не впливає) на технологію робіт, технічні показники та екологічний стан довкілля, то при промисловій переробці він має дуже важливе значення. Головними показниками якості відходів стають їх вологість, склад та співвідношення органічних і неорганічних речовин. В останні роки відбулася значна зміна у морфологічному складі ТПВ: збільшилася кількість полімерів, картону та значно менше стало харчових відходів. У цьому зв’язку постає питання про необхідність роздільного збирання окремих компонентів ТПВ як населенням, так і невеликими торговельними підприємствами. Зарубіжний досвід засвідчує, що у країнах, де працює система роздільного збирання, сміттєпереробні заводи працюють ефективніше.
Враховуючи реальний стан речей у місті Бориславі, оптимальною схемою поводження з ТПВ є роздільний збір ресурсоцінних матеріалів, з подальшим їх сортуванням на сміттєсортувальному заводі і утилізацією невідсортованого залишку на сучасному полігоні з перспективою поетапного впровадження новітніх технологій (низькотемпературного піролізу) для перетворення ТВП у теплову або електричну енергію.
2.3. Обгрунтування заходів з вирішення проблем поводження з ТПВ
Охоплення послугами збирання відходів повинно підвищуватися поступово. Спочатку зусилля слід зосереджувати на районах приватної забудови, які у даний час не охоплені послугою. Збирання повинно здійснюватися у контейнери. Цим передбачається встановлення у зручному місці достатньої кількості контейнерів. Контейнери повинні бути універсальними, з довгим строком служби та повинні забезпечувати схоронність ресурсоцінних матеріалів від атмосферних опадів та несанкціонованого вилучення матеріалів. Найбільш відповідають цим вимогам оцинковані контейнери ємністю 1100 л, на колесах, з можливістю пристосування для роздільного збору відходів. Контейнери потрібно встановлювати на чітко визначених контейнерних майданчиках, які повинні бути обладнаними твердим покриттям та огорожею відповідно до діючих норм. Контейнери та площадки слід періодично обробляти дезинфікуючими засобами відповідно до існуючих нормативів.
Якомога швидше слід розпочати введення в експлуатацію адекватних транспортних засобів для збирання відходів з метою підвищення ефективності збирання та запобігання подальшому погіршенню послуг поводження з відходами. Транспортні засоби повинні мати відповідний об’єм, враховуючи розмір району обслуговування та відстань перевезення до полігона (заводу), а також бути обладнаними відповідним підіймальним обладнанням. Ефективність збирання та перевезення відходів слід підвищити через запровадження нових та сучасних контейнерів і транспортних засобів для збирання відходів, оптимізації маршрутів збирання відходів, враховуючи введення більш продуктивних сміттєвозів. Повного охоплення послугами збирання відходів слід досягнути у 2011році.
Окрім повного охоплення населення послугами з вивозу ТПВ, паралельно слід взяти під контроль некеровані потоки відходів, які у даний час формують несанкціоновані звалища. У місцях, де на сьогоднішній день відходи звалюються несанкціоновано, потрібно встановити великовантажні контейнери та визначити регулярний графік їх випорожнення.
У результаті робіт з будівництва, робіт з демонтажу конструкцій та розбирання матеріалів утворюються великі обсяги відходів. Будівельні відходи головним чином складаються з бетону та цегли, а також змішаної фракції відходів, до якої входять деревина, метал, пластмаса, грунт та інші матеріали. Відходи будівництва та руйнування мають цінність, а значна їх частка може повторно використовуватися або перероблятися, до того ж, їх перевезення на спеціальному автотранспорті є також прибутковим. Для збору великогабаритних та будівельних відходів потрібно застосовувати великогабаритні змінні контейнери та спеціальний автотранспорт. Вивезення будівельних та побутових великовантажних відходів повинно здійснюватися за принципом “забруднювач платить“ та оплачуватися: населенням – через включення цієї послуги до загального тарифу, а у разі будівельних відходів – за прямими договорами з виконавцями будівельних робіт.
Існують особливі види відходів, які утворюються населенням, проте, поводження з ними не здійснюється у рамках системи поводження з ТПВ. До таких особливих видів відходів відносяться:
- побутові миючі засоби;
- батареї та акумулятори;
- фарби та хімікати побутового призначення;
- продукти садівництва (наприклад: пестициди та добрива);
- прострочені медикаменти;
- відходи електричного та електронного обладнання;
- відпрацьовані транспортні засоби;
- відходи лікарні;
- інші небезпечні предмети.
Більшість батарей та акумуляторів, що звичайно використовуються у повсякденному житті, містять такі речовини як кадмій, ртуть та свинець, які є дуже шкідливими для навколишнього середовища. При захороненні разом з іншими відходами на полігонах або спалюванні вони становлять серйозну небезпеку для навколишнього середовища та здоров’я. Старе відпрацьоване електричне та електронне обладнання (надалі – відходи електричного та електронного обладнання) містить небезпечні речовини і матеріали, які можуть перероблятися. На сьогоднішній день ці види відходів збираються разом з іншими ТПВ та захоронюються на полігоні, де вони становлять серйозну небезпеку для довкілля та здоров’я. Це є екологічно неприпустимо, а тому у місті слід створювати альтернативні методи збирання та переробки небезпечних побутових відходів.
Утворювані побутові відходи у місті Бориславі містять значну органічну фракцію, наприклад садові та харчові відходи, які за умови їх окремого збирання можуть біологічно розкладатися, утворюючи кінцеві продукти у вигляді компосту. Органічні відходи, отримані на центральній сортувальній станції, також можуть компостуватися, однак, якість отриманого компосту буде вірогідно такою, що можливість його використання буде сумнівною. Компостування передбачає аеробне розкладання органічних речовин різними видами бактерій, у результаті чого утворюється компост – продукт для кондиціювання та удобрювання грунту. Століттями компостування здійснювалося у різному вигляді і може також здійснюватися у різному масштабі. Це може бути централізовано з залученням значних площ та фінансових ресурсів або власниками приватних будинків – дворове (місцеве) компостування.
За даними морфологічного складу ТПВ у м.Бориславі більшу частину складають компоненти, що можуть бути повторно використані. У складі ТПВ є значний вміст паперу, полімерів, скла та ін., які є цінною вторинною сировиною, але вони не відбираються на стадії утворення у достатній кількості, а вивозяться та захоронюються на полігоні і є небезпечними забруднювачами довкілля. Зважаючи на це, у місті постало питання організації роздільного збирання відходів, що надасть такі суттєві переваги порівняно з існуючою ситуацією:
- зменшить вплив поводження з ТПВ на здоров’я людей та довкілля;
- зменшить потреби у потужностях об’єктів обробки та видалення відходів;
- підвищить рівень переробки та утилізації відходів упаковки;
- принесе прибуток завдяки продажу перероблених матеріалів;
- збереже недостатні природні та екологічні ресурси;
- створить можливості зайнятості населення;
- заохотить участь громадськості.
Зважаючи на великий вміст полімерів та паперу у складі ТПВ, роздільний збір відходів доцільно здійснювати за схемою № 3 відповідно до Методики організації роздільного збирання твердих побутових відходів, затвердженої наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.01.2006 № 2, яка передбачає роздільне збирання. В одному контейнері – одного певного виду ресурсоцінних компонентів, у другому контейнері – другого певного виду ресурсоцінних компонентів, у третьому контейнері – інших ресурсоцінних компонентів, у четвертому контейнері – змішаних відходів. За цією схемою на контейнерному майданчику встановлюють:
- один контейнер жовтого кольору з написом “Полімери“ для збирання полімерних відходів;
- один контейнер синього кольору з написом “Папір“ для збирання паперу;
- один контейнер блакитного кольору з написом “Вторинна сировина“, призначений для збирання інших ресурсоцінних компонентів ТПВ;
- один контейнер сірого кольору, призначений для збирання змішаних відходів.
Роздільний збір відходів доцільно розпочинати впроваджувати поступово. Розпочинати потрібно з району багатоповерхової забудови, де мешкають люди, які звикли до контейнерного збору відходів. Під час впровадження у мікрорайоні потрібно чітко відстежити всі позитивні і негативні моменти з метою їх врахування під час розповсюдження на решту районів міста.
Окрім збирання вторинної сировини у контейнери, слід розвивати мережу пунктів з приймання вторинної сировини, у яких здійснювати прийом сировини від населення за певну плату чи в обмін на товари широкого вжитку. Створення мережі таких пунктів надасть змогу підвищити якість вторинної сировини та зменшити витрати на транспортування відходів у цілому по місту. Небезпечні відходи слід приймати на цих пунктах безкоштовно з метою запобігання потраплянню останніх у контейнери, де вони змішаються з іншими побутовими відходами та засмітять їх.
Після збирання якість перероблюваних матеріалів не завжди є такою, що дає змогу перевозити їх безпосередньо на переробні підприємства. З огляду на це виникає необхідність створення сортувального комплексу, який буде використовуватися для відокремлення, сортування та пакування вторинної сировини для перевезення на переробне підприємство (паперову фабрику, склозавод тощо).
Створення сортувального комплексу надасть такі переваги порівняно з існуючою ситуацією:
- підвищить рівень переробки, оскільки якість відходів, що є в наявності для переробних підприємств, є більш високою;
- покращить експлуатаційні умови подальшої переробки, оскільки якість попередньо підготовлених матеріалів/фракцій є вищою порівняно зі стандартами звичайного збирання;
- збільшить ціну реалізації попередньо підготовлених для переробки матеріалів, оскільки вона є зазвичай вищою порівняно з ціною на непідготовлені матеріали;
- можливо зменшить транспортні витрати, оскільки матеріали розподіляються на потрібні фракції на початку процесу, внаслідок чого після підготовчих процесів виникає необхідність перевезення менших обсягів залишкових продуктів.
Після відокремлення та сортування вторинної сировини залишиться залишок відходів, що не підлягає переробці. Такий залишок підлягає захороненню на полігоні. З метою зменшення впливу на довкілля цей залишок потрібно зменшити в обсягах. Універсальним і перевіреним часом методом є пресування залишку у брикети високої щільності, хоча існують і інші технології. Для м.Борислава можливі декілька варіантів вирішення цієї проблеми: пресування залишку потужними пресами, компостування та спалювання (у тому числі методом піролізу, тління). Вибір варіанту вирішення проблеми доцільно здійснити після впровадження роздільного збору відходів по місту у цілому та запуску лінії сортування, бо морфологічний склад залишкових відходів має прямий вплив на вибір технології.
На сьогоднішній день полігон ТВП експлуатується неналежним чином. Як наслідок, наявний полігон виступає серйозним джерелом негативного впливу на довкілля та здоров’я людини. Для того, щоб покращити ситуацію, треба виконати низку термінових дій з огородження полігону, організувати охорону з метою недопущення сторонніх осіб, та, встановлення контрольно-пропускного пункту з метою обліку руху транспортних засобів, налагодити облік руху ТПВ . Зважаючи на майже вичерпаний ресурс та спливаючий термін служби утилізацію ТВП проводити лише з території м.Борислава та с.м.т.Східниці. Існуючий полігон у середньостроковій перспективі слід обстежити та закрити або реконструювати, якщо це виправдано, а також ввести у дію новий полігон з належною протифільтраційною системою днища, системою збору фільтрату, а також утилізацією полігонного газу. Проектні роботи та виконання цього комплексу робіт слід доручити спеціалізованій організації.
Для втілення комплексної програми поводження з твердими побутовими відходами у м.Бориславі потрібно створити підприємство з частиною комунальної власності не менше як 51%, яке буде займатися проблемами поводження з ТПВ. На баланс новоствореного підприємства необхідно передати пункти приймання вторинної сировини та сміттєсортувальний комплекс. Тарифи повинні базуватися на принципі повного відшкодування економічно обгрунтованих витрат на послуг; поступовому усуненні перехресного субсидіювання з одночасним зміцненням платіжної дисципліни, яка заохочує економічну ефективність і ресурсозбереження. Потреба у комплексних тарифних реформах та прийнятті принципу повного відшкодування витрат повинна визнаватися на всіх рівнях прийняття рішень.
Для виконання запланованих заходів потрібно залучати значні фінансові ресурси. Джерелами фінансування є державний, обласний, місцевий бюджети, цільові гранти та фінансові програми, інші кошти. Для того, щоб залучити у сектор внутрішні та іноземні інвестиції, система поводження з відходами повинна бути прозорою. Зокрема, повинні бути чітко визначені договірні та фінансові аспекти.
2.4. Обгрунтування навчально-виховних та інформаційно-рекламних заходів, спрямованих на активізацію участі населення у сфері поводження з ТПВ.
З отриманого в Україні досвіду проведення експериментів з роздільного збору відходів можна зробити висновок, що без активної роботи з населенням неможливо досягнути успіху. Основною метою проведення роботи з населенням є зміна їх поведінки та руйнування роками створених стереотипів. Тому інформаційно-виховні кампанії відіграють важливу роль на всіх стадіях втілення Програми поводження з ТПВ у м.Бориславі та повинні проводиться першочергово, ще до початку роздільного збору та інших заходів, передбачених цією Програмою. Запорукою успіху всієї програми є гласність, прозорість та відкритість поводження з ТПВ, оскільки поведінка людей і їхнє позитивне сприйняття цих процесів відіграє вирішальне значення.
Інформаційно-виховні заходи мають бути проведені з метою підвищення свідомості населення та залучення мешканців міста до підтримки роботи нових систем поводження з ТПВ. Освітньо-виховні та інформаційні напрямки мають включати чотири основні компоненти з підвищення поінформованості населення через :
- засоби масової інформації ;
- моніторинг стану впровадження Програми з поводження з ТВП;
- освітніхі заклади;
- літературу - видання довідника з поводження з ТПВ.
Для досягнення значної участі населення у Програмі необхідна ретельна просвітницька робота та стимулювання. Мешканці повинні знати, що від них очікують. Необхідне чітке повідомлення з боку громади про те, яким чином кожному мешканцю та суб’єкту господарювання слід брати участь у діяльності поводження з ТПВ. Це можливо реалізувати використовуючи просвітницькі та агітаційні заходи.
Мета, яку переслідують інформаційно-виховні напрямки:
- підвищення розуміння утворювачами відходів негативного впливу, пов’язаного з утворенням та поводженням з відходами;
- підвищення розуміння та обізнаності утворювачів відходів з їх обов’язками щодо поводження з відходами;
- підвищення участі утворювачів відходів у поводженні з відходами, які вони утворюють.
При розробці стратегії інформування та виховання громадськості м.Борислава мають бути враховані питання:- кінцевою метою інформаційно-виховних кампаній є здійснення зміни поведінки;
- інформація має надаватися в активному режимі, а не просто бути доступною;
- заклики мають бути сформульовані таким чином, щоб було зрозуміло, що належна участь та співробітництво у питаннях поводження з ТПВ – це правильна та необхідна справа.
Запланований розвиток системи поводження з ТПВ підвищить потребу в участі утворювачів відходів. Це, зокрема, стосується нових систем, які передбачають активну участь населення, наприклад: зменшення відходів у місцях утворення, повторне використання та сортування відходів у місцях утворення.